Улан-Батор

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Улан-Батор
монг. Улаанбаатар
Герб Прапор
Герб Улан-Батора Прапор Улан-Батора
Основн? дан?
47°55′16″ пн. ш. 106°54′19″ сх. д.  /  47.92135700002777554° пн. ш. 106.90551500002777630° сх. д.  / 47.92135700002777554; 106.90551500002777630 Координати : 47°55′16″ пн. ш. 106°54′19″ сх. д.  /  47.92135700002777554° пн. ш. 106.90551500002777630° сх. д.  / 47.92135700002777554; 106.90551500002777630
Кра?на Монгол?я
Столиця для Монгол?я

Межу? з

? сус?дн? нас. пункти
Хент?й , Туве ?
Засновано 1639 [1]
Площа 4 704 км²
Населення 1 466 125 (2020)
· густота 311 ос?б/км²
Висота НРМ 1350  м
Водойма Туул
Назва мешканц?в фр. Oulan-batorais [2] ? фр. Oulan-batoraise [2]
М?ста-побратими Тайбей , Адана , Л?дс , Окленд , Нью-Дел? , Ош , Дел? , Кембридж , ?ркутськ , Джакарта , Сеул , Макат? , Денвер , Алмати , Коломбо , Тяньцз?нь , Красноярськ ? Владивосток
Телефонний код +976 (0)11
Часовий пояс UTC+8
Номери автомоб?л?в УБ_, УН_ ? УА_
GeoNames 2028462
OSM 161033   · R  (Монгол?я)
Поштов? ?ндекси 210 xxx
М?ська влада
Вебсайт ulaanbaatar.mn
Мапа
Мапа


CMNS:  Улан-Батор у В?к?сховищ?

Ула?н-Ба?тор ( монг. Улаанбаатар  ? ≪червоний богатир≫) ? столиця та найб?льше м?сто Монгол?? .

Географ?я [ ред. | ред. код ]

Улан-Батор розташований в долин? р?чки Туул , на висот? 1300?1350 м. Вид?лений у самост?йну адм?н?стративну одиницю.

Кл?мат [ ред. | ред. код ]

?стор?я [ ред. | ред. код ]

М?сто було засноване в 1639 роц? п?д назвою Оргоо ( монг. ≪палац≫ ; зв?дси походить назва ≪Урга≫, яку вживали в рос?йськ?й ? ?вропейськ?й л?тератур? до 1924 ) як буддистський монастир . З 2-? половини 17 ст. було кочовою (з 1778  ? ос?лою) резиденц??ю маньчжурського нам?сника ? адм?н?стративним центром Зовн?шньо? Монгол?? . З 1706 називалося ?х-Хурее ( монг. ≪Великий монастир≫ ), з 1911  ? Н?йслел-Хурее ( монг. ≪Столичний монастир≫ ). У 1924 було перейменоване на Улан-Батор.

Назва ≪Улан-Батор≫ означа? монгольською мовою ≪Червоний богатир≫ (на честь Сухе-Батора ).

Адм?н?стративний под?л ? структура м?ста [ ред. | ред. код ]

М?сто Улан-Батор з околицями утворю? самост?йну адм?н?стративну одиницю (оф?ц?йна назва ≪Улсин н?йслел≫ ? ≪Столиця держави≫), розд?лену на 9 район?в ( монг. д??рэг ); райони розд?лен? на квартали-м?крорайони ( монг. хороо ). Територ?я, що знаходиться п?д адм?н?стративним управл?нням мер?? Улан-Батору включа?, кр?м власне м?ста ?з забудовою м?ського типу (5-поверхов? ? 9-поверхов? типов? житлов? будинки, буд?вл? р?зних установ ? орган?зац?й, промислових, траспортних п?дпри?мств тощо), також виникл? п?сля 1990 нов? квартали забудови, що складаються з переважно одноповерхових житлових ? господарських споруд, а також велико? к?лькост? юрт. Основн? райони (префектури) м?ста назван? на честь г?р, як? оточують Улан-Батор

Окр?м того до складу Улан-Батора входять м?ста-супутники Налайх  ? 36 км в?д центру, 687 км², населення 29,5 тис., Багануур  ? територ?я 620 тисяч км² населення 28 тисяч, селище Багахангай ? 90 км в?д центру, площа 140 км², населення 4,5 тис. [3]

Нов? квартали тако? зм?шано? забудови утворюють ≪протуберанц?≫ уздовж долин приток р?чки Туул, ближче до центру м?ста п?дн?маються на схили пагорб?в. Так довжина смуги забудови, що спуска?ться з п?вноч? до центру м?ста уздовж долини р. Селбе-Гол становить близько 25 км. Нов? райони сполучен? з центром л?н?ями маршрутного такс?. Останн?ми роками розвива?ться буд?вництво сучасних житлових ? оф?сних буд?вель ? комплекс?в, з'являються сучасн? ?ндив?дуальн? котедж?.

До складу територ?? Улан-Батору входять передг?р'я хребта Хентей , що п?дн?маються на висоту до 2181 м ? обрамляють м?сто з п?вноч? ? сходу, а також, в?докремлений в?д цього хребта р?чкою Туул, г?рський масив Богд-Хан-Уул (2268 м), що ? п?вденним обрамленням м?ста.

Площа Чинг?схана [ ред. | ред. код ]

Центральна площа Улан-Батора названа ?менем Чинг?схана , ран?ше носила назву героя революц?? Сухе-Батора .

1946 року в центр? площ? було встановлено пам'ятник Сухе-Батору. До 1989 року на площ? в?дбувались щор?чн? громадськ? та молод?жн? демонстрац?? та в?йськов? паради, найб?льший з яких було влаштовано на честь в?зиту Леон?да Брежн?ва у 1966 роц?.

У 1990 роц? на площ? проходили багатотисячн? виступи ? голодування, а на початку липня 2008 року ? масов? заворушення як? завершились людськими жертвами. У 2004 - 2006 роц? в?дбулась реконструкц?я площ?, зокрема демонтовано мавзолей Сухе-Батора, з площ? забрали асфальт, натом?сть виклали ?? гран?тними плитами.

2006 року завершена масштабна реконструкц?я Будинку уряду в ход? яко? перед його фасадом було встановлено статую Чинг?схана та його двох наближчих нукер?в ? Мухал? та Боорчу. А також двох великих хан?в Монгольсько? ?мпер??  ? Угедея та Хуб?лая .

У 2013 роц? площу було оф?ц?йно перейменовано на площу Чинг?схана. [4]

Символ?ка [ ред. | ред. код ]

Улан-Батор ма? власну символ?ку: герб та прапор . Герб Улан-Батора явля? собою традиц?йний герб Богд Хана (теократичний та рел?г?йний правитель Монгол?? з 1911 по 1924 р?к) ?з зображенням птаха Хангар?д. Символ на голов? птаха Хангар?д означа? знання, права рука стиска? ключ котрий означа? в?дчинен? двер? щастя для громадян, л?ва рука стиска? лотос ? символ миру. У сво?х лапах Хангар?д стиска? зм?ю, що символ?зу? знищення вс?х ворог?в. Прапор м?ста явля? собою полотнище синього кольору у центр? якого зображено птаха Хангар?д. Пропорц?? прапора 1:1,5.

Транспорт [ ред. | ред. код ]

Улан-Батор
Рух в Улан-Батор?

М?сто ? транспортним вузлом. Станц?я Улан-Баторсько? зал?зниц? . ? м?жнародний аеропорт Чинг?схан на Буянт-Юшка .

Автобусний транспорт [ ред. | ред. код ]

Б?льш?сть автобус?в, як? працюють в Улан-Батор? були подарован? урядом Япон?? на початку 1990-х рок?в XX стол?ття . У 2009 роц? Монгол?я придбала у П?вденн?й Коре? 400 нових автобус?в. М?жм?ськ? автобуси з'?днують Улан-Батор з багатьма аймачними центрами. Окр?м того функц?ону? м?жнародний автобусний маршрут Улан-Батор ? Улан-Уде , а також Улан-Батор ? ?ркутськ ( Рос?я ).

Тролейбуси [ ред. | ред. код ]

У м?ст? ? розвинена мережа громадського транспорту, зокрема тролейбус 1987 року). Тролейбуси 1970-х рок?в виготовлен? в СРСР . У найкращ? часи в Улан-Батор? було 8 тролейбусних маршрут?в, однак залишилось лише 3 д?ючих, стан наявного парку поганий. Однак останн?м часом з'явилось к?лька нових машин ? частина подарована урядом Москви , частина з?брана в Улан-Батор? з рос?йських та китайських комплектуючих. У 2009 роц? на л?н?ю вийшли тролейбуси з?бран? монголо-рос?йськими ?нженерами. Окр?м того в ?диному екземпляр? курсу? дуобус монгольського виробництва. Водночас ш?сть таких дуобос?в придбав уряд Казахстану .

Такс? [ ред. | ред. код ]

В Улан-Батор? ?сну? тверда такса за якою оплачують послуги такс?  ? у с?чн? 2009 року вона складала 500 тугрик?в за к?лометр, оплата зд?йсню?ться за сп?дометром.

Зал?зничний транспорт [ ред. | ред. код ]

Центральна зал?знична станц?я розташована за 8 к?лометр?в в?д центру м?ста.

Ав?атранспорт [ ред. | ред. код ]

М?жнародний аеропорт Чинг?схан розташований на в?дстан? 20 км в?д м?ста. Аеропорт пов'язаний регулярними рейсами з Москвою , ?ркутськом , Улан-Уде , Пек?ном а також ? прям? рейси у Н?меччину , Япон?ю , П?вденну Корею , США , ?нд?ю , Та?ланд , Китай . Ран?ше аеропорт називався Буянт-Ухаа, в?н був збудований у 1961 роц?. [5]

Метропол?тен в Улан-Батор? [ ред. | ред. код ]

В Улан-Батор? заплановано буд?вництво метропол?тену. Причиною цього ? те, що станом на 2010 р?к населення склало 1 млн 240 тисяч чолов?к ? кожного року зроста? на 100 000, що призводить до виникнення транспортних проблем. Наприк?нц? 2011 року було ухвалено р?шення про буд?вництво метропол?тену. В?дкриття першо? д?лянки заплановано на 2020 р?к, за ?ншими даними на 2017 р?к. [6]

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

Улан-Батор виготовля? близько половини валово? промислово? продукц?? кра?ни. Промислов?сть: завод автоприч?п?в, промкомб?нат по переробц? тваринно? сировини, м'ясокомб?нат, металообробна, деревообробна, домобуд?вна, харчова тощо.

Культура [ ред. | ред. код ]

В Улан-Батор? д?? Державний академ?чний театр опери та балету Монгол?? .

Дуже ц?нн? книги збер?гаються в Державн?й публ?чн?й б?бл?отец?. Серед них книги XIII стол?ття, коли в Монгол?? в Монгол?? з'явився ксилограф?чний спос?б друкування. ?м передували рукописн? книги, в тому числ? священна книга ≪Найман мянгат≫ (≪Поема в в?с?м тисяч рядк?в≫, написана на санскрит? , в як?й зам?сть паперу були використан? пальмов? листя. Ун?кальна священна будд?йська книга ≪Сандуй Жуд≫, виконана в XIX стол?тт? монгольськими майстрами з тонких ср?бних пластин. Опукл? рядки тексту позолочен?. Перш? ? останн? слова на кожн?й стор?нц? в?длит? з золота, обкладинка прикрашена золотими рель?фними зображеннями Будди . На виготовлення книги п?шло 50 кг золота ? 400 кг ср?бла [7] .

К?нна статуя Чинг?схана
Музей-монастир Чойжин-Лама

Музе? [ ред. | ред. код ]

В Улан-Батор? функц?ону? велика к?льк?сть музе?в, зокрема:

  • Монгольський нац?ональний ?сторичний музей  ? експозиц?я музею показу? ?стор?ю та культуру монгол?в в?д кам'яно? доби до сучасност?.
  • Державний центральний музей Монгол?? ? у музе? з?брана велика колекц?я, яка дозволя? ознайомитись ?з природою Монгол??, а також багата колекц?я холодно? збро? .
  • Музей-монастир Чойжин-Лама  ? розташований у храмах монастиря, включа? колекц?ю ритуальних масок Цам.
  • Палац Богдо-Хана ? один з найпопулярн?ших музе?в Улан-Батора ? палац останнього монгольського монарха Богд-Хаана VIII. Колекц?я нарахову? 8124 експонати.
  • Музей образотворчого мистецтва ?м. Дзанабадзара ? експонуються предмети з древньо? столиц? чинг?зид?в Хархор?ну (Карокоруму), твори видатного скульптора ? художника XVII?XVIII стол?ть Дзанабадзара, а також ?нших монгольських художник?в.
  • Музей нац?ональних монгольських костюм?в.
  • Галерея сучасного мистецтва
  • Музей Нацагдоржа
  • Мемор?альний музей жертв пол?тичних репрес?й
  • Музей м?ста Улан-Батора
  • Музей полювання
  • Музей ?стор?? зал?знично? техн?ки
  • Монгольський в?йськовий музей
  • Будинок М. Рер?ха в Улан-Батор?
  • Театральний музей
  • Монгольський ?нтелектуальний музей
  • Музей геолог?? [8]
  • Чойжин ламин сум

Сади та парки [ ред. | ред. код ]

Пам'ятники [ ред. | ред. код ]

Спорт [ ред. | ред. код ]

В Улан-Батор? д?? дек?лька стад?он?в, серед них Нац?ональний стад?он Монгол?? ? найб?льший стад?он в кра?н?, збудований у 1958 роц?, розташований в район? Хан-Уул, вм?ща? 20 000 глядач?в, використову?ться для проведення монгольського свята Надом а також футбольних матч?в, зокрема ?гор зб?рно? Монгол?? з футболу . Також неподал?к Улан-Батора у м?сцевост? Яармаг у грудн? 2010 року в?дкрився новий Палац спорту, який було споруджено за рахунок безповоротно? допомоги КНР . У жовтн? 2002 року було в?дкрито футбольний центр MFF. На стад?он? ? штучне покриття. М?стк?сть стад?ону 3500 глядач?в. ?диним монгольським клубом, який брав участь у м?жнародних турн?рах ? команда ≪Ерчим≫ ? заснований у 1948 роц?, 7-разовий чемп?он Монгол??. Для клубу буду?ться новий стад?он на 5000 глядач?в та нова база. У 2012 роц? клуб взяв участь у м?жнародному турн?р? Кубок президента АФК та зайняв 3 м?сце в груп? А та зайняв 6 м?сце в загальному зал?ку. [9]

Забруднення пов?тря [ ред. | ред. код ]

Забруднення пов?тря ? серйозною проблемою в Улан-Батор?, зокрема взимку. Вм?ст окремих тип?в др?бних твердих частинок (PM10 ? PM2.5) зазвичай перевищу? рекомендован? максимальн? р?вн? ВООЗ у десятки раз?в. Вони також перевищують концентрац??, вим?рян? у промислових м?стах на п?вноч? Китаю. У зимов? м?сяц? дим регулярно затьмарю? з?р ? нав?ть може спричинити проблеми з пов?тряним рухом у м?сцевому аеропорту [10] .

Джерелами забруднення ? переважно прост? печ?, як? використовуються для опалення та приготування ?ж? у гер-районах, а також м?сцев? електростанц??, що працюють на вуг?лл?. Проблема ускладню?ться розташуванням Улан-Батора у долин? м?ж в?дносно високими горами, як? захищають м?сто в?д зимових в?тр?в ? тим самим перешкоджають циркуляц?? пов?тря [11] .

Рел?г?я [ ред. | ред. код ]

Буддизм [ ред. | ред. код ]

В Улан-Батор? ?сну? велика к?льк?сть д?ючих будд?йських монастир?в.

  • Монастир Гандан розташовано в центр? м?ста. Його головною святинею ? 26-ти метрова позолочена статуя Мегджида Джанрайсега ? бодх?саттви милосердя Авалокитешвара, яка приприсвячена VIII богдихану.

Православ'я [ ред. | ред. код ]

В Улан-Батор? розташовано Свято-Тро?цьку церкву РПЦ  ? у 1997 роц? у ньому в?дновились Богослуж?ння. Храм в?дв?ду? близько 100 православних, як? живуть чи працюють у Монгол??. Загалом цей ?диний православний храм у Монгол?? зд?йсню? духовну оп?ку над 5 тисячами православних рос?ян, як? живуть у Монгол?? [12] .

В?дом? люди [ ред. | ред. код ]

М?ста-побратими [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. https://www.sohu.com/a/325283911_276265
  2. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  3. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 2 серпня 2014 . Процитовано 15 листопада 2014 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  4. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 20 серпня 2014 . Процитовано 16 листопада 2014 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  5. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 14 жовтня 2013 . Процитовано 16 листопада 2014 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  6. Chinese company bids on the Ulaanbaatar metro system . Арх?в ориг?налу за 14 грудня 2013 . Процитовано 25 жовтня 2012 . (англ.)
  7. И. И. Потемкина, ≪Монголия≫ (серия ≪У карты мира≫), Москва, ≪Мысль≫, 1988, ст.103 (рос.)
  8. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 27 серпня 2011 . Процитовано 16 листопада 2014 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  9. http://cyclowiki.org/wiki/Улан-Батор_(город)
  10. Air Pollution Puts Lives At Risk Mongolia . BORGEN (амер.) . 26 кв?тня 2016 . Процитовано 23 вересня 2021 .
  11. Clearing the Air | World Policy Institute . web.archive.org . 6 травня 2012. Арх?в ориг?налу за 6 травня 2012 . Процитовано 23 вересня 2021 .
  12. http://www.pravoslavie.mn

Л?тература [ ред. | ред. код ]

  • ≪Зарубежная Азия. Восточная и Центральная Азия≫ (серия ≪Страны и народы≫ в 20 томах), Москва, ≪Мысль≫, 1982, стр. 52?55 (рос.)

Посилання [ ред. | ред. код ]