Ф?льм жах?в
Коротка назва	горор ? Horror
Ф?льм жах?в у В?к?сховищ?

Ф?льм жах?в , ф?льм жах?ть , ф?льм жаху , ф?льм страх?ть ^[1] ( англ. horror film, horror movie ) ? жанр художнього ф?льму . До ф?льм?в жах?в належать стр?чки, що покликан? налякати глядача, вселити почуття хвилювання або розсм?шити , створити атмосферу напруження чи нестерпного оч?кування чогось жахливого. На в?дм?ну в?д, зокрема, комед?й / ≪мила≫ чи порно , котр? сприяють вид?ленню ендорф?н?в та тестостерону , жахи, як ? екшн , зб?льшують викид адренал?ну .

Характерн? риси [ ред. | ред. код ]

Основною рисою ф?льм?в жах?в ? напружена, тривожна атмосфера, яка реал?зу?ться на екран? тими чи ?ншими сюжетними поворотами, под?ями, образами: як то скримери та елементи саспенсу . Як ? в багатьох ?нших жанрах к?нематографу , перед глядачем класично? горор-стр?чки поста? картина боротьби добра ? зла.

?стор?я виникнення [ ред. | ред. код ]

Першими ф?льмами з надприродними явищами , насиченими елементами фантасмагор?? та кошмару, з'явилися ще у Жоржа Маль?са в к?нц? 1890-х рок?в, одна з найв?дом?ших його роб?т ? це ф?льм 1896 року ≪Замок диявола≫ . Це перший к?ноф?льм, у якому використовувалися прим?тивн? спецефекти . Розкв?т жанру в?дбувся в Н?меччин?, де було створено багато популярних у майбутньому тем, як-то ≪Празький студент≫ (1913) чи ≪?олем≫ (1915). Основоположн? персонаж? ф?льм?в жанру були запозичен? з? страшних ?стор?й, створених н?мецьким експрес?он?змом . Так, геро?м ф?льму ≪Каб?нет? доктора Кал??ар?≫ (1920) був шалений вбивця, а в ф?льм? ≪Носферату, симфон?я жаху≫ (1921) Фр?др?ха В?льгельма Мурнау вперше був використаний сюжет роману ≪Дракула≫ Брема Стокера .

У Голл?вуд? в н?мий пер?од жанр перш за все був пов'язаний з ?менем Т. Броун?нга . В 1928 роц? Warner Bros. випуска? перший звуковий ф?льм ≪Жах≫ . На початку 30-х рок?в компан?я Universal Pictures випуска? горор ≪Дракула≫ за однойменним романом, який швидко завойову? популярн?сть.

У 50-т? роки жанр збагатився елементами науково? фантастики , зокрема в таких картинах як ≪Щось≫ (1951) та ≪Вторгнення викрадач?в т?л≫ ^[en] (1956). Стр?чки М. Павелла ≪Допитливий Том≫ ^[en] (1960) та ≪Психо≫ Г?чкока (1960) розвинули тему слешер?в про ман?як?в-убивць . Водночас з'явилися перш? широков?дом? зразки японських жах?в ^[en] , заснован? на легендах про привид?в, так? як ≪Квайдан≫ М. Кобаяс? (1964) ? ≪Куронеко≫ ^[en] К. С?ндо ^[en] (1968).

У 70 - 80 -т? роки жанр зазнав переосмислення, з'явилися жорсток?ш? ?тал?йськ? та видовищн?ш?, за спецефектами , американськ? жахи ( ≪Гелов?н≫ , ≪Кошмар на вулиц? В'яз?в≫ , ≪П'ятниця, 13-те≫ ^[en] ) ^[2] .

Перша класика м?стила значний моральний п?дтекст з щасливим зак?нченням де виживали ≪праведники≫ котр? й карали ≪зло≫ . Згодом, у 2000-х, тематика зм?нилась у б?к реал?зму , ?нод? без хеп?-енд?в або з виживанням найвитривал?ших, котр? заздалег?дь були л?пше за сво?х на?вних товариш?в п?дготовлен? до виживання ^[3] .

Першим радянським ф?льмом жаху вважа?ться ≪В?й≫ (1967) за мотивами однойменно? пов?ст? Миколи Гоголя ^[4] , який зн?мали в Укра?н? в церквах Седнева , Черн?гова та Франк?вщини .

Р?зновиди та п?джанри [ ред. | ред. код ]

На думку окремих оглядач?в жанр под?ля?ться на в?дносний реал?зм (твори, котр? ?нод? посилаються на реальн? под?? ^[5] ) та фантасмагор?ю :

Реал?зм [ ред. | ред. код ]

• Сер?йники  ? жанр, для якого характерним ? персонаж сер?йного чи масового вбивц?, який пересл?ду? ? по черз? вбива? сво?х жертв ( ≪Поворот не туди≫ , ≪Крик≫ , ≪Пила≫ тощо).
• Тваринн?  ? горори, тематикою яких ? ?нстинктивн? чи патогенн? впливи на тварин, унасл?док яких вони виступають антагон?стами ( ≪Щелепи≫ , ≪П?рань?≫ ? т. ?н.)

Фантасмагор?я [ ред. | ред. код ]

• Психолог?чн?  ? жанр зосереджений на вибудов? насиченост? впливу суто психолог?чних ефект?в фоб?й чи парапсихолог?? , як правило, при цьому стр?чка не м?стить значно? к?лькост? жертв чи кровопролиття. В XXI стор?чч? зразками цього жанру були ≪Ключ в?д ус?х дверей≫ , ≪Дзв?нок≫ та ≪Дзеркала≫ .
• М?ф?чн?  ? стр?чкам жанру притаманн? м?ф?чн? антигеро? , найпопулярн?шими до в?дтворення з котрих ? зомб? , упир? , вовкулаки , духи та ?нш? вигадан? ?стоти.

Семантика назви [ ред. | ред. код ]

На думку окремих автор?в, масова популярн?сть ф?льм?в страх?в призвела до помилкового калькування назви з рос?йсько? ≪фильм ужасов≫ ^[1] . На думку в?домого мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича , нормативною укра?нською назвою для цього жанру ? ≪ф?льм страх?ть≫ ^{[6] [7]} , ≪ф?льм страх?в≫, ≪ф?льм жаху≫. ?нш? досл?дники вважають, що терм?н ≪Ф?льм жах?в≫ ? правом?рним, як ? ≪горор≫, наст?льки що обидва терм?ни часопис К?но-Коло пом?щу? в заголовку 500-стор?нково? книги ^{[8] [9]} . Ще ?нш? вживають русиф?ковану форму ≪хорор≫ ^[10] . Поняття жах можна вважати найекспресивн?шою формою страху .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Л?тература жах?в

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Ф?льм жах?в

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Ф?льми жах?в // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

п о р К?нокатегоризац?я За стилем Артгауз Експериментальне Ф?льм нуар Бойовик Еп?к Трилер Психолог?чний Еротичний Технотрилер Фентез? Мюзикл Жахи Слешер Религ?йний Психолог?чний ?сторичне Б?ограф?чне К?нокатастрофа К?нопритча К?нопропаганда У В?к?пед?? ? про?кт ≪К?нематограф≫ За аудитор??ю Дитяче й п?дл?ткове Доросле Дитяче С?мейне Ж?ноче ЛГБТ За виробничим форматом ?грове Документальне Ан?мац?я Наукове Науково-популярне Повнометражне Середньометражне Короткометражне Незалежне Анде?раунд Сер?ал Блокбастер Середньобюджетне Малобюджетне Безбюджетне Звукове Н?ме Чорно-б?ле Кольорове Стерео За жанром Драма Психолог?чна драма Соц?альна драма Мелодрама Комед?я Музична комед?я Трагед?я Траг?комед?я За зм?стом Во?нний Детектив Спортивне Концерт Порнограф?я Крим?нал Притча Казка Вестерн Спагет?-вестерн

У соц?альних мережах X topic Тематичн? сайти Quora · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? BabelNet · Cultureel Woordenboek · Encyclopædia Britannica Дов?дков? видання KBpedia · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNF :  11980577g · FAST :  960370 · Freebase :  /m/03npn · GND :  4127415-5 · J9U :  987007565303505171 · LCCN :  sh85062077 · NDL :  01139272 · NKC :  ph232627

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Миславський В. Н. Зах?дний к?нематограф. Концептуально-терм?нолог?чний словник. Харк?в : ТОВ Видавництво ≪Точка≫, 2024. . С. 193-196