Студ?йський статут  ? наб?р правил та вказ?вок, що визнача? порядок служб та регламенту? використання основних богослужбових книг у в?зант?йськ?й л?тург?йн?й традиц??. Сво?м походженням устав зобов'язаний преподобному Феодор? Студиту († 826), настоятелю Студ?йського монастиря .

П?сля смерт? преподобного Феодора його устав був коротко записаний нев?домою особою, в пром?жок м?ж половиною IX ? половиною Х стол?ття. До уставу Афанас?я Афонського († 980 р.) студ?йський статут ув?йшов в переробленому та доповненому вигляд?.

У половин? XI стол?ття з'явля?ться повний запис Студйского статуту, в?домий п?д ?м'ям уставу патр?арха Алекс?я ; але в?н був написаний не для Студ?йського, а для Успенського монастиря, заснованого цим патр?архом поблизу Константинополя. Устав патр?арха Алекс?я не д?йшов до нас в ориг?нал?, але збер?гся в к?лькох п?зн?ших слов'янських списках. Найдавн?ш? з них ? синодальний список XII стол?ття, друкарсько? б?бл?отеки ? того ж часу, ? Сиб?рсько? духовно? академ?? ? XIII стол?ття. Для свого уставу Алекс?й користувався кр?м студ?йських запис?в, правилами древн?х засновник?в чернечого життя, звичаями церкви, порядками служби та побуту ?нших монастир?в, особливо Студ?йського. З уставу патр?арха Алекс?я були зроблен? списки для ?нших монастир?в, так чи ?накше застосован? до м?сцевих умов. З Константинополя Студ?йський устав перейшов на Афон ? до П?вденно? ?тал?? . У ?тало-грецьких областях його д?я тривала до вит?снення зв?дти грецького обряду та зам?ни його латинським .

В Руськ?й православн?й церкв? Студ?йський статут був введений преподобним Феодос??м Печерським близько 1070 року в Ки?во-Печерсько? лавр? , зв?дки в?н поширився ? в ?нш? монастир?, з деякими зм?нами, що йдуть, ймов?рно, в?д самого преподобного Феодос?я.

Студ?йський устав збер?гався в Ки?вськ?й митропол?? до половини XIV стол?ття , коли почина? поступатися ?русалимському , але по м?сцях залишався в сил? набагато довше, як показують списки його, що належать до к?нця XIV ? XV стол?ття . У деяких руських монастирях в?н д?яв до XVIII стол?ття . За св?дченням патр?арха Нектар?я, на Сина? в?н вживався в XVII стол?тт?.

В Укра?нськ?й греко-католицьк?й церкв? Студ?йський статут було в?дроджено в к?нц? XIX стол?ття на противагу пан?вним у той час латин?заторським тенденц?ям васил?ян . За даними на 2015 р?к студити -греко-католики нараховували 92 ченця ? 8 монастир?в в Укра?н?, ?тал?? та Канад?.

Студ?йський статут в?др?зня?ться в?д ?нших монастирських устав?в, у тому числ? ?русалимського, б?льш суворими правилами чернечого життя, н?ж богослужбовими. Служба у Студ?йскому статут? коротша ? не така урочиста, як у ?русалимському.

Яким чином регламентувалися богослуж?ння в цьому статут?? Збережен? рукописи Часослов?в Х???-XIV ст. св?дчать, що добове богослужбове коло складалося з таких молитовних чинопосл?дувань: утрен? молитви, утреня, перший, трет?й, шостий, дев’ятий часи, чин ?зображальних, молитви перед об?дом, веч?рня, малий меф?мон (в?дпов?да? перш?й частин? великого повеч?р’я ?русалимського уставу), великий меф?мон (чин сп?ву дванадцяти псалм?в), полунощниця ^[1] . У ц?лому, хоча ц? богослуж?ння можуть за назвою в?дпов?дати сучасним богослуж?нням, зм?стовно вони мають деяк? в?дм?нност?, як? виявив у сво?му фундаментальному досл?дженн? Михайло Скабалланович ^[2] .

Важливим ? те, як? чини та як звершувалася Божественна л?тург?я. Типов? для Константинопольсько? Церкви чини л?тург?й ?оанна Златоустого, Василя Великого та передосвячених Дар?в, перейшли також до Церкви Ки?всько? Рус?. Оск?льки ц? чини вже до того часу були ц?лком сформованими, то на Рус? вони потерп?ли не багато зм?н, як? стосувалися лишень впливу м?сцевих особливостей, що в?добразилося п?дчас проскомид??, порядку великого входу та причащання ^[3] .

• Н. Одинцов, ≪Порядок общественного и частного богослужения в древней России до XVI в.≫. СПб., 1881.
• А. Дмитриевский, ≪Богослужение в русской церкви за первые пять веков≫. ≪Правосл. собеседник≫, 1882, т. I.
• И. Мансветов, ≪Церковный устав (типик), его образование и судьба в греческой и русской церкви≫. М., 1885.
• М.С. Желтов, прот. С. Правдолюбов, Богослужение Русской Церкви. Х ? ХХ вв. // Православная энциклопедия. М.: Церковно-научный центр ≪Православная энциклопедия≫, 2000. С. 485-517.
• М.М. Никитенко. Студийский устав и пещеры Киево-Печерской лавры // Религии мира: История и современность. М.: Наука, 2004. С. 19-28.
• М.Н. Скабалланович, Толковый Типикон. Объяснительное изложение Типикона с историческим введением. Вып. 1. К.: Тип. АО печ. и изд. дела Н.Т. Корчак-Новицкого, 1910. 494 с.

• Тип?кон

1. ↑ Желтов М.С., Правдолюбов С., прот. Богослужение Русской Церкви. Х ? ХХ вв. // Православная энциклопедия. М.: Церковно-научный центр ≪Православная энциклопедия≫, 2000. С. 487
2. ↑ Скабалланович М.Н. Толковый Типикон. Объяснительное изложение Типикона с историческим введением. Вып. 1. К.: Тип. АО печ. и изд. дела Н.Т. Корчак-Новицкого, 1910. С. 403-409.
3. ↑ Желтов М.С., Правдолюбов С., прот. Богослужение Русской Церкви. Вказ. тв?р. С. 488.