Тома Акв?нський

Тома Акв?нський
лат. Thomas Aquinos
Пр?звисько	Doctor Angelicus ? Doctor Communis
Народився	1225 ; Рокказекка , Акв?но , Сицил?йське корол?вство
Помер	7 березня 1274 ; Fossanova Abbey d , Папська держава
Поховання	Church of the Jacobins d
М?сце проживання	Aquino [d]
Д?яльн?сть	богослов , професор , ксьондз , ф?лософ , письменник , католицький теолог , мандр?вний брат
Галузь	ф?лософ?я , богосл?в'я ? католицьке богослов'я
Alma mater	Паризький ун?верситет [d] ( 1248 ) ? Неапольський ун?верситет ?мен? Федер?ко II ( 1245 )
Вчител?	Альберт Великий
В?дом? учн?	Henry Bate of Malines d ? Remigio dei Girolami d
Знання мов	середньов?чна латина , Medieval Italian d ? латина
Заклад	Паризький ун?верситет [d]
Напрямок	том?зм , справедлива в?йна ? схоластика
Magnum opus	Сума теолог?? , Summa contra Gentiles d , De regimine principum d ? П'ять доказ?в ?снування Бога
Титул	Учитель Церкви
Посада	професор
Конфес?я	католицтво
Батько	Landulphe d'Aquino d
	; Висловлювання у В?к?цитатах ; Мед?афайли у В?к?сховищ? ;

У В?к?пед?? ? статт? про: Тома та святий Тома .

Тома? Акв??нський , р?дше Фома? Акв??нський ^[6] ( лат. Thomas Aquinas ; ?тал. Tommaso d'Aquino ; 1225 ( 1225 ) ? 7 березня 1274 ) ? теолог , ф?лософ- схоласт , монах- дом?н?канець , учитель Церкви та християнський святий . Один ?з найвизначн?ших та найвпливов?ших мислител?в всесв?тньо? ?стор??. Засновник теолог?чно? ? ф?лософсько? школи том?зму . Народився у замку Рокказекка поблизу Акв?но , Сицил?йське корол?вство . Створив сво?р?дну енциклопед?ю католицького богослов'я ≪ Сума теолог?? ≫, в як?й ус? питання п?знання природи ? сусп?льства розглядалися з позиц?й теолог?чного рац?онал?зму . Висунув ?дею гармон?? в?ри й розуму ; розр?зняв ?стини розуму та ?стини одкровення , вважаючи останн? недоступними розуму, п?двладними лише душ? ( в?р? ). Автор 5 доказ?в ?снування Бога . Помер у Фоссанов? , Папська область , по дороз? на Другий Л?онський собор . Канон?зований папою ?ваном XXII ( 1323 ). Проголошений Учителем Церкви ( 1567 ). Автор фундаментальних праць, що сприяли виникненню неотом?зму та неосхоластики . Пр?звиська ? Doctor Angelicus, Doctor Communis.

Б?ограф?я

Вочевидь, ще в дитячому в?ц? був в?дданий батьками до бенедиктинського монастиря Монтекасс?но . Коли Фр?др?х II вигнав зв?дти бенедиктинц?в, в?н вступив до Неапольського ун?верситету ^[7] ? проти вол? батьк?в ? до новоствореного ордену дом?н?канц?в ( 1243 ) ^[8].

Через два роки кер?вництво ордену послало його до Парижа навчатися в Альберта Великого ^[9], за яким в?н попрямував до Кельна ^[9], але в 1252 роц? Тома повернувся до Парижа ^[10] ? почав викладацьку д?яльн?сть, яку п?зн?ше продовжив у Орв'?то , В?тебро та Рим? , а пот?м знову в Париж? .

1272 року Тома пере?хав до Неаполя , але невдовз? помер дорогою на Другий Л?онський собор .

Головн? зусилля його теолог?чно? д?яльност? були спрямован? на намагання по?днати рац?онал?зм Ар?стотеля з християнськими одкровеннями.

Завдяки сво?м енциклопедичним знанням, викладеним у творах ≪Summa theologiae≫ ? ≪Summa contra gentiles≫, в?н не лише п?дкорив розуми тогочасних теолог?в, але значно вплинув на подальший розвиток ф?лософ??. Також Тома Акв?нський ? упорядником П'яти доказ?в ?снування Господнього , як? сам Акв?нат називав шляхами (viae).

1323 року Римо-католицька церква проголосила його святим , а 1567 року включила до складу Вчител?в церкви .

Ф?лософськ? ?де?

Стаття ? частиною циклу про схоластику

Джерела Б?бл?я \| ?вангел?? Античн? учен? : Аристотель \| Евкл?д \| Птолемей \| Платон Отц? Церкви : Августин Аврел?й \| Д?он?с?й Ареопаг?т \| ?ван Дамаск?н \| Боец?й
Теч?? Том?зм \| Скотизм \| Концептуал?зм \| Ном?нал?зм \| Реал?зм \| Августин?зм \| Аверро?зм
Схоластики Рання схоластика : Рабан Мавр \| Ноткер Н?мецький \| Гуго Сен-В?кторський \| Алку?н \| Йоан Скот Ер?угена \| Аделард Батський \| ?оанн Росцел?н \| П'?р Абеляр \| Г?льберт Порретанський \| ?оанн Солсбер?йський \| Бернард Шартрський \| Амальр?к ?з Бена \| Петро Дам?ан? \| Ансельм Кентербер?йський \| Бонавентура \| Беренгар Турський \| Г?йом ?з Шампо \| Давид Динанський \| Петро Ломбардський Середня схоластика : Альберт Великий \| Тома Акв?нський \| Дунс Скот \| Августин Блаженний \| Аверроес \| В?тело \| Дитрих Фрейберзький \| Ульр?х Енгельберт \| В?нсент ?з Бове \| Жан Жандунський \| Роджер Бекон \| Роберт Гросетест \| Олександр Гельський \| ?гид?й Римський \| Роберт К?лвордб? \| Раймунд Лулл?й \| Марсил?й Падуанський П?зня схоластика : Альберт Саксонський \| Волтер Берл? \| Микола Кузанський \| Жан Буридан \| Н?кола Орезмський \| Петро д'Аль? \| В?льям Оккам \| Данте \| Марсил?й ?нгенський \| Лере Франсуа
Проблематика Проблема Всемогутност? \| Проблема ?снування \| Дискус?я про ун?версал?? \| Лог?ка \| Пере?сточення \| Проблема ?стини \| ( Вчення про дво?сту ?стину ) \| Проблема ?дност? та множинност? ( Екземпляризм ) \| Проблема напередвизначеност? \| Догматичне богослов'я \| Проблема п?знання ( Метод Бекона ^[en] \| Принцип бритви Оккама ) \| Проблема мислення
Школи Шартрська школа \| Саламанкська школа \| Оксфордська школа ^[en]
Дискурс Ф?лософ?я Середньов?ччя
Неосхоластика ^[en] Портал:Католицтво Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Докладн?ше: Том?зм

Тома Акв?нський був в?домим систематизатором середньов?чно? схоластики . В?н пристосовував вчення Ар?стотеля до християнського вчення. Найв?дом?шим його твором ? ≪ Сума теолог?? ≫.

Теор?я двох ?стин

За час?в Томи Акв?нського значно зб?льшилася роль наукового та ф?лософського п?знання . Тому було вже неможливо ?гнорувати й не пом?чати досягнення розуму й науки. Акв?нський намагався створити таку доктрину , яка б дала можлив?сть контролювати ф?лософське ? наукове п?знання церквою. Ще у попередн? стол?ття зах?дно?вропейськими схоластами була висунута теор?я ≪двох ?стин≫. За ц??ю теор??ю наука ? ф?лософ?я здобувають знання, спираючись на досв?д ? розум. На в?дм?ну в?д них теолог?я здобува? ?стину в божественному одкровенн? . Таким чином теор?я дво?сто? ?стини под?лила, так би мовити, сфери впливу м?ж теолог??ю ? наукою. Божественне одкровення , вважали представники ц??? теор??, недоступне розуму. Тома Акв?нський ч?тко визначив сферу науки й в?ри . Завдання науки поляга? у поясненн? законом?рностей св?ту. Але хоч наукове знання об'?ктивне та ?стинне, воно не може бути всеосяжним. ? така сфера д?яльност?, яка ? доступною не розумовому п?знанню, а т?льки в?р?. Отже, предметом ф?лософ?? ? ≪?стини розуму≫, предметом теолог?? ? ≪?стини одкровення≫. Але м?ж наукою ? в?рою, ф?лософ??ю ? теолог??ю нема? суперечност?. Християнська ?стина сто?ть вище за розум, але не суперечить йому. ?стина може бути одна, бо йде в?д Бога. Оск?льки к?нцевим об'?ктом теолог?? та ф?лософ?? й джерелом будь-яко? ?стини ? Бог, то не може бути принципово? суперечност? м?ж теор??ю ? в?рою. Водночас не вс? ≪?стини одкровення≫ можна довести рац?онально. Але це не означа?, що вони неправдив? чи суперечать розуму. Богословськ? ?стини ≪надрозумн?≫, але не ≪протирозумн?≫. Обмежений людський розум сто?ть нижче за теолог?ю, а тому ф?лософ?я ? ≪служницею теолог??≫. Функц?? ф?лософ?? як ≪служниц? рел?г??≫ полягають у тому, що вона повинна за допомогою лог?чних аргумент?в об?рунтувати християнськ? догми. Лог?чн? доведення допомагають краще розум?ти ц? догми й зм?цнити в?ру в людин?.

Докази ?снування Бога

Докладн?ше: Докази ?снування Бога

Тома Акв?нський ? одним ?з пров?дних критик?в онтолог?чного аргументу буття Божого, що його запропонував Ансельм Кентербер?йський . П?дставою критики онтолог?чного аргументу ? його апр?орний характер. Сам же Акв?нат вважав, що доводити буття Боже можна, виходячи лише з даних зовн?шнього св?ту, який п?сля акту креац?? м?стить у соб? сл?ди цього акту. Бога самого по соб? ми не можемо знати ?накше, ан?ж через Його д??, а наявн?сть сущого якраз ? засв?дчу? Боже буття. Таким чином, Тома пропонував засобами ?ндукц?? переходити в?д даних досв?ду до другорядних (?манентних) причин, а в?д другорядних ? до першо? (трансцендентно?). Докази, що ?х Акв?нат вважав можливими, не ? винаходами самого св. Томи, оск?льки в т?й чи ?нш?й форм? вони ф?гурували вже у його попередник?в.

Доказ в?д руху (Argumentum ex motu) . Оск?льки все на св?т? руха?ться, то повинен бути ≪першодвигун/першоруш?й≫ або ≪першопоштовх≫ руху ? Бог. Доказ ма? сво?м джерелом ф?лософ?ю Ар?стотеля , також ф?гурував у Аделарда ?з Бата , Альберта Великого .
Доказ в?д першопричини (Argumentum ex ratione causae efficientis). Вс? явища ? предмети мають причину свого виникнення та ?снування. Першопричина всього ? Бог. Доказ ма? сво?м джерелом ф?лософ?ю Ар?стотеля , також ф?гурував у Ав?ценни , Алана Л?льського та Альберта Великого .
Доказ в?д випадковост? (Argumentum ex contingentia). Все у св?т? ?сну? не випадково, а з необх?дност?, ця необх?дн?сть ? Бог. Аргумент у т?й чи ?нш?й форм? ф?гурував у Маймон?да та Ав?ценни .
Доказ в?д ступеня досконалост? (Argumentum ex gradu) . Ус? реч? мають р?зн? ступен? досконалост?. Тому повинно ?снувати абсолютне м?рило досконалост? ? Бог. Аргумент ф?гурував в Ар?стотеля та згадувався в Августина
Доказ божественного керування св?том або аргумент через ц?льову причину (Argumentum ex fine) . У природ? все ма? певний сенс, доц?льн?сть свого ?снування. Отже, повинна ?снувати ≪остання≫ ? головна мета ? Бог.

Проте деяк? ?нш? догми християнства не п?ддаються рац?онал?стичному об?рунтуванню (догма про Тр?йцю , про вт?лення Христа, про воскрес?ння з мертвих). Це неможливо зробити не тому, що вони протирозумн? та ?ррац?ональн?, а саме тому, що вони ≪надрозумов?≫, обмежений людський розум не здатен ?х довести. Б?льш?сть догм християнства ? предметом теолог??, а не ф?лософ??.

Пол?тико-правов? погляди

Пол?тико-правов? погляди Томи Акв?нського викладен? у трактатах ≪Сума теолог??≫ , ≪Про правл?ння володар?в≫ , а також у коментарях до ≪Пол?тики≫ ? ≪Етики≫ Ар?стотеля . Акв?нат, сл?дом за Августином розглядав державу як частину ун?версального порядку, творцем ? верховним правителем якого ? Бог.

Про державу

Тома Акв?нський под?ляв думку Ар?стотеля про те, що людина ? пол?тичною ?стотою. Головним у природ? людини ? прагнення жити з ?ншими людьми для забезпечення сво?х потреб. Насл?дком цього прагнення ? ? держава. Вона ма? важливе значення в житт? сусп?льства, оск?льки ?? метою ? ≪загальне добро≫.

Головну мету ? виправдання держави в?н вбачав у збереженн? сусп?льно? злагоди й громадського миру, як? досягаються шляхом надання кожно? людин? прийнятних умов для ?снування, засоб?в для морального ? розумового розвитку, що сво?ю чергою ма? допомагати держав? в духовному вихованн? справжнього християнина.

Роль володаря в держав? теолог пор?внював ?з роллю Бога у св?т?. В?н зазначав, що Бог, перш н?ж керувати всесв?том, встановлю? в?дпов?дний порядок. Так ? монарх насамперед установлю? порядок у рамках держави, а пот?м зд?йсню? правл?ння. Монарх?я , на думку теолога, ? найдосконал?шою формою правл?ння. За низкою ознак вона ? устален?шою та над?йн?шою, н?ж ?нш? форми, а також здатною гарантувати щасливе життя.

Одн??ю з таких ознак ? те, що монарх?я за будовою схожа на всесв?т, що його створив Бог ? править ним, як ? монарх у сво?х волод?ннях. Друга ознака ? перевага монарх?? поляга? в тому, що вона, як ? людський орган?зм, керу?ться одним центром ? розумом, а тому виключа? суперечки м?ж учасниками правл?ння, що точаться за аристократ?? , ол?гарх?? та демократ?? .

Водночас Тома Акв?нський под?ляв монарх?ю на абсолютну ? пол?тичну. Останню теолог уважав прогресивн?шою, оск?льки влада в н?й регламенту?ться законом. У сво?му пол?тико-правовому вченн? теолог намагався об?рунтувати тезу про зверхн?сть у сусп?льств? духовно? влади над св?тською.

Про владу

Анал?зуючи св?тську владу, в?н д?йшов висновку, що вона склада?ться з трьох аспект?в: сутност? влади; форми влади (походження) ? використання влади. Сутн?сть влади, або ?? першооснову, мислитель розглядав як установлений Богом порядок в?дносин панування й п?дкорення, в яких воля правител?в приводить до руху п?дданих. На в?дм?ну в?д сутност? влади, ?? походження не завжди зб?га?ться з приписами Закону Божого, оск?льки заволод?ти владою люди можуть завдяки оман? чи застосуванню сили. Трет?й аспект ? використання св?тсько? влади. Тут Тома Акв?нський зазначив, що в житт? трапля?ться зловживання владою, несправедливе ?? використання, що теж порушу? запов?ти Бога. З огляду на нев?дпов?дн?сть св?тсько? влади настановам Бога на стад?ях ?? походження й використання теолог зробив висновок, що вона не може претендувати на зверхн?сть у сусп?льств?.

?диною, що в?дпов?да? запов?там Бога, ? церковна влада. Т?льки завдяки ?? намаганням у сусп?льств? може бути встановлена справедлив?сть . Свою правову концепц?ю Тома Акв?нський будував з опертям на моральну категор?ю справедливост?. Право , за його вченням, ? це д?я справедливост? у божественному порядку людського сп?лкування. Справедлив?сть поляга? в наданн? кожному свого, того, що йому належить. Як ? Аристотель, Тома Акв?нський розр?зняв два види справедливост?: розпод?льну ? вир?вняльну. Розпод?льна справедлив?сть ? це надання благ зг?дно з заслугами, а пор?вняльна ? це д?? на вир?внювання чого-небудь. В?дпов?дно до цього ?снують ? види права.

Про природне ? позитивне право

Якщо вир?вняння в?дбува?ться за внутр?шньою природою речей, то це д?я природного права ; коли вир?внюються д?? (в?дновлю?ться справедлив?сть) за людською волею ? це позитивне право ( штучне ). Причому воля людини може робити правом т?льки те, що в?дпов?да? природному праву.

Джерелом права ? закон , Тома Акв?нський стверджував, що ?сну? злагоджена система, п?дпорядкована в?чному законов?. В?чний закон ? це ун?версальн? норми, загальн? принципи божественного розуму, якими скерову?ться всесв?т, а вс? ?нш? закони випливають ?з нього. Передус?м, це природний закон, що ? в?дображенням в?чного закону в розум? людини. Цим законом керу?ться людина у сво?х прагненнях до продовження роду, самозбереження, пошуку ?стини.

Дал? в систем? закон?в теолога знаходиться позитивний (або людський) закон, що конкретизу? природний закон ? за допомогою сили ? страху змушу? людей досягти доброчесност? й в?дмовитися в?д зла . Заслугову? на особливу увагу теза мислителя про те, що на в?дм?ну в?д природного закону, який поширю?ться на вс?х людей, норми позитивного закону в р?зних кра?нах можуть сутт?во р?знитися. Але серед цих норм ? багато й таких, що зб?гаються за зм?стом. Ц? норми Тома Акв?нський називав ≪правом народ?в≫, за допомогою якого повинн? врегульовуватися м?жнародн? в?дносини .

Р?вночасно християнський мислитель зазначав, що люди, через ?хню розумову недосконал?сть, не можуть усв?домити сутност? правди, а позитивний закон, прийнятий ними, теж не завжди може в?дновити порушену справедлив?сть. У цих випадках правда може бути в?дновлена завдяки Законов? Божому ( Святому Письму ), який ? критер??м ?стинно? справедливост?. Тут же теолог зробив спробу розмежувати соц?альну роль ? призначення божественного ? позитивного закон?в, п?дкресливши неперес?чне значення першого з них. Якщо позитивний закон регулю? лише в?дносини людей у сусп?льств?, тобто зовн?шн?й б?к життя, то божественний закон визнача? к?нцеву мету людського буття, скерову? душевний рух ? прагнення людей.

Твори

1. Богословськ? синтези

Scripta super libros Sententiarum (Коментар до ≪Сентенц?й≫ Петра Ломбардського ) ? б?ля 1256
Summa Contra Gentiles (Сума проти язичник?в) ? 1261?1263
Summa Theologiae ( Сума теолог?? ) ? 1265?1273

2. Ун?верситетськ? диспути

Quaestiones disputatae (Диспутац?йн? питання):
- De veritate (Про ?стину) ? 1256?1259
- De potentia Dei (Про Божу могутн?сть) ? 1259?1268
- De spiritualibus creaturis (Про духовн? створ?ння) ? 1269
- De anima (Про душу) ? 1269?1270
- De unione Verbi incarnati (Про ?дн?сть вт?леного Слова) ? 1268?1272
- De malo (Про зло) ? 1263?1271
- De virtutibus (Про чесноти) ? 1269?1272
- De immortalitatae animae (Про безсмертя душ?) ? ?
- Utrum anima conjuncta cognoscat seipsam per essentiam (Чи внутр?шня душа п?зна? саму себе у сво?й сут??) ? ?

Quaestiones de quodlibet (Р?зн? питання) I?XII:
- I?VI ? 1269?1272
- VII?XI ? 1256?1259
- XII ? близько 1270

3. Коментар? до Святого Писання

Expositio in Job ad litteram (Коментар до Книги Йова) ? б?ля 1260
In Psalmos Davidis expositio (Коментар до Книги Псалм?в) ? 1272?1273
Expositio in Canticum Canticorum (Коментар до Книги П?сн? П?сень) ? ?
Expositio in Isaiam prophetam (Коментар до Книги Пророка ?са?) ? 1256?1259
Expositio in Jeremiam prophetam (Коментар до Книги Пророка ?рем??) ? 1267?1268
Expositio in Threnos Jeremiae prophetae (Коментар до Книги Плачу ?рем??) ? 1267?1268
Glossa continua in Matthaeum, Marcum, Lucam, Joannem (Catena Aurea ? Зб?рка коментар?в Святих Отц?в до ?вангел?й, ≪Золотий ланцюг≫) ? 1263?1264
Expositio in evangelium s. Matthaei (Коментар до ?вангел?я в?д Матея) ? 1269?1272
Expositio in evangelium s. Joannis (Коментар до ?вангел?я в?д Йоана) ? 1269?1272
Expositio in s. Pauli Epistolas (Коментар до Лист?в Апостола Павла) ? 1259?1272

4. Коментар? до твор?в Аристотеля

In libros Peri Hermeneias expositio (Коментар до книги ≪Пояснення≫) ? 1269?1271
In libros posteriorum Analyticorum expositio (Коментар до книги ≪Анал?тика ??≫) ? 1268
In octo libros Physicorum expositio (Коментар до восьми книг ≪Ф?зики≫) ? 1268?1271
In libros De caelo et mundo expositio (Коментар до книги ≪Небеса та св?т≫) ? 1272?1273
In libros De generatio et corruptione expositio (Коментар до книги ≪Зародження та зникнення≫) ? 1269?1273
In libros De anima expositio (Коментар до книги ≪Про душу≫) ? 1268?1271
In librum De sensu et sensato expositio (Коментар до книги ≪В?дчуття та розсуд≫) ? 1267?1271
In librum De memoria et reminiscentia expositio (Коментар до книги ≪Пам'ять та спогади≫) ? 1267?1271
In duodecim libros Metaphysicorum expositio (Коментар до 12 книг ≪Метаф?зики≫) ? 1270?1272
In decem libros Ethicorum expositio (Коментар до 10 книг ≪Етики≫) ? 1271?1272
In libros Politicorum expositio (Коментар до книги ≪Пол?тика≫) ? 1265?1272

5. ?нш? коментар?

Expositio super librum Boethii De Trinitate (Коментар до книги Боец?я ≪Про Тр?йцю≫) ? 1257?1259
Expositio in librum Boethii De hebdomadibus (Коментар до книги Боец?я ≪Про Гебдомади, або чому субстанц?? ? благими з огляду на те, що вони ?…≫) ? 1257?1259
Expositio in Dionysium De divinis nominibus (Коментар до книги (Псевдо)Д?он?с?я Ареопаг?та ≪Про ?мена Бож?≫) ? б?ля 1261
Super librum De causis expositio (Коментар до книги ≪Причини≫) ? 1271

6. Полем?чн? твори

Contra impugnates Dei cultam et religionem (Проти тих, хто виступа? проти Божого культу та рел?г??) ? 1256
De perfectione vitae spiritualis (Про досконал?сть духовного життя) ? 1270
Contra pestiferam doctrinam retrahentium pueros a religionis ingressu (Проти згубного вчення, що в?двол?ка? молодь в?д вступу до монастиря) ? 1270
De unitate intellecuts, contra Averroistas (Про ?дн?сть ?нтелекту. Проти аверо?ст?в)- 1270
De aeternitate mundi, contra murmurantes (Про одв?чн?сть св?ту. Проти тих, хто ремству?) ? 1271

7. Трактати на особлив? теми

De fallaciis ad quosdam nobiles artistas (Про хиби м?ркування, шляхетним маг?страм мистецтв) ? 1244?1245
De propositionibus modalibus (Про модальн? твердження) ? 1244?1245
De ente et essentia (Про суще та сутн?сть) ? перед 1256
De principiis naturae ad fratrem Sylvestrum (Про джерела природи. Брату Сильвестру) ? перед 1256
Compendium theologiae ad fratrem Reginaldum socium suum carissimum (Резюме богослов'я. Брату Рег?нальду, дорогому пом?чнику) ? 1260?1273
De substantiis separatis, seu de angelorum natura, ad fratrem Reginaldum, socium suum carissimum(Про в?дд?лен? субстанц??, або про природу ангел?в. Брату Рег?нальду, дорогому пом?чнику) ? п?сля 1270
De Regno (De regimine principium), ad regem Cypri (Про царсто (Про принципи царювання). Королю К?пру) ? 1267

8. Експертн? висновки

Contra errores graecorum, ad Urbanum IV Pontificem Maximum (Проти помилок грек?в. Пап? Урбану IV) ? 1263
Responsio ad fr. Joannem Vercellensem, Generalem Magistrum Ordinis Praedictatorum, de articulis CVIII ex opere Petri de Tarentasia (В?дпов?дь брату Йоану Верцельському, Генералу Ордена Пропов?дник?в, щодо 108-го розд?лу твору Петра Тарентаського) ? 1264?1266
Responsio ad fr. Joannem Vercellensem, Generalem Magistrum Ordinis Praedictatorum, de articulis XLII (В?дпов?дь брату Йоану Верцельському, Генералу Ордена Пропов?дник?в, в?дносно 42-го розд?лу) ? 1271
De forma absolutionis, ad Generalem Magistrum Ordinis (Про форму в?дпущення гр?х?в. Генералу Ордена Пропов?дник?в) ? 1269?1272
De secreto (Про тайну) ? 1269

9. Листи

De articulis fidei et Ecclesiae sacramentis, ad archiepiscopum Panormitanum(Про положення в?ри та церковн? та?нства. Арх??рископу Палермо) ? 1261?1262
Ad Bernardum, abbatem Cassinensem (Бернарду, абату Касс?но) ? 1274
Expositio super primam decretalem ≪De fide catholica et sancta Trinitate≫ et super secundam ≪Damnamus autem≫ (Коментар до першого декрету ≪De fide catholica et sancta Trinitate≫ (≪Католицька в?ра ? Пресвята Тр?йця≫), а також до другого ≪Damnamus autem≫(≪Засуджу?мо≫)) ? 1259?1266
De rationibus fidei contra Saracenos, Graecos et Armenos, ad Cantorem Antiochiae (Про рац?ональн?сть в?ри. Проти мусульман, грек?в та в?рмен?в. Сп?вцю Ант?ох??) ? 1261?1264
De motu cordis, ad Magistrum Philippum (Про рух серця. Вчителев? Ф?л?пу) ? 1270?1271
De mixtione elementorum (Про зм?шання елемент?в) ? 1270?1271
Responsio ad lectorem Venetum de articulis XXXVI (В?дпов?дь професору Венету щодо 36-? статт?) ? 1271
Responsio ad lectorem Bisuntinum de atriculis VI (В?дпов?дь професору Б?зунтину щодо 6-? статт?) ? ?
De emptione et venditione ad tempus (Про куп?влю та продаж на певний час) ? 1262
De modo studendi (Про студентський стан) ? ?
De regimine Judaeorum, ad Ducissam Branantiae (Про царювання ?вре?в. Проводирц? Брананц??) ? 1270?1272
De sortibus ad Dominum Jacobum de …? (Про долю. Пану Якову з…?) ? 1269?1272
De occultis operationibus naturae, ad quendam militem ultramontanum (Про прихован? д?? природи. Тим, хто служить за кордоном) ? ?
De iudiciis astrorum, ad quendam militem ultramontanum (Про вироки з?рок. Тим, хто служить за кордоном) ? ?

10. Л?тург?йн? твори та пропов?д?

Officium de festo Corporis Christi, ad mandatum Urbani Papae IV (Чин Урочистост? Пресвято? ?вхарист??. За дорученням Папи Урбана IV) ? 1264
Adoro te devote (Вклоняюся Тоб? скрушно)
та ?нш? молитви

11. Пропов?д?

De duobus praeceptis caritatis et decem legis praeceptis (Дв? запов?д? Любов? та 10 запов?дей Права) ? 1273
Devotissima expositio super symbolum apostolorum (Побожний коментар до Апостольського Символу в?ри) ? 1273
Expositio devotissima orationis dominicae (Побожний коментар до Молитви Господньо? (Pater noster))- 1273
Devotissima expositio super salutationae angelica (Побожний коментар до Ангельського поздоровлення (Ave Maria)) ? 1269?1273

та багато ?нших пропов?дей.

12. Прац? сумн?вно? автентичност?

De instantibus
De natura verbi intellectus
De principio individuationis
De natura generis
De natura accidentium
De natura materiae
De quatuor oppositis
De demonstratione

Укра?нськ? переклади

Тома Акв?нський . Коментар? до Ар?стотелево? ≪Пол?тики≫ / Пер. з латини О. Кислюк ; авт. передм. В. Котусенко. ? 2-е вид. ? К.: Основи, 2003. ? 796 с.
Св. Тома Акв?нський. Компенд?ум теолог??. ?нститут св. Томи Акв?нського. Ки?в., 2011 р. Мова: б?л?нгва 20лат./укр.

Див. також

73687 Тома Акв?нський ? астеро?д, названий на честь ф?лософа ^[11];
?нститут рел?г?йних наук святого Томи Акв?нського в м?ст? Ки?в? .

Прим?тки

↑ ^а ^б Bell A. Encyclopædia Britannica ? Encyclopædia Britannica, Inc. , 1768.
d:Track:Q455 d:Track:Q2846567 d:Track:Q2743906
↑ Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер ? 1897.
d:Track:Q952614 d:Track:Q19098835
↑ Тезаурус CERL ? Consortium of European Research Libraries .
d:Track:Q60909659 d:Track:Q1127581
↑ JSTOR ? 1995.
d:Track:Q1420342
↑ CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
↑ http://kpeklntu.at.ua/e-book/philosofija/page16.html
↑ Davies, Aquinas: An Introduction , pp. 1-2
↑ Collison, Diane, and Kathryn Plant. Fifty Major Philosophers. 2nd ed. New York: Routledge, 2006.
↑ ^а ^б Healy, Theologian , p. 2.
↑ Davies, The Thought , p. 5.
↑ База даних малих косм?чних т?л JPL: Тома Акв?нський (англ.) .

Джерела

Баумейстер А. Тома Акв?нський: вступ до мислення. Бог, буття ? п?знання . ? К. : Дух ? Л?тера, 2012. ? 408 с. ? ISBN 978-966-378-263-8 .
Содомора П. Терм?носистема Святого Томи з Акв?ну. ? Льв?в, 2010.
Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. ?стор?я пол?тичних ? правових вчень. ? К. : Юр?нком ?нтер, 1999. ? 304 с. ? § 8, пункт 2.

Тофтул М. Г. Фома Акв?нський Сучасний словник з етики. ? Житомир : Вид-во ЖДУ ?м. ?. Франка, 2014. ? 416 с. ? ISBN 978-966-485-156-2 .
Тома Акв?нський // Ф?лософський енциклопедичний словник / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни : Абрис, 2002. ? С. 643. ? 742 с. ? 1000 екз. ? ББК 87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
Konyndyk DeYoung R. Aquinas's Ethics: Metaphysical Foundations, Moral Theory, and Theological Context / Rebecca Konyndyk DeYoung, Colleen McCluskey, Christina Van Dyke. ? Indiana : University of Notre Dame Press, 2009. ? P. 46?66. (англ.)
McInerny R. Ethics / Ralph McInerny // The Cambridge Companion to Aquinas. ? NY : Cambridge University Press, 1999. ? P. 196?216. (англ.)
Аквинский Ф. Онтология и теория познания. ? М., 2001. (рос.)
Жильсон Э. Избранное. Том 1. Томизм: введение в философию св. Фомы Аквинского. ? М. : Университетская книга, 1999. ? С. 317?336, 419?424. (рос.)
История политических и правовых учений: средние века и Возрождение. ? М., 1986. ? 386 с. ? Гл. 5, § 4. (рос.)

Посилання

Тома Аквинський // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
Тома Акв?нський // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2004. ? Т. 6 : Т ? Я. ? С. 97. ? ISBN 966-7492-06-0 .
Тома Акв?нський // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1966. ? Т. 8, кн. XV : Л?тери Ст ? Уц . ? С. 1911. ? 1000 екз.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Тома Акв?нський

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Тома Акв?нський

?нститут Рел?г?йних наук св. Томи Акв?нського .

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q455"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q2846567|Bell&nbsp;A.]]</i>_[https://www.britannica.com/biography/Saint-Thomas-Aquinas_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q2743906|Encyclopædia_Britannica,_Inc.]],_1768.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q455]][[d:Track:Q2846567]][[d:Track:Q2743906]]</div>-1] а ^б Bell A. Encyclopædia Britannica ? Encyclopædia Britannica, Inc. , 1768.
d:Track:Q455 d:Track:Q2846567 d:Track:Q2743906

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q105420"_data-entity-id="Q19098835">[https://www.bartleby.com/lit-hub/library_Library_of_the_World's_Best_Literature]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:Чарльз_Дадлі_Ворнер|Ч.&nbsp;Д.&nbsp;Уорнер]]_—_1897.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q952614]][[d:Track:Q19098835]]</div>-2] Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер ? 1897.
d:Track:Q952614 d:Track:Q19098835

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q17152639_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q60909659">Тезаурус_CERL<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Consortium_of_European_Research_Libraries|Consortium_of_European_Research_Libraries]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q60909659]][[d:Track:Q1127581]]</div>-3] Тезаурус CERL ? Consortium of European Research Libraries .
d:Track:Q60909659 d:Track:Q1127581

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q43229_citetype_Q212805_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q1420342">[http://www.jstor.org/stable/10.2307/j.ctt28522k_JSTOR]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1995.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1420342]]</div>-4] JSTOR ? 1995.
d:Track:Q1420342

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-5] CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[6] ttp://kpeklntu.at.ua/e-book/philosofija/page16.html

[7] Davies, Aquinas: An Introduction , pp. 1-2

[8] Collison, Diane, and Kathryn Plant. Fifty Major Philosophers. 2nd ed. New York: Routledge, 2006.

[healy2-9] а ^б Healy, Theologian , p. 2.

[10] Davies, The Thought , p. 5.

[11] База даних малих косм?чних т?л JPL: Тома Акв?нський (англ.) .

[2]

[3]

[1]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

Стаття ? частиною циклу про схоластику

Джерела Б?бл?я \| ?вангел?? Античн? учен? : Аристотель \| Евкл?д \| Птолемей \| Платон Отц? Церкви : Августин Аврел?й \| Д?он?с?й Ареопаг?т \| ?ван Дамаск?н \| Боец?й
Теч?? Том?зм \| Скотизм \| Концептуал?зм \| Ном?нал?зм \| Реал?зм \| Августин?зм \| Аверро?зм
Схоластики Рання схоластика : Рабан Мавр \| Ноткер Н?мецький \| Гуго Сен-В?кторський \| Алку?н \| Йоан Скот Ер?угена \| Аделард Батський \| ?оанн Росцел?н \| П'?р Абеляр \| Г?льберт Порретанський \| ?оанн Солсбер?йський \| Бернард Шартрський \| Амальр?к ?з Бена \| Петро Дам?ан? \| Ансельм Кентербер?йський \| Бонавентура \| Беренгар Турський \| Г?йом ?з Шампо \| Давид Динанський \| Петро Ломбардський Середня схоластика : Альберт Великий \| Тома Акв?нський \| Дунс Скот \| Августин Блаженний \| Аверроес \| В?тело \| Дитрих Фрейберзький \| Ульр?х Енгельберт \| В?нсент ?з Бове \| Жан Жандунський \| Роджер Бекон \| Роберт Гросетест \| Олександр Гельський \| ?гид?й Римський \| Роберт К?лвордб? \| Раймунд Лулл?й \| Марсил?й Падуанський П?зня схоластика : Альберт Саксонський \| Волтер Берл? \| Микола Кузанський \| Жан Буридан \| Н?кола Орезмський \| Петро д'Аль? \| В?льям Оккам \| Данте \| Марсил?й ?нгенський \| Лере Франсуа
Проблематика Проблема Всемогутност? \| Проблема ?снування \| Дискус?я про ун?версал?? \| Лог?ка \| Пере?сточення \| Проблема ?стини \| ( Вчення про дво?сту ?стину ) \| Проблема ?дност? та множинност? ( Екземпляризм ) \| Проблема напередвизначеност? \| Догматичне богослов'я \| Проблема п?знання ( Метод Бекона ^[en] \| Принцип бритви Оккама ) \| Проблема мислення
Школи Шартрська школа \| Саламанкська школа \| Оксфордська школа ^[en]
Дискурс Ф?лософ?я Середньов?ччя
Неосхоластика ^[en] Портал:Католицтво Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Тома Акв?нський

Зм?ст

Б?ограф?я