| Ф?л?ппо Брунеллеск?
|
|---|
| Filippo Brunelleschi
|
|---|
|
| При народженн?
|
?тал.
Filippo di Ser Brunellesco Lippi
|
|---|
| Народження
|
1377
(
1377
)
Флоренц?я
|
|---|
| Смерть
|
15 кв?тня
1446
(
1446-04-15
)
|
|---|
|
|
Флоренц?я
|
|---|
| Поховання
|
Санта-Мар?я-дель-Фйоре
[1]
|
|---|
| Нац?ональн?сть
|
?тал??ць
|
|---|
| Д?яльн?сть
|
скульптор
,
?нженер-буд?вельник
,
?нженер
,
арх?тектор
,
ювел?р
|
|---|
| Напрямок
|
Ранн? В?дродження
[d]
?
?тал?йське В?дродження
|
|---|
| В?дом? учн?
|
М?келоццо
?
Andrea Cavalcanti
d
[2]
|
|---|
| Твори
|
Санта-Мар?я-дель-Фйоре
[3]
[4]
[…]
,
Капела Пацц?
,
Crucifix in Santa Maria Novella
d
,
Оспедале дель? ?нночент?
,
Базил?ка Сан-Лоренцо
,
Базил?ка Санто-Сп?р?то
,
Church of St. Mary of the Angels
d
,
Сагрест?я Веккья
d
?
Rocca del Brunelleschi
d
|
|---|
| Родич?
|
Andrea Cavalcanti
d
|
|---|
| Роботи в колекц??
|
Нац?ональна галерея мистецтв
,
Нац?ональний музей Швец??
,
Музей В?ктор?? та Альберта
,
Palazzo Davanzati
d
,
Барджелло
,
Музей Флорент?йського собора
?
Swedish Centre for Architecture and Design
d
[6]
|
|---|
|
|
Ф?л?ппо Брунеллеск?
у
В?к?сховищ?
[7]
|
Ф?л?ппо Брунеллеск?
(
?тал.
Filippo Brunelleschi (Brunellesco)
; *
1377
,
Флоренц?я
? †
15 кв?тня
1446
, Флоренц?я) ? великий ?тал?йський арх?тектор ? скульптор епохи
В?дродження
.
Джерелом в?домостей вважа?ться його ≪б?ограф?я≫, приписувана, за традиц??ю,
Антон?о Манетт?
, написана б?льш н?ж через 30 рок?в п?сля смерт? арх?тектора.
Початок творчост?. Скульптура Брунеллеск?
[
ред.
|
ред. код
]
Син нотар?уса Брунеллеск? д? Л?пп?; мати Ф?л?ппо, Джул?ана Сп?н?, була спор?днена з родовитими родинами Сп?н? ?
Альдобранд?н?
. У дитинств? Ф?л?ппо, до якого повинна була перейти практика батька, отримав гуман?тарне виховання ? найкращу на той час осв?ту: вивчав латинську мову, вивчав античних автор?в. Виховуючись у гуман?ст?в, Брунеллеск? сприйняв ?деали цього кола, тугу за часами ≪сво?х предк?в≫ римлян, ? ненависть до всього чужого, до варвар?в, що знищили римську культуру, в тому числ? ? до ≪пам'ятник?в цих варвар?в≫ (? серед них ? середньов?чн? буд?вл?, т?сн? вулиц? м?ст), як? здавалися йому чужими ? нехудожн?ми в пор?внянн? з тими уявленнями, як? склали соб? гуман?сти про велич
Стародавнього Риму
.
В?дмовившись в?д кар'?ри
нотар?уса
, Ф?л?ппо з 1392 року був у навчанн?, ймов?рно у майстр?в золотих справ, а пот?м проходив практику учнем в ювел?ра в
П?сто?
; навчався також малювання, л?плення, гравюр?, скульптур? ? живопису, у Флоренц?? вивчав промислов? ? в?йськов? машини; набув значних для того часу знань з математики, навчаючись у
Паоло Тосканелл?
, який, за св?дченням Вазар?, навчав його математиц?. У 1398 Брунеллеск? вступив в Арте делла Сета, куди входили майстри золотих справ. У П?сто? молодий Брунеллеск? працював над ср?бними ф?гурами в?втаря Святого Якова, ? в його роботах в?дчутн?й сильний вплив мистецтва
Джованн? П?зано
. У робот? над скульптурами Брунеллеск? допомагав
Донателло
(йому було тод? 13 чи 14 рок?в), ? з цього часу дружба зв'язала майстр?в на все життя.
У 1401 Ф?л?ппо Брунеллеск? повернувся до Флоренц??, взяв участь в оголошеному Арте д? Кал?ман (цех торговц?в тканинами) конкурс? на прикрасу рель?фами двох бронзових вор?т Флорент?йського
баптистер?ю
. У конкурс? разом з ним взяли участь
Якопо делла Кверча
,
Лоренцо Г?берт?
? ряд ?нших майстр?в. Конкурс, що проходив п?д головуванням 34 судд?в, тривав р?к; кожен майстер мав надати повний бронзовий рель?ф ≪Принесення в жертву
?саака≫
. Брунеллеск? програв конкурс, ? рель?ф Г?берт? перевершував його художньо ? техн?чно (в?н був вилитий з одного шматка ? був на 7 кг легший в?д створеного Брунеллеск?). Однак, незважаючи на описану Г?берт? в його ≪Спогадах≫ одностайн?сть судд?в у вибор? саме його рель?фу, перемогли ?нтриги, що оточували ?стор?ю конкурсу. Попри це, роботу Брунеллеск? не знищили разом з творами ?нших учасник?в, але зберегли (нин? вона в Нац?ональному музе?, Флоренц?я), в?дзначивши ?? як надзвичайно усп?шну.
Зг?дно з Манетт?, Брунеллеск? створив к?лька статуй з дерева та бронзи. Серед них ? статую
Мар?? Магдалини
, згор?лу в Санто Сп?р?то п?д час пожеж? 1471. Близько 1409 (м?ж 1410-ми та 1430-ми роками.) Брунеллеск? створив дерев'яне ≪Розп'яття≫ в церкв? Санта Мар?я Новелла, за св?дченням його б?ограф?в ? вступивши в дружню суперечку з Донателло.
Зг?дно з Манетт?, Брунеллеск? був вражений тим, що програв конкурс ? покинув Флоренц?ю, по?хав до
Риму
, де можливо, вир?шив досконало вивчити античну скульптуру (деяк? вчен? в?дсувають дату подорож?, деяк? взагал? вважають його плодом фантаз?? б?ографа, деяк? ? що таких подорожей було к?лька ? вони були недовгими). П?д час перебування Ф?л?ппо в Рим? з ним майже незм?нно був Донателло. У В?чному М?ст? вони прожили к?лька рок?в, а оск?льки обидва були чудовими майстрами золотих справ, то заробляли на життя цим ремеслом ? все зароблене витрачали на орган?зац?ю розкопок античних ру?н. У в?льний же час в?н ц?лком в?ддавався вивченню римських ру?н, ? вплив римських вражень можна в?дзначити у творчост? обох майстр?в.
У Рим? молодий Брунеллеск? звернувся в?д пластики до буд?вельного мистецтва, почавши ретельно вим?рювати збережен? ру?ни, замальовувати плани ц?лих буд?вель ? плани в?д д?лових частин, кап?телей ? карниз?в, про?кц??, види буд?вель ? вс? ?х детал?. В?н повинен був розкопувати засипан? частини ? фундаменти, повинен був удома складати ц? плани в ?дине ц?ле, в?дновлювати те, що було не в повн?й ц?лост?. Так в?н перейнявся духом античност?, працюючи под?бно сучасному археологу з рулеткою, лопатою ? ол?вцем, навчився розр?зняти види ? пристр?й античних споруд ? створив у папках з? сво?ми етюдами першу ?стор?ю римсько? арх?тектури. (П. Франкл).
Брунеллеск? бажав зробити сприйняття реконструйованих ним терм ? театр?в б?льш наочним ? спробував створити з? сво?х план?в геометрично-перспективн? картини для певно? точки зору. У цих пошуках вперше було в?дкрито (або знову в?дкрито), зг?дно з традиц??ю, висх?дною до 2-? половини XV ст., пряму перспективу.
У Флоренц??, куди в?н час в?д часу, мабуть, повертався з Рима, в?н розставив на вулиц? так? сконструйован? перспективи (дошки ?з зображенням баптистер?ю ? Собору, виду Пьяцца Сеньйор?я), силуети яких в?н вир?зав ? як? з певно? точки зору зливалися з зображеною буд?влею (наприклад з баптистер??м). За вивчення перспективи взялися найкращ? майстри Флоренц?? ? Л. Г?берт? (у його рель?фах для Дверей баптистер?ю) ? Мазаччо (у сво?й фресц?
≪Тр?йця≫
у церкв? Санта Мар?я Новелла, перспективу яко? швидше за все, розробив Брунеллеск?). Вони негайно впровадили цей набутий досв?д п?знання реального св?ту в сво? твори.
Перш? арх?тектурн? проекти: Виховний будинок ? Сан-Лоренцо
[
ред.
|
ред. код
]
У 1419 роц? цех Арте делла Сета доручив Брунеллеск? споруду Виховного будинку для д?тей, як? залишилися без батьк?в
Оспедале дель? ?нночент?
? Притулок невинних, д?яв до 1875 р.), що став фактично першою спорудою епохи В?дродження в ?тал??.
Виховний будинок збудований просто: аркади його лодж?? розкрит? в сторону Пьяцца Сант?сс?ма Аннунц?ата, ? будинок фактично ? ?? ажурною ≪ст?ною≫. Вс? арх?тектурн? елементи ясно читаються, масштаб споруди не перевищу? людську м?ру, але узгоджений з нею. В?дкрит? сходи на 9 сходинок ведуть через усю ширину буд?вл? до нижнього поверху, який розкинувся галере?ю з 9 нап?вциркульних арок, що спираються на висок? колони
композитного ордера
. В?д кап?телей до задньо? ст?ни галере? перекинут? п?дпружн?
арки
, як? п?дхоплюються
консолями
, прикрашеними
кап?телями
. По кутах ряд колон ма? по
п?лястру
, над кожним з них ?
арх?трав
, що тягнеться над ус?ма арками. М?ж арками ? арх?травом укр?плен? майол?ков? медальйони роботи Делла Робб?а ?з зображенням сповитих немовлят (сво?м простим забарвленням ? син?м ? б?лим ? вони роблять ритм колон мирним, спок?йним). Прямокутний формат в?кон, ?х рами ? фронтони в?кон скоп?йован? Брунеллеск? з римських зразк?в, так само, як ? колони, арх?вольт арок, п?лястри ? проф?ль
карниза
. Але античн? форми трактован? надзвичайно в?льно, вся композиц?я ориг?нальна ? зовс?м не може бути названа коп??ю античних зразк?в. Завдяки якомусь особливому почуттю м?ри, Брунеллеск? в контекст? вс??? арх?тектури В?дродження зда?ться б?льш ≪грецьким≫, а не римським майстром, при тому що жодно? грецько? буд?вл? в?н бачити не м?г.
В той час як будувався Виховний будинок, Брунеллеск? у 1420 р. почав роботу над Старою закрист??ю базил?ки Сан Лоренцо (заснована у 390 р., пот?м перебудовувалася), ? вперше створив ясну ? гармон?йну центричну композиц?ю, яка стала зразковою для
Ренесансу
(зак?нчена у 1428 р.). Кошти на буд?вництво вид?лили
Мед?ч?
, ? тут були похован? представники ?х с?м'?. Закристя Сан Лоренцо ? просторе (бл. 11 м ширини) квадратне прим?щення, перекрите куполом. Ребра ? кути ст?н обох прим?щень в?дзначен? коринфськими п?лястрами, що п?дтримують антаблемент, ? ордер п?дкреслю? всю структуру прим?щення ? ясно ф?ксу? сприйняття простору. На ст?ни, над якими п?дн?ма?ться купол, накладено декоративн? арки, над антаблементом в люнетах ? пом?щен? нап?вокругл? в?кна. Паруси, люнети, двер? ? д?лянки над ними ? прикрашен? рель?фами, як? виконав Донателло. Вс? тектон?чн? зчленування ? ордер, наличники в?кон, ребра склеп?нь ? зроблен? з темного каменю ? вид?ляються на нейтральних ошатних б?лих ст?нах.
Коли Брунеллеск? взяв на себе перебудову церкви Сан Лоренцо, ст?ни ?? в?втаря вже височ?ли, закристя будувалася, а з ?ншого боку знаходилися залишки старо? церкви Сан Лоренцо, як? ще не були знищен?. Ця ранньохристиянська базил?ка ? визначила форму ново? церкви. Ранньохристиянська арх?тектура не вважалася варварською, ?? античн? колони в?дносилися ще до ≪хорошого стилю≫, ? таким чином, шлях до ренесансно? ? в?дроджено? антично? ? арх?тектури в значн?й м?р? йшов через спогад про часи раннього християнства ? його арх?тектуру.
Б?чн?
нави
базил?ки ? не наскр?зн?, як це було традиц?йно, а утворен? ланцюгом однакових квадратних прим?щень, перекрит? склеп?ннями. Античн? за пропорц?ями, силуетом ? малюнком кап?телей колони легко несуть тягар, через них перекинут? арки, весь прост?р розчленований з математичною ясн?стю ? уникнуто всього, що тисне, роз'?дну?. Проста орнаментика, частково антична, частково флорент?йсько? традиц??, частково ? винайдена самим Брунеллеск?, вносить в?дбиток легкост?, гармон?йност?, ? весь настр?й ц??? церковно? буд?вл? ? настр?й незатьмарено? житт?рад?сност?, на?вно? радост? буття.
Незабаром п?сля при?зду до Флоренц?? Брунеллеск? захопився складним ?нженерним завданням ? зведенням
купола
над кафедральним собором м?ста (1420?1436 рр.). Його зведення почалось майже одночасно з буд?вництвом Сан Лоренцо. ?дея купола ? восьмигранне готичне склеп?ння ? готична форма,була вже нам?чена буд?вничим
Арнольфо д? Камб?о
.
Кампан?ла
собору була, зведена,як вважа?ться, великим
Джотто
. Складн?сть само? споруди полягала не т?льки в зведенн? купола, а й у спорудженн? спец?альних пристосувань, як? дозволили б працювати на велик?й висот?, що здавалося тод? неможливим. Заради м?ста Брунеллеск? запропонував зробити легкий 8-гранний купол з цегли, який збирався б з граней-≪часток≫ ? скр?плювався вгор? арх?тектурним л?хтарем, кр?м того, в?н зголосився створити ц?лий ряд машин для п?дйому вгору ? роботи на висот?. Купол (його висота становить 42 м) був побудований без риштування що спиралось на землю. Купол склада?ться з двох оболонок, пов'язаних
нервюрами
? горизонтальними к?льцями. П?дносячись над м?стом, купол, з його спрямован?стю угору ? гнучким пружним контуром, визначив характерний силует Флоренц??, ? самими сучасниками в?н мислився символом ново? епохи ? В?дродження. Слав? арх?тектора ? м?ста сприяло й те, що купол освятив сам папа
?вген?й IV
.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Наука
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|