У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
Тон
.
Тон
? надсегментна одиниця
мовлення
; нос??м тону виступа?
голосний звук
, але в деяких мовах можуть ? приголосн?.
Акустичним
корелятом
тону ? так звана частота основного тону (ЧОТ), що визнача?ться частотою в?брац?? голосових зв'язок. З акустично? точки зору ЧОТ ? це перша
гармон?ка
мовного сигналу. У кожного мовця базова частота основного тону ?ндив?дуальна ? обумовлена особливостями будови гортан?.
П?двищення ЧОТ сприйма?ться слухачем як п?двищення тону. Важливо, що сприйма?ться в першу чергу в?дносна висота мовлення пор?вняно з середн?м значенням для певного мовця: в абсолютних показниках низький тон, вимовлений ж?нкою, може бути вищим за ≪чолов?чий високий≫.
В середньому для чолов?чого голосу частота основного тону становить в?д 80 до 200
Гц
, для ж?ночого ? в?д 150 до 320 Гц. Поняття тонеми пов'язане з функц?ональним навантаженням цього явища ? визнача?ться тональним (мелодичним) контуром, який бува? висх?дним, спадним, висх?дно-спадним, спадно-висх?дним. Залежно в?д контуру передаються р?зного роду значенн?в? в?дт?нки, наприклад, розр?знення комун?кативних тип?в висловлювання (розпов?дь-спонукання-запитання).
