- Див. також
Рус?льйон
Розташування П?вн?чно? Каталон?? на мап?
каталанських кра?н
Сх??дн? П?рене??
(
фр.
Pyrenees-Orientales
,
кат.
Pirineus Orientals
,
окс.
Pireneus Orientals
) ?
департамент
на п?вдн?
Франц??
, один з департамент?в рег?ону
Окситан?я
.
Порядковий номер 66.
Адм?н?стративний центр ?
Перп?ньян
.
Населення 392,8 тисяч чолов?к (57-е м?сце серед департамент?в, дан? 1999 року.).
Площа територ?? 4 116 км². Розташований в межах системи
П?рене?в
департамент на сход? виходить до
Середземного моря
, на п?вдн? межу? з
?спан??ю
.
Департамент включа? 3 округи, 31 кантон ? 226 комун.
?стор?я
Рус?льйону
т?сно пов'язана з ?стор??ю
Каталонського княз?вства
, за винятком його короткого перебування в склад?
Майорканського корол?вства
. Однак п?сля укладання
П?ренейського договору
, в 1659 роц? ця територ?я була передана в склад
Французького корол?вства
.
Колиска Барселонського дому
Родина граф?в ? корол?в
Барселонського дому
почалася на п?вноч? Каталон??: в сел? Р?а (колишня Арр?а), поблизу м?ста Прада, в
Конфлан?
.
На м?сц?, де зараз розташован? Сх?дн? П?рене? або
П?вн?чна Каталон?я
, в середн? в?ки ?снували Серданьське,
Конфланське
та
Русс?льйонське графства
. Мало-помалу ?х при?днали до Барселонського дому, так, як ? ?нш? каталонськ? графства. Останн?м при?днаним графством з П?вн?чно? Каталон?? став Русс?льон у 1172 роц?, п?сля того, як останн?й граф Русс?льону, Ж?рарт II, помер без потомства [1].
М?ж 1276 ? 1344 роками п?вн?чн? каталонськ? графства разом з окситанським м?стом Монпель? перебували в склад?
Майрканського корол?вства
[1] . Це в?дбулось зг?дно р?шення короля
Хайме I
, який п?сля смерт? розд?лив сво? волод?ння м?ж двома сво?ми синами, Педро ?
Хайме
[1]. У 1343 роц? король Педро Церемон?йний розпочав вторгнення в корол?вство ? в?дновив його в склад? Корони Арагона в 1344 роц? [2] [1]
У 1258 роц? Корбейський догов?р встановив кордон м?ж Каталон??ю та територ?ями французько? корони, розташованими в Ле-Корберес, так що графства Россельо, Капс?р, Серданья та Вал?сп?р залишаються на каталонськ?й сторон?, а Феноль?да ? на французьк?й [3]. ]
У XV стол?тт? Франц?я к?лька раз?в окупувала графства Русс?льон ? Серданья ? в деяких випадках окупац?я тривала до двадцяти рок?в [1] . В?дбулися важлив? облоги м?ста Перп?ньян, жител? якого отримали пр?звисько щурожери ? з тих п?р м?сто носило титул ≪Fidelissima≫ [1].
У XVII стол?тт? в?дбулися под??, як? призвели до под?лу Каталон??. ?спанська монарх?я, яка перебувала у стан? в?йн? з Франц??ю, напрасила кастильськ? в?йська до Каталон??, як? через неотрману плату займаються пограбуваннями, з?валтуваннями та вбивствами, [1] що виклика? невдоволення каталонц?в. Отже, у 1640 роц? Генерал?тат Каталон?? розпочав в?йну на в?д?днання в?д ?спансько? Монарх??, яку назвали В?йною женц?в ? яка тривала 19 рок?в [1] . Врешт? в?йна була програна, ? тому частина Каталон?? на п?вноч? була окупована французами, а на п?вдн? ? кастильцями.
Сх?дн? П?рене? ? один з перших серед 83 департамент?в, створених в березн?
1790
р. Знаходиться на територ?? колишньо? пров?нц??
Русc?льйон
.
П?вн?чна Каталон?я традиц?йно под?ля?ться на ?сторичн? райони (
кат.
comarca, кумарки
) :
Алта-Сарданью
,
Капс?
,
Кунфлен
,
Балясп?
та
Руcс?льйон
, який у свою чергу под?ля?ться на п?д-райони (п?д-кумарки) ?
Курбера
,
Саланка
,
Р?барал
,
Аспрас
,
Долина Руcс?льйону
та
Албера ? Коста Бармеля
.
Сучасний адм?н?стративний устр?й
[
ред.
|
ред. код
]
Не зважаючи на те, що французьким законодавством не передбачено под?лу департамент?в на др?бн?ш? адм?н?стративн? територ??, багато комун Сх?дних П?рене?в об'?днуються у так зван? ≪об'?днання комун≫ (
фр.
communautes de communes
та
фр.
communaute d'agglomeration
), як? повторюють ?сторичн? райони (кумарки) П?вн?чно? Каталон??.
|
|---|
| | Кра?ни
|
| |
|---|
| | Автономн? област? ?спан??
|
|
|---|
| | ?нш? територ??
|
|
|---|
| |
|
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Географ?я та географ?чн? карти
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|