Франсуа Жерар

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Франсуа Жерар
Francois Pascal Simon, Baron Gerard
Портрет Франсуа Жерара. Близько 1790
При народженн? Франсуа Паскаль Симон Жерар
Народження 4 травня 1770 ( 1770-05-04 )
Рим [1]
Смерть 11 с?чня 1837 ( 1837-01-11 ) (66 рок?в)
  Париж [1]
Поховання цвинтар Монпарнас
Нац?ональн?сть француз
Кра?на Франція  Франц?я
Жанр ?сторичний живопис
Навчання Нац?ональна вища школа красних мистецтв
Д?яльн?сть художник , пол?тик , педагог , митець-портретист , ?люстратор , унаочнювач
Напрямок класицизм ? амп?р
Роки творчост? 1782 [2] ? 1837 [2]
Вчитель Огюстен Пажу , Жак-Лу? Дав?д ? Н?коля-Гай Брене
В?дом? учн? Charles de Steuben d ? Йозеф Карл Шт?лер
Прац?вник Нац?ональна вища школа красних мистецтв
Член Н?мецький археолог?чний ?нститут , Н?дерландська корол?вська академ?я наук ? Академ?я красних мистецтв Франц??
Твори The Battle of Austerlitz, 2nd December 1805 d , Entree d'Henri IV a Paris, 22 mars 1594 d , Cupid and Psyche d , Portrait of Emperor Napoleon I d ? Portrait of Marie Caroline Ferdinande Louise de Naples, Wife of Charles Ferdinand, Duke de Berry, in the Park de Bagatelle in the Bois de Boulogne, Paris d
Батько Q18121519 ?
Брати, сестри Alexandre Gerard d
Роботи в колекц?? галерея Бельведер , Штедель , М?ннеапол?ський ?нститут мистецтва d , Музей Прадо , Художн?й ?нститут Чикаго , Музей мистецтв Нельсона-Атк?нса d , Оклендська галерея мистецтв d , Музей ?етт? , Нац?ональна галерея В?ктор?? , Нац?ональна галерея мистецтв , Нац?ональний музей Швец?? , Колекц?я Фр?ка [3] , Музей мистецтва Метропол?тен [4] , Музей Бойманса - ван Бен?нгена , Рейксмузей , Нац?ональн? галере? Шотланд?? d , Napoleonic Museum d , Museum of the History of France d , University of Michigan Museum of Art d , Fondation Dosne-Thiers d , Musee napoleonien de l'ile d'Aix d , Napoleon Museum d , Музей В?ктор?? та Альберта , Н?мецький ?сторичний музей , Нац?ональна галерея ?рланд?? , Музей Конде , Musee national de Malmaison et Bois-Preau d , Musee national du Chateau de Fontainebleau d , Карнавале , Витончено-мистецьк? музе? Сан-Франциско , Музей мистецтв округу Лос-Анжелес , Музей Капод?монте , Ерм?таж , Нац?ональний музей у Варшав? , Музей ?стор?? мистецтв , Музей образотворчих мистецтв , Баварськ? державн? колекц?? картин d , Державний музей образотворчих мистецтв ?мен? О. С. Пушк?на , Художня галерея ?льського ун?верситету , Державн? художн? з?брання Дрездена , Musee Fesch d , Музей образотворчих мистецтв Нанс? , Музей ?ренобля d , Детройтський ?нститут мистецтв , Музей Мармоттан-Моне , National Museum of Fine Arts of Cuba d , Л?онський музей красних мистецтв , Музей Боуз , Southampton City Art Gallery d , Гамбурзька картинна галерея , Q27479992 ? , Нац?ональний художн?й музей Б?лорус? , Льв?вська нац?ональна галерея мистецтв ?мен? Б. Г. Возницького , Будинок-музей В?ктора Гюго , Albany Institute of History & Art d , Музей образотворчих мистецтв (Марсель) , Hotel Bertrand d , Корол?вськ? музе? витончених мистецтв [5] , См?тсон?вський музей американського мистецтва [6] , National Museum Paleis het Loo d [7] , Версальський палац , Епсл?-хаус , Baron Gerard Museum d , Musee des Beaux-Arts d'Angers d , Currier Museum of Art d , Музей фюрера , musee Saint-Germain d , Музей Вальрафа-Р?харца , Бременська картинна галерея , Палац То , Government Art Collection d , Музей Фабра , Гай (музей мистецтва) , Мальмезон , Мангеймський палац , paintings collection of Musee des beaux-arts de Chartres d , Корол?вський замок у Варшав? , Музей Кон'як-Же d , Музей палацу короля Яна III у В?лянув? , Musee des Beaux-Arts de Chartres d , Музей арм?? , Musea Brugge d [8] ? Wisbech and Fenland Museum d

CMNS:  Франсуа Жерар у В?к?сховищ?

Франсуа? Жера?р , повне ?м'я Франсуа Паска?ль Симо?н Жера?р , барон Жерар ( фр. Francois Pascal Simon, Baron Gerard ; 4 травня, 1770 , Рим ? 11 с?чня, 1837 , Париж) ? французький художник ? граф?к доби класицизму ? амп?ру .

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

Народився в Рим?. Батько був французьким дипломатом в Рим?, що одружився з ?тал?йкою. У в?ц? 12 рок?в сина вивезли до Парижа ? влаштували до панс?ону. В?н обрав художню кар'?ру ? почав опановувати майстерн?сть у скульптора Огюстена Пажу (1730?1809). Бажання слави ? живопис спонукали до переходу у майстерню художника Н?коля-Гая Брене (1728?1792). В?н покине ? Брене? заради стажування в майстерн? уславленого на той час художника Жака-Лу? Дав?да (1748?1824).

1789 року брав участь у конкурс? на римську прем?ю. Але власний тв?р виконав з допомогою свого приятеля Ан-Лу? Жироде-Тр?озона. Це було заборонено тод?шн?ми правилами. Про допомогу д?знались ? сум?сний тв?р двох художник?в (а не одного) нагороду не отримав. 1790 року помер його батько ? Франсуа Жерар вив?з мат?р-?тал?йку у Рим .

Почали д?яти революц?йн? закони про французьких ем?грант?в , котрих революц?йний уряд декларував як зрадник?в . Франсуа Жерар, аби не бути покараним за законом про ем?грант?в, 1791 року повернувся у Париж. Впливовий на той час вчитель Жерара ( Жак-Лу? Дав?д ) допом?г молодому митцю, що б?дував, узяв його у власну майстерню. ? в?домост?, що Жерар допомагав художников? при створенн? уславленого портрета Ле Пеллеть? де Сен-Фаржо, що було звичною практикою в майстерн? Дав?да, примушеного обставинами працювати в шаленому темп?.

Перебування в революц?йному Париж? ? праця в майстерн? революц?йно налаштованого художника не позначилися на св?домост? Жерара, котрий не виробив власно? пол?тично? позиц??. Влаштований Дав?дом у Революц?йний трибунал , Жерар перебував там формально, роблячи усе можливе, аби не брати на себе в?дпов?дальност?. Франсуа Жерар ? надал? легко переходитиме з одного пол?тичного табору до ?ншого, ставлячи за мету власн? прибутки ? комфортне життя. В?н почина? працювати портретистом по замовам, але не полиша? ?сторичний живопис , котрий вважали тод? престижн?шим за портретний. Його звернення до м?фолог?чного жанру обумовлене змаганням ?з тим же Ан-Лу? Жироде-Тр?озоном у намаганн? довести, що в?н не г?рший.

≪Портрет Бернадота≫, як принца Швец??, 1811  р.

Водночас зросла його слава портретиста. В Париж? пройшов контрреволюц?йний переворот ? владу в кра?н? перехопили в?йськов? на чол? з генералом Наполеоном. Народилась нова наполеон?вська ел?та, котра волала слави як у стародавн?х римлян, велич? ? пишного оточення. Складовою пишного побуту наполеон?всько? ел?ти та Наполеона став амп?рний портрет, р?зновид парадного портрету дореформенного ? дореволюц?йного пер?оду. Франсуа Жерар ? став обслуговувати наполеон?вську ел?ту та Наполеона, нарешт? виборов матер?альний усп?х ? започаткував у власному помешканн? модний салон. Серед вдалих портрет?в цього пер?оду ? портрет мадам Мере? (Летиц?я Бонапарт, мати Наполеона 1799 р?к, котру в?н подав як молоду красуню)…

Серед в?дв?дувач?в його салону люди р?зних пол?тичних уподобань як про- так ? антинаполеон?вськ? налаштован? (Талейран, Джордж Канн?нг, мадам де Сталь тощо). Згодом салон художника в?дв?дав нав?ть герцог Велл?нгтон, переможець Наполеона Бонапрта, якому прислужився свого часу ? Франсуа Жерар. Серед твор?в художника ≪Наполеон ? у коронац?йному вбранн?≫, ≪Портрет Жозеф?ни Богарне, 1-? дружини Наполеона Бонапарта≫, Ерм?таж [9] , портрети родичок Наполеона тощо. Франсуа Жерар слухняно перейшов на стил?стику наполеон?вського амп?ру , започатковану самим Наполеоном.

Лише ?нод? сама модель давала п?дстави створити геро?чний образ в портрет?. Тод? Жерар переводив пафос , притаманний театральному класицизму  ? у пафос оф?ц?йного звеличення особи, що п?днялась ?з соц?альних низ?в до вищих соц?альних щабл?в (≪Портрет Бернадота≫, наполен?вського генерала , що стане королем Швец?? ).

Розпад наполеон?всько? ?мпер?? ? усунення його ?з ?вропейсько? пол?тики не позначились погано на матер?альному стан? тод? вже барона Жерара. В?н в черговий раз перейшов на обслуговування аристократ?в-реставратор?в монарх?? ? двору короля Франц?? Карла Х.

Але його авторитет збряк ? був затьмарений художниками нового покол?ння. В?н створю? картини в стил?стиц? холодного або еротичного класицизму (≪Дафн?с ? Хлоя≫, ≪Амур ? Психея≫, 1822  р.), що почав входити в смугу довго? системно? кризи ? перетворився згодом на помертв?лий академ?зм .

11 с?чня 1837 року, п?сля трьох д?б нев?домо? гарячки , в?н помер у Париж? . Поховання в?дбулося на цвинтар? Монпарнас .

Вибран? твори

[ ред. | ред. код ]
Франсуа Жерар, ≪Портрет Катерини Стаженсько?≫, Льв?вська нац?ональна галерея мистецтв
  • ≪Художник ?забе з малою донькою≫
  • ≪Свята Тереза Ав?льська≫
  • ≪Констанция Любенська≫
  • ≪Мар?я Валевська≫
  • ≪Наполеон ? у коронац?йному вбранн?≫
  • ≪Портрет Жозеф?ни Богарне, 1-? дружини Наполеона Бонапарта≫, Ерм?таж [9]
  • ≪Гортенз?я Богарне≫
  • ≪Каражина Стажинська≫, Льв?вська нац?ональна галерея мистецтв
  • ≪В?ктор?я Потоцька≫
  • ≪Мадам Рекам'? в кр?сл?≫
  • ≪Амур ? Психея≫
  • ≪Дафн?с ? Хлоя≫
  • ≪Кор?нна≫
  • ≪Амур точить в?стря стр?ли≫
  • ≪Г?лас ? н?мфа≫
  • ≪Повенення Йосипа Прекрасного у родину≫

Галерея вибраних твор?в

[ ред. | ред. код ]
≪Г?лас ? Нимфа≫
≪Дафн?с ? Хлоя≫, 1824 р?к.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б Гос.Эрмитаж. Каталог 1, ≪Западноевропейская живопись≫, Ленинград, ≪Аврора≫, 1976, с. 262
  2. а б RKDartists
  3. https://collections.frick.org/people/1327/baron-francois-gerard/objects
  4. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/438546
  5. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/gerard-francois-1
  6. https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=6421
  7. Portret van Willem II, prins van Oranje ? 1815.
  8. https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1691_III
  9. а б Гос. Эрмитаж. Каталог 1, ≪Западноевропейская живопись≫, Ленинград, ≪Аврора≫, 1976, с. 262

Джерела

[ ред. | ред. код ]
  • Гос. Эрмитаж. Каталог 1, ≪Западноевропейская живопись≫, Ленинград, ≪Аврора≫, 1976
  • Ilaria Ciseri, Romantyzm , Warszawa: Arkady, 2010, ISBN 978-83-213-4599-4
  • Leksykon malarstwa od A do Z , Warszawa: Muza S.A., 1992, ISBN 83-7079-076-3
  • Waldemar Łysiak, Malarstwo białego człowieka , wyd. 2, t. 7, Warszawa: Nobilis, 2011, ISBN 978-83-60279-50-6
  • Andrzej Dulewicz, Encyklopedia sztuki francuskiej , Warszawa: Wydaw. Naukowe PWN; WAiF 1997, ISBN 83-01-12330-3

Посилання

[ ред. | ред. код ]