Хосе Мадрасо

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Хосе Мадрасо
?сп. Jose de Madrazo
Хосе Мадрасо. ≪Автопортрет≫, Нац?ональний музей Прадо.
Народження 22 кв?тня 1781 ( 1781-04-22 ) [1] [2] […]
Сантандер , ?спан?я [1]
Смерть 8 травня 1859 ( 1859-05-08 ) [1] [4] […] (78 рок?в)
  Мадрид , ?спан?я [1]
Поховання Sacramental de San Gines y San Luis d
Нац?ональн?сть ?спанець
Кра?на Іспанія  ?спан?я
Жанр портрет , рел?г?йний живопис, ?сторичний живопис
Навчання Мадрид, в майстерн? Жака-Лу? Дав?да в Париж?, в Рим?
Д?яльн?сть художник , л?тограф
Напрямок академ?зм , п?зн?й класицизм , романтизм
Роки творчост? 1803 - 1855
Покровитель корол? ?спан??
Вплив Грегор?о Ферро , Рафаель Менгс, Жак-Лу? Дав?д , Теодор Жер?ко
Вчитель Грегор?о Ферро ? Жак-Лу? Дав?д
В?дом? учн? Леон Бонна , Jose Maria Avrial y Flores d ? Pedro Kuntz y Valentini d
У шлюб? з Isabel Kuntz y Valentini d
Д?ти Luis de Madrazo d [6] , Федер?ко де Мадрасо ? Кунц d , Juan de Madrazo y Kuntz d [6] ? Pedro de Madrazo d [6]
Родич? Mariano Fortuny d
Роботи в колекц?? Музей Прадо ? Латиноамериканське товариство Америки d
CMNS:  Хосе Мадрасо у В?к?сховищ?

Хосе Мадрасо ( ?сп. Jose Madrazo ; 22 кв?тня 1781 ( 17810422 ) ? 8 травня 1859 ) ? ?спанський художник , представник академ?чного живопису . Народився у Сантандер? , ?спан?я . Працював у напрямах класицизму ? романтизму , в жанрах парадного портрету , ?сторично-рел?г?йного живопису, л?тограф?? . Заснував династ?ю художник?в, серед яких салонний художник Мар?ано Фортун? . Помер у Мадрид? . Б?льш?сть роб?т представлен? у Нац?ональному музе? Прадо . Повне ?м'я ? Хосе де Мадрасо ? Агудо ( ?сп. Jose de Madrazo y Agudo .

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Народився у Сантандер? на п?вноч? ?спан??. Художню осв?ту почав опановувати п?д кер?вництвом Грегор?о Ферро (1742-1812), котрий працював у зап?зн?л?й манер? бароко та академ?зму 17-18 ст. Навчання проходив у Корол?вськ?й академ?? Сан Фернандо у Мадрид?.

?спанський дипломат у французьк?й столиц? Фернандо ла Серна викликав його у Париж, де сприяв влаштуванню у майстерню Жака-Лу? Дав?да . До цього пер?оду належить його картина ≪Самогубство Лукрец??≫ та дек?лька ?нших, де розробляв античну тематику. Перебування у Париж? сприяло зближенню з учнем Дав?да Енгром.

1806 року разом ?з Енгром вони покинули майстерню Жака-Лу? Дав?да , аби продовжити стажування у Рим?. Академ?чн? настанови, сприйнят? у ?спан?? ? у Париж?, знайшли власну реал?зац?ю в творах художника у римський пер?од. серед твор?в цього пер?оду велика композиц?я ≪Смерть В?р?ато≫. Вона була свого роду програмним твором для ?спанського митця, котрий зажадав створити картину н?бито з ?спансько? ?стор??. Картина розпов?дала про смерть ватажка луз?тан, котрих ?спанц? вважали власними стародавн?ми пращурами-попередниками ? картина таким чином ала патр?отичне спрямування у св?т? в?йни наполеон?вських вояк?в у ?спан??. Тв?р вийшов пафосним , нагадував сцену з театрально? вистави ? мав ознаки твор?в доби французького амп?ру , бачених в майстерн? Дав?да.

М?нлива доба першо? чверт? 19 ст., на котру прийшлася творч?сть митця, найб?льш повно в?дбилась у його портретних роботах. В?н створю? як парадн? портрети в зап?зн?л?й стил?стиц? бароко (≪К?нний портрет короля ?спан?? Фернандо VII≫ 1821 р.), так ? в стил?стиц? романтизму (≪Нев?домий французький к?рас?р≫ 1813 р.) Все це ознаки нестаб?льност? доби ? нестаб?льност? художньо? манери митця, дещо розчавленого стил?стикою п?знього класицизму ? академ?зму ? вимушеного використовувати напрацювання як художник?в попередник?в (Антон?с ван Дейк, Себастьян Бурдон ), так ? художник?в сучасник?в ( Теодор Жер?ко ).

Його перебування у Рим? зак?нчилося непри?мностями. Так, в?н в?дмовився присягати родичу Наполеона як королю ?тал?? п?д час захоплення Риму. Це зак?нчилося тюремним ув'язненням.

1818 року в?н повернувся у Мадрид. До нього прихильно поставився король ?спан??. В ?спанськ?й столиц? розпочались клопоти по створенню нац?онального музею. Реал?зац?я прийшлась на 1818 р?к. Св?й внесок зробили дв? королеви ?спан?? ? ?сабель де Брананца, а п?сля ?? смерт? ? Мар?я Хосефа Амал?я. Н?мкеня з Саксон??, Амал?я, забажала мати музей на кшталт Дрезденсько? галере? ? багато зробила для його в?дкриття. Датою заснування музею вважають 1819 р?к.

До створення колекц?й нового музею був залучений ? художник Хосе Мадрасо. Сюди передавали картини з корол?вських палац?в та зачинених ?спанських монастир?в п?д час наполеон?вського захоплення ?спан??. Хосе Мадрасо створив 1843 року перший каталог картинно? галере? музею Прадо, а б?льш?сть найб?льш варт?сних картин зб?рки в?дтворив у техн?ц? л?тограф?? . В?н був серед перших ?спанських митц?в, що запроваджувати техн?ку л?тограф?? у ?спан??. Перший каталог мав 448 стор?нок та занотовував одну тисячу дев'ятсот сорок дев'ять (1949) картин. Був створений також каталог скульптур, колекц?я котрих також зб?льшилась.

1823 року король призначив Хосе Мадрасо кр?вником корол?всько? академ?? Сан Фернандо, а згодом ? директором музею Прадо. За роки директорства Хосе Мадрасо в?н дом?гся зб?льшення прим?щень музею прибудовою нового корпуса з п?вденного боку. На 1853 р?к прийшлися непорозум?ння з корол?вським ф?нансовим управл?нням. З роками розб?жност? у витратах на музей т?льки зб?льшувались. 30 березня 1857 року в?н п?шов у в?дставку з посади директора музею.

Хосе Мадрасо помер на початку травня 1859 року у Мадрид? . М?сце його поховання нев?доме.

Роботи [ ред. | ред. код ]

  • Смерть Віріата 1807
    Смерть В?р?ата
    1807
  • Невідомий французький кірасир 1813
    Нев?домий французький к?расир
    1813
  • Карлос IV
    Карлос IV
  • Марія Луїза Пармська
    Мар?я Лу?за Пармська
  • Мануель Годой 1816
    Мануель Годой
    1816
  • Жан Батіст Вікар
    Жан Бат?ст В?кар

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117518360 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  2. ↑ Jose de Madrazo y Agudo
  3. ↑ Benezit Dictionary of Artists ? OUP , 2006. ? ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ SNAC ? 2010.
  5. ↑ Енциклопед?я Брокгауз
  6. ↑ а б в Зведений список ?мен д?яч?в мистецтва ? 2008.

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Jose Luis Diez, Catalogo de la exposicion, "Jose de Madrazo", Museo Municipal de Madrid, Fundacion Marcelino Botin, 1998 ISBN 84-87678-69-6 .
  • Maria Ealo de Sa, Jose de Madrazo, primer pintor neoclasico de Espana, en su bicentenario, 1781-1759, Ayuntamiento de Santander, 1981 ISBN 84-300-4462-0

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Хосе Мадрасо

Перегляд цього шаблону
  Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Генеалог?я та некропол?стика
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хосе_Мадрасо&oldid=32872800