Теор?? великого об'?днання
? загальна назва для спроб побудови ?дино? теор?? трьох ?з чотирьох
фундаментальних вза?мод?й
:
слабко?
,
електромагн?тно?
та
сильно?
. Теоретичн? побудови, як? включають ще й четверту вза?мод?ю ?
грав?тац?йну
? називають ?ншими терм?нами:
?диною теор??ю поля
або
теор??ю усього
. Багато ф?зик?в-теоретик?в вважають, що об'?днувати вза?мод?? без грав?тац?? не ма? сенсу, ? шлях до ≪Великого об'?днання≫ лежить через створення теор?? усього, швидше за все, на основ? одн??? з теор?й
квантово? грав?тац??
.
Спроби побудови ?дино? теор?? аргументован? в?рою в те, що
природа
за сво?ю сутн?стю ?дина, ? чотири окрем? першопричини для не? занадто багато. Якщо в звичних для людей умовах чотири типи фундаментальних вза?мод?й проявляються по р?зному, то, мабуть, ?снують умови, за яких розр?знити вза?мод?? ста? неможливо ? вс? вони ? окремими випадками одн???, дос? ще нев?домо?, г?потетично? вза?мод??.
Загальним недол?ком ус?х теор?й великого об'?днання ?
теор?? усього
? те, що умови, за яких стира?ться р?зниця м?ж в?домими типами вза?мод?й, дуже далек? в?д умов реального ф?зичного
експерименту
. Наприклад, щодо теор?й великого об'?днання припуска?ться, що в?дм?нн?сть м?ж окремими типами в?домих вза?мод?? почина? стиратися при
енерг?ях
частинок
понад 10
14
ГеВ
, що набагато перевищу? енерг??, досяжн? в найб?льших
прискорювачах
. Нещодавно побудований
Великий адронний колайдер
дозволя? досягнути енерг?? 10
4
ГеВ
.
Неможлив?сть передбачити результат, який би можна було перев?рити експериментально на сучасному розвитку ф?зичного обладнання, створю? ситуац?ю, коли теор?? великого об'?днання ? ц?кавою математичною
фантаз??ю
. ?нтерес до цих найфундаментальн?ших проблем ф?зики, мабуть, завжди залишатиметься великим, оск?льки ц?кав?сть один ?з основних мотив?в д?яльност? людства, водночас ф?зика загалом ? наукою перш за все
природничою
, тобто вона намага?ться знайти пояснення тим фактам ? явищам, як? можна спостер?гати.
Чому грав?тац?йна вза?мод?я в?докремлю?ться?
[
ред.
|
ред. код
]
Включення в загальну схему
грав?тац?йно? вза?мод??
набагато складн?ша задача. Для ?? розв'язання потр?бно перш за все побудувати посл?довну
квантову теор?ю грав?тац??
. Дос? ф?зики не зум?ли цього зробити. Проблема наштовху?ться на принципов? складност?, перш за все через неможлив?сть
перенормування
квантово? теор?? грав?тац?йного поля в ?? сучасн?й ?нтерпретац??. Тому теор?? великого об'?днання пробують знайти ?диний п?дх?д до трьох ?нших тип?в вза?мод?й, розглядаючи це як етап у побудов?
теор?? усього
.
У середин?
19 стол?ття
була побудована теор?я
електромагнетизму
?
класична електродинам?ка
. Вона знайшла зв'язок ? об'?днала
електрику
й
магнетизм
. На той час була в?дома т?льки одна ?нша фундаментальна вза?мод?я ?
грав?тац?я
. Об'?днання
класично? електродинам?ки
з теор??ю грав?тац?? зд?йснив
Альберт Ейнштейн
у рамках
загально? теор?? в?дносност?
.
Однак, незабаром, були в?дкрит?
нуклони
, ? стало зрозум?лим, що вза?мод?я нуклон?в м?ж собою, а також з
електронами
й
електромагн?тним полем
, не опису?ться в?домими вза?мод?ями ? вона зовс?м ?нша. Б?льше того, процеси в
атомному ядр?
та при з?ткненн? нуклон?в ?нод? в?дбуваються швидко, що св?дчить про велику вза?мод?ю, а ?нод?, пов?льно, що св?дчить про дуже малу вза?мод?ю. Тому для опису ядерних процес?в довелося ввести два р?зн? типи фундаментально? вза?мод??, як? назвали просто ?
сильна вза?мод?я
?
слабка вза?мод?я
.
Ф?зика розвинулася також у ?ншому напрямку ? стало зрозум?лим, що рух
частинок
в м?кросв?т? не опису?ться
класичною механ?кою
. Була побудована
квантова механ?ка
, а згодом
квантова електродинам?ка
. Однак, побудова квантово? теор?? грав?тац?? забарилася.
У
1960-тих
роках була побудована
квантова хромодинам?ка
? теор?я сильно? вза?мод??. У
1979
роц?
нобел?вською прем??ю
з
ф?зики
була в?дзначена праця
Шелдона Л? Глешоу
,
Абдуса Салама
та
Ст?вена Вайнберга
над об'?днаною теор??ю слабких й електромагн?тних вза?мод?й,
електрослабко? вза?мод??
, м?ж
елементарними частинками
, у тому числ? передбачення
слабких нейтральних струм?в
, як? незабаром були виявленн? експериментально.
Таким чином, перед теор?ями великого об'?днання сто?ть задача створення математично? побудови, яка об'?днувала б сильну та електрослабку вза?мод?ю. При малих енерг?ях, в умовах, близьких до умов реального ф?зичного експерименту, ця об'?днана вза?мод?я повинна мати два р?зн? прояви, що в?дпов?дали б в?домим вза?мод?ям, а при високих енерг?ях в?дм?нност? м?ж цими двома проявами повинн? стиратися.
Станом на 2010 р?к у
ф?зиц? елементарних частинок
прийнятою ? так звана
Стандартна модель
, яка, проте, ма? ще деяк? нерозв'язан? питання, зокрема проблему
нейтринних осциляц?й
. Таким чином, сп?льною вимогою до теор?й великого об'?днання ? редукування до Стандартно? модел? при малих енерг?ях.
У кв?тн? 2021
Л? Смол?н
[en]
,
Стефон Олександр
[en]
, та команда ф?зик?в-теоретик?в, яка працю? з
Microsoft
, запропонували п?дх?д до
космолог??
, у якому запропоновано досл?дження ландшафту можливих закон?в в вигляд? певного класу матричних моделей шляхом припущення, що походження ф?зичних закон?в можна пояснити на основ? арх?тектур машинного навчання у в?дпов?дност? з ф?зичними теор?ями
[1]
.
Теор?? великого об'?днання будуються на звичному в
квантов?й теор?? поля
п?дход?:
постулю?ться
?снування певного
поля
з деякою структурою, запису?ться
функц?я Лагранжа
для цього поля, вар?ац?я яко? да?
р?вняння руху
. Такий п?дх?д усп?шно працю? в
квантов?й електродинам?ц?
та
квантов?й хромодинам?ц?
.
Постульоване поле ? складний математичний об'?кт, який ма? задовольняти певним ф?зичним принципам, наприклад, принципу
загально? ковар?антност?
, тобто р?вняння руху мають бути однаковими в ус?х
системах в?дл?ку
. Кр?м того, постульоване поле повинно мати певну внутр?шню симетр?ю, бути
?нвар?антним в?дносно кал?брувальних перетворень
. Так? математичн? об'?кти вивча?
теор?я груп
. Для побудови теор?й великого об'?днання застосовують групи
SU(n)
, тобто групи
матриць
з одиничними
визначниками
.
З квантово? хромодинам?ки в?домо, що сильна вза?мод?я опису?ться з використанням групи
SU(3)
, теор?я електрослабко? вза?мод?? оперу? групою
SU(2)
. Тому група, яка застосову?ться в теор?? великого об'?днання, при малих енерг?ях ма? розпадатися на ц? дв? групи, тобто, редукуватися до SU(3) × SU(2). Найменшою з таких груп ? група SU(5), однак, це не ?диний вар?ант, тому теор?й великого об'?днання багато. Виб?р м?ж ними ма? зд?йснюватися на основ? експерименту, що складно.
- (рос.)
Грэхэм Л. Р.
Глава XI. Релятивистская физика
[
Арх?вовано
20 грудня 2010 у
Wayback Machine
.]
. Теории Великого Объединения// Естествознание, философия и науки о человеческом поведении в Советском Союзе ? М.: Политиздат, 1991.
- (англ.)
Takeshi Fukuyama
Grand unified theories ? current status and future prospects. AIP Press, Melville 2008,
ISBN 978-0-7354-0536-3
.
- ↑
Арх?вована коп?я
. Арх?в
ориг?налу
за 1 травня 2021
. Процитовано 1 травня 2021
.
{{
cite web
}}
: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title (
посилання
)