Ферганська долина (св?тла область) на пол?тичн?й мап?.
Ферга?нська доли?на
або
Ферганська улоговина
(
узб.
Farg‘ona vodiysi
,
кирг.
Фергана ?р??н?
,
тадж.
водии Фар?она
,
рос.
Ферганская долина
,
перс.
??? ??????
) ? рег?он у
Тянь-Шан?
у межах
Узбекистану
,
Таджикистану
?
Киргизстану
За радянських час?в тут були збудован?
Великий Ферганський канал
?
водосховище
. Внасл?док зрошення було розширено поля
бавовнику
,
баштани
з
динями
, плодов?
сади
?
виноградники
.
[1]
Ферганська долина майже замкнута г?рськими хребтами: на п?вн?чному заход? ?
Курам?нським
та
Чаткальським
, на п?вн?чному сход? ?
Ферганським
, на п?вдн? ?
Туркестанським
та
Алайським
. Т?льки на заход? ? вузький прох?д, зайнятий нин?
Кайраккумським водосховищем
, що веде до меж
Голодного степу
. Висоти навколишн?х хребт?в досягають майже 6 тис. м (на початку р?чки Сох). Поверхня Фергансько? долини в основному р?внинна, б?льша ?? частина ? стародавньою
терасою
Сирдар'?
та великими
конусами виносу
р?чок, що ст?кають з
Алайського хребта
. Лише на п?вденному сход? п?д?ймаються вапняков? рештки (Гуль-Майрам, Сулайман-Тоо та ?нш?). Висота Фергансько? долини колива?ться в?д 300?400 м на заход? до 900?1000 м на сход?. Для крайових частин характерн? адири, складен? конгломератами, перекрит? лесами. У центральних та зах?дних частинах долини зустр?чаються п?ски ?з солончаками (Яз'яванський степ). По околицях Фергансько? долини та в горах, що облямовують ??, ? родовища нафти, газу, вуг?лля, зал?зних, м?дних, пол?металевих руд, ртут?, сурми, с?рки, вапняку, буд?вельних п?ск?в, кам'яно? сол?. Складна геолого-тектон?чна обстава та активн?сть тектон?чних процес?в обумовлю? високу сейсм?чн?сть Фергансько? долини.
Найб?льшою р?чкою ?
Сирдарья
, що утворю?ться злиттям
Нарина
та
Карадар'?
б?ля Фергансько? долини. Велик? сн?гов? поля та численн? г?рськ? льодовики (особливо в Алайському хребт?) дають початок б?льшост? р?чок, що зрошують долину (
?сфара
,
Сох
). Для зрошення земель Фергансько? долини створено розгалужену мережу канал?в, що беруть води Сирдар'? та ?? приток.
- Площа 22,000 км²
- Довжина 300 км
- Ширина до 170 км
М?жг?рська улоговина м?ж системою хребт?в Тянь-Шаня ?
Г?ссаро-Алая
. У план? Ферганська долина нагаду? ел?пс.
Ферганська долина ма? найвищу
щ?льн?сть населення
у Середн?й Аз??. Центральну частину займають найб?льш щ?льно населен? област?
Узбекистану
(
Ферганська
,
Наманганська
та
Андижанська
), перифер?йн? частини ?
Джалал-Абадська
,
Ошська
та
Баткенська
област?
Киргизстану
та
Согд?йська область
Таджикистану
. У XVIII?XIX стол?ттях долина була центром Кокандського ханства, п?зн?ше, 1876, ув?йшла до складу
Рос?йсько? ?мпер??
(Ферганська область). Складаючи географ?чну та пол?тичну ц?л?сн?сть протягом ус??? сво?? ?стор??, рег?он лише у 1920-т? був розд?лений м?ж зазначеними кра?нами.
?рунтовий покрив
представлений в основному
сiроземами
, що сформувалися на лесах ? зм?нених внасл?док надлишкового внесення в ?рунт добрив при неправильн?й орган?зац?? зрошення, що призвело до ?х засолення, заболочування та ероз??. У зах?дн?й частин? долини в пояс? г?рсько? нап?впустел? розвинен? полиново-солянков? асоц?ац??. У центральн?й частин? долини лежить Яз'яванська та Каракалпакська степи, вкрит? частково п?сками та
солончаками
з
нап?впустельною
та пустельною рослинн?стю. Нараз? дв? тисяч? гектар?в пустел? у Ферганськ?й та Наманганськ?й областях набули в?д уряду суверенного Узбекистану статусу пам'ятника природи.
У долин? Сирдар'? переважа? п?щано-
тугайний
рослинний комплекс, ближче до передг?р'?в ?
ефемерна
рослинн?сть. На схилах Ферганського та Чаткальського хребт?в ? л?си з волоського гор?ха, яблун?, алич?, глоду. В оазах ? п?рам?дальна тополя, шовковиця, джида, платан (чинара), карагач (в'яз), волоський гор?х, мигдаль, персик, абрикос, слива, яблуня, груша, айва, ?нжир, гранат. На зрошуваних землях росте виключно культурна рослинн?сть.
Тваринний св?т
Фергансько? долини пор?вняно б?дний. Досить часто зустр?чаються
вухатий ?жак
,
степова черепаха
,
ящ?рки
,
гризуни
, р?дко ?
вовк
,
лисиця
,
кабан
,
борсук
,
?жатець
.
З
птах?в
характерн?
орли
,
яструби
,
рожев? шпаки
, удоди,
жайворонки
,
афганськ? шпаки
, горобц?, сороки, ворони, солов'?, ?волги, горлиц?, щурки, у заплав?
Сирдар'?
? р?зн? види качок, на схилах г?р ? г?рськ? кур?пки. З риб у р?чках звичайн?
сом
, маринки, вусань,
сазан
. З павукопод?бних зустр?чаються
скорп?они
,
фаланги
,
тарантули
,
каракурти
.
Середньом?сячн? температури липня вар?юють в?д +23 °C на заход? до +28 °C у центральних частинах долини, максимальн? температури сягають +43 °C. Середн? температури с?чня на заход? ?0,9 °C, на сход? ?2,5 °C. Зими в?др?зняються нест?йкою погодою, м?н?мальн? температури можуть опускатися до -25 ° C, але в окрем? зимов? дн? спостер?га?ться тепла погода. Сн?говий покрив нетривалий. У березн? в?дбува?ться масове цв?т?ння вишн?, сливи, алич?, персика, абрикос?в. У березн?-кв?тн? можлив? короткочасн? заморозки, що р?зко знижу? врожайн?сть фруктових дерев. Р?чна к?льк?сть опад?в близько 150 мм, у передг?р'ях 250?300 мм. Особливою сух?стю в?др?зняються зах?дн? частини Фергансько? долини, що мають пустельний характер.
Переважна б?льш?сть населення зайнята у
с?льському господарств?
. На
зрошуваних землях
зосереджено пос?ви
бавовнику
,
рису
,
сади
,
виноградники
,
баштани
, городи, в передг?р'ях ? богарн? пос?ви
зернових культур
. Д?лянки пустельних р?внин служать ц?лор?чн?
пасовища
, а адири з ефемерною рослинн?стю ? весняними. Проте поява державних кордон?в ускладню? транспортне сполучення.
Ферганська долина ? великий район
шовк?вництва
з п?вторатисячол?тньою ?стор??ю виробництва шовку.
С?льське господарство
[
ред.
|
ред. код
]
?сторично Ферганська долина була важливим пунктом перевалки на
Шовковому шляху
для товар?в ? людей, як? подорожували з
Китаю
на
Близький Сх?д
та
?вропу
. Перетнувши перевали з
Кашгару
у
С?ньцзян
, торговц? знайшли б при?мне полегшення в родючому достатку Фергани, а також можлив?сть придбати подальший високояк?сний шовк, виготовлений у
Марг?лан?
.
Найв?дом?шим експортом з рег?ону були ≪кровоносн?≫ небесн? кон?, як? захоплювали уяву китайц?в п?д час
династ?? Хань
, але насправд? ?х майже напевно розводили в Степу, або на зах?д в?д
Бухари
, або на п?вн?ч в?д
Ташкента
, ? просто привезли до Фергани для продажу. У XIX стол?тт? велася значна торг?вля з Рос??ю: експортувалися бавовна-сирець, шовк-сирець, тютюн, шкури, овчини, фрукти, бавовнян? та шк?рян? вироби, ?мпортувалися ? частково перероблялися промислов? вироби, текстиль, чай ? цукор. вивозили в Кашгар?ю ?
Бухару
. Загальна торг?вля Фергани досягла р?чно? вартост? майже 3,5 м?льйона фунт?в стерл?нг?в у 1911 роц?. Зараз вона потерпа? через ту ж депрес?ю, що вплива? на всю торг?влю, яка походить або ма? проходити через
Узбекистан
. ?диним значним м?жнародним експортом ? бавовна, хоча завод Daewoo в
Андижан?
в?дправля? машини по всьому Узбекистану.
В?домо, що у Ферганськ?й долин? ? поклади вуг?лля, зал?за, с?рки, г?псу, кам'яно? сол? ? нафти, але т?льки два останн? видобувалися в значних к?лькостях. Наприк?нц? 19 стол?ття у Ферган? було к?лька невеликих нафтових свердловин, але вони вже давно не працюють. У царський пер?од ?диними промисловими п?дпри?мствами були близько с?мдесяти-в?с?мдесяти фабрик, як? займалися очищенням бавовни. Шк?ра, шорно-с?дельн? вироби, пап?р ? столов? прилади були основними продуктами домашнього чи домашнього промислу. Це не було особливо доповнено в радянськ? часи, коли ?ндустр?ал?зац?я була зосереджена у таких великих м?стах, як
Самарканд
та
Бухара
.
До к?нця 19-го стол?ття Фергана, як ? всюди в Центральн?й Аз??, залежала в?д верблюда, коня та в?слюка для транспорту, а дор?г було мало ? погано. На початку 1870-х рок?в рос?яни побудували тракт або поштову дорогу, що зв'язувала
Андижан
,
Коканд
,
Марг?лан
?
Худжанд
?з
Самаркандом
?
Ташкентом
. Новий поштовх торг?вл? дали продовження (1898 р.) Транскасп?йсько? зал?зниц? до Фергани аж до Андижана ? в?дкриття в 1906 р. Оренбурзько-Ташкентсько? або Зааральсько? зал?зниц?.
До радянських час?в ? буд?вництва
Пам?рського шосе
в?д
Оша
до
Хорога
в 1920-х роках шляхи в Кашгар?ю ? Пам?р були звичайними вуздечковими стежками через гори, що перетинають ?х високими перевалами. Наприклад, перевали Кара-Казик, 4389 м (14400 фут?в) ? Тенг?з-Бай 3413 м (11200 фут?в), обидва прох?дн? ц?лий р?к, ведуть з Маргелана в
Каратег?н
?
Пам?р
, а до
Кашгара
можна д?статися через Ош ? Гульча, а пот?м через перевали Терек-Даван, 3720 м (12205 фут?в); (в?дкритий ц?лий р?к), Талдик, 3505 м (11 500 фут?в), Арчат, 3536 м (11 600 фут?в), Шарт-Даван, 4267 м (14 000 фут?в). ?нш? перевали, що ведуть з долини: Дж?птик, 3798 м (12460 фут?в), п?вденн?ше Коканда; ?сфайрам, 3657 м (12 000 фут?в), що веде до долини Сурхаб, ? Кавук, 3962 м (13 000 фут?в), через
Алайськ? гори
.
Зал?знична л?н?я
Ангрен
-Пап була завершена в 2016 роц? (разом з Камчикським тунелем), що дало рег?ону пряме зал?зничне сполучення з рештою Узбекистану.
Адм?н?стративний под?л
[
ред.
|
ред. код
]
У 1911 роц? губерн?я була розд?лена на 5 округ?в, головними м?стами яких були
Фергана
, столиця губерн?? (8977 жител?в у 1897 роц?);
Андижан
(49 682 у 1900 р.);
Коканд
(86 704 в 1900 р.);
Наманган
(61 906 в 1897); та
Ош
(37 397 в 1900); але Старий Маргелан (42 855 у 1900 р.) ? Чуст (13 686 у 1897 р.) також були важливими м?стами.
Нин? долина под?лена м?ж
Узбекистаном
,
Киргизстаном
та
Таджикистаном
. У Таджикистан? це частина
Согд?йсько? област?
або в?лаяту з? столицею в
Худжанд?
. В Узбекистан? воно под?лено м?ж
Наманганською
,
Андижанською
та
Ферганською
областями, тод? як у Киргизстан? воно м?стить частини
Баткенсько?
,
Джалал-Абадсько?
та
Ошсько?
областей, причому
Ош
? головним м?стом для п?вденно? частини кра?ни.
Топон?ми Фергансько? долини
[
ред.
|
ред. код
]
Зрошувальн? канали
[
ред.
|
ред. код
]
Родовища
нафти
,
вуг?лля
,
зал?зних
,
м?дних
,
пол?метал?чних руд
,
ртуть
,
сурми
,
с?рки
,
кам'яно? сол?
тощо.
- У Ферганськ?й долин? у верх?в'ях р?чки
Сирдар'я
на П?вн?чному
Шовковому шляху
в давнину була держава
Даюань
. ?снувала наприк?нц? IV ? II стол?ттях до н. е. та належала до
елл?н?стичних
держав. Основним населенням були
?раномовн?
племена. Вони торгували вином та
ферганськими к?ньми
, що вважалися в Кита? неперевершеними скакунами. У 104 ? 102 роках до н. е. китайський ?мператор
Лю Че
з династ??
Хань
намагався п?дкорити Даюань, бажаючи заволод?ти ц?нними к?ньми. На початку нашо? ери згадки про Даюань зникають.
- В результат? двор?чних розкопок поруч з кишлаком
М?н-Тепе
сп?вроб?тники ?нституту археолог?? Китайсько? академ?? сусп?льних наук (CASS) та ?нституту археолог?? Узбекистану 2017 р. в?дкрили у Ферганськ?й долин? стародавн? м?сто розм?ром з Монако (площею близько 2 квадратних к?лометр?в).
[2]