Хама?м , хамма?м або ама?м ( араб. ????? ‎) ? назва громадських лазень у Туреччин? ? на Сход? .

Hamam в переклад? з турецько?  означа? ванна к?мната або м?сце для купання. Але не можна називати турк?в родоначальниками хамам?в. Вважа?ться що римськ? терми були попередниками сх?дних (арабських) купалень, а грецьк? лакон?куми (το λουτρ?) - попередниками римських. У до?сламський пер?од араби купалися лише в проточн?й вод?. Вони вважали  миття у басейнах або ваннах - купанням у сво?му ж бруд? ^[1]

Хоча археолог?чн? знах?дки в Харазме, наприклад, показують ?снування п?двал?в п?д будинками, як? охолоджувалися водними басейнами, в яких могли купатися жител? ^[2]

?з зверненням в ?слам ритуальна чистота, за допомогою обмивання т?ла, стала вимогою рел?г?йного життя.

Перш? згадки про хамам: близько 970 року м?сцевий буд?вельник Сагль, син Ахмада, Дагуни-Бухари збудував в ?скаджкате хамам. ^[3]

В 3-му / 9-му стол?тт? Багдад мав 5000 хамам?в, 100 рок?в по тому  - 10 000, але в 6-12 стол?тт? в?н мав т?льки 2000. Проте, в цих цифрах можлива похибка. ^[4]

Часто саме прим?щення хамаму було нижче р?вня земл?, щоб збер?гати тепло взимку або холод вл?тку. Його дах був нав?ть в р?вень земл?. ^[5]

Мандр?вник ?бн Багуна 1326 да? детальний опис хамаму у Багдад?, але в?н не згаду? н?яких прикрас. Проте в?н прихильно в?дгуку?ться про дану послугу: ≪Я н?коли не бачив тако? розробки, як усе це, н? в одному м?ст?, окр?м Багдада≫. ^[6]

Можна сказати, що типов? сх?дн? купальн? збереглися в Марокко.

Оск?льки Марокко (на в?дм?ну в?д ?гипту або Сир??) н?коли не перебувало п?д владою Османсько? ?мпер??, його хамами не ? техн?чно турецькими, хоча в пут?вниках ?х так називають. Ця помилка може бути викликана частково арабським вживанням слова hammam, яке може використовуватися для позначення вс?х купалень, в тому числ? в турецькому ? римському дизайн?.

Церемон?я в хамам? очища? розум ? т?ло. В?дв?дувач? проходять через к?мнати з р?зними температурами. Це важливо, щоб т?ло могло поступово звикати до ще вищих температур ? вологост?. ?нтер'?р парний зазвичай виконаний з мармуру, керам?ки, моза?ки або каменю.

Р?зн? арх?тектурн? особливост? турецького хамаму, але як ? його попередник ? римський, в?н склада?ться з трьох основних вза?мозв'язаних к?мнат: sıcaklık (чи hararet - по-латин? caldarium) який ? гарячою к?мнатою, з бок?в яко? можуть розташовуватися мийн? к?мнати halvet; тепла к?мната lliklik (tepidarium), яка ? пром?жною к?мнатою; ? so?ukluk, який ? прохолодною к?мнатою (frigidarium). ^[7]

У деяких джерелах складов? частини хамаму називаються по ?ншому:

Перша к?мната, в яку ви входите, назива?ться ≪Маслах≫ ? явля? собою к?мнату в?дпочинку.

П?сля цього ви потрапля?те в ≪Согуклук≫. Тут температура вже становить в?д 30 °C до 45 °C.

Сама парна знаходиться в сус?дн?й к?мнат? ≪Халвет≫ з к?мнатною температурою в?д 50 °C до 60 °C ? в?дносною волог?стю в?д 50% до 65%.

Умивальники висять на ст?н? хамама, щоб змити тепло або холод.

В середин? к?мнати знаходиться зона з п?д?гр?вом Гебек таши, також звана пупком.

?снували домов? (палацов?), ритуальн? л?кувальн? й громадськ? хамами, як? кр?м г?г??н?чного призначення слугували для зд?йснення ритуальних обмивань, були сво?р?дним клубом для сп?лкування. Поряд з? службовим блоком ? цистерни для води, топково? камери, складу палива, прим?щення опалювача ? громадськ? хамами включали власне лазн?, що под?лялись на одинарн? та подв?йн? (з двома в?дд?леннями). Останн? складалися з низки розташованих один за одним прим?щень: роздягальн? (джамкена), передбанника (согуклика), гарячого залу (харарета) ? парильн? (сикалика), до яких прилягали максури .

Под?бн? громадськ? лазн? зводились у Босн?? та Македон?? п?сля турецького завоювання.

• Хаммам // Тимоф??нко В. ?. Арх?тектура ? монументальне мистецтво: Терм?ни та поняття / Академ?я мистецтв Укра?ни; ?нститут проблем сучасного мистецтва. ? К.: ?ПСМ АМУ; Головки?варх?тектура, 2002. ? ISBN 966-96284-0-7 ? 472 с.
• http://www.iranicaonline.org/articles/bathhouses
• Schwarz, Iran. Spuler, Iran. S. ??hb?z, Y??, Tehran, 1342 ?./1963 p. 286
• Мухамад Наршахи,История Бухары, стор. 21
• Mostawf?, ?ar?-e zendag?n?. A. Mez,  В?дродження ?сламу, Гейдельберг, 1922 р?к
• The Travels of Ebn Battutta, tr. H. Gibb, [Cambridge 1962], pp. 329-30

• Даут паша хамам