Археолог?чн? пам'ятки Тро?
Archaeological Site of Troy   [1]
Св?това спадщина
39°57′27″ пн. ш. 26°14′20″ сх. д.  /  39.95750000002777824° пн. ш. 26.23888888891677951° сх. д.  / 39.95750000002777824; 26.23888888891677951
Кра?на	Туреччина
Тип	Культурний
Критер??	ii, iii, vi
Об'?кт №	849
Рег?он	?вропа ? П?вн?чна Америка
Заре?стровано:	1998 (22 сес?я )
Розташування на карт? Туреччини
Троя у В?к?сховищ?

Тро?я , або ??л?он ( грец. Τρο?α, ?λιον ) ? старовинне м?сто на п?вн?чно-зах?дному узбережж? Мало? Аз?? (точне м?сце ? пагорб Г?ссарлик  ? встановив 1871 року н?мецький археолог Генр?х Шл?ман ), де, за епосом та ?ншими давньогрецькими джерелами, на початку XII ст. до н. е. в?дбулася Троянська в?йна .

Назва м?ста пов'язана з ?менами троянського володаря Троя та його сина ?ла .

Сам? троянц? етн?чно не були пов'язан? з греками, але ?хня верх?вка частково прийняла грецьку мову й культуру. П?зн?ш? джерела Римсько? ?мпер?? вважали тевкр?в (Teucri) нащадками мешканц?в легендарно? Троади (столиця ? Троя). За св?дченням ≪батька ?стор??≫ Геродота , це плем'я походить в?д ?мен? Тевкра ? першого царя Тро? (3100 р. до н. е.). П?сля поразки в Троянськ?й в?йн? в?д ахейц?в/грек?в частина троянц?в/тевкр?в на чол? з царем Ене?м прибула до ?тал??. Про це також писав стародавн?й автор Стес?хор (VII ст. до н. е.). Його коментар? до цих под?й залишилися на мармуровому барель?ф? так званого ≪Нового палацу≫ (? ст. до н. е.), що входить до комплексу Кап?тол?йських музе?в у Рим?.

В гомер?вському епос? м?сто згаду?ться п?д двома назвами ? Троя (Τρο?α) та ?л?ос (?λιο?). Останн?й вар?ант у п?слягомер?вськ? часи зм?нив р?д ? форму, перетворившись на ?л?он (λιον). Тро?ю м?сто зветься част?ше в ≪?л?ад?≫, ?л?оном ? в ≪Од?ссе?≫.

Ц? назви вживалися з еп?тетами, деяк? характерн? виключно або для Тро?, або ?л?ону. ?л?он ? ≪священний≫, ≪крутий≫, ≪обдуваний в?трами≫. Троя ? ≪простора≫, ≪широковулична≫, ≪висока≫, ≪в?тряна≫, ≪доброк?нна≫, ≪високобрамна≫.

Причини цього вбачаються у перв?сн?й нер?внозначност? назв. П?д ?л?осом розум?лося м?сто, п?д Тро?ю (п?зн?ше Троадою) ? м?сцев?сть, де воно стояло ^[2] .

Основна м?ф?чна верс?я заснування Тро? говорить, що п?д час голоду частина критян вирушила заснувати м?сто п?д проводом царевича Скамандра . Критяни зупинилися б?ля м?ста Гамакс?т ^[3] , коло гори ?да. Бог Аполлон порадив закласти м?сто там, де на них нападуть ≪породження земл?≫. Вноч? в таб?р приб?гла зграя мишей, що перегризла всю шк?ру на збро? та знаряддях. Скамандр лишився там, одружився з н?мфою ?де?ю , яка народила Тевкра (Тевкра). За ?менем останнього поселенц? стали називати себе тевкрами ? перемогли сус?д?в бебрик?в, хоча Скамандр втонув п?д час битви. ?нод? згаду?ться, що саме Тевкр очолив критян ? прив?в ?х на м?сце Тро?, запрошений царем Дарданом , який в?ддав йому в дружини свою дочку ^[4] .

Аф?нська верс?я поляга? в тому, що Трою заснував Тевкр з Аф?н. В?н пересилився у Фриг?ю ? прихистив у себе Дардана п?сля смерт? його брата ?ас?она ^[5] . П?сля допомоги в боротьб? з сус?дами Дардан запропонував заснувати м?сто, яке було названо Дардан??ю , на пагорб? Ата. Однак оракул Аполлона застер?г, що м?сто зазнаватиме нещасть, тому його було закладено б?ля гори ?да ^[6] . Дардан?я з часом злилася з м?стами Троя та ?л?он, як? заклали царев? родич?, в ?дине м?сто. На честь сина Дардана ?дея було названо ?дейськ? гори, в?н прин?с на т? земл? культ Матер? бог?в К?бели ^[7] . ?дей мав старший брат?в Ер?хтон?я та ?ла , перший з них успадкував трон ? мав сина Троса (Троя) ^[8] . ?л, перем?гши на ?грах, окр?м ?ншого отримав у нагороду корову, яка вказала йому за вел?нням Аполлона м?сце, де в?н заснував ?л?он. Також згаду?ться, що ?л?он заселили переселенц? з Локр?ди ^[9] . Святинею м?ста став Паллад?й  ? знайдений ?лом ?дол, скинутий Аф?ною з неба ^[10] . Трос же зам?нив Ер?хтон?я по його смерт?, а згодом його волод?ння стали на честь нового царя називатися Троадою чи Тро?ю ^[8] .

Найв?дом?ш? м?фи про Трою, зокрема Троянську в?йну , м?стяться в творах Гомера . Римляни у власн?й м?фолог??, яка сформувалася п?сля Гомера, вели свою ?стор?ю в?д Енея , котрий вц?л?в у т?й в?йн? та вирушив на пошуки нового дому.

Основним джерелом в?домостей про Трою до ?? знайдення Генр?хом Шл?маном були поеми Гомера ≪?л?ада≫ ? ≪Од?ссея≫ , де в?дображен? як м?фи, так ? деяк? ?сторичн? факти. Вважа?ться, що гомер?вська Троя в?дпов?да? археолог?чн?й Тро? VII. Гомер використовував великий цикл опов?дей, що стосувалися Троянсько? в?йни. В античн? часи ?снували твори, нин? втрачен? або збережен? в уривках, що розпов?дають про под??, не згадуван? Гомером.

Зг?дно з грецькими переказами, Троя стояла поблизу Дарданелл?в . Жител? м?ста в?дом? як тевкри або дардани (за ?менами легендарних родоначальник?в), а також троянц? або ?л?онц? (за Тро?м та ?лом). ?л, що був батьком Лаомедонта , удвох з геро?м Еаком та з допомогою бог?в Аполлона ? Посейдона , що ?х покарав службою смертному Зевс за посягання на його владу, побудував незламн? м?ськ? мури. Однак Лаомедонт не бажав в?ддячити за працю, тому Посейдон наслав на Трою чудовисько. Лаомедонт звернувся по допомогу до Геракла , ? знову не дотримався об?цянки за знищення чудовиська в?ддати геро?в? безсмертних сн?жно-б?лих коней. Геракл у в?дпов?дь набрав на Пелопоннес? невелику арм?ю ? напав на м?сто, проломивши ст?ну в найслабшому м?сц?, там, де богам допомагав смертний Еак. П?д час розграбування м?ста Лаомедонт ? його сини загинули, кр?м Подарка, котрий вважав Геракла г?дним винагороди ? був викуплений сестрою Гес?оною . Подарк отримав нове ?м'я ? Пр?ам , що означа? ≪викуплений≫, став новим царем ? в?дбудував Трою.

За Пр?ама, який мав довге життя, Троя процв?тала. У нього було 50 син?в, серед яких найв?дом?ш? Гектор ? Пар?с , ? 20 дочок. За м?фом, Ерида  ? богиня розбрату ? п?дкинула на вес?лл? Пелея ? Фет?ди золоте яблуко з написом ≪найпрекрасн?ш?й≫. Серед богинь Гери , Аф?ни ? Афрод?ти спалахнула суперечка хто ма?ться на уваз? п?д ≪найпрекрасн?шою≫. Зевс в?дмовився бути суддею, а Гермес прив?в богинь на схил троянсько? гори ?ди, де син Пр?ама, Пар?с, повинен був вир?шити, котра з них найвродлив?ша. Гера пооб?цяла йому панування над ус??ю Аз??ю ? незл?ченн? багатства, Аф?на ? в?йськову славу ? велику мудр?сть, а Афрод?та ? найпрекрасн?шу з? смертних ж?нок ?лену . Пар?с в?ддав яблуко саме ?й.

Пар?с вирушив у Спарту, де на його честь цар Менелай влаштував бенкет. На десятий день святкувань Менелай був змушений в?дплисти на Крит , побачити ?доменея , царя Кносса. Як ? об?цяла Афрод?та, ?лена, закохавшись в Пар?са, втекла з ним. За ?ншими верс?ями, Пар?с викрав ?лену силою, ? викрадення було насправд? результатом рейду троянц?в на Лакон?ю з метою захоплення скарб?в ? ж?нок. Також згаду?ться, що були захоплен? й ?нш? царськ? ж?нки ? раби, а Пар?с вчинив граб?ж на Егейських островах перш н?ж повернутися в Трою.

Менелай запропонував сво?му братов? Агамемнону повести арм?ю на Трою задля помсти. Цар погодився, хоча ? в?дправив у Трою посл?в з вимогою повернення ?лени ? компенсац??, як? повернулися з порожн?ми руками. Менелай ? його союзник Нестор вирушили вмовляти ?нших грецьких цар?в при?днатися до походу на Трою. Головними во?нами-героями стали Ах?ллес , Од?ссей ? Аякс , але ?хн? царства були невелик?; основн? сили прийшли з Пелопоннесу (П?лоса, Спарти, Т?ринфу ? М?кен) ? Криту (Кносса). У гомер?вськ?й ≪?л?ад?≫ збер?гся перел?к з 164 м?сць Грец??, зв?дки були послан? в?йська.

У Авл?д? оракул передбачив пад?ння Тро? на десятий р?к. Греки в?дпливли до Мало? Аз?? ? помилково напали на Тевфран?ю, думаючи, що це волод?ння Тро?. П?сля битви греки повернулися до р?дних берег?в. П?сля цього ?мов?рно минуло 8 рок?в, поки греки з?бралися в наступний пох?д. Корабл? не мали попутного в?тру, в?щун Калхас оголосив, що Агамемнон образив Артем?ду й мусить пожертувавти свою дочку ?ф?ген?ю , щоб умилостивити богиню. За п?зн?шими переказами ?ф?ген?я врятувалася.

Врешт? боги послали в?тер ? греки висадилися на остров? Лесбос , пот?м на Тенедос? , який розграбували. Витягнувши корабл? на берег м?ж двох мис?в, вони облаштували таб?р, захищений ?з суш? ст?ною з земл?, колод ? кам?ння. У розпочат?й в?йн? обидв? сторони не т?льки боролися одна проти одно?, а й грабували навколишн? земл? та острови. Однак в?йна тривала з перем?нним усп?хом ? н? греки н? троянц? не могли пересилити ворога. На десятий р?к в?йни греки, припинивши наб?ги на Малу Аз?ю, перейшли до облоги Тро?. Найхоробр?ший троянський во?н Гектор загинув у сутичц? з Ах?ллесом п?сля смерт? улюбленого друга Ах?ллеса, Патрокла . П?сля смерт? союзника троянц?в Мемнона , в битв? б?ля Скейсько? брами, Пар?с вразив Ах?лла постр?лом з лука в п'яту ? ?дине вразливе м?сце. Збожевол?вши через цю втрату, Аякс вчинив самогубство , а Пар?с був убитий Ф?локтетом , проте троянц? й п?сля цього в?дмовлялися видати ?лену.

За порадою Од?ссея греки п?шли на п?дступн? хитрощ?, збудувавши Троянського коня , начебто в дар Аф?н?, всередин? якого сховався заг?н во?н?в. Греки спалили св?й таб?р ? вийшли на кораблях у море, н?бито визнавши поразку, та сховалися недалеко в?д острова Тенедос . На св?танку троянц? потягли коня в м?сто ? влаштували святкування. Уноч? грецький флот потай повернувся до берега, а во?ни з коня вийшли на вулиц? Тро?, перебили варту ? в?дкрили м?ську браму. Неоптолем , юний син Ах?лла, вбив старого Пр?ама. Менелай мав нам?р убити ?лену, але вражений ?? красою, в?дкинув меч. Чолов?к?в ? д?тей троянських геро?в греки повбивали, ж?нок взяли в рабство ? в?двезли у Грец?ю. В?йсько Агамемнона пограбувало ? спалило Трою, зр?внявши з землею ?? ст?ни. На довершення дочку Пр?ама Пол?ксену було принесено в жертву на могил? Ах?лла ? династ?я Пр?ама зак?нчилася ^[11] .

На пагорб? Г?ссарлик, де стояла Троя, Шл?маном ? п?зн?шими досл?дниками виявлено щонайменше 40 пласт?в, як? под?ляються на 9 основних культурних шар?в. Ц? шари мають назви Троя I, Троя II ? т. д. До ранньо? бронзово? доби належать шари з I по V. Загальна товщина цих нашарувань становить приблизно 12 метр?в. Вони мають таку велику товщину через пер?одичн? розр?внювання територ?? п?сля пожеж ? поховання побутового см?ття п?д шарами глини. В ход? розкопок археологи неодноразово розкопували будинки, де цей процес повторювався раз по раз до тих п?р, поки р?вень п?длоги не п?дн?мався так високо, що для нормального проживання в будинку доводилося п?дн?мати вище дах ? переробляти вх?д.

Початок шару Тро? VI характеризу?ться р?зким переходом до середньо? бронзово? доби. У культурному шар? VI перех?д до друго? половини доби п?зньо? бронзи егейсько? цив?л?зац?? був поступовим ^[12] .

Найдавн?ше поселення на територ?? Тро? мало невелику фортецю д?аметром не б?льше 90 м, в?д яко? збереглося к?лька фрагмент?в. Фортеця складалася з масивних оборонних ст?н з брамою ? квадратними в план? вежами. Ст?ни з сирцево? цегли стояли на валах, покритих кам?нням ? глиною. П?зн?ше фортецю було розширено на приблизно 6 метр?в. В цьому поселенн? розр?зняються десять посл?довних шар?в, що св?дчить про тривал?сть його ?снування.

У багатьох житлах ст?ни були оштукатурен?, а п?длоги застелен? тканими килимами. Вогнища слугували для об?гр?ву ? готування ?ж?, ?мов?рно, будинки мали в стел? отвори для виходу диму. Троянц? вживали яловичину, баранину, козлятину ? свинину, ?нод? до них додавалися кролятина ? оленина. Часто в ?жу вживалися молюски, дельф?ни, а також риба. Керам?ка цього пер?оду вил?плена без гончарного кола, вона с?рого або чорного кольору ? ма? пол?ровану поверхню. Часто прикрашалася орнаментами у вигляд? жолобк?в, виступаючих ребер ? поглиблень. Троянцям цього пер?оду було в?доме ткацтво. Населення користувалося знараддями з каменю, к?сток ? м?д?. Виявлено ливарн? форми, але знах?дки м?дно? збро? нев?дом?. В Тро? I не знайдено золотих вироб?в, прикраси виготовлялися з кам?нц?в, к?сток ? зуб?в тварин. З? знах?док важко встановити детал? рел?йг?йного життя Тро? I, а поховання, за винятком к?лькох дитячих, не знайден?. Шар завершу?ться сл?дами масштабно? пожеж? ^[12] .

Пер?од Тро? II почався з повного в?дновлення фортец?, була побудована близька до кругло? цитадель д?аметром близько 125 м. Ст?ни складалися з необроблених камен?в та сирцево? цегли зверху. З п?вденного сходу до фортец? в?в пандус, вимощений добре п?д?гнаними шматками плитняку. Оборонна ст?на дв?ч? перебудовувалися ? розширювалася в м?ру зростання могутност? ? багатства володар?в. У центр? фортец? частково збер?гся палац з глибоким портиком ? великим головним залом. Навколо палацу ? дв?р, менш? житлов? прим?щення ? склади. С?м шар?в Тро? II накладаються один на одного. До 1890 року саме Троя II вважалася м?стом, описаним Гомером.

М?сто було значно багатшим за Трою I, м?сцями збереглася б?ла штукатурка, хоча н?яких сл?д?в розпису по н?й знайдено не було. Для приготування ?ж? та об?гр?ву як ? ран?ше використовувалися вогнища ? жаровн?. Залишки к?сток тварин ? риб, а також раковин вказують на те, що жител? Тро? II харчувалися м'ясом тих же самих вид?в тварин ? риб, що ? ?х предки. Р?зноман?тн?сть вживаних в ?жу молюск?в ? риби зб?льшилася, було виявлено велику к?льк?сть обвуглених боб?в, сочевиц?, зерен пшениц?. Троянцям були в?дом? прим?тивн? ручн? млини. Це св?дчить, що основним заняттям троянц?в було с?льське господарство. Жител? Тро? II тримали велик? стада к?з ? овець, ткали тканину з вовни. Гончар? виробляли чорн? посудини з гладкою поверхнею, що нагадують майол?ку , а також невелику к?льк?сть червоно? ? чорно? майол?ки. Вони в?дкрили гончарне коло, але нев?домо чи винайшли його сам?, чи його було запозичено. Прим?тно, що на одному з черепк?в знайдено дитячий малюнок во?на в обладунках.

Шл?маном в Тро? II було знайдено так званий Скарб Пр?ама (насправд? на тисячу рок?в давн?ший за час правл?ння цього царя) ? в?с?м менших скарб?в з виробами ?з золота, ср?бла та електруму . За Страбоном , б?ля Тро? ?снували золот? копальн?. Троянц? озброювалися короткими м?дними ? бронзовими мечами, кинджалами ? долотами, що могли слугувати за топ?рц?. В шарах Тро? II виявлено ф?гурки бог?в, зроблен? з каменю ? глини, як в Тро? I.

На останньому шар? Тро? II ? сл?ди полум'я, в?д якого цегла спеклася во?дино, а кам?ння розкришилося. Катастрофа була раптовою, мешканц? т?кали, покидавши вс? сво? ц?нност? ? предмети домашнього вжитку ^[12] .

П?сля зруйнування Тро? II ?? м?сце була негайно зайнято. Поселення III, IV ? V, кожне з яких розм?ром перевершу? попередн?, мають сл?ди безперервно? культурно? традиц??. В кожному з них була оборонна ст?на, житлов? будинки, побудован? нер?вними рядами, розд?лен? вузькими вуличками, заповнювали весь прост?р усередин? фортец?. При кладц? мур?в використовувався прийом чергування ряд?в каменю та цегли з глиною.

Ст?ни будинк?в складалися з камен?в, ?мов?рно тих, що лишилися п?сля пожеж?. Прост? люди жили в свого роду квартирах, що складалися з одн???-трьох к?мнат. Ст?ни обмазували р?дким брудом, ?нод? зверху його покривали шаром глини. П?длоги були глиняними, невелик? ?х д?лянки займали вогнища неправильно? форми.

Керам?ка Тро? III практично н?чим не в?др?зня?ться в?д керам?ки Тро? II, за невеликими винятками це вироби одних ? тих же вид?в. Були поширен? посудини з л?пними зображеннями людського обличчя. Судячи з деякого посуду, троянц? користувалися косметикою ? робили татуювання. Поряд з м?сцевими виробами знайдено, як ? в б?льш ранн?х шарах, прив?зн? товари, характерн? для материково? Грец?? ранньо? бронзово? доби. Нев?домо що стало причиною руйнування Тро? III, але наступне м?сто було б?льшим, займаючи 17 тисяч м ² .

Шл?маном було пошкоджено значну частину Тро? IV, тому з цього шару в?домо пор?вно мало знах?док. Споруди частково розташовувалися на терас? за оборонним муром. Буд?вельники повернулися до зведення споруд на кам?нних фундаментах з необпалено? цегли. В?домо, що населення користувалося меблями. Посуд прикрашався орнаментами, часто хрестопод?бними, ? пол?рувавася. В житлах з'явилися печ? з верхньою частиною у вигляд? купола. Населення почало б?льше уваги прид?ляти кул?нар??. Можливо, через зростання населення р?вень добробуту Тро? впав, хоча ?снують ? св?дчення навпаки, заможност?.

Буд?вл? Тро? V простор?ш? за буд?вл? Тро? IV. ?мов?рно, незадовго до зак?нчення попереднього етапу м?сто досягло процв?тання. Житла регулярно прибиралися, що зменшило товщину культурного шару. В Тро? V стали виплавляти власну бронзу. Мало в?домо про поховальн? звича? цього пер?оду, але знайдено к?лька захоронень п?д п?длогами будинк?в. Достеменно нев?домим чином Троя V зазнала значних руйнувань, не виявено н? сл?д?в пожеж?, н? захоплення м?ста ворогами. Так чи ?накше, наступне м?сто на м?сц? старого було зовс?м ?ншим, маючи в?дм?нн? розм?ри ? планування ^[12] .

Нове м?сто ?снувало вже в часи середньо? бронзово? доби. Культура р?зко в?др?зня?ться в?д попередн?х етап?в, що поясню?ться прибуттям ? розселенням ?нших народ?в. Припуска?ться, що це були прибул? з Грец??, як? доти м?сцями закр?пилися в Мал?й Аз??. М?сто ув?йшло до етапу виняткового багатства ? могутност?. Д?аметр цитадел? перевищував 180 м, ?? опер?зувала ст?на завтовшки 5 м, складена з тесаного каменю. По периметру розташовувалися щонайменше три веж? ? чотири брами. В Тро? VI на зовн?шн?й сторон? ст?ни з'являються вертикальн? виступи через практично однаков? пром?жки. Будинки в?льно розм?щувалися на ступ?нчастих терасах колами, п?дн?маючись до центру пагорба; в деяких виявлен? стовпи та основи колон. В житлах були одв?рки, п?длоги покривалися утрамбованою глиною. В м?ст? знаходився великий колодязь, що одночасно слугував резервуаром для води.

Перш? етапи поселення VI в?дзначен? появою так звано? с?ро? м?н?йсько? керам?ки, а також першими св?дченнями наявност? коней. На вс?х посл?довних стад?ях Тро? VI с?ра м?н?йська керам?ка залишалася основним видом м?сцевого гончарства, ?? доповнюють к?лька посудин, ввезених з Грец?? в епоху середньо? бронзи, ? багато посудин, ?мпортованих в м?кенську епоху. Знайдено вироби з? слоново? кост?. Б?ля одн??? з веж стояв ряд менг?р?в , ?снувало святилище, де спалювалися жертовн? тварини. Троя цього часу мала кладовище, на п?зн?х етапах практикувалася кремац?я ? захоронення праху в урнах.

М?сто було зруйноване в ход? землетрусу, який розтр?скав ст?ни ? спричинив обвал буд?вель. Троянц? очевидно встигли покинути м?сто ? врятувати сво? майно. Верхн? частини мур?в зруйнувалися, але нижн? вц?л?ли ^[12] .

VIIa. П?сля землетрусу м?сто швидко було в?дбудовано, його шар в?домий як Троя VIIa. Велика ст?на по периметру була знову використана, як ? вц?л?л? частини ст?н споруд всередин? ? багато буд?вельних блок?в. Було прокладено дренажн? рови, будинки стали меншими, вони т?сно групувалися один до одного всередин? фортец?. У п?длоги будинк?в були вставлен? велик? глеки для припас?в ? п?фоси . Це вказу? на велике населення м?ста, як насл?док потребу робити припаси, ?/або надзвичайне становище Тро?, таке як облога. В цей пер?од троянц? менше завозили м?кенську керам?ку, натом?сть насл?дували ?? у власних виробах.

М?сто загинуло у вогн?, шар м?стить сл?ди бо?в ? вбивств. Шар попелу становить в?д 0,5 до 1 метра. Але частина населення повернулася ? знову облаштувалася на пагорб?, спочатку в колишньому склад?. П?зн?ше до цих людей при?дналося (або тимчасово ?х п?дкорило) ?нше плем'я. Зг?дно Гомера, це були дор?йц?, що вторглися до ц??? м?сцевост? через два покол?ння п?сля завершення Троянсько? в?йни. Таким чином Троя VIIa ? м?стом, описаним у Гомера, котрий з?брав в?домост?, збережен? до тих час?в, та описав ?х у ≪?л?ад?≫ та ≪Од?ссе?≫.

VIIb. Багато жител?в Тро? вц?л?ли ? повернулися на колишн? м?сце, коли в?дбудували оборонн? мури. Нов? буд?вл? зводилися просто на ру?нах старих за попередн?м планом. Це м?сто мало ту ж культуру, що ? знищене, але керам?ка та ?нш? предмети св?дчить про зубож?ння населення. Цей шар познача?ться як Троя VIIb-1, в?н охоплю? часи в?д приблизно з 1260-го по 1200 р?к до нашо? ери. Багато пам'яток VIIb загалом було знищено за буд?вництва в римськ? часи.

Згодом м?сто було знищене, почавши Трою VIIb-2. Мури лишилися неушкодженими, нема? сл?д?в руйнувань, наб?г?в, н?би нов? жител? Тро? просто вигнали попередн?х ? зайняли м?сто. Прибульц? розширили численн? буд?вл?, що призвело до ?х злиття, об'?днали к?мнати, прорубавши двер?. Вони вдалися до нового арх?тектурного прийому, будуючи ортостати . Керам?ка вил?плювалася вручну, мала грубу ? асиметричну форму, але прикрашалася ? пол?рувалася. Кол?р керам?ки вар?ювався в?д чорного до коричневого або с?рого, зустр?чаються ? б?льш св?тл? в?дт?нки.

Те, що к?лька будинк?в Тро? VIIb-2 були спален?, св?дчить про загибель м?ста в?д пожеж?. Фортеця, очевидно, знову була захоплена, розграбована ? п?дпалена. Все це сталося в часи, коли Сх?дне Середземномор'я зд?йснювало перех?д в?д п?зньо? бронзово? до зал?зно? доби ^[12] .

Тепер Троя стала грецьким м?стом. Вона була упорядкованою в перш? пер?оди, але до VI ст. до н. е., коли частина населення ?? покинула, занепала. В цей час Троя втратила пол?тичне значення. У святилищ? на п?вденно-зах?дному схил? акрополя в?дбувалися жертвоприношення ? швидше за все, К?бел? ; можливо, на вершин? ?снував також храм Аф?ни. В 480 роц? до н. е. ру?ни Тро? в?дв?дав цар Ксеркс , 334 до н. е., ? Александр Македонський . Останн?й прин?с в жертву Пр?аму свою зброю ? поклявся збудувати на тому м?сц? таке ж велике м?сто, як знищене у Троянськ?й в?йн?. Однак в?н не встиг виконати клятву через смерть, його полководець Л?с?мах , аби Александр не отримав недобро? слави, збудував за нього мури завдовжки 40 стад??в (близько 7 к?лометр?в) ^[12] .

За Юл?я Цезаря ? Октав?ана Августа троянц?в було зв?льнено в?д державних повинностей на знак пошани до троянця Енея , в?д якого вели свою ?стор?ю римляни. В цей час Троя була м?сцем вшанування геро?в ? називалася Новим ?л?оном. Римськ? ?мператори з династ?? Юл??в-Клавд??в зд?йснили програму широкомасштабно? реконструкц?? м?ста. Вершина пагорба була зр?зана ? вир?вняна, внасл?док чого шари VI, VII ? VIII там перем?шалися. Було зведено храм Аф?ни з? священною д?лянкою, на пагорб? ? на р?вному майданчику п?вденн?ше були побудован? громадськ? буд?вл?, також обнесен? ст?ною, а в п?вн?чно-сх?дному схил? ? великий театр. За час?в Костянтина Великого (306?337 роки н. е.), котрий збирався зробити м?сто сво?ю столицею, Троя процв?тала, але втратила сво? значення з п?днесенням Константинополя . В VI ст. на пагорб? Г?ссарлик зникли останн? поселення ^[12] .

• 
  Розграбування Тро?, зображення на давньогрецькому п?фос?, близько 510 р. до н. е.
• 
  Н?кола Сансон . ≪Troianum Regnum≫ (Троянське царство ). 1651
• 
  Троя. ?люстрац?я до ≪?л?ади≫ Гомера , 1716
• 
  М?сце розкопок Шл?мана
• 
  Сучасн? ру?ни Тро?
• 
  Сучасн? ру?ни Тро?

• Генр?х Шл?ман ? Скарб Пр?ама
• Троянське письмо
• Троянська в?йна
• Троянський к?нь

• Гомер . Од?ссея / переклад ?з давньогрецько? Б. Тена . Ки?в: Дн?про, 1963.

• Словник антично? м?фолог?? / Упоряд. Козовик ?. Я., Пономар?в О. Д.Терноп?ль: Навчальна книга ? Богдан, 2006. 312 с.
• Cline, Eric H. Troy. The Oxford Handbook of the Bronze Age Aegean. OUP USA, 2010. 930 p.
• Graves, Robert. The Greek Myths. Penguin Group, 1992. 782 p.
• Wood, Michael. In Search Of The Trojan War . Ebury Publishing? 2015. 320 p.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Троя

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine Географ?я та географ?чн? карти Atlas Obscura · GeoNames Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · ToposText Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Cultureel Woordenboek · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Treccanis Dizionario di Storia · World History Encyclopedia Дов?дков? видання св?това спадщина ЮНЕСКО · Alvin · Collaborative InterLingual Index · WordNet · MANTO · Баскська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNF :  11948343q · Freebase :  /m/07dgk · GND :  4060974-1 · J9U :  987007553669605171 · LCCN :  sh85138100 · NKC :  ge138672 · NSK :  000251800 · SUDOC :  027443124 · VIAF :  241435491

п о р Пол?си Давньо? Грец?? Аф?ни Амбрак?я Абдери Амф?пол?с Аргос Гал?карнас Делос Дельфи Додона Ег?на Еретр?я Ефес К?з?к К?т?й Клазомени Кносс Колофон Коринф Корк?ра Лесбос Мегари М?кени М?лет Ол?мп?я Орхомен Салам?н Самос Сиракузи С?к?он Спарта Танагра Троя Тегея Фест Ф?ви Фокея Халк?да

п о р Троянська в?йна Греки Автомедон ? Агамемнон ? Акамант ? Ант?лох ? Аскалаф ? Ах?ллес ? Аякс О?л?д ? Аякс Теламон?д ? Геракл ? Демофонт ? Д?омед ? ?алмен ? ?доменей ? Калхант ? Махаон ? Медон ? Менелай ? Неоптолем ? Нестор ? Од?ссей ? Паламед ? Патрокл ? Подал?р?й ? Протес?лай ? С?нон ? Стентор ? Тевкр ? Теламон ? Терсандр ? Терс?т ? Евр?п?л ? Епей ? Фен?кс ? Ф?локтет Боги на сторон? грек?в Аф?на ? Гера ? Посейдон ? Гефест ? Гермес ? Фет?да Союзники грек?в Ахейц? ? Абанти ? Аркад?йц? ? Аф?няни ? Арг?вяни ? Тиринфц? ? ?так?йц? ? Коринфяни ? Критяни ? Лап?ти ? М?кенц? ? М?рм?дони ? П?лосц? ? Родосц? ? Салам?нц? ? Спартанц? ? Ег?нети Троянц? Андромаха ? Антенор ? Анх?с ? Аст?анакт ? Гелен ? Гектор ? Гекаба ? Де?фоб ? Кассандра ? К?кн ? Лаокоон ? Мемнон ? Пар?с ? Пол?дор ? Пр?ам ? Тро?л ? Пандар ? Еней Боги на сторон? троянц?в Афрод?та ? Аполлон ? Арес ? Артем?да ? Скамандр Союзники троянц?в Амазонки ? В?рмени ? Дардани ? Л?д?йц? ? Л?к?йц? ? М?летц? ? Пеласги ? Тевкри ? Хал?би ? Фрак?йц? ? Фриг?йц? ? Еф?опи Додатково Троя ? Генр?х Шл?ман ? ≪М?ф Тро?≫ ? Троянське письмо ? Троянський к?нь

п о р Стародавня Грец?я в темах ?стор?я До?сторична Грец?я ? Егейська цив?л?зац?я ( Зах?дноанатол?йська ? М?нойська ? К?кладська ? Елладська ? М?кенська ) ? Темн? стол?ття ? Давньогрецька колон?зац?я ? Арха?чна Грец?я ? Класична Грец?я ? Елл?н?стична Грец?я ? Римська Грец?я Географ?я Егейське море ? Геллеспонт ? Македон?я ? Спарта ? Аф?ни ? Коринф ? Ф?ви ? Ант?ох?я ? Александр?я ? Пергам ? М?лет ? Ефес ? Дельфи ? Делос ? Ол?мп?я ? Троя ? Родос ? Крит ? Пелопоннес ? М?кени ? Еп?р ? К?пр ? Велика Грец?я Економ?ка Грош? та монети ? С?льське господарство ? Рабство ? Вина Культура Рел?г?я та М?фолог?я ? В?йни ? Демократ?я ? Право ? Осв?та ? Ол?мп?йськ? ?гри ? Кухня Стародавн? греки Етногенез Догрецький субстрат ? Лелеги ? Пеласги ? ?он?йц? ? Ахейц? ? Еол?йц? ? Дор?йц? та ?х вторгнення ? Елл?нське походження македонян Ф?лософи Анаксагор ? Анакс?мандр ? Анакс?мен ? Ант?сфен ? Ар?стотель ? Геракл?т ? Горг?й ? Демокр?т ? Д?оген Синопський ? Еп?кур ? Емпедокл ? Зенон ?з К?т?она ? Левк?пп ? Пармен?д ? П?фагор ? Платон ? Плот?н ? Протагор ? Сократ ? Фалес Письменники Ар?стофан ? Геродот ? Гес?од ? Гомер ? Евр?п?д ? Езоп ? Есх?л ? Ксенофонт ? Лук?ан ? Менандр ? П?ндар ? Плутарх ? Пол?б?й ? Сапфо ? Софокл ? Теогн?д ? Фук?д?д Науковц? Арх?мед ? Аспас?я ? Деметр?й Фалерський ? Евкл?д ? Г?ппократ Полководц?, пол?тики Александр Македонський ? Алк?в?ад ? Демосфен ? Леон?д I ? Л?кург ? Пер?кл ? Солон ? Фем?стокл Арх?тектура Парфенон ? Храм Артем?ди ? Аф?нський акрополь ? Аф?нська агора ? Храм Зевса ? Храм Гефеста ? Храмовий комплекс Самотрак? Мистецтво Арх?тектура ? Карбування монет ? Л?тература ? Музика ? Керам?ка ? Скульптура ? Театр Наука Календар? ? Астроном?я ? Математика ? Медицина ? Технолог?? Мова та письмо Протогрецька ? М?кенська ? Гомер?вська ? Давньогрецька мова ( еол?йський д?алект ? аркадок?пр?отський д?алект ? аттичний ? дор?йський д?алект ? ?он?йський д?алект ? локридський д?алект ? давньомакедонська мова ? памф?л?йський ? койне ) ? Л?н?йне письмо А ? Л?н?йне письмо Б ? Грецький алфав?т Випадкова стор?нка у категор?? Стародавня Грец?я ? Портал

п о р Св?това спадщина ЮНЕСКО в Туреччин? Культурн? Археолог?чний об'?кт Ан? Афродис?я Гебекл?-Тепе Курган Арслантепе [en] ?сторичн? райони Стамбула ( Соф?йський собор в Константинопол? ) Велика мечеть ? л?карня у Диври? Хаттуса : столиця Хатт? Немрут-Даг Ксанф - Летоон М?сто Сафранболу Троя Мечеть Сел?м?? Поселення епохи неол?ту в Чатал-Гьоюк Стародавн? сельджуцьк? м?ськ? та с?льськ? поселення Бурса ? Джумаликизик Пергам Ефес Цитадель ? м?ськ? ст?ни м?ста Д?ярбакир Зм?шан? Нац?ональний парк Гьореме та печерн? поселення Каппадок?? ??рапол?с ? Памуккале