Темперамент

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Темперамент
CMNS:  Темперамент у В?к?сховищ?

Темпера?мент ( лат. temperamentum ) ? вроджена ст?йка властив?сть людсько? псих?ки , одна з найважлив?ших структурних одиниць психодинам?чно? орган?зац?? псих?чно? д?яльност?, що визнача? реакц?ю людини на ?нших людей та на под??, що з нею в?дбуваються.

Темперамент ? ?ндив?дуальною особлив?стю динам?ки (?нтенсивност?, швидкост?, емоц?йного забарвлення) псих?чних процес?в та стан?в.

Темперамент становить основу розвитку характеру . З ф?з?олог?чно? точки зору, темперамент ? тип вищо? нервово? д?яльност? людини.

Темперамент характеризу? динам?чн?сть особистост?, але в?д нього не залежить ?? спрямован?сть, моральн? якост?, переконання, зац?кавлення, розумов? задатки й зд?бност? .

?стор?я 

[ ред. | ред. код ]

Поняття ≪темперамент≫ виникло ще у давньогрецьк?й медицин?, причиною чого ? спостереження ? роздуми над тим, чому деяк? видужують швидко, ?нш? ? пов?льно; чому одн? хвор? над?лен? великою силою опору, а ?нш? легко п?ддаються захворюванням; чому одн? й т? ж л?ки проти т??? само? хвороби одн?й людин? допомагають, ?нш?й ? н? (зв?дси бере св?й початок г?ппократ?вський принцип: ≪л?куйте хворого, а не хворобу≫); чому одна ? та сама хвороба неоднаково прот?ка? у р?зних людей тощо.

Терм?н ≪темперамент≫ введено в ужиток Клавд??м Галеном . Р?вне йому за значенням грецьке слово ≪красис≫ (грец. κρ?σι?) ? ≪злиття, зм?шування≫ вв?в давньогрецький л?кар Г?ппократ .

Назви тип?в темперамент?в з'явилися п?зн?ше ? пов'язан? з р?динами, як? переважають, наприклад, холерик ( грец. chole  ? жовч), сангв?н?к ( лат.   sanquis  ? кров), меланхол?к (грец.  melanos  ? чорний ?  chole ?  жовч), флегматик (грец.  phlegm  ? слиз). 

Г?ппократ також розробив найдавн?шу теор?ю темпераменту (460 ? прибл. 377 до н. е.).

Психолог?чн? характеристики темпераменту давн?х л?кар?в практично не ц?кавили. Вони вивчали орган?зм ? нав?ть окрем? органи. Наприклад, Гален говорив про темперамент окремих орган?в: серця, печ?нки, мозку.

Вагомий внесок у вчення про темперамент зробив н?мецький ф?лософ ?мману?л Кант . В?н був посл?довником гуморально? теор??, але, на в?дм?ну в?д Г?ппократа та Галена, пов'язував темперамент лише з ≪активн?стю псих?чно? д?яльност? та почутт?в≫.

У середн? в?ки, з виникненням алх?м?? , з'явилися спроби пояснити темперамент переважанням у т?л? алх?м?чних елемент?в: сол? , с?рки , ртут? , нав?ть еф?ру й пов?тря .

Петро Францевич Лесгафт намагався побудувати теор?ю темперамент?в з огляду на вчення про обм?н речовин в орган?зм?. Б?льша або менша активн?сть процес?в розпаду ? в?дновлення речовин у тканинах т?ла, особливо в центральн?й нервов?й систем? , зумовлю? тип темпераменту.

?ван Павлов розробив природничо-наукову основу теор?? темпераменту у вченн? про типолог?чн? властивост? нервово? системи тварин ? людей.

Досл?дження нейроф?з?олог?чних основ темпераменту продовжили, зокрема, радянськ? психологи Борис Теплов та Володимир Небил?цин . Вони говорили про залежн?сть темпераменту в?д типу нервово? системи. Чим б?льше чи менше виражена якась властив?сть нервово? системи, тим, в?дпов?дно, б?льше чи менше виражен? пов'язан? з нею властивост? темпераменту.

Розвиток анатом?? ? ф?з?олог?? в епоху В?дродження сприяв появ? нового напряму пояснення тип?в темпераменту, ?х стали пов'язувати з особливостями будови т?ла.

Сучасна наука бачить у вченн? про темпераменти в?дголос ще антично? класиф?кац?? чотирьох тип?в псих?чного реагування в по?днанн? з ?нту?тивно пом?ченими типами ф?з?олог?чних та б?ох?м?чних реакц?й ?ндив?дуума. У наш час концепц?ю 4 темперамент?в п?дкр?плюють поняттями ≪гальмування≫ та ≪збудження≫ нервово? системи. 

Властивост? темпераменту

[ ред. | ред. код ]

Темперамент як динам?чна характеристика псих?чно? д?яльност? особистост? ма? сво? властивост?, як? позитивно або негативно впливають на повед?нку. Розр?зняють так? головн? властивост? темпераменту:

  • Сенситивн?сть (лат. sensus  ? в?дчуття) ? м?ра чутливост? до явищ д?йсност?, що мають стосунок до особистост?. Р?вень ц??? властивост? визнача?ться сп?вв?дношенням потужност? значущих для суб'?кта зовн?шн?х вплив?в та ?нтенсивн?стю його реакц?й на ц? впливи. Б. Г. Анань?в вважав, що сенситивн?сть пов'язана з ор??нтувальною рефлекторною д?яльн?стю ? ? складовою структури темпераменту. Сенситивн?сть, на його думку, явля? собою загальну, пор?вняно пост?йну особлив?сть особистост?, яка ? характерною ознакою типу нервово? системи людини ? яка вплива? на схильн?сть людини до р?зних вид?в д?яльност?. Висока сенситивн?сть притаманна меланхол?кам, менш сенситивн? ? сангв?н?ки.
  • Реактивн?сть (лат. re  ? проти ? activus  ? д?ючий) ? це особлив?сть реагування особистост? на р?зноман?тн? подразники, що вплива? на темп, силу та форму в?дпов?д?, а найяскрав?ше ? на емоц?йну вразлив?сть, ? в?дбива?ться на ставленн? особистост? до навколишньо? д?йсност? та до само? себе. Реактивн?сть як особлив?сть темпераменту яскраво виявля?ться при псих?чних травмах. Високий р?вень реактивност? притаманний холерикам, низький ? флегматикам.
  • Пластичн?сть (грец. plasticos  ? скульптурний) виявля?ться в здатност? швидко пристосовуватися до обставин, що пост?йно зм?нюються. Певн? сторони псих?чно? д?яльност? перебудовуються або компенсуються завдяки пластичност? вищо? нервово? д?яльност?. Пластичними ? лише сангв?н?ки.
  • Риг?дн?сть (лат. rigidus  ? застиглий) ? особлив?сть, протилежна пластичност?, це складн?сть або нездатн?сть перебудовуватися при виконанн? завдань, якщо цього вимагають обставини. У п?знавальн?й д?яльност? риг?дн?сть виявля?ться в пов?льн?й зм?н? уявлень при зм?н? умов життя, д?яльност?; в емоц?йному житт? ? в загальмованост?, млявост?, нерухливост? почутт?в; у повед?нц? ? в негнучкост?, ?нертност? мотив?в повед?нки та морально-етичних вчинк?в за вс??? очевидност? ?х недоц?льност?. Риг?дн?сть притаманна для холерик?в, флегматикам та меланхол?к?в.
  • Резистентн?сть (в?д лат.  resistentia  ? оп?р, протид?я) ? м?ра здатност? чинити оп?р негативним або несприятливим обставинам. Досить яскраво ця особлив?сть виявля?ться в умовах стресу, при значн?й напруженост? в д?яльност?. 
  • ?нтровертн?сть (лат. intro  ? всередину та versio  ? повертати) та екстравертн?сть (лат. extra  ? зовн? та versio  ? повертати). Спрямован?сть реакц?й та д?яльност? особистост? назовн?, на ?нших ? це екстравертн?сть, а на самого себе, на сво? внутр?шн? стани, переживання, уявлення ? ?нтровертн?сть. Екстраверс?я та ?нтроверс?я як властивост? темпераменту ? це вияви динам?чних, а не зм?стовних стор?н особистост?. Холерики ? сангв?н?ки ? екстраверти, а флегматики й меланхол?ки ? ?нтроверти.

Значення темпераменту

[ ред. | ред. код ]

В?д темпераменту людини залежать формально-динам?чн? аспекти повед?нки, як? не пов'язан? ?з зм?стом д?яльност?. Ц? аспекти под?ляються на дв? групи:

  • Група емоц?йност?, до не? належать:
    • Нейротицизм (уникнення нових чи невизначених ситуац?й, висока потреба в соц?альн?й п?дтримц?);
    • ?мпульсивн?сть (д??, як? не п?дкр?плен? минулими планами або рац?ональними р?шеннями);
    • Самовпевнен?сть (впевнен?сть в сво?х силах).
  • Група активност?, до не? належать:
    • Витривал?сть, енерг?йн?сть, здатн?сть витримувати довгу/?нтенсивну д?яльн?сть;
    • Швидк?сть ?нтеграц?? акт?в повед?нки, а саме пластичн?сть (легк?сть переключення з одного виду д?яльност? на ?нший) ? адаптивн?сть до зм?н;
    • Повед?нкова ор??нтац?я на певний тип регулятор?в повед?нки. Наприклад, ор??нтац?я на враження, ор??нтац?я на ?нших людей.

В?д темпераменту людини також залежать:

  • Швидк?сть виникнення псих?чних процес?в (наприклад, швидк?сть сприйняття , швидк?сть мислення , тривал?сть зосередження уваги тощо);
  • Пластичн?сть та ст?йк?сть псих?чних явищ, легк?сть ?х зм?ни ? переключення;
  • Темп ? ритм д?яльност?;
  • Р?вень тривожност? ;
  • ?нтенсивн?сть псих?чних процес?в (наприклад, сила емоц?й, активн?сть вол? );
  • Спрямован?сть псих?чно? д?яльност? на певн? об'?кти (екстраверс?я або ?нтроверс?я).

Роль темпераменту в д?яльност? людини

[ ред. | ред. код ]

Д?яльн?сть (трудова, навчальна, ?грова) висува? вимоги не лише до знань ? р?вня розумового та емоц?йно-вольового розвитку особистост?, а й до типолог?чних особливостей нервово? системи, а, отже, ? до темпераменту людини. 

В?д темпераментальних властивостей суб'?кта залежить його ?ндив?дуальний стиль д?яльност?, але не р?вень ?нтелекту, переконання, таланти, установки, моральн? якост?.

Властивост? тип?в темпераменту, як? негативно познача?ться на якост? д?яльност?:

  • Сангв?н?к: схильн?сть сангв?н?ка до захоплення новим, до нудьги при одноман?тн?й, хоча й важлив?й д?яльност?, пост?йний потяг до незвичного, погана зосереджуван?сть та концентрац?я на чомусь одному, легке в?двол?кання уваги на зовн?шн? впливи знижу? активн?сть у д?яльност?. ?хня безтурботна весел?сть ? сприятливою щодо безв?дпов?дальност?, неорган?зованост?, низько? дисципл?ни.
  • Холерик: невр?вноважен?сть холерика шкодить там, де потр?бно виявити стриман?сть, терпляч?сть. ?х емоц?йна вибухов?сть, драт?влив?сть, роздратован?сть деструктивно впливають на вза?морозум?ння з колегами, кер?вниками, п?длеглими, кл??нтами, адже це провоку? конфл?кти.
  • Флегматик: надто пов?льний темп рух?в, монотонне мовлення, низька моб?л?зац?я флегматика не сприя? усп?шност? д?яльност?, де потр?бно виявити рухлив?сть, швидк?сть впливу та реакц??.
  • Меланхол?к: слабк?сть збудливост? та гальм?вн? д??, що властив? меланхол?ку, спричинюють боязк?сть, нер?шуч?сть, перешкоджають встановленню контакт?в з ?ншими. Вони швидко виснажуються, характеризу?ться надм?рною тривожн?стю та розгублен?стю.

Властивост? тип?в темпераменту, як? негативно позначаються на ефективност? д?яльност?, можуть значною м?рою компенсуватись. Основним чинником ? мотивац?я та пох?дн? в?д не? самоорган?зац?я та саморегуляц?я. В такому випадку виробля?ться ефективний ?ндив?дуальний стиль д?яльност?. Однак, ? так? спец?альност?, в яких нев?дпов?дн? ?м темпераментальн? властивост? компенсувати не можливо.

Гуморальн? теор??

[ ред. | ред. код ]

Гуморальну теор?ю (в?д лат. humor  ? р?дина, соки орган?зму) п?дтримував Г?ппократ та його посл?довники, зг?дно з нею, ознаки темпераменту зумовлю? переважання в орган?зм? певно? р?дини.

Теор?я Г?ппократа

[ ред. | ред. код ]

П?д темпераментом Г?ппократ розум?в ? анатомо-ф?з?олог?чн?, й ?ндив?дуально-психолог?чн? особливост? людини. В?н пов'язував типи темпераменту з переважанням в орган?зм? одного з ≪житт?вих сок?в≫, а саме кров?, чорно? жовч?, св?тло? жовч? ? слизу, як? циркулюють у людському орган?зм?. Важливий внесок для розвитку ц??? теор?? зробив посл?довник Г?ппократа Клавд?й Гален (давньоримський л?кар, бл. 130 ? бл. 200 pp. н. е.).

Г?ппократ?вська теор?я стала основою для виникнення вчення про темперамент, зг?дно з яким ?сну? чотири типи темпераменту. Залежно в?д переважання т??? або ?ншо? р?дини в орган?зм? людина ма? в?дпов?дн? темпераментальн? характеристики:

  • Переважання кров?  ? робить людину активною, житт?рад?сною й позитивною ( сангв?н?к );
  • Переважання чорно? жовч? ? робить людину депресивною, пригн?ченою й песим?стичною ( меланхол?к );
  • Переважання св?тло? жовч? ? робить людину драт?вливою, збудливою й невр?вноваженою ( холерик );
  • Переважання слизу  ? робить людину спок?йною, апатичною, байдужою й пов?льною ( флегматик ).

Теор?я Ар?стотеля

[ ред. | ред. код ]

Ар?стотель , пояснюючи цю теор?ю, стверджував, що р?зн? темпераменти породжуються якостями кров? людини. Так, в?д якост? кров? залежить загальна рухова активн?сть людини. Ар?стотель вид?ляв так? якост? кров?, як швидк?сть згортання, ступ?нь густини та теплоти. Наприклад, легка кров властива сангв?н?кам, важка ? меланхол?кам, тепла ? холерикам, р?дка ? флегматикам.

Теор?я ?мману?ла Канта

[ ред. | ред. код ]

Н?мецький ф?лософ ?. Кант , под?ляючи погляди на темперамент представник?в гуморально? теор??, вперше дав сво?р?дну психолог?чну характеристику темперамент?в. В?н вважав, що флегматикам властив? недостатньо розвинен? моральн? почуття, а меланхол?кам ? справжня доброчинн?сть; у холерик?в найб?льш розвинене почуття чест?, а в сангв?н?к?в ? почуття прекрасного.

Теор?я Петра Лесгафта

[ ред. | ред. код ]

Вчений, л?кар ? педагог П. Ф. Лесгафт пояснював темперамент особливостями кровооб?гу, як? залежать в?д д?аметра отвору, товщини й гнучкост? ст?нок судин. Кал?бр судин ? товщина ?хн?х ст?нок, на думку Лесгафта, зумовлюють швидк?сть ? силу кровооб?гу. Невеликому д?аметру судин, вважав Лесгафт, в?дпов?да? сангв?н?чний темперамент, а великому отвору та товстим його ст?нкам ? меланхол?йний; флегматичний темперамент зумовлю?ться великим отвором ? тонкими ст?нками судин.

Конституц?йн? теор??

[ ред. | ред. код ]

На меж? XIX ? XX ст. сформувалася концепц?я, зг?дно з якою ?сну? зв'язок м?ж будовою т?ла людини ? властивостями особистост?. Поняття ≪конституц?я≫ охоплю? вс? спадков? або вроджен? анатом?чн?, ф?з?олог?чн? ? псих?чн? властивост? ?ндив?да.

Орган?зм?чна типолог?я Клода С?го

[ ред. | ред. код ]

К. С?го створив типолог?ю, основою яко? стало уявлення про те, що орган?зм людини ? його розлади залежать в?д середовища ? вроджених схильностей.

Кожн?й систем? орган?зму в?дпов?да? певне зовн?шн? середовище. Наприклад, пов?тря ? джерело дихальних реакц?й; ?жа, що потрапля? в травну систему, ? харчових; моторн? реакц?? ? ф?зичне середовище; мозков? реакц?? ? соц?альне середовище.

Враховуючи це, вид?ляють чотири основн? типи статури: дихальна, травна, мускульна ? церебральна.

Переважання одн??? системи над ?ншими призводить до специф?чно? реакц?? ?ндив?да на певн? зм?ни навколишнього середовища, завдяки чому кожному з тип?в статури в?дпов?дають певн? особливост? темпераменту.

Сп?вв?дношення статури, темпераменту ? характеру в теор?? Ернста Кречмера

[ ред. | ред. код ]

Кречмер вважав, що темперамент ближчий до б?олог?чних чинник?в, але виявля?ться в динам?чних властивостях характеру. Зв'язок м?ж типом статури ? деякими псих?чними властивостями або псих?чними захворюваннями Кречмер пояснював тим, що ? тип будови т?ла, ? темперамент обумовлен? д?яльн?стю ендокринних залоз, отже, залежать насамперед в?д певних особливостей гормонально? системи.

Кречмер у 1921 р. опубл?кував працю ≪Будова т?ла ? характер≫. Стверджував, що тип статури визнача? псих?чн? особливост? людей ? схильн?сть ?х до в?дпов?дних псих?чних захворювань, адже звернув увагу, що б?полярному афективному розладу ? шизофрен?? в?дпов?дають певн? типи статури.

  • психастез?я  ? надм?рне п?двищення або пониження чутливост? стосовно псих?чних подразник?в;
  • фон настрою  ? схильн?сть до веселощ?в або печал?;
  • псих?чний темп  ? прискорення або затримка псих?чних процес?в загалом ? окремо взятих;
  • загальний руховий темп  ? рухлив?сть або загальмован?сть, тра?ктор?я рух?в.

На основ? цього в?н виокремив так? психосоматичн? типи ? в?дпов?дн? ?м темпераменти:

  • Астен?к (грец. asthenes ? слабкий) ? худий ? високий. Мають тенд?тну будову т?ла та видовжене обличчя. В?н холодний, самодостатн?й, замкнутий, упертий, важко пристосову?ться до д?йсност?, нереал?стичний ? схильний до абстракц??. При розладах псих?ки виявля?ться схильн?сть до шизофрен??.
  • П?кн?к (грец. pyknos ? щ?льний) ? важка людина. У не? значн? жиров? в?дкладення, кругла голова на коротк?й ши?. В?н доброзичливий, товариський, не схильний до самоанал?зу, емоц?? коливаються м?ж смутком ? веселощами, любить приймати спонтанн? ситуативн? р?шення.
  • Атлетик (грец. athletes ? борець)? людина з добре розвиненою мускулатурою, високим або середн?м зростом, широким плечовим поясом ? вузькими стегнами, опуклими лицьовими к?стками. В?н спок?йний, реал?стичний, стриманий, мислить прямол?н?йно, важко пристосову?ться до зм?ни обстановки. При душевних розладах може неспод?вано вибухати, проявляючи схильн?сть до еп?лепс??.
  • Диспластик (грец. dys ? преф?кс на позначення розладу ? plastos ? сформований) ? неправильно? т?лобудови. ?ндив?ди цього типу характеризуються р?зними деформац?ями будови т?ла (наприклад, надм?рним зростом).

Виокремлен? типи не залежать в?д того, ? людина високою (низькою) чи худою (гладкою). Йдеться про пропорц??, а не про абсолютн? розм?ри т?ла. Можуть бути гладк? лептосоматики, нем?чн? атлетики ? худ? п?кн?ки.

Е. Кречмер висунув припущення про залежн?сть м?ж статурою ? псих?кою також ? в здорових людей. Тому у людей з певним типом будови т?ла виникають псих?чн? властивост?, як? характерн? для певних псих?чних захворювань, але в менш виражен?й форм?. Наприклад, здорова людина з будовою т?ла атлетика ма? схильн?сть до деяких псих?чних рис, як? властив? хворим на еп?лепс?ю.

Залежно в?д схильност? до р?зних емоц?йних реакц?й Е. Кречмер розр?зняв:

  • Шизотим?ки  ? люди з астен?чною статурою. При розлад? псих?ки виявляють схильн?сть до шизофрен??. Замкнут?, схильн? до коливань емоц?й в?д роздратування до сухост?, уперт?, малоп?ддатлив? до зм?ни установок ? погляд?в. Тяжко пристосовуються до оточення, схильн? до абстракц??.
  • Циклотим?ки ? протилежн?сть шизотим?к?в. Мають п?кн?чну статуру. При порушенн? псих?ки виявляють схильн?сть до б?полярного афективного розладу. Емоц?? ?х коливаються м?ж рад?стю ? печаллю, легко контактують з оточенням, реал?стичн? в поглядах.

Кр?м цих великих загальних груп Е. Кречмер виокремив дек?лька кл?н?чних тип?в, як? складаються з тих самих елемент?в, що ? головн? темпераменти, в р?зних комб?нац?ях, а саме ?стерик?в, еп?лептик?в, парано?к?в.

Конституц?йна типолог?я особистостей В?льяма Шелдона

[ ред. | ред. код ]

Ця теор?я сформульована в 40-в? роки XX стол?ття. Погляди В?льяма Шелдона на типолог?ю близьк? до концепц?? Кречмера.

Класиф?кац?я В. Шелдона ?рунту?ться на переважанн? в людському орган?зм? одн??? з тканин ембр?она: ендодерми, з яко? утворюються органи травлення; мезодерми, з яко? складаються к?стки, м'язи ? леген?; ектодерми, з яко? утворюються шк?ра, волосся, н?гт?, нерви ? мозок.

Якост? темпераменту Шелдон назвав залежно в?д функц?й певних орган?в т?ла: в?сцеротон?я (лат. viscera ? нутрощ?), соматотон?я (гр. soma ? т?ло) та церебрототон?я (лат. cerebrum ? мозок). Людей, в?дпов?дно, назвав в?сцеротон?ками, соматотон?ками ? церебротон?ками.

Цю типолог?ю вважають найб?льш об?рунтованою ? статистично п?дтвердженою серед конституц?йних.

В. Шелдон пров?в кореляц?йний анал?з м?ж ознаками зовн?шност? ? певними повед?нковими характеристиками. На основ? цього розр?зняють так? типи особистост?:

  • Ендоморфний тип (в?сцеротон?ки) . З великим животом, значними жировими в?дкладеннями на плечах ? стегнах, слабкими к?нц?вками. В?н товариський ? поступливий, прив?тний, любить комфорт, легко виража? сво? почуття, прагне сп?лкування;
  • Мезоморфний тип (соматотон?ки) . Характерна могутня статура, квадратна голова, широк? долон? ? ступн?). Це люди неспок?йн?, нер?дко агресивн?, полюбляють пригоди. Досить потайлив? у почуттях ? думках;
  • Ектоморфний тип (церебротон?ки) . Худорлявий ? високий, ма? погано розвинен? внутр?шн? органи, худим обличчям, вузькою грудною кл?ткою, тонкими довгими к?нц?вками). Це люди загальмован? й ?нтровертн?, нетовариськ?, потайлив?. У ?хн?й постав? в?дчува?ться скут?сть, схильн? до самотност?.

Шелдон вважав, що в кожно? людини ? вс? три групи ф?зичних ? псих?чних властивостей. В?дм?нност? м?ж людьми визначаються т?, як? властивост? переважають.

Факторн? теор??

[ ред. | ред. код ]

Факторн? теор?? ?рунтуються на значеннях певно? к?лькост? властивостей-фактор?в, що належать до структури темпераменту.

Теор?я Ганса Айзенка

[ ред. | ред. код ]

Прагнучи вдосконалити теор?? Кречмера ? Юнга, англ?йський психолог Ганс-Юрген Айзенк запропонував розглядати типолог?? цих учених як систему координат. Айзенк вважав, що ?сну? два головн? фактори темпераменту:

  • Фактор ≪нейротизм≫ явля? собою параметр, у в?дпов?дност? з яким вс?х ?ндив?д?в можна розташувати в ряд, на одному полюс? якого знаходиться тип особистост? з надзвичайною ст?йк?стю, зр?л?стю та дуже доброю здатн?стю до адаптац??, а на другому ? надзвичайно нервозний нест?йкий та погано адаптований тип.
  • Фактор ≪екстраверс?я-?нтроверс?я≫ б?полярний. Для нього характерн? високий ступ?нь позитивного насичення у випадку екстраверт?в ? високий ступ?нь негативного насичення у випадку ?нтроверт?в.

Виходячи з опису повед?нки екстраверт?в та ?нтроверт?в ? з одного боку, та ос?б з високим або низьким нейротизмом ? з ?ншого боку, Айзенк побудував свою модель тип?в темпераменту. Типу темпераменту в?дпов?да? один з чотирьох квадрант?в при перетин? двох ортогональних шкал:

  • екстраверс?я-?нтроверс?я (характеризу? ступ?нь в?дкритост? ?ндив?да до зовн?шнього св?ту)
  • емоц?йна стаб?льн?сть-нейротизм (визнача? емоц?йну ст?йк?сть)

Сполучення емоц?йно? ст?йкост? з екстраверс??ю Ганс Айзенк ототожню? з типом сангв?н?ка, нейротизму з екстраверс??ю ? з типом холерика, ?нтроверс?? з нейротизмом ? типом меланхол?ка, ?нтроверс?? та емоц?йну стаб?льн?сть ? з типом флегматика.

Теор?я С?р?ла-Людов?ка Берта

[ ред. | ред. код ]

Досл?дження англ?йського психолога С?р?ла-Людов?ка Берта ? одними з перших спроб визначити структуру темпераменту за допомогою факторного анал?зу. За основу в?н взяв перел?к первинних емоц?й, складений В. Мак-Дугаллом: гн?в, страх, н?жн?сть, ц?кав?сть, в?дчуття безпеки, дружелюбн?сть, задоволення, непри?мне в?дчуття, статевий потяг, огида, пок?рн?сть.

Берт досл?джував прояви цих емоц?й у р?зних груп, переважно у нормальних ? невротичних д?тей в?ком 9-12 рок?в, ? на п?дстав? факторного анал?зу отриманих результат?в вид?лив фактори темпераменту:

  • загальна емоц?йн?сть;
  • стен?чн? (експресивн?) емоц?? ? астен?чн? (гальм?вн?) емоц??;
  • позитивн? емоц?? ? негативн? емоц??.

Теор?я Джоя-Пауля Г?лфорда

[ ред. | ред. код ]

Американський психолог Джой-Пауль Г?лфорд запропонував 13-факторну теор?ю. В?н склав чотири анкети для досл?джень властивостей темпераменту. Четверта була синтезом трьох попередн?х. Г?лфорд вважав, що все р?зноман?ття властивостей, як? в сукупност? формують темперамент, можна звести до 13 фактор?в, що утворюють в?дносно ст?йку характеристику ?ндив?да:

  • Загальна активн?сть. ?ндив?д енерг?йний, швидко руха?ться, працю?, заповзятливий, ?нод? ?мпульсивний;
  • Дом?нантн?сть. ?ндив?д добива?ться сво?х прав, наполегливий, прагне стати л?дером, не бо?ться сусп?льних контакт?в, схильний в?дкрито виражати сво? думки;
  • Мужн?сть. В ?ндив?да переважають типово чолов?ч? як профес?йн?, так ? повсякденн? ?нтереси. Не дуже емоц?йний, ум?? приховувати сво? почуття, р?дко п?дда?ться страху або в?дчува? огиду, не виклика? симпат?й в оточення;
  • Упевнен?сть у соб?. ?ндив?д переконаний, що його поважають ?нш? люди, поклада?ться на себе, ур?вноважений у сп?лкуванн?, задоволений сво?м становищем, не замика?ться в соб?;
  • Спок?й. ?ндив?д спок?йний, бадьорий, не п?дда?ться роздратуванню й утом?, вм?? швидко зосередитися на проблем?;
  • Товариськ?сть. ?ндив?д схильний до дружнього сп?лкування, формальних ? неформальних контакт?в, часто ? л?дером, не боязкий ? не сором'язливий, не прагне до самотност?;
  • Рефлекс?я. ?ндив?д задумливий, рефлексивний, схильний до ф?лософування ? мр?йливост?, самоанал?зу й анал?зу ?нших, допитливий;
  • Депрес?я . ?ндив?д емоц?йно ? ф?зично пригн?чений, перебува? в пост?йному страху ? тривоз?, настро? м?нлив?, проявля? уперт?сть ;
  • Емоц?йн?сть. ?ндив?д з легкозбудливими емоц?ями, як?, виникнувши, збер?гаються надовго, хоча поверхнев? й ?нфантильн?;
  • Стриман?сть. ?ндив?д стриманий, добре волод?? собою, радше серйозний, н?ж безтурботний, над?лений почуттям в?дпов?дальност?;
  • Безпристрасн?сть . ?ндив?д об'?ктивно ? реал?стично п?дходить до проблем, чутливий до зм?н у ставленн? оточення, здатний забувати про себе, не схильний до п?дозр?лост?, дуже вразливий;
  • Доброзичлив?сть . ?ндив?д прив?тний, м'який у поводженн?, не виявля? ворожост?, не схильний принижувати ?нших, не проявля? агрес??;
  • Терпим?сть . ?ндив?д не схильний критикувати, дов?рливий, звернений до ?нших б?льше, н?ж до себе.

Подальш? досл?дження факторно? структури темпераменту довели, що ц? чинники не ? незалежними один в?д одного, а утворюють деяк? зв'язки.

Теор?я Лу?са Леона Терстоуна

[ ред. | ред. код ]

Американський психолог Лу?с Терстоун розробив концепц?ю структури темпераменту, яка ?рунтувалася на 13-факторн?й теор??. Терстоун виокремив фактори другого порядку ? назвав ?х основними:

  • Активн? . Так? ?ндив?ди швидко працюють, нав?ть якщо нема потреби посп?шати; швидко рухаються, нетерпляч?, нав?ть якщо потр?бно збер?гати спок?й; пост?йно в д??, схильн? квапитись; як правило, багато говорять, ходять, пишуть (протилежний полюс ? пасивн?);
  • Енерг?йн? . Ф?зично бадьор? ?ндив?ди, займаються спортом, люблять ф?зичну роботу, особливо надвор?. Надають перевагу ф?зичн?й активност?, що супроводжу?ться великими енергетичними витратами (протилежний полюс ? ?нертн?);
  • ?мпульсивн? . Мають безтурботний ? легковажний настр?й, швидко приймають р?шення, дуже легко переходять в?д одного завдання до ?ншого, д?ють п?д впливом митт?вих спонук (протилежний полюс ? стриман?);
  • Дом?нантн? . Схильн? керувати ?ншими людьми, брати на себе в?дпов?дальн?сть, ?н?ц?ативн?, хоча насправд? не завжди дом?нують у певн?й груп?, охоче виступають публ?чно та орган?зовують громадськ? заходи (протилежний полюс ? залежн?);
  • Стаб?льн? . ?ндив?ди, для яких характерний незворушний, р?вний настр?й, у критичн? моменти збер?гають спок?й, здатн? керувати, нав?ть у несприятливих умовах легко зосереджуються, без зусиль переривають неск?нчену роботу або продовжують ??, коли вимага? ситуац?я (протилежний полюс ? нестаб?льн?);
  • Соц?абельн? . Люблять бути в компан??, легко знайомляться, поступлив?, доброзичлив?, схильн? до сп?впрац?, при?мн? у сп?лкуванн? (протилежний полюс ? з амкнут?);
  • Рефлексивн? . Схильн? до роздум?в, надають перевагу теоретичн?й д?яльност? над практичною, багато часу прид?ляють самоспостереженням, зазвичай спок?йн?, добре працюють на самот?, люблять д?яльн?сть, що потребу? точност?, охоч?ше планують, н?ж реал?зовують нам?чене (протилежний полюс ? поверхов?).

Теор?я А. Басе та Р. Плом?на

[ ред. | ред. код ]

Американськ? психологи А. Басе ? Р. Плом?н розробили концепц?ю темпераменту, яка опису?, що в ньому повинн? насамперед в?дображатися стильов? особливост? повед?нки, його експресивн?, а не зм?стов? аспекти. Проте щоб вважати конкретну рису темпераментальною, на ?х думку, необх?дна наявн?сть ще чотирьох умов: спадкова зумовлен?сть; стаб?льн?сть ?? прояву протягом усього життя; адаптивне значення, тобто сприяння б?олог?чному пристосуванню; виявлення у тварин. На основ? цього вони виокремлюють так? характеристики темпераменту:

  • Емоц?йн?сть. Виража?ться у легкост? виникнення афективних реакц?й ? оц?ню?ться за ?х ?нтенсивн?стю;
  • Активн?сть. Характеризу?ться загальним енергетичним р?внем (людина завжди зайнята, любить рухатися, часто посп?ша?, ?й притаманне швидке мовлення й енерг?йн? рухи);
  • Соц?абельн?сть. Пов'язана з потребою пост?йно перебувати серед людей.

Теор?я А. Томаса та С. Чесса

[ ред. | ред. код ]

Сучасн? американськ? вчен? А. Томас ? С. Чесс темпераментом теж вважають стиль повед?нки. Вони вважають, що темперамент не може характеризуватися н? зм?стом, н? мотивац??ю, н? усп?шн?стю д?яльност?. У д?тей перших рок?в життя вони вид?лили дев'ять незалежних одна в?д одно? характеристик темпераменту:

  • р?вень активност? (моторн? характеристики, рухлив?сть п?д час годування, купання, сп?вв?дношення активно? ? пасивно? повед?нки протягом дня);
  • ритм?чн?сть (ступ?нь передбачуваност? часу появи повед?нкових реакц?й, наприклад поява в?дчуття голоду, ? тривал?сть певного стану в час?, наприклад тривал?сть сну);
  • наближення або в?ддалення (особливост? емоц?йних ? рухових реакц?й на нов? стимули);
  • адаптивн?сть (реакц?я на нову або зм?нювану ситуац?ю);
  • ?нтенсивн?сть реакц?? (незалежно в?д ?? якост? та спрямованост?);
  • пор?г реактивност? (р?вень стимуляц??, необх?дний для появи реакц?? незалежно в?д ?? якост? та сенсорно? модальност?);
  • настр?й (сп?вв?дношення рад?сного стану ? стану невдоволення);
  • в?двол?кання (ефективн?сть д?? нових стимул?в для зм?ни повед?нки);
  • наполеглив?сть (здатн?сть продовжувати д?яльн?сть, незважаючи на труднощ? в ?? зд?йсненн?).

Психолог?чн? теор??

[ ред. | ред. код ]

Теор?я Отто Гросса

[ ред. | ред. код ]

О. Гросс одним ?з перших почав вивчати в?дм?нност? способ?в реагування людей на певн? подразники. При досл?дженн? психопат?й в?н виокремив первинн? функц?? (безпосередн? реакц?? на стимуляц?ю) ? вторинн? (пов'язан? з в?дновленням затрат на первинну функц?ю). Типолог?чн? особливост? людсько? повед?нки були пов'язан? ?з сп?вв?дношенням первинних ? вторинних функц?й, вважав О. Гросс: якщо первинна функц?я ?нтенсивна, тобто людина реагу? глибокоемоц?йно, то ? на в?дновлення буде потр?бно б?льше сил, що вимага? наявност? тривало? вторинно? функц??. Так? люди пов?льн?ше переробляють ?нформац?ю ? довше ?? збер?гають. Якщо ж людина реагу? не сильно, то ? в?дновити сили вона може швидше; у таких людей швидк?сть реагування ? переключення уваги ?стотно вища.

Теор?я Я. Стреляу

[ ред. | ред. код ]

Я. Стреляу запропонував вивчати роль темпераменту в пристосуванн? людини до умов ?? життя ? д?яльност?. За основу взяв положення ?. Павлова про роль темпераменту в адаптац?? людини до навколишнього середовища та поняття Д. Хебба про оптимальний р?вень збудження.

Фундаментальними характеристиками темпераменту, як? перебувають в антагон?стичних в?дносинах, Стреляу вважа?:

  • реактивн?сть ? величина реакц?й людського орган?зму у в?дпов?дь на д??, чутлив?сть ? витривал?сть або здатн?сть до роботи;
  • активн?сть ? ?нтенсивн?сть ? тривал?сть повед?нкових акт?в, обсяг виконуваних д?й.

Холерик. Стреляу характеризу? так: ≪в?др?зня?ться малою чутлив?стю, високою реактивн?стю й активн?стю. Але реактивн?сть явно переважа? над активн?стю, тому в?н нестримний. Невитриманий, нетерплячий, характерна р?зка зм?на настрою. Запальний, швидкий темп ? р?зк?сть у рухах. В?н менш пластичний ? б?льш ?нертний, н?ж сангв?н?к. Зв?дси велика ст?йк?сть прагнень та ?нтерес?в, б?льша наполеглив?сть, можлив? труднощ? в переключенн? уваги≫.

Сангв?н?к. За Я. Стреляу ≪Людина з п?двищеною реактивн?стю, причому активн?сть ? реактичн?сть у не? вр?вноважен?. В?н збуджено в?дпов?да? на все, що приверта? його увагу, ма? живу м?м?ку та виразн? рухи. З незначного приводу в?н регоче, а несутт?вий факт може його розгн?вати. В?н активно береться за нову справу й може довго працювати, не втомлюючись. В?н швидко зосереджу?ться, дисципл?нований. Йому притаманн? швидк? рухи, гнучк?сть розуму, км?тлив?сть. Швидкий темп мовлення, швидке включення в нову роботу. Висока пластичн?сть виявля?ться в м?нливост? почутт?в, настро?в, зац?кавлень ? прагнень, легко сходиться з новими людьми, швидко звика? до нових вимог ? обставин. Екстраверт. Почуття легко виникають, легко зм?нюються≫.

Флегматик. Стреляу окреслю? його так: ≪волод?? високою активн?стю, значно переважаючою над малою реактивн?стю, малою чутлив?стю й емоц?йн?стю. Його важко розсм?шити й засмутити. При великих непри?мностях залиша?ться спок?йним. Зазвичай у нього б?дна м?м?ка, рухи невиразн? й упов?льнен?, так само, як ? мова. В?н не км?тливий, важко переключа? увагу й пристосову?ться до нових обставин, пов?льно перебудову? навички й звички. При цьому в?н енерг?йний ? працездатний. В?др?зня?ться терпелив?стю, витримкою, самоконтролем. Як правило, в?н важко сходиться з новими людьми, слабко в?дгуку?ться на зовн?шн? враження, ?нтроверт≫.

Меланхол?к. Характеристика Стреляу: ≪Людина з високою чутлив?стю та малою реактивн?стю. П?двищена чутлив?сть при велик?й ?нертност? приводить до того, що незначний прив?д може викликати в нього сльози, в?н надм?рно вразливий, хворобливо чутливий. М?м?ка й рухи його невиразн?, голос тихий, рухи б?дн?. Зазвичай невпевнений у соб?, боязкий, найменш? труднощ? змушують його опускати руки. В?н не енерг?йний, не наполегливий, легко втомлю?ться й малопрацездатний. Йому притаманна легко розпорошувана й нест?йка увага, впов?льнений темп ус?х псих?чних процес?в. Б?льш?сть меланхол?к?в ? ?нтроверти. В?н сором'язливий, нер?шучий, боязкий. Однак у спок?йному, звичному для нього оточенн? меланхол?к може усп?шно справлятися з житт?вими задачами≫.

Теор?я Герардуса Хейманса ? Едварда В?рсми

[ ред. | ред. код ]

Одн??ю з перших теор?й, як? досл?джували темперамент та зводилися до психолог?чного опису властивостей темпераменту, абстрагованого в?д будови ? функц?й орган?зму була теор?я н?дерландських психолог?в Г. Хейманса та Е. В?рсми . Вони вид?лили так? основн? б?полярн? характеристики темпераменту:

  • емоц?йн?сть-неемоц?йн?сть. Цю властив?сть визначають вим?рюванням частоти ? сили емоц?йних реакц?й на ситуац??, що ?х спричинюють;
  • активн?сть-пасивн?сть. П?дставою для оц?нки ц??? властивост? ? активн?сть у прац?, навчанн? чи вдома, спос?б проведення дозв?лля, ставлення до обов'язк?в;
  • первинна функц?я-вторинна функц?я . Люди з розвиненою первинною функц??ю сильно ? негайно реагують на стимули навколишнього середовища, причому ефект цих реакц?й швидко згаса?. ?ндив?ди з вторинною функц??ю на подразник спочатку реагують слабо, пот?м реакц?я поступово посилю?ться ? збер?га?ться тривалий час. Досл?дники ?нод? звертають увагу на аналог?ю м?ж первинною функц??ю та екстраверс??ю, вторинною функц??ю й ?нтроверс??ю. 

Теор?я Карла Юнга

[ ред. | ред. код ]

Карл Густав Юнг ? автором теор?? ?нтроверс??-екстраверс?? , в?н под?ляв людей на типи, виходячи з психолог?чних в?дм?нностей, як? вважав вродженими. В?н виокремив два загальн? типи:

  • ?нтровертний тип . Для них характерним ? те, що ц?нн?сть суб'?кта завжди вища, н?ж ц?нн?сть об'?кта. Переживаючи емоц?ю, ?нтроверт зверта? увагу не на под?? або людей, як? ?? спричинили, а на власн? переживання. Власна думка для нього важлив?ша, н?ж навколишня реальн?сть або думка ?нших людей;
  • Екстравертний тип . Для них притаманна спрямован?сть на зовн?шн?й об'?кт. Думки ?нших людей, загальноприйнят? норми, об'?ктивн? обставини визначають ?хн? вчинки б?льш значною м?рою, н?ж власне суб'?ктивне ставлення до навколишньо? д?йсност?.

К.-Г. Юнг залежно в?д розвиненост? мислення, емоц?й, в?дчутт?в та ?нту?ц?? розр?зняв так? типи екстраверт?в та ?нтроверт?в:

  • Екстравертний розумовий тип властивий суб'?ктам, як? приймають важлив? р?шення розсудливо, створюють схеми об'?ктивно? реальност? й керуються ними у сво?й повед?нц?, вимагаючи того самого в?д ?нших. Люди цього типу емоц?йно б?дн?, вони р?дко сп?вчувають ?ншим, не ц?нують дружби, ?м чуж? естетичн? переживання.
  • Екстравертний емоц?йний тип  схильний ≪правильно≫ емоц?йно оц?нювати все те, що його оточу?. Так? люди люблять партнер?в, як? в?дпов?дають певним критер?ям (наприклад, пос?дають певне соц?альне становище), ?хн? почуття завжди здаються нещирими, а повед?нка вдаваною.
  • Екстравертний сенсорний тип  властивий людям, як? визначають ц?нн?сть об'?кт?в за силою в?дчуття: що воно сильн?ше, то б?льша ц?нн?сть об'?кта. Вони шукають насолоди ? задоволення. Оточення сприйма? ?х як житт?рад?сних естет?в, якщо ?хн? в?дчуття не надто дом?нують над рештою функц?й, у протилежному раз? вони стають непри?мними у сп?лкуванн?.
  • Екстравертний ?нту?тивний тип  чутливий до нового ? незвичайного, легко ? бурхливо захоплю?ться новим об'?ктом, може заразити сво?м ентуз?азмом ? надихнути ?нших, але щойно об'?кт прихильност? переста? бути ц?кавим, без жалю забува? про нього ? переключа?ться на новий. Етичн? засади його н?коли не турбують. Людей такого типу вважають легковажними авантюристами.
  • ?нтровертний розумовий тип  характеризу?ться мисленням, яке не в?дтворю? реально? д?йсност?, а доводить ?? неясний образ до зрозум?ло? ? ч?тко сформульовано? ?де?. Через це така людина схильна п?длаштовувати факти п?д ?дею або взагал? ?гнорувати ?х. Вона створю? теор?? задля теор?й. На в?дм?ну в?д екстравертного розумового типу вона прагне не до розширення знань про св?т, а до поглиблення ?х.
  • ?нтровертний емоц?йний тип  вигляда? зовн? спок?йним, нав?ть ?ндиферентним. Його емоц?? часто непом?тн?, хоча всередин? може все кип?ти. Емоц?йну стриман?сть сприймають як прояв холодност?.
  • ?нтровертний сенсорний тип,  на в?дм?ну в?д екстравертного сенсорного типу, ор??нту?ться не на об'?кти, що викликають ?нтенсивн? в?дчуття, а на ?нтенсивн?сть в?дчутт?в, спричинених об'?ктами. Тому щойно в?дчуття виника?, об'?кт для тако? людини втрача? ц?нн?сть. Представники цього типу незрозум?л? ? неприваблив? для оточення.
  • ?нтровертний ?нту?тивний тип  характеризу? людей, продукти творчост? яких, ? незрозум?лими для оточення.

Теор?я ?вана Павлова

[ ред. | ред. код ]

≪Темперамент ? б?олог?чним фундаментом нашо? особистост?, тобто заснований на властивостях нервово? системи, пов'язаний з т?лобудовою людини, з обм?ном речовин в орган?зм?≫.

?. П. Павлов вивчив ф?з?олог?чн? основи темпераменту, в?н звертав увагу на залежн?сть темпераменту в?д типу нервово? системи.

Павлов встановив, що темпераментальн? властивост? залежать в?д певних властивостей нервово? системи, а саме: сили процес?в збудження ? гальмування у нервових волокнах; вр?вноваженост? нейроф?з?олог?чних процес?в ? сп?вв?дношення потужност? збудження та гальмування; рухливост? нейроф?з?олог?чних процес?в ? швидкост? зм?ни збудження гальмуванням ? гальмування збудженням. Павлов вид?лив чотири основн? типи вищо? нервово? д?яльност?:

  • рухливий (сильний, живий, вр?вноважений тип нервово? системи, в?дпов?да? темпераменту сангв?н?ка);
  • ?нертний (сильний, спок?йний, вр?вноважений тип нервово? системи, в?дпов?да? темпераменту флегматика);
  • невр?вноважений (рухливий, нестримний, сильний тип нервово? системи, в?дпов?да? темпераменту холерика);
  • слабкий (невр?вноважений, малоактивний тип нервово? системи, зумовлю? темперамент меланхол?ка).

Сангв?н?к . Окреслю?ться Павловим як ≪гарячий, дуже продуктивний д?яч, але лише тод?, коли в?н ма? ц?каву справу, тобто пост?йне збудження. Коли ж тако? справи нема?, в?н ста? нудним, млявим≫.

Холерик . Характеризу?ться ?. П. Павловим як: ≪бойовий тип, запальний, драт?вливий. Захопившись якоюсь справою, надм?рно наляга? на сво? засоби й сили та, врешт?-решт, рветься, виснажу?ться б?льше, н?ж сл?д, в?н допрацьову?ться до того, що все йому вже несила≫.

Флегматик . За характеристикою ?. П. Павлова ? ≪спок?йний, вр?вноважений, завжди р?вний, наполегливий ? впертий труд?вник життя. Але йому потр?бен час для розкачки, для зосередження уваги, для переключення його на ?нший об'?кт тощо≫.

Меланхол?к . Зазначений ?. П. Павловим як ≪явно гальм?вний тип нервово? системи. Очевидно, кожне явище життя ? гальм?вним агентом, якщо в?н н? у що не в?рить, н? на що не спод?ва?ться, в?д усього оч?ку? та у всьому бачить лише погане, небезпечне≫.

На основ? кожного типу формуються р?зн? системи умовних нервових зв'язк?в, але сам процес ?хнього формування залежить в?д типу нервово? системи. Тип нервово? системи нада? сво?р?дност? повед?нц? людини, визнача? рухлив?сть псих?чних процес?в, ?хню ст?йк?сть. Проте в?н не ? вир?шальним чинником повед?нки, вчинк?в, переконань, як? формуються в процес? ?ндив?дуального життя людини та в процес? виховання.

Павлов разом ?з загальними типами, розр?зняв спец?альн? типи, характерн? т?льки для людини, оск?льки вони в?дображають сп?вв?дношення м?ж образною ? мовно-мислительною сигнальними системами:

  • Художн?й тип  вир?зня?ться яскраво вираженою схильн?стю до образно-емоц?йного мислення. Люди цього типу надзвичайно гостро, яскраво, повно ? безпосередньо сприймають д?йсн?сть, у них розвинена уява, добре розвинена здатн?сть в?дтворювати д?йсн?сть у художн?х образах, картинн?сть мови.
  • Розумовий тип  в?дзнача?ться п?двищеною схильн?стю до словесно-лог?чного мислення, здатн?стю до анал?зу ? систематизац??, реагування не ст?льки на конкретн? явища, ск?льки на ?х узагальнення.
  • Зм?шаний тип  ма? ознаки як художнього, так ? розумового тип?в.

Учення про спец?альн? типи вищо? нервово? д?яльност? об?рунтування ? подальшого розвитку в досл?дженнях ?. Павлова та його учн?в не набуло.

Посилання

[ ред. | ред. код ]

Джерела

[ ред. | ред. код ]
  • Максименко С. Д. Загальна психолог?я: Навчальний пос?бник. ? Видання друге, перероблене та доповнене. ? Ки?в: ≪Центр навчально? л?тератури≫, 2004. ? 242?243 с.
  • Пал?й А. А. Диференц?альна психолог?я: навч. пос?б. / А. А. Пал?й. ? К. : Академвидав , 2010. ? 432 с. (Сер?я ≪Альма-матер≫)
  • Загальна психолог?я. Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огородн?йчук З. В. та ?н. П?дручник. ? К.: Каравела, 2014. ? 464 с.