Тонь?? ( сх?дне ? , кор. 東濊 ^[1] , 東濊, кит. трад. 東濊, п?нь?нь . d?ng hui) ? ранньокорейська держава, що займала п?вн?чно-сх?дну частину Корейського п?вострова ^[2] приблизно з 150 до н. е. до 400 року н. е. На п?вноч? межувало з Когурьо та Окчо, на п?вдн? ? з конфедерац??ю Ч?нхан та китайським округом Лолан на заход?. Сьогодн? на територ??, що колись займався Тонь?, знаходяться пров?нц?? Хамгьон-Намдо ? Канвон (пров?нц?я) , П?вн?чна Корея, а також Канвондо , П?вденна Корея.

За китайськими легендами, У-ван (Чжоу) зробив Ч?цзи (en:Jizi) ^[3] правителем Кочосона . В?н поширив на землях Кочосона ? Тонь? землеробство, етикет, шовк?вництво ? запровадив в?с?м закон?в: за вбивство - смерть, за поранення - в?дшкодування к?льк?стю хл?ба, злод?я в?ддавали у рабство до обкраденого та ж?нку його в?ддавали теж, якщо не виплачувався штраф.

У перш?й згадц? про Тонь? говориться, що це був васал Кочосона за В?мана ^[4] у другому стол?тт? до н. е. П?сля пад?ння Кочосона воно перейшло п?д контроль китайського округу Лолан, а пот?м стало п?дкорятися Когурьо, який набирав силу.

В 126 роц? до н. е., правитель Тонь? Наньлюй (南閭) повстав проти Уго (Кочосон) ? з 280 000 п?дданими переселився на Ляодунський п?востр?в ? У-д? створив для його народу префектуру Цахай (蒼海郡), але незабаром скасував ??.

За Ван Мана , на початку його царювання, 9 р?к н. е., племенам цзюйл? було наказано виступити в пох?д проти Хунну , але вони розб?глися ? почали нападати на китайц?в. ?мператор (大尹) Ляос? Тянь Тань пересл?дував ?х ? був убитий. За наказом Ван Мана, Янь Ю виманив князя цзюйл? на кордон, де обезголовив його ? в?дправив голову ?мператору. Цзюйл? продовжили нападати на кордон.

У 30 роц? н. е. китайц? в?дкликали чиновник?в ?з Тонь?, а м?сцевим правителям дали переваги сянь хоу ^[5] (?侯) ? зобов'язали ?х з'являтися до двору ?мператора. Було три класи правител?в: Хоу (侯), ? (邑, правитель м?ста), Цзюнь (君).

У 32 роц? цзюйл? над?слали до двору Гуан У посла з даниною, що означала примирення з ?мпер??ю.

У 46 роц? цзюйл? Цань Чжило (蠶支落) ? Дайцзя Дайшень (大加戴升) з 10 000 п?дданих з'явилися в Лелан ? прийняли китайське п?дданство.

У 48 роц?, цзюйл? напали на Юбейп?н (右北平), Юйян (漁陽), Шангу (上谷) ? Тайюань (太原). Ляодунський тайшоу (遼東太守) Чжай Жун (祭?) об?цяв ?м мил?сть в?д ?мператора, ? вони помирилися.

Цзюйл? жили мирно, доки ?х не очолив войовничий вождь Тонокчо на ?м'я Гун. Тонокчо та Тонь? п?дняли повстання. У 105 роц? вони пограбували 6 пов?т?в та Ляодунь. Правитель Ляодуня Ген Куй (耿夔) розбив частину повстання. У 118 роц? Гун знову п?дняв повстання та обложив китайське м?сто Хуал? (華麗) ? столицю округу Сюаньту.

У 121 роц? правитель Ючжоу (幽州刺史) П?н Хуань (馮煥), тайшоу Сюаньту (玄?太守) Яо Гуан (姚光) ? тайшоу Ляодуна Цай Фен (遼東太守蔡諷) напали на цзюйл? ? вбили одного з вождей, взяли коней ? майно. Гун в?дправив свого сина Суйчена (遂成) з 2000 во?н?в проти Яо Гуана. Суйчен для видимост? виявив пок?рн?сть китайцям, в?дправив в?йсько заблокувати г?рськ? проходи, а сам ?з 3000 во?н?в вирушив грабувати Ляодун, загинуло 1000 людей, передм?стя м?ст спалили. На той час як п?д?йшли п?дкр?плення китайц?в, вони вже п?шли. Вл?тку того ж року 8000 сяньб?йц?в напали на Ляодуй (遼隊). Цай Фен спробував наздогнати ?х, але коли наздогнав саньб?йц? вступили в б?й у якому впав Цай Фен та його оф?цери, як? прикривали його, всього 100 людей. Восени Гун з?брав сво?х людей ? во?н?в з Махана ^[6] , що при?дналися до повстання, напав на китайськ? в?йська в Сюаньту. Син царя Пуйо Юйцютай (尉仇台) з 20 000 во?н?в при?днався до китайських в?йськ ? розбив Гуна. Веймо втратив 500 людей. Незабаром Гун помер (в 121 роц?), йому насл?дував син Суйчен (遂成).

У 122 роц? Суйчен при?хав до столиц? Сюаньту для укладання миру ? прив?в захоплених бранц?в китайц?в. Там йому вручили ?мператорський ман?фест (詔), в якому було сказано, що хоча злочини веймосц?в велик?, ?мператор проща? ?х, а за викуп китайських полонених готовий заплатити по 40 в?др?з?в шовку за дорослого, та по 20 за дитину, але нехай веймосц? приведуть вс?х полонених для викупу. Суйчен уклав мир.

У 132 роц? в област? Сюаньту було створено 6 в?йськових поселень (屯田) для китайських гарн?зон?в.

М?ж 146 ? 168 роком, почалося нове повстання ? повстал? знову напали на Ляодун, Сяаньп?н (西安平), вбили правителя Дайфана (帶方), захопили с?м'ю правителя Лелана.

У 168 роц? тайшоу Сюаньту Ден Л?нь напав на Тонь? ? винищив ?х к?лькасот.

М?ж 168 ? 204 роком Тонь? ув?йшло до складу Когурьо, що набирав силу.

П?сля 6-го стол?ття документами, кам'яними написами та розкопками було доведено, що стара земля Тонь? стала територ??ю С?лла . Нараз? не залишилося жодних запис?в про руйнування, але висува?ться к?лька г?потез.

Вважа?ться, що Тонь? населяв той самий народ, що й Когурьо. Мова та етн?чне походження мешканц?в двох держав були одинаковими. Це говорить про те, що вони були вих?дцями з держав Пуйо та Кочосон . Населення кра?ни за записами т??? доби становило 20 000 двор?в.

Про Тон'? в?домо зовс?м небагато. Зазвичай це згадки про Мучхона (무천, 舞天), свято поклон?ння небесам, що проходило в листопад? кожного року, п?д час якого народ сп?вав ? танцював. Це свято схоже на когурьоський фестиваль Тонмен, який проходив приблизно в той самий час. П?д час цих свят люди поклонялися тигру, обожнюючи його.

З китайсько? ?стор?? П?зньо? Хань в?домо, що жител? дотримувалися закон?в, не замикали двер? будинк?в, оск?льки не було крад?жки, ж?нки були чесними та в?рними дружинами. Використовують кухонний посуд. За китайськими уявленнями, народ був дурний, простодушний, невибагливий ?з малими потребами. Одяг роблять ?з круглим (косим) ком?ром. Д?лянки г?р та р?чок под?лен? м?ж жителями, як ? поля для рибальства та полювання. Шлюби завжди м?ж людьми з р?зними пр?звищами. Багато табу. Якщо в будинку помре хворий, будинок кидають ? зводять новий. Гадають по суз?р'ях, про врожай. Якщо два селища сварилися, то на них накладали стягнення к?ньми та биками, це називалося цзехо (責禍- борг за б?ду).

Розводять шовкопряд?в, садять коноплю, роблять полотна. У ?хн?х землях живуть леопарди. Водяться кон?, яких китайц? називають пон? (果下馬, к?нь на якому можна про?хати п?д плодовим деревом). В океан? ловлять рибу Баньюй (班魚, родич Фугу ?з синьо-зеленою спиною та темними плямами), яку привозять до столу ?мператора Китаю.

Економ?ка Тонь? переважно базувалася на с?льському господарств? та виробництв? шовку. Ритуали свята Мучхон зазвичай полягали у проханнях над?слати добрий урожай наступного року. Земля в Тонь? вирощувалась громадами ? за замах на землю сус?дньо? громади передбачався штраф.

У наб?ги не ходять. Вважають за краще воювати п?шими. Роблять дуже довг? п?ки довжиною в три чжани (三丈, близько 7 метр?в за Ханьськими часами), ?х тримали к?лька людей. З твердого червоного дерева роблять луки (檀弓), як? привозять китайцям у Лелан.

1. ↑ 東濊 . 위키百科, 우리 모두의 百科事典 (кор.) . 17 жовтня 2022 . Процитовано 13 кв?тня 2023 .
2. ↑ Корейський п?востр?в . В?к?пед?я (укр.) . 26 грудня 2022 . Процитовано 13 кв?тня 2023 .
3. ↑ Jizi . Wikipedia (англ.) . 5 кв?тня 2023 . Процитовано 13 кв?тня 2023 .
4. ↑ Чосон В?мана . В?к?пед?я (укр.) . 9 кв?тня 2022 . Процитовано 13 кв?тня 2023 .
5. ↑ Хоу (титул) . В?к?пед?я (укр.) . 17 лютого 2023 . Процитовано 13 кв?тня 2023 .
6. ↑ Конфедерац?я Махан . В?к?пед?я (укр.) . 17 грудня 2020 . Процитовано 13 кв?тня 2023 .