Туризм
? важливою галуззю економ?ки
Укра?ни
. Щороку Укра?ну в?дв?дують понад 20 м?льйон?в турист?в (25 млн ?ноземних громадян у 2008 роц?), насамперед з
Рос??
та Сх?дно? ?вропи, а також Зах?дно? ?вропи та
США
. Структура в'?зного потоку за кра?ною походження вигляда? таким чином: кра?ни
СНД
? 11,9 млн ос?б (63 % загального в'?зного потоку), кра?ни
?С
? 6,3 млн ос?б (33 %), решта кра?н ? 0,6 млн ос?б (4 %).
Сфера туристичних ?нтерес?в в Укра?н? включа? як активн? види в?дпочинку та спортивного туризму, типу скелелаз?ння ? г?рськолижного спорту, так ? подорож?-експедиц??, де об'?ктом п?знання ? багата археолог?чна та рел?г?йна ?стор?я кра?ни, ?? культура ? природа. Зокрема, в Укра?н? знаходяться так? об'?кти Всесв?тньо? спадщини
ЮНЕСКО
, як
Ки?во-Печерська лавра
?
Соф?йський собор
, а також ?сторичний центр
Львова
.
Значення у св?т? ? структура туризму в Укра?н?
[
ред.
|
ред. код
]
За даними
Всесв?тньо? туристично? орган?зац??
(UNWTO), Укра?на входить до десятки л?дер?в м?жнародного туризму за к?льк?стю в?дв?дувань, пос?да? 7-ме м?сце в 2008 роц?.
Зг?дно рейтингу Всесв?тньо? туристично? орган?зац??, Укра?на займа? 8-ме м?сце у св?т? за к?льк?стю туристичних в?зит?в. Кра?ну щороку в?дв?дують б?льше 20 м?льйон?в турист?в (25,4 млн у 2008 р.), насамперед ?з кра?н сх?дно? ?вропи, а також зах?дно? ?вропи, США ? Япон??. Сфера ?ндустр?? гостинност? Укра?ни включа? як активн? види в?дпочинку ? спортивного туризму, (наприклад г?рськолижний спорт), так ? подорож? п?знавального характеру, на баз? багато? археолог?чно? ? рел?г?йно? ?стор?? кра?ни. У св?т? стають в?домими численн? л?кувальн? курорти, розташован? буквально у вс?х рег?онах Укра?ни
[2]
.
Кам'янець-Под?льська фортеця
, 2008
Маленький
ф?орд
в серц? Укра?ни.
Буки
, 2009 (
Буцький каньйон
)
Костел св. Анни, побудований в 1811р в стил? неоготики, м.
Бар
, 2009
Скелястий велетень в смт
П?дкам?нь
коло
Брод?в
, 2008
Жванецька
твердина…
Жванець
, 2009
Садиби
XVIII
?
XIX
ст на територ?? етнограф?чного музею
≪Хут?р Савки≫
Печерний монастирський комплекс,
Розг?рче
,2008
Стародавн? святилище
Терношорська Лада
В Укра?н? п?д охороною держави перебувають понад 140 тисяч нерухомих пам'яток ?стор?? та культури:
- понад 64 000 пам'яток археолог??;
- понад 54 000 пам'яток ?стор??;
- близько 7000 пам'яток монументального мистецтва;
- понад 15 600 пам'яток м?стобудування та арх?тектури.
Золотоверхий Михайл?вський собор
в
Ки?в?
Туристична карта-схема Укра?ни
Черезх
пандем?ю COVID-19
, правила в'?зду в Укра?ну
[3]
значно зм?нилися. Для турист?в, як? планують подорож в Укра?ну важливо ознайомитися з перел?ком необх?дних для в'?зду в кра?ну документ?в, наприклад, такими як документ, що п?дтверджу? отримання повного курсу вакцинац?? в?д COVID-19, негативний результат експрес-тесту на визначення антигену коронавируса SARS-CoV-2 або негативний результат тесту PCR.
Законодавство Укра?ни встановлю? певний терм?н, протягом якого ?ноземц?, як? прибули на Укра?ну короткостроково, можуть перебувати без ре?страц?? в органах ВВ?Р (УГ?РФО):
- для ?ноземц?в та ос?б без громадянства з держав з в?зовим порядком в'?зду на пер?од д?? в?зи, але не б?льше н?ж 90 дн?в протягом 180 дн?в, якщо ?нший терм?н не визначено м?жнародними угодами;
- для ?ноземц?в та ос?б без громадянства з держав з безв?зовим порядком в'?зду (Австр?я, Азербайджан, Андорра, В?рмен?я, Бельг?я, Б?лорусь, Болгар?я, Ватикан, Велика Британ?я, Угорщина, Н?меччина, Голланд?я, Грец?я, Груз?я, Дан?я, ?рланд?я, ?сланд?я, ?спан?я, ?тал?я, Казахстан, Канада, Киргиз?я, К?пр, Корея, Латв?я, Литва, Л?хтенштейн, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Монгол?я, Норвег?я, Польща, Португал?я, Рос?йська Федерац?я, Румун?я, Словаччина, Словен?я, США, Таджикистан, Узбекистан, Ф?нлянд?я, Франц?я, Чех?я, Швейцар?я, Швец?я, Естон?я, Япон?я) ? на строк не б?льше н?ж 90 дн?в протягом 180 дн?в, якщо ?нший терм?н не визначено м?жнародними угодами.
Продовження терм?ну перебування на Укра?н? ?ноземц?в та ос?б без громадянства, або як? прибули на тривале перебування з метою навчання, працевлаштування, у приватних справах тощо, зд?йсню?ться органами внутр?шн?х справ (ВВ?Р).
До 1914 року туризм в
Укра?н?
був мало розповсюджений. До перших спроб належить студентська екскурс?я 1876 року ?
Крим
(п?д проводом професора
Новорос?йського ун?верситету
М. Голов?нського), мандр?вки студент?в високих шк?л у
Галичин?
у 1880-х pp. (сполучен? з допов?дями, концертами тощо; учасником ?х був
?. Франко
, який для мандр?вник?в написав
в?рш
≪Сонце по неб? колуе≫), заснування Гуртка любител?в природи, г?рського спорту ? кримських г?р у 1880-х pp. у
Ялт?
, Кримського г?рського клубу у 1890-х pp. (з ос?дком в
Одес?
? ф?л?ями в Ялт?,
Севастопол?
,
Кишинев?
й ?нших м?стах). У Ки?в? кер?вництво
Печерсько? г?мназ??
орган?зовувало для г?мназист?в т. зв. в?йськов? прогулянки вулицями м?ста, до Вишгорода ? Межиг?р'я. З 1893 учн? зд?йснювали навчально-виховн? мандр?вки зал?зницею до Криму, на Урал, Кавказ ? Поволжя, до Москви, Нижнього Новгорода та ?нших великих м?ст
[4]
.
Ширшу д?яльн?сть виявляло на Правобережж? Рос?йське товариство турист?в ? Польське товариство кра?знавче, а в Галичин? Польське товариство татранське. Там таки у 1900-х pp. активну туристичну д?яльн?сть виявляло т?ловиховне товариство ≪Сок?л≫, яке заснувало туристичну (п?д проводом К. ?утковського) ? велосипедну (голова Я. В?нцковський) секц??.
?нтенсивн?ший туристичний рух поширився ? набрав орган?зовану форму з 1920-х роках. У 1924 роц? у
Львов?
засновано
мандр?внокра?знавче товариство ≪Плай≫
з ф?л?ями в ?нших м?стах, що влаштовували прогулянки Львовом,
Карпатами
(на гор? Пл?сце ≪Плай≫ мав свою туристичну станц?ю) тощо. Широк? маси молод? охоплював мандр?вками Пласт ? Карпатський лещетарський клуб.
Значно сильн?ше (зокрема в Карпатах) був розвинений польський туристичний рух (на Закарпатт? ? чеський). П?сля б?льшовицько? окупац?? Зах?дно? Укра?ни 1939 року вс? спортов? товариства, у тому числ? й туристичн?, були змушен? припинити свою д?яльн?сть.
В
УРСР
туризм перейшов к?лька етап?в орган?зац?йних форм.
У 1920-х pp., поряд згаданого вже Рос. Товариства Турист?в, орган?зовано Товариство Радянський Турист (Радтур) при Нар. Ком?сар?ат? РРФСР та його Укра?нський в?дд?л ? Укртур, а п?зн?ше у 1928 ? Товариство Пролетар?ат Туризму (ТПТ), об'?днан? 1930 у Всесоюзне добров?льне товариство пролетар?ат туризму та екскурс?й (ТПТЕ).
У 1936 його було л?кв?довано, а туризм й
альп?н?зм
п?дпорядковано ф?зкультурним ? профсп?лковим орган?зац?ям. Створене при Всесоюзн?й Центральн?й Рад? Профес?йних Сп?лок (ВЦРПС) Турустичне-Екскурс?йне Управл?ння (ТЕУ) ВЦРПС керувало туризм у профсп?лках. Воно диспонувало 153 будинками турист?в, але в Укра?н? ?х було мало ? вони не задовольняли потреб турист?в.
П?сля друго? св?тово? в?йн? постановою ВЦРПС (1962) створено в СРСР Центральну Раду Товариств. Вона сл?дкувала за ≪правильн?стю≫ погляд?в учасник?в р?зноман?тних туристичних сп?лок
У 1969 ЦК КПРС, Рада М?н. СРСР ? ВЦРПС ухвалили постанову ≪Про заходи для дальшого розвитку Т. та екскурс?й у кра?н?≫, у як?й парт?я та уряд розглядають тур.-екскурс?йну справу як один з засоб?в ком. виховання; ц? постанови обов'язков? й для УРСР. Зг?дно з ними кер?вництво туризму та екскурс?ями в УРСР належить органов? Укрпрофради ? Респ. рад? в справах туризму та екскурс?й. Тепер зд?йснено близько 2 300 екскурс?й з визначеними маршрутами ? в?дпов?дною пол?т.-виховною програмою, про дотримання яко? дбають близько 1 700 пост?йних ? 3 000 тимчасово працюючих екскурсовод?в. Респ. Рад? п?дпорядкован? обласн? ради в справах туризму та екскурс?й, яким п?длягають тур. бази, готел?, кемп?н?и тощо. У 1976 д?яли 84 тур. бази з ф?л?ями ? притулками, 11 тур. автомоторових баз тощо. Уся так звана матер?альна база туризму в Укра?н? може одночасно прийняти й обслужити близько 60 000 мандр?вник?в. Для д?тей створено дитяч? тур. бази та шк?льн? табори з спец?ально вишколеним кер?вництвом для орган?зац?? пол?т. виховання. З метою популяризац?? Т. введено масовий значок
≪Турист СРСР≫
III, II ? ? ступен?в. В ун?ф?кован?й спортивн?й класиф?кац?? ≪
п?шох?дн? подорож?
≫ мають 5 категор?й складност?: в?д найпрост?ших до поход?в, за виконання яких можна одержати звання ≪Кандидата в майстр? спорту≫ чи ≪Майстра спорту СРСР≫.
Л?вад?йський Палац в Ялт?
Великою популярн?стю в колах турист?в користуються
Карпати
,
Закарпаття
,
Буковина
, Крим, береги
Дн?пра
(гол. в район? могили
Т. Шевченка
б. м.
Канева
), а також ? культурн? центри з ?сторичними й мистецькими пам'ятками:
Ки?в
,
Льв?в
,
Харк?в
,
Одеса
та ?н. З р?зних засоб?в пересування для товариств найменше поширен? автотуристичн? подорож?, бо не скр?зь вистача? м?сць у кемп?н?ах ? автотурбазах, браку? автомайстерень ? запасних частин. З 1965 практикуються рейси Дн?пром, далек? морськ? й р?чков? подорож?, тур. подорож? по
Чорному
й
Азовському
м. Для Т. використовують ? зал?зниц?: тур. потяги рухаються вноч?, а вдень стоять на станц?ях, поки туристи оглядають м?сто. ?снують ще так зван? маршрути в?дпочинку: дводенн? подорож? (автобусом, л?таком, потягом, пароплавом тощо), як? починаються у п'ятницю увечер? або в суботу ранком ? зак?нчуються в нед?лю увечер? чи в понед?лок уранц?. У Карпатах ? на Закарпатт? поширений узимку лещетарський туризм.
Подорожами закордонних турист?в в УРСР, як ? в усьому
СРСР
, керувало Всесоюзне державне товариство ?нтурист з ос?дком у Москв? й уповноваженим у Ки?в?. Воно затверджувало усю тур. д?яльн?сть з закордоном ? тур. ф?рмами та орган?зац?ями, складало маршрути чужинц?в територ??ю СРСР (пересування закордонних турист?в обмежене: пере?хавши кордон, вони перебували п?д пост?йним доглядом орган?в
КГБ
). ?нтурист диспонував готелями, кемп?н?ами тощо, як? не завжди в?дпов?дали стандартов? зах. Т. Чимало укра?нц?в, що жили у д?аспор?, в?дв?дувало щор?чно УРСР. Це групов? ? зр?дка ?ндив?дуальн? подорож?. Ви?зди полагоджували ф?л?? ?нтуриста та туристичне бюро укра?нських п?дпри?мц?в.
П?сля розпаду СРСР правонаступником ?нтуриста ста? ЗАТ ≪Укрпрофтур≫ Федерац?? профсп?лок Укра?ни. ЗАТ ≪Укрпрофтур≫ в наш час
[
коли?
]
? найб?льше в Укра?н? туристичне п?дпри?мство. Обласн? п?дпри?мства представництва ? оф?си його працюють в 23 м?стах Укра?ни. Будучи об'?днаними в мережу под?бних п?дпри?мств в рамках ЗАТ ≪Укрпрофтур≫ п?дпри?мства здатн? обслуговувати турист?в та туристичн? групи по вс?й Укра?н?.
Дан? по числу ?ноземних турист?в, як? в?дв?дали УРСР наступних (по роках):
Р?к
|
К?льк?сть ?ноземних турист?в, ос?б.
|
1959
|
25 054
|
1964
|
58 000
|
1967
|
127 220
|
1969
|
147 455
|
1972
|
270 175
|
1978
|
556 391
|
1980
|
975 938
|
1984
|
605 143
|
1988
|
545 635
|
1990
|
463 790
|
Станом на с?чень 2017 року в Укра?н? функц?ону? 4572 колективних розм?щення з загальною к?льк?стю м?сць 407 975:
- 2645 ? готел? та аналог?чн? засоби розм?щення (мотел?, хостели, кемп?нги, тощо) ?з загальною к?льк?стю м?сць 135 397;
- 1927 ? спец?ал?зован? засоби розм?щення (санатор??, панс?онати, бази в?дпочинку, тощо) ?з загальною к?льк?стю м?сць 272 584.
З?ркову обов'язкову категоризац?ю мають лише 235 готел?в
[5]
.
Розпод?л турист?в
[6]
|
Всього
|
Службова та д?лова мета в?дв?дування, б?знес-тур, навчання
|
Дозв?лля, в?дпочинок, спортивно-оздоровчий туризм
|
Л?кування
|
?нше
|
2000
|
2 013 998
|
634 261
|
1 118 076
|
91 078
|
170 583
|
2002
|
2 265 317
|
668 674
|
1 349598
|
98 066
|
148 979
|
2004
|
1 890 370
|
492 469
|
1 160 964
|
135 838
|
101 099
|
2006
|
2 206 498
|
336036
|
1 596 180
|
139 376
|
134 906
|
2008
|
4 943 929
|
355 880
|
2 383 896
|
157 087
|
2 047 066
|
Туризм в АР
Крим
:
Довжина узбережжя ? близько 1000 км, на яких розташован? майже 800 оф?ц?йних курортних заклад?в.
За 2013 р?к
АР Крим
прийняла 5890 тис. в?дпочиваючих (у тому числ? близько 4 млн ? з ?нших рег?он?в Укра?ни), середн?й терм?н перебування на в?дпочинку склав 7 д?б, за як? було витрачено по 2566 грн на особу
[7]
.
З 2002 року в Ки?в? вида?ться журнал ≪
Укра?нський туризм
≫, що ор??нтований на профес?онал?в туристичного б?знесу.
- Бейдик О. О.
Рекреац?йно-туристськ? ресурси Укра?ни: Методолог?я та методики анал?зу, терм?нолог?я, районування: Монограф?я. ? К.: Видавничо-пол?граф?чний центр ≪Ки?вський ун?верситет≫, 2001. ? 395 с.
- Будзиновський А.
Туристика. ? Л., 1909.
- Енциклопед?я укра?нознавства
: Словникова частина : [в 11 т.] /
Наукове товариство ?мен? Шевченка
; гол. ред. проф., д-р
Володимир Куб?йович
. ? Париж ? Нью-Йорк :
Молоде життя
, 1955?1995. ?
ISBN 5-7707-4049-3
.
- ?вченко А. С., Пархоменко О. А.
Укра?на. Фортец?, замки, палаци...
. ? Ки?в, 2010.
- ?стор?я туризму в Укра?н?: навч. пос?бник / В. К. Федорченко, Т. А. Дьорова. ? К. : Вища школа, 2002. ? 195 с. ?
ISBN 966-642-103-8
.
- Мацюк О.
Замки ? фортец? Зах?дно? Укра?ни (?сторичн? мандр?вки)
, 2005.
- Погребецький М.
Туризм
та подорож?. ? К.-Л., 1948.
- Рутинський М. Й.
Замковий туризм в Укра?н?
, 2007.
- Трубчан?нов С.
Кра?на замк?в ? фортець
, 2007.
- Туризм в Украине: словарь-справочник / [авт.-сост.: В. О. Соловьев и др.] ; Междунар. Славян. ун-т. ? Х. : Мачулин Л. И., 2008. ? 223 с. ; 20 см. ? Библиогр.: с. 220?222. ? 1 000 экз. ?
ISBN 966-8768-12-4
- Хвостенко С.
Туризм на Укра?н?. ? К., 1976.
- Туристические маршруты по Украине. ? К., 1957.
(рос.)
- Х?льчевський В. К.
,
Греб?нь В. В.
Водн? об'?кти Укра?ни та рекреац?йне оц?нювання якост? води.
? К.: Д?А, 2022. ? 240 с.
ISBN 978-617-7785-46-9
.
- Petr ?t?panek.
Podkarpatska Rus v letech 1919?1939. Nachod: Konting, 2008. 168 s.
ISBN 978-80-903308-2-5
.
(пол.)