Федеральн? збори Чехословаччини
Загальна ?нформац?я:
Юрисдикц?я:	Чехословаччина
Дата заснування:	1 с?чня 1969
Дата л?кв?дац??:	31 грудня 1992
Попередник:	Нац?ональн? збори ЧССР
Адреса:
Адреса:	Federalni shroma?d?ni
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Федеральн? збори Чехословаччини

Федеральн? збори Чехословаччини ( Федеральн? збори Чехословацько? Соц?ал?стично? Республ?ки , п?зн?ше Федеральн? збори Чесько? ? Словацько? Федеративно? Республ?ки , чеськ. Federalni shroma?d?ni , словац. Federalne zhroma?denie ) були федеральним парламентом Чехословаччини , правонаступником колишн?х Нац?ональних збор?в Чехословацько? Соц?ал?стично? Республ?ки. Були утворен? Конституц?йним законом про чехословацьку федерац?ю у рамках федерал?зац?? Чехословаччини з 1 с?чня 1969 року. Припинили д?яльн?сть 31 грудня 1992 року розд?лом Чехословаччини .

Паралельно з Федеральними зборами також функц?онували два окрем? парламенти нац?ональних республ?к ? Чеська нац?ональна рада та Словацька нац?ональна рада. В часи комун?стично? нормал?зац?? його функц?онування було досить формальним; насправд? парламент не був головним ≪центром влади≫.

Федеральн? збори складалися з двох палат:

• Палата народу ? к?льк?сть депутат?в в?д обох республ?к в?дпов?дали сп?вв?дношенню населення
• Палата нац?й ? р?вна к?льк?сть депутат?в в?д обидвох республ?к, у випадку прийняття деяких закон?в необх?дно було отримати б?льш?сть депутат?в, обраних в Чех??, а також депутат?в, обраних в Словаччин?.

З 1974 року вони розм?щувався у буд?вл? Федеральних збор?в, прибудовано? до колишньо? Празько? фондово? б?рж? товар?в ? ц?нних папер?в, збудовано? у 1938 роц?, б?ля головно? буд?вл? Нац?онального музею.

Перше зас?дання Федеральних збор?в (сп?льне зас?дання обох палат) в?дбулося 30-31 с?чня 1969 року в ?спанському зал? Празького Граду . Дев?зом Федеральних збор?в у 1969?1990 роках було гасло ≪ УСЯ ВЛАДА В ЧЕХОСЛОВАЦЬК?Й СОЦ?АЛ?СТИЧН?Й РЕСПУБЛ?Ц? НАЛЕЖИТЬ ПРАЦЮЮЧОМУ НАРОДУ ≫.

Вибори до Федеральних збор?в в?дбувалися кожн? 5 рок?в. У зв'язку з особливостями пер?оду ( нормал?зац?? ) вибори були лише формальними протягом б?льшо? частини сво?? тривалост? (обирався ?диний кандидат в?д Нац?онального фронту).

Скликання:

• 1969?1971
• 1971?1976
• 1976?1981
• 1981?1986
• 1986?1990 (з с?чня по березень1990 року палати були доповнен? шляхом кооптац?? )
• 1990?1992
• 1992 р?к

1990 та 1992 року в?дбулися ?сторично ?дин? регулярн? та, з сьогодн?шньо? точки зору, в?дносно в?льн? вибори до Федеральних збор?в.

• Вибори до Палати народу Федеральних збор?в 1990 року
• Вибори до Палати народу Федеральних збор?в 1990 року
• Вибори до Палати народу Федеральних збор?в 1992 року

Дв?ч? за ?стор?ю депутат?в Федеральних збор?в обирали не на виборах, а шляхом кооптац?? .

Наприк?нц? 1969 р. в рамках нормал?зац?? з парламенту були в?дкликан? ем?гранти та комун?сти-реформатори (Ян Шубрт, ?рж? Пел?кан, Гертруда Секан?нова-Чакртова, Франт?шек Кр?гель , Франт?шек Водслов, Божена Фукова та Вацлав Прхл?к) ? зам?нен? новими членами, кооптованими (Ярослав Кожешн?к, Володимир Ведра, Яндж Фодж та Володимир Маржик), нац?ональний аспект з?грав значну роль у в?дбор? ^[1] .

Вдруге шлях зм?ни вс?х трьох парламент?в (Федеральн? збори Чехословацько? Соц?ал?стично? Республ?ки, Чеська нац?ональна рада, Словацька нац?ональна рада) шляхом кооптац?? в?дбува?ться п?д час Оксамитово? революц?? . 28 грудня 1989 р. Федеральн? збори прийняли так званий Закон про сп?вроб?тництво, тобто Конституц?йний закон № 183/1989 ≪Про вибори нових депутат?в законодавчих з?брань≫ ^[2] зг?дно з яким у раз? зв?льнення депутатського м?сця нов? вибори проводити не сл?д, а нового депутата обира? сам парламент. Цей закон д?яв до дня вибор?в, але не п?зн?ше к?нця 1990 року. Тод? ж було прийнято Конституц?йний закон № 182/1989, який зм?нив формулювання парламентсько? присяги. Кооптац?я нових член?в Федеральних збор?в в?дбулася з 28 грудня 1989 року по 27 лютого 1990 року, коли були прийнят? закони про вибори в червн?1990 року.

З 23 с?чня 1990 року по 31 березня 1990 року, в?дпов?дно до Конституц?йного закону №14/1990 ≪Про в?дкликання депутат?в законодавчих з?брань та вибори нових депутат?в нац?ональних ком?тет?в≫ ^[3] прийнятого 23 с?чня 1990 року, оприлюдненого та чинного з того ж дня, депутати, як? в рамках розкладу пол?тичних сил, або у зв'язку з? сво?ю попередньою д?яльн?стю не гарантують розвитку пол?тично? демократ??, могли буть усунен? т??ю пол?тичною парт??ю, членом яко? вони ?. Безпарт?йн? депутати можуть бути вилучен? компетентним органом Нац?онального фронту за вза?мною згодою з Громадянським форумом в Чеськ?й Соц?ал?стичний Республ?ц? та Громадськ?стю проти насильства в Словацьк?й Соц?ал?стичн?й Республ?ц? .Фактично в?дкликання депутат?в обох палат було прийнято презид??ю палат протягом двох дн?в: 29 та 30 с?чня 1990 року.

Автором ?де? кооптац?? 1989 року, що багато хто прийняв з незгодою чи збентеженням, часто називають комун?ста-реформатора Зденека ?чинського, який вважав це актом справедливо? в?дплати за виведення комун?ст?в-реформатор?в з парламенту шляхом кооптац?? в 1969 роц? ^{[1] [4] [5] [6]} . Через м?сяць уряд заявив, що це р?шення дискредитувало Чех?ю за кордоном.

28 грудня 1989 року Александер Дубчек, кооптований депутат, був обраний Головою Федеральних збор?в.

Головами Федеральних збор?в були:

1. 1969 Петро Колотка
2. 1969 Александер Дубчек
3. 1969?1971 Дал?бор Ханес
4. 1971?1989 Ало?с ?ндра
5. 1989 Стан?слав Куклаль
6. 1989?1992 Александер Дубчек
7. 1992 р. М?хал Ковач

Федеральн? збори розм?щувались у буд?вл? Федеральних збор?в, прибудовано? до колишньо? Празько? фондово? б?рж? товар?в ? ц?нних папер?в, збудовано? у 1938 роц?, б?ля головно? буд?вл? Нац?онального музею. П?сля розпаду Чехословаччини буд?влю використовувало Рад?о Свобода ?вропа / Рад?о Свобода з 1995 по 2009 р?к . З 2009 року буд?вля належить Нац?ональному музею .

• Оксамитове розлучення
• Чехословаччина
• Чеська нац?ональна рада
• Словацька нац?ональна рада

• M. Bobek, P. Molek, V. ?imi?ek. Komunisticke pravo v ?eskoslovensku. Kapitoly z d?jin bezpravi . ? Brno : Masarykova univerzita, Mezinarodni politologicky ustav, 2009. ? 1001 с. ? ISBN 978-80-210-4844-7 .
• J. Gronsky. Komentovane dokumenty k ustavnim d?jinam ?eskoslovenska 1960-1989 - III. dil / J. Gronsky. ? Praha : Karolinum, 2007. ? 448 с. ? ISBN 978-80-246-1285-0 .
• J. Kuklik. D?jiny ?eskoslovenskeho prava: 1945-1989. ? Praha : Auditorium, 2011. ? 426 с. ? ISBN 978-80-87284-17-9 .
• J. Rychlik. ?e?i a Slovaci ve 20. stoleti: Spoluprace a konflikty 1914?1992. ? Praha : Vy?ehrad, 2012. ? 520 с. ? ISBN 978-80-7429-133-3 .
• L. Voja?ek, K. Schelle, V. Knoll. ?eske pravni d?jiny. 3. upravene vydani. ? Plze? : Ale? ?en?k, 2016. ? 696 с. ? ISBN 978-80-7380-575-3 .
• J. ?atkuliak. Realizacia a normaliza?na revizia ?esko-slovenskej federacie (september 1968 - december 1970): dokumenty  / J. ?atkuliak. ? Praha : Ustav pro soudobe d?jiny AV ?R, 2011. ? 560 с. ? ISBN 978-80-7285-140-9 .
• В. Лемак, В. Копча. Конституц?йний розвиток Словаччини у склад? ЧССР в 60-80 роки XX ст.: пол?тичн? ? правов? аспекти // Держава ? право . ? Ки?в, 2010. ? Т. № 48. ? С. 62-66.
• Чехия и Словакия в ХХ веке: Очерки истории  / В. Марьина. ? Москва : Наука, Институт славяноведения РАН. ? Т. 2. ? 558 с. ? ISBN 5-02-010350-0 .