Частина сер?? статей на тему
Геолог?я
Наука про тверду оболонку Земл?
Категор?я ?стор?я
Ключов? аспекти М?нерали Г?рськ? породи ( магматичн? Осадов? Метаморф?чн? ) В?дклади Плити Шари Вив?трювання Ероз?я Геохронолог?чна шкала
Закони, принципи, теор?? Стратиграф?чн? принципи Принцип перв?сно? горизонтальност? Закон суперпозиц?? Принцип латерально? безперервност? Принцип наскр?зних зв'язк?в Закон незворотност? еволюц?? Принцип включень ? компонент?в Закон Вальтера
Розд?ли Склад Геох?м?я М?нералог?я Седиментолог?я Петролог?я Будова Земл? Форми рель?фу Геоморфолог?я Гляц?олог?я Структурна геолог?я Вулканолог?я Геолог?чна ?стор?я Геолог?чна ?стор?я Земл?
Досл?дження Галуз? геолог?? Геолог Методи Геолог?чна зйомка
Застосування ?нженерна Г?рнича Судова В?йськова
Планетарна геолог?я Геолог?я планет Сонячно? системи За планетами та т?лами Меркур?й Венера М?сяць Марс 4 Веста Церера ?о Титан Тритон Плутон Харон
Портал ≪Геолог?я≫
п о р

Текто?н?ка л?тосфе?рних плит  ? сучасна геолог?чна теор?я, зг?дно з якою л?тосфера розд?лена на велик? плити, як? рухаються по астеносфер? в горизонтальному напрямку. Б?ля серединно-океан?чних хребт?в л?тосферн? плити нарощуються за рахунок речовини, яка п?дн?ма?ться з надр, ? розходяться в сторони ( спрединг ). У глибоководних жолобах одна плита находить на ?ншу ? поглина?ться мант??ю ( субдукц?я ). Там, де плити з?штовхуються м?ж собою, виника? складчаста споруда ( кол?з?я ). Тектон?ку плит деяк? геологи розглядають, як сучасний вар?ант г?потези моб?л?зму .

Вперше г?потезу названо ≪тектон?кою плит≫ в робот? Вайна ? Хеса ^[1] , 1970 року, а вираз ≪Нова глобальна тектон?ка≫ належить Айзексу та Ол?веру ^[2] .

Тектон?ка плит ? геотектон?чна г?потеза, що поясню? рухи, деформац?? ? сейсм?чну активн?сть верхньо? оболонки Земл?. Зг?дно з тектон?кою плит л?тосфера розд?лена на плити, що в?докремлен? одна в?д одно? глибинними розломами ? як? перем?щуються по в?дносно пластичн?й астеносфер? в горизонтальному напрямку. Тектон?ка плит ? сучасний вар?ант концепц?? моб?л?зму . Основн? положення тектон?ки плит сформульован? в 1967?1968 рр. групою американських геоф?зик?в У. Дж. Морганом, К. Ле П?шоном, Дж. Ол?вером, Дж. Айзексом, Л. Сайксом в розвиток б?льш ранн?х (1961?1962 рр.) ?дей американських вчених Г. Гесса ? Р. Д?тца про розширення ( спрединг ) ложа океан?в, передбачених англ?йським геологом А. Холмсом в 1931 роц? ? англ?йським вченим О. Ф?шером (Х?Х ст.), а також н?мецьким вченим А. Вегенером в його г?потез? дрейфу материк?в (дрифтова г?потеза, 1912). Основна ?дея тектон?ки плит як тектон?чно? теор?? ? розгляд л?тосфери як системи рухомих блок?в л?тосферних плит, що розсуваються внасл?док спредингу в?д серединно-океан?чних хребт?в ? п?дсуваються одна п?д одну внасл?док субдукц?? або з?штовхуються при кол?з??. З ?? допомогою намагаються пояснити землетруси, вулкан?чну д?яльн?сть (зокрема, вибух вулкана Сантор?н у 1400 р. до н. е., виверження вулкан?в Тамборо ? Кракатау у XIX ст.) ? гороутворення як насл?док великих горизонтальних перем?щень поверхневих частин Земл?.

До числа великих плит належать: с?м великих Тихоокеанська, ?враз?йська, П?вн?чно-Американська, П?вденно-Американська, Африканська, ?ндо-Австрал?йська, Антарктична ? в?с?м малих та м?кроплит (Арав?йська, ?ндокитайська, Карибська, Китайська, Кокос, Охотська, Ф?л?пп?нська, Хуан-де-Фука). Рух л?тосферних плит по астеносфер? складний, у ньому вид?ляють три типи:

• 1) розходження ( дивергенц?я ) в осьових зонах серединно-океан?чних хребт?в;
• 2) сходження ( конвергенц?я ) по перифер?? океан?в, в глибоководних жолобах, де океанськ? плити п?дсуваються п?д континентальн? або островодужн?;
• 3) ковзання вздовж трансформних розлом?в.

Розширення ложа океан?в в зв'язку з розходженням плит уздовж осей серединних хребт?в ? народження ново? океансько? кори компенсу?ться ?? поглинанням у зонах п?дсування ? субдукц?? океан?чно? кори в глибоководних жолобах, завдяки чому об'?м Земл? залиша?ться пост?йним. Рух плит по поверхн? астеносфери п?дкоря?ться теорем? Л. Ейлера, що опису? тра?ктор?? вза?много перем?щення зв'язаних точок на сфер? як дуги к?л, проведених в?дносно деяких полюс?в обертання; останн? розташован? на перетин? поверхн? Земл? в?ссю, що проходить через центр Земл?. Причина перем?щення л?тосферних плит ? теплова конвекц?я в мант?? Земл?. Експериментальна перев?рка цих положень в основному п?дтвердила ?х справедлив?сть. Залиша?ться в?дкритим питання про початок д?? тектон?ки плит в ?стор?? Земл?, оск?льки прям? ознаки плитно-тектон?чних процес?в (оф?ол?ти як показники спредингу, пояси метаморф?зму високого тиску як показники субдукц??) в?дом? лише з п?знього протерозою ? рифею (за ?ншою верс??ю з архею або раннього протерозою).

• Сейсм?чн? пояси ? зонами, де в?дбуваються диференц?альн? рухи жорстких (непластичних) плит .
• Первинна реолог?чна стратиф?кац?я верхньо? мант?? ? кори з ?х розд?ленням на л?тосферу ? астеносферу визнача? механ?чну повед?нку верхн?х шар?в Земл?.
• Б?льша частина механ?чно? енерг?? вив?льня?ться в межах дек?лькох вузьких сейсм?чних пояс?в, а решта енерг?? ? при епейроген?чних рухах.
• Перем?щення жорстких (непластичних) т?л на поверхн? Земл? обмежен? суворими геометричними умовами.

З вищенаведених основних положень випливають так? насл?дки:

• Розд?л на плити не пов'язаний з розд?лом на океани ? материки, позаяк сейсм?чн? пояси загалом не зб?гаються з границями м?ж материками ? океанами, за винятком Тихоокеансько? плити.
• В?дносн? рухи охоплюють моза?чну систему плит ? нема жодних п?дстав вважати, що якась одна границя плити ? нерухомою в ?снуюч?й систем? координат. В?дпов?дно, для геолог?чних задач можна точно вим?рювати лише в?дносн? рухи плит.
• Велик? перем?щення плит завжди приурочен? до одних ? тих самих послаблених зон, тому не ?сну? простого методу, який би зв'язував тектон?чн? напруги всередин? плит з ?х вза?мними перем?щеннями ^[3] .

Хоча тектон?ка плит м?стить у соб? поняття про рух материк?в , це не те ж саме, що г?потеза дрейфу материк?в , запропонована на початку ХХ стол?ття . Цю г?потезу геологи в?дкинули через деяк? експериментальн? та теоретичн? неузгодженост?. Теор?я, прийнята зараз, докор?нно в?др?зня?ться в?д колишньо?.

Це меж? м?ж плитами, що рухаються в протилежн? сторони. У рель?ф? Земл? ц? меж? виражен? рифтами , у них переважають деформац?? розтягування, потужн?сть кори знижена, тепловий пот?к максимальний, ? в?дбува?ться активний вулкан?зм. Якщо така межа утворю?ться на континент?, то форму?ться континентальний рифт, який надал? може перетворитися на океан?чний басейн з океан?чним рифтом у центр?. В океан?чних рифтах в результат? спред?нгу форму?ться нова океан?чна кора.

На океан?чн?й кор? рифти приурочен? до центральних частин серединно-океан?чних хребт?в . У них в?дбува?ться утворення ново? океан?чно? кори. Загальна ?х протяжн?сть понад 60 тисяч к?лометр?в. З ними пов'язано безл?ч г?дротермальних джерел , як? виносять у океан значну частину глибинного тепла, ? розчинених елемент?в. Високотемпературн? джерела називаються чорними курцями , з ними пов'язан? значн? запаси кольорових метал?в.

Розкол континенту на частини почина?ться з утворення рифта . Кора тонша? ? розсува?ться, почина?ться магматизм . Форму?ться протяжна л?н?йна западина глибиною порядку сотень метр?в, яка обмежена сер??ю скид?в . П?сля цього можлив? два вар?анти розвитку под?й: або розширення рифта припиня?ться ? в?н заповню?ться осадовими породами, перетворюючись на авлакоген , або континенти продовжують розсуватися ? м?ж ними, вже в типово океан?чних рифтах, почина? формуватися океан?чна кора.

Конвергентними називаються меж?, на яких в?дбува?ться з?ткнення плит. Можлив? три вар?анти:

1. Континентальна плита з океан?чною. Океан?чна кора щ?льн?ша, н?ж континентальна ? занурю?ться п?д континент в зон? субдукц?? .
2. Океан?чна плита з океан?чною. У такому випадку одна з плит заповза? п?д ?ншу ? також форму?ться зона субдукц?? , над якою утворю?ться остр?вна дуга.
3. Континентальна плита з континентальною. В?дбува?ться кол?з?я, виника? потужна складчаста область. Класичний приклад ? Г?мала?.

У р?дк?сних випадках в?дбува?ться насування океан?чно? кори на континентальну ? обдукц?я . Завдяки цьому процесу виникли оф?ол?ти К?пру , Ново? Каледон?? , Оману та ?н.

У зонах субдукц?? поглина?ться океан?чна кора, ? цим компенсу?ться ?? поява в серединно-океан?чних хребтах. У них в?дбуваються винятково складн? процеси, вза?мод?? кори ? мант??. Так, океан?чна кора може затягувати в мант?ю блоки континентально? кори, як? внасл?док низько? щ?льност? ексгумують назад в кору. Так виникають метаморф?чн? комплекси надвисоких тиск?в, один ?з найпопулярн?ших об'?кт?в сучасних геолог?чних досл?джень.

Б?льш?сть сучасних зон субдукц?? розташован? по перифер?? Тихого океану , утворюючи тихоокеанське вогненне к?льце. Процеси, що йдуть в зон? конвергенц?? плит, по праву вважаються одними з найскладн?ших в геолог??. У н?й зм?шуються блоки р?зного походження, створюючи нову континентальну кору. Активн? континентальн? околиц?

Активна континентальна окра?на виника? там, де п?д континент занурю?ться океан?чна кора. Еталоном ц??? геодинам?чно? обстановки вважа?ться зах?дне узбережжя П?вденно? Америки , ?? часто називають андським типом континентально? окра?ни. Для активно? континентально? окра?ни характерн? численн? вулкани ? взагал? потужний магматизм . Розплави мають три компоненти: океан?чну кору, мант?ю над нею ? низи континентально? кори.

П?д активною континентальною окра?ною в?дбува?ться активна механ?чна вза?мод?я океан?чно? ? континентально? плит. Залежно в?д швидкост?, в?ку та потужност? океан?чно? кори можлив? к?лька сценар??в р?вноваги. Якщо плита руха?ться пов?льно ? ма? в?дносно малу потужн?сть, то континент з?скр?ба? з не? осадовий чохол. Осадов? породи мнуться в ?нтенсивн? складки, метаморф?зуются ? стають частиною континентально? кори. При цьому утворю?ться структура, що назива?ться акрец?йний клином . Якщо швидк?сть занурення плити висока, а осадовий чохол тонкий, то океан?чна кора стира? низ континенту ? втягу? його в мант?ю.

Остр?вн? дуги ? це ланцюжки вулкан?чних остров?в над зоною субдукц?? , що виникають там, де океан?чна плита занурю?ться п?д ?ншу океан?чну. Як типов? сучасн? остр?вн? дуги можна назвати Алеутськ? , Курильськ? , Мар?анськ? острови , ? багато ?нших арх?пелаг?в . Японськ? острови також часто називають остр?вною дугою, але ?х фундамент дуже древн?й ? насправд? вони утворен? к?лькома р?знов?ковими комплексами остр?вних дуг, так що Японськ? острови ? м?кроконтинентом .

Остр?вн? дуги утворюються при з?ткненн? двох океан?чних плит. При цьому одна з плит опиня?ться знизу ? поглина?ться в мант?ю. На верхн?й же плит? утворюються вулкани остр?вно? дуги. Вигнута сторона остр?вно? дуги спрямована в б?к плити, що поглина?ться. З цього боку знаходяться глибоководний жолоб ? переддуговий прогин .

За остр?вною дугою розташований задуговий басейн (типов? приклади: Охотське море , П?вденнокитайське море ? т. д.), в якому також може в?дбуватися спрединг .

З?ткнення континентальних плит призводить до зминання кори ? утворення г?рських пасом. Прикладом кол?з?? ? Альп?йсько-Г?малайський г?рський пояс, що утворився в результат? закриття океану Тет?с ? з?ткнення з ?враз?йською плитою ?ндостану ? Африки . У результат? потужн?сть кори значно зб?льшу?ться, п?д Г?малаями вона становить 70 км. Це нест?йка структура, вона ?нтенсивно руйну?ться поверхневою ? тектон?чною ероз??ю. У кор? з р?зко зб?льшеною потужн?стю йде виплавка гран?т?в з метаморф?зованих осадових ? магматичних пор?д. Так утворилися найб?льш? батол?ти , наприклад, Ангаро-В?т?мський ? Зеренд?нський .

?нод? дв? л?тосферн? плити не розходяться ? не посуваються одна п?д одну, а лише труться краями. Найв?дом?ший приклад ? розлом Сан-Андреас у Кал?форн?? , де рухаються Тихоокеанська ? П?вн?чно-Американська плити . Плити стикаються на час, а пот?м розходяться, вив?льняючи багато енерг?? ? викликаючи сильн? землетруси .

В океанах трансформн? розломи йдуть перпендикулярно серединно-океан?чним хребтам (СОХ) ? розбивають ?х на сегменти шириною в середньому 400 км. М?ж сегментами хребта знаходиться активна частина трансформного розлому. На ц?й д?лянц? пост?йно в?дбуваються землетруси ? горотворення, навколо розлому формуються численн? оточуюч? структури ? насуви, складки ? грабени . В результат?, в зон? розлому нер?дко оголюються мант?йн? породи.

По обидв? сторони в?д сегмент?в СОХ знаходяться неактивн? частини трансформних розлом?в. Активних рух?в у них не в?дбува?ться, але вони ч?тко виражен? в рель?ф? дна океан?в л?н?йними п?дняттями з центральною депрес??ю.

Трансформн? розломи формують законом?рну с?тку ?, очевидно, виникають не випадково, а в силу об'?ктивних ф?зичних причин. Сукупн?сть даних чисельного моделювання, теплоф?зичних експеримент?в ? геоф?зичних спостережень дозволила з'ясувати, що мант?йна конвекц?я ма? тривим?рну структуру. Кр?м основно? теч?? в?д СОХ, в конвективному осередку за рахунок охолодження верхн?х частин потоку, виникають поздовжн? теч??. Ця остигла речовина спрямову?ться вниз вздовж основного напрямку теч?? мант??. У зонах цього другорядного потоку, що опуска?ться, ? знаходяться трансформн? розломи. Така модель добре узгоджу?ться з даними про тепловий пот?к: над трансформними розломами спостер?га?ться його зниження.

Зсувн? меж? плит на континентах зустр?чаються в?дносно р?дко. ?диним нин? активним прикладом меж? такого типу ? розлом Сан-Андреас , що в?докремлю? П?вн?чно-Американську плиту в?д Тихоокеансько? . 800-мильний розлом Сан-Андреас ? один з найб?льш сейсмоактивних район?в планети: за р?к плити зм?щуються один в?дносно одного на 0,6 см, землетруси з магн?тудою понад 6 одиниць в?дбуваються в середньому раз на 22 роки. М?сто Сан-Франциско ? велика частина району бухти Сан-Франциско побудован? в безпосередн?й близькост? в?д цього розлому.

Перш? формулювання тектон?ки плит стверджували, що вулкан?зм та сейсм?чн? явища зосереджен? на меж? плит, але скоро стало зрозум?ло, що ? всередин? плит йдуть специф?чн? тектон?чн? ? магматичн? процеси, як? також були ?нтерпретован? в рамках ц??? теор??. Серед процес?в, що в?дбуваються всередин? плит особливе м?сце зайняли явища довготривалого базальтового магматизму в деяких районах, так зван? гаряч? точки.

На дн? океан?в розташован? численн? вулкан?чн? острови. Деяк? з них розташован? в ланцюжках з посл?довно зм?нюваним в?ком. Класичним прикладом тако? п?дводного пасма став Гавайський п?дводний хребет . В?н п?дн?ма?ться над поверхнею океану у вигляд? Гавайських остров?в , в?д яких на п?вн?чний зах?д йде пасмо п?дводних г?р ?з безперервно зб?льшуваним в?ком, деяк? з яких, наприклад, атол М?двей , виходять на поверхню. На в?дстан? близько 3000 км в?д Гава?в пасмо трохи поверта? на п?вн?ч ? назива?ться вже ?мператорським хребтом . В?н перерива?ться в глибоководному жолоб? перед Алеутською остр?вною дугою .

Для пояснення ц??? дивно? структури було зроблено припущення, що п?д Гавайськими островами знаходиться гаряча точка  ? м?сце, де до поверхн? п?дн?ма?ться гарячий мант?йний пот?к, який проплавля? океан?чну кору, що руха?ться над ним. Таких точок зараз на Земл? встановлено безл?ч. Мант?йний пот?к, який ?х виклика?, називають плюмом . У деяких випадках передбачають виключно глибоке походження речовини плюму, аж до меж? ядра-мант??.

Кр?м довготривалих гарячих точок, всередин? плит ?нод? в?дбуваються гранд?озн? виливи розплав?в, як? на континентах формують трапи , а в океанах океан?чн? плато. Особлив?сть цього типу магматизму в тому, що в?н в?дбува?ться за короткий у геолог?чному сенс? час ? близько дек?лькох м?льйон?в рок?в, але захоплю? величезн? площ? (десятки тисяч км²); при цьому вилива?ться колосальний обсяг базальт?в, пор?внюваний з ?х к?льк?стю, що кристал?зу?ться в серединно-океан?чних хребтах .

В?дом? сиб?рськ? трапи на Сиб?рськ?й платформ? , трап плоског?р'я Декан на ?ндостанському континент? та багато ?нших. Причиною утворення трап?в також вважаються гаряч? мант?йн? потоки, але на в?дм?ну в?д гарячих точок вони д?ють короткочасно, ? р?зниця м?ж ними не зовс?м зрозум?ла.

Гаряч? точки ? трапи дали п?дстави для створення так звано? плюмово? геотектон?ки, яка стверджу?, що значну роль в геодинам?чних процесах в?д?гра? не т?льки регулярна конвекц?я, а й плюм. Плюмова тектон?ка не суперечить тектон?ц? плит, а доповню? ??.

Розташування великих континентальних масив?в в приполярних областях сприя? загальному зниженню температури планети, оск?льки на континентах можуть утворюватися покривн? заледен?ння. Чим ширше розвинене заледен?ння, тим б?льше альбедо планети ? тим нижча середньор?чна температура.

Кр?м того, вза?мне розташування континент?в визнача? океан?чну ? атмосферну циркуляц?ю.

Однак така проста схема континенти в приполярних областях ? заледен?ння, континенти в екватор?альних областях ? п?двищення температури, виявля?ться нев?рною при з?ставленн? з геолог?чними даними про минуле Земл?. Четвертинне заледен?ння д?йсно в?дбулося, коли в район? П?вденного полюса опинилася Антарктида , ? в п?вн?чн?й п?вкул? ?враз?я ? П?вн?чна Америка наблизилися до П?вн?чного полюса . З ?ншого боку, найсильн?ше протерозойське заледен?ння , п?д час якого Земля виявилася майже повн?стю вкрита льодом, в?дбулося тод?, коли б?льша частина континентальних масив?в перебувала в екватор?альн?й област?.

Кр?м того, ?стотн? зм?ни положення континент?в в?дбуваються за час порядку десятк?в м?льйон?в рок?в, в той час як сумарна тривал?сть льодовикових епох склада? порядку дек?лькох м?льйон?в рок?в, ? п?д час одн??? льодовиково? епохи в?дбуваються цикл?чн? зм?ни заледен?нь ? ?нтергляц?ал пер?од?в. Вс? ц? кл?матичн? зм?ни в?дбуваються швидко в пор?внянн? з? швидкостями перем?щення континент?в, ? тому рух плит не може бути ?х причиною.

З вищесказаного виплива?, що перем?щення плит не грають визначально? рол? в кл?матичних зм?нах, але можуть бути важливим додатковим чинником, що ?х ≪п?дштовху?≫.

Перш? блоки континентально? кори, кратони , виникли на Земл? в архе? , тод? ж почалися ?х горизонтальн? перем?щення, але повний комплекс ознак д?? механ?зму тектон?ки плит сучасного типу зустр?ча?ться т?льки в п?зньому протерозо? . До цього мант?я, можливо, мала ?ншу структуру масопереносу, в як?й велику роль в?д?грали не устален? конвективн? потоки, а турбулентна конвекц?я ? плюм .

У минулому пот?к тепла з надр планети був б?льшим, тому кора була тоншою, тиск п?д набагато тоншою корою був теж нижчим. А при ?стотно нижчому тиску ? трохи б?льш?й температур? в'язк?сть мант?йних конвекц?йних поток?в безпосередньо п?д корою була набагато нижчою за нин?шню. Тому в кор?, що пливла на поверхн? мант?йного потоку менш в'язкого, н?ж сьогодн?, виникали лише пор?вняно невелик? пружн? деформац??. ? механ?чн? напруги, породжуван? в кор? менш в'язкими, н?ж сьогодн?, конвекц?йними потоками, були недостатн? для перевищення меж? м?цност? пор?д кори. Тому й не було тако? тектон?чно? активност?, як у даний час.

В?дтворення минулих перем?щень плит ? один з основних предмет?в геолог?чних досл?джень. З р?зним ступенем детальност? положення континент?в ? блок?в, з яких вони сформувалися, реконструйовано аж до архею .

З анал?зу перем?щень континент?в було зроблене емп?ричне спостереження, що континенти кожн? 400?600 млн рок?в збираються у величезний материк, що м?стить в соб? майже всю континентальну кору ? суперконтинент . Сучасн? континенти утворилися 200?150 млн рок?в тому, в результат? розколу суперконтиненту Панге? . Зараз континенти знаходяться на етап? майже максимального завершення. Атлантичний океан розширю?ться, а Тихий океан закрива?ться. ?ндостан руха?ться на п?вн?ч ? мне ?враз?йську плиту , але, мабуть, ресурс цього руху вже майже вичерпаний, ? в недалекому геолог?чному час? в ?нд?йському океан? виникне нова зона субдукц??, в як?й океан?чна кора ?нд?йського океану буде поглинатися п?д ?нд?йський континент .

Зараз тектон?ку вже не можна розглядати як суто геолог?чну концепц?ю. Вона в?д?гра? ключову роль у вс?х науках про Землю, в н?й вид?лилося к?лька методичних п?дход?в з р?зними базовими поняттями ? принципами.

З точки зору к?нематичного п?дходу , рухи плит можна описати геометричними законами перем?щення ф?гур на сфер?. Земля розгляда?ться як моза?ка плит р?зного розм?ру, що перем?щуються одна в?дносно одно? ? само? планети. Палеомагн?тн? дан? дозволяють в?дновити положення магн?тного полюса щодо кожно? плити на р?зн? моменти часу. Узагальнення даних за р?зними плитами призвело до реконструкц?? вс??? посл?довност? в?дносних перем?щень плит. Об'?днання цих даних з ?нформац??ю, отриманою з нерухомих гарячих точок, зробило можливим визначити абсолютн? перем?щення плит та ?стор?ю руху магн?тних полюс?в Земл?.

Теплоф?зичний п?дх?д розгляда? Землю як теплову машину , в як?й теплова енерг?я частково перетворю?ться в механ?чну. У рамках цього п?дходу рух речовини у внутр?шн?х шарах Земл? моделю?ться як пот?к в'язко? р?дини, описуваний р?вняннями Нав'?-Стокса . Мант?йна конвекц?я супроводжу?ться фазовими переходами ? х?м?чними реакц?ями, як? в?д?грають визначальну роль в структур? мант?йних теч?й. ?рунтуючись на даних геоф?зичного зондування, результатах теплоф?зичних експеримент?в ? анал?тичних ? чисельних розрахунках, вчен? намагаються детал?зувати структуру мант?йно? конвекц??, знайти швидкост? поток?в та ?нш? важлив? характеристики глибинних процес?в. Особливо важлив? ц? дан? для розум?ння будови найглибших частин Земл? ? нижньо? мант?? та ядра, як? недоступн? для безпосереднього вивчення, але, безсумн?вно, впливають на процеси, що йдуть на поверхн? планети.

Геох?м?чний п?дх?д. Для геох?м?? тектон?ка плит важлива як механ?зм безперервного обм?ну речовиною ? енерг??ю м?ж р?зними оболонками Земл?. Для кожно? геодинам?чно? обстановки характерн? специф?чн? асоц?ац?? г?рських пор?д. У свою чергу, за цими характерними особливостями можна визначити геодинам?чну обстановку, у як?й утворилася порода.

?сторичний п?дх?д. У сенс? ?стор?? планети Земля, тектон?ка плит ? це ?стор?я з'?днання ? розколювання континент?в, народження та згасання вулкан?чних ланцюг?в, появи ? закриття океан?в ? мор?в. Зараз для великих блок?в кори ?стор?я перем?щень встановлена з великою детальн?стю ? за значний пром?жок часу, але для невеликих плит методичн? труднощ? набагато б?льш?. Найскладн?ш? геодинам?чн? процеси в?дбуваються в зонах з?ткнення плит, де утворюються г?рськ? ланцюги, складен? безл?ччю др?бних р?знор?дних блок?в ? террейн?в . При вивченн? Скелястих г?р зародився особливий напрямок геолог?чних досл?джень ? террейновий анал?з , який ув?брав у себе комплекс метод?в з вид?лення террейн?в ? реконструкц?? ?х ?стор??.

Тектон?ка плит з?грала в науках про Землю роль, пор?внянну з гел?оцентричною концепц??ю в астроном?? , або в?дкриттям ДНК у генетиц? . До прийняття теор?? тектон?ки плит, науки про Землю мали описовий характер. Вони досягли високого р?вня досконалост? в опис? природних об'?кт?в, але р?дко могли пояснити причини процес?в. У р?зних розд?лах геолог?? могли дом?нувати протилежн? концепц??. Тектон?ка плит зв'язала р?зн? науки про Землю, дала можлив?сть передбачувати процеси.

У даний час нема? п?дтверджень сучасно? тектон?ки плит на ?нших планетах Сонячно? системи . Досл?дження магн?тного поля Марса , проведен? в 1999 роц? косм?чною станц??ю Mars Global Surveyor , вказують на можлив?сть тектон?ки плит на Марс? в минулому.

Деяк? процеси крижано? тектон?ки на ?вроп? аналог?чн? процесам, що в?дбуваються на Земл?.

З ?нш. планет Сонячно? системи деяк? ознаки тектон?ки плит простежуються на Венер? .

• Тектон?чна пластина
• Тектон?чн? г?потези
  • Моб?л?зм
  • Ф?ксизм
• Розломи

• Мала г?рнича енциклопед?я  : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького . ? Д.  : Сх?дний видавничий д?м , 2013. ? Т. 3 : С ? Я. ? 644 с.

• How plate tectonics will change Earth in 250 million years  : [ англ. ]  : [ арх. 28 лютого 2018 року ] / Gene Kim // Business Insider . ? . ? Дата звернення: 28 лютого 2018 року.  ? ан?мац?я континент?в на поверхн? Земл? за останн? 250 млн рок?в що минули та прогноз на 250 млн рок?в у майбутн?; в?део  на  YouTube

п о р Л?тосферн? плити Основн? Африканська ? П?вн?чноамериканська ? П?вденноамериканська ? Антарктична ? Арав?йська ? ?ндо-Австрал?йська ? Карибська ? ?враз?йська ? Наска ? Тихоокеанська ? Ф?л?пп?нська ? Кокос Др?бн? П?вн?чна п?вкуля Адр?атична ? Амурська ? Анатол?йська ? Б?рманська ? Гонав ? ?ндостанська ? Карол?нська ? Досл?дника ? Горда ? Егейського моря ? Мар?анська ? моря Банда ? Охотська ? Ок?нава ? П?вденнокитайська ? Р?вера ? Сомал?йська ? Сундська ? Хуан-де-Фука П?вденна п?вкуля Альт?плано ? Вудларк ? Галапагоська ? Голова Птаха ? Кермадек ? Манус ? Панамська ? П?вденноб?смаркська ? П?вн?чноб?смаркська ? Маоке ? Молуккського моря ? Новогебридська ? Н?уафооу ? острова Пасхи ? П?вн?чноандська ? Риф Балморал ? Риф Конвей ? Сандв?чева ? Скоша ? Соломонового моря ? Тиморська ? Тонга ? Хуан Фернандес ? Футуна ? Шетландська Зникл? Белл?нсгаузена ? ?бер?йська ? ?дзанаг? ? Кв?нтанг ? К?мер?йська ? Кула ? Лхаса ? М?жг?рська ? Обмежена ? Фараллон ? Фен?кс ? Шарко

п о р Земля ?стор?я Земл? В?к Земл? ? Геолог?чна ?стор?я Земл? ? Геохронолог?чна шкала ? ?стор?я життя на Земл? ? Земля-сн?жка ? Парадокс слабкого молодого Сонця ? Теор?я г?гантського з?ткнення ? Хронолог?я еволюц?? Географ?я та геолог?я Будова Земна кора Мант?я Ядро Внутр?шн? ядро Географ?чна оболонка Атмосфера Б?осфера Г?дросфера Св?товий океан Поверхнев? води П?дземн? води Кр?осфера Л?тосфера Континенти Тектон?ка плит Магн?тне поле Маса Грав?тац?йне поле Ф?гура Куляст?сть Довк?лля Б?ом ? Б?ор?зноман?ття ? Б?осфера ? Дика природа ? Кл?мат ? Природа ? Природна зона ? Еколог?чна н?ша ? Еколог?я ? Екосистема Див. також Майбутн? Земл? ? День Земл? ? Прапор Земл? ? Св?т ? Стих?йне лихо ? Обертання Земл? ? Тепловий баланс Земл? Категор?я:Земля

п о р Геолог?я Склад та будова Геох?м?я ? Л?толог?я ? М?нералог?я ? Морська геолог?я ? Петрограф?я ? Петролог?я ? Седиментолог?я ?сторична Геохронолог?я ? Докембр?й ? Палеогеограф?я ? Палеонтолог?я ? Планетарна ? Стратиграф?я ? Четвертинна Динам?чна Вулканолог?я ? Геодинам?ка ? Геомехан?ка ? Геоморфолог?я ? Структурна ( М?кроструктурна ) ? Тектон?ка Г?дрогеолог?я Геокр?олог?я ? Г?дрогеох?м?я ? Г?рнича ? Промислова ? Рег?ональна Геоф?зика Геодинам?ка ? Геоелектрика ? Геомагнетизм ? Геотерм?я ? Грав?метр?я ? Розв?дувальна ? Сейсмолог?я ? Тектоноф?зика Корисних копалин Вуг?льна ? Нафти ? газу ? Рудних родовищ ? металоген?я ?нженерна Г?рнича геолог?я ? ?рунтознавство ? ?нженерна геодинам?ка ? Мерзлотознавство ? Рег?ональна

п о р Елементи природи Всесв?т Прост?р Час Енерг?я Матер?я Земля Науки про Землю ?стор?я  ( Геолог?чна ) Будова Геолог?я Тектон?ка плит Океани Г?потеза Ге? Майбутн? Погода Метеоролог?я Атмосфера Кл?мат Хмара Сонячна рад?ац?я Припливи та в?дпливи В?тер Довк?лля Еколог?я Екосистема Поле Випром?нення Дика природа Л?сова пожежа Життя Аб?огенез ?стор?я життя на Земл? Б?осфера Р?вн? орган?зац?? Б?олог?я  ( Астроб?олог?я ) Орган?зм Еукар?оти флора рослини фауна тварини гриби протисти Прокар?оти архе? бактер?? В?руси Категор?я Наука

п о р Океанограф?я Хвилювання Шкала Баллантайн [en] Нестаб?льн?сть Бенджам?на ? Фейра [en] Апроксимац?я Бусс?нека [en] Теор?я л?н?йних хвиль [en] Приб?й Клапот?с [en] Кно?дальн? хвил? [en] Дисперс?я хвиль Крайова хвиля [en] Екватор?альна хвиля [en] Грав?тац?йн? хвил? Закон Гр?на [en] ?нфраграв?тац?йн? хвил? [en] Внутр?шн? хвил? Число ?р?барена Хвиля Кельв?на [en] К?нематичн? хвил? [en] Л?торальний перенос [en] Вар?ац?йний принцип Люка [en] Р?вняння з пом?рним ухилом [en] Розс?ювання напруги [en] Хвил?-вбивц? Хвил? Россб? Грав?тац?йн? хвил? Россб? [en] Стан моря Сейш? Сол?тон Стокса перенос [en] проблема [en] хвил? [en] Мертва зиб Трохо?дальн? хвил? [en] Цунам? Мегацунам? П?дводн? хвил? в?дкочування [en] Число Урселя [en] Д?я хвил? (механ?ка) [en] Базис хвил? [en] Висота хвил? [en] Енерг?я морських хвиль Радар хвиль [en] Турбулентн?сть хвиль [en] Р?вняння м?лко? води В?тров? хвил? Модель [en] Циркуляц?я [en] Апвел?нг / Даунвел?нг Атмосферна циркуляц?я Баротропн?сть [en] Вир Сила Кор?ол?са Сила Кор?ол?са ? Стокса [en] Сила Крейка ? Лейбовича [en] Вихори в океан? [en] Екмана сп?раль транспорт [en] шар [en] Осциляц?я Ель-Н?ньйо [en] Модель загально? циркуляц?? Геостроф?чна теч?я [en] Галотермальна циркуляц?я порушення Г?дротермальна циркуляц?я Циркуляц?я Лангмюра [en] MOM [en] Морська теч?я Океан?чна динам?ка [en] Розривна теч?я П?дповерхнева морська теч?я [en] Баланс Свердрупа [en] В?трова морська теч?я [en] WOCE [en] Припливи Амф?дром?чна точка Бор Висота припливу [en] Внутр?шн?й приплив [en] Голова припливу [en] Правило дванадцятих [en] Припливна енергетика [en] Приплив Земл? Припливн? потоки [en] Припливн? сили Р?вень моря GLOSS [en] Евстатичн? коливання Крива р?вня моря Мареограф П?двищення р?вня моря Св?това геодезична система Система попередження про цунам? [en] Топограф?я поверхн? Св?тового океану [en] Акустика Глибинний розс?юючий шар [en] Г?дроакустика Океан?чна акустична томограф?я [en] SOFAR лот [en] П?дводний звуковий канал [en] П?дводна акустика [en] П?дводна акустична система позиц?ювання [en] Акватор?я Океан Море Затока Бухта Естуар?й Лагуна Лиман Ф?орд Протока Геолог?я Вулкан?чна дуга Г?потеза Вайна ? Метью ? Морл? [en] Глибоководн? г?дротермальн? джерела Б?л? курц? Чорн? курц? Дивергентна границя Конвергентна границя Контурит [en] Океан?чна земна кора Пасивний роздвиг океан?чно? кори [en] Пелаг?чн? в?дклади Поверхня Мохоровичича Спрединг Субдукц?я Тихоокеанське вогняне к?льце Тектон?ка плит Трансформний розлом Холодн? просочування Рель?ф дна Батиметрична карта Дно океану Ложе океану Аб?сальна р?внина Котловина Плато П?дводна околиця континент?в Бр?вка М?лина П?дн?жжя Схил Шельф Океан?чний жолоб П?дводн? гори Атол Вулкан Гайот П?дводний каньйон Серединно-океан?чний хребет Узбережжя Еколог?чн? зони Аб?саль Ультрааб?саль Бат?аль Бенталь Л?тораль Супрал?тораль Субл?тораль Неритова зона Пелаг?аль Аб?сопелаг?аль Бат?пелаг?аль Г?перпелаг?аль Еп?пелаг?аль Мезопелаг?аль Фотична зона Досл?дження Арго (програма) [en] Берегознавство Г?дрограф?я Пром?рн? роботи ?стор?я досл?дження Св?тового океану [en] Океанограф?чн? спостереження [en] Супутники Jason-1 Jason-2 [en] Jason-3 [en] П?дводн? апарати Батискаф Алв?н Арх?мед Мир Пайсис Тр??ст Цзяолун Г?дростат П?дводний планер Прилади й апаратура Донний занурювач [en] Орган?зац?? Нац?ональний центр обробки океанолог?чних даних [en] Науковий г?дроф?зичний центр НАН Укра?ни Пов'язан? статт? Атлас Св?тового океану Забруднення океан?в Кол?р води [en] Морська вода Морська енергетика Град??нта температури Град??нта солоност? Наука на сфер? [en] Океанограф?чна терм?нолог?я [en] Поверхневий м?крошар морсько? води [en] Температура поверхн? Св?тового океану [en] Термоклин Категор?я Портал Про?кт В?к?сховище

Тематичн? сайти Wolfram Language · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Cultureel Woordenboek · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis Дов?дков? видання KBpedia · Nuovo soggettario · Баскська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · ?тал?йська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/067ds · GND :  4046317-5 · J9U :  987007555708705171 · LNB :  000079475 · NDL :  00569219 · NKC :  ph1025528