Франц?шек Ксавер?й Браницький

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Франц?шек Ксавер?й Браницький пол. Franciszek Ksawery Branicki
пол. Franciszek Ksawery Branicki
Франц?шек Ксавер?й Браницький з д?тьми
Псевдо У Рос?? ? Ксаверий Петрович Браницкий
Народився приблизно 1730
Варшава , Р?ч Посполита
Помер 1819 ( 1819 )
Б?ла Церква
Поховання Костел Внебовзяття Пресвято? Д?ви Мар?? (Умань)
Громадянство Р?ч Посполита
Рос?йська ?мпер?я
Нац?ональн?сть поляк
М?сце проживання Любомль ; Б?ла Церква ; Санкт-Петербург
Д?яльн?сть дипломат , пол?тик , солдат
Членство Торговицька конфедерац?я
Титул граф
Посада великий коронний гетьман
В?йськове звання генерал
Конфес?я католицизм
Р?д Бран?цьк? герба Корчак d
Батько Пйотр Бран?цький
Мати Waleria Melania Szembek d
У шлюб? з Олександра Енгельгардт
Д?ти Зоф?я Браницька; Ельжбета ; Катажина; Александр (помер у молодост? [1] ); Владислав ?же?ож
Нагороди
Орден Білого Орла
Орден Б?лого Орла
Орден Святого Станіслава
Орден Святого Стан?слава
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Герб
Герб

Корчак

Франц?шек Ксавер?й Браницький герба Корчак ( пол. Franciszek Ksawery Branicki ; близько 1730 ? 1819) ? польський державний д?яч, великий гетьман коронний Польщ?, генерал в?д ?нфантер?? рос?йсько? служби. Син брацлавського каштеляна Пйотра Браницького , онук Юзефа  ? каштеляна галицького .

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]
Ф. К. Браницький у 1818 р.

Походив ?з старовинного польського роду Бран?цьких гербу Корчак ; його батько залишив синов? дуже велик? статки, як?, проте, майже повн?стю було розтрачено сином в молод? роки.

Отримав ретельну ?вропейську осв?ту, яку згодом доповнив подорожами, мав таланти, швидко став улюбленцем двору ? кумиром польсько? молод?. Рано почав шукати щастя в чужих землях: спершу служив у лавах французького в?йська, яке д?яло проти Прусс?? , пот?м в Курлянд?? , при двор? молодого герцога Карла, з яким особливо зблизився, ? якого супроводжував у Семир?чн?й в?йн?.

Коли статок вичерпався, хот?в ?хати до Парижу ? знову шукати щастя при французькому двор?, але герцогов? Карлу вдалося виклопотати для нього м?сце при посольств? в Петербурз? , де в той час польським послом був Стан?слав Понятовський , майбутн?й польський король. З того часу Браницький, завдяки сильному заступництву Понятовського , став швидко п?двищуватися на посадах: 18 лютого 1757  р. був призначений полковником , а в 1762 роц? ? генерал-ад'ютантом короля. За цей час встиг здобути прихильн?сть рос?йсько? велико? княгин? ?кат?р?ни Ал?кс??вни , що згодом мало сильний вплив на всю його долю.

У 1764 роц? Стан?слав Август Понятовський , завдяки заступництву рос?йського двору, був обраний польським королем, на Ф. К. Бран?цького посипалися нагороди та в?дзнаки: 6 грудня 1764 року отримав звання першого корол?вського генерал-ад'ютанта , наступного дня був призначений генерал-лейтенантом коронних в?йськ; 21 грудня ? п?дстол??м корол?вства, 28 отримав багате староство Перемиське ; п?д час коронац?йного сейму отримав високе звання генерала литовсько? артилер?? , в лютому 1765 року був в?дправлений до Берл?на з пов?домленням про коронац?ю Стан?слава-Августа . В травн? того року був нагороджений орденом св. Стан?слава , в грудн? ? Б?лого Орла , у травн? 1766 року ? призначений ловчим коронним .

Ревно служив королю, п?дтримував його у розрив? з Адамом Чарторийським ? намагався протид?яти т?й парт??, яка намагалася скинути його. В цей же час в?н явно почав схилятися на б?к Рос?? ?, беручи участь у сейм? 1767 - 1768 роках був членом делегац??, що затвердила 19 листопада 1767 року догов?р з Рос??ю про права дисидент?в.

Коли п?днялася Барська конфедерац?я , був призначений начальником польського корпусу, що д?яв проти конфедерат?в разом з рос?йськими генералами графом Апракс?ним ? Кр?ч?тн?ковим . Д?? його в ц?й кампан?? були дуже мляв?, так як король та?мно наказував йому утримуватися в?д р?шучих д?й; на його частку випало лише втихомирення гайдамак?в, що в?н ? виконав разом з генералом Кр?ч?тн?ковим , захопивши ? стративши при цьому одного з головних д?яч?в повстання ? сотника ?вана ?онту . В цей час був другом короля ? прихильником Рос?? .

У 1768 роц? отримав у дов?чне волод?ння Любомльське староство як подарунок за врятоване на сеймовому зас?данн? 1762 року життя майбутнього короля Польщ? Стан?слава Августа Понятовського . У 1782 роц? воно приносило йому 26470 польських золотих р?чного прибутку. У Любомл? Франц?шек Ксавер?й у 1782 роц? буду? власний палац-резиденц?ю ? Любомльський палац Браницьких .

У 1772 роц?, коли поширилися чутки про п?дготовлюваний под?л Польщ? , за дорученням короля довелося ?хати в Париж прохати тамтешн?й дв?р заступництва. Хоча посольство ? не досягло сво?? мети, але король щедро нагородив його, пославши в Париж 10 кв?тня 1773 булаву польного гетьмана . 8 лютого 1774 року був призначений великим коронним гетьманом .

13 грудня того ж 1774 року за клопотанням ?кат?р?ни ?? отримав в?д польського короля С. Понятовського тод? найбагатше в Укра?н? Б?лоцерк?вське староство разом з буд?влями у Варшав? у нагороду за придушення хвил? селянсько-козацьких повстань ? Кол??вщини . До нових магнатських волод?нь входили м?ста Б?ла Церква ? Сквира , а також 134 села з населенням понад 40 тисяч чолов?к.

Браницький роз?йшовся з королем, пристав до парт?? Чарторийського та Потоцьких , ? став говорити про в?дродження батьк?вщини, вказуючи на короля, як на головну причину тяжкого становища Польщ? . Насправд? ж Браницький мр?яв про в?дновлення колишнього значення гетьмансько? влади, про незалежн?сть гетьман?в в?д сейму ? про беззв?тне кер?вництво в?йськом.

Незабаром в?н став головою опозиц?йно? парт?? ? тод? ж зустр?вся з планами Потьомк?на , який, думаючи скласти соб? самост?йне волод?ння в Польщ? , скуповував соб? там ма?тки ? набирав парт?ю. Браницький п?шов назустр?ч планам Св?тл?йшого князя Григор?я Потьомк?на , в 1781 роц? у Санкт-Петербурз? одружився з його плем?нницею, улюбленою камер-фрейл?ною ?кат?р?ни ?? ? Ал?ксандрою Васил?вною Енгельгардт , ? з цього часу в?дкрито порвав з королем. Деяк? ?сторики вважають дружину Браницького позашлюбною донькою ?кат?р?ни ?? ? С?р??я Салтикова. Шлюб Ф. К. Браницького з О. В. Енгельгардт в?дпов?дав пол?тичним реал?ям того часу. ?кат?р?ни ?? бажала стаб?льного миру з Польщею ? заохочувала шлюби м?ж рос?йськими дворянами ? польською шляхтою. За О. Браницькою гетьман отримав пристойний посаг ? 600 000 рубл?в ср?блом ? велику д?лянку земл?. ?кат?р?ни ?? подарувала подружжю на вес?лля Шуваловський палац в Петербурз?. Доход К. Браницького з само? т?льки Б?ло? Церкви приносив 750 000 золотих. Разом з ма?тками ? Ставище , Рокитне , Лисянка та ?ншими ? становив приблизно 2 м?льйони.

На сейм 1782 p. з'явився з сильною парт??ю, п?дн?мав заворушення, в усьому перечив королю ? дов?в до того, що сейм повинен був роз?йтися, не зробивши н?чого. Тод? Браницькому зробили з Петербурга нав?ювання, ? на наступному сейм? 1784 в?н тримався спок?йно. Однак, опозиц?я не хот?ла миритися ? продовжувала свою кампан?ю проти короля.

В 1784 роц? Франц?шек Ксавер?й подарував Б?лоцерк?вський ма?ток сво?й дружин?, О. В. Браницьк?й, яка почала наводити тут лад. За характером графиня була вольовою, ц?леспрямованою ж?нкою, яка вм?ла самост?йно вир?шувати питання кер?вництва ма?тком. Незважаючи на величезн? статки, вона була дуже ощадливою господаркою. Парки ?вропейських столиць, де вона неодноразово бувала, надихнули Олександру Браницьку на створення не менш вишуканого парку у сво?й головн?й резиденц??. Тому у 1793 роц? вона розпочина? буд?вництво дендропарку на д?лянц? в?ков?чно? д?брови, за 3 км у зах?дному напрямку в?д Б?ло? Церкви , в урочищ? Гайок. Назву парку графиня дала на свою честь ? ≪Олександр?я≫ .

Незадовго до сейму 1788 опозиц?я розд?лилася: частина ?? з Чарторийськими, Потоцькими ? Сап?гами на чол? стала на б?к Прусс?? , а ?нша частина, на чол? яко? стояли графи Стан?слав Щенсний Потоцький ? Жевуський, звернулася до Рос?? . При?днався до друго? парт??, швидко став одним з ?? вожд?в.

Браницький став на чол? консервативно? парт?? ? пильно стежив, щоб сейм не виконав зм?н, неугодних Рос??. Тому в?н повставав проти недопущення безземельно? шляхти на сеймики, проти спадковост? корол?всько? влади, проти знищення liberum veto ? взагал? оголосив себе прихильником давн?х шляхетських вольностей.

П?сля проголошення конституц?? 3 травня 1791 року п?дписав ?? ? присягнув ?й, нав?ть розхвалював ?? ? ув?йшов до складу знову створеного м?н?стерства, у званн? в?йськового м?н?стра. Насправд? ж гетьман, вир?шивши повалити нову конституц?ю, почав зноситися з рос?йським посланцем. У Петербурз? вже вир?шено було скласти конфедерац?ю з противник?в конституц?? ? поставити ?? п?д захист рос?йських в?йськ; чекали т?льки Браницького, щоб почати д??.

18 травня 1792 року в Польщ? була проголошена декларац?я про те, що вона бере п?д сво? заступництво знову утворену конфедерац?ю, ? рос?йська арм?я вступила в Польщу . Скоро польськ? в?йська були розбит?, прихильники конституц?? роз?гнан?, король при?днався до конфедерац??, конституц?я була знищена ? в?дновився старий порядок.

П?сля цього брав участь у Гродненському сейм?, де чимало допомагав рос?йському послу С?версу, а п?сля другого под?лу, коли вс? його велик? ма?тки в?д?йшли до Рос?? , склав з себе звання гетьмана ? перейшов на рос?йську службу. Тут йому був наданий чин генерал-аншефа , але в?н не залишився жити при двор? ? по?хав у сво? пом?стя Б?лу Церкву , де, вийшовши 2 листопада 1798 року у в?дставку з перейменуванням в генерали в?д ?нфантер??, доживав свого в?ку далеко в?д двору, займаючись вихованням д?тей та сво?м великим господарством.

Помер у 1819 роц?, був похований у костел? Внебовзяття Пресвято? Д?ви Мар?? у Б?л?й Церкв? .

Мав двох син?в та три дочки, одна з яких ? Ельжбета Ксавер?вна (≪прихована любов Пушк?на≫), була одружена з графом, пот?м князем ? генерал-фельдмаршалом Михайлом Семеновичем Воронцовим. Граф Владислав Ксавер?йович (1782?1843), обер-шенк ? сенатор, затверджений був у графському титул? ≪найвищим≫ указом 18 червня 1839 року.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Юхименко П. ?. та авторський колектив. Б?ла Церква: шлях кр?зь в?ки. ? Б?ла Церква: Буква, 1994. ? С. 308.

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]