|Батько= |Посада= |Д?ти= |Дружина= |Мати= |Чолов?к=

Ф?л?пп Ар'?с
Philippe Aries
?м'я при народженн?	фр. Emile Henri Francois Marie Philippe Aries [1]
Народився	21 липня 1914 ( 1914-07-21 ) [1] [2] Блуа , Луар ? Шер , Франц?я [1] [2]
Помер	9 лютого 1984 ( 1984-02-09 ) [1] (69 рок?в) Тулуза , Верхня Гаронна , Франц?я [1] [2]
Кра?на	Франц?я
Д?яльн?сть	?сторик , мед??в?ст , викладач ун?верситету
Alma mater	Lycee Saint-Louis-de-Gonzague d л?цей Жансон-де-Са?
Галузь	мед??в?стика
Заклад	Вища школа соц?альних наук [2] Плон
Парт?я	Французька д?я
В?домий завдяки:	?стор?я повсякденност? , ?стор?я ставлення до смерт?, до с?м'? та сексу, до дитинства.
У шлюб? з	Primerose Lascazas de Saint-Martin d
Родич?	Emmanuel Aries d
Нагороди	Alberic-Rocheron Prize d ( 1961 )

Ф?л?пп Ар'?с ( фр. Philippe Aries ; 21 липня 1914 , Блуа  ? 8 лютого 1984 , Тулуза ) ? французький ?сторик , автор праць з ?стор?? повсякденност? , ?стор?? с?м'? та дитинства. Предметом його найв?дом?шо? книги ≪Людина перед обличчям смерт?≫ ? ?стор?я в?дношення до смерт? в ?вропейському сусп?льств?. Автор праць, присвячених дитинству, дитин? та ставлення до д?тей при ≪старому порядку≫ , переважно в XVI?XVIII стол?тт?. У сво?х працях показав, що важливим предметом ?сторичного анал?зу можуть бути так? теми, як ставлення до дитинства або до смерт?.

Батько Ар'?са походив з Жиронди , а його мати ? з острова Мартин?ка ; обо? батьк?в мали монарх?чн? погляди й у 1926 роц? сприйняли як розчарування засудження Папою монарх?чно?, а з часом ? профашистсько? орган?зац?? Аксьйон франсез . Ар'?с навчався в католицьких школах Парижа, спершу в школ? дом?н?канц?в , а пот?м у школ? ?зу?т?в .

У Гренобльському ун?верситет? та в Сорбонн? студ?ював ?стор?ю ? географ?ю. У 1930-? роки Ар'?с був т?сно пов'язаний з Аксьйон франсез , в?д яко? дистанц?ювався лише п?д враженням в?д режиму В?ш? .

1939 та 1941 року не зм?г одержати диплом agregation d'histoire . Через в?йськову службу п?д час Друго? св?тово? в?йни Арь?с потрапив на роботу в ?нститут досл?джень колон?ального с?льського господарства ( l'Institut des fruits et agrumes coloniaux [IFAC]), де працював з 1943 по 1978 р?к.

1943 року Ар'?с опубл?кував свою першу працю, присвячену соц?альним традиц?ям у с?льському сусп?льств? Франц??. 1948 року з'явилася праця про ?стор?? населення Франц?? та його ставлення до життя. 1945 року брат Ф?л?ппа Ар'?са Жак пок?нив життя самогубством, перебуваючи на н?мецькому фронт? в Уттенвайлер?. 1947 року Ф?л?пп Ар'?с одружився з братовою вдовою, яка в наступн? роки багато допомагала йому в науков?й робот?.

У 1950-? роки Ар'?с перебував п?д впливом ?сторика Дан??ля Алев? та ф?лософа Габр?еля Марселя . У Франц?? Ар'?с залишався нев?домим як ?сторик, натом?сть у США, де 1962 року вийшла в переклад? його книга ≪Centuries of Childhood: A Social History of Family Life≫ (Knopf), в?н вважа?ться одним з авторитетних фах?вц?в. Тож Ар'?с часто нав?дував США й 1974 року опубл?кував там книгу ≪Western Attitudes toward Death≫ (Johns Hopkins University Press). На основ? ц??? прац? 1977 року у Франц?? вийшла книга ≪Людина перед обличчям смерт?≫ (Seuil). П?сля ц??? публ?кац?? Ар'?с стали сприймати як одного з ч?льних посл?довник?в Школи ≪Аннал?в≫ .

1978 року Ар'?с став директором досл?джень престижно? Вищо? школи соц?альних наук у Париж?, директором яко? був ?сторик Франсуа Фюре . Лише в 1978 роц? в?н покинув ?нститут с?льськогосподарських досл?джень, де пропрацював 37 рок?в. Помер у м?ст? Тулуза , куди пере?хав за р?к до смерт?.

Ар'?с займав ун?кальне становище у св?т? французьких ?нтелектуал?в. Велику частину життя в?н пропрацював на кер?вн?й посад? в ?нститут?, що займався вивченням вирощування та ?мпорту троп?чних фрукт?в. Зокрема, в?н зробив внесок у техн?чне та ?нформац?йне переоснащення служби ?мпорту. Сам себе Ар'?с називав ≪нед?льним ?сториком≫, маючи на уваз?, що в?н працю? над ?сторичними працями лише у вих?дн?. Саме так назива?ться його автоб?ограф?чна книга, видана в 1980 року ( Un historien du dimanche ).

Сам Ар'?с вважав себе традиц?онал?стом, прихильником корол?всько? влади за середньов?чним зразком. У вс?х його працях в?дчува?ться певний ухил до антимодерн?зму. Незважаючи на сп?впрацю з ультраправою Аксьон франсез та з монарх?чним виданням La Nation francaise ^[fr] , Ар'?с був у близьких стосунках ?з низкою л?вих ?сторик?в, особливо з М?шелем Фуко .

Книга, що вийшла у Франц?? 1960 року ? одн??ю з найважлив?ших праць з ?стор?? дитинства, оск?льки власне була першою значною роботою присвяченою ц?й тем?. У сво?й прац? Ар'?с висува? тезу про те, що в середньов?чному сусп?льств?, ?де? дитинства як тако? не ?снувало. Ставлення до д?тей розвивалося з часом у м?ру зм?ни економ?чно? та соц?ально? ситуац??. Дитинство як поняття ? як специф?чна роль у родин? виника? в XVII стол?тт?.

Праця ≪Людина перед обличчям смерт?≫ видана 1977 року. Головна теза у книз?: ?сну? зв'язок м?ж установками у ставленн? до смерт?, що дом?нують у цьому сусп?льств? на певному етап? ?стор??, та самосв?дом?стю особистост?, типовою для цього сусп?льства. Тому зм?на сприйняття смерт? пов'язана з? зрушеннями в трактуванн? людиною само? себе.

Ар'?с визнача? п'ять головних етап?в у зм?н? установок щодо смерт?.

Перший етап (позначений виразом ≪вс? помремо≫) ? цей стан ≪приручено? смерт?≫, який залиша?ться стаб?льним в широких верствах населення, починаючи з арха?чних час?в до XIX стол?ття, (або нав?ть до наших дн?в). Терм?ном ≪приручена смерть≫ Ар'?с п?дкреслю?, що люди на цьому етап? ставилися до смерт? як до буденного явища, яке не вселяло ?м особливих страх?в. Людина орган?чно включена в природу, тож м?ж мертвими та живими ?сну? гармон?я. Тому ≪приручену смерть≫ сприймали як природну неминуч?сть. В?дсутн?сть страху перед смертю у людей Раннього Середньов?ччя Ар'?с поясню? тим, що, за ?хн?м уявленнями, померлих не оч?кували суд ? в?дплата за прожите життя, ? вони занурювалися в сво?р?дний сон, який триватиме ≪до к?нця час?в≫, до другого пришестя Христа, п?сля чого вс?, окр?м найтяжчих гр?шник?в, прокинуться ? потраплять до царства небесного.

Другий етап (≪Смерть своя≫) утверджу?ться ?нтелектуальною ел?тою в пер?од м?ж XI ? XIII стол?ттями на основ? ?де? Страшного суду. Уявлення про суд над родом людським зм?ню?ться новим уявленням ? про суд ?ндив?дуальний, який в?дбува?ться в момент смерт? людини. У сво?й смерт? людина ?ндив?дуал?зу?ться, власна ?дентичн?сть бере гору над п?дпорядкуванням колективно? дол?. Цей етап ? результатом трансформац?? людсько? дол? в б?к ?? ?ндив?дуал?зац??.

Трет?й етап еволюц?? сприйняття смерт? (епоха Просв?тництва ) ? ≪смерть далека та близька≫. В?н характеризу?ться, за Ар'?сом, крахом механ?зм?в захисту в?д природи. ? до сексу, ? до смерт? поверта?ться ?хня дика, неприборкана, що не зв'язана ритуалами сутн?сть. Символом ц??? епохи для вченого ста? марк?з де Сад .

Четвертий етап тривало? еволюц?? щодо сприйняття смерт? ? ≪смерть твоя≫ (епоха романтизму ). Комплекс траг?чних емоц?й, викликаний в?дходом з життя кохано? людини або друга, на погляд Ар'?са, ? новим явищем, пов'язаним ?з зм?цненням емоц?йних зв'язк?в всередин? родини та взагал? м?ж людьми. З ослабленням в?ри в потойб?чн? кари зм?ню?ться ставлення до смерт?; ?? чекають як моменту возз'?днання з коханою ?стотою, що ран?ше п?шла з життя. Загибель близько? людини вида?ться тяжчою втратою, н?ж власна смерть. Романтизм сприя? перетворенню страху смерт? в почуття прекрасного.

П'ятий етап, названий Ар'?сом ≪смерть обернута≫, характерний для XX стол?ття, коли сусп?льство вит?сня? смерть з колективно? св?домост?, поводиться так, н?би ?? не ?сну?, н?би взагал? н?хто не вмира?.

Зм?на в?дношення до смерт?, на думку Ар'?са, визнача?ться чотирма параметрами:

• ?ндив?дуальна самосв?дом?сть;
• захисн? механ?зми проти неконтрольованих сил природи, що пост?йно загрожують соц?альному порядку (найб?льш небезпечн? сили ? секс ? смерть);
• в?ра в потойб?чне ?снування;
• в?ра в т?сний зв'язок м?ж злом ? гр?хом, стражданням та смертю, що утворю? п?д?рунтя для м?фу про ≪пад?ння≫ людини.

Ц? ≪зм?нн?≫ вступають м?ж собою в р?зн? по?днання, що по р?зному корелюють в ход? ?стор??.

• Les Traditions sociales dans les pays de France , Editions de la Nouvelle France, 1943 .
• Histoire des populations francaises et de leurs attitudes devant la vie depuis le XVIII ^e , Self, 1948 .
• Attitudes devant la vie et devant la mort du XVII ^e au XIX ^e , quelques aspects de leurs variations , INED, 1949 .
• Sur les origines de la contraception en France , extrait de Population . No 3, juillet-septembre 1953 , pp 465?472.
• Le Temps de l'histoire , Editions du Rocher, 1954.
• Deux contributions a l 'histoire des pratiques contraceptives , extrait de Population . N ? 4, octobre-decembre 1954 , pp 683?698.
• L'Enfant et la vie familiale sous l'Ancien Regime , Plon, 1960 .
• Essais sur l'histoire de la mort en Occident: du Moyen Age a nos jours , Seuil, 1975 .
• L'Homme devant la mort , Seuil, 1977 .
• Un historien du dimanche (en collaboration avec Michel Winock), Seuil, 1980 .
• Images de l'homme devant la mort , Seuil, 1983 .
• Histoire de la vie privee , (dir. avec Georges Duby), 5 tomes: I. De l'Empire romain a l 'an mil; II. De l'Europe feodale a la Renaissance; III. De la Renaissance aux Lumieres; IV. De la Revolution a la Grande guerre; V. De la Premiere Guerre mondiale a nos jours, Seuil, 1985-1986-1987.
• Essais de memoire: 1943?1983 , Seuil, 1993 .
• Le present"idien, 1955?1966 (Recueil de textes parus dans La Nation francaise entre 1955 et 1966), Seuil, 1997 .
• Histoire de la vie privee , (dir. avec Georges Duby), le Grand livre du mois, 2001 .

• Hutton, Patrick H., Philippe Aries and the politics of French cultural history , Univ. of Massachusetts Press 2004
• Evans, Richard J., In Defence of History , Granta Books 1997
• Gros, Guillaume, ≪Philippe Aries. Un traditionaliste non-conformiste, de l'Action francaise a l'Ecole des hautes etudes en sciences sociales≫, Presses Universitaires du Septentrion, 2008.

• Стаття ≪Ф?л?пп Ар'?с≫ на сайт? ВУЕ
• http://philippe-aries.histoweb.net/ [ Арх?вовано 5 травня 2021 у Wayback Machine .]

Генеалог?я та некропол?стика Fichier des personnes decedees mirror Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · Bibliotheque interuniversitaire de Sante · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Index Theologicus · LibraryThing · Open Library · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Н?мецький л?тературний арх?в Марбах Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання Загальний каталог Diamond · Deutsche Biographie Нормативний контроль AAR :  12417303 · Autoritats UB :  a1006740 · BNB :  AriesPhilippe1914-1984 ,  AriesPhilippe1914- ,  AriesPhilippe1914-1984 · BNE :  XX1060329 · BNF :  11889082p · BNMM :  000025973 · CANTIC :  981058611335806706 · CiNii :  DA00349604 · CONOR.BG :  18618213 · CONOR.SI :  16805219 · CONOR.SR :  28881511 · FAST :  57800 · Freebase :  /m/05k0sq · GND :  118906739 · ICCU :  CFIV001680 · ISNI :  0000000108683924 · ItRSI :  20396 · J9U :  987007274797105171 · KRNLK :  KAC200206919 · LCCN :  n80090063 · LIBRIS :  gdsvzf601jwzh3w · MAK :  9810607479705606 · NDL :  00431684 · NKC :  jn20010309509 · NLA :  977108 · NLG :  63780 · NTA :  068453019 · NUKAT :  n93080100 · PTBNP :  7033 · PUSC :  3224 · PUST :  87134 · SELIBR :  254880 · SHARE :  403228 · SUDOC :  026690195 · URBS :  55387 ,  80183 · VcBA :  495/75030 · VIAF :  9842249