Укра??нськ? Карпа?ти  ? частина г?рсько? системи Сх?дних Карпат у Зах?дн?й Укра?н? ^[1] . Вони под?ляються на Зовн?шн? Сх?дн? Карпати та Внутр?шн? Сх?дн? Карпати . ?хня довжина в?д верх?в'?в Сяну до виток?в Сучави становить 280 км, ширина понад 110 км. Займають територ?ю Закарпатсько? , Льв?всько? , ?вано-Франк?всько? та Черн?вецько? областей . Загальна площа г?рсько? системи ? понад 21,56 тис. км² ^[2] . Г?рськ? хребти, розд?лен? поздовжн?ми улоговинами та розмежован? глибокими поперечними долинами , простягаються, переважно, з п?вн?чного заходу на п?вденний сх?д. Найвища вершина ? Говерла (2061 м).

Терм?н ≪Укра?нськ? Карпати≫ не ? географ?чним, а радше пол?тико-?деолог?чним. Вперше цей терм?н почали активно вживати п?сля вересня 1939 року радянськ? пол?тики, публ?цисти ? науковц?. З точки зору сучасного географ?чного районування так зван? ≪Укра?нськ? Карпати≫ ? центральною частиною Сх?дних Карпат , яка вид?лена в межах сучасного державного кордону Укра?ни ? включа? сх?дну частину Бескид?в , ?ор?ани , Чорногору ? сх?дну частину Вигорлат-Гутинського хребта , Рах?вський масив ? Чивчини .

Назва Л?сист? Карпати походить в?д назви, яку бачимо на австро-угорських мапах н?мецькою як Karpatisches Waldgebirge та угорською як Erd?s Karpatok ? Keleti Karpatok (Л?сист? Карпати ? Сх?дн? Карпати), що майже в?дпов?да? сучасному поняттю Сх?дних Карпат. Як синон?м ≪Укра?нськ? Карпати≫ в 1940?1950-х роках широкого вжитку набув топон?м ≪Радянськ? Карпати≫, та в?н не прижився. Так в?домий укра?нський геолог Володимир Бондарчук (1905?1993), що до Карпатських г?р застосову? назви ≪Радянськ? Сх?дн? Карпати≫ у прац? ≪Тектон?чний под?л Радянських Сх?дних Карпат // Геол. журн. АН УРСР. ? 1954. ? Т. 14. ? Вип. 2. ? С. 21?35≫ та ≪Радянськ? Карпати≫ у монограф?? ≪Радянськ? Карпати: геолого-географ?чний нарис. ? Радянська школа. ? 1956. ? 179 с.≫. ^[3]

Назву ≪Карпати≫ вперше вжив Геродот у V ст. до н. е. Батько ?стор?? згадував р?чку ≪Κ?ρπι?≫ ( Карп?й ), що впада? в Дунай . У 105 р. ?мператор Траян при?днав П?вденн? Карпати (Дак?ю) до Риму . Римське панування в рег?он? тривало до 271 р. Отже, Карпати були ≪в?дкрит?≫ для цив?л?зованого св?ту. Тод? ж цю г?рську систему, просторово дуже аморфну, вперше виокремив Птолемей (90?168). ^[3]

Походження назви ≪Карпати≫ однозначно не з'ясоване. ? низка ?нтерпретац?й ц??? назви ? в?д до?ндо?вропейських (С. Роспонд) до слов'янських. Назва ≪Карпати≫ (пол. Karpaty, угор. Karpatok, рум. Carpa?i, серб. Карпати, чеськ. i словац. Karpaty, н?м. Karpaten) дуже давня. ?? корен? простежуються в середземноморському до?ндо?вропейському субстрат?. ^[3]

А. Попов (1965, 1973), А. Байцар (2016) доводять, що орон?м виник з назви фрак?йського племен? карпи . В. Георг??в (1956) уважа? давньов?рменську мову особливим фрак?йським д?алектом ? виводить топон?м Карпати в?д фрак?йського ≪(s)korpa-ta≫ ? скеляста. С. Распонд (1957) переконаний, що назва Карпати походить ?з до?до?вропейського ≪caro≫ ? кам?нь . Такого ж погляду дотримуються ?. Хубшм?д (1967, 1969), виводячи топон?м Карпати в?д до?до?вропейського ≪karr≫ ? кам?нь . В?н зачисля? до цього ряду рум. ≪scarpa≫ ? скеля; сербохорв. ≪skrapa≫ ? тр?щина в кам?ннях ? в д?алект? ? др?бн? камен?; словен. ≪ceren≫ ? скелясте м?сце. ^[3]

В. Чихарж (1960) убача? базис ≪carra≫ ? кам?нь у середземноморському до?ндо?вропейському субстрат?. Р. Козлова (1987) виводить назву ≪Карпати≫ в?д праслов'янських сл?в *kъrpatъ(jь) ? ≪з вигинами, виступами, горбатий, нер?вний≫; <*kъrpa ? ≪щось криве, вигнуте, вигин, виступ≫; <??. (s) ker ? гнути; крутити у ступен? редукц?? з детерм?нативом -р-. Словацький та чеський мовознавець ? етнограф П. Шафарик, а за ним ? ?. Поспелов (1967) виводять орон?м Карпати в?д слов'янського орограф?чного терм?на ≪хрб≫, ≪харабат≫ ? хребет. ^[4]

Наприк?нц? XVIII ст. з'явилися перш? детал?зован? мапи сучасно? територ?? Укра?нських Карпат, де позначено назви деяких г?рських хребт?в ? вершин. Одною з них ? мапа ≪Carte de la Pologne Autrichienne contenant La Russie Rouge et la partie meridionale du Palatinat de Cracovie, etc.≫, видана P. Santini у Венец?? (1776 р). Вона зроблена на папер? розм?ром 45 х 59 см та в?добража? територ?ю Галичини з незначними прилеглими територ?ями Угорщини, Молдав??, Польщ? та С?лез??. Особлив?стю ц??? мапи ? те, що на н?й уже позначено назви деяких хребт?в ? вершин. Наприклад, у район? таких сучасних г?рських ландшафт?в як Чорногора , Мармароський масив , Свидовець на ц?й мап? ? назви хребт?в Sniezna Gora, Swiazdova Gora, назви окремих вершин: Biala G., Lisia Gora. Там же ? назви копалень золота ? Diabla Gora, ср?бла Srebrna Gora та ?н. Серед поселень того району легко в?днайти село Czarna Gora, що б?ля виток?в р?чки Pruth R. ^[4]

Перш? детальн? мапи Укра?нських Карпат з'явилися в друг?й половин? XIX ст. в Австро-Угорськ?й ?мпер??. П?сля Австро-Пруссько? в?йни 1866 р. по вс?й територ?? ?мпер?? надзвичайно швидкими темпами будували зал?зниц?, у тому числ? й на територ?? Карпатсько? Руси ( Закарпаття ), Сх?дно? Галичини та П?вн?чно? Буковини, як? знаходяться в сучасних кордонах Укра?ни. Ця розбудова зал?знично? мереж? потребувала точних топограф?чних мап. В?дтак уже в 1875 р. в Австро-Угорщин? вийшли карти Карпат масштабом 1:25 000. Через два десятил?ття, у 1895 р., вийшла друга редакц?я цих карт. П?сля розпаду Австро-Угорщини Укра?нськ? Карпати були розд?лен? кордонами трьох нових держав ? Першо? Чехословацько? Республ?ки , Польсько? Республ?ки та Румунського корол?вства . У середин? 20-х рок?в XX ст. на м?сцевост? були повн?стю проведен? кордони. У м?жво?нний пер?од В?йськовий географ?чний ?нститут у Варшав? зробив 482 аркуш? (квадрати) ≪к?лометровок≫ ? карт масштабом 1:100 000, як? були видан? протягом 1932?1937 рр. Ц? мапи вир?зняються високою точн?стю, ?, що важливо для мандр?вник?в, як? подорожують старим чесько-польським кордоном, на них нанесена нумерац?я прикордонних стовпц?в. У 1990-х роках варшавський картограф Пйотр Кам?нський перевидав ?х, доповнивши спец?альною ?нформац??ю для турист?в. ^[4]

Абсолютн? висоти г?рсько? системи коливаються до 120?400 м б?ля п?дн?жжя г?р, до 500?800 м у м?жг?рних улоговинах та 1500?2000 м вздовж основних хребт?в.

Ус? найвищ? вершини ? Говерла (2061 м ? найвища точка Укра?ни), Бребенескул (2036 м), П?п ?ван Чорног?рський (2028 м), Петрос (2020 м), ?утин Томнатик (2016 м) Ребра (2001 м) ? зосереджен? у масив? Чорногора .

У геолог?чн?й будов? переважа? крейдово-палеогеновий фл?ш , трапляються виходи юрських вапняк?в , палеозойських кристал?чних сланц?в . Неогенов? вулканогенн? утворення представлен? андезитами , базальтами та ?хн?ми туфами .

Укра?нська частина Карпатсько? дуги ? п?вн?чною г?лкою альп?йських структур ?вропейського Середземномор'я. За в?ком складчастост? под?ляються на Зовн?шн? (або Фл?шев?) ? Внутр?шн? . Вони складен? фл?шовими товщами крейди та палеогену.

Пен?нським глибинним розломом Карпати в?докремлюются в?д Закарпатського внутр?шнього прогину, фундамент якого складений осадовими товщами тр?асу , юри , крейди , метаморф?чними комплексами палеозою, а чохол неогеновими вулканогенно-осадовими утвореннями, ускладненими проявами соляно-купольно? тектон?ки . На р?зн? зони прогину накладене Вигорлат-Гутинське вулкан?чне пасмо, представлене лавами ? туфами пл?оценового в?ку.

Передкарпатський крайовий прогин розташований м?ж складчастими Карпатами ? Волино-Под?льською плитою, в межах якого вид?лено дв? зони:

• Внутр?шня зона
  • Бориславсько-Покутська п?дзона
  • Самб?рська п?дзона
• Зовн?шня (Б?льче-Волицька) зона

Бориславсько-Покутська п?дзона  ? це великий покрив, складений фл?шевими в?дкладами крейдово-палеогенового в?ку, на яких залягають нижньо м?оценов? моласи .

П?дзона ма? складну багатоярусну будову. В район? м. Борислав вид?ля?ться Бориславська складка, яка складена крейдовими ? палеогеновими фл?шевими в?дкладами, а п?д нею вид?ля?ться Бориславський насув. У район? м. Долина в будов? Бориславо-Покутсько? зони вид?ляються два глибинн? структурн? елементи: Долинська ? П?вн?чно-Долинська складки.

В район? Долини фл?шев? в?дклади залягають на глибинах 1200?1500 м. В центральн?й частин? п?дзони вони залягають на глибин? приблизно 3000 м (свердловина Улично-14 ? Улично-1).

Самб?рська зона ? система л?н?йних складок ? лусок, як? утворюють покрив, насунутий на автохтонний розр?з прогину, а з п?вденного-заходу обмежена насувом Бориславо-Покутсько? п?дзони. Зона складена нижн?м м?оценом (нижн? моласи).

Самб?рська п?дзона , в ц?лому, ? крупним синкл?нор??м , складеним системою др?бн?ших антикл?нальних ? синкл?нальних складок. Для цих складок характерн? плавн? обриси ? асиметрична будова: п?вн?чно-сх?дн? крила антикл?налей, як правило, крут?ш? п?вденно-зах?дних. Рядом поперечних скид?в синкл?нор?й розбитий на окрем? блоки. В п?вденно-зах?дному напрямку ц? скиди переходять ?з Самб?рського синкл?нор?ю на територ?ю Бориславо-Покутського антикл?нор?ю .

Б?льче-Волицька ма? сх?дцево-занурену п?д Самб?рську зону дом?оценову основу, яка характеризу?ться складчасто-блоковою будовою з елементами багатоповерхових структурно-стратиграф?чних комплекс?в, ? в?дклад?в власне прогину, який складений слабо дислокованими м?оценовими в?дкладами баден?ю ? сармату (верхн? моласи).

Ця п?дзона ма? двохярусну будову. Нижн?й ярус складений юрськими ? крейдовими в?дкладами платформового типу, розбитими на сер?ю вузьких блок?в, як? ступ?нчасто занурюються в?д платформи до прогину. На мезозойському фундамент? залягають моласов? в?дклади м?оцену. Моласовий чохол з?м'ятий в складки платформового типу (брах?складки). До таких складок часто приурочен? промислов? родовища горючого газу.

В межах Карпатсько? складчасто? г?рсько? споруди вид?ля?ться ряд структурно-фац?альних зон: Скибова , Кросненська , Дуклянська , Магурська , Чорног?рська , Свидовецька, Буркутська (Поркулецька), Рах?вська, Мармарошська, Пен?нська .

У геолог?чн?й побудов? зон беруть участь шари крейдового ? палеогенового фл?шу, а в Чивчинських горах ? Рах?вському масив? (Мармарошська ? Рах?вська зони) з-п?д фл?шу виступають кристал?чн? сланц? ? мармури протерозою . Фл?ш представлено перешаруванням п?сковик?в, арг?л?т?в, алеврол?т?в , що грають неоднакову роль в побудов? р?зноман?тних структурно-фац?альних елемент?в. До складу нижньо-крейдового фл?шу входять конгломерати , вапняки ? мергел? .

Зовн?шня смуга Укра?нських Карпат представлена лускувато-монокл?нальним середньог?р'ям ? низьког?р'ям та в?дпов?да?, як правило, Скибов?й зон?. Ширина зони б?ля 40 км. В ?? склад? вид?ляють Бескиди , Скибов? ?ор?ани та Покутсько-Буковинськ? Карпати. Карпатськ? фл?шев? товщ? з?м'ят? у складки, як? у вигляд? лусок насунут? на внутр?шню зону крайового прогину. Фл?шев? товщ? сформован? верхньо-крейдовими ? палеогеновими п?щано-глинистими в?дкладами.

Скибова зона (покрив)  ? це зона, яка склада?ться з ряду крупних лусок, як? насунут? одна на одну в п?вн?чно-сх?дному напрямку. Ц? луски К. Толв?нський (1925 р.) назвав скибами, зв?дси ? походить назва Скибовий покрив. У межах покриву вид?ляють ш?сть скиб, як? простягаються ?з п?вн?чного заходу на п?вденний сх?д. В?д Передкарпатського крайового прогину у напрямку до центрально? синкл?нально? зони Укра?нських Карпат, яку займа? Кросненська тектон?чна зона, поступово зм?нюють одна одну так? скиби: Берегова , Ор?вська , Скол?вська скиби , скиби Парашки , Зелем'янки , Рожанки . Поблизу кордону з Польщею виражен? ус? ш?сть скиб, а до кордону з Румун??ю вважають, що доходять т?льки Ор?вська та скиба Парашки, якими утворен? найвищ? хребти Покутсько-Буковинських Карпат. Низьког?рн? хребти, що розташован? ближче до Передкарпатсько? височини, утворен? антикл?нальними складками Бориславсько-Покутсько? п?дзони крайового прогину.

Кросненська зона  ? витягнута неширокою смугою в загально-карпатському напрямку ? под?ля? Зовн?шню ? Внутр?шню антикл?нальн? морфоструктури. Це зона складена потужними шарами п?сковик?в ? арг?л?т?в ол?гоценового в?ку. Розповсюдження нест?йких до процес?в денудац?? г?рських пор?д сприяло формуванню низьког?рного (600?700 м) рель?фу.

В тектон?чн?й будов? Кросненсько? зони переважають широк? синкл?нал? ? вузьк? гребенепод?бн? антикл?нал?. Спостер?гаються ? насуви, але вони не утворюють таких стислих лусок, як у Скибов?й зон? Карпат. Головн? антикл?нал? ? синкл?нал? Центрально? карпатсько? зони ускладнен? др?бною складчаст?стю. Найб?льш зануреним частинам в?дпов?дають низьког?р'я Стрийсько-Сянсько? ? Воловецько-М?жг?рсько? котловин, Верховинського Водод?льного хребта, Ворохто-Путильського низьког?р'я ? Яс?нсько? котловини. У центральн?й частин? Кросненсько? зони в?дбулися найб?льш ?нтенсивн? п?дняття, як? сформували середньог?рн? хребти Приводод?льних ?ор?ан, абсолютн? висоти яких сягають понад 1500?1700 м.

Морфоструктура Внутр?шн?х Карпат зона складчасто-блокових та блокових г?р, що утворюють орограф?чну в?сь Карпат ? Полонинсько-Чорногорськ? Карпати , як? в?дпов?дають Дуклянськ?й , Чорног?рськ?й й ?ншим зонам.

П?вденно-зах?дна частина морфоструктури р?зко занурю?ться ? зр?за?ться розломами. П?вн?чна частина морфоструктури орограф?чно виражена Полонинським хребтом , масивами Свидовець ? Чорногора . В геолог?чн?й будов? беруть участь верхньо-крейдовий ? палеогеновий фл?ш (чорн? сланц? ? кварцитопод?бн? п?сковики). Для зони характерн? широк? складки, ускладнен? др?бною складчаст?стю ? насувами.

Ядро Внутр?шн?х Карпат представлено складчасто-блоковим середньог?р'ям ? високог?р'ям залишкового Рах?вського масиву ? Чивчинських г?р, що належить до Мармаросько? ? Рах?всько? зони. Вони складен? кристал?чними ? метаморф?чними породами докембр?ю ? нижнього палеозою (кристал?чн? сланц?, гнейси , кристал?чн? вапняки, амф?бол?ти , гран?ти ). Кристал?чн? породи нижнього структурного поверху Рах?вського масиву ? Чивчинських г?р перекрит? осадовими в?дкладами тр?асу ? юри, крейдовим ? палеогеновим фл?шем. В процес? тривалих висх?дних рух?в осадовий чохол (особливо нижньо-мезозойськ? в?дклади ? тр?ас ? юра ) майже повн?стю знищений процесами денудац?? ? збер?гся у вигляд? ероз?йних останц?в на поверхн? Рах?вського масиву.

Вздовж кордону з Магурською зоною витягнута зона Пен?нських скель (пояс кл?пен?в). Вона ма? ширину в?д 2 до 20 км ? проходить двома смугами м?ж р. Тересвою ? р. Латорицею . Вид?ляють П?вн?чну ? П?вденну зону Пен?нських скель. П?вн?чна зона простягнулася в?д Рах?вського масиву в п?вн?чно-зах?дному напрямку приблизно до р. Боржави вздовж л?н?? тектон?чного контакту Мармароського насуву. Уступи (кл?пени) утворюють смугу з окремих ?зольованих екзотичних скелястих остр?вц?в розм?ром в?д дек?лькох десятк?в до сотень метр?в.

Складен? скел? карбонатними ? кремнистими породами юрського ? тр?асового в?ку, р?дше кристал?чними породами. Це тектон?чн? в?дторженц?, вдавлен? по л?н?? Мармароського насуву в товщу крейдового фл?шу (п?сковики ? арг?л?ти ).

П?вденна зона уступ?в добре виявчена б?ля с?л Кричеве, Довге , Свалява . ?зольован? екзотичн? остр?вц? щ?льних юрських вапняк?в мають р?зн? розм?ри, п?д?ймаючись над поверхнею схил?в на 16 ? 20 м. Зона розлом?в ? тектон?чним кордоном, що в?докремлю? Внутр?шн? Карпати в?д Закарпатського передг?рного прогину.

З корисних копалин найб?льше значення мають нафта , природний газ , озокерит , с?рка , м?неральн? л?кувальн? води.

У Внутр?шн?х Карпатах на територ?? Укра?ни вид?ляють Мармароський кристал?чний масив ? зону П?дгаля. В?дпов?дно до простягання основних структурних елемент?в Карпат, вид?ляють зони з? специф?чним набором корисних копалин.

• У Передкарпатському прогин? ? самородна с?рка , газ ( Дашавське , Кос?вське та ?н. родовища), нафта ( Бориславське , Битк?в-Бабченк?вське родовища), озокерит (Бориславське родовище), кам'яна ? кал?йна сол? (Калуш-Гол?нське, Стебницьке та ?н. родовища). П?драховано, що на Прикарпатт? ? близько 35 м?льярд?в тонн соляних поклад?в ^[5] ..
• в Закарпатському прогин? ? кам'яна с?ль (Солотвинське родовище) газ, буре вуг?лля (?льницьке, Кривське родовища), цеол?ти . З неогеновим вулкан?змом пов'язан? ртутн? (Великий Шаян, Боркут), жильн? золото -пол?металев? ? баритов? (Беганське родовище) руди, алун?ти , каол?ни , перл?ти , бентон?тов? глини (Горбське родовище).
• У фронтальн?й частин? Зовн?шн? Карпати в?дом? родовищами нафти , в Мармароському масив?  ? родовища долом?ту , вапняк?в , мармур?в , сировини для кам'ян? литва. У метаморф?чному комплекс? в?дом? вияви стратиформних колчеданно-пол?металевих, м?дно-колчеданних, баритових ? зал?зо-марганцевих руд.

У Карпатах поширен? м?неральн? води , на п?вденно-зах?дних схилах Карпат ? в Закарпатт? ? вуглекисл? (родовища Свалява , Поляна-Квасова ). У зон? зчленування Передкарпатського прогину з Сх?дно-?вропейською платформою розташован? родовища азотних сульфатних вод.

• У Внутр?шн?й зон? Передкарпатського прогину поширен? розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу ( Моршин ) ? особливий, р?дк?сний тип слабом?нерал?зованих вод ?з п?двищеним вм?стом орган?чних речовин ( Трускавець ).
• У Закарпатському прогин? поширен? термальн? ? субтермальн? води п?двищено? м?нерал?зац?? , як? використовують ?з л?кувальною ? теплоенергетичною метою.

Запаси золота представлен? Берег?вським та Муж??вським золотопол?металевими родовищами . Останн? введено у промислове осво?ння 1999 року, ? в цьому ж роц? на баз? Муж??вського державного золотопол?металевого комб?нату створено ТОВ ≪Закарпатпол?метали≫ ^[6] .

З давн?х-давен у межах Передкарпаття видобували нафту , яку ран?ше називали ≪ропа≫. Використовували ?? лише для змащування воз?в та дах?вок ?з гонти (дранки). Згодом ?з ропи почали вилучати гас , який застосовували в гасових лампах (для осв?тлення). ?нтенсивний видобуток нафти розпочався в середин? XIX стол?ття, коли було в?дкрито способи одержання ? використання ?? легких фракц?й. Перш? потужн? свердловини з'являються на родовищах б?ля Борислава , Тустанович?в , Мразниц? , Бикова .

Найб?льш древн? г?рськ? породи, знайден? в Карпатах, виникли близько 1,2 м?льярда рок?в тому ^[7] .

Природа Укра?нських Карпат представлена складною системою територ?альних одиниць, що створюють високог?рний, середньог?рний, низьког?рний та передг?рський яруси. До високог?рного ярусу належать давньольодовиково-високополонинськ? фл?шев? г?рськ? ландшафти з максимумом в?дносних перевищень до 1500 м (масиви Чорногора , Свидовець та ?н.) в осьов?й частин? г?р. Другим видом г?рських ландшафт?в цього ярусу ? давньольодовиково-високополонинськ? кристал?чн? ( Мармароський масив , Чивчини ). Три види ландшафт?в становлять наступний, основний за площею, середньог?рний ярус. Ландшафти середньог?рно-полонинськ? (перевищення до 1300 м) представлен? масивами Полонинського Бескиду (масиви Р?вна , Полонина Боржава , Красна ). Потужне зовн?шн? пасмо ? це середньог?рно-скибов? ландшафти (перевищення до 1000 м), найтипов?ше виражен? в Сх?дних Бескидах , Покутсько-Буковинських горах . Вздовж п?вденного краю Укра?нських Карпат простягаються середньог?рно-давньовулкан?чн? ландшафти Вулкан?чних Карпат (масиви Маковиця , Синяк , Великий Д?л , Тупий ).

Ландшафти низьког?рного ярусу простягаються двома смугами всередин? г?р та формують ?хн? крайов? структури. М?жг?рно-верховинськ? ландшафти (перевищення до 400 м) пов'язан? з Головним Карпатським водод?лом ( Стрийсько-Сянська , Воловецька та ?нш? верховини, а також М?жг?рська , Верхньобистрицька , Яс?нська , Ворохтянська та Верховинська улоговини ). Тут м?стяться основн? карпатськ? перевали ( Ужоцький перевал , Верецький перевал , Воловецький перевал та ?нш?). До рег?онального розлому, що обмежову? фл?шев? Карпати на п?вдн?, приурочен? низьког?рно-стр?мчаков? ландшафти ? Угольський, Свалявський та ?нш? (перевищення до 400 м). Тут зосередженн? найв?дом?ш? карстов? печери рег?ону. П?вн?чно-сх?дний край Укра?нських Карпат становлять низьког?рно-скибов? ландшафти (перевищення до 400 м) у межир?ччях Дн?стра , Стрию , Св?ч? , Л?мн?ц? , Бистриц? , Пруту , Черемошу , С?рету . Горбог?рно-улоговинн? ландшафти (перевищення 300 м) характерн? для межир?ч Тиси , Тересви , Теребл? , Р?ки , Боржави , Латориц? .

Зовн?шн? Сх?дн? Карпати  ? Льв?вська , ?вано-Франк?вська ? Черн?вецька област?

• Сх?дн? Бескиди
  • Бещади
  • Верхньодн?стровськ? Бескиди
  • Скол?вськ? Бескиди
  • Зовн?шн? (Скибов?) ?ор?ани
  • Покутсько-Буковинськ? Карпати
• Водод?льно-Верховинськ? Карпати  ? Льв?вська, ?вано-Франк?вська, Черн?вецька ? Закарпатська област?
  • Стрийсько-Сянська Верховина (деяк? джерела в?дносять цю частину до Сх?дних Бескид?в)
  • Верховинський Водод?льний хребет (деяк? джерела в?дносять цю частину до Сх?дних Бескид?в)
  • Приводод?льн? ?ор?ани
  • Середньо-Карпатська улоговина
    • Воловецько-М?жг?рська верховина
      • М?жг?рська улоговина
    • Яс?нська улоговина
    • Ворохта-Путильське низьког?р'я
• Полонинсько-Чорног?рськ? Карпати  ? Закарпатська, ?вано-Франк?вська ? Черн?вецька област?
  • Полонинський Бескид
    • Полонина Р?вна
    • Полонина Боржава
    • Полонина Красна
  • Свидовець
  • Чорногора
  • Гринявськ? гори
  • Яловичорськ? гори

• Внутр?шн? Сх?дн? Карпати  ? Закарпатська ? ?вано-Франк?вська област?
  • Вигорлат-Гутинський хребет  ? Закарпатська область
    • Березне-Л?пшанська долина
    • Свалявська улоговина
    • Вигорлат
    • Масив Маковиця
    • Масив Синяк
    • Великий Д?л
    • Масив Тупий
    • Гутинський масив
    • Хустсько-Солотвинська улоговина
  • Мармароський масив  ? Закарпатська та ?вано-Франк?вська област?
    • Верхньотисинська улоговина
    • Гуцульськ? Альпи ( Рах?вськ? гори )
    • Чивчини

За кл?матичним районуванням гори належать до кл?матично? п?добласт? Укра?нських Карпат. Кл?мат пом?рно континентальний , теплий, з циклон?чними та антициклон?чними вторгненнями атлантичного пов?тря. Температура найтепл?шого м?сяця (липень) у передг?р'ях +18…+20 °C, у високог?рному ярус? +8…+10 °C, найхолодн?шого (с?чень) ? в?дпов?дно ?3…?6 °C ? ?8…?9 °C.

Карпати ? найволог?ша область в Укра?н?: найб?льше дощ?в ? навесн? ? вл?тку, сн?гу ? взимку. К?льк?сть опад?в в?д 500?800 мм у передг?р'ях ? до 1600?2000 мм на найвищих хребтах. Навесн? сн?г довол? довго (?нколи до середини червня) лежить на округлих вершинах г?р. Найб?льша швидк?сть в?тру в Карпатах заф?ксована на гор? П?п-?ван у н?ч з 6 на 7 березня 2002 року (45 м/с.). 17 вересня 2017 року на Селятинськ?й метеостанц?? п?д час потужного урагану окрем? пориви в?тру подекуди досягали 40 м/с.

В умовах достатнього та надм?рного зволоження форму?ться густа (до 1,5 км/км²) г?дрограф?чна мережа  ? численн? витоки Тиси , Дн?стра ? Пруту . Вони належать до р?чок м?шаного живлення з переважанням дощового. Режим паводковий протягом усього року. П?сля дощ?в ? танення сн?гу вода потоками зб?га? з г?р у долини й часто спричиня? повен? .

В давньольодовиково-високополонинських ландшафтах збереглися невелик? досить глибок? каров? озера ( Бребенескул , Верхн? , Несамовите , Ворожеське , Апшинець та ?нш?). Найб?льшим з озер обвального типу ? Синевир . Трапляються залишки штучних водойм ? клявз .

Висотна ландшафтна диференц?ац?я рослинного ? ?рунтового покриву ? ч?тко вираженою в Укра?нських Карпатах.

Б?ля п?дн?жжя на низьког?р'ях та горбог?р'ях , на схилах г?р, росте листяний л?с . Його утворюють осередки первинних дубових л?с?в, як? доповнюють граб , липа , клен , бук .

Вище з'являються хвойн? дерева  ? ялиця б?ла ? ялина ?вропейська (смерека). З листяних переважа? бук. Л?с ста? м?шаним. П?дл?сок листяного ? м?шаного л?с?в утворюють кущ? малини , л?щини , ожини , шипшини . На узл?ссях ? галявинах ростуть трав'янист? рослини, б?льш?сть з них л?карськ?. П?д деревами багато гриб?в: б?лих , п?дберезовик?в , п?досичник?в , маслюк?в , опеньк?в . Г?рсько-л?сов? буроземи на схилах середньог?рно-полонинських та давньовулкан?чних ландшафт?в.

Вище л?с ста? хвойним. Кр?м смереки ? ялиц?, у ньому росте модрина . Хвойн? дерева холодост?йк?ш?, н?ж листян?. Л?с темний й вологий. ?рунт м?ж деревами вкритий мохом . На галявинах ростуть низеньк? кущики брусниц? й чорниц? . Бур? г?рсько-л?сов? ?рунти на крутих схилах хребт?в високополонинських та скидових ландшафт?в.

Природна (ландшафтна) верхня межа л?су в Укра?нських Карпатах проходить на висот? 1300?1680 м над р. м. Залежно в?д зонального поширення деревних пор?д у високог?р'? вид?ляють два вар?анти верхньо? меж? л?су в Укра?нських Карпатах : буковий та смерековий. Типи верхньо? меж? л?су в Укра?нських Карпатах  ? ландшафтний ? антропогенний. У залежност? в?д л?м?туючого фактору ландшафтна ВМЛ под?ля?ться на в?с?м п?дтип?в: терм?чний, в?тровий, лавинний, орограф?чний, б?отичний, торфово-болотний, греготний, шлейфовий. ^[8]

На високих схилах ? вершинах Карпат хвойн? л?си зм?нюються чагарниками та субальп?йським кривол?ссям ?з сосни г?рсько? , ял?вцю , в?льхи зелено? та ?нших пор?д у карах та високих водозборах.

Найвище розкинулись субальп?йськ? г?рськ? луки та пустища ? полонини , вкрит? р?знобарвно кв?тучими трав'янистими рослинами. ?рунти ? г?рсько-лучно- буроземн? . Сл?д зауважити, що л?си та кривол?сся, особливо на вершинах г?р, вирубан? чи випален? вже довол? давно задля розширень площ? пасовищ. Таким чином, верхня межа л?су сутт?во занижена, а полонини, що виникли на м?сц? л?с?в, ? штучними, вторинними рослинними угрупованнями з? зб?дненим видовим складом.

В м?жг?рно-верховинних ландшафтах та в р?чкових долинах поширен? луки, характерн? угрупування в?льхи , верби .

Карпатським л?сам властив? так? дом?шки пор?д: граб , яв?р , ясен , береза . Зр?дка можна натрапити на кедр . Л?сист?сть г?р перевищу? 50 %.

У фаун? Укра?нських Карпат переважають представники л?сового комплексу. Трапляються олень благородний , за?ць , лисиця , вовк , ведм?дь бурий , к?т л?совий , рись , куниця , видра , дика свиня , борсук , б?лка . Серед ендем?к?в: б?лка карпатська , пол?вка сн?гова .

З птах?в л?сового комплексу ? лелека чорний , тетерук , орябок , глушець б?лодзьобий , беркут , зм???д , сапсан , сова довгохвоста , пугач , дятел трипалий ? чорний , синиця чорна ? чубата , шишкар ялиновий , плиска г?рська , пронурок б?ловолий ; а в альп?йскькому пояс? ? щеврик г?рський , тин?вка альп?йська та багато ?нших сп?вочих птах?в.

Плазун?в ? земноводних у горах не багато вид?в: саламандра плямиста , тритон карпатський , полоз л?совий , ящ?рка живородна , жаба прудка ? квакша .

У швидких г?рських р?чках водиться форель струмкова ? райдужна , хар?ус ?вропейський , умбра ?вропейська та ?н.

Серед безхребетних ? комар? , мухи , метелики , бджоли , оси , джмел? , кл?щ? , павуки , попелиц? та ?н.

У б?осферному запов?днику та нац?ональних природних парках Укра?нських Карпат, в тому числ? на Закарпатт?, великими ? зони антропогенних ландшафт?в та рекреац?? , в яких зд?йсню?ться традиц?йне господарювання, тобто ведеться с?льське ? л?сове господарство , розм?щен? поселення людей, розвива?ться туризм . В Укра?нських Карпатах зосереджено понад 1400 природоохоронних об'?кт?в, що займають 2,8 % загально? площ? г?р (найвищий показник по Укра?н?).

• Карпатський нац?ональний природний парк  ? ?вано-Франк?вська область ;
• Нац?ональний природний парк ≪Гуцульщина≫  ? ?вано-Франк?вська область;
• Ужанський нац?ональний природний парк  ? Закарпатська область ;
• Нац?ональний природний парк ≪Синевир≫  ? Закарпатська область;
• Нац?ональний природний парк ≪Скол?вськ? Бескиди≫  ? Льв?вська область ;
• Нац?ональний природний парк ≪Бойк?вщина≫  ? Льв?вська область ;
• Вижницький нац?ональний природний парк  ? Черн?вецька область .

• Карпатський б?осферний запов?дник  ? Закарпатська область;
• Природний запов?дник ≪?ор?ани≫  ? ?вано-Франк?вська область;

Загалом ? б?льше сотн? заказник?в, як? знаходяться на територ?? Укра?нських Карпат. У списку представлена частина з них:

• Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ≪?рофа≫  ? ?вано-Франк?вська область;
• Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ≪Бредулецький≫  ? ?вано-Франк?вська область.

Р?зноман?тн?сть природних умов територ?? Укра?нських Карпат ? наявн?сть л?кувальних ресурс?в сприяли формуванню тут курортного району м?ждержавного значення.

• Геолог?я Укра?ни
• Ф?зико-географ?чне районування Укра?ни
• Вершини Укра?нських Карпат
• Знищення л?с?в в укра?нських Карпатах

• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .
• Д. Я. Вортман, О. Ю. Косм?на. Карпати укра?нськ?  // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2007. ? Т. 4 : Ка ? Ком. ? С. 118. ? ISBN 978-966-00-0692-8 .
• Г?рничий енциклопедичний словник  : у 3 т / за ред. В. С. Б?лецького . ? Д.  : Сх?дний видавничий д?м , 2001?2004.

• Географ?чна енциклопед?я Укра?ни  : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (в?дпов?д. ред.) та ?н. ? К ., 1989?1993. ? 33 000 екз.  ? ISBN 5-88500-015-8 .
• Бондарчук В. Г. Геоморфолог?я УРСР. ? Х . : Радянська школа, 1949. ? 246 с.
• Дм?тр??в М. ?. Геоморфолог?я УСРР. ? Х . : Радянська школа, 1936.
• Загальне геоморфолог?чне районування територ?? Укра?ни // Укра?нський географ?чний журнал  : науковий журнал. ? К ., 2004. ? № 1 . ? С. 3-12 . ? ISSN   1561-4980 .
• Заставний Ф. Д. Географ?я Укра?ни. У 2-х кн  / Ред. M. П. Парцей. ? Л.  : Св?т, 1994. ? 472 с. ? ISBN 5-7773-0043-8 .
• Стецюк В. В. Еколог?чна геоморфолог?я Укра?ни: навчальний пос?бник. ? К . : Видавничий д?м ≪Слово≫, 2010. ? 367 с.
• Рель?ф Укра?ни. Навчальний пос?бник  / Ред. Стецюк В. В.  ? К . : Видавничий д?м ≪Слово≫, 2010. ? 688 с.
• Цись П. М. Геоморфолог?я УРСР. ? Л. , 1962.
• Володимир Собашко (2003). Дорогами ? стежками карпат . Льв?в: ≪Центр ?вропи≫. ISBN   966-7022-56-0 .
• Байцар Андр?й . Типи верхньо? меж? л?су в Укра?нських Карпатах та ?х охорона // В?сник Льв?в. ун-ту сер?я географ. Вип. 40. Частина ?. ? Льв?в, 2012, с. 101?107.
• Байцар Андр?й . Еколого-географ?чн? та б?оенергетичн? особливост? Верхньо? меж? л?су в Укра?нських Карпатах //Експериментальна еколог?я. Методи, теор?я, практика. В?сник Зах?дного центру еколог??. Випуск 2 ? Льв?в 1999, с. 45-51.
• Байцар Андр?й . ?стор?я походження та використання назви назви ≪Карпати≫ / А.Байцар // В?сник Льв?в. ун-ту сер?я географ. Вип. 50. ? Льв?в, 2016, с. 22-33
• ?нженерно-геоморфолог?чний анал?з Карпатського рег?ону Укра?ни / Г. ?. Рудько, Я. С. Кравчук; Льв?в. нац. ун-т ?м. ?.Франка. ? Л., 2002. ? 172 c. ? Б?бл?огр.: с. 168?170.
• Основи в?дновлення функц?онально? сут? карпатських л?с?в / М. А. Голубець. Льв?в: Вид-во "Компан?я ≪Манускрипт≫, 2016. ? 144 с. ? ISBN 978-966-2400-49-6
• Мала г?рнича енциклопед?я  : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького . ? Д.  : Сх?дний видавничий д?м , 2013. ? Т. 3 : С ? Я. ? 644 с.
• Мацьк?в Б. В., Пукач Б. Д. та ?н. Пояснювальна записка до державно? геолкарти Укра?ни м-бу 1:200000 (аркуш? Хуст, Надв?рна). Ки?в, 2009. ? 187 с.
• Геоморфолог?я Скибових Карпат / Я. С. Кравчук. ? Льв?в: ЛНУ ?м. ?.Франка, 2005. ? 232 с. ? (Рель?ф Укра?ни). ? ISBN 966-613-418-7
• Кравчук Я. С. Геоморфолог?я Полонинсько-Чорног?рських Карпат: Монограф?я. ? Льв?в: Видавничий центр ЛНУ ?мен? ?вана Франка, 2008. ? 188 с.
• Волощук М. Д., Г?лецький Й. Р. Водно-ероз?йн? процеси у природних комплексах Укра?нських Карпат: монограф?я. ?вано-Франк?вськ: Симфон?я форте, 2022. 124 с.
• (рос.) Шнюков Е. Ф. , Чекунов А. В. , Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. ? К . : Наукова думка , 1986. ? 184 с.
• (рос.) Маринич А. М. , Пащенко В. М. , Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. ? К . : Наукова думка , 1985. ? 224 с.
• (рос.) Геоморфология Украинской ССР  / Под общ. ред. И. М. Рослого . ? К . : Вища школа, 1990. ? 287 с.
• (рос.) Горные страны Европейской части СССР и Кавказа. ? М . : Наука, 1975.

Укра?нськ? Карпати у сестринських В?к?про?ктах
	Файли у В?к?сховищ? ?

• Орограф?чна карта Укра?ни. [ Арх?вовано 31 липня 2021 у Wayback Machine .]
• Життя Укра?нських Карпат [ Арх?вовано 24 грудня 2021 у Wayback Machine .]
• Св?т Карпат [ Арх?вовано 11 с?чня 2022 у Wayback Machine .]
• Укра?нськ? карпати [ Арх?вовано 30 с?чня 2019 у Wayback Machine .]
• Портал ≪Укра?нськ? Карпати≫ [ Арх?вовано 7 травня 2021 у Wayback Machine .]
• ?гор Мел?ка. Стежками Карпат [ Арх?вовано 1 червня 2012 у Wayback Machine .]  ? фотогалерея Укра?нських Карпат (вс? хребти ? масиви)
• Фотограф?? Карпат
• Р?дк?сн? та зникаюч? види буковинсько? флори ? фауни [ Арх?вовано 5 травня 2021 у Wayback Machine .]
• Франкфуртське зоолог?чне товариство адаптувало SMART для запов?дних територ?й Укра?нських Карпат

п о р Районування Карпат Зах?дн? Карпати Внутр?шн? [pl] Словацьк? Рудн? гори Фатрансько-Татранська область Словацьк? Середн? гори [en] Лученець-Кошицька западина [en] П?вн?чноугорськ? гори [en] Зовн?шн? [pl] П?вденноморавськ? Карпати [en] Центральноморавськ? Карпати [en] Словацько-Моравськ? Карпати [en] Зах?днобескидське передг?р'я [en] Зах?дн? Бескиди ( Сх?дна секц?я [en] , Центральна секц?я [en] ) П?дгальсько-Магурська область [en] Сх?дн? Карпати Внутр?шн? Вигорлат-Гутинський хребет Бистрицьк? гори Кел?ман-Харг?тськ? гори Джурджеу-Брашовська улоговина [en] Зовн?шн? Центральнобескидське передг?р'я [en] Низьк? Бескиди Сх?дн? Бескиди Водод?льний хребет Полонинський хребет Покутсько-Буковинськ? Карпати Вранча П?вденн? Карпати Бучедж? Паринг [en] Ретезат-Годяну [en] Фегераш Зах?дн? Румунськ? Карпати Пояна-Руске Банатськ? гори Сербськ? Карпати Гомоль? [en] Кучай [en] Девиця [en] Ртань [en] Дел?-Йован [en] Сум?жн? рег?они Трансильванське плато Сучавське плато Закарпаття Прикарпаття За кра?ною Угорськ? Карпати Польськ? Карпати Румунськ? Карпати Сербськ? Карпати Словацьк? Карпати Укра?нськ? Карпати

п о р Рель?ф Укра?ни Р?внинний Низовини Закарпатська Приазовська Придн?провська Полтавська р?внина Придн?провська р?внина Причорноморська Буджацька р?внина Пол?ська Волинське пасмо Височини Волинська Повчанська М?зоцький кряж Дн?стровськ? пагорби Хотинська Донецька Бахмут-Торецька Донецький кряж Приазовська Придн?провська Кан?вськ? гори Ки?вське плато Мошног?рський кряж Словечансько-Овруцький кряж Под?льська Вороняки Гологори Кременецьк? гори Розточчя Середньорос?йська Тарханкутська Г?рський Укра?нськ? Карпати Бескиди Водод?льний (Верховинський) хребет Вулкан?чний хребет ?ор?ани Гриняви Передкарпаття Покутсько-Буковинськ? Карпати Полонинський хребет Рах?вськ? гори Свидовець Чивчини Чорногора Перевали Верецький Вишк?вський Воловецький Тухольськ? ворота Ужоцький Яблуницький Кримськ? гори Головне пасмо Внутр?шн? пасмо Зовн?шн? пасмо П?вденне узбережжя Криму Перевали Ангарський Байдарськ? ворота Ласп?нський Чучельський Узбережжя Затоки Арабатська Бердянська Джарилгацька Казантипська Калам?тська Карк?н?тська Обит?чна Сиваш Таганрозька Тендр?вська Феодос?йська Ягорлицька Лимани Березанський Бузький Дн?провський Дн?стровський Куяльницький Молочний Тил?гульський Утлюцький Хаджибейський Бухти Балаклавська Севастопольська Миси Казантип Лукул Меганом Сарич Тарханкут Херсонес Острови Березань Джарилгач Довгий Зм??ний Тендр?вська Коса Тузла Р?чков? Жовнине Трухан?в Хортиця П?вострови Бакальська коса Бердянська коса Б?лосарайська коса Бирючий Остр?в Б?лосарайська коса К?нбурнський Крива коса Кримський Арабатська Стр?лка Керченський Тарханкутський Обит?чна коса Чонгар Категор?я Портал Портал Про?кт

п о р Ф?зична географ?я Укра?ни Географ?чне положення Кордони Крайн? точки Час Рель?ф Гори Укра?нськ? Карпати Кримськ? гори Р?внини Низовини Височини Найвищ? точки рег?он?в Острови Вулкани Печери Кл?мат Г?дрограф?я Моря Затоки Лимани Р?чки Водоспади Озера Водосховища Стави Мал? ГЕС Канали Жива природа ?рунти Рослини Гриби Тварини Еколог?я Забруднення Атмосферне Внутр?шн?х вод ?рунт?в Рад?олог?чне Чорнобильська катастрофа Х?м?чне Охорона природи Нац?ональн? парки Запов?дники Б?осферн? Заказники Пам'ятки природи Категор?я Портал Про?кт

п о р   Укра?на в темах Географ?я Рель?ф Геолог?чна будова Корисн? копалини Карпати Кримськ? гори Чорне море Азовське море Р?чки Озера Кл?мат ?рунти Вулкани Природоохоронн? територ?? Нац?ональн? природн? парки Устр?й Територ?я Адм?н?стративно-територ?альний устр?й Област? Райони Територ?альн? громади Столиця М?ста Смт ?стор?я До?сторична Укра?на Грецьк? м?ста-держави Сх?дн? слов'яни Ки?вська Русь ? окрем? княз?вства Галицьке Волинське Галицько-Волинське княз?вство Ки?вське Новгород-С?верське Переяславське Черн?г?вське Монгольська навала Велике княз?вство Литовське Запорозька С?ч Гетьманщина УНР ЗУНР УСРР/УРСР Гуцульська Республ?ка Карпатська Укра?на УПА Сучасн?сть Проголошення незалежност? Помаранчева революц?я Революц?я г?дност? Рос?йсько-укра?нська в?йна Символи Герб Прапор Г?мн Оф?ц?йн? символи глави держави Нагороди Ukraine NOW См?лив?сть Державний лад Конституц?я Конституц?йний процес Конституц?йний Суд Президент Парламент Уряд Судова система Парт?? Вибори Пол?тика Внутр?шня Зовн?шня М?жнародн? в?дносини Оборона Збройн? сили Сухопутн? в?йська В?йськово-морськ? сили Пов?трян? сили Сили спец?альних операц?й Десантно-штурмов? в?йська Розв?дка Нац?ональна гвард?я Во?нний стан в Укра?н? Безпека Рада нац?онально? безпеки ? оборони Прокуратура ( Антикорупц?йна прокуратура ) Державне бюро розсл?дувань Нац?ональне антикорупц?йне бюро Пол?ц?я ?стор?я Бюро економ?чно? безпеки Служба безпеки Зовн?шня розв?дка Прикордонна служба Державна охорона Економ?ка Господарство (?стор?я економ?ки) Валюта Банк?вська система Нац?ональний банк Банки Бюджет Економ?чн? райони С?льське господарство Промислов?сть Електроенергетика Зовн?шня торг?вля Транспорт ? зв'язок Автошляхи Аеропорти Водний транспорт Газотранспортна система Зал?зниця М?ський транспорт Порти Пошта ?стор?я Рад?о Телебачення Моб?льний зв'язок ?нтернет Соц?ум Населення Склад населення Мови Рел?г?я Медицина ( Здоров'я , Трансплантолог?я ) Спорт Права ЛГБТ Злочинн?сть ( Корупц?я ) Ж?нки Перш? лед? Фем?н?зм Осв?та В б?знес? В арм?? На в?йн? Аборти Насильство Знання Осв?та Середня Вища Наука Техн?ка Культура Л?тература Музика Укра?на на ?вробаченн? Опера Арх?тектура Образотворче мистецтво К?но Театр В?део?гри Танц? Кухня Мода Свята Туризм С?м чудес Св?това спадщина Замки Монастир? Палаци Храми Музе? Портал:Укра?на Укра?на

Географ?я та географ?чн? карти GeoNames Нормативний контроль GKG :  /g/1q6j27nqr · VIAF :  207145542518396640738

Портал ≪Географ?я Укра?ни≫    Портал ≪Геоморфолог?я≫