Фр?мен Дайсон

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей з таким ?м'ям: Фр?мен .
У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем Дайсон .

Фр?мен Дайсон
англ. Freeman Dyson
Фрімен Дайсон у 2005 році
Фр?мен Дайсон у 2005 роц?
Фр?мен Дайсон у 2005 роц?
?м'я при народженн? англ. Freeman John Dyson [1]
Народився 15 грудня 1923 ( 1923-12-15 ) [1] [2] […]
Crowthorne d , Брекнелл Форест , Беркшир , Англ?я , Велика Британ?я [4]
Помер 28 лютого 2020 ( 2020-02-28 ) [5] [6] (96 рок?в)
Принстон , Мерсер , Нью-Джерс? , США [7] [1]
· смерть через пад?ння з висоти d [8]
М?сце проживання США
Кра?на   Велика Британ?я
  США
Нац?ональн?сть Англ??ць
Д?яльн?сть математик , ф?зик-теоретик , ф?зик-ядерник , професор , статистик , ф?зик
Alma mater Кембриджський ун?верситет ( 1946 ) [1]
В?нчестер-коледж d ( 1932 ) [1]
Трин?т?-коледж (Кембридж) ( 1945 ) [1]
Twyford School d ( 1936 ) [1]
В?нчестер-коледж d ( 1941 ) [1]
Галузь математична ф?зика , ф?зика твердого т?ла [9] ? математика [9]
Заклад Принстонський ун?верситет
Науковий ступ?нь докторський ступ?нь [4]
Членство Лондонське корол?вське товариство
Французька академ?я наук
Нац?ональна академ?я дей-Л?нчей
Нац?ональна академ?я наук США
Баварська академ?я наук
Американська академ?я мистецтв ? наук
Рос?йська академ?я наук
Американське ф?лософське товариство [10]
Американське ф?зичне товариство [10]
В?домий завдяки: сфера Дайсона , р?вняння Дайсона
Батько Джордж Дайсон d [1]
Мати Mildred Atkey d [11]
У шлюб? з Верена Х'юбер-Дайсон
Д?ти Естер , Джордж [en] , Дорот?, М?я, Ребекка, Ем?л?
Нагороди

Темплтон?вська прем?я ( 2000 )

Прем?я Пуанкаре d ( 2012 )

Медаль Ерстеда ( 1991 )

премія Енріко Фермі

медаль Лоренца ( 1966 )

прем?я Гарв? ( 1977 )

медаль Г'юза ( 1968 )

медаль ?мен? Макса Планка ( 1969 )

прем?я Вольфа з ф?зики ( 1981 )

Г?ббс?вська лекц?я ( 1972 )

медаль Маттеучч? ( 1989 )

Прем?я пам'ят? Роберта Оппенгеймера d ( 1970 )

прем?я Денн? Гайнемана з математично? ф?зики ( 1965 )

Прем?я ?мен? ?. Я. Померанчука d ( 2003 )

honorary doctor of Yeshiva University d

почесний доктор Принстонського ун?верситету d

почесний доктор Ун?верситету Глазго d

член Лондонського корол?вського товариства ( 1952 )

Joseph A. Burton Forum Award d ( 1998 )

Harkness Fellowship d ( 1947 )

Great Immigrants Award d ( 2007 )

прем?я Ендрю Геманта ( 1988 )

Особ. стор?нка ias.edu/sns/dyson
Висловлювання у В?к?цитатах
CMNS:  Фр?мен Дайсон у В?к?сховищ?

Фр?мен Дайсон ( англ. Freeman Dyson ; 15 грудня 1923  ? 28 лютого 2020 [12] [13] ) ? ф?зик-теоретик, в?домий завдяки сво?м роботам з квантово? ф?зики , ядерно? енергетики , ф?зики твердого т?ла , професор Принстонського ун?верситету ( США ). Автор численних праць з космолог?? , ф?лософ?? та футуролог?? .

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Фр?мен Дайсон народився у Велик?й Британ?? в 1923 роц?, в м?стечку Кроуторн графства Беркшир. Був другою дитиною в?домого п?зн?ше композитора Джорджа Дайсона . Родина Дайсон?в була заможна, у в?ц? 8-ми рок?в Фр?мена було в?ддано на навчання до школи-?нтернату Твайфорд. Хлопчик рано проявив ?нтерес до математики та фантастики. Це зрештою ? обумовило його заняття наукою. В 1935 його батька запросили викладати до В?нчестерського коледжу ? родина разом з 12-ир?чним Фр?меном пере?хала у В?нчестер [14] [15] .

Початок Друго? св?тово? в?йни Фр?мен Дайсон схвалював, симпатизуючи противникам Велико? Британ??. В 1943 зак?нчив коледж ? вступив до ВПС, де займався обрахунками оптимального розм?щення ек?паж?в л?так?в. П?сля в?йни здобув ступ?нь бакалавра математики в Кембридж? ? в 1947 роц? перебрався до США, де отримав роботу в Принстонському ун?верситет? [14] [15] .

Працюючи над докторською працею, опинився п?д патронатом ф?зика Ганса Бете , познайомився з Р?чардом Фейнманом . У 1949 Фр?мен дов?в м?ркування Фейнмана щодо його д?аграм [14] [15] . У 1950 одружився з Вереною Губер, котра була математиком ? доти вже була раз зам?жня. В шлюб? з нею народилися дво? д?тей: Естер ? Джордж [16] .

У 1951 став професором ф?зики в Корнелл?, при цьому ще не маючи ступеня доктора. В 1953 роц? Роберт Оппенгеймер запропонував йому дов?чне призначення в ?нститут? перспективних досл?джень у Принстон? , де працював Альберт Ейнштейн . Молодому вченому було надано ц?лковиту свободу досл?джень. Працював, зокрема, над про?ктом створення атомних двигун?в для косм?чних корабл?в, брав участь у розробц? ядерних реактор?в . Був автором праць ?з квантово? електродинам?ки , роб?т з теор?? магнетизму (формал?зм сп?нових хвиль Дайсона), теор?? енергетичного спектру ядер (розпод?л Дайсона) [14] [15] . В 1958 одружився вдруге на атлетц? ?мме Юнг [17] , яка народила чотирьох дочок: Дорот?, М?ю, Ребекку та Ем?л? [18] .

У масов?й культур? Дайсон найв?дом?ший за про?кт розселення квадрильйон?в людей у Сонячн?й систем? . В?н припустив, що високорозвинен? цив?л?зац?? у Всесв?т? створюють навколо з?рок ≪сфери≫ (?х називають ≪сферами Дайсона≫ ), повн?стю вловлюють ?хню енерг?ю, ? запропонував шукати брат?в по розуму за ?нфрачервоним випром?нюванням цих сфер. Ще одна ?дея Дайсона ? створення методом генно? ?нженер?? рослин ( дерев Дайсона ), як? можна використати для вирощування на кометах . Так? рослини могли б брати участь у створенн? придатно? для дихання людини атмосфери , забезпечуючи таким чином умови для проживання та просування людства за межами Сонячно? системи [19] .

Дайсон ? його книги ушанован? багатьма м?жнародними прем?ями, серед яких Темплтон?вська прем?я за усп?хи в досл?дженн? чи в?дкритт? у духовному житт?. В останн? роки життя активно популяризував науку, критикував аж?отаж навколо глобального потепл?ння. Був палким прихильником ядерного роззбро?ння. Вчений активно ц?кавився проблемою ?снування позаземних цив?л?зац?й та походження життя [14] . Зак?нчив викладацьку д?яльн?сть у 1994 роц?. Син Фр?мена, Джордж Дайсон , почасти продовжив справу батька, ставши ?сториком науки [20] . Донька Естер Дайсон  ? в?дома консультантка з цифрових технолог?й ? ?нвесторка [21] .

Помер 28 лютого 2020 року в л?карн? б?ля Принстона в Нью-Джерс? у в?ц? 96-и рок?в унасл?док травм, зазнаних через пад?ння [19] .

Пров?дн? ?де?

[ ред. | ред. код ]

Теор?я чисел

[ ред. | ред. код ]

≪Перетворення Дайсона≫ доводить теор?ю Ол?в'? Рамаре, що будь-яке парне число  ? це сума не б?льше, н?ж 6 простих чисел [22] .

Б?отехнолог??

[ ред. | ред. код ]

Фр?мен Дайсон прогнозував у книз? ≪Сонце, геном ? ?нтернет≫ (1999), що розвиток б?отехнолог?й зумовить зростання мегапол?с?в . Створен? б?о?нженер??ю рослини завдяки фотосинтезу прямо в м?стах слугуватимуть сировиною для палива чи харч?в, тож с?льське господарство зникне [23] . На думку Дайсона, в майбутньому використання копалин поступиться використанню спец?ально створених рослин або бактер?й, здатних видобувати чи синтезувати потр?бн? людям речовини. Завдяки цьому розпод?л ресурс?в в?дбуватиметься рац?ональн?ше та справедлив?ше, що спричинить зменшення соц?ально? нер?вност? [24] .

Астро?нженер?я

[ ред. | ред. код ]

Найв?дом?ша концепц?я Фр?мена Дайсона, запропонована в 1960 роц? ? це сфера , що оточу? зорю й дозволя? збирати енерг?ю ?? випром?нювання. Зг?дно з його м?ркуваннями, розвинута цив?л?зац?я потребуватиме все б?льше енерг??, головне джерело яко? ? випром?нювання найближчо? зор?. Тож цив?л?зац?я прагнутиме максимально поглинати ??, що можна досягти, оточивши зорю суц?льною сферою, яка не пропускатиме випром?нювання зор? назовн? [25] . Внутр?шня поверхня сфери Дайсона може слугувати для проживання та ?снування штучно? б?осфери [26] . ?дея, вт?м, не належала перв?сно Фр?мену Дайсону, в?н почерпнув ?? з роману Олафа Стейплдона ≪Творець з?рок≫ (1937) [27] .

Також Дайсон пропонував створення рослин ≪дерев Дайсона≫ , пристосованих для життя всередин? комет. Ростучи у ?х внутр?шн?х просторах, природних чи штучних, рослини формували б всередин? атмосферу та загалом середовище, придатне для життя людини. Таким чином косм?чн? т?ла можна ц?леспрямовано й без пост?йного втручання людини перетворювати на косм?чн? станц?? [28] .

Розвиваючи ?дею фон Неймана про колон?зац?ю космосу шляхом самов?дтворюваних апарат?в , Дайсон у книз? ≪Турбуючи всесв?т≫ (1979) пропонував використовувати самов?дтворюван? б?о?нженерн? орган?зми. За його ?де?ю, однок?лограмов? орган?зми, доставлен? до м?сця призначення, могли б розмножуватись, поглинаючи матер?ал косм?чних т?л, щоб створювати середовище, придатне для життя людей [29] .

Розвиток життя та розуму

[ ред. | ред. код ]

Дайсон припускав в 1979 роц?, що розумн? ?стоти здатн? уникнути теплово? смерт? всесв?ту . Д?яльн?сть розуму вимага? обчислень, для яких потр?бна енерг?я. Енергетичн? ресурси зменшуються логарифм?чно, прямуючи до неск?нченно малого числа, проте н?коли не вичерпуються ц?лковито. Тому будь-яке обчислення ста? можливим у певний час. Якщо в далекому майбутньому, коли всесв?т охолоне, ?снуватимуть розумн? ?стоти, ?хн? думки будуть дуже пов?льними, розтягуючись у неск?нченн?сть, проте сам процес мислення н?коли не припиниться [30] .

Про В?к?пед?ю

[ ред. | ред. код ]
Нав?ть у систем? з максимальним шумом помилки можна над?йно виправляти, передаючи точну ?нформац?ю, за умови, що сигнал ма? достатню надлишков?сть. Ось так, по сут?, працю? В?к?пед?я. ... Наука це сума велико? к?лькост? загадок. Це безупинна суперечка м?ж великим натовпом голос?в. Вона б?льше нагаду? В?к?пед?ю, н?ж Енциклопед?ю Британ?ку. [31]

Основн? прац?

[ ред. | ред. код ]
  • ≪Симетричн? групи у ядерн?й ф?зиц? та ф?зиц? часток≫ ( англ. Symmetry Groups in Nuclear and Particle Physics , 1966)
  • ≪М?жзоряний транспорт≫ ( англ. Interstellar Transport , 1968)
  • ≪Турбуючи всесв?т≫ ( англ. Disturbing the Universe , 1979) ISBN 978-0-465-01677-8.
  • ≪Зброя над??≫ ( англ. Weapons and Hope , 1984)
  • ≪Походження життя≫ ( англ. Origins of Life , 1985)
  • ≪Неск?нченн?сть в ус? напрямки≫ ( англ. Infinite in All Directions , 1988) ISBN 0-14-014482-X
  • ≪В?д Еросу до Ге?≫ ( англ. From Eros to Gaia , 1992)
  • ≪Вибран? прац? Фр?мена Дайсона≫ (до 1990) ( англ. Selected Papers of Freeman Dyson , 1996)
  • ≪Уявн? св?ти≫ ( англ. Imagined Worlds , 1997) ISBN 978-0-674-53908-2
  • ≪Сонце, геном ? ?нтернет≫ ( англ. The Sun, the Genome and the Internet , 1999)
  • ≪Важлив?сть бути непередбачуваним≫ ( фр. L'importanza di essere imprevedibile , 2003)
  • ≪Учений як бунтар≫ ( англ. The Scientist as Rebel , 2006)
  • ≪Поглиблена квантова механ?ка≫ ( англ. Advanced Quantum Mechanics , 2007) ISBN 978-981-270-661-4
  • ≪Р?знобарвне скло: роздуми про м?сце життя у всесв?т?≫ ( англ. A Many-Colored Glass: Reflections on the Place of Life in the Universe , 2007)
  • ≪Птахи та жаби: обран? прац? 1990?2014≫ ( англ. Birds and Frogs: Selected Papers, 1990?2014 , 2015)

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ а б в г д е ж и к Арх?в ?стор?? математики Мактьютор ? 1994.
  2. ↑ SNAC ? 2010.
  3. ↑ Internet Speculative Fiction Database ? 1995.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119206269 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  5. ↑ Renowned Mathematician And Physicist Freeman Dyson Has Died At Age 96 ? Maine Public Broadcasting Network , 2020.
  6. ↑ Freeman Dyson Dies at 96; Wrestled With Questions of Physics and Morality // The New York Times / J. Kahn ? Manhattan , NYC : New York Times Company , A. G. Sulzberger , 2020. ? ISSN 0362-4331 ; 1553-8095 ; 1542-667X
  7. ↑ Muere a los 96 anos el legendario fisico y matematico Freeman Dyson
  8. ↑ https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/freeman-dyson-a-visionary-and-renaissance-physicist-dies-at-96/2020/02/28/0ba462e0-5a58-11ea-ab68-101ecfec2532_story.html
  9. ↑ а б Czech National Authority Database
  10. ↑ а б NNDB ? 2002.
  11. ↑ Pas L. v. Genealogics.org ? 2003.
  12. ↑ Помер знаменитий ф?зик-теоретик Фр?мен Дайсон [ Арх?вовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine .] hromadske.ua 28.02.2020
  13. ↑ В?домий математик ? ф?зик Фр?мен Дайсон помер у в?ц? 96 рок?в [ Арх?вовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine .] mainepublic.org 28.02.2020 (англ.)
  14. ↑ а б в г д Freeman Dyson, legendary theoretical physicist, dies at 96 . Science (англ.) . 28 лютого 2020. Арх?в ориг?налу за 2 березня 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  15. ↑ а б в г Фримен Дайсон и его исполинская сфера | Космос | Мир фантастики и фэнтези (ru-RU) . 15 грудня 2017. Арх?в ориг?налу за 26 лютого 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  16. ↑ Freeman Dyson (1923 - ) . mathshistory.st-andrews.ac.uk . Арх?в ориг?налу за 29 лютого 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  17. ↑ Burfoot, Amby (30 березня 2009). Mar. 30: A Beautiful Couple: Imme and Freeman Dyson . Runner's World (амер.) . Арх?в ориг?налу за 3 с?чня 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  18. ↑ Dawidoff, Nicholas (25 березня 2009). The Civil Heretic . The New York Times (амер.) . ISSN   0362-4331 . Арх?в ориг?налу за 17 вересня 2019 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  19. ↑ а б Physicist And Iconoclastic Thinker Freeman Dyson Dies At 96 . NPR.org (англ.) . Арх?в ориг?налу за 29 лютого 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  20. ↑ George Dyson | Edge.org . www.edge.org (англ.) . Арх?в ориг?налу за 1 березня 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  21. ↑ McKelvey, Tara (27 травня 2014). The woman who broke tech's glass ceiling . BBC News (брит.) . Арх?в ориг?налу за 1 березня 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  22. ↑ Ramare, Olivier (1995). On ?nirel'man's constant . Annali della Scuola Normale Superiore di Pisa - Classe di Scienze (фр.) . Т. 22, № 4. с. 645?706. Арх?в ориг?налу за 5 березня 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  23. ↑ Dyson, Freeman (19 липня 2007). Our Biotech Future (англ.) . ISSN   0028-7504 . Арх?в ориг?налу за 16 с?чня 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  24. ↑ Freeman Dyson envisions biotech solutions to rural poverty: 3/01 . news.stanford.edu . Арх?в ориг?налу за 17 лютого 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  25. ↑ Dyson, F. J. (3 червня 1960). Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation . Science (англ.) . Т. 131, № 3414. с. 1667?1668. doi : 10.1126/science.131.3414.1667 . ISSN   0036-8075 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  26. ↑ INTERVIEW: Freeman Dyson (October 1978) . web.archive.org . 7 грудня 1998. Арх?в ориг?налу за 7 грудня 1998 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  27. ↑ Dyson, Freeman J. (1979). Disturbing the universe (вид. 1st ed). New York: Harper & Row. ISBN   0-06-011108-9 . OCLC   4956480 . Арх?в ориг?налу за 3 грудня 2009 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  28. ↑ Warm-Blooded Plants and Freeze-Dried Fish by Freeman J. Dyson . www.theatlantic.com . Арх?в ориг?налу за 18 липня 2020 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  29. ↑ Cambridge Conference Correspondence . defendgaia.org . Арх?в ориг?налу за 30 грудня 2019 . Процитовано 29 лютого 2020 .
  30. ↑ TIME WITHOUT END: PHYSICS AND BIOLOGY IN AN OPEN UNIVERSE . Institute for Advanced Studies . Арх?в ориг?налу за 5 липня 2008 . Процитовано 29.02.2020 .
  31. ↑ NYRB March 11, 2011 . Nybooks.com. Retrieved on 2011-10-07.

Посилання

[ ред. | ред. код ]
Нагороджен? медаллю Лоренца

Планк (1927)   · Паул? (1931)   · Дебай (1935)   · Зоммерфельд (1939)   · Крамерс (1947)   · Лондон (1953)   · Онсагер (1958)   · Па?рлс (1962)   · Дайсон (1966)   · Уленбек (1970)   · Ван Флек (1974)   · Бломберген (1978)   · Абра?ам (1982)   · 'т Гофт (1986)   · де Жен (1990)   · Поляков (1994)   · В?ман / Корнелл (1998)   · В?льчек (2002)   · Каданов (2006)   · В?ттен (2010)   · Берр? (2014)

Перегляд цього шаблону
  Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Генеалог?я та некропол?стика
Л?тература та б?бл?ограф?я
Наука
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Autoritats UB :  a1240979 · BAV :  ADV10226639 · BIBSYS :  90227946 · BLBNB :  000585871 · BNC :  a10075951 · BNCHL :  000030220 · BNE :  XX912949 · BNF :  123088859 · CANTIC :  981058511789706706 · CCAB :  000079429 · CiNii :  DA00904818 · CONOR.BG :  52789861 · CONOR.SI :  71702115 · CONOR.SR :  52149513 · FAST :  35792 · Freebase :  /m/030xd · GND :  119206269 · GTAA :  95621 · ICCU :  PARV133628 · ISNI :  0000000118736639 · J9U :  987007260754105171 · KRNLK :  KAC199607710 · LCCN :  n79056129 · LIBRIS :  mkz277n521bkhsh · LIH :  LNB:a1m;=Bf · LNB :  000048711 · MAK :  9810555236305606 · NDL :  00438517 · NKC :  jx20111005004 · NLA :  1205103 · NLG :  190588 · NLI :  000041719 · NLP : a0000001178722 · NSK :  000056750 · NTA :  070463158 · NUKAT :  n94206784 · PTBNP :  438962 · PUSC :  24518 · RERO :  02-A000053961 · SELIBR :  326255 · SHARE :  40445 · SKMASNL :  vtls011703586 · SNK :  173400 · SUDOC :  031970443 · VcBA :  495/105895 · VIAF :  19745011 ,  108160307407457742015 · РНБ :  770166123
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фр?мен_Дайсон&oldid=42289493