Тектон?ка плит

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Д?аграма основних елемент?в ? процес?в теор?? Глобально? тектон?ки плит:1-Астеносфера; 2-Л?тосфера; 3-Гаряча точка; 4-Океан?чна кора; 5-Субдуктивна плита; 6-Континентальна кора; 7-Континентальний розлом (межа молодо? плити) ; 8-Зб?жна межа плит; 9-Розб?жна межа плит; 10-Трансформний розлом; 11-Щитовий вулкан; 12-Океан?чний хребет; 13-Зб?жна межа плит; 14-Стратовулкан; 15-Остр?вна дуга; 16-Плита; 17-Астеносфера; 18-Океан?чний жолоб
Тектон?чн? плити з векторами ?х сучасного руху
Тектон?чн? плити за площею

Текто?н?ка л?тосфе?рних плит  ? сучасна геолог?чна теор?я, зг?дно з якою л?тосфера розд?лена на велик? плити, як? рухаються по астеносфер? в горизонтальному напрямку. Б?ля серединно-океан?чних хребт?в л?тосферн? плити нарощуються за рахунок речовини, яка п?дн?ма?ться з надр, ? розходяться в сторони ( спрединг ). У глибоководних жолобах одна плита находить на ?ншу ? поглина?ться мант??ю ( субдукц?я ). Там, де плити з?штовхуються м?ж собою, виника? складчаста споруда ( кол?з?я ). Тектон?ку плит деяк? геологи розглядають, як сучасний вар?ант г?потези моб?л?зму .

Назва

[ ред. | ред. код ]

Вперше г?потезу названо ≪тектон?кою плит≫ в робот? Вайна ? Хеса [1] , 1970 року, а вираз ≪Нова глобальна тектон?ка≫ належить Айзексу та Ол?веру [2] .

Загальна ?нформац?я

[ ред. | ред. код ]
Схема тектон?чних процес?в

Тектон?ка плит ? геотектон?чна г?потеза, що поясню? рухи, деформац?? ? сейсм?чну активн?сть верхньо? оболонки Земл?. Зг?дно з тектон?кою плит л?тосфера розд?лена на плити, що в?докремлен? одна в?д одно? глибинними розломами ? як? перем?щуються по в?дносно пластичн?й астеносфер? в горизонтальному напрямку. Тектон?ка плит ? сучасний вар?ант концепц?? моб?л?зму . Основн? положення тектон?ки плит сформульован? в 1967?1968 рр. групою американських геоф?зик?в У. Дж. Морганом, К. Ле П?шоном, Дж. Ол?вером, Дж. Айзексом, Л. Сайксом в розвиток б?льш ранн?х (1961?1962 рр.) ?дей американських вчених Г. Гесса ? Р. Д?тца про розширення ( спрединг ) ложа океан?в, передбачених англ?йським геологом А. Холмсом в 1931 роц? ? англ?йським вченим О. Ф?шером (Х?Х ст.), а також н?мецьким вченим А. Вегенером в його г?потез? дрейфу материк?в (дрифтова г?потеза, 1912). Основна ?дея тектон?ки плит як тектон?чно? теор?? ? розгляд л?тосфери як системи рухомих блок?в л?тосферних плит, що розсуваються внасл?док спредингу в?д серединно-океан?чних хребт?в ? п?дсуваються одна п?д одну внасл?док субдукц?? або з?штовхуються при кол?з??. З ?? допомогою намагаються пояснити землетруси, вулкан?чну д?яльн?сть (зокрема, вибух вулкана Сантор?н у 1400 р. до н. е., виверження вулкан?в Тамборо ? Кракатау у XIX ст.) ? гороутворення як насл?док великих горизонтальних перем?щень поверхневих частин Земл?.

До числа великих плит належать: с?м великих Тихоокеанська, ?враз?йська, П?вн?чно-Американська, П?вденно-Американська, Африканська, ?ндо-Австрал?йська, Антарктична ? в?с?м малих та м?кроплит (Арав?йська, ?ндокитайська, Карибська, Китайська, Кокос, Охотська, Ф?л?пп?нська, Хуан-де-Фука). Рух л?тосферних плит по астеносфер? складний, у ньому вид?ляють три типи:

  • 1) розходження ( дивергенц?я ) в осьових зонах серединно-океан?чних хребт?в;
  • 2) сходження ( конвергенц?я ) по перифер?? океан?в, в глибоководних жолобах, де океанськ? плити п?дсуваються п?д континентальн? або островодужн?;
  • 3) ковзання вздовж трансформних розлом?в.

Розширення ложа океан?в в зв'язку з розходженням плит уздовж осей серединних хребт?в ? народження ново? океансько? кори компенсу?ться ?? поглинанням у зонах п?дсування ? субдукц?? океан?чно? кори в глибоководних жолобах, завдяки чому об'?м Земл? залиша?ться пост?йним. Рух плит по поверхн? астеносфери п?дкоря?ться теорем? Л. Ейлера, що опису? тра?ктор?? вза?много перем?щення зв'язаних точок на сфер? як дуги к?л, проведених в?дносно деяких полюс?в обертання; останн? розташован? на перетин? поверхн? Земл? в?ссю, що проходить через центр Земл?. Причина перем?щення л?тосферних плит ? теплова конвекц?я в мант?? Земл?. Експериментальна перев?рка цих положень в основному п?дтвердила ?х справедлив?сть. Залиша?ться в?дкритим питання про початок д?? тектон?ки плит в ?стор?? Земл?, оск?льки прям? ознаки плитно-тектон?чних процес?в (оф?ол?ти як показники спредингу, пояси метаморф?зму високого тиску як показники субдукц??) в?дом? лише з п?знього протерозою ? рифею (за ?ншою верс??ю з архею або раннього протерозою).

Основн? положення

[ ред. | ред. код ]
  • Сейсм?чн? пояси ? зонами, де в?дбуваються диференц?альн? рухи жорстких (непластичних) плит .
  • Первинна реолог?чна стратиф?кац?я верхньо? мант?? ? кори з ?х розд?ленням на л?тосферу ? астеносферу визнача? механ?чну повед?нку верхн?х шар?в Земл?.
  • Б?льша частина механ?чно? енерг?? вив?льня?ться в межах дек?лькох вузьких сейсм?чних пояс?в, а решта енерг?? ? при епейроген?чних рухах.
  • Перем?щення жорстких (непластичних) т?л на поверхн? Земл? обмежен? суворими геометричними умовами.

З вищенаведених основних положень випливають так? насл?дки:

  • Розд?л на плити не пов'язаний з розд?лом на океани ? материки, позаяк сейсм?чн? пояси загалом не зб?гаються з границями м?ж материками ? океанами, за винятком Тихоокеансько? плити.
  • В?дносн? рухи охоплюють моза?чну систему плит ? нема жодних п?дстав вважати, що якась одна границя плити ? нерухомою в ?снуюч?й систем? координат. В?дпов?дно, для геолог?чних задач можна точно вим?рювати лише в?дносн? рухи плит.
  • Велик? перем?щення плит завжди приурочен? до одних ? тих самих послаблених зон, тому не ?сну? простого методу, який би зв'язував тектон?чн? напруги всередин? плит з ?х вза?мними перем?щеннями [3] .

Хоча тектон?ка плит м?стить у соб? поняття про рух материк?в , це не те ж саме, що г?потеза дрейфу материк?в , запропонована на початку ХХ стол?ття . Цю г?потезу геологи в?дкинули через деяк? експериментальн? та теоретичн? неузгодженост?. Теор?я, прийнята зараз, докор?нно в?др?зня?ться в?д колишньо?.

Дивергентн? меж? (меж? розсування плит)

[ ред. | ред. код ]

Це меж? м?ж плитами, що рухаються в протилежн? сторони. У рель?ф? Земл? ц? меж? виражен? рифтами , у них переважають деформац?? розтягування, потужн?сть кори знижена, тепловий пот?к максимальний, ? в?дбува?ться активний вулкан?зм. Якщо така межа утворю?ться на континент?, то форму?ться континентальний рифт, який надал? може перетворитися на океан?чний басейн з океан?чним рифтом у центр?. В океан?чних рифтах в результат? спред?нгу форму?ться нова океан?чна кора.

Океан?чн? рифти

[ ред. | ред. код ]
Океан?чн? хребти
Докладн?ше: Океан?чн? хребти

На океан?чн?й кор? рифти приурочен? до центральних частин серединно-океан?чних хребт?в . У них в?дбува?ться утворення ново? океан?чно? кори. Загальна ?х протяжн?сть понад 60 тисяч к?лометр?в. З ними пов'язано безл?ч г?дротермальних джерел , як? виносять у океан значну частину глибинного тепла, ? розчинених елемент?в. Високотемпературн? джерела називаються чорними курцями , з ними пов'язан? значн? запаси кольорових метал?в.

Континентальн? рифти

[ ред. | ред. код ]

Розкол континенту на частини почина?ться з утворення рифта . Кора тонша? ? розсува?ться, почина?ться магматизм . Форму?ться протяжна л?н?йна западина глибиною порядку сотень метр?в, яка обмежена сер??ю скид?в . П?сля цього можлив? два вар?анти розвитку под?й: або розширення рифта припиня?ться ? в?н заповню?ться осадовими породами, перетворюючись на авлакоген , або континенти продовжують розсуватися ? м?ж ними, вже в типово океан?чних рифтах, почина? формуватися океан?чна кора.

Конвергентн? меж? (меж? з?ткнення плит)

[ ред. | ред. код ]

Конвергентними називаються меж?, на яких в?дбува?ться з?ткнення плит. Можлив? три вар?анти:

  1. Континентальна плита з океан?чною. Океан?чна кора щ?льн?ша, н?ж континентальна ? занурю?ться п?д континент в зон? субдукц?? .
  2. Океан?чна плита з океан?чною. У такому випадку одна з плит заповза? п?д ?ншу ? також форму?ться зона субдукц?? , над якою утворю?ться остр?вна дуга.
  3. Континентальна плита з континентальною. В?дбува?ться кол?з?я, виника? потужна складчаста область. Класичний приклад ? Г?мала?.

У р?дк?сних випадках в?дбува?ться насування океан?чно? кори на континентальну ? обдукц?я . Завдяки цьому процесу виникли оф?ол?ти К?пру , Ново? Каледон?? , Оману та ?н.

У зонах субдукц?? поглина?ться океан?чна кора, ? цим компенсу?ться ?? поява в серединно-океан?чних хребтах. У них в?дбуваються винятково складн? процеси, вза?мод?? кори ? мант??. Так, океан?чна кора може затягувати в мант?ю блоки континентально? кори, як? внасл?док низько? щ?льност? ексгумують назад в кору. Так виникають метаморф?чн? комплекси надвисоких тиск?в, один ?з найпопулярн?ших об'?кт?в сучасних геолог?чних досл?джень.

Б?льш?сть сучасних зон субдукц?? розташован? по перифер?? Тихого океану , утворюючи тихоокеанське вогненне к?льце. Процеси, що йдуть в зон? конвергенц?? плит, по праву вважаються одними з найскладн?ших в геолог??. У н?й зм?шуються блоки р?зного походження, створюючи нову континентальну кору. Активн? континентальн? околиц?

Активна континентальна окра?на

[ ред. | ред. код ]
Активна континентальна окра?на

Активна континентальна окра?на виника? там, де п?д континент занурю?ться океан?чна кора. Еталоном ц??? геодинам?чно? обстановки вважа?ться зах?дне узбережжя П?вденно? Америки , ?? часто називають андським типом континентально? окра?ни. Для активно? континентально? окра?ни характерн? численн? вулкани ? взагал? потужний магматизм . Розплави мають три компоненти: океан?чну кору, мант?ю над нею ? низи континентально? кори.

П?д активною континентальною окра?ною в?дбува?ться активна механ?чна вза?мод?я океан?чно? ? континентально? плит. Залежно в?д швидкост?, в?ку та потужност? океан?чно? кори можлив? к?лька сценар??в р?вноваги. Якщо плита руха?ться пов?льно ? ма? в?дносно малу потужн?сть, то континент з?скр?ба? з не? осадовий чохол. Осадов? породи мнуться в ?нтенсивн? складки, метаморф?зуются ? стають частиною континентально? кори. При цьому утворю?ться структура, що назива?ться акрец?йний клином . Якщо швидк?сть занурення плити висока, а осадовий чохол тонкий, то океан?чна кора стира? низ континенту ? втягу? його в мант?ю.

Остр?вн? дуги

[ ред. | ред. код ]
Остр?вн? дуги

Остр?вн? дуги ? це ланцюжки вулкан?чних остров?в над зоною субдукц?? , що виникають там, де океан?чна плита занурю?ться п?д ?ншу океан?чну. Як типов? сучасн? остр?вн? дуги можна назвати Алеутськ? , Курильськ? , Мар?анськ? острови , ? багато ?нших арх?пелаг?в . Японськ? острови також часто називають остр?вною дугою, але ?х фундамент дуже древн?й ? насправд? вони утворен? к?лькома р?знов?ковими комплексами остр?вних дуг, так що Японськ? острови ? м?кроконтинентом .

Остр?вн? дуги утворюються при з?ткненн? двох океан?чних плит. При цьому одна з плит опиня?ться знизу ? поглина?ться в мант?ю. На верхн?й же плит? утворюються вулкани остр?вно? дуги. Вигнута сторона остр?вно? дуги спрямована в б?к плити, що поглина?ться. З цього боку знаходяться глибоководний жолоб ? переддуговий прогин .

За остр?вною дугою розташований задуговий басейн (типов? приклади: Охотське море , П?вденнокитайське море ? т. д.), в якому також може в?дбуватися спрединг .

Кол?з?я континент?в

[ ред. | ред. код ]
Кол?з?я континент?в

З?ткнення континентальних плит призводить до зминання кори ? утворення г?рських пасом. Прикладом кол?з?? ? Альп?йсько-Г?малайський г?рський пояс, що утворився в результат? закриття океану Тет?с ? з?ткнення з ?враз?йською плитою ?ндостану ? Африки . У результат? потужн?сть кори значно зб?льшу?ться, п?д Г?малаями вона становить 70 км. Це нест?йка структура, вона ?нтенсивно руйну?ться поверхневою ? тектон?чною ероз??ю. У кор? з р?зко зб?льшеною потужн?стю йде виплавка гран?т?в з метаморф?зованих осадових ? магматичних пор?д. Так утворилися найб?льш? батол?ти , наприклад, Ангаро-В?т?мський ? Зеренд?нський .

Трансформн? меж?

[ ред. | ред. код ]
Мапа розлому Сан-Андреас , на як?й показано в?дносний рух земно? кори

?нод? дв? л?тосферн? плити не розходяться ? не посуваються одна п?д одну, а лише труться краями. Найв?дом?ший приклад ? розлом Сан-Андреас у Кал?форн?? , де рухаються Тихоокеанська ? П?вн?чно-Американська плити . Плити стикаються на час, а пот?м розходяться, вив?льняючи багато енерг?? ? викликаючи сильн? землетруси .

Трансформн? розломи

[ ред. | ред. код ]

В океанах трансформн? розломи йдуть перпендикулярно серединно-океан?чним хребтам (СОХ) ? розбивають ?х на сегменти шириною в середньому 400 км. М?ж сегментами хребта знаходиться активна частина трансформного розлому. На ц?й д?лянц? пост?йно в?дбуваються землетруси ? горотворення, навколо розлому формуються численн? оточуюч? структури ? насуви, складки ? грабени . В результат?, в зон? розлому нер?дко оголюються мант?йн? породи.

По обидв? сторони в?д сегмент?в СОХ знаходяться неактивн? частини трансформних розлом?в. Активних рух?в у них не в?дбува?ться, але вони ч?тко виражен? в рель?ф? дна океан?в л?н?йними п?дняттями з центральною депрес??ю.

Трансформн? розломи формують законом?рну с?тку ?, очевидно, виникають не випадково, а в силу об'?ктивних ф?зичних причин. Сукупн?сть даних чисельного моделювання, теплоф?зичних експеримент?в ? геоф?зичних спостережень дозволила з'ясувати, що мант?йна конвекц?я ма? тривим?рну структуру. Кр?м основно? теч?? в?д СОХ, в конвективному осередку за рахунок охолодження верхн?х частин потоку, виникають поздовжн? теч??. Ця остигла речовина спрямову?ться вниз вздовж основного напрямку теч?? мант??. У зонах цього другорядного потоку, що опуска?ться, ? знаходяться трансформн? розломи. Така модель добре узгоджу?ться з даними про тепловий пот?к: над трансформними розломами спостер?га?ться його зниження.

Зсуви на континентах

[ ред. | ред. код ]

Зсувн? меж? плит на континентах зустр?чаються в?дносно р?дко. ?диним нин? активним прикладом меж? такого типу ? розлом Сан-Андреас , що в?докремлю? П?вн?чно-Американську плиту в?д Тихоокеансько? . 800-мильний розлом Сан-Андреас ? один з найб?льш сейсмоактивних район?в планети: за р?к плити зм?щуються один в?дносно одного на 0,6 см, землетруси з магн?тудою понад 6 одиниць в?дбуваються в середньому раз на 22 роки. М?сто Сан-Франциско ? велика частина району бухти Сан-Франциско побудован? в безпосередн?й близькост? в?д цього розлому.

Процеси всередин? плит

[ ред. | ред. код ]

Перш? формулювання тектон?ки плит стверджували, що вулкан?зм та сейсм?чн? явища зосереджен? на меж? плит, але скоро стало зрозум?ло, що ? всередин? плит йдуть специф?чн? тектон?чн? ? магматичн? процеси, як? також були ?нтерпретован? в рамках ц??? теор??. Серед процес?в, що в?дбуваються всередин? плит особливе м?сце зайняли явища довготривалого базальтового магматизму в деяких районах, так зван? гаряч? точки.

Гаряч? точки

[ ред. | ред. код ]

На дн? океан?в розташован? численн? вулкан?чн? острови. Деяк? з них розташован? в ланцюжках з посл?довно зм?нюваним в?ком. Класичним прикладом тако? п?дводного пасма став Гавайський п?дводний хребет . В?н п?дн?ма?ться над поверхнею океану у вигляд? Гавайських остров?в , в?д яких на п?вн?чний зах?д йде пасмо п?дводних г?р ?з безперервно зб?льшуваним в?ком, деяк? з яких, наприклад, атол М?двей , виходять на поверхню. На в?дстан? близько 3000 км в?д Гава?в пасмо трохи поверта? на п?вн?ч ? назива?ться вже ?мператорським хребтом . В?н перерива?ться в глибоководному жолоб? перед Алеутською остр?вною дугою .

Для пояснення ц??? дивно? структури було зроблено припущення, що п?д Гавайськими островами знаходиться гаряча точка  ? м?сце, де до поверхн? п?дн?ма?ться гарячий мант?йний пот?к, який проплавля? океан?чну кору, що руха?ться над ним. Таких точок зараз на Земл? встановлено безл?ч. Мант?йний пот?к, який ?х виклика?, називають плюмом . У деяких випадках передбачають виключно глибоке походження речовини плюму, аж до меж? ядра-мант??.

Трапи ? океан?чн? плато

[ ред. | ред. код ]

Кр?м довготривалих гарячих точок, всередин? плит ?нод? в?дбуваються гранд?озн? виливи розплав?в, як? на континентах формують трапи , а в океанах океан?чн? плато. Особлив?сть цього типу магматизму в тому, що в?н в?дбува?ться за короткий у геолог?чному сенс? час ? близько дек?лькох м?льйон?в рок?в, але захоплю? величезн? площ? (десятки тисяч км²); при цьому вилива?ться колосальний обсяг базальт?в, пор?внюваний з ?х к?льк?стю, що кристал?зу?ться в серединно-океан?чних хребтах .

В?дом? сиб?рськ? трапи на Сиб?рськ?й платформ? , трап плоског?р'я Декан на ?ндостанському континент? та багато ?нших. Причиною утворення трап?в також вважаються гаряч? мант?йн? потоки, але на в?дм?ну в?д гарячих точок вони д?ють короткочасно, ? р?зниця м?ж ними не зовс?м зрозум?ла.

Гаряч? точки ? трапи дали п?дстави для створення так звано? плюмово? геотектон?ки, яка стверджу?, що значну роль в геодинам?чних процесах в?д?гра? не т?льки регулярна конвекц?я, а й плюм. Плюмова тектон?ка не суперечить тектон?ц? плит, а доповню? ??.

Вплив перем?щення плит на кл?мат

[ ред. | ред. код ]

Розташування великих континентальних масив?в в приполярних областях сприя? загальному зниженню температури планети, оск?льки на континентах можуть утворюватися покривн? заледен?ння. Чим ширше розвинене заледен?ння, тим б?льше альбедо планети ? тим нижча середньор?чна температура.

Кр?м того, вза?мне розташування континент?в визнача? океан?чну ? атмосферну циркуляц?ю.

Однак така проста схема континенти в приполярних областях ? заледен?ння, континенти в екватор?альних областях ? п?двищення температури, виявля?ться нев?рною при з?ставленн? з геолог?чними даними про минуле Земл?. Четвертинне заледен?ння д?йсно в?дбулося, коли в район? П?вденного полюса опинилася Антарктида , ? в п?вн?чн?й п?вкул? ?враз?я ? П?вн?чна Америка наблизилися до П?вн?чного полюса . З ?ншого боку, найсильн?ше протерозойське заледен?ння , п?д час якого Земля виявилася майже повн?стю вкрита льодом, в?дбулося тод?, коли б?льша частина континентальних масив?в перебувала в екватор?альн?й област?.

Кр?м того, ?стотн? зм?ни положення континент?в в?дбуваються за час порядку десятк?в м?льйон?в рок?в, в той час як сумарна тривал?сть льодовикових епох склада? порядку дек?лькох м?льйон?в рок?в, ? п?д час одн??? льодовиково? епохи в?дбуваються цикл?чн? зм?ни заледен?нь ? ?нтергляц?ал пер?од?в. Вс? ц? кл?матичн? зм?ни в?дбуваються швидко в пор?внянн? з? швидкостями перем?щення континент?в, ? тому рух плит не може бути ?х причиною.

З вищесказаного виплива?, що перем?щення плит не грають визначально? рол? в кл?матичних зм?нах, але можуть бути важливим додатковим чинником, що ?х ≪п?дштовху?≫.

?стор?я перем?щень плит

[ ред. | ред. код ]
В?к дна океан?в (червоний кол?р в?дпов?да? молод?й кор?).

Початок тектон?ки плит

[ ред. | ред. код ]

Перш? блоки континентально? кори, кратони , виникли на Земл? в архе? , тод? ж почалися ?х горизонтальн? перем?щення, але повний комплекс ознак д?? механ?зму тектон?ки плит сучасного типу зустр?ча?ться т?льки в п?зньому протерозо? . До цього мант?я, можливо, мала ?ншу структуру масопереносу, в як?й велику роль в?д?грали не устален? конвективн? потоки, а турбулентна конвекц?я ? плюм .

У минулому пот?к тепла з надр планети був б?льшим, тому кора була тоншою, тиск п?д набагато тоншою корою був теж нижчим. А при ?стотно нижчому тиску ? трохи б?льш?й температур? в'язк?сть мант?йних конвекц?йних поток?в безпосередньо п?д корою була набагато нижчою за нин?шню. Тому в кор?, що пливла на поверхн? мант?йного потоку менш в'язкого, н?ж сьогодн?, виникали лише пор?вняно невелик? пружн? деформац??. ? механ?чн? напруги, породжуван? в кор? менш в'язкими, н?ж сьогодн?, конвекц?йними потоками, були недостатн? для перевищення меж? м?цност? пор?д кори. Тому й не було тако? тектон?чно? активност?, як у даний час.

Минул? перем?щення плит

[ ред. | ред. код ]
Пангея
Див. також: Суперконтинент

В?дтворення минулих перем?щень плит ? один з основних предмет?в геолог?чних досл?джень. З р?зним ступенем детальност? положення континент?в ? блок?в, з яких вони сформувалися, реконструйовано аж до архею .

З анал?зу перем?щень континент?в було зроблене емп?ричне спостереження, що континенти кожн? 400?600 млн рок?в збираються у величезний материк, що м?стить в соб? майже всю континентальну кору ? суперконтинент . Сучасн? континенти утворилися 200?150 млн рок?в тому, в результат? розколу суперконтиненту Панге? . Зараз континенти знаходяться на етап? майже максимального завершення. Атлантичний океан розширю?ться, а Тихий океан закрива?ться. ?ндостан руха?ться на п?вн?ч ? мне ?враз?йську плиту , але, мабуть, ресурс цього руху вже майже вичерпаний, ? в недалекому геолог?чному час? в ?нд?йському океан? виникне нова зона субдукц??, в як?й океан?чна кора ?нд?йського океану буде поглинатися п?д ?нд?йський континент .

Тектон?ка плит як система наук

[ ред. | ред. код ]

Зараз тектон?ку вже не можна розглядати як суто геолог?чну концепц?ю. Вона в?д?гра? ключову роль у вс?х науках про Землю, в н?й вид?лилося к?лька методичних п?дход?в з р?зними базовими поняттями ? принципами.

З точки зору к?нематичного п?дходу , рухи плит можна описати геометричними законами перем?щення ф?гур на сфер?. Земля розгляда?ться як моза?ка плит р?зного розм?ру, що перем?щуються одна в?дносно одно? ? само? планети. Палеомагн?тн? дан? дозволяють в?дновити положення магн?тного полюса щодо кожно? плити на р?зн? моменти часу. Узагальнення даних за р?зними плитами призвело до реконструкц?? вс??? посл?довност? в?дносних перем?щень плит. Об'?днання цих даних з ?нформац??ю, отриманою з нерухомих гарячих точок, зробило можливим визначити абсолютн? перем?щення плит та ?стор?ю руху магн?тних полюс?в Земл?.

Теплоф?зичний п?дх?д розгляда? Землю як теплову машину , в як?й теплова енерг?я частково перетворю?ться в механ?чну. У рамках цього п?дходу рух речовини у внутр?шн?х шарах Земл? моделю?ться як пот?к в'язко? р?дини, описуваний р?вняннями Нав'?-Стокса . Мант?йна конвекц?я супроводжу?ться фазовими переходами ? х?м?чними реакц?ями, як? в?д?грають визначальну роль в структур? мант?йних теч?й. ?рунтуючись на даних геоф?зичного зондування, результатах теплоф?зичних експеримент?в ? анал?тичних ? чисельних розрахунках, вчен? намагаються детал?зувати структуру мант?йно? конвекц??, знайти швидкост? поток?в та ?нш? важлив? характеристики глибинних процес?в. Особливо важлив? ц? дан? для розум?ння будови найглибших частин Земл? ? нижньо? мант?? та ядра, як? недоступн? для безпосереднього вивчення, але, безсумн?вно, впливають на процеси, що йдуть на поверхн? планети.

Геох?м?чний п?дх?д. Для геох?м?? тектон?ка плит важлива як механ?зм безперервного обм?ну речовиною ? енерг??ю м?ж р?зними оболонками Земл?. Для кожно? геодинам?чно? обстановки характерн? специф?чн? асоц?ац?? г?рських пор?д. У свою чергу, за цими характерними особливостями можна визначити геодинам?чну обстановку, у як?й утворилася порода.

?сторичний п?дх?д. У сенс? ?стор?? планети Земля, тектон?ка плит ? це ?стор?я з'?днання ? розколювання континент?в, народження та згасання вулкан?чних ланцюг?в, появи ? закриття океан?в ? мор?в. Зараз для великих блок?в кори ?стор?я перем?щень встановлена з великою детальн?стю ? за значний пром?жок часу, але для невеликих плит методичн? труднощ? набагато б?льш?. Найскладн?ш? геодинам?чн? процеси в?дбуваються в зонах з?ткнення плит, де утворюються г?рськ? ланцюги, складен? безл?ччю др?бних р?знор?дних блок?в ? террейн?в . При вивченн? Скелястих г?р зародився особливий напрямок геолог?чних досл?джень ? террейновий анал?з , який ув?брав у себе комплекс метод?в з вид?лення террейн?в ? реконструкц?? ?х ?стор??.

Значення тектон?ки плит

[ ред. | ред. код ]

Тектон?ка плит з?грала в науках про Землю роль, пор?внянну з гел?оцентричною концепц??ю в астроном?? , або в?дкриттям ДНК у генетиц? . До прийняття теор?? тектон?ки плит, науки про Землю мали описовий характер. Вони досягли високого р?вня досконалост? в опис? природних об'?кт?в, але р?дко могли пояснити причини процес?в. У р?зних розд?лах геолог?? могли дом?нувати протилежн? концепц??. Тектон?ка плит зв'язала р?зн? науки про Землю, дала можлив?сть передбачувати процеси.

Тектон?ка плит на ?нших планетах

[ ред. | ред. код ]

У даний час нема? п?дтверджень сучасно? тектон?ки плит на ?нших планетах Сонячно? системи . Досл?дження магн?тного поля Марса , проведен? в 1999 роц? косм?чною станц??ю Mars Global Surveyor , вказують на можлив?сть тектон?ки плит на Марс? в минулому.

Деяк? процеси крижано? тектон?ки на ?вроп? аналог?чн? процесам, що в?дбуваються на Земл?.

З ?нш. планет Сонячно? системи деяк? ознаки тектон?ки плит простежуються на Венер? .

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Vine F. J., Hess H. H. (1970) Sea-floor spreading / in Maxwell A. E., ed. , The Sea, 4 (2), 587?622, Wiley-Interscience, New York, N. Y.
  2. Isacks B. L., Oliver J., Sykes L. R. (1974) Seismology and the new global tectonic // Journal Geophys. Res., 73, 5855-5899
  3. McKenzie D. P. (1969) The relation between fault plane solutions for earthquakes and the directions of the principal stress // Bull. Seism. Soc. Am., 59, 591?601 (англ.)

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]
  • How plate tectonics will change Earth in 250 million years  : [ англ. ]  : [ арх. 28 лютого 2018 року ] / Gene Kim // Business Insider . ? . ? Дата звернення: 28 лютого 2018 року.  ? ан?мац?я континент?в на поверхн? Земл? за останн? 250 млн рок?в що минули та прогноз на 250 млн рок?в у майбутн?; в?део  на  YouTube