|box_width=

Фр?др?х В?льгельм Шелл?н?
н?м. Friedrich Wilhelm Joseph von Schelling
Зах?дна ф?лософ?я
Friedrich Wilhelm Joseph Schelling
Народження	27 с?чня 1775 ( 1775-01-27 ) Леонберг , Н?меччина
Смерть	20 серпня 1854 ( 1854-08-20 ) (79 рок?в) Бад-Рагац , Швейцар?я
Громадянство ( п?дданство )	Корол?вство Вюртемберг
Знання мов	н?мецька [1] [2]
?м'я при народженн?	н?м. Friedrich Wilhelm Joseph Schelling
Д?яльн?сть	викладач ун?верситету , письменник
Викладав	Мюнхенський ун?верситет Людв?га-Максим?л?ана , JMU , ?нський ун?верситет , HU Berlin ? Ун?верситет Ерлангена?Нюрнберга
Член	Баварська академ?я наук , Угорська академ?я наук ? Прусська академ?я наук
Школа  / Традиц?я	н?мецький ?деал?зм
Основн? ?нтереси	натурф?лософ?я , природознавство , естетика , рел?г?я , метаф?зика , еп?стемолог?я
Вплинув	Гегель , Колр?дж , К'?ркегор , Гайдеггер , Т?лл?х , П?рс , Гете , Факенгейм , Жижек , Карвалью
Alma mater	Тюб?нгенський ун?верситет , Лейпцизький ун?верситет ? Тюб?нгенська богословська сем?нар?я
Л?тературний напрям	Н?мецька класична ф?лософ?я
Зазнав впливу	Платон , Якоб Беме , Сп?ноза , Лейбн?ц , Кант , Якоб? , Гердер , Гете , Гельдерл?н , Ф?хте
Вчител?	Йоганн ?отл?б Ф?хте , Ludwig Joseph Uhland d , Gottlob Christian Storr d , Johann Friedrich LeBret d , Johann Friedrich Flatt d ? Christian Friedrich von Schnurrer d
В?дом? студенти	Felix Ravaisson-Mollien d ? Johann Erich Berger d
Визначний тв?р	The Ages of the World d
?сторичний пер?од	Ф?лософ?я XIX стол?ття
Посада	професор
Конфес?я	лютеранство
У шлюб? з	Pauline Gotter d ? Карол?на Шлегель d
Д?ти	Clara Waitz d , Hermann Schelling d ? Julie von Eichhorn d
Автограф
Нагороди
Фр?др?х В?льгельм Шелл?н? у В?к?сховищ?
Висловлювання у  В?к?цитатах

Фр??др?х В??льгельм Йозеф фон Ше?лл?н? ( н?м. Friedrich Wilhelm Joseph Schelling ; 27 с?чня 1775  ? 20 серпня 1854 ) ? н?мецький ф?лософ , ?деал?ст . Отримав у Тюб?нген? вищу духовну осв?ту, в Лейпцигу вивчав математику ? природознавство . Викладав у ?нському , Ерлангенському , Мюнхенському та Берл?нському ун?верситетах . У ф?лософськ?й еволюц?? Шелл?н?а в?дсутн? ч?тк? меж? м?ж ?? етапами, як? можна назвати як ≪ф?лософ?я природи≫ ( натурф?лософ?я  ? 90-т? роки XVIII ст.), трансцендентального ?деал?зму (1800), ≪ф?лософ?я тотожност?≫ (перше десятил?ття XIX ст.) та ≪ф?лософ?я одкровення≫.

Фр?др?х В?льгельм Йозеф фон Шелл?н? народився в Вюртембергському м?стечку Леонберз? в с?м'? протестантського священика.

У 1790 роц? 15-л?тн?й Шелл?н? поступив до Тюб?нгенського ун?верситету з характеристикою ≪ingenium praecox≫ (н?м. ? лат. ≪скоросп?лий талант≫). В ун?верситет? ?нтереси Шелл?н?а под?лялися м?ж ф?лософ??ю ? теолог??ю . У 1792 роц? захистив маг?стерську дисертац?ю стосовно тлумачення б?блейського м?фу про гр?хопад?ння . В?н ознайомився з ф?лософ?ю Канта , з першими роботами Ф?хте ? в 19 рок?в сам виступав на ф?лософськ?й нив?, спочатку як посл?довник ? тлумачник Ф?хте. Його друзями стають Гегель ? Гете . По завершенн? курсу в 1795 роц? Шелл?н? три роки виконував обов'язки домашнього учителя, в умовах, досить сприятливих для його власних занять.

У 1798 роц? Шелл?н? став професором Йенського ун?верситету. У той же час Шелл?н? вступив у т?сне сп?лкування з гуртком романтик?в ? братами Шлегель, Гарденбергом тощо. Душею цього гуртка була Карол?на Шлегель, дружина А. В. Шлегеля . У 1803 роц? 27-л?тн?й Шелл?н? одружився з 40-л?тньою Карол?ною (?хня р?зниця у в?ц? складала 13 рок?в), але ?хн?й шлюб тривав 6 рок?в (до 1809 року) ? зак?нчився смертю Карол?ни в?д шигельозу (тод? називали дизентер??ю ).

З 1803 по 1806 роки Шелл?н? викладав у Вюрцбургському ун?верситет?, п?сля чого перебрався до Мюнхена, де став штатним членом Баварсько? академ?? наук.

У лекц?ях Шелл?н?а, як? в?н читав у Берл?н? в 1841?1842 роках ? як? опубл?кував Паулус, знаходиться вже повне визнання системи абсолютного ?деал?зму, як завершення його власно? ф?лософ?? тотожност?. Окр?м Й?ни, Шелл?н? був професором у Вюрцбурз?, Мюнхен?, Ерланген? та Берл?н?. К?нець життя Шелл?н?а був затьмарений судовим процесом проти Паулуса, який опубл?кував без згоди Шелл?н?а його лекц?? в Берл?нському ун?верситет?. Процес зак?нчився не на користь Шелл?н?а, оск?льки суд не визнав опубл?кування лекц?й, пов'язаних ?з критичним обговоренням, за передбачуваний законом ≪ передрук ≫. Ображений Шелл?н? назавжди перестав читати лекц??. Останн? роки глибоко? старост? Шелл?н? пров?в в оточенн? в?рних друз?в ? численно? с?м'? (через три роки п?сля смерт? першо? дружини в?н вдруге одружився).

За р?к до сво?? смерт? Шелл?н? одержав в?д короля Максим?л?ана II , свого колишнього учня, присвячений йому сонет , заключний рядок якого дуже ч?тко характеризу? широкий ? п?двищений пол?т його ф?лософсько? думки: ≪Du wagst die Klufte kuhn zu uberschreiten, wozu die Weisen keine Brucke fanden, die Glaubige und Denker stets entzweiten≫.

≪Ти см?ливо переступа?ш яри, як? в?руючих з мислителями завжди роз'?днували ? для яких мудрец? не бачили м?стк?в≫.

У ф?лософськ?й еволюц?? Шелл?н?а ф?лософ?я природи  ? найважлив?ший етап. Якщо для Ф?хте значення природи полягало у тому, що вона протисто?ть моральност? , а остання перемага? природн? властивост? суб'?кта, то для Шелл?н?а, навпаки, природа ? самост?йний предмет ф?лософського досл?дження.

Пер?од натурф?лософських досл?джень Шелл?н?а зб?гся з в?дкриттями Вольфа , Гальван? , Ерстеда , Фарадея та ?нших досл?дник?в природи ф?зичних явищ, х?м?? та ф?з?олог??. Шелл?н? використовував результати цих наукових досягнень у сво?му вченн? про природу.

У сво?х працях ≪?де? ф?лософ?? природи≫ (1797), ≪Про св?тову душу≫ (1798), ≪Перший нарис системи ф?лософ?? природи≫ (1799), ≪Загальна дедукц?я динам?чного процесу≫ (1800) Шелл?н? спира?ться не т?льки на Канта , а й на вчення Лейбн?ца про монади.

До Шелл?н?а ф?лософи обмежували себе лише загальним поняттям ≪природа≫ як механ?зму з? сво?ми законами, властивостями. Шелл?н? звернув увагу на необх?дн?сть в?дкриття в природ? реально ?снуючих ≪динам?чних протилежностей≫. Вчення про динам?чн? протилежност? в природ? Шелл?н? доповнював вченням про протилежност? в п?знанн?. Природа, за Шелл?н?ом, ? становленням духовного початку ≪?нтел?генц??≫; якщо в людин? духовн?сть усв?домлю? себе, то в природ? вона ? несв?дома.

Розглядаючи природу як силову динам?чну ?дн?сть протилежностей, Шелл?н? вважа?, що через усю природу проходить протилежн?сть об'?кта ? суб'?кта. Прообразом тако? протилежност? в?н вважа? полярн?сть полюс?в магн?ту: вони одночасно пов'язан? м?ж собою ? вза?мнопротилежн?. Це ? перше виявлення загального св?тового закону, який виявля? себе у протилежност? позитивного ? негативного заряд?в у електродинам?ц? , у протилежному в?дношенн? кислот ? луг?в . Принцип под?лу на протилежност? Шелл?н? впроваджу? для розгляду явищ орган?чного життя. В?н за допомогою поляризац?? класиф?ку? р?зновиди явищ живо? природи. На думку Шелл?н?а, у природ? ? сила, яка ма? властивост? живо? сили. Роздво?ння ц??? сили уможливлю? природ? утворювати нов? форми природного ?снування. Уся природа ? великий орган?зм, у якому протилежност? гармон?йно по?днуються в ?дност?, вза?мне заперечення гармон?йно вир?шу?ться ?днанням. Ц?л?сн?сть живого орган?зму базу?ться на гармон?ях, а гармон?? мають духовну природу. Тому не живе породжу?ться з неживого, а навпаки: мертве т?ло?продукт житт?д?яльност?, результат смерт? живого. Таким чином, початок ус?х речей ма? духовну основу, але ця духовна основа ? несв?домою, животворною, немислячою.

Найважлив?шими досягненнями ф?лософ?? природи Шелл?н?а було використання ?сторичного погляду на природу. Саме Шелл?н? проголошу?, що природа ?сторично давн?ша за св?дом?сть. Виникнення св?домост? ? результатом ряду зм?н природи.

Ф?лософ?я природи Шелл?н?а час в?д часу вступала в суперечн?сть з досягненнями природничих наук. Тому ця ф?лософ?я дуже швидко втратила св?й авторитет у колах природодосл?дник?в. Однак ?сторично, вона в?д?грала визначну роль.

П?сля створення основоположних принцип?в ≪ф?лософ?? природи≫ Шелл?н? д?йшов висновку, що його вчення в?дпов?да? на питання: яким чином несв?домо духовна природа породжу? св?доме, як ?з об'?ктивного виника? суб'?ктивне. Однак для ?деал?стично? ф?лософ?? завжди сто?ть проблема: як суб'?ктивне ста? об'?ктивним? Спробу дати в?дпов?дь на це питання Шелл?н? зд?йснив у ≪Систем? трансцендентального ?деал?зму≫ (1800).

Трансцендентальний ?деал?зм виходить ?з визнання первинност? суб'?ктивного ≪Я≫ стосовно об'?ктивного. Безпосередн?м предметом вивчення трансцендентально? ф?лософ?? проголошу?ться суб'?ктивне, його внутр?шн? акти, засобом його розгляду ? ≪?нтелектуальна ?нту?ц?я≫. На думку Шелл?н?а, традиц?йне повсякденне лог?чне мислення ма? форму лише розсуду, да? знання нижче пор?вняно з п?знанням, яке зд?йсню? розум. Розсуд , лог?чне мислення стоять п?д владою закону суперечност?. Розум же не п?дкоря?ться формальному закону суперечност? (закон, зг?дно з яким у судженнях забороня?ться мати вза?мозаперечн? судження). Розум не п?двладний заборон? суперечност?, в?н безпосередньо вбача? за суперечностями ?дн?сть протилежностей.

Форми п?знання розумом не зб?гаються з розсудлив?стю. Вони не ? умовиводами та доказами. Ц? форми ? безпосередн?м уявленням, сприйняттям ?нтелектуально? ?нту?ц?? . Суб'?ктом такого п?знання може бути т?льки ф?лософський або художн?й розум, ген?й, а не повсякденна розсудлив?сть. Тим б?льше, що мова, якою розсуд висловлю? сво? умовиводи, заважа? ?нтелектуальному сприйняттю, бо склада?ться з? сталих форм, в?дбитк?в розумових процес?в.

У розробц? поняття ступен?в розвитку св?домост? Шелл?н? близький до ≪науковчення≫ Ф?хте: св?дом?сть почина? з почутт?в, пот?м п?д?йма?ться до р?вня ?нтел?генц??, досяга? меж? рефлекс??, остаточно завершу?ться актом волевиявлення, з якого почина?ться практичне ≪Я≫. На перш?й стад?? ≪Я≫ спогляда? себе як обмежене з боку ≪не? Я≫. На друг?й стад?? до зовн?шнього споглядання при?дну?ться внутр?шн?, самов?дчуття при цьому дом?ну?. Досягнувши розум?ння власно? спонтанност?, самовизначеност?, св?дом?сть почина? п?знавати себе та сво? властивост? як п?двладн? необх?дност? ? як в?льн?.

Центральною ?де?ю Шелл?н?а, яка уможливила йому побудувати систему ≪ф?лософ?? природи≫ ? систему ≪трансцендентального ?деал?зму≫, ? ?дея ≪абсолютного розуму, в якому суб'?ктивне ? об'?ктивне ? непод?льн?≫. З погляду Шелл?н?а, ≪абсолютним може бути лише самоп?знання безумовно? тотожност?≫ . Використовуючи вчення Ф?хте про те, що межа м?ж протилежностями завжди ? ?х певним по?днанням, що така межа взагал? можлива т?льки тому, що протилежност? у чомусь тотожн?, Шелл?н? шука? основу абсолютно? тотожност? усього ?снуючого, яке ма? ?м'я ≪Буття≫.

Якщо протилежност? сам? по соб? виявляються абсолютно протилежними, вони не будуть мати м?ж собою н?чого сп?льного, що св?дчить ? вони взагал? не ? протилежностями, бо коли одна з тез проголошу?ться, то ?нша не може взагал? виявляти себе, тому що вона байдужа до першо?. Зустр?чаються протилежност? м?ж собою лише ост?льки, оск?льки м?ж ними покладено межу, яка не покладена жодною з протилежностей, а покладена окремо в?д них. Таким чином, межа ? не що ?нше, як дещо сп?льне обом протилежностям. Так, коли ми почина?мо протиставляти злих ? добрих людей, ми вже ?х об'?днали за ознакою ? люди . Там, де ми протиставля?мо: б?льше ? менше, близько ? далеко, пусте ? повне тощо, ми ?х попередньо об'?днали поняттям ≪прост?р≫. Таким чином, усе, що виявля? себе як протилежност?, обов'язково повинно мати сп?льн?сть, бути ототожнене у чомусь, ?накше ми протилежн?сть взагал? не пом?тимо. Однак якщо ми бачимо протилежност?, то ми бачимо ? ?х тотожн?сть. Чому тод? так складно вир?шу?ться проблема п?знання тотожностей протилежностей? Шелл?н? вважа?, що тотожност? ми сприйма?мо т?льки ?нту?тивно, хоча пост?йно використову?мо ?х ? в практичному, ? в теоретичному житт?.

Те, що в Абсолют? тотожне, в?чне ? бездоганне, у св?т? речей, навпаки, ? под?лене, множинне, неосяжне, зм?ню?ться у час?, уявля?ться як процес. Розвиток Абсолюту, за Шелл?н?ом, ма? ц?лепокладаючу форму. Крайн? ступен? його на одному полюс? дають матер?ю, а на протилежному ? ?дею, ?стину п?знання. Саморозпод?л Абсолюту, ?диного тотожного самому соб? початку, ма? сво?ю метою самоп?знання ?диного, сво? власне самоусв?домлення Абсолюту. Адже Абсолют не може вдовольнитися лише несв?домою ?нту?ц??ю самого себе. Самосв?дом?сть абсолютного розуму (Бог) неможлива без ?снування людини як протилежност?, яка ма? здатн?сть до самозм?ни, саморозвитку, до поступового переходу в?д ?нтелектуально? ?нту?ц?? до самосв?домост?.

Приблизно в 1815 Шелл?н? почав розробку ≪ф?лософ?? м?фолог?? та одкровення≫ , або ≪позитивно? ф?лософ??≫. У сво?х працях ≪Ф?лософ?я м?фолог??≫, ≪Ф?лософ?я одкровення≫, ≪?стор?я нов?тньо? ф?лософ??≫ в?н виступив з критикою рац?онал?стично? ф?лософ?? за те, що вона в?дпов?да? лише на питання ≪як?≫, а не ≪що?≫, звинувачу? ?? у в?дсутност? уваги до принципу, який уможливлю? усв?домити суть ≪речей≫. З його погляду, рац?онал?зм визна? виникнення одиничного ?з загальних сутностей, не вм?ючи пояснити в?дношення м?ж собою цих сутностей, не вм?ючи пояснити, як з останн?х виникають реальн? одиничн? реч?.

Ф?лософ?я одкровення та м?фолог?? , за Шелл?н?ом, розгляда?ться у вигляд? системи ≪ теософ?? ≫, не обмежено? християнською доктриною. Адже одкровення ?сну? у вс?х формах рел?г?йност?, а дохристиянська м?фолог?я мала сво?р?дне ?сторичне м?сце, за зм?стом зб?галася з ?стинними рел?г?йними принципами. М?фи не потребують тлумачення, вони мають власний зм?ст, який прозр?ва? ?снуючу тотожн?сть Абсолюту. Тому ≪позитивна ф?лософ?я≫, под?лена на ≪ф?лософ?ю м?фу≫ та ≪ф?лософ?ю одкровення≫, об'?дну? знання та в?ру. В?ра, за Шелл?н?ом, це ?диний шлях до усв?домлення Абсолютно? тотожност? буття. Таким чином, задум Шелл?н?а про ч?ткий рац?онал?стичний виклад ф?лософ?? тотожност? в останн? роки його д?яльност? ста? ?ррац?онал?зм.

Бог , за Шелл?н?ом, це ? передус?м особист?сть . Р?зниця м?ж Богом ? людиною у тому, що Бог як особист?сть абсолютно в?льний ? неск?нченний, а людина обмежена. У лекц?ях ≪Про метод академ?чного вивчення≫ (1803) Шелл?н? об?рунтову? ?сторико-критичний метод вивчення Б?бл?? . В останн? роки сво?? науково? д?яльност? в?н заперечу? даний метод як помилковий абсолютизм рац?онал?зму.

• Uber die Moglichkeit einer Form der Philosophie uberhaupt (1794),
• Vom Ich als Princip der Philosophie oder uber das Unbedingte im menschlichen Wissen (1795), ( online [ Арх?вовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine .] )
• Abhandlung zur Erlauterung des Idealismus der Wissenschaftslehre (1796),
• Ideen zu einer Philosophie der Natur (1797),
• Von der Weltseele (1798),
• System des transcendentalen Idealismus (1800),
• Uber den wahren Begriff der Naturphilosophie und die richtige Art ihre Probleme aufzulosen (1801)
• Philosophie der Kunst (Vorlesung) (1802/1803)
• Vorlesungen uber die Methode des akademischen Studiums , Hamburg: Meiner, 1974 (Phil.Bibl.275)
• System der gesammten Philosophie und der Naturphilosophie insbesondere (посмертна публ?кац?я) (= ≪Wurzburger-≫ oder ≪1804system≫) (1804)
• Philosophische Untersuchungen uber das Wesen der menschlichen Freiheit [ Арх?вовано 5 грудня 2007 у Wayback Machine .] (1809),
• Clara ? Uber den Zusammenhang der Natur mit der Geisterwelt. Ein Gesprach , Fragment (Aus dem handschriftlichen Nachlass, wohl zwischen 1809 und 1812)
• Weltalter (1811: ?снують ?нш? вар?анти цього твору),
• Darstellung des philosophischen Empirismus (1830, посмертна публ?кац?я),
• Philosophie der Mythologie (Лекц?я) (1842),
• Philosophie der Offenbarung (Лекц?я) (1854).

Нов? видання

• Vorlesungen uber die Methode (Lehrart) des akademischen Studiums. Hrsg.v. Walter E. Erhardt. Meiner, Hamburg 1990. ISBN 3-7873-0972-1
• Das Tagebuch. Hrsg. v. Hans Jorg Sandkuhler. Meiner, Hamburg 1990. ISBN 3-7873-0722-2
• System des transzendentalen Idealismus. Hrsg. v. Horst D. Brandt u. Peter Muller. Meiner, Hamburg 2000. ISBN 3-7873-1465-2
• Philosophische Untersuchungen uber das Wesen der menschlichen Freiheit und die damit zusammenhangenden Gegenstande. Hrsg. v. Thomas Buchheim. Meiner, Hamburg 2001. ISBN 3-7873-1590-X
• Zeitschrift fur spekulative Physik. Hrsg. v. Manfred Durner, 2 Bde. Meiner, Hamburg 2002. ISBN 3-7873-1694-9
• Bruno oder uber das gottliche und naturliche Prinzip der Dinge. Ein Gesprach. Hrsg. v. Manfred Durner. Meiner, Hamburg 2005. ISBN 3-7873-1719-8
• Philosophie der Offenbarung. Hrsg. v. Manfred Frank, Frankfurt/ Main: Suhrkamp Taschenbuch Wissenschaft 181, 1977. ISBN 3-518-27781-2
• Historisch kritische Ausgabe, 40 Bande (Reihe I: Werke, II: Nachlass, III: Briefe). Hrsg. im Auftrag der Schelling-Kommission der Bayerische Akademie der Wissenschaften|Bayerischen Akademie der Wissenschaften v. Thomas Buchheim, Jochem Hennigfeld, Wilhelm G. Jacobs, Jorg Jantzen u. Siegbert Peetz. Frommann-Holzboog, Stuttgart-Bad Cannstatt 1976 ff., ISBN 978-3-7728-0542-4

• 12661 Шелл?н?  ? астеро?д, названий на честь науковця ^[4] .

• Шелл?н? , Фридрих В?льгельм Йозеф // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? С. 719. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Фр?др?х В?льгельм Шелл?н?

• Hans Michael Baumgartner, Harald Korten: Friedrich Wilhelm Joseph Schelling. Beck, Munchen 1996, ISBN 3-406-38935-X .
• Michaela Boenke (Hrsg.): Schelling. dtv, Munchen 2001, ISBN 3-423-30695-5 (wichtigste Schriften in Auswahl).
• Walter E. Ehrhardt: Friedrich Wilhelm Joseph Schelling. In: TRE Bd. 30 (1999), S. 92?102.
• Manfred Frank: Eine Einfuhrung in Schellings Philosophie. (Suhrkamp-Taschenbuch Wissenschaft; 520). Suhrkamp, Frankfurt a. M. 1985.
• Werner E. Gerabek: Friedrich Wilhelm Joseph Schelling und die Medizin der Romantik. Studien zu Schellings Wurzburger Periode, Frankfurt am Main, Berlin, Bern, New York, Paris und Wien: Peter Lang. Europaischer Verlag der Wissenschaften 1995 (= Europaische Hochschulschriften. Reihe 7, Abt. B, 7).
• Arsenij V. Gulyga: Schelling. Leben und Werk. Aus dem Russischen ubertragen von Elke Kirsten. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1989, ISBN 3-421-06493-8 .
• Wilhelm G. Jacobs: Schelling lesen. legenda 3, Verlag Frommann-Holzboog, Stuttgart-Bad Cannstatt 2004, ISBN 3-7728-2240-1 .
• Karl Jaspers: Schelling. Große und Verhangnis, EA 1955 (zuletzt Piper, Munchen u. a. 1986). Bd. 42. Klostermann, Frankfurt a. M. 1988.
• Jochen Kirchhoff: Friedrich Wilhelm Joseph von Schelling. Mit Selbstzeugnissen und Bilddokumenten. Rowohlt, Reinbek 1988, ISBN 3-499-50308-5 .
• Gustav Leopold Plitt (Hrsg.): Aus Schellings Leben in Briefen, Leipzig: Hirzel 1869?1870 (Digitalisate: Band 1, Band 2).
• Xavier Tilliette: Schelling: Biographie. Aus dem Franz. v. S. Schaper. Klett-Cotta, Stuttgart 2004, ISBN 3-608-94225-4 . (Interview)
• Franz Josef Wetz: Friedrich W. J. Schelling zur Einfuhrung. Junius, Hamburg 1996, ISBN 3-88506-939-3 .
• Walter Schulz: Die Vollendung des Deutschen Idealismus in der Spatphilosophie Schellings. Verlag fur Recht und Gesellschaft, Stuttgart 1954 (2. Aufl: Neske, Pfullingen 1975), ISBN 3-7885-0048-4

• Шелл?н? Фр?др?х В?льгельм Йозеф [ Арх?вовано 3 березня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Шелл?н? // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Фр?др?х В?льгельм Шелл?н?

Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · Apple Music Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво iTunes · Europeana · Kunstindeks Danmark · Tabakalera · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · Find a Grave · Geni.com · Родов?д · The Academic Family Tree · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · BiblioNet · CoBiS · Goodreads · Index Theologicus · LibraryThing · LibriVox · Lord Byron and his Times · Open Library · Open Library · openMLOL.it · openMLOL.it · Perlentaucher · The Unz Review · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Про?кт Гутенберг (н?м.) · Про?кт Рунеберг Наука Internet Philosophy Ontology project · zbMATH Open Database · ZOBODAT Тематичн? сайти discovery.nationalarchives.gov.uk · Edition humboldt digital · SNAC · Арх?в ?льського ун?верситету · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Wolfram Language · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Allgemeine Deutsche Biographie · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Dizionario di Filosofia Treccani · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Загальний каталог Diamond · Alvin · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · NNDB · SNAC · symogih.org Нормативний контроль AAR :  12378616 · Autoritats UB :  a1255061 · BanQ :  0000082374 · BAV :  ADV10200004 · BIBSYS :  90192390 · BLBNB :  000346874 · BNC :  a10154516 · BNCHL :  000805593 · BNE :  XX999457 · BNF :  123008512 · CANTIC :  981058514081406706 · CCAB :  000104306 · CiNii :  DA00396182 · CONOR.BG :  6253413 · CONOR.SI :  17980771 · CONOR.SR :  11790183 · DBC :  87097968908582 · ERRR :  a11190322 ,  a11477660 · FAST :  29766 · Freebase :  /m/0182w0 · GND :  118607057 · GR-AtACA :  105341 · ICCU :  CFIV048583 · ISNI :  0000000122827680 · ItRSI :  40408 · J9U :  987007267510005171 · KANTO :  000136254 · KRNLK :  KAC199624308 · LCCN :  n79003281 · LIBRIS :  86lnpffs17842bx · LIH :  LNB:V*324431;=BD · LNB :  000028853 · LNL :  26594 · MAK :  9810598302205606 · Museo Galileo :  41549 · N6I :  vtls001227107 · NCF :  ncf10930092 · NDL :  00455510 · NKC :  jn19990007561 · NLA :  1221024 · NLG :  138458 · NLP : a0000001183823 · NSK :  000011677 · NTA :  191670979 ,  068385048 · NUKAT :  n96402726 · OpenVlacc :  000038867 · PTBNP :  732890 · PUSC :  71162 · PUST :  12872 · RERO :  02-A003794410 · RILM :  31307 · RVK :  BF 4580 ,  GK 7663 · SEARCH :  14499 · SELIBR :  206694 · SHARE :  151913 · SKMASNL :  vtls004838804 · SNK :  162391 · SUDOC :  027342573 · UCAL :  28295 · ULAN :  500033737 · UPSA :  1391146 · URBS :  3756 ,  42701 · VcBA :  495/18934 · VIAF :  88933257 · РНБ :  770138584 ,  7780564