С?лла?
(
кор.
新羅
;
кит.
新羅
,
яп.
しらぎ
;
57 до н. е.
?
935
) ? одне з
трьох корейських корол?вств
. ?стор?я С?лла бере початок у
57 до н. е.
з прото-державного утворення племен ч?нхан п?вденного сходу
Корейського п?вострова
. С?лла посл?довно захопила два ?нших корейських корол?вства,
Пекче
у
660
?
Когурьо
у
668
роках, та об'?днала п?востр?в. (≪Об'?днана С?лла≫). Наприк?нц? першого тисячол?ття С?лла розпалася на
п?зн? три корейськ? корол?вства
, як? були об'?днан? державою
Корьо
у
935
роц?.
?сну? к?лька транскрипц?й назви корол?вства, записаних на
ханча
: 斯盧 (社로, Саро), 斯羅 (사라, Сара), 徐 那 [伐] (서나 [벌], Сона [боль]), 徐 耶 [伐] (서야 [벌], Соя [Боль]), 徐 羅 [伐] (서라 [벌], Сора [боль]), 徐 伐 (徐伐, Соболь). За час?в династ??
Вей
(220?266) називалося по-китайськи С?ньл? (新 盧). У
503
роц?
король Ч?джин
зробив оф?ц?йною назвою 新 羅, яке в сучасн?й
корейськ?й мов?
вимовля?ться як ≪С?лла≫ ? 新羅. Спочатку слово означало ≪столиця≫, хоча в ?сторик?в ? сходознавц?в ?снують ? ?нш? верс?? щодо цього.
Зг?дно з середньов?чними корейськими хрон?ками, С?лла було заснована в район? сучасного
Кьонджу
Пак Хьоккосе
в 57 роц? до н. е. Найперша згадка про цю дату знаходиться в
≪Самгук Саг?≫
, корейському л?топис?
XII стол?ття
. Сучасн? сходознавц? вважають цю дату заниженою з метою спроби лег?тимац?? автором л?топису
К?м Бус?ком
захоплення
Корейського п?вострова
С?ллою за допомогою надання йому б?льшо? ?сторично? значущост?.
За легендою, Хьоккосе вилупився з яйця, а коли йому виповнилося 13 рок?в, 6 головних клан?в
конфедерац?? Ч?нхан
посадили його на престол. У перший час керування корол?вством поперем?нно отримували три найсильн?ших родини,
Пак
,
С?к
?
К?м
.
Китайськ? ?сторики вважали ван?в С?лли нащадками правител?в Ч?нхана або Ц?ньхана (
秦 韓
). При цьому ?снували г?потези, що ц?ньханц? були нащадками п?дданих, як? втекли в?д ?мпер?? Ц?нь (
秦
, той же ??рогл?ф), яких поселили
Маханц?
. Маханц? зд?йснювали пол?тичне панування над ними. Цю думку китайськ? ?сторики п?дтверджували тим, що ц?ньхац? використовували багато китайських сл?в. Ц?ньханц? розд?лилися спочатку на 6 (що п?дтверджу?ться корейськими джерелами), а пот?м на 12 волод?нь включаючи С?ллу. Була також г?потеза, що С?лла була заснована б?женцями з п?вн?чних областей п?сля вторгнення туди
Гуаньцю Цзянь
(пом. 255) генерала
Вей
. П?сля вони сильно зм?шалися з китайцями.
До другого стол?ття С?лла розташувалося в п?вденно-сх?дн?й частин? Корейського п?вострова, поширивши свою владу на сус?дн? племена конфедерац?? Ч?нхан, однак до к?нця третього стол?ття воно було, ймов?рно, не б?льше н?ж м?стом-державою, що входило до складу федерац??.
За китайськими в?домостями, С?лла спочатку було залежним в?д
Пекче
. ? нав?ть вана С?лли вважали вих?дцем ?з Пекче. П?д час одн??? з во?н з
Когурьо
, с?лласц? в?дмовилися битися, повстали ? поступово здобули незалежн?сть ? захопили сус?дн? волод?ння Юйцзяо (于 迦羅).
На зах?дних кордонах у середин? третього стол?ття зм?цнило свою позиц?? Пекче, яка захопила слабкий плем?нний союз
Махан
. На п?вденному заход? розташувалася
Пенхан
? ?? наступник,
Кая
. У п?вн?чн?й частин? п?вострова дом?нувало, розгромивши китайський оп?р, держава Когурьо. Китайц? до початку VI стол?ття вважали державу незначною ? не прагнули встановити дипломатичн? зв'язки.
Розкв?т корол?вства
[
ред.
|
ред. код
]
| ?стор?я Коре?
|
|---|
|
| До?сторична Корея
|
|---|
|
Кочосон
,
Ч?нгук
|
| Ранн? корейськ? корол?вства
|
|---|
|
Пуйо
,
Окчо
,
Тон'?
,
Самхан
,
Конфедерац?я Кая
|
| Три корол?вства
|
|---|
|
Когурьо
,
Пекче
,
С?лла
|
| Об'?днане С?лла
,
Пархе
|
|---|
| П?зн? три корол?вства
|
|---|
|
Корьо
:
К?даньськ? в?йни
,
Монгольськ? вторгнення
|
|
Чосон
:
?мджинська в?йна
|
| Корейська ?мпер?я
|
|---|
|
Генерал-резиденти
|
| П?д контролем Япон??
:
|
|---|
|
Генерал-губернатори
,
Тимчасовий уряд Республ?ки Корея
|
| Розд?лена Корея
:
|
|---|
|
Корейська в?йна
,
П?вн?чна
,
П?вденна Корея
|
| Хронолог?я
,
В?йськова ?стор?я
,
Список монарх?в
|
|---|
Портал ≪Корея≫
|
Чотири корейськ? держави в к?нц?
V стол?ття
Король Немуль
(356?402) з клану К?м встановив в держав? спадко?мну монарх?ю, скасувавши колишню систему, коли кра?ною правили по черз? представники головних клан?в. П?сля цього титул глави держави став називатися ≪Мар?пкан≫ (в?д старокорейського ≪хан≫ або ≪кан≫ (≪правитель≫ або ≪великий≫). Ран?ше цей титул носили правител? п?вденно? Коре?, а сам титул, сп?взвучний монгольському [хан]], можливо ? аргументом на користь древньо? мовно? спор?дненост? народ?в, що говорять мовами
алтайсько? мовно? с?м'?
. У
377
роц? Немоль встановив дипломатичн? в?дносини з
Кита?м
? Когурьо.
Пост?йн? сутички з сус?дн?м Пекче ? японськими п?ратами
Вокоу
змусили С?ллу укласти в?йськовий догов?р з Когурьо. Однак, коли Когурьо почало розширення територ?? на п?вдень, перем?стивши свою столицю в
Пхеньян
в
427
роц?, король
Нольджи
був змушений ув?йти до в?йськового альянсу вже з Пекче.
До початку царювання вана
Попхина Великого
(514?540) С?лла була окремою державою з переважаючим впливом
буддизму
? сво?? власно?
системою ?менування епох
. С?лла поглинуло плем?нне об'?днання Кая, анексувавши
Кимгван Кая
в 532 ? завоювала
Тегая
в 562 роц?, таким чином розширивши сво? кордони до р?чки
Нактонган
.
Десь у цей час були встановлен? дипломатичн? в?дносини з
Лян
. У 522 роц? до ?мператора
У-д?
прибуло сп?льне посольство з С?лли ?
Пекче
. Ц?каво, що правителем який направив посольство названий Му Тай (募 泰).
Король Чинх?н
(540?576) серйозно наростив в?йськову м?ць корол?вства. У 553 роц? С?лла за допомогою Пекче вигнала Когурьо з району р?чки
Ханган
(
Сеул
) ? отримала стратег?чний контроль над рег?оном.
В
594
роц? правитель С?лли
Чинпхьон
встановив дипломатичн? в?дносини з
Суй Вень-д?
? був визнаний
ваном
С?лли, а також отримав ?нш? почесн? титули, як? визначали його статус у в?дносинах з китайським ?мператором. З
605
року регулярно надсилали невелику данину ?мператору.
Корол?вськ? могильн? кургани в Кенджу
У VII стол?тт? (близько 621?624) С?лла ув?йшло у в?йськовий альянс з
китайською
династ??ю Тан
. В
643
роц?
Шим?нь
прийняв с?лласького посла для обговорення союзу проти Пекче ? Когурьо, але певно? в?дпов?д? не добився. В
645
роц? цариця
Сондок
збиралася виставити 50 000 в?йська проти Когурьо для допомоги танському ?мператору, але вирушило 30 тисяч. Пекчесц? напали ? захопили 7 фортець на заход? кра?ни. У 655 в?йська Когурьо, Пекче,
мукр?
напали на п?вн?чний кордон С?лли ? взяли 33 фортец?. Важке становище С?лли прискорило ухвалення р?шення в?дправити проти Пекче танськ? в?йська п?д командуванням Су Д?нфана ? Чен М?чженя.
У 660 роц?, при
корол? Муйол?
(654?661) С?лла захопило Пекче, а в
668
роц? при
корол? Мунму
(спадко?мця короля Муйоля) п?д кер?вництвом знаменитого во?води
К?м Ю С?на
С?лла
завоювало також ? Когурьо
. Союз Тан-С?лла був зруйнований в
674
роц?, коли з'ясувалося, що ван С?лли збира? населення Когурьо ? налаштову? його проти танських в?йськ, а також займа? земл? Пекче. ?мператор оголосив
вана Мунму
позбавленим влади, зам?сть якого князя
К?м ?нмуна
проголосили Ваном С?лли. Проти С?лли було в?дправлено в?йсько
Лю Женьгуя
. Почалися
С?лла-танськ? в?йни
, як? тривали 10 рок?в ? поклали к?нець експанс?? Тан на п?востров? ? утворення
Об'?днано? С?лли
. З
676
року по
841
р?к Тан ? С?лла знаходилися в мир? ? вели жвавий культурний обм?н.
Однак п?вн?чна частина Когурьо залишилася нескореною, згодом тут виникло перше манчжурське корол?вство
Пархе
.
Занепад корол?вства
[
ред.
|
ред. код
]
Пол?тичний устр?й
[
ред.
|
ред. код
]
Починаючи принаймн? з
VI стол?ття
, коли в С?лла повн?стю сформувалася законодавча ? урядова система, соц?альний статус чиновник?в ? ?х просування по ??рарх?чн?й драбин? диктувалося ун?кальною системою
кольпхум
(骨品制 도). Ця система жорстко вказувала стиль одягу, розм?р будинку ? дозволений ранг одруження.
В С?лл? було два корол?вських ранги: ≪свята к?стка≫ (≪сонголь≫ 聖骨 聖 骨) ? ≪справжня к?стка≫ (≪чинголь≫ 眞骨 眞 骨). До воцар?ння короля Муйоля придворна аристократ?я була под?лена на ц? ранги. Це розд?лення зак?нчилося п?д час правл?ння королеви Чиндок, останньо? представниц? ≪свято? к?стки≫,
[1]
померло? в 654 роц?. Число аристократ?в ≪свято? к?стки≫ сильно зменшилося, так як у спадщину цей ранг передавався т?льки якщо обо? батьк?в були ≪свято? к?стки≫, тод? як д?ти батьк?в ≪свято?≫ та ≪?стинно? к?стки≫ отримували ранг ≪?стинно? к?стки≫. До цього монарх одружувався т?льки на представниц? ≪свято? к?стки≫, а з ≪?стинно? к?стки≫ брав наложниць.
Наступне об'?днання С?ллою корейських земель спричинило за собою адаптац?ю китайських моделей управл?ння, б?льш ефективних для адм?н?стрування великих територ?й. У цей час посилюються позиц?? буддизму. ?ншим прим?тним процесом ц??? епохи стало наростаюче напруження м?ж монархами ? аристократ??ю.
З китайських джерел в?дом? ранги чиновник?в, назви даються в китайському прочитанн?: цзиб?ханьчж? (子 賁 旱 支), ?ханьчж? (壹 旱 支), ц?ханьчж? (齊 旱 支), еханьчж? (謁 旱 支), ?цз?чж? (壹 吉 支), ц?бейханьчж? (奇貝 旱 支).
За корейським в?домостями
[2]
чиновництво було утворено в
32
роц? (насправд? п?зн?ше) ? розд?лене на 17 ранг?в: 1. ?больчхан. Спадкова посада. Належить 3000 раб?в, ст?льки ж вояк?в, раб?в ? коней. 2. ?кчхочхан. 3. Чапчхан. 4. Пхачжинхан. 5. Теачхан. 6. Ачхан. 7. ?льг?льчхан. 8. Сачхан. 9. К?ппольчхан 10. Тенама 11. Нама 12. Теса 13. Соса 14. К?льса 15. Тео 16. Соо 17. Чов?.
Чиновник?в в?др?зня? б?лий одяг. Вищ? посади займають представники знат?. Молодш? чини при допов?д? старшим повинн? виражати однодумн?сть, ?накше справ? не можна давати х?д.
Кр?м того були пов?тов? ? обласн? начальники.
Чхомсонде
? одна з найстар?ших уц?л?лих обсерватор?й у Сх?дн?й Аз??
Адм?н?стративний устр?й
[
ред.
|
ред. код
]
Китайськ? ?сторики в 522 роц? отримали в?д посл?в в?домост?, що в С?лли ? м?ста з? ст?нами, на мов? С?лли ≪цзяньмоуло≫ (健 牟 羅), так? м?ста називаються ≪чжоп?н≫ (啄 評), а поселення без ст?н ≪?лей≫ (邑 勒). В С?лли було 6 чжоп?н?в ? 52 ?ле?в, тобто 6 областей ? 52 пов?ти. Столиця обнесена ст?нами, м?стить гарн?зон 3000 чолов?к.
Земля багата, добре ростуть основн? культури (
рис
,
ячм?нь
,
боби
,
просо
,
пшениця
). Вирощують багато
шовковиц?
?
конопель
. Виробляють хорош?
шовков?
тканини ?
полотно
. У господарств? використовують бик?в ? коней
[3]
. Овець не тримають, осл?в мало. Кон? гарного росту, але з поганим ходом. Земл? дуже родюч?. Знають землеробство на сухих ?
заливних полях
. Худобу пасуть на островах б?ля узбережжя. За потреби вбивають ?? з лук?в. Населенню дають просо ? рис з казни в борг. Неплатник?в перетворюють на нев?льник?в.
Столицею С?лли було м?сто Кьонджу або Цз?нчу (金城). М?сто мало 8 л? в окружност?. Тут знаходиться велика к?льк?сть поховань час?в С?лли. Ц? гробниц? мають форму кам'яно? ?мност?, оточено? невисокими земляним валом. У них можна знайти велику к?льк?сть р?зноман?тних предмет?в, що в?дносяться до епохи С?лла. ?сторична область району Кьонджу була включена в
Список всесв?тньо? спадщини
ЮНЕСКО
. Велика частина ц??? област? входить до складу
нац?онального парку Кьонджу
.
Одн??ю з найц?кав?ших знах?док археолог?в, що в?дносяться до пер?оду С?лла став бронзовий дзв?н короля
Сондока Великого
.
Астроном?чна обсерватор?я
Чхомсонде
б?ля Кьонджу ? одн??ю з найстар?ших у Сх?дн?й Аз??. Вона була побудована п?д час правл?ння королеви
Сондок
(623?647).
В С?лл? процв?тала торг?вля. На ринках торгували лише ж?нки. Мусульманськ? купц? приходили сюди по
Великому Шовковому Шляху
. Про державу залишили сво? записи багато видатних географи арабського св?ту, включно
?бн Хордадбеха
,
Аль Масуд?
,
Д?машк?
,
Аль-Нува?р?
?
Аль-Макр?з?
.
Приносили жертви г?рським духам, у Новий р?к ? духам сонця ? м?сяця. Китайськ? ?сторики зберегли переказ про те, що в С?лл? живуть
велетн?
: вони як люди, але зростом близько 30 Чжан (10 метр?в), у них гостр? зуби ? к?гт?, т?ло поросло чорною шерстю. Вони ?дять сирими зв?р?в ? птах?в, а ?нод? й людей. Дружини шиють ?м одяг. Вони живуть серед г?р на к?лька десятк?в л? навколо. До них одна дорога через ущелину, там побудован? зал?зн? ворота, як? охороняють 1000 с?ллаських арбалетник?в.
Мова С?лла була заснована на д?алект? Кьонджу. Деяк? вчен? припускають, що в?н розвинувся в сучасну
корейську мову
. Ця точка зору ? одн??ю з основних верс?й виникнення корейсько? мови. Китайськ? ?сторики в?дзначали, що мову С?лла можна зрозум?ти, якщо знати мову
Пекче
.
Мали, за китайськими уявленнями, правильн? стосунки статей. Дозволяються шлюби м?ж плем?нницями та дядьками (плем?нниками ? т?тками) ? м?ж двоюр?дними братами ? сестрами. Головн? убори називають ≪?цзил?≫ (遺 子 禮), сорочки ≪юцзе≫ (尉 解), штани ≪кебань≫ (柯 半), чоботи ≪с?≫ (洗). В?ддають перевагу нефарбованому, б?лому одягу. Ж?нки запл?тають волосся в косу навколо ши? ? прикрашають стр?чками ? перлами. Фарбою ? б?лилами не користуються. Чолов?ки стрижуться коротко, змащують волосся рисовим в?дваром ? пов'язують голову чорною хусткою. Чолов?ки носять вовнян? штани, ж?нки довг? халати.
Взимку влаштовують вогнище посеред к?мнати. Вл?тку ?жу збер?гають у льодниках
На вес?лл? бенкетують залежно в?д достатку. Наречена в перший веч?р шлюбу кланя?ться батькам нареченого ? старшому д?веру.
Манери ? в?тання, як у жител?в
Когурьо
. При зустр?ч? схиляють кол?на, виражають пошану, доторкнувшись до земл?. Простолюдини не користуються пр?звищами, т?льки ?менами.
Писемност? не знають, але користуються дерев'яними табличками для посв?дчень.
[3]
. П?зн?ше запозичили китайську писемн?сть.
У перший день кожного м?сяця в?тають один одного. Ван влаштову? бенкет ? нагороджу? чиновник?в. У цей день вклоняються сонячному та м?сячному божествам. У 15 день восьмого м?сяця (за китайським календарем) веселяться, стр?ляють з лук?в, дарують коней ? тканини.
Важлив? справи вир?шують за порадою чиновник?в.
Ховають у трун? в могил?, насипають горбок. Дотримуються р?чного трауру при смерт? царя, батьк?в, дружини, дитини.
Археологи знаходять велику к?льк?сть сл?д?в значного поширення буддизму ? його впливу на життя в С?лл?. Буддистськими ченцями було зроблено безл?ч статуй та ?нших предмет?в з каменю. Велика к?льк?сть цих предмет?в збереглася в околиц?
гори Намсан
[en]
.
Буддизм в С?лл? процв?тав, отримуючи п?дтримку державно? влади. Було збудовано велику к?льк?сть храм?в ? пагод, включно знаменит?
Хванйонса
,
Пульгукса
?
Соккурам
.
- ↑
聖骨 (聖 骨)
.
Енциклопед?я Empas
(кор.)
. Арх?в [http: //100.empas.com/dicsearch/pentry.html? i = 156198 ориг?налу] за 20 лютого 2009
. Процитовано 17 серпня 2009
.
- ↑
Самгук Саги. Л?топис С?лла
- ↑
а
б
Наньша, гл. 79