Харк?вський ф?зико-техн?чний ?нститут

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Нац?ональний науковий центр ≪Харк?вський ф?зико-техн?чний ?нститут≫
ННЦ ХФТІ
ННЦ ХФТ?
ННЦ ХФТ?
Основн? дан?
Засновано 1928
Абрев?атура ХФТИ ? ННЦ ХФТ?
Приналежн?сть НАН Укра?ни
Сфера теоретична ф?зика [1] , досл?дження [1] ? НДДКР [1]
Контакт
Ключов? особи Генеральний директор - академ?к НАН Укра?ни Шульга Микола Федорович
Кра?на   Укра?на
Адреса Україна  Укра?на 61108, Харк?в, вул. Академ?чна, 1
Тип науково-досл?дний ?нститут
Вебстор?нка www.kipt.kharkov.ua
Мапа
Мапа
CMNS:  Харк?вський ф?зико-техн?чний ?нститут у В?к?сховищ?

Нац?ональний науковий центр ≪Харк?вський ф?зико-техн?чний ?нститут≫ (ННЦ ХФТ?)  ? нац?ональний науковий центр досл?джень у галуз? ф?зичних наук . ? одним з найб?льших та найстар?ших в Укра?н?. Розташований на п?вн?ч в?д Харкова у П'ятихатках . [2]

Створений у 1928  роц? як Укра?нський ф?зико-техн?чний ?нститут. В ?нститут? вперше в СРСР у 1932 роц? було зд?йснено розщеплення ядра атома л?т?ю , одержано р?дк? водень ? гел?й , збудовано перший трикоординатний рад?олокатор .

У ННЦ ХФТ? працювали багато в?домих ф?зик?в таких, як Лев Ландау , ?гор Курчатов , Кирило Синельников , Лев Шубников , ?вген Л?фшиць , Борис Лазар?в , Дмитро ?ваненко , Олександр Ах??зер та ?н.

ННЦ ХФТ? 6 березня 2022 року обстр?ляли рос?йськ? в?йська з реактивних систем залпового вогню ≪Град≫. Сл?дч? СБУ п?д процесуальним кер?вництвом обласно? прокуратури в?дкрили крим?нальне провадження за статтею екоцид (ст. 441 Крим?нального кодексу Укра?ни ) [3] (див. Рос?йське вторгнення 2022 ).

?стор?я [ ред. | ред. код ]

З ?н?ц?ативи академ?ка Абрама Йоффе у 1928 роц? у Харков? було засновано Укра?нський ф?зико-техн?чний ?нститут (УФТ?). [4] Першочергов? завдання, поставлен? перед УФТ?, полягали у проведенн? досл?джень у ядерн?й ф?зиц? та ф?зиц? твердого т?ла . [2]

Протягом 30-х рок?в ?нститут досяг значних усп?х?в. 10 жовтня 1932 року в ?нститут? вперше в СРСР розщепили ядро атома . [5] [6] Розщеплення ядра атома л?т?ю провели Антон Вальтер , Георг?й Латишев , Олександр Лейпунський та Кирило Синельников . Надал? в УФТ? отримали р?дкий водень ? р?дкий гел?й , побудували першу установку рад?олокац?? , ?нститут також ? першопрох?дником радянсько? високовакуумно? техн?ки, що розвинулася в промислову вакуумну металург?ю .

Першим директором УФТ? у 1929 роц? був призначений ?ван Обре?мов , один ?з засновник?в ?нституту, майбутн?й академ?к АН СРСР (1958 р?к).

Перша всесоюзна конференц?я з теоретично? ф?зики. Харк?в, 1929. На передньому план? - директор УФТ? ?. В. Обре?мов , у першому ряду сидить (трет?й зл?ва) В. А. Амбарцумян

1 грудня 1934 директором УФТ? був призначений н?кому ран?ше не в?домий Семен Абрамович Давидович. На час свого призначення директором УФТ? в?н не т?льки не мав жодних наукових ступен?в, а й не опубл?кував жодно? науково? статт?.

29 листопада 1935 року наказом наркома важко? промисловост? Серго Орджон?к?дзе директором УФТ? було призначено Олександра Лейпунського , ≪другого директора≫ УФТ? зам?сть зв?льненого Давидовича.

На початку 1935 року Радою Прац? та Оборони Народного ком?сар?ату важко? промисловост? [ru] ?нституту вперше було доручено техн?чн? розробки в?йськового характеру: потужн? генератори коротких хвиль, кисневий прилад для висотних польот?в, ав?ац?йний двигун, що працю? на р?дкому водн? та ?н.

В ?нститут? в 1935 роц? пройшла ви?зна сес?я Академ?? наук СРСР , де академ?ком Серг??м Вав?ловим було висловлено думку про те, що вчен? ?нституту роблять понад чверть ус??? ф?зики в СРСР. [2]

З 1932 до 1937 року в ?нститут? працював Лев Ландау . Тут у ц? роки оформилася його наукова школа ф?зик?в-теоретик?в ? було розпочато роботу над ≪Курсом теоретично? ф?зики≫ [ru] .

28 кв?тня 1938 року в Москв? Ландау було заарештовано. Звинувачення на його адресу стосувалися роботи в УФТ?. Майбутн?й нобел?вський лауреат пров?в у в'язниц? р?вно р?к ? був зв?льнений завдяки клопотанням видатних ф?зик?в ? Н?льса Бора та Петра Капиц? ? 28 кв?тня 1939 року.

14 червня 1938 року в Харков? було заарештовано другого директора УФТ? О. Лейпунського, але 7 серпня того ж року зв?льнено.

22 липня 1938 року було заарештовано першого директора УФТ? ?. Обре?мова. 19 листопада 1940 року постановою ВЗГ при НКВС СРСР ≪за антирадянськ? висловлювання≫ засуджено до 8 рок?в ВТТ . За клопотанням академ?к?в С. Вав?лова, А. ?оффе, В. Л. Комарова та ?нших в?н був зв?льнений 21 травня 1941 року. В евакуац?? працював в ?нститут? ф?зично? х?м?? АН УРСР та ДО? , з 1944 року в ?нститут? орган?чно? х?м?? АН СРСР.

У 1937-38 роках п?д час ≪Великого терору≫ 11 сп?вроб?тник?в ?нституту було заарештовано та 5 з них розстр?ляно ( справа УФТ? ). [7]

У 1940 роц? сп?вроб?тники УФТ? Фр?др?х Ланге [ru] , Володимир Шп?нель ? В?ктор Маслов подали заявки на винах?д ядерно? бомби , а також метод?в напрацювання урану-235: ≪Про використання урану як вибухово? та отруйно? речовини≫, ≪Спос?б приготування ураново? сум?ш?, збагачено? ураном з масовим 235. Багатом?рна центрифуга≫ та ≪Термоциркуляц?йна центрифуга≫. Вперше було запропоновано схему вибуху, що згодом стала прийнятою, з використанням звичайно? вибух?вки для створення критично? маси з подальшим ?н?ц?юванням ланцюгово? реакц??. Також у промисловост? почав застосовуватися в?дцентровий спос?б под?лу ?зотоп?в урану. [8]

Див. також: Про?кт ядерно? бомби ХФТ? 1940 року

В?дразу п?сля Друго? св?тово? в?йни у рамках ?нституту було орган?зовано лаборатор?ю № 1 АН СРСР .

1948 року в Харк?вському державному ун?верситет? було створено ядерне в?дд?лення, п?зн?ше перетворене на ф?зико-техн?чний факультет ХДУ . Одним ?з найважлив?ших фактор?в, що визначили виб?р Харкова як м?сця п?дготовки ф?зик?в-ядерник?в для радянського ядерного про?кту, стала близьк?сть ХФТ?. У 1969 роц? ф?зико-техн?чний факультет пере?хав до нового корпусу в П'ятихатках, щоб бути ще ближчим до ХФТ?. [9] В даний час м?ж ф?зтехом ? ХФТ? продовжу? збер?гатися дуже т?сний зв'язок: багато сп?вроб?тник?в ХФТ? викладають на ф?зтеху, студенти ф?зтеху проходять практику в ХФТ?, ХФТ? залиша?ться одним з основних м?сць працевлаштування випускник?в ф?зтеху, а ф?зтех - одним з основних постачальник?в кадр?в для ХФТ?.

У друг?й половин? XX стол?ття ?нститут активно займа?ться ядерною енергетикою СРСР, впроваджу? у промислов?сть нов? технолог?? та обладнання. ХФТ? займався створенням технолог?й нанесення жаром?цних та надтвердих покритт?в, що функц?онують в агресивних середовищах, технолог?й виробництва тепловид?ляючих елемент?в для ядерних реактор?в та технолог?й виробництва високотемпературних нагр?вач?в. ?нститут запровадив вакуумн? вальцювальн? стани , а також технолог?ю гарячого вальцювання багатошарових матер?ал?в у вакуум?, створив малогабаритн? прискорювач? заряджених частинок . Розробляв технолог?? отримання високочистих матер?ал?в та сплав?в, надпров?дник?в, композиц?йних вуглець-вуглецевих матер?ал?в та багато ?ншого. [2]

Поступово з урахуванням ?нституту було створено низку великих наукових установ: Ф?зико-техн?чний ?нститут низьких температур ?м. Б. ?. В?рк?на Нац?онально? академ?? наук Укра?ни , ?нститут рад?оф?зики та електрон?ки ?м. О. Я. Усикова НАНУ (спочатку ?нститут рад?о-електрон?ки) та ?нш?. У Харк?вському пол?техн?чному ?нститут? , з ?н?ц?ативи ХФТ?, було створено перший в Укра?н? ф?зико-механ?чний факультет. Також у Харк?вському державному ун?верситет? було створено ф?зико-техн?чний факультет. [2]

П?сля в?дновлення незалежност? [ ред. | ред. код ]

1993 року за указом Президента Укра?ни ?нституту надали статус Нац?онального наукового центру (ННЦ ХФТ?). То був перший ННЦ в Укра?н?. При цьому були утворен? ?нститути на основ? низки наукових в?дд?лень:

  • ?нститут ф?зики плазми,
  • ?нститут ф?зики твердого т?ла, матер?алознавства та технолог?й [2] ,
  • ?нститут плазмово? електрон?ки та нових метод?в прискорення [2] ,
  • ?нститут теоретично? ф?зики [2] ,
  • ?нститут ф?зики високих енерг?й та ядерно? ф?зики [2] .

З 1999 року ?нститут розпочав випускати журнал ≪Питання атомно? науки ? техн?ки≫ (ВАНТ), що рецензу?ться. Журнал виходить 6 раз?в на р?к, кожен випуск присвячений одн?й ?з 5 тем: ф?зика рад?ац?йних пошкоджень та рад?ац?йне матер?алознавство, ядерно-ф?зичн? досл?дження, ф?зика плазми; вакуум, чист? матер?али та надпров?дники; плазмова електрон?ка [ru] та нов? методи прискорення. [10] [11]

У 2004 роц? п?д час створення В?дд?лення ядерно? ф?зики та енергетики Нац?онально? академ?? наук Укра?ни ННЦ ≪Харк?вський ф?зико-техн?чний ?нститут≫ ув?йшов до його складу. Також ХФТ? став головною орган?зац??ю для виконання Державно? програми досл?джень з ядерних та рад?ац?йних технолог?й. [2]

У нац?ональному науковому центр? функц?онують р?зноман?тн? експериментальн? настанови. ? с?мейство термоядерних установок ≪Ураган≫, електронн? та ?онн? прискорювач?, зокрема найб?льший на територ?? колишнього СРСР л?н?йний прискорювач електрон?в. Також функц?ону? велике досл?дно-експериментальне виробництво. [2]

2009 року н?мецький Юл?хський досл?дницький центр подарував ?нституту прискорювач легких ?он?в CV-28. Циклотрон буде використовуватися для наукових досл?джень у матер?алознавств?. [12] Цього ж року у ХФТ? вперше у св?т? було сфотографовано внутр?шню структуру атом?в. Були отриман? фотограф?? електронних хмар атома вуглецю. [13]

Як ядерний об'?кт ННЦ ХФТ? перебува? п?д гарант?ями МАГАТЕ.

У кв?тн? 2010 року на м?жнародному форум? з ядерно? безпеки було озвучено р?шення позбутися запас?в високозбагаченого урану, що збер?гаються в Укра?н?. Одним ?з м?сць збер?гання урану був ННЦ ХФТ?. [14] У грудн? 2010 року весь високозбагачений уран був вивезений до Рос??, де буде проведена його переробка. В обм?н на це Укра?на, за рахунок ф?нансування в?д США, ма? отримати низькозбагачений уран для досл?дницьких установок, а також плану?ться за $25 млн зд?йснити буд?вництво заводу з виробництва ?зотоп?в з медичною метою. [15]

У ход? рос?йсько-укра?нсько? в?йни ННЦ ХФТ? неодноразово обстр?лювався рос?йською артилер??ю, у тому числ? з реактивних систем залпового вогню. [16]

Генеральний директор ННЦ ≪Харк?вський ф?зико-техн?чний ?нститут≫ академ?к Микола Шульга та директор ?нституту проблем безпеки АЕС академ?к Анатол?й Носовський заявили, що все, що пов?домляють ЗМ? РФ про н?бито наявну ядерну програму Укра?ни, не в?дпов?да? д?йсност? ? ? одним ?з численних фейк?в, ≪наявн?стю ядерно? програми в Укра?н?≫ Рос?я намага?ться виправдати напад та захоплення атомних електростанц?й. [17]

Основн? напрямки д?яльност? [ ред. | ред. код ]

М?жнародна сп?впраця [ ред. | ред. код ]

Ц? досл?дження проводяться у сп?впрац? з численними лаборатор?ями по всьому св?ту та м?жнародними орган?зац?ями ( AIAA , CERN , Джефферсон?вська лаборатор?я [en] , Об'?днаний ?нститут ядерних досл?джень ).

ХФТ? брав участь у створенн? Великого адронного колайдера . [18]

У 80-х роках XX стол?ття ХФТ? брав участь у створенн? Центру ядерних досл?джень (NRC) у Таджур? [ru] , Л?в?я (нин? REWDRC).

Структура [ ред. | ред. код ]

У склад? наукового центру знаходяться:

Найв?дом?ш? установки [ ред. | ред. код ]

У ННЦ ХФТ? знаходяться:

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м ННЦ ХФТИ: История . Официальный сайт ННЦ ХФТИ. Арх?в ориг?налу за 20 березня 2012 . Процитовано 20 кв?тня 2010 .
  3. ↑ У Харков? рос?йськ? в?йська обстр?ляли з ≪град?в≫ ядерний об'?кт . www.ukrinform.ua (укр.) . Процитовано 7 березня 2022 .
  4. ↑ Физика низких температур в Харькове . Официальный сайт ФТИНТ НАН Украины. Арх?в ориг?налу за 10 серпня 2017 . Процитовано 20 кв?тня 2010 .
  5. ↑ C. Sinelnikov, A. Leipunsky, Ant. Walther, G. Latischev. The Disintegration of Lithium by High Velocity Protons (н?м.) . 2 . Sow. Phys : 285. {{ cite journal }} : Про?гноровано нев?домий параметр |выпуск= ( дов?дка )
  6. ↑ Кузубов, Дмитрий. История УФТИ. Как в Харькове расщепили атом и готовились к ядерному удару . Украинская правда . Арх?в ориг?налу за 12 лютого 2021 . Процитовано 12 лютого 2021 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: bot: Стор?нки з посиланнями на джерела, де статус ориг?нального URL нев?домий ( посилання )
  7. ↑ Юрий Ранюк ≪ДЕЛО УФТИ≫. ИСТОРИЧЕСКИЕ КОММЕНТАРИИ К КНИГЕ АЛЕКСАНДРА ВАЙСБЕРГА ≪ОБВИНЯЕМЫЙ≫ . Арх?в ориг?налу за 17 березня 2018 . Процитовано 20 березня 2009 .
  8. ↑ Физика с грифом ≪Совершенно секретно≫
  9. ↑ Власов В. В., Ходусов В. Д. (2002). К 40-летию физико-технического факультета Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина (4). Вестник Харьковського национального университета имени В. Н. Каразина. Серия физическая ≪Ядра, частицы, поля≫. Арх?в ориг?налу за 2 кв?тня 2015. {{ cite journal }} : Про?гноровано нев?домий параметр |выпуск= ( дов?дка )
  10. ↑ ВОПРОСЫ АТОМНОЙ НАУКИ и ТЕХНИКИ. (ВАНТ) - Выпуски журнала, содержание, аннотации . Официальный сайт ФТИНТ НАН Украины. Арх?в ориг?налу за 18 червня 2010 . Процитовано 20 кв?тня 2010 .
  11. ↑ ВОПРОСЫ АТОМНОЙ НАУКИ и ТЕХНИКИ. (ВАНТ) - Тематика журнала . Официальный сайт ФТИНТ НАН Украины. Арх?в ориг?налу за 2 травня 2010 . Процитовано 20 кв?тня 2010 .
  12. ↑ Харьковскому физтеху подарили циклотрон . Вечерний Харьков . 28 жовтня 2009. Арх?в ориг?налу за 31 жовтня 2009 . Процитовано 20 кв?тня 2010 .
  13. ↑ First Detailed Photos of Atoms . InsideScience.org . 14 вересня 2009. Арх?в ориг?налу за 15 листопада 2010 . Процитовано 20 кв?тня 2010 .
  14. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref> : для виносок п?д назвою Обезуранили - Lenta не вказано текст
  15. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref> : для виносок п?д назвою 50 кг - Lenta не вказано текст
  16. ↑ В Харькове россияне снова обстреляли ядерную установку . Арх?в ориг?налу за 27 березня 2022 . Процитовано 27 березня 2022 .
  17. ↑ Харьковский физико-технический институт опроверг фейк о работе над ядерным взрывным устройством . Арх?в ориг?налу за 27 березня 2022 . Процитовано 27 березня 2022 .
  18. ↑ Великий адронний колайдер: укра?нський вим?р . Новинар. 25 вересня 2008. Арх?в ориг?налу за 25 березня 2010 . Процитовано 20 кв?тня 2010 . (укр.)
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "КиноДау", визначений у <references> , не використову?ться в попередньому текст?.

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Перегляд цього шаблону
  Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харк?вський_ф?зико-техн?чний_?нститут&oldid=42368674