Ференц II Ракоц?
Псевдо	Ференш, Фрауреш
Народився	27 березня 1676 ( 1676-03-27 ) Борш? (тепер Словаччина )
Помер	8 кв?тня 1735 ( 1735-04-08 ) (59 рок?в) Н?комед?я , Османська ?мпер?я
Поховання	Собор Свято? ?лизавети Угорсько?
Кра?на	Угорщина
Нац?ональн?сть	угорець
М?сце проживання	Транс?льван?я , Валах?я
Д?яльн?сть	пол?тик , в?йськовий оч?льник
Галузь	пол?тика [1] ? в?йськова справа [1]
Знання мов	угорська [2] [1] , французька [2] , н?мецька [1] ? латина [1]
Титул	90-й князь Трансильван?? , граф Валахський
Посада	Великий князь Семигорода
В?йськове звання	генерал
Попередник	?мре Текел?
Парт?я	куруци
Конфес?я	кальв?н?зм
Р?д	Ракоц?
Батько	Ференц I Ракоц?
Мати	?лона Зр?н?
Брати, сестри	Юл?анна Ракоц? d
У шлюб? з	Шарлотта Амал?я Гессен-Ванфр?дська d
Д?ти	Леопольд Лайош Дь?рдь , Йожеф Ракоц? , Дь?рдь Ракоц? , Карол?на Ракоц?
Вага	77
Зр?ст	178
Автограф
Нагороди
Роботи у  В?к?джерелах Висловлювання у В?к?цитатах   Мед?афайли у В?к?сховищ?

Фе?ренц II Ра?коц? ( угор. II. Rakoczi Ferenc ; 27 березня 1676  ? 8 кв?тня 1735 ) ? князь Трансильван?? (Семигороддя), кер?вник антигабсбурзько? нац?онально-визвольно? в?йни угорського народу 1703?1711 рок?в. Останн?й старший представник династ?? Ракоц? .

Ференц II Ракоц? народився в сел? Борша (тепер Словаччина ) в родин? спадко?много правителя Транс?льван?? Ференца I Ракоц? та ?лони Зр?н? , плем?нниц? М?клоша Зр?н? . Онук транс?льванського князя Дь?рдя II Ракоц? ? хорватського бана Петра Зр?н? .

Батько Ференца II помер, коли той був ще немовлям, тому австр?йська ?мператорська рада при Леопольд? I домоглася передбаченого запов?том Ференца I Ракоц? надання соб? прав на оп?ку над малол?тн?м спадко?мцем транс?льванського престолу, щоб усунути потенц?йний оплот опору встановлення влади династ?? Австр?йських Габсбург?в над Угорщиною. Тим не менш, ?лона Зр?н? зберегла за собою оп?ку над сином за умови верховно? оп?ки з боку Леопольда I .

Дитинство Ференца Ракоц? пройшло в замках Шарошпатак ? Регеца, однак п?сля смерт? бабус? Соф?? Батор? з 1680 року родина Ракоц? остаточно ос?ла в Мукач?вському замку (Паланок) , який п?зн?ше став оплотом повстанц?в на чол? з ним ? до якого Ракоц? мав особливо тепл? почуття протягом усього життя. Також в 1667 роц? Ракоц? в Мукачев? побудували м?ську резиденц?ю ? одноповерховий палац . Навчався юний нащадок транс?льванських правител?в у ?зу?тських школах.

Другий чолов?к ?лони Зр?н? , ≪король куруц?в≫ ?мре Текел? , не втручався у виховання ?? д?тей, займаючись переважно боротьбою за збереження суверен?тету Трансильван??. Однак розгром турк?в п?д В?днем у 1683 роц? посилив недов?ру Османсько? ?мпер?? до транс?льванського князя, ? Текел? нав?ть був готовий в?дправити прийомного сина як заручника в Стамбул , проте ?лона Зр?н? перешкодила такому р?шенню.

У 1686?1689 роках Ференц Ракоц? перебував з мат?р'ю в Мукачевому , яке знаходилось в облоз? австр?йськими в?йськами. Хоча спочатку ?лон? Зр?н? вдавалося ст?йко обороняти замок, але до 1689 року сили його захисник?в вичерпалися, ? п?сля кап?туляц?? вона з д?тьми була в?дправлена ??до В?дня, який вони могли покинути т?льки з дозволу ?мператора. П?сля п?дписання Карловицького мирного договору 26 с?чня 1699 Текел? та Зр?н? були вислан? з кра?ни, а сам юний Ракоц? залишився б?ля ?мператора.

З 1692 роц? Ракоц? став ?шпаном (управляючим) Шароського ком?тату . У цей час залишки селян, як? п?дтримували Текел?, п?дняли нове повстання ? нав?ть заволод?ли фортецями Токаю , Патака ? Уйгея. Тим не менше, сам ?шпан Ракоц? не схвалив неорган?зованост? стих?йного селянського руху ? був змушений посп?шно ви?хати до В?дня, щоб спростувати сумн?ви в його лояльност? до ?мператорського двору. Тим не менш, насправд?, Ракоц? прийшов до висновку про необх?дн?сть в?дновлення суверен?тету скасованого в 1526 роц? незалежного Угорського корол?вства ? став подумувати про орган?зац?ю збройного виступу проти Габсбург?в . З ц??ю метою в?н заручився повною п?дтримкою третього за розм?рами сво?х земельних волод?нь феодала кра?ни, утвореного землевласника М?клоша Берчен? , чи? над?ли межували з землями Ракоц? ? включали м?сто Ужгород (Унгвар).

Напередодн? В?йни за ?спанську спадщину в 1697 роц? Ференц Ракоц? вже був серед учасник?в антиавстр?йско? змови, п?дтримуючи контакти з французьким королем Людов?ком XIV , який готувався до в?йськового конфл?кту з Австр??ю . П?сля розкриття змови (завдяки перехопленню листування м?ж Ракоц? та французами австр?йським шпигуном) молодий угорський аристократ 18 кв?тня 1700 року був ув'язнений австр?йською владою у фортец? В?нер-Нойштадт (Бечуйхей) неподал?к В?дня . Ракоц? загрожувала неминуча смерть, однак у 1701 роц? йому вдалося втекти до Реч? Посполито?, де в?н зустр?вся з Берчен? та представниками Франц??.

1703 року б?льш?сть австр?йських в?йськ було в?дведено з Угорщини та Трансильван?? для участ? у В?йн? за ?спанську спадщину, ? в околицях Мукачевого була з?брана нова арм?я повстанц?в-куруц?в, яку складали переважно угорськ? та русинськ? селяни Закарпаття . Повстанц? вимагали л?кв?дац?? феодального та ?ноземного гн?ту. Вони звернулися за допомогою до Ференца II Ракоц?, ? цього разу в?н погодився очолити селянське повстання, так як була сприятливою ??зовн?шньопол?тична ситуац?я. Визнавши слушну нагоду для початку боротьби за свободу, Ференц II Ракоц? повернувся в п?вн?чно-сх?дну Угорщину, де 7 червня 1703 закликав до повстання проти правл?ння Габсбург?в .

У м?н?мальн? терм?ни Ференцу II Ракоц? вдалося створити регулярну арм?ю, засновану на баз? сил повсталих проти сво?х пан?в селян (вт?м практично вся угорська знать в?дмовилась його п?дтримати). 15 червня 1703 року у Лавочне до сил повстанц?в при?днався трьохтисячний заг?н Тамаша Есе , а незабаром ?х сили поповнилися 600 доб?рними найманцями з Реч? Посполито? п?д командуванням Берчен?. До нього при?днувалися значн? сили селян, ? до вересня 1703 року вся Угорщина до Дунаю була зв?льнена в?д австр?йц?в. На зв?льнених територ?ях Ракоц? сприяв розвитку економ?чного життя, особливо ремесла ? торг?вл?.

Однак у 1704 роц? б?ля баварського м?ста Гохштедта) австр?йцям та англ?йцям вдалося перемогти сили француз?в ? баварц?в, що дозволило кинути проти повстанц?в нов? сили австр?йських лабанц?в. Незважаючи на викликане ц??ю под??ю скорочення французько? ф?нансово? допомоги, до липня 1704 року п?дтримка русинського та румунського населення дозволила борцям за незалежн?сть Угорщини зв?льнити в?д габсбурзьких в?йськ всю Трансильван?ю, а до грудня 1705 року ? весь Задунайський край. Б?льш того, п?д впливом в?йськових усп?х?в повстанц?в до них долучилася значна частина дворянства, що не розд?ляла соц?альних вимог куруц?в, але також була незадоволеною знаходженням на угорському престол? чужинця. За п?дтримки знат? в 1704 роц? Ракоц? був обраний князем в?дновленого княз?вства Трансильван?я.

У вересн? 1705 року зас?дання Нац?ональних збор?в в ноградскому м?стечку Сечень в?дмовилося затвердити ?мператора Йосифа I угорським королем, проголосивши зам?сть цього створення конфедерац?? на чол? з Ференцом II Ракоц? для в?дновлення незалежност? кра?ни. Одночасно створювався ? новий державний апарат для в?дновленого Угорсько? держави: були створен? органи виконавчо? влади ? Сенат та Економ?чна рада, ? а також регулярна арм?я Угорщини.

13 червня 1707 року Державн? збори в Онод? затвердили запропонований Ференцом Ракоц? закон про детрон?зац?ю Габсбург?в з угорського престолу. Так як Франц?я була не в змоз? надавати систематичну допомогу повстанцям, в дипломатичному арсенал? Ференца Ракоц? залишалася лише одна дружньо налаштована по в?дношенню до угорського нац?онально-визвольного руху держава ? Московське царство. У вересн? 1707 року представниками Ракоц? був п?дписаний та?мний догов?р з послами Петра I Великого , ? кра?ни обм?нялися послами. Однак в?йськово-пол?тичний союз м?ж Угорщиною та Московським царством залишився не реал?зованим на практиц?: вторгнення Карла XII на територ?ю Реч? Посполито? та Московського царства скувало вс? сили Петра I на полях бо?в П?вн?чно? в?йни .

П?сля 1707 року також ослабла й внутр?шня база куруц?в: незважаючи на прийняття Нац?ональними зборами в грудн? 1708 року закону про зв?льнення в?д кр?посно? залежност? учасник?в визвольно? в?йни, селянство дещо знизило свою активн?сть в боротьб? за незалежн?сть руху. 3 серпня 1708 року в битв? б?ля словацького м?ста Тренчин Ференц II Ракоц? був серйозно поранений при пад?нн? з коня. Вважаючи, що ?х кер?вник мертвий, куруци почали т?кати. Ця серйозна поразка, а також перемога лабанц?в в с?чн? 1710 року б?ля Ромханя змусили Ракоц? в?дводити сво? сили на п?вн?чний сх?д, до Сатмара та Мукачево, де в?н користувався найб?льшою п?дтримкою.

Не дов?ряючи запевненням посла ?мператора Яноша Пальф? в амн?ст??, Ференц II Ракоц? 21 лютого 1711 року покинув кра?ну ? попрямував до Реч? Посполито? (незадовго до цього п?сля зречення Августа II Фр?др?ха в?н висував свою кандидатуру на престол Реч? Посполито?), прагнучи домогтися допомоги в?д Московського царства ? Франц?? ? доручивши верховне головнокомандування угорськими в?йськами барону Шандору Каро? . Проте планам Ракоц? усп?шно протид?яв австр?йський посол в Москов?? ?ндржих В?лем В?лчек .

Однак дворянство схилялося до компром?су ? миру з Габсбургами, в?дпов?дно, сам головнокомандувач повстанською арм??ю барон Шандор Каро? без згоди кер?вника угорського нац?онально-визвольного руху вступив у та?мн? переговори з командувачем австр?йськими в?йськами графом Пальф?, що зак?нчилося зрадницькою мирною угодою, укладеною 30 кв?тня 1711 року у Сатмар?. Через два дн?, 1 травня 1711 року, основн? сили куруц?в в к?лькост? 12 000 чолов?к кап?тулювали на Надьмайтенському пол? б?ля Сатмара. Незважаючи на оф?ц?йну кап?туляц?ю, мужн? захисники останньо? фортец?, що перебувала п?д контролем куруц?в ? Мукач?вського замку на Закарпатт? ? оборонялися аж до сво?? здач? габсбурзьким в?йськам 22 червня 1711 року.

До листопада 1712 року Ференц Ракоц? переховувався в Данц?гу п?д ?м'ям графа Шарош. Деякий час жив у Московськ?й держав? , над?ючись на в?йськову п?дтримку Петра I. Пот?м ви?хав в Англ?ю, але не був допущений королевою в кра?ну. З 1712 року перебував у Франц??, а 1717 року ? пере?хав до Стамбулу. Спод?вався з допомогою Османсько? ?мпер?? в?дновити свою владу в Транс?льван??, але п?сля укладення австр?йсько-османського договору це стало нереальним. Перекладачем Ракоц? в Османськ?й ?мпер?? був ?брах?м Мутеферр?ка ? мусульманин угорського походження, першодрукар ?сламського св?ту. Написав ≪Мемуари про угорську в?йну≫. Помер у м?ст? Родосто . 29 жовтня 1906 року прах Ракоц? Ференца ?? було перенесено на батьк?вщину у Кошиц? , ? похований у крипт? собору Свято? ?лизавети .

Ференц Ракоц? одружився у вересн? з 1694 року в Кельн? з княз?вною Карол?ною Амал??ю Гесенською-Рейнфальс (8 березня 1679 у Ванфр?д? , ? 18 лютого 1722 в Париж? ), донькою князя Карла Гесенського ? його друго? дружини Александрини Юл?анни, графин? Лейн?нген-Дагсбург. У подружжя народилося четверо д?тей:

• Леопольд Людвиг Юр?й (Леопольд Лайош Дь?рдь) (1696?1700);
• Йосиф (Йожеф) (1700?1738);
• Юр?й (Дь?рдь) (1701?1752);
• Карол?на (1706?1706).

П?сля смерт? дружини в 1722 роц? Ференц б?льше не одружувався. Р?д Ракоц? вигор?в з? смертю сина Юр?я в 1752 роц?.

Вшановуючи пам'ять Ференца ?? Ракоц? в Укра?н? встановлено йому пам'ятники:

• на територ?? замку Паланок в Мукачевому
• м?н?-скульптура на центральн?й вулиц? Мукачевого (вул. Пушк?на) ^[3]
• М?н?-скульптуру ≪Виноробству≫ встановили 26 вересня 2015 року в центр? Ужгорода по вул. Волошина, 18 в?дкрито м?н?-скульптуру князю Ференцу Ракоц? ??, який полюбляв закарпатське вино. Скульптура вм?? наливати вино.
• в сел? Янош? на Берег?вщин?.

• 

  17 грудня 2019 року урочисто в?дкрито к?нний пам'ятник Ференцу Ракоц? ?? у Береговому .

Його ?м'ям названо Закарпатський угорський ?нститут ?мен? Ференца Ракоц? ?? в м?ст? Береговому.

?м'я Ференца Ракоц? носять вулиц? в Ужгород? , Тячев? , Мукачевому , Солотвиному . Також у селах Боржава , Вари , Велика Добронь , Гать , Пийтерфолво .

Площа Ференца Ракоц? II ? у м?ст? Берегове

• Memoires pour servir a l'histoire des revolutions de Hongrie , La Haye (den Haag) 1738 (фр.)
• Memoires sur la guerre de Hongrie depuis 1703 jusqu’a sa fin , Den Haag 1739 (viele ungarische Auflagen, z. B. Archivum Rakoczianum Band 3, Teil 1, Budapest 1978) (фр.)
• Confessio peccatoris (lateinische Autobiographie), 1876, auch als Bd.5,6 in Abbe Brenner: Histoire des revolutions de Hongrie ou l'on donne une idee juste de son legitime gouvernement , La Haye 1739 (фр.)
• Testament politique et morale du prince Racoczi , 1751 (umstritten) (фр.)
• Rakoczi's politischer Schriftwechsel und die Akten seines Hochverratsprozesses wurden herausgegeben von Thaly, Lukinich in 12 Bde. im Archivum Rakoczianum 1873/1935 (н?м.)
• Ein Teil der außenpolitischen Korrespondenz wurde von J.Fiedler herausgegeben: Zur Geschichte Franz Rakoczis und seiner Verbindungen mit dem Auslande , Wien 1855/58 (Fontes rerum austriacarum, II.Abt., Bd.9, Bd.17) (н?м.)

(угор.)

• Kopeczi Bela ? R. Varkonyi Agnes: II. Rakoczi Ferenc. 2. atdolg., b?v. kiad. Bp., 1976. Gondolat. ( ISBN 963-280-371-X ); 3. jav. kiad. Bp., 2004. Osiris Kiado. ( ISBN 963-389-508-1 ) Ez utobbi kritikaja: Bankuti Imre: Eszrevetelek II. Rakoczi Ferenc regi-uj biografiajahoz. Szazadok , 139. evf. (2005) 1285?1299. old.
• Rakoczi tukor. Naplok, jelentesek, emlekiratok a Rakoczi-szabadsagharcrol. A kotet[ek] anyagat felkutatta, valogatta, szerkesztette, az el?szot es a naploreszleteket bevezet? kistanulmanyokat irta: Kopeczi Bela ? R. Varkonyi Agnes. A jegyzeteket irta es a mutatokat osszeallitotta Bankuti Imre. I?II. kot. Bp., 1973. (Magyar Szazadok.) Szepirodalmi.; 2. kiad.: Bp., 2004. (Millenniumi Magyar Tortenelem. Forrasok.) Osiris. ( ISBN 963-389-573-1 O)
• Padanyi Viktor: Rakoczi 1711?1961. Tanulmany. A Nagymagyarorszagert Mozgalom kiadasa Melbourne 1961, valtozatlan ujranyomas: Tajekozodo 1?4, 2001. december (HU-ISSN 1418?1258)
• II. Rakoczi Ferenc elete es torokorszagi emigracioja. (Szerz?k: Balla Antal, David Geza, Fodor Pal, Kopeczi Bela, Nagy Ferenc, Somogyi Greta, Tasnadi Edit, Toth Csaba, Toth Ferenc) Ketnyelv? kotet, magyar es torok nyelven. A Magyar?Torok Barati Tarsasag kiadasa, Budapest, 2005. 173 o., ISBN 963-218-279-0
• Takats Laszlo: A Rakoczi-szabadsagharc egeszsegugye. R. Varkonyi Agnes el?szavaval. Sajto ala rend.: Gazda Istvan. Piliscsaba ? Budapest, 2003. Magyar Tudomanytorteneti Intezet ? SOMKL.

• Ракоц? Ференц II // Укра?на в м?жнародних в?дносинах. Енциклопедичний словник-дов?дник. Випуск 6. Б?ограф?чна частина: Н?Я / В?дп. ред. М. М. Варварцев. ? К.: ?н-т ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни, 2016. ? с.141-147
• Визвольна в?йна п?д проводом Ференца Ракоц?

Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Родов?д · Sejm-Wielki.pl · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Index Theologicus · Open Library · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Archivo de la Real Academia Espanola Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Biographisches Lexikon zur Geschichte Sudosteuropas · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · Fandom   Нормативний контроль BAV :  ADV12494715 · BNF :  12034118c · CONOR.SI :  127702883 · FAST :  50425 · Freebase :  /m/04py2n · GND :  118812513 · ISNI :  000000011580777X · J9U :  987007279848805171 · LCCN :  n80019655 · LIBRIS :  42gkqjkn0d1f3hm · MAK :  9810595719505606 · NKC :  jn19992015623 · NLP : a0000001186963 · NTA :  068276389 · NUKAT :  n96032221 · RISM :  people/30050540 · SELIBR :  348230 · SHARE :  683385 · SUDOC :  028521692 · VcBA :  495/61146 · VIAF :  120726363