С?налоа

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
С?налоа
—   Штат   —

Sinaloa

Герб С?налоа Прапор С?налоа
Столиця Кульякан
Кра?на Мексика  Мексика
Межу? з:   сус?дн? адм?нодиниц?
Ч?уауа ?
Оф?ц?йна мова ?спанська
Населення
 - повне 2 608 442 чолов?к
Етн?кон ?тал. Sinaloense
Площа
 - повна 58 238  км²
 - широта 27º 02' - 22º 29' N
 - довгота 105º 23' - 109º 28 W
Висота
 - максимальна 139 м
 - м?н?мальна 139 м
Часовий пояс UTC?7
Став штатом 1831
Вебсайт www.sinaloa.gob.mx
Код ISO 3166-2 MX-SIN
Штат Сіналоа на мапі Мексики
Штат С?налоа на мап? Мексики

Штат С?налоа на мап? Мексики
Мапа
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?
за темою: С?налоа

С?нало?а ( ацт. Sinaloa ) ? штат на п?вденному заход? Мексики , на узбережж? Тихого океану . Площа 58 238 км² . Населення 2 608 442 чолов?к ( 2005 ). Адм?н?стративний центр ? м?сто Кульякан .


?стор?я

[ ред. | ред. код ]

Пер?од реформац?? (1824-1867)

[ ред. | ред. код ]
Мапа, на як?й зображено Сонору та С?налоа (1824)

У 1821, п?сля досягнення Мексикою незалежност?, пров?нц?я Сонора та С?налоа ув?йшла до складу кра?ни. У 1824, п?сля прийняття федерально? конституц?? ця територ?я була перетворена в ?диний штат. У 1830 федеральний Конгрес видав указ про розпод?л штату на два окрем? -- Сонора та С?налоа. 12 грудня 1831 року була проголошена перша конституц?я штату С?налоа. Першим губернатором штату став А. Март?нес де Кастро (?сп. Agustin Martinez de Castro). П?д час боротьби за владу м?ж л?бералами та консерваторами, британськ? та американськ? в?йська намагалися захопити м?сто Масатлан ??для захисту ?нтерес?в ?ноземц?в в Мексиц?.

У 1858 роц?, п?д час В?йни за Реформу, озбро?на молодь вирушила на п?вн?ч С?налоа для п?дтримки л?берального уряду, тод? як уряд штату п?дтримав консерватор?в.

У 1864, п?д час французько? ?нтервенц??, в?йськов? ув?йшли до Масатлану. Але 22 грудн генерал А. Росалес (?сп. Antonio Rosales) розгромив французьку арм?ю в м?ст? Сан Педро [1] .

Революц?я (1910-1920)

[ ред. | ред. код ]
Франс?ско Мадеро ? його прихильники. 1911. Сидять: трет?й зл?ва ? Венуст?ано Карранса , в центр? ? Франс?ско Мадеро, перший праворуч ? Паскуаль Ороско . Перший зл?ва в ряду стоять ? Франс?ско (Панчо) В?лья

Революц?йний рух у штат? С?налоа почався ще у 1909 роц? ? п?сля смерт? губернатора Франц?ска Канеда ( ?сп. Francisco_Canedo ) [2] . З цього року почалася боротьба за губернаторське м?сце пом?ж Д??го Редом, Хосе Феррелем та Рафаелем Буельно. П?сля програшу останн?й взяв участь у виборах на боц? Хосе Ферреля як допов?дач. Багато с?налоузц?в були розчарован? виборами ? на початку революц?? не п?дтримали протести ?нших штатах проти Д?аса. 2 с?чня 1910 року Франц?ско Мадеро в?дв?дав м?ста штату Мазатлан, Кульякан та Ангостуру в?едучи перемовини з? сво?ми  приб?чниками [3] . В Ангостура в?н познайомився з професором Габр?елем Лейва Солано. Коли Д?ас ув'язнив Мадеро ? вшосте був переобраний на пост президента, Лейва Солано повстав проти нього. 2 червня 1910 року професора було схоплено федеральними в?йськами ? 13 червня в м?стечку  Кабрера-де-?нзунза його стратили. Лейва вважа?ться передв?сником Мексикансько? революц??. На честь професора було назване м?сто [4] . В С?налоа почалися збройн? повстання на чол? з Хуаном М. Бандерасом, з  п?вноч? його п?дтримали Рамон Ф. ?турбе та Геркулано-де-ла-Роша, з п?вдня Хусто Т?радо та Помпозо Акоста [5] . 

22 лютого 1913 року, п?сля вбивства Мадеро та в?це-президента Хосе-Мар?я-П?но Суареса, тимчасовий президент В?ктор?ано Хуера призначив генерала Хосе Легоррета губернатором С?налоа, зам?сть Фел?пе Р?вереса. Конституц?онал?сти на  чол? з Венуст?ано Карранса повстали проти Хуерта з метою в?дновлення конституц?йного порядку в кра?н?. Також на повстання проти Хуерто п?днялися революц?йн? сили С?налоа на чол? з Хуаном Карраско. В свою чергу Рафаель Буельно захопив г?рськ? м?стечка Сан-?гнас?о, Росар?о, п?зн?ше Теп?ку. 15 вересня 1913 року в?йська Карранси прибули до м?ста Ель-Фуерте; в?йська Беджам?на Х?лла захопили м?сто Лос-Моч?с, невдовз? Плаза-де-С?налоа. У листопад? 1913 року П?вн?чно-зах?дна арм?я Альвара Обрегона захопила столицю С?налоа Кульякан, а пот?м конституц?йн? в?йська взяли п?д св?й контроль ? Мазатлан [6] . 

8 липня 1914 року, п?сля того як федеральна арм?я Уерти зазнала дек?лька поразок в?д Конституц?йно? арм?? Карранси та Обрегона, а також в?д повстанський загон?в на чол? з Вилья, Уерта змушений був подати у в?дставку  призначивши сво?м правонаступником Франсиско Карбахала, та вт?к до Англ?? побоюючись в?д розправи.  У 1916 роц? Карранса призначив губернатором генерала Анхеля Флореса. П?сля оприлюднення Конституц?? Мексики в 1917 роц?, губернатором С?налоа став Рамон Ф. ?турбо, який створив осв?тянську директиву з метою сприяння навчання для населення Мексики, зокрема д?тей [7] .

Економ?ка

[ ред. | ред. код ]
Вигляд на м?сто Кульякан
Собор у Кульякан?

У с?чн? щороку в м?ст? Кульякан в?дбува?ться найб?льша в Мексиц? с?льськогосподарська виставка "Expo Agro Sinaloa", на як?й демонструють готову  продукц?ю, обладнання, машини та технолог??. С?льське господарство у С?налоа становить близько 21% в?д ус??? економ?ки Мексики. У штат? вирощують в у долинах р?чок на зрошуваних землях пшеницю, нут, рис, цукрову тростину, бавовну, тютюн та ?нш? культури. На г?рничих шахтах у штат? видобува?ться цинк, золото, ср?бло, свинець, марганець та ?нш? м?нерали, що становить 19% в?д видобутку м?нерал?в у вс?й Мексиц? [8] . 

У 1925 роц? вибухнуло антикитайське повстання з вимогою вигнання китайц?в ?з Сонори та С?налоа. Китайц? змушен? були ем?грувати до Сполучених штат?в, а деяк? повертатися до  Китаю. Губернатор Сонори Родольфо Ел?ас Калл?с був в?дпов?дальним за депортац?ю китайц?в до США. Незважаючи на розрив дипломатичних в?дносин, Калл?с не зупиняв вислання, доки його самого не вигнали ?з Сонори. За переписом населення 1940 року лише 92 китайц? все ще жили в Сонор?, б?льше двох третин з них отримали мексиканське громадянство [9] .

Наркоб?знес в С?налоа

[ ред. | ред. код ]

Виробництво оп?ю

[ ред. | ред. код ]

В дореволюц?йн? часи штат С?налоа був одним ?з головних виробником оп?ю, незважаючи на закон США, який жорстоко регулював продаж наркотику ? лише для використання у медичних ц?лях. В роки Друго? св?тово? в?йни продаж оп?ю зб?льшився, так як зб?льшиася попит на морф?н -- екстракт оп?ю. Оск?льки Япон?я контролювала в т? часи ринок оп?ю ? була ворожою державою, Сполучен? штати звернулися до Мексики, зокрема до С?налоа за допомогою. Не зважаючи на те, що в т? часи морф?н застосовувався для тяжкопоранених б?йц?в, пропозиц?я законного ринку в?дкрила двер? для б?льш широкого продажу [8] .

Картель С?налоа

[ ред. | ред. код ]

У 1988 роц?  Хоак?н Гусман Льер?, Ектор Лу?с Пальма Саласар та Адр?ан Гомес Гонсалес заснували найб?льший в Мексиц? Тихоокеанську наркокартель (або картель С?налоа (?сп. Sinaloa; Pacific Cartel). Картель отриму? ?з продажу наркотик?в, контролюючи весь наркотраф?к в США, 60%. 31 жовтня 2011 року в ход? масштабно? спецоперац?? в американському штат? Аризона сп?вроб?тники правоохоронних орган?в заарештували 70 ос?б, п?дозрюваних в контрабанд? наркотик?в. Мексика в свою чергу перехопила 599 л?так?в ? вертольот?в, пов'язаних з картелем С?налоа [10] . 

У серпн? 2018 року п?дрозд?ли морсько? п?хоти Мексики виявили близько 50 тонн, ?мов?рно, кристал?чного метамфетам?ну в штат? С?налоа.  Заборонен? психоактивн? речовини перебували на двох складах с?льсько? м?сцевост? в район? Алькойонк? за 30 км в?д Кульякан, столиц? штату. Також там була влаштована п?дп?льна нарколаборатор?я. Влада вважа?, що наркотики належать одному з ватажк?в наркокартеля "С?налоа" ?смаелю Самбаде. В?домостей про затриманих п?д час операц?? оприлюднено не було [11] .

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Джерела

[ ред. | ред. код ]
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: С?налоа

Посилання

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ Instituto Nacional de Estadistica, Geografia e Informatica ( INEGI ). Estadisticas Historicas de Mexico, Tomo I. Aguascalientes: INEGI, 1994. (?сп.)
  2. ↑ [ ≪La era de Francisco Canedo, 1877-1909≫. Instituto latinoamericano de comunicacion educativa. (?сп.) . Арх?в ориг?налу за 24 вересня 2018 . Процитовано 29 вересня 2018 . ≪La era de Francisco Canedo, 1877-1909≫. Instituto latinoamericano de comunicacion educativa. (?сп.) ]
  3. ↑ [ Sinaloa en la revolucion mexicana (?сп.) . Арх?в ориг?налу за 17 грудня 2018 . Процитовано 29 вересня 2018 . Sinaloa en la revolucion mexicana (?сп.) ]
  4. ↑ [ Biografia de Gabriel Leyva Solano (?сп.) . Арх?в ориг?налу за 15 с?чня 2017 . Процитовано 29 вересня 2018 . Biografia de Gabriel Leyva Solano (?сп.) ]
  5. ↑ [ Recortes de la historia: La Revolucion de 1910 en Sinaloa (?сп.) . Арх?в ориг?налу за 29 вересня 2018 . Процитовано 29 вересня 2018 . Recortes de la historia: La Revolucion de 1910 en Sinaloa (?сп.) ]
  6. ↑ [ La Revolucion Mexicana En Sinaloa - 902 Palabras | Monografias Plus (?сп.) . Арх?в ориг?налу за 29 вересня 2018 . Процитовано 29 вересня 2018 . La Revolucion Mexicana En Sinaloa - 902 Palabras | Monografias Plus (?сп.) ]
  7. ↑ [ La Revolucion Mexicana en Sinaloa (?сп.) (PDF) . Арх?в ориг?налу (PDF) за 23 березня 2013 . Процитовано 29 вересня 2018 . La Revolucion Mexicana en Sinaloa (?сп.) ]
  8. ↑ а б [ Sinaloa (англ.) . Арх?в ориг?налу за 5 жовтня 2018 . Процитовано 4 жовтня 2018 . Sinaloa (англ.) ]
  9. ↑ Lee, Robert G., ed. (2011). Displacements and Diasporas : Asians in the Americas. Anderson, Wanni Wibulswasdi (Editor). New Brunswick, NJ, USA: Rutgers University Press. р. 103, ISBN 978-0-8135-3611-8 (англ.)
  10. ↑ [ Sinaloa Carte (англ.) . Арх?в ориг?налу за 8 серпня 2018 . Процитовано 4 жовтня 2018 . Sinaloa Carte (англ.) ]
  11. ↑ У Мексиц? виявили склад з найб?льшою парт??ю наркотик?в в ?стор?? кра?ни . Арх?в ориг?налу за 5 жовтня 2018 . Процитовано 4 жовтня 2018 .
Штати
Прапор Мексики
Федеральний округ
Сабредд?т   (англ.)
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Географ?я та географ?чн? карти
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=С?налоа&oldid=42698677