Указ про форму державного правл?ння

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Указ про форму державного правл?ння ( яп. 政?書, せいたいしょ , сейтай-сьо ) ? закон в Япон?? , що визначав орган?зац?йну структуру ?мператорського уряду на початку реставрац?? Мейдз? . Проголошений 11 червня 1868 року. Набув чинност? 17 червня того ж року.

Коротк? в?домост?

[ ред. | ред. код ]
Центральноий уряд

Указ про форму державного правл?ння упорядкували Соедз?ма Танеом? , виходець з Са?а-хану , та Фукуока Такат?кою , виходець з Тоса-хану . Для написання документу вони використовували Конституц?ю США , японський переклад ≪Короткого опису США≫ ?л?? Бр?дгмана та ≪Рьо???е≫ , середньов?чн? коментар? до японського права 8 стол?ття .

Указ починався з П'ятистатейно? присяги , яка перераховувала засаднич? принципи реставрац?? Мейдз? (Стаття 1). Основний текст документу постановляв, що уся влада в кра?н? належить Велик?й державн?й рад? , що д?яла в?д ?мен? ?мператора (Стаття 2). Декларувалося розд?лення влади на законодавчу , виконавчу ? судову (Статт? 2,3), а також принцип перевиборност? урядовц?в на посади кожн? 4 роки (Стаття 9).

Зг?дно з указом центральний уряд Япон?? отримував нову назву ? Велика державна рада . ?й п?дпорядковувалися с?м центральних в?домств:

  • Законодавча рада (議政官)
  • Виконавча рада (行政官)
  • Рада синто (神祇官)
  • Рахункова рада (?計官)
  • В?йськова рада (軍務官)
  • ?ноземна рада (外?官)
  • Судова рада (刑法官).

Законодавчу владу представляла Законодавча рада. Вона под?лялася на два в?домства: Верхню [1] ? Нижню палати [2] . Верхня палата була вищим органом. Вона складалася з молодших радник?в [3] ? очолювалася старшими радниками [4] . Ця палата визначала форму державного правл?ння , ухвалювала закони, м?жнародн? договори тощо. Нижня палата була праобразом майбутнього парламенту. Вона формувалася з депутат?в [5] , що представляли рег?они, ? очолювалася головою [6] . Завданням ц??? палати було обговорення проблем оподаткування , ф?нанс?в , в?йни тощо. На баз? нижньо? палати с?чн? 1869 року виникла Публ?чна рада [7] , яка в серпн? того ж року була переформована у Палату збор?в [8] .

Судову владу уособлювала Судова рада. ?? очолював голова, який мав п?д собою в?це-голову ? судд?в.

Виконавчу владу представляли п'ять ?нших рад, серед яких центральною була Виконавча рада. Кожну раду очолювали два голови [9] , як? керували десятьма упорядниками [10] . Головами Виконавчо? Ради були аристократи Сандзьо Санетом? й ?вакура Томом? , як? одночасно об?ймали посади старших радник?в у законодавч?й рад?. Рада синто оп?кувалася рел?г?йними справами, Рада обрахунк?в виконувала функц?ю м?н?стерства економ?ки та ф?нанс?в, В?йськова рада займалася п?дготуванням в?йськово? реформи, а ?ноземна рада була аналогом м?н?стерства закордонних справ .

Рег?ональн? уряди

Рег?ональн? уряди под?лялися на три групи залежно в?д типу адм?н?стративно? одиниц? . Цими одиницями були 10 головних [11] ? 23 звичайн? префектури [12] , як? напряму залежали в?д центру, а також 277 автономних хан?в . Префектури утворювалися на землях ?мператорського дому та волод?ннях л?кв?дованого сьо?унату . Стратег?чно важлив? префектури отримали назву головних. Вони очолювалися головою, п?д командою якого служили ?нспектори , кастеляни та урядники . ?нспектори й урядники контролювали населен? пункти, а кастеляни ? замки. Звичайн? префектури так само очолювалися головами. В?д них залежали пов?тов? урядники та особлив? нам?сники. На противагу префектурам, що були адм?н?стративними одиницями нового зразка, автономн? хани представляли рел?кт попереднього пер?оду Едо . Вони були спадковими волод?ннями великих самурайських род?в, як? мали власн? не ун?ф?кован? системи орган?зац?? управл?ння. Хани очолювалися володарями даймьо , васалами ?мператора.

Окр?м цього указ встановлював табель про ранги для урядовц?в, в?д першого до дев'ятого рангу (Стаття 13).

Незважаючи на декларац?ю розпод?лу влади, на практиц? голови виконавчо? влади по?днували функц?? гол?в влади законодавчо?. Переобрання урядовц?в також було зд?йснене лише один раз в червн? 1869 року.

Закон д?яв до 15 серпня 1869 року.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ яп. 上局 .
  2. ↑ яп. 下局 .
  3. ↑ яп. ?? .
  4. ↑ яп. 議定 .
  5. ↑ яп. 議員 .
  6. ↑ яп. 議長 .
  7. ↑ яп. 公議所
  8. ↑ яп. 集議院
  9. ↑ яп. 輔相 .
  10. ↑ яп. 弁事 .
  11. ↑ яп. 府 .
  12. ↑ яп. ? .

Джерела та л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Рубель В. А. Японська цив?л?зац?я: традиц?йне сусп?льство ? державн?сть. ? К.  : ≪Акв?лон-Прес≫, 1997. ? 256 с. ? ISBN 966-7209-05-9 .
  • Рубель В. А. ?стор?я середньов?чного Сходу: Курс лекц?й: Навч. пос?бник. ? К.  : Либ?дь , 1997. ? 462 с. ? ISBN 5-325-00775-0 .
  • Рубель В. А. Нова ?стор?я Аз?? та Африки: Постсередньов?чний Сх?д (XVIII ? друга половина XIX ст.). ? К.  : Либ?дь , 2007. ? 560 с. ? ISBN 966-06-0459-9

Посилання

[ ред. | ред. код ]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Указ_про_форму_державного_правл?ння&oldid=25120288