Стефан Куницький

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Стефан Куницький
Прапор
Прапор
Гетьман В?йська Запорозького
(на Правобережж? )
1683 ? 1684
Монарх: Ян III Собеський
Попередник: Остап Гоголь
Наступник: Андр?й Могила
 
Народження: бл. 1640
Смерть: 1684 [1]
Могил?в-Под?льський
Кра?на: Р?ч Посполита
Р?д: Q111729174 ?

Стефан Куницький (?нколи Степан Куницький ; пол. Stefan Kunicki ; *бл. 1640  ? † 1684 ) ? укра?нський в?йськовий, пол?тичний ? державний д?яч. Гетьман В?йська Запорозького , голова козацько? держави на Правобережн?й Укра?н? ( 1683 - 1684 ). Представник козацького шляхетського роду Куницьких .

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Був приб?чником гетьмана ?вана Виговського , у склад? його в?йська брав участь у Чудн?вськ?й битв? .

У 1672 роц?, перед сво?м зм?щенням, гетьман Дем'ян Многогр?шний надав йому звання в?йськового товариша ? дозволив йому оселитися у Миргород? на Л?вобережн?й Укра?н?. Створив розв?дувальну мережу, яка д?яла в ?нтересах гетьмана ?вана Самойловича . Виконував також дипломатичн? завдання. [1] У с?чн? 1673 року прив?з лист в?д гетьмана Петра Дорошенка до короля Реч? Посполито? Михайла Корибута Вишневецького , брав участь у робот? сейму. За рекомендац??ю гетьмана Михайла Ханенка був ноб?л?тований урядом Реч? Посполито? 25 лютого 1673 р. При цьому був прийнятий Олександром Клодницьким, рацлавицьким п?дстол??м та ротм?стром надв?рно? козацько? коругви, до шляхетських род?в гербу Сас . Був п?дстаростою у Немиров? . П?д час османсько? окупац?? Правобережжя був призначений османами корсунським полковником .

23 липня 1683 p. рада правобережного козацтва зверта?ться до короля Яна III Собеського з проханням прийняти ?? п?д свою владу й дозволити виправу на османськ? волод?ння. 24 серпня того ж року монарх Реч? Посполито? призначив Стефана Куницького гетьманом правобережного В?йська Запорозького. Наприк?нц? 1683 р. 5-тисячне в?йсько на чол? з Куницьким зд?йсню? пох?д через молдавськ? земл? в буджацьк? та б?лгородськ? степи . Козаки зв?льнили майже все Правобережжя в?д осман?в та нанесли поразку татарам, але на початку 1684 року сам? були розбит? у Молдов?.

Куницький ?з козацькою к?ннотою на початку с?чня 1684 року перейшов Дн?стер та планував по л?вому берез? р?чки утворити оборонну л?н?ю в?д татар. У листуванн? з каштеляном Потоцьким в?н дякував за над?слану йому гетьманську булаву та вимагав плату для в?йська за пох?д. Начебто в?н отримав в?д уряду Реч? Посполито? 100 тисяч злотих, але розд?лив цю суму не м?ж ус?м в?йськом, а лише серед найближчого оточення. Також гетьман висував у листуванн? до короля Реч? Посполито? пол?тичн? вимоги щодо зб?льшення козацько? автоном?? [2] .

Невдоволен? д?ями гетьмана, як? призвели до загибел? значно? к?лькост? людей, козаки на рад? п?д Могилевом (початок березня 1684 р.) переобрали свого кер?вника й поставили на гетьманство полковника Андр?я Могилу, а самого Куницького вбили, коли в?н, перевдягнувшись у чернечий одяг, намагався втекти з м?сця проведення ради. У Молдов? також збереглася легенда про те, що Куницький загинув у нер?вному бою ?з татарами, перед тим вбивши хана. Описи смерт? Куницького в?д рук козак?в наводяться в л?тописах Самовидця, Григор?я Граб'янки ? Сам?йла Величка. Правда, нев?домо, якими джерелами при цьому користувалися ?х автори. Взагал?, Куницький ? один з найменш згадуваних козацьких гетьман?в. Але, що ц?каво, згадку про нього ми знаходимо у наших сус?д?в, у Молдав??. У 1844 роц?, за два роки до видання Осипом Бодянським ≪Истории Русов≫, в газет? ≪ОДЕССКИЙ ВЕСТНИК≫ № 32 була надрукована невелика розпов?дь молдавського письменника Болеслава Хиждеу ≪Гетьман Куницький. Молдавське в?ддання з л?топису Василя Ба?нського≫. З ц??? розпов?д? виходить, що Куницький загинув зовс?м не так, як пов?домляють нас козацьк? л?тописц?.

Д?йсно, ось що пише Хиждеу: ≪У 1684 роц? козацький гетьман Куницький вв?йшов до Молдав??, аби зв?льнити ?? в?д османського полону ? затвердити на ?? престол? господарем Стефана Петр?чейку. Обдурений в сприянн? молдаван, пересл?дуваний сильним в?йськом хана татарського, в?н вт?к в буджацьк? степи, аби через Дн?стер добратися швидше до Реч? Посполито?. З п'яти тисяч козак?в, приведених Куницьким, залишилося лише с?мсот лег?н?в. На берез? р?чки Ялпуха розташувався цей уламок славно? козацько? сили святкувати Пасху≫. На наступний ранок, не встигли ще козаки до пуття розкрити оч?, як побачили в степу чорну хмару. Це десятитисячна татарська орда на чол? з ханським сином наближалася до них. Ну ? що ж Куницький? ≪Ей, братики-молодц?! ? сказав сво?м Куницький, ? непереливки нам! Незваних гостей проводжають вогнем ? мечем. Не осоромимо кров? козацько?, не осоромимо нашо? слави лицарсько?. Краще гнити в сир?й земл?, та жити в пам'ят? людей, чим п?ти в ясак, та служити бусурманам рабством ?гипетським!≫

Як зрозум?в читач, розпов?дь Хиждеу не ?сторичний, а художн?й тв?р, заснований на конкретному ?сторичному факт?. Дал? сл?ду? красива легенда про те, що ханський син погодився в?дпустити козак?в з миром, але за умови, що у випущеному ним в небо соколов? буде ст?льки ран, ск?льки козак?в в Куницького. Козаки погоджуються, але коли розв?ю?ться дим в?д постр?л?в, татари бачать, що с?мсот козацьких куль пробили не б?лого сокола, а серце ?х хана. У ту ж мить десять тисяч татарських шабель обрушуються на козацьк? голови. ≪Так загинув в Буджац? славний козацький гетьман Куницький разом з? сво?м славним лицарством, ? уклада? Хиждеу свою розпов?дь. ? В?чна пам'ять геро?в?, що прагнув зв?льнити Молдав?ю в?д ?га турецького!≫

Як же виникло це видання, ? ким був автор розпов?д?? В?домо, що Василь Ба?нський, ≪родич молдавського господаря Стефана Петр?чейку≫, якому Хиждеу припису? роль л?тописця, не залишив п?сля себе якого-небудь л?топису, але сам Болеслав Хиждеу був прямим нащадком молдавського господаря. Його прапрад?д Стефан Хиждеу був одружений з р?дною сестрою Стефана Петр?чейку, ? п?сля його загибел? в 1673 роц? Стефан Петр?чейку усиновив сво?х плем?нник?в. З тих п?р цей р?д носив подв?йне пр?звище ? Петр?чейку- Хиждеу. Вочевидь, що в с?м'? Хиждеу збереглися родинн? в?ддання, що беруть начало в?д под?й тих рок?в.

Хиждеу було в?доме, що ?сну? ?нша, викладена вище, верс?я загибел? Кун?цького, оск?льки в к?нц? розпов?д? в?н по сут? справи коменту? описуван? под?? ? да? прим?тну оц?нку цьому переданню, що св?дчить про те, що ≪Кун?цький вбитий татарами, а не сво?ми ж козаками, як це затверджують деяк? друкарськ? джерела≫. Як же сталося, що Граб'янка, Величко ? автор ≪Истории Русов≫ використовували в сво?х л?тописах нев?рну верс?ю загибел? Куницького? В?дпов?дь, як не дивно, м?ститься в т?й же ≪Истории Русов≫. У передмов? до не? автор зверта? увагу на наступне: ≪?сторики Польськ? ? Литовськ?, справедливо п?дозрюван? в баснословств? та самохвальств?, описуючи д?яння народу Руського, н?бито в п?дданств? у Поляк?в що був, затьмарювали всем?рно велик? подвиги ?х на користь сп?льно? в?тчизни сво?? та Польщ?≫. Прикладом такого ≪баснословства≫ може служити хоч би вже згадувана легенда про спалювання Наливайка в м?дному бику, легенда була вигадана польськими ?сториками з бажання помститися козацькому геро?в? нав?ть п?сля його смерт?.

Сво?й розпов?д? Болеслав Хиждеу передував еп?графом з укра?нсько? народно? п?сн? ≪Слава наша козацька хай марно не гине!≫ Хот?лося б, аби ц? слова збулися, нарешт?, повною м?рою ? в?дносно славного козацького гетьмана Стефана Куницького.

В?йськова кампан?я гетьмана Стафана Куницького, що в?дбулася взимку 1683?1684 рр., набула великого розголосу в багатьох кра?нах ? ув?йшла до св?тово? ?стор??. Цей пох?д в?дбувався у русл? пол?тики християнських монарх?в ?вропи з оборони в?д експанс?он?стських нам?р?в Османсько? ?мпер??. Перем?гши османське в?йсько в?зира Кари-Мустафи п?д В?днем у 1683 р., король Реч? Посполито? Ян III Собеський та австр?йський ?мператор Леопольд I за морально? та матер?ально? п?дтримки Римського папи ?нокент?я XI за допомогою укра?нського козацтва перейшли у фронтальний наступ на позиц?? осман?в у Центрально-Сх?дн?й та П?вденно-Сх?дн?й ?вроп?.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. NUKAT ? 2002.
  2. Marek Wagner W cieniu szukamy jasno?ci chwały. Studia z dziejow panowania Jana III Sobieskiego (1684?1696) . Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, 2002, ISBN 83-7051-201-1

Джерела та л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]
  • Куницький Стефан // Укра?на в м?жнародних в?дносинах. Енциклопедичний словник-дов?дник. Випуск 5. Б?ограф?чна частина: А-М / В?дп. ред. М. М. Варварцев. ? К.: ?н-т ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни, 2014. ? с.236-238
  • Стефан Куницький
  • Куниця (Куницький) Степан // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? 1960. ? Т. 3, кн. VI : Л?тери Ком ? Ле . ? С. 791-792. ? 1000 екз.
  • Чухл?б Т. Гетьман С.Куницький у боротьб? Правобережно? Укра?ни та Реч? Посполито? проти Османсько? ?мпер?? (1683?1684 рр.) // Укра?на в Центрально-Сх?дн?й ?вроп?. Студ?? з ?стор?? Х? ? ХУ??? ст. ? К.2000. ? С.314 -322
  • http://exlibris.org.ua/hetman/r5-p3.html
  • Marek Wagner W cieniu szukamy jasno?ci chwały. Studia z dziejow panowania Jana III Sobieskiego (1684?1696) . Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, 2002, ISBN 83-7051-201-1 .
  • Jan Wimmer Odsiecz wiede?ska 1683 roku .
  • Чухл?б Т. Гетьмани Правобережно? Укра?ни в ?стор?? Центрально-Сх?дно? ?вропи (1663?1713 рр.). ? К.: КМ Academia, 2004. ? 250 с.
  • Чухл?б Т. Зимовий пох?д 1683/1684 рр. укра?нського козацтва проти Осман?в до причорноморського Степу // Надчорномор'я: студ?? з ?стор?? та археолог?? (з ?Х ст. до н. е. по XIX ст. н. е.). ? К.:?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни,2008. ? С.163 ? 180
  • Чухл?б Тарас. Гетьман С.Куницький (1683?1684 рр.) // ?стор?я Укра?ни. ? № 43 (203) (листопад). ? 2000. ? С.1 ? 4.
  • ≪Рят?вник ?вропи≫ Степан Куницький


Попередник
Остап Гоголь
Гетьман Правобережно? Укра?ни
1683 - 1684
Наступник
Андр?й Могила