Хим'яр
110 до н. е. ? 520-т?
Аксум та П?вденна Арав?я близько 230 року
Столиця	Зафар Сана
Мови	хим'яритська мова
Рел?г??	Язичництво Юда?зм Християнство
Форма правл?ння	монарх?я
?стор?я
- Засновано	110 до н. е.
- Л?кв?довано	520-т?
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Хим'яр

Хим'яр ( Х?м'яр , араб. ????? ‎) ? стародавня сем?тська держава хим'ярит?в , яка ?снувала протягом ~ 110 до н. е.  ? 520 рок?в на п?вдн? Арав?йського п?вострова (сучасний ?мен ).

У IV стол?тт? хим'ярити заволод?ли державою Хадрамаут ? включили ?? до складу Хим'яритського царства. У 4  ? 6 стол?ттях ?? влада (через васал?в ) поширювалася на значну частину центрально? Арав?? . У 5  ? 6 стол?ттях деяк? з правител?в Хим'яру (?, очевидно, частина ел?ти) спов?дували юда?зм , найв?дом?шим з яких ? Зу Навас .

Перш? згадки про хим'ярит?в стосуються 2  ? 1 стол?ть до н. е. Хим'яр займав п?вденно-зах?дну частину сучасного ?мену , прилеглу до важливо? протоки Баб-ель-Мандеб . У 4-2 ст. до н.е. Хим'яр був частиною держави Катабан . Близько 120-115 рр. до н.е. Хим'яр на чол? з плем'ям Зу-Райдан в?докремився в?д Катабану, ставши окремою державою. Очевидно цьому сприяла жвава морська торг?вля через протоку м?ж грецьким та ?гипетським св?том та ?нд??ю ? Перс??ю. Пл?н?й Старший локал?зував ?х земл? (з центром у Зафар? ) б?ля Сабейського царства . Контроль над протокою забезпечив правителям Хим'яру матер?яльне збагачення.

Цей розд?л потребу? доповнення . (грудень 2010)

У 25 р. до н. е. Хим'яр при?днав до себе Сабейське царство , скористашись тим, що воно було ослаблене походом на нього римських в?йськ нам?сника ?гипту Ел?я Галла . П?сля цьго Хим'яр перетворився в найсильн?шу державу п?вдня Арав??. Його цар? носили титул ≪цар?в Саби ? Зу-Райдана≫. У 1 ст. н. е. було при?днане царство Катабан ? зах?дн? райони Хадрамауту . Водночас Хим'яр п?дпав п?д культурний вплив сабейц?в , запозичив сабейський р?зновид письма. На початку 2 ст. Хим'ярська держава ослабла, Саба ? Катабан знову стали незалежн?.

З початку 3 ст. розпочалося нове п?днесення Хим'яру. У друг?й половин? цього стол?ття до нього остаточно були при?днан? Сабейське царство ? Катабан . На початку 4 ст. був завойований Хадрамаут . Таким чином весь ?мен був об'?днаний п?д хим'ярською владою. 340 року Аксум, скориставшись внутр?шн?м послабленням Хим'яру захопив його. Лише 375 року Мал?ккар?б Яхам?н зум?в в?дновити незалежн?сть.

У друг?й половин? 4 ст. хим'ярськ? цар? почали приймати юда?зм , напевно п?д впливом м?сцевих ?вре?в . Кр?м того, п?вденн? арав?йц? мали конфл?кт за контроль над морською торг?влею з Аксумом , який прийняв християнство . Зб?льшення опад?в спричинило у 450 р. перший прорив Мар?бсько? гребл? , яка забезпечувала с?льське господарство кра?ни. Але могутн?сть хим'ярських цар?в дала можлив?сть в?дновити ?ригац?йн? споруди. Також тривала боротьба м?сцевих християн (за п?дтримки Аксуму ? В?зант??) з м?сцевими юда?стами. 517 р. до влади прийшов юда?ст Зу Навас , який вчинив террор проти християн. В результат? в ?мен вторглись в?йська Аксуму ? посадили свого ставленика на прест?л.

• ?лшарах Яхдаб I ( 110 ? 125 )
• Яс?р Юхан?м (267?287)
• Шаммар Яхар'?ш (275?310)
• Абу Кар?б Асад (383?435)
• Зу Навас ( 517 ? 527 )

• В.А.Рубель. ?стор?я середньов?чного Сходу: П?дручник. Ки?в. Либ?дь. 2002. - 736с. с.334-339.

Це незавершена стаття з ?стор?? Аз?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Це незавершена стаття про В?зант?ю . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Це незавершена стаття з ?врейсько? ?стор?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .