Суслов Михайло Андр?йович
рос. Михаил Андреевич Суслов
Народився	8 (21) листопада 1902 [1] [2] […] Шаховське , Хвалинський пов?т d , Саратовська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Помер	25 с?чня 1982 ( 1982-01-25 ) [1] [2] […] (79 рок?в) Москва , СРСР [1] · ?нфаркт м?окарда
Поховання	Некрополь б?ля Кремл?всько? ст?ни
Громадянство	СРСР
Нац?ональн?сть	рос?янин
М?сце проживання	Kutuzovsky Prospekt d
Д?яльн?сть	пол?тик , економ?ст
Alma mater	?нститут червоно? професури ( 1929 ) , Рос?йський економ?чний ун?верситет ?мен? Плеханова ( 1928 ) ? Роб?тничий факультет ( 1924 )
Знання мов	рос?йська [4] [5]
Заклад	МДУ ? Всесоюзна промислова академ?я d
Членство	ЦК КПРС ? Пол?тичне бюро ЦК КПРС
Посада	депутат Верховно? ради СРСР [d]
Парт?я	КПРС
Конфес?я	ате?зм
Зр?ст	190 см
Нагороди
Роботи у  В?к?джерелах   Мед?афайли у В?к?сховищ?

Михайло Андр?йович Суслов ( 8   (21) листопада 1902 ( 19021121 ) , Шаховське , тепер Павловського району Ульяновсько? област? , Рос?йська Федерац?я  ? 25 с?чня 1982 , Москва ) ? радянський парт?йний та державний д?яч. Член Центрально? Рев?з?йно? ком?с?? ВКП(б) у 1939?1941 роках. Член ЦК КПРС у 1941?1982 роках. Член Пол?тбюро ЦК КПРС , Презид?? ЦК КПРС (1952?1953), (1955?1982), член Оргбюро ЦК ВКП(б) (1946?1952), секретар з ?деолог?? ЦК КПРС (1947?1982), дв?ч? Герой Соц?ал?стично? Прац? (20.11.1962, 20.11.1972). Депутат Верховно? Ради СРСР 1?10-го скликань. Депутат Верховно? Ради УРСР 3?4-го скликань.

Народився у селянськ?й родин?. У 1915 роц? зак?нчив с?льську школу в сел? Шаховському. У 1914 ? серпн? 1920 року ? селянин у господарств? батьк?в у Шаховському. У 1918 роц? вступив до с?льського ком?тету б?дноти, у лютому 1920 року ? в комсомол.

У вересн? 1920 ? с?чн? 1921 року ? секретар в?дд?лу Народного ком?сар?ату пошт ? телеграф?в РРФСР у Москв?. У лютому 1921 ? серпн? 1924 року ? студент Пречистенського роб?тничого факультету в Москв?.

Член РКП(б) з березня 1921 року.

У вересн? 1924 ? вересн? 1929 року ? студент Московського ?нституту народного господарства ?мен? Плеханова. Одночасно з вересня 1926 по серпень 1929 року викладав пол?тичну економ?ю в Московському х?м?чному техн?кум? ?мен? Карпова.

У 1929?1931 роках ? асп?рант ?нституту економ?ки Комун?стично? Академ??. Одночасно з вересня 1929 по травень 1931 року викладав пол?тичну економ?ю в Московському державному ун?верситет? ? Промислов?й академ?? ?мен? Стал?на.

З 1931 року працював в апарат? Центрально? контрольно? ком?с?? ВКП(б) ? Наркомату Роб?тничо-селянсько? ?нспекц??: у травн? 1931 ? с?чн? 1934 року ? старший ?нспектор ЦКК?РС?. У с?чн? 1934 ? червн? 1936 року ? контролер Ком?с?? радянського контролю при РНК СРСР.

У червн? 1936 ? вересн? 1937 року ? слухач економ?чного в?дд?лення ?нституту Червоно? професури.

У жовтн? 1937 ? травн? 1938 року ? зав?дувач в?дд?лу кер?вних парт?йних орган?в Ростовського обласного ком?тету ВКП(б). У травн? ? жовтн? 1938 року ? 3-й секретар Ростовського обласного ком?тету ВКП(б). У листопад? 1938 ? лютому 1939 року ? 2-й секретар Ростовського обласного ком?тету ВКП(б).

21 лютого 1939 ? листопад 1944 року ? 1-й секретар Орджон?к?дзевського (Ставропольського) крайового ком?тету ВКП(б). У 1941?1943 роках ? член В?йськово? ради П?вн?чно? групи в?йськ Закавказького фронту, член В?йськово? ради П?вн?чно-Кавказького фронту.

У листопад? 1944 ? березн? 1946 року ? голова Бюро ЦК ВКП(б) по Литовськ?й РСР.

13 кв?тня 1946 ? 12 березня 1949 року ? зав?дувач в?дд?лу зовн?шньо? пол?тики (з 1948 року ? зовн?шн?х в?дносин) ЦК ВКП(б).

22 травня 1947 ? 25 с?чня 1982 року ? секретар ЦК ВКП(б) (КПРС).

Одночасно, 22 травня ? 17 вересня 1947 року ? начальник Управл?ння по перев?рц? парт?йних орган?в ЦК ВКП(б). 17 вересня 1947 ? 10 липня 1948 року ? начальник Управл?ння пропаганди ? аг?тац?? ЦК ВКП(б). У травн? 1949 ? липн? 1950 року ? голова Ком?с?? по ви?здах закордон ЦК ВКП(б). 20 липня 1949 ? 30 жовтня 1952 року ? зав?дувач в?дд?лу пропаганди ? аг?тац?? ЦК ВКП(б). 20 липня 1949 ? 23 червня 1951 року ? головний редактор газети ЦК ВКП(б) ≪Правда≫. У кв?тн? 1953 ? травн? 1954 року ? зав?дувач в?дд?лу ЦК КПРС по зв'зках ?з заруб?жними комун?стичними парт?ями. У с?чн? 1958 ? жовтн? 1961 року ? голова Ком?с?? ЦК КПРС з питань ?деолог??, культури ? м?жнародних культурних зв'язк?в. У жовтн? 1964 ? травн? 1966 року ? голова Зовн?шньопол?тично? Ком?с?? ЦК КПРС.

У епоху правл?ння Леон?да Брежн?ва Михайло Суслов залишався другою людиною в державно-парт?йн?й ??рарх?? СРСР. Його пр?звисько ≪с?рий кардинал≫ КПРС. В?в аскетичний спос?б життя. Як пол?тик дотримувався вкрай консервативних та стал?нських позиц?й. Завдяки йому в кра?н? розкв?тли пол?тична цензура , тиск КДБ на творчу ?нтел?генц?ю та пересл?дування ?накодумц?в ( дисидент?в ). Йому належить одна з вир?шальних ролей в радянськ?й агрес?? проти Чехословаччини (1968) та введенн? радянськи?х в?йськ у Афган?стан (1979).

Помер 25 с?чня 1982 року у Москв?. Похований на Червон?й площ? б?ля Кремл?всько? ст?ни .

Незважаючи на св?й величезний вплив у держав?, був вкрай скромним у побут? та в?в аскетичний спос?б життя. Був вв?чливим, поводився прив?тно та доброзичливо як з п?длеглими, так ? з ?деолог?чними противниками. Дуже тепло ставився до сво?х р?дних м?сць. Переказував у р?дну школу сво? грош? на б?бл?отеку та обладнання. ^[6] На р?зн? свята Михайло Андр?йович надсилав посилки, у яких були книжки, опис видань, ? нав?ть побажання. ^[7] Сл?дував ус?м канонам марксизму та любив порядок, був дуже жорстким кер?вником. На вс? виступи в?н давав 5-7 хвилин, а якщо хтось довго розмовляв, то просто обривав його ? казав: ≪Дякую≫. Кадров? та робоч? питання Суслов теж вир?шував р?зко. Якщо в?н надовго ?хав, то п?сля при?зду скасовував ус? прийнят? без нього р?шення. А якщо р?шення з питання вже було прийнято нав?ть за участю Брежн?ва, то в?н м?г легко його скасувати та п?ти доводити генсеку свою думку.

Майже не вживав спиртного. ?нод? м?г випити чарку укра?нського червоного вина ? Оксамит. Не палив. Леон?д ?лл?ч Брежн?в , коли до його каб?нету повинен був зайти Суслов, за спогадами охоронц?в, негайно гасив цигарку та наказував пров?трити прим?щення. П?д час перегляду хокейних матч?в, коли ≪перекурити≫ п?д час перерви було для член?в Пол?тбюро на чол? з генсеком чимось под?бним до ритуалу, у присутност? Суслова нав?ть поп?льнички прибирали. ^[8]

В?н не приймав взагал? жодних подарунк?в, не кажучи вже про хабар?. Нав?ть книгу брав, лише якщо ?? презентував сам автор.

Повертаючись ?з закордонних по?здок, в?н усю валюту в?ддавав у касу, до коп?йки розплачувався у ?дальн? за комплексн? об?ди. ^[9] Коли помер Суслов, у нього в сейф? виявили ц?л? пачки квитанц?й. Багато рок?в в?н переводив частину сво?? зарплати до Фонду миру, але н?хто про це не здогадувався. Регулярно запрошував бухгалтера апарату ЦК КПРС та здавав йому п?д розписку частину сво?? зарплати та вс? перерахування в?д гонорар?в. Грош? ц? направлялися до Фонду дострокового завершення п'ятир?чки та до Фонду миру. Колишн?й секретар Лен?нградського обкому парт?? (п?зн?ше ? член Пол?тбюро) Г. В. Романов розпов?дав, що Михайло Андр?йович, який свого часу одержав м?жнародну прем?ю ?мен? Георг?я Димитрова, вс? отриман? при цьому грош? (значну, особливо за тогочасним часом, суму ? 10 тисяч долар?в)) передав у фонд буд?вництва лен?нградського П?скар?вського цвинтаря ? символ пам'ят? сотням тисяч жертв Лен?нграда, як? загинули п?д час блокади. У його с?м'? про це н?чого не чули, ? д?зналися через багато рок?в, вже п?сля смерт? Суслова. ^[10]

Любив прогулянки. З ?гор ? дом?но, волейбол, ?нод? п?дходив до б?льярдного столу, але б?льш за все любив читати. Систематизував книги, розкладав на полицях. Вносив туди сво? позначки та записи. ^[11]

• дв?ч? Герой Соц?ал?стично? Прац? (20.11.1962, 20.11.1972)
• п'ять орден?в Лен?на (16.03.1940, 20.11.1952, 20.11.1962, 2.12.1971, 20.11.1972)
• орден Жовтнево? Революц?? (18.11.1977)
• орден В?тчизняно? в?йни ? ст. (24.03.1945)
• орден Клемента Готвальда (22.11.1977)
• медал?

• У Кремлевской стены/ А. С. Абрамов. ? 6-е изд., доп.? М.: Политиздат, 1984.? С. 161?163.
• Они окружали Сталина/ Р. А. Медведев. ? М.: Политиздат, 1990. ? С. 313?350.
• Самые закрытые люди. Энциклопедия биографий/ Зенькович Н. А. ? М.: ОЛМА-ПРЕСС Звездный мир, 2002.? С. 556?560.

• АИФ// http://www.aif.ru/society/history/vrag_studentov_i_seryy_kardinal_brezhneva_kakim_byl_mihail_suslov

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Filmportal.de Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Родов?д Л?тература та б?бл?ограф?я LibraryThing · Open Library · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти SNAC · Дипломатичн? документи Швейцар?? Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Deutsche Biographie · Google Arts & Culture · LIMIS · Munzinger IBA · SNAC · Герои страны · Namuwiki Нормативний контроль BNF :  12256221s · CONOR.SI :  92188259 · FAST :  3414 · Freebase :  /m/023pml · GND :  118991590 · GTAA :  154843 · ISNI :  0000000109684056 · J9U :  987007463614805171 · KANTO :  000080202 · LCCN :  n50011442 · LIBRIS :  75knt3rr5p1x6qk · LNB :  000229288 · MAK :  9810604683205606 · NKC :  mzk2006353973 · NLA :  834894 · NLG :  254528 · NLP : a0000002009171 · NTA :  069349932 · NUKAT :  n2007134280 · PTBNP :  122182 · SELIBR :  333023 · SUDOC :  031325475 · VIAF :  45102082

п о р Геро? Соц?ал?стично? Прац? А   Б   В   Г   Д   Е   ?   Ж   З   ?   Й   К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У   Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я   Дв?ч? Геро?  • Трич? Геро?