Сто дн?в реформ у Кита? (червень-вересень) 1898 року або Реформи року у-сюй  ? етап в ?стор?? Ц?нсько? ?мпер?? , коли ?мператор спробував реформувати державу сво?ми указами, але ця пол?тика через протистояння консерватор?в та ?мператриц? Цис? зазнала ц?лковито? поразки; б?льш?сть реформ, прийнятих п?д час ≪Ста дн?в≫, були скасован?.

Перед?стор?я [ ред. | ред. код ]

Айс?ньгеро Цзайтянь , котрий правив п?д ?м’ям ≪Гуансюй≫, прийшов на престол у 1875 роц?, коли йому було 4 роки, ? тому зам?сть нього правила т?тка Цис? . В 1889 роц? молодий ?мператор досяг повнол?ття ? формально приступив до правл?ння, але реальна влада як ? ран?ше залишалася в руках Цис?. Однак, бачивши ситуац?ю навкруги, в?н розум?в, що держав? потр?бне глибоке оновлення, на яке Цис? н?коли не п?де ? тому в?н почав шукати зближення з реформаторами. В 1890-х роках при двор? було два великих угрупування, як? мали ворож? нам?ри одне до одного. Перше складали приб?чники Цис? ? ор??нтувалися на вих?дц?в ?з п?вн?чних пров?нц?й Китаю; ?? члени були противниками реформ ? в зовн?шн?й пол?тиц? розраховували на Рос?йську ?мпер?ю. Друге угрупування навпаки мало п?дтримку серед ел?ти П?вденного Китаю ? погоджувалося з необх?дн?стю проведення оновлення кра?ни та ор??нтувалося на Велику Британ?ю та Японську ?мпер?ю.

Причини та передумови [ ред. | ред. код ]

Тайп?нське повстання ? " оп?умн?" в?йни потрясли Цинський Китай. При цьому в державному лад? не в?дбулося ?стотних зм?н, за винятком деяких перетворень в структур? державних орган?в. Знаменною под??ю стало заснування в 1861 роц? п?сля третьо? "оп?умно?" в?йни державного органу, який мав в?дати закордонними справами, п?д назвою Головна канцеляр?я. Головн? чиновники канцеляр?? працювали в н?й за сум?сництвом, були, як правило, некомпетентн?, що ускладнювало переговори з ними представник?в ?ноземних держав. ? все ж поява в державн?й структур? спец?ального органу ?з закордонних справ стало певною в?хою, що означала к?нець багатов?ков?й ?золяц?? кра?ни. У 1885 роц? з'явилося ще одне центральне в?домство - адм?ралтейство (канцеляр?я по в?йськово-морським справам). Орган?зац?? його передувало знищення китайського флоту п?д час франко-китайсько? в?йни 1884 - 1885 рок?в , яка зак?нчилася п?дписанням ще одного нер?вноправного договору ? захопленням французами Аннама . Однак кошти, асигнован? на буд?вництво флоту, п?шли в основному на буд?вництво л?тнього ?мператорського палацу п?д Пек?ном, туди ж були направлен? ? люди, що призначалися для служби на флот?. Китай як ? ран?ше залишався беззбройним перед лицем ?ноземно? агрес??. П?сля придушення повстання тайп?н?в була скасована система двох губернатор?в в пров?нц?ях (в?йськового ? цив?льного) ? м?сцева влада зосередилася в одних руках. У структур? пров?нц?йного управл?ння закр?пилися ком?тети, як? виникли в останн?й пер?од боротьби з тайп?нським рухом. Вони слугували у в?дновленн? порядку ? складалися з головних пров?нц?йних чиновник?в, а саме: скарбника, судового чиновника, соляного контролера ? зернового ?нтенданта. Нам?сники отримали право страчувати без попередньо? санкц?? зверху ос?б, викритих в приналежност? до та?мних товариств, у яких метою було повалення ?снуючого ладу, ? "в?дкритих бунт?вник?в ? розб?йник?в". Разом з тим маньчжури , збер?гши пануюче положення, були змушен? надати китайським феодалам б?льше число державних посад. Характерною особлив?стю формування державного апарату тих час?в ? розширення в?дкритого продажу посад, посилення свав?лля чиновник?в. Р?зко посилилася експанс?я ?ноземного кап?талу в Китай, що призвело до захоплення ним найважлив?ших позиц?й в економ?ц? та до виникнення пор?вняно сильного ? швидкорозвиваючогося ?ноземного сектора в економ?ц?. Кра?на перетворювалася на нап?вколон?ю зах?дних держав. У 60-80-х роках XIX стол?ття виникають перш? китайськ? кап?тал?стичн? п?дпри?мства. Спочатку це казенн? або казенно-приватн? заводи, арсенали ? майстерн?, а пот?м приватн? п?дпри?мства, що д?яли також п?д контролем держави. Пров?дною силою формування нац?онально? буржуаз?? стали велик? чиновники ? пом?щики. Ран?ше нац?онально? утворилася в Кита? компрадорська (посередницька) буржуаз?я, що виступала як сила, яка прагне зберегти антинародний ? антинац?ональний маньчжурський режим. Вторгнення в кра?ну ?ноземного кап?талу пок?нчило з в?дносною замкнут?стю китайського села, залучило с?льське господарство Китаю до св?тового ринку. Зростання нац?онального кап?тал?зму, розширення економ?чних зв'язк?в в кра?н?, виникнення великих економ?чних ? культурних центр?в створили умови для утворення китайсько? нац??, розвитку нац?онально? самосв?домост?. Поразка Китаю у в?йн? з Япон??ю (1895 р.) ? особливо ?мпер?ал?стичний розд?л кра?ни актив?зували д?яльн?сть патр?отичних сил.

Наприк?нц? XIX стол?ття великий вплив на ?? сусп?льне життя зробила група ?нтел?гент?в на чол? з публ?цистом ? ф?лософом Кан Ювеем , представляла ?нтереси нац?онально? буржуаз?? ? обуржуазнених пом?щик?в. Ця група виступала за модерн?зац?ю кра?ни, за проведення реформ за допомогою ?мператорсько? влади.

Х?д под?й [ ред. | ред. код ]

11 червня 1898 року (23 числа 4-го м?сяця по старому л?точисленню) Цзай Тянь опубл?кував едикт ≪Про плани держави≫, продемонструвавши тим самим свою р?шуч?сть зд?йснити реформи. В?н надав ауд??нц?ю Кан Ювею, з яким детально обговорював посл?довн?сть реформ. Кан Ювей д?став доступ до пол?тично? влади, а консерватори, у свою чергу, почали готуватися до перевороту. На четвертий день п?сля публ?кац?? ?мператорського едикту ≪Про плани держави≫ Цис? примусила Цзай Тяня в?ддати укази про кадров? зм?ни в уряд? ? арм?? на свою користь. Це була п?дготовка старо? ? ново? угрупувань до р?шучо? сутички: реформатори одержали право складати проекти ? видавати укази, а у консерватор?в була реальна в?йськово-пол?тична влада ? вони тримали меч? напоготов?. З 11 червня 1898 року по 21 вересня, тобто протягом 103 дн?в, реформатори зд?йснювали сво? перш? мр?? про ≪викор?нювання старого ? розповсюдження нового≫, видавши дек?лька десятк?в указ?в про реформи.

УКАЗИ ПРО ≪ВИКОР?НЮВАННЯ СТАРОГО≫ [ ред. | ред. код ]

1) В?дм?на старо? системи ?спит?в ? ≪багу≫ , зм?на тематики екзаменац?йних роб?т. Вс?м ученим старого складу ця реформа була ненависна до меж?. 2) Повсюдне перетворення старих шк?л (≪шуюань≫ ? ≪цымяо≫) в нов? навчальн? заклади. Кер?вниками шк?л ≪шуюань≫ були переважно м?сцев? впливов? шеньши, а школи ≪ц?мяо≫ знаходилися в руках тухао ? шеньши. До того ж вони користувалися п?дтримкою в?дсталих верств населення. Ця реформа викликала ще б?льший гн?в, н?ж указ про ≪строге розпорядження м?сцевим властям охороняти м?с?онер?в ? китайц?в-християн≫. 3) Скорочення чисельност? ≪знаменних в?йськ≫. Майже перед м?льйоном солдат?в ? оф?цер?в постала загроза виявитися без роботи. 4) Зменшення к?лькост? державних установ ? скорочення зайвих урядовц?в. Чиновництво, що склалося, було роздратоване цим указом ? в?дкрито чинило оп?р йому. 5) Розпорядження маньчжурам самим займатися корисною д?яльн?стю. Маньчжури, звикл? протягом ц?лих 250 рок?в до паразитичного способу життя, неспод?вано втрачали сво? прив?ле? ? виявлялися на меж? загибел?. ≪Викор?нювання старого≫, зд?йснюване реформаторами на папер?, викликало запеклий оп?р р?зних старих сил. Цзай Тянь опинився в ще б?льш?й самотност?, а положення Цис? ще б?льш зм?цнилося.

УКАЗИ ПРО ≪РОЗПОВСЮДЖЕННЯ НОВОГО≫ [ ред. | ред. код ]

1) Створення навчальних заклад?в. В першу чергу готувалося створення ≪Пек?нського ун?верситету≫. 2) Установа ≪китайського банку≫, Управл?ння г?рсько? справи ? зал?зниць. Управл?ння с?льського господарства, промисловост? ? торг?вл?. Заохочення р?зних вид?в господарсько? д?яльност? аж до дозволу приватним особам будувати збройов? заводи. 3) Заохочення нових твор?в л?тератури, нових винаход?в. 4) Установа ≪Бюро переклад?в≫ для видання перев?дно? л?тератури; зв?льнення вс?х газет в?д податк?в. 5) Дозв?л в?льно? орган?зац?? видавництв ? наукових товариств. 6) Складання державного бюджету, щом?сячна публ?кац?я доход?в ? витрат. 7) Розширення права звернення до ?мператора ? як чиновництво, так ? народ могли посилати листи з пропозиц?ями, а державним урядовцям строго заборонялося чинити перешкоди цим листам. 8) Створення ≪С?льськогосподарських товариств≫ (орган?в, що займаються вивченням питань с?льського господарства) ? ≪Торгових товариств≫ (торгових компан?й). Найб?льшим усп?хом реформи було те що протягом короткого терм?ну народу були дан? пор?вняно повн? демократичн? свободи. Якби цей усп?х був розвинутий то сили консерватор?в можна б було зламати. Але консерватори не дали реформаторам виграти час. На п?вдн? пров?нц?? Хунань натовп роз?гнав товариство ≪Наньсюехуей≫, побили редактора газети ≪Сянбао≫ ? намагалася розгромити ≪Нове училище≫.

Переворот [ ред. | ред. код ]

Стався 21 вересня 1898 року (року земляно? собаки ? Усю). В ход? перевороту група консерватор?в на чол? з колишньою ?мператрицею- регентом Цис? усунули в?д влади правлячого ?мператора Цзайтяня , голову парт?? реформатор?в.

Це було генеральне з?ткнення старо? ? ново? парт?й нов? сили не встигли розвернутися ? були жорстоко розгромлен?. Цис? почала розм?щення в?йськ. Було вир?шено, що коли в к?нц? жовтня ?мператор ? ?мператриця разом прибудуть в Тяньцз?нь приймати парад в?йськ, буде вчинений переворот. Обстановка надзвичайно загострилася. Кан Ювей ще ран?ше послав свого дов?реного Сюй Женьлу позондувати щодо думки Юань Шикая , який командував найбо?здатн?шою частиною арм??, але вже був на боц? противник?в реформ.

Останн?й виразив згоду п?дтримати ?мператора. Кан Ювей ? Тань Ситун, пов?ривши цьому, рекомендували Юань Шикая Цзай Тяню, який був готовий дати йому посаду начальника штабу з тим, щоб в?н п?дтримав проведення нового курсу. Через дек?лька дн?в положення стало ще б?льш напруженим. Цзай Тянь та?мно передав Кан Ювею: ≪Мо? положення нест?йке. Якщо у вас ? який-небудь хороший план д?й, то сл?д негайно подумати про його зд?йснення≫. Кан Ювей, Тань Ситун ? ?нш? вир?шили викликати Юань Шикая в столицю. 16 вересня Цзай Тянь прийняв Юань Шикая, пров?в його в заступники м?н?стра ? наказав спец?ально зайнятися п?дготовкою в?йськ. Наступного дня Юань Шикай знов був прийнятий ?мператором. 18 вересня Тань Ситун та?мно в?дв?дав Юань Шикая ? просив його п?д час параду, не п?ддаючи небезпец? життя Цзай Тяня, убити член?в парт?? ?мператриц? ? таким чином повернути владу ?мператору. Юань Шикай згодився. 20 вересня Юань Шикай, в?дв?давши перед в?д'?здом ?мператора, повернувся в Тяньцз?нь, де все розкрив представникам парт?? ?мператриц?. П?зно вноч? Цис? арештувала Цзай Тяня ?, заявивши, що ?мператор неодноразово ? дуже старанно просив зд?йснити принцип ≪пол?тично? оп?ки над ним≫, з 21 вересня стала самост?йно вершити справами держави.

Насл?дки [ ред. | ред. код ]

Сто дн?в реформ зак?нчилися. Кривава зрада Юань Шикая забезпечила йому дов?р'я консерватор?в. З цих п?р в?н став дуже значною ф?гурою на пол?тичн?й арен?.

Кан Ювей ? Лян Цичао, яким вдалося б?гти, спираючись на допомогу Англ?? ? Япон??, зум?ли врятуватися, але справа ?х виявилася програною. Сто дн?в реформ не дали результату, породили могутню у в?дпов?дь хвилю репрес?й, що викликали сп?вчутливу п?дтримку з боку мас китайського населення. Китай побачив в спроб? реформ п?дступи ?ноземц?в. П?сля страти групи реформатор?в в Пек?н? почалися в?дкрит? анти?ноземн? виступи, для придушення яких були викликан? в?йська охорони.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• ≪История Китая≫ под ред. А. В. Меликсетова ? Москва: издательство МГУ, 2002. ISBN 5-211-04413-4
• О. Е. Непомнин ≪История Китая: Эпоха Цин. XVII ? начало XX века≫ ? Москва: ≪Восточная литература≫, 2005. ISBN 5-02-018400-4
• С. Л. Тихвинский ≪Избранные произведения≫ в 5 книгах. Книга 1 ≪История Китая до XX века: движение за реформы в Китае в конце XIX века и Кан Ювэй≫ ? Москва: ≪Наука≫, 2006. ISBN 5-02-035003-6