Стебло дуже молодого клена
Стовбур
? стебло дорослого дерева
Стебло?
? видовжена осьова частина
пагона
вищих рослин
, що слугу? ?м механ?чною опорою, викону? базисну та генеративну роль для
листк?в
,
бруньок
,
кв?ток
.
У щоденн?й мов? терм?н
≪паг?н≫
часто зм?шу?ться ?з терм?ном ≪стебло≫. Стебла, як? ? критичним компонентом
пагон?в
, забезпечують основу для
бруньок
,
кв?ток
,
шишок
,
плод?в
,
нас?ння
?
листя
. Стебла знаходяться над землею у б?льшост? рослин, але у деяких ростуть п?д землею. Надземне (пов?тряне) стебло дорослого
дерева
зветься
стовбуром
. Мертва, зазвичай темн?ша внутр?шня деревина великого стовбура зветься
ядровою деревиною
. Зовн?шня, жива деревина зветься
заболонню
. Головн? функц?? пов?тряних стебел ?:
- П?дтримка ? п?дняття листя, кв?ток ? плод?в, утримання листя на св?тл?.
- Транспорт р?дин м?ж кор?нням ? пагонами в
ксилем?
?
флоем?
.
- Збер?гання поживних речовин
Стебло з'?дну?
кор?нь
?
листя
, по ньому пересуваються
вода
, розчини
м?неральних солей
?
орган?чних речовин
. У стебл? часто в?дкладаються запаси поживних речовин. Розгалуження його да?
крону
. На стебл? утворюються
листки
? органи статевого розмноження ?
кв?тки
. Стебло часто ? органом
вегетативного розмноження рослин
. Видозм?ни стебла ? органами захисту, асим?ляц?? та ?нше
Р?ст рослин супроводжу?ться ?х галуженням. Найпоширен?ш? чотири типи галуження:
дихотом?чне
,
монопод?альне
,
симпод?альне
?
несправжньодихотом?чне
.
Дихотом?чне
галуження виявля?ться в тому, що
точка росту
д?литься на дв? ? р?ст в?дбува?ться в двох напрямах, тобто утворюються дв? р?внозначн? г?лки. Через якийсь час точки росту цих г?лок знову д?ляться ? т. д. Дихотом?чне галуження властиве
водоростям
,
мохам
,
плаунам
. Бува? двох вид?в ? р?вном?рне та нер?вном?рне. При р?вном?рному обидв? г?лки ? р?внозначними, при нер?вном?рному одна з г?лок займа? верх?вкове положення, а ?нша б?чне.
Монопод?альне
? це таке галуження, при якому верх?вковим може бути лише один
паг?н
. Воно характерне для
ялини
,
сосни
,
модрини
. При втрат? або загибел? верх?вкового пагона р?ст вгору фактично припиня?ться.
Симпод?альне
? це галуження при якому роль головного пагона може взяти б?чний при умов? загибел? або втрат? верх?вкового. Виника? з дихотом?чного або монопод?ального. Прикладом першого може бути
селаг?нела
, в яко? одна з г?лок розвива?ться швидше, зсува? вб?к другу г?лку ? набува? положення головно? ос?(нер?вном?рна дихотом?я). Через якийсь час повторю?ться те саме. В результат? такого росту головна в?сь склада?ться з окремих частин. Симпод?альне галуження, що виника? з монопод?ального, характерне для дерев ?
берези
,
верби
,
в'яза
,
липи
та ?н. У цьому випадку з верх?вково?
бруньки
головна в?сь розвива?ться за короткий час. Пот?м головна брунька в?дста? в рост? або зовс?м в?дмира?, ? р?ст головно? ос? продовжу? б?чна брунька. Через певний час ? ця брунька в?дмира?, поступаючись м?сцем ?нш?й б?чн?й бруньц?. В результат? такого росту головна в?сь склада?ться з к?лькох частин.
Класиф?кац?я стебел
[
ред.
|
ред. код
]
За розташуванням щодо р?вня ?рунту
[
ред.
|
ред. код
]
За ступенем здерев'ян?ння
[
ред.
|
ред. код
]
- трав'янист?
- нап?вздерев'ян?л?
- дерев'янист?
За напрямком ? характером росту
[
ред.
|
ред. код
]
- Прямостояч? (соняшник)
- Лежач? (сланк?) ? стебла лежать на поверхн? ?рунту, не вкор?нюючись (вербоз?лля сланке)
- Висх?дн? ? нижня частина стебла лежить на поверхн? ?рунту, а верхня п?дн?ма?ться вертикально (вовче т?ло болотяне)
- Повзуч? ? стебла стеляться по земл? ? вкор?нюються завдяки появ? у вузлах придаткових корен?в (
розх?дник звичайний
)
- Ч?пк? (повзуч?) ? прикр?плюються до опори за допомогою вусик?в (горох)
- Кучеряве ? тонк? стебла, що обвивають опору (ломин?с)
За формою поперечного перер?зу
[
ред.
|
ред. код
]
- округл?
- сплюснут?
- три-, чотири-, багатогранн? (гранчаст?)
- ребрист?
- борознист? (жолобчаст?)
- крилат? ? стебла, у яких по гострих гранях тягнуться плоск? трав'янист? вирости (
горошок л?совий
) або злит? з? стеблом основи листк?в (
живок?ст л?карський
), також можуть бути вирости кори (
бруслина крилата
)
Б?ла ? зелена
спаржа
? хрустк? стебла ? ?ст?вн? частини цього овоча
Найпоширен?ша форма ? цил?ндрична. У поперечному розр?з? стебло бува? округле (у
берези
,
дуба
,
сосни
,
ялини
); тригранне (в
осок
,
смикавця
); чотиригранне (у
губоцв?тих
?
глухо? кропиви
,
м'яти
,
зеленчука
), багатогранне (у
кактус?в
); сплюснуте (у
плоскухи
). Безлисту частину стебла, на як?й розвива?ться
кв?тка
або
суцв?ття
, називають
стр?лкою
(у
цибул?
,
кульбаби
). Нижня частина стебла в таких рослин укорочена, листки з?бран? в прикореневу розетку.
За будовою стебла вс? рослини под?ляються на
дерева
,
кущ?
?
трави
. У
трав
стебло часто соковите, м'яке, зелене. Звичайно воно росте протягом одного пер?оду
вегетац??
. В
однор?чних рослин
стебло часто засиха? до зак?нчення
вегетац?йного пер?оду
, у
багатор?чних
з похолоданням надземн? частини гинуть, а п?дземн?
кореневища
,
цибулини
,
бульби
) перезимовують. На поверхн? ?рунту часто збер?гаються укорочен? стебла ? прикоренев? розетки двор?чних ? багатор?чних рослин (
синяк
,
кульбаба
). У б?льшост?
злакових
стебло склада?ться з порожнистих меживузл?в, скр?плених вузлами, ? назива?ться
соломиною
.
У
дерев
?
кущ?в
стебла здерев'ян?л?, тверд?. У дерев добре розвинутий
стовбур
, верхня частина його розгалужу?ться в б?льш-менш розвинуту
крону
. У кущ?в стебла також м?цн?, здерев'ян?л?, галузяться в?д основи, утворюючи 3?15 однакових стебел (
л?щина
,
шелюга
,
калина
). У
нап?вкущ?в
(
чебрець
,
шавл?я л?карська
) дерев'ян?? т?льки нижня частина стебел, а верхня (трав'яниста) ? щороку п?дмерза?.
Стебла бувають
прямостояч?
,
повзуч?
,
ч?пк?
?
витк?
. У переважно? б?льшост? рослин стебло прямостояче. У таких рослин, як
суниц?
,
барв?нок
,
вербоз?лля
,
лучний чай
, стебло стелиться по земл?. З вузл?в утворюються додатков?
корен?
, якими ц? рослини закр?плюються на поверхн?, укор?нюються. Так? стебла називають повзучими. Кв?тков?
пагони
цих рослин розм?щуються здеб?льшого вертикально.
У
винограду
,
плюща
на стебл? ? пристосування (
прич?пки
,
вусики
), якими вони прикр?плюються до стовбур?в дерев, кам'яних ст?н, гран?тних скель. Так? стебла називаються
ч?пкими
.
У
бер?зки польово?
(
Convolvus arvensis
), що засм?чу? польов? культури,
плетухи звичайно?
(Calystegia sepium), яка росте по берегах р?чок, ?
хмелю
стебла в'ються навколо рослин з м?цними стеблами. Так? стебла називаються
виткими
.
Рослини з ч?пкими ? виткими стеблами називають
л?анами
. У флор? пом?рного кл?мату л?ани зустр?чаються р?дко. Б?льше ?х у троп?чних вологих л?сах. Особливо ц?кава троп?чна л?ана ?
ротангова пальма
, що ма? стебло завдовжки до 300 м ? завтовшки ? 2-4 см.
Стебла бувають р?зних розм?р?в. Так, у
вольф?? безкоренево?
(
Wolffia arrhiza
), що росте в стоячих водоймах Укра?ни, довжина стебла не б?льша за 2 мм. Значних розм?р?в досягають
стовбури
основних л?сових пор?д. Так, у
дуба звичайного
в?н досяга? 40 м, у
ясена звичайного
? 35 м,
сосни звичайно?
? 50 м ? в смереки б?ло? ? 70 м. Найвищ? дерева св?ту ?
австрал?йськ? евкал?пти
? 155 м з д?аметром
стовбура
б?ля основи 10 м. Товщина
стовбура
африканського баобаба
досяга? 25 м.
Кр?м основно? функц?? стебла виконують ще додатков?, пов'язан? з ?х видозм?нами.
Тонк? стебла паразитно? рослини
повитиц?
втрачають
хлороф?л
. У певних м?сцях ?? стебла утворюються присоски, як? сво?ми виростами проникають до пров?дних пучк?в рослини-хазя?на. Присосками вони беруть з рослини-хазя?на готов? поживн? речовини, У
кактус?в
? кактусопод?бних
молоча?в
троп?чних кра?нах потовщен? м'ясист? стебла зелен? й виконують функц?ю листк?в. У тканинах стебла утворюються значн? запаси води. Листки кактус?в перетворилися в
колючки
.
У
винограду
,
гарбуза
,
кавуна
,
ог?рк?в
вирости стебла утворюють вусики, якими рослини прикр?плюються до р?зних предмет?в або рослин з м?цним стеблом.
У значно? к?лькост?
багатор?чних рослин
(особливо
злак?в
,
осок
) утворюються п?дземн? стебла ?
кореневища
, на яких ? невелик? лускат? листки буруватого кольору. Ростова частина ?х зак?нчу?ться верх?вковою брунькою. Зовн? кореневища под?бн? до
корен?в
; кореневого чохлика в них нема?.
У
осок
?
злак?в
кореневища тонк?, шнуропод?бн?, у
купини
,
конвал??
? коротк?, товст? й вузлуват?.
У м'ясистих укорочених п?дземних стеблах (
бульби
картопл?
,
земляно? груш?
) утворю?ться
крохмаль
.
Бульби
вкрит? редукованими листками, у пазухах яких утворюються
бруньки
(
в?чка
). Навесн? висаджен? в ?рунт бульби при в?дпов?дн?й температур? ? вологост? проростають. З в?чок утворюються надземн? стебла. Бульби пов'язан? ?з стеблом видовженими кореневищами ?
еталонами
. У деяких рослин (
кольраб?
, троп?чних еп?ф?тних
орх?дей
) утворюються зелен? надземн? бульби У
городньо? цибул?
на першому роц? життя в ?рунт? утворю?ться
цибулина
. Вона склада?ться з укороченого стебла ? денця ? видозм?нених м'ясистих листк?в, що т?сно прилягають один до одного. Як ?
бульба
,
цибулина
? органом
вегетативного розмноження
.
Вуса ? тонк? з видовженими м?жвузлями повзуч? пагони (суниц?) ? вкор?нюються у вузлах ? дають початок новим рослинам.
Морфолог?чна будова стебла
[
ред.
|
ред. код
]
За формою стебла бувають:
округл?
(цил?ндричн?) в рослин родин
айстрових
,
злакових
,
жовтецевих
,
пасльонових
та ?н.;
тригранн?
в
осокових
;
чотиригранн?
в
губоцв?тих
;
багатогранн?
в
шавл??
,
кропу
,
ех?нокактуса
;
сплюснут?
в багатьох пустельних рослин,
тонконога
,
п?вника болотного
;
крилат?
в чини;
борозенчаст?
в
татарника
;
порожнист?
в злак?в;
д?жко-под?бн?
в
баобаба
.
Зовн? стебла можуть бути
гладенькими
(у багатьох злакових, бальзам?нових),
опушеними
(у шорстколистих) або
шипуватими
(у троянди).
Молод? стебла зелен?, здатн?
фотосинтезувати
, стар? багатор?чн? вкриваються корком або к?ркою. Якщо всередин? стебла не форму?ться
паренх?ма
або вона руйну?ться (кр?м т???, що у вузлах), тод? вони стають пустот?лими ? у губоцв?тих, деяких бобових та ?н.
Пустот?л? стебла у злакових називають соломиною. Однак у ц?й родин? ? стебла виповнен? паренх?мою ? у кукурудзи, сорго та ?н.
За характером росту стебла бувають
прямостояч?
(дерева, трав'янист? злаков?, айстров?, кукурудза);
сланк?
(лежач?), як? стелячись до земл?, не вкор?нюються (спориш, як?рц?, остудник, журавлина);
повзуч?
, як?, стелячись поверхнею земл?, у м?сцях дотику з ?рунтом (у вузлах) утворюють корен? й розетки листк?в (перстач, суниця, барв?нок, вербоз?лля, розх?дник, конюшина б?ла);
висх?дн?
(чебрець, у якого в?д горизонтально? ос? в?дходять вертикально вгору б?чн? розгалуження). Особливу групу рослин становлять л?ани ?представники трав'янистих ? дерев'янистих рослин з виткими пагонами. Стебла цих рослин, у зв'язку з? швидким ростом, тонк?, з великими м?жвузлями. За допомогою прич?пок, вусик?в, волоск?в вони ч?пляються до предмет?в ? п?дносяться вгору до св?тла (виноград, плющ). У багатьох л?ан стебла обвиваються навколо опори (березка, квасоля, хм?ль). У троп?чних л?сах росте пальма
ротанг
з виткими стеблами завдовжки понад 200 м, а завтовшки всього 2-4 см. Безлисте, що несе кв?тку або суцв?ття, стебло (точн?ше, одне дуже видовжене меживузля), називають стр?лкою (цибуля, первоцв?ти, нарцис, тюльпан, кульбаба).
Розм?ри стебел р?зноман?тн?: в?д к?лькох м?л?метр?в до сотень метр?в. Наприклад, у вольф?? та австрал?йсько? орх?де? бульбоф?лум стебла майже м?кроскоп?чн? (1-1 мм), а в секвоядендрона г?гантського та евкал?пта досягають 142?155 м. У пом?рн?й зон? середня висота дерев становить: у сосни ? 50 м, дуба ? 40 м, клена ? 25 м ? т. д. Щодо товщини стебел, то рекордн? розм?ри ма? стовбур африканського баобаба (10-12 м в д?аметр?).
Тривал?сть життя у рослин також неоднакова. Окрем? рослини розвиваються протягом 2-3 тижн?в, р?дше довше, ?нш? живуть к?лька сотень або тисяч рок?в: бук (350?600), каштан ? 2000, тис яг?дний ? 3 000-5 000 рок?в, сосна ? 500, дуб ? до 2 000. Вважають, що найдавн?шим представником рослинного св?ту на наш?й планет? ? баобаб. У Тангань?ц? (Африка) виявлено ≪патр?арха≫ рослинного св?ту, якому близько 5 000 рок?в, його висота становить 22 м, а окружн?сть ? 47 м.
За тривал?стю життя рослини д?ляться на
однор?чн?
,
двор?чн?
?
багатор?чн?
. Однор?чн? рослини, серед яких багато культурних рослин (кукурудза, соняшник, пшениця, горох) та бур'ян?в (миш?й, кук?ль) повний цикл розвитку проходять за один р?к. 3 вис?яно? нас?нини розвиваються кор?нь, стебло, кв?тка; в?дбува?ться запилення ? запл?днення. Утворюються плоди ? нас?ння. П?сля зак?нчення вегетац?? надземн? частини в?дмирають.
У двор?чних рослин (буряк, морква, редька, петрушка, буркун, цикор?й, енотера) цикл розвитку в?дбува?ться протягом двох рок?в. У перший р?к формуються вегетативн? органи, поживн? речовини нагромаджуються в ?х п?дземних ? надземних частинах, а наступного року вони утворюють генеративн? органи ? кв?ти, плоди, нас?ння.
Багатор?чн? рослини характеризуються тим, що цикл ?х розвитку трива? к?лька чи багато рок?в. Розр?зняють трав'ян? та деревн? багатор?чн? рослини. Трав'ян? в?дзначаються вимиранням надземних пагон?в на зиму та здатн?стю закладати бруньки в?дновлення, з яких щороку з'являються нов? надземн? пагони. В деревних рослин надземн? частини не в?дмирають ? розвиваються протягом усього життя. Серед них розр?зняють дерева, кущ?, нап?вкущ?, кущики.
Залежно в?д середовища, в якому розвиваються стебла, ?х можна под?лити на три групи:
надземн?
,
п?дземн?
й
водян?
. Найб?льше рослин з надземним стеблом. Для стебел водяних рослин характерна добре розвинена аеренх?ма (вал?снер?я, пухирник, ряска).
Внутр?шня будова дерев'янистого стебла на приклад? г?лки липи
Для багатор?чних деревних рослин характерний безпучковий тип стебла.
У цих рослин надземн? частини залишаються живими тривалий час, ?х пост?йний розвиток зумовлю?ться наявн?стю меристемних тканин ? камб?ю ? фелогену, як? й визначають особливост? будови ?х стебла. Камб?й забезпечу? наростання вторинних флоеми ? ксилеми, а фелоген ? к?рки й фелодерми, тобто наростання об'?му стовбура ? його захист. Внутр?шня будова г?лки липи чудово ?люстру? безпучковий тип будови стебла деревних рослин.
У структур? стебла липи вид?ляються д?лянки неоднор?дн? за сво?м генезисом, в?ком й анатом?чною будовою. Тут вид?ляють так? блоки тканин: перидерму, первинну кору, вторинну кору, камб?й, вторинну ксилему, серцевину. Молод? стебла покрит? одношаровим еп?дерм?сом з кутикулою, але в?н не довгов?чний ? вже наприк?нц? л?та зам?сть нього з'явля?ться корок.
Виникнення корка зумовлене д?яльн?стю фелогену, що утворився в субеп?дермальн?й тканин?. Його кл?тини в?дчленовують до перифер?? корок, а до центру ? фелодерму. На г?лках 2-5-р?чного в?ку корок зам?ню?ться к?ркою як б?льш над?йною захисною тканиною.
П?д еп?дерм?сом молодо? г?лки розташована первинна кора. ?? зовн?шня частина склада?ться ?з 2-5-шарово? пластинчасто? коленх?ми, кл?тини яко? заповнен? протопластом з хлоропластами. Паренх?ма первинно? кори, яка утворена великими, витягнутими в горизонтальному напрям? кл?тинами. Нер?дко вони ? м?сцем в?дкладання запасних поживних речовин. Деяк? кл?тини м?стять друзи. Внутр?шн?й шар кл?тин створю? крохмаленосна п?хва з? запасним крохмалем, який збалансову? наростання зовн?шн?х ? внутр?шн?х тканин.
За крохмаленосною п?хвою почина?ться центральний цил?ндр. Зовн?шн?й шар його ? перицикл, який над д?лянками вторинно? флоеми утворю? склеренх?му ?з здерев'ян?лими оболонками.
Глибше розм?щена вторинна кора, або флоема. За походженням вона ? продуктом житт?д?яльност? камб?ю. Протягом тривалого життя рослини в?дклада?ться потужна вторинна флоема у вигляд? трапец??видних д?лянок. Вона склада?ться ?з твердо? та м'яко? флоеми. Тверда флоема утворю?ться луб'яними волокнами, оболонки яких частково дерев'ян?ють. Луб'ян? волокна м?цн?, витримують велик? навантаження на згин ? в по?днанн? з внутр?шн?ми механ?чними тканинами забезпечують високу м?цн?сть стебла деревних рослин. М'яка флоема склада?ться з ситопод?бних трубок, кл?тин-супутник?в ? флоемно? паренх?ми.
По ситопод?бних трубках в?д листк?в до м?сць споживання й в?дкладання в запас по низх?дн?й теч?? перем?щуються поживн? речовини. У флоемн?й паренх?м? на зиму в?дкладаються запасн? поживн? речовини. Тверда ? м'яка флоема чергуються м?ж собою, але ?х в?дкладання не в?дпов?да? р?чним приростам, бо протягом року виника? по к?лька шар?в. Трапец??под?бн? д?лянки вторинно? флоеми розд?ляють частини первинних серцевинних промен?в. Первинними називають так? серцевинн? промен?, як? пронизують тканини стебла в?д флоеми до серцевини. По них перем?щуються поживн? речовини в горизонтальному напрям?.
До центру камб?й в?дклада? лише вторинну ксилему або деревину. Основну ?? масу становлять судини й трахе?ди, як? ? пров?дними елементами та лише частково виконують механ?чну функц?ю. Це, звичайно, досконал? драбинчаст? й порист? судини.
Механ?чна тканина ксилеми представлена л?бриформом (деревинними волокнами). До ксилеми входить ще й основна деревинна паренх?ма, яка р?вном?рно розпод?ля?ться м?ж ?ншими елементами або навколо трахе?д чи судин. Вона в?дзнача?ться частковим здерев'ян?нням кл?тин ? збер?га? живий ум?ст, ? м?сцем запасання поживних речовин. У ксилем? м?стяться вторинн? серцевинн? промен?, як? виникають одночасно з наростанням деревини. Ц? промен? губляться в ксилем? та не досягають серцевини,. Отже, ксилема склада?ться з пров?дних, механ?чних й основних тканин, щ?льн?сть яких р?зна в окремих вид?в рослин. Особлив?стю камб?ю багатор?чних деревних рослин ? пер?одичн?сть його роботи. Особливо ?нтенсивно в?н д?литься навесн? та в?дклада? тонкост?нн?, великопорист?, драбинчаст? й порист? судини. Утворення значно? к?лькост? цих судин навесн? забезпечу? приплив велико? к?лькост? води та розчинених у н?й поживних речовин до бруньок ? листк?в, що розвиваються. Цю частину ксилеми називають деревиною. Вона ма? пухку консистенц?ю. У друг?й половин? та активн?сть камб?ю послаблю?ться ? в?н в?дчленову? товстост?нн? др?бнопорист? елементи. Б?льша частина з них належить трахе?дам, як? тут виконують не так пров?дну, як механ?чну функц?ю. Цю щ?льну частину ксилеми називають ос?нньою деревиною. В?дкладена протягом року ксилема включа? весняну й ос?нню та утворю? р?чне к?льце деревини.
Оск?льки ж ос?ння деревина минулого року й весняна поточного ч?тко р?зняться, то за р?чними к?льцями можна визначити в?к рослини. Св?тл? к?льця ? це к?льця деревини, що мають велик? тонкост?нн? кл?тини, судини (трахе?ди) великого д?аметру, як? утворюються навесн? та при активному под?л? кл?тин камб?ю. Темн? к?льця утворюються восени.
Кл?тини деревини др?бн? товстост?нн?, мають б?льше механ?чно? тканини. Взимку кл?тини камб?ю не д?ляться. Товщина р?чних к?лець залежить в?д кл?матичних умов у даний сезон. Якщо умови були сприятливими ? св?тл? к?льця широк?. Р?чн? к?льця непом?тн? у троп?чних рослин, бо вони ростуть протягом усього року майже р?вном?рно.
Центральну частину стебла займа? серцевина. ?? кл?тини велик?, багатокутн?, з тонкими оболонками, часто ? м?сцем запасання поживних речовин. 3 в?ком вони руйнуються ? посередин? виника? порожнина (дупло).
Таким чином, у стебл? розр?зняють: перидерму, яка склада?ться з корку, коркового камб?ю (фелогену), фелодерми та кору ? первинну й вторинну.
Первинна кора розташована п?д перидермою ? склада?ться з коленх?ми (механ?чно? тканини) та паренх?ми.
Вторинна кора, або луб, представлена пров?дною тканиною (ситопод?бн? трубки), механ?чною тканиною (луб'ян? волоски) та основною (луб'яна паренх?ма).
Камб?й м?ститься п?д корою (тв?рна тканина). Завдяки камб?ю стебло росте в товщину.
Серцевина займа? центральне м?сце у стовбур?, склада?ться з тонкост?нних великих кл?тин основно? тканини.