Теор?я в?дносност?
Тема вивчення/досл?дження	прост?р-час
Першов?дкривач або винах?дник	Альберт Ейнштейн
?дентиф?катор WordLift	data.thenextweb.com/tnw/entity/theory_of_relativity
? об'?днанням	див. список: d
Теор?я в?дносност? у В?к?сховищ?

Теор?я в?дносност? Альберта Ейнштейна  ? комплекс з двох ф?зичних теор?й: спец?ально? теор?? в?дносност? (СТВ) та загально? теор?? в?дносност? (ЗТВ), в?домо? також як теор?я грав?тац?? Ейнштейна.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Наприк?нц? 19-го стол?ття ф?зика з?ткнулася з важкою ? принциповою проблемою: неможлив?стю експериментального визначення швидкост? руху Земл? в?дносно еф?ру , а, отже, неможлив?стю експериментального п?дтвердження г?потези ?снування еф?ру, на як?й ?рунтувалася електродинам?ка . Основн? р?вняння електродинам?ки , побудован? на основ? припущення, що електромагн?тн? хвил? розповсюджуються в певн?й невагом?й речовин?, здавалося, мали сенс лише в систем? в?дл?ку, жорстко зв'язан?й з ц??ю речовиною.

Основн? р?вняння електродинам?ки не ? ?нвар?антними в?дносно перетворень Гал?лея . Тобто, при переход? в?д одно? ?нерц?йно? системи в?дл?ку за законом

${\displaystyle x'=x+vt\,}$,

де v ? швидк?сть руху штриховано? системи в?дл?ку в?дносно нештриховано?, загальний вигляд основних р?внянь електродинам?ки зм?ню?ться. Ця обставина не викликала занепоко?ння доти, доки вважалося, що основн? р?вняння електродинам?ки справедлив? т?льки для одно? системи в?дл?ку, в як?й еф?р непорушний.

Досл?ди Майкельсона ( 1887 ) засв?дчили, що еф?ру, мабуть, не ?сну?. Згодом були в?дкрит? перетворення, в?дносно яких система основних р?внянь електродинам?ки ? ?нвар?антною. Ц? перетворення отримали назву перетворень Лоренца .

В 1905 роц? Альберт Ейнштейн см?ливо постулював справедлив?сть р?внянь електродинам?ки в будь-як?й ?нерц?йн?й систем? в?дл?ку ^[1] . Отож фундаментальна стала ? швидк?сть св?тла  ? однакова для будь-яко? ?нерц?йно? системи в?дл?ку, а от довжина ? час зм?нюються при переход? в?д одн??? системи до ?ншо? за законом, який задають перетворення Лоренца. В?дпов?дно, будь-який закон ф?зики повинен бути лоренц-?нвар?антним , включно ?з законами Ньютона , як? повинн? бути записан? з врахуванням зм?ни в поняттях довжини ? часу. При малих швидкостях ц? зм?ни дуже незначн? ? починають проявлятися лише при швидкостях, близьких до швидкост? св?тла.

В 1916 роц? Ейнштейн опубл?кував узагальнення теор?? в?дносност? на не?нерц?йн? системи в?дл?ку, водночас будуючи теор?ю грав?тац??.

Спец?альна теор?я в?дносност? [ ред. | ред. код ]

Стаття Ейнштейна ≪До електродинам?ки т?л, що рухаються≫ (1905) окреслила засади спец?ально? теор?? в?дносност?, основн? постулати яко?:

• В ус?х ?нерц?йних системах в?дл?ку ф?зичн? процеси в?дбуваються однаково.
• Швидк?сть св?тла у вакуум? не залежить в?д руху джерела або приймача ? однакова в ус?х напрямах.

Насл?дком спец?ально? теор?? в?дносност? ? принцип причинност? . Будь-яка ?нформац?я не може передаватися з? швидк?стю, що перевищувала б швидк?сть св?тла у вакуум?, ?накше завжди знайшлася б система в?дл?ку, в як?й насл?док передував би причин? .

Оск?льки ф?зичн? т?ла не можуть рухатися з? швидк?стю, б?льшою за швидк?сть св?тла, при наближенн? до швидкост? св?тла енерг?я будь-якого масивного т?ла необмежено зроста?.

Спец?альна теор?я в?дносност? базу?ться на перетвореннях Лоренца, вимагаючи, щоб будь-яка ф?зична теор?я була ?нвар?антною щодо цих перетворень.

Герман М?нковський 1907 року представив математичну модель к?нематики СТВ, в як?й перетворення Лоренца випливають з геометр?? чотиривим?рного псевдоевкл?дового простору . У простор? М?нковського лоренцев? перетворення ? перетвореннями поворот?в координатних осей.

Спец?альна теор?я в?дносност? може використовуватись для т?л, що рухаються з будь-якою швидк?стю, у тому числ? близькою до швидкост? св?тла, за умови в?дсутност? сильних грав?тац?йних пол?в.

Загальна теор?я в?дносност? [ ред. | ред. код ]

Теор?я грав?тац?? була опубл?кована Ейнштейном 1916 року. Вона запропонувала р?вняння, як? узагальнюють принципи спец?ально? теор?? в?дносност? на не?нерц?йн? системи в?дл?ку й закон всесв?тнього тяж?ння Ньютона .

В основ? теор?? принцип екв?валентност? , який стверджу?, що не ?сну? ф?зичного експерименту, який би м?г в?др?знити д?ю однор?дного грав?тац?йного поля на спостер?гача в?д його р?вноприскореного руху.

Теор?я використову? для побудови математично? модел? грав?тац?? апарат диференц?ально? геометр?? ? тензорного числення . Грав?тац?я розгляда?ться як насл?док викривлення простору-часу ^[ru] в присутност? матер?? .

Загальна теор?я в?дносност? може використовуватися для опису т?л, що рухаються як завгодно швидко ? в як завгодно сильних грав?тац?йних полях, якщо при цьому можна знехтувати квантовими ефектами. ^[2]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Формула Ейнштейна
• ?стор?я теор?? в?дносност?

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• О. Кравченко . В?дносност? теор?я // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
• Относительности теория [ Арх?вовано 5 грудня 2013 у Wayback Machine .] // Физическая энциклопедия, т. 3. ? М.: Большая Российская энциклопедия, 1992, с. 493?501. (рос.)
• Гарднер М. Теория относительности для миллионов. ? М.  : Атомиздат, 1967. ? 192 с.
• Дьюрелл К. Азбука теории относительности. ? М.  : Мир, 1970. ? 160 с.
• Жданов В. ?. Вступ до теор?? в?дносност?. ? К.  : ВПЦ "Ки?вський ун?верситет", 2008. ? 290 с.
• Ландау Л. Д. , Лифшиц Е. М. Теория поля // Теоретическая физика. ? М.  : Физматлит, 2006. ? Т. 2. ? 536 с.
• Мёллер К. Теория относительности. ? М.  : Атомиздат, 1975. ? 400 с.
• Паули В. Теория относительности. ? М.  : Наука, 1991. ? 328 с.
• Синг Дж. Беседы о теории относительности. ? М.  : Мир, 1973. ? 168 с.
• Утияма Р. Теория относительности. ? М.  : Атомиздат, 1979. ? 208 с.
• Эйнштейн А. Сущность теории относительности. ? М.  : ИЛ, 1955. ? 157 с.

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Теор?я в?дносност?

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Теор?я в?дносност?

• В?ДНО?СНОСТ? ТЕО?Р?Я [ Арх?вовано 21 кв?тня 2016 у Wayback Machine .] // ЕСУ
• (укр.) Сюжет про теор?ю Ейнштейна ? Сонячну систему [ Арх?вовано 15 липня 2015 у Wayback Machine .]  ? французький науково-популярний сер?ал ≪Вс? на орб?ту!≫ ( фр. Tous sur orbite ! ).

п о р Час Базов? концепц?? Минуле ?стор?я Глибокий час [en] Сьогодення Майбутн? Футуролог?я Далеке майбутн? В?чн?сть Докази в?чност? [en] В?чне повернення Безсмертя Вим?рювання та еталони [en] Хронометр?я [en] Секунда Хвилина Година Доба Тиждень М?сяць Р?к Троп?чний Зоряний Календарний Десятил?ття Стол?ття Тисячол?ття Системи вим?рювання Всесв?тн?й (UT) Всесв?тн?й координований (UTC) М?жнародний атомний (TAI) М?жнародна л?н?я зм?ни дат Час супутникових нав?гац?йних систем 6-годинний ?тал?йський час [en] 6-годинний тайський [en] 12-годинний та 24-годинний Метричний [en] Десятковий [en] Ш?стдесятковий [en] Сонячний Зоряний Л?тн?й Часовий пояс Календар? Григор?анський ?врейський Китайський ?нду?стський ?ранський Маянський М?сячний Мусульманський Сонячний Юл?анський Новоюл?анський ?нтеркаляц?я Високосна секунда Високосний р?к Годинники Годинникарство ?стор?я [en] Астроном?чний Атомний Атомний для глибокого космосу Вогняний Водяний Електричний Електронний [en] Кварцовий Кв?тковий Механ?чний Кишеньковий Наручний Годинник-шафа [en] Баштовий [en] Маятник Циферблат Морський Ноктурлаб?ум П?сковий Сонячний Гномон Таймер Хронометр Шаховий Секундом?р Метроном Час у ф?зиц? [en] Абсолютна система в?дл?ку В?сь часу Хронон [en] Координатний час [en] Власний час Багатовим?рний прост?р Планк?вська епоха Час Планка Св?това л?н?я Прост?р-час Просторово-часовий ?нтервал Теор?я в?дносност? Релятив?стське упов?льнення часу грав?тац?йне Часова область Зворотн?сть Синхрон?зац?я Ейнштейна астроном?? Юл?анський р?к (астроном?я) б?олог?? Хроноб?олог?я Циркадний ритм геолог?? Геохронолог?я ( шкала ) Геолог?чний час Геолог?чна ?стор?я Еон Ера Пер?од Епоха В?к Хронозона психолог?? Ментальна хронометр?я Сприйняття часу Оманливе тепер?шн? [en] економ?ц? Абсолютний час в економ?ц? Банк часу Валюти, заснован? на часовому фактор? Варт?сть грошей у час? ?стор?? Астроном?чна хронолог?я [en] Календарна ера Л?топис Л?н?я часу Пер?одизац?я Дев?з правл?ння Велика ?стор?я Датування рел?г?? та м?фолог?? Божества часу ? дол? Доля Есхатолог?я Золота доба Кала Калачакра Колесо часу Передбачення Пророцтво Час сновид?нь Ф?лософ?я часу [en] А-сер?я та В-сер?я [en] В-теор?я часу [en] Причинн?сть Тривал?сть [en] Ендурантизм [en] В?чне повернення Етернал?зм Под?я Пердурантизм [en] Презентизм [en] Темпоральний ф?н?тизм [en] Темпоральн? частини [en] Багатовим?рний час Нереальн?сть часу Експеримент ?з часом Див. також Carpe diem Прост?р Системний час Tempus fugit [en] Часова капсула Музичний розм?р Подорож у час?

п о р Розд?ли ф?зики П?дрозд?ли Експериментальна ф?зика Прикладна ф?зика Теоретична ф?зика Енерг?я ? Рух Механ?ка Квантова механ?ка Класична механ?ка Механ?ка Гам?льтона Механ?ка Лагранжа Механ?ка суц?льних середовищ Г?дроаеромехан?ка Механ?ка деформ?вного твердого т?ла Ф?зична к?нетика Статистична механ?ка Термодинам?ка Поле ? Хвил? Грав?тац?я Електромагнетизм Електрика Магнетизм Квантова теор?я поля Теор?я в?дносност? Загальна теор?я в?дносност? Спец?альна теор?я в?дносност? Спец?ал?зован? Акустика Акустооптика Атомна, молекулярна ? оптична ф?зика Атомна ф?зика Молекулярна ф?зика Ф?зика пол?мер?в Обчислювальна ф?зика Оптика Геометрична оптика Квантова оптика Нел?н?йна оптика Ф?зична оптика Статистична ф?зика Ф?зика прискорювач?в Ф?зика конденсованих середовищ Ф?зика твердого т?ла Ф?зика елементарних частинок Феноменолог?я елементарних частинок Ф?зика плазми Цифрова ф?зика Ядерна ф?зика Сум?жн? Агроф?зика Ф?зика ?рунт?в Астроф?зика Ф?зика астрочастинок Гел?оф?зика Ф?зика Сонця Космолог?я Ф?зична космолог?я Небесна механ?ка Ф?зика косм?чно? плазми Ядерна астроф?зика Б?оф?зика Б?омехан?ка Б?оф?зика серця Медична ф?зика Нейроф?зика [en] Геоф?зика Г?дроф?зика Еконоф?зика [en] Математична ф?зика Матер?алознавство Кристалограф?я Кристалооптика Психоф?зика Рад?оф?зика Техн?чна ф?зика Ф?зика атмосфери [en] Х?м?чна ф?зика Портал:Ф?зика

Це незавершена стаття з ф?зики . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Cultureel Woordenboek · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia · The Encyclopedia of Science Fiction Дов?дков? видання KBpedia · WordNet · Nuovo soggettario · Namuwiki Нормативний контроль BNF :  11932745v · Freebase :  /m/07cwn · GND :  4049363-5 · J9U :  987007529502505171 · LCCN :  sh85112497 · NKC :  ph126571