Фот?й (митрополит Ки?вський)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Фот?й
Митрополит Ки?вський, Галицький ? вс??? Рус?
1408  ?  1431
Церква : Константинопольська православна церква
Попередник: Кипр?ан
Наступник: Герасим
 
Д?яльн?сть: священник
Народження: XIV ст.
Монемвас?я
Смерть: 2 червня 1431 ( 1431-06-02 )
Ки?в
Похований: Успенський собор (Москва)

CMNS:  Фот?й у В?к?сховищ?

Святи?тель Фо?т?й ( XIV  ст. ? 2 червня 1431 ) ? Митрополит Ки?вський ? вс??? Рус? (1408/1420-1431), грек родом з Пелопонесу ; призначений Патр?архом Константинопольським, жив у Москв? ? не був визнаний господарем Руси В?товтом , п?д патронатом якого Ки?всько-Литовським Митрополитом був поставлений Григор?й Цамблак ( 1415 ? 1420 ). Щойно по смерт? Цамблака вся Ки?вська Митропол?я опинилася п?д кер?вництвом Фот?я, волод?ючи яким в?н сприяв посиленню вплив?в московського великого князя ? зм?цненню влади Москов?? перед Руссю ? Литвою.

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Початок служ?ння

[ ред. | ред. код ]

Фот?й був родом з Пелопоннеського м?ста Монемвас?? (Мальваз??).

Ще п?дл?тком в?н поступив у монастир ? був пострижеником старця Акак?я, великого подвижника (згодом Митрополита Монемвас?йського). 1408 року, коли Фот?й знаходився в Константинопол? з дорученням в?д Митрополита, постало питання про зам?щення Русько? кафедри п?сля кончини Святителя Кипр?ана († 1406 ). Виб?р Патр?арха Матф?я ( 1397 - 1410 ) л?г на Фот?я, в?домого сво?ю вчен?стю ? свят?стю життя.

Митрополит Ки?вський ? вс??? Рус?

[ ред. | ред. код ]

1 вересня 1408 року Святитель Фот?й був возведений у сан Митрополита ? через р?к прибув до Рус? . П?вроку пров?в у Ки?в? ( вересень 1409  ? лютий 1410 ), упорядковуючи справи п?вденних ?парх?й Русько? Церкви, що входили тод? до складу Великого княз?вства Литовсько-Руського . Святитель грек, що було не уперше, взявся неприйнятно? для русинського дух?вництва ?де?, що престол митрополита ? ч?льне м?сце церковного життя Рус?  ? не може м?ститися в питом?й Ки?вськ?й земл?. Русинське дух?вництво все б?льше пол?пшувало стосунки з християнами Католицько? Церкви, й, головне, утримувало владу перед ?ншими осередками Ортодоксально? Церкви, як? набули широкий вплив ? нову силу через т?сн? зв'язки з Ордою в 13-14 стол?тт?. За прикладом под?бних попередник?в, висвячених передус?м на Ки?вську митропол?ю, що перенесли сво? м?сцеперебування до Владимира у Зал?сс? (а пот?м в Москву ), у день Великодня 1410 року грек Фот?й прибув до Московсько? резиденц??, де м?сто застав в упадку, а митрополиче господарство в злиднях.

Охрестив у Слуцьку в 1420 роц? майбутнього останнього Великого ки?вського князя Симена Олельковича [1] . 22 роки святитель н?с служ?ння Предстоятеля Русько? Церкви. За умов во?н, м?жусобиць, граб?жницьких наб?г?в татар в?н, як й його попередники, мався дбати за духовне життя, матер?альну забезпечен?сть ? благоустр?й храм?в, але особливо зручно? йому Московсько? кафедри, зац?кавлений у влад?, де його п?дтримували м?сцев? ?рархи. Добробут Церкви дозволяв Фот?ю надавати допомогу Константинопольському Патр?архату , що перебував тод? у скрут?, укр?плювати його статус, сам же - здобував прихильн?сть.

Напад татар

[ ред. | ред. код ]

Вороги не раз намагалися перешкодити церковному служ?нню Фот?я. Навесн? 1410 року, коли святий Фот?й прибув з Москви до Володимира , хан ?дигей , який розорив за два роки до того Владимирську землю, зд?йснив новий пох?д з метою захопити в полон самого митрополита. Татарськ? загони швидко узяли Владимир . Але напередодн?, не п?дозрюючи про небезпеку, святитель ви?хав у зам?ський Святоозерський монастир. Коли татари почали наздоганяти його, в?н сховався в невеликому селищ?, оточеному непрох?дними болотами, на р?чц? Сеньз?. Не зум?вши захопити митрополита, розлючен? татари пограбували Владимир ? Успенський кафедральний собор. Ключар собору Патр?кей зазнав страшних тортур ? прийняв мученицьку кончину в?д татар, але не в?дкрив м?сце, де заховав церковн? святин? й скарби.

Об'?днання митропол?й в одну.

[ ред. | ред. код ]

Намаганнями митрополита Фот?я 1420 року була скасована потужна Литовська Митропол?я , встановлена стараннями Великого князя Руси Олександра-В?товта для п?вденних ? зах?дних православних ?парх?й на противагу Московським опонентам у боротьб? за церковну владу. Того ж року святитель в?дв?дав злучен? ?парх?? ? прив?тав паству учительним посланням п?сля смерт? потужного Ки?вського митрополита Григор?я Цамблака.

Останн? роки життя

[ ред. | ред. код ]

20 кв?тня 1430 року святий Фот?й за переказами був спов?щений ангелом про майбутню кончину ? мирно помер у вказаний йому час, у день свята Положення Ризи Пресвято? Богородиц?, 2 липня 1431 року.

Мощ? святителя були знайден? 1471 року. В Оружейн?й палат? Московського кремля збер?гаються два саккоси митрополита Фот?я.

Духовн? прац?

[ ред. | ред. код ]

Км?тливий ? високоосв?чений грек, залишив багато повчань ? послань. Велике богословське значення мали його контраргументи проти ?рес? стригольник?в. Зусиллями Святителя ?ресь припинила сво? ?снування 1427 року. Важливими церковно-?сторичними джерелами ? складен? святим Фот??м ≪Чин обрання ? возведення у сан ?пископа≫ ( 1423 ), ≪Повчання про важлив?сть священного сану ? обов'язки священнослужител?в≫, а також ≪Духовний запов?т≫, де розпов?да?ться про його життя. Великою справою святителя було також укладання п?д його кер?вництвом ≪Сп?льноруського л?тописного зведення≫ (б?ля 1423 року).

Б?бл?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Список твор?в

[ ред. | ред. код ]
  • Чин обрання ? возведення у сан ?пископа ( 1423 )
  • Повчання про важлив?сть священного сану ? обов'язки священнослужител?в
  • Духовний запов?т
  • Сп?льноруське л?тописне зведення (бл. 1423 , редактор)

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Jan Jakubowski. Aleksander-Olelko (†1454) / Polski Słownik Biograficzny .? Warszawa ? Krakow ? Łod? ? Pozna? ? Wilno ? Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiej?tno?ci, Skład Głowny w Ksi?garniach Gebethnera i Wolffa, 1935.? Тоm 1, zeszyt 1.? Reprint: Krakow: Zakład Narodowy im. Ossoli?skich, 1989.? ISBN 8304034840 (пол.) S. 65
Попередник
Кипр?ан
Митрополит Ки?вський
1408 - 1431
Наступник
Герасим