Стан?слав Конецпольський
пол. Stanisław Koniecpolski
Народився	9 лютого 1591 ( 1591-02-09 ) Конецполь , Р?ч Посполита , нин? С?лезьке во?водство , Польща
Помер	11 березня 1646 ( 1646-03-11 ) (55 рок?в) Броди , Р?ч Посполита , нин? Льв?вська область , Укра?на
Кра?на	Р?ч Посполита
Нац?ональн?сть	поляк
Д?яльн?сть	во?начальник, меценат
Alma mater	Ягеллонський ун?верситет
Титул	князь Священно? Римсько? ?мпер??
Посада	польний гетьман коронний [1] , великий гетьман коронний [2] , Крак?вський каштелян , Сандомирський во?вода , учасник вибор?в короля Польщ? d , п?дстол?й великий коронний [3] , посол Сейму Реч? Посполито? [d] , барський староста [d] , Староста Переяславський d , Q66190035 ? , староста велюнський d , плоскир?вський староста d , Q66200923 ? , Q66201245 ? , Q66201303 ? , староста стрийський [d] ? starosta of Babimost d
В?йськове звання	гетьман великий коронний , польний коронний гетьман
Конфес?я	римо-католик
Р?д	Конецпольськ?
Батько	Олександр Конецпольський
Мати	Анна Срочицька
Брати, сестри	Кшиштоф Конецпольський
У шлюб? з	Катажина Жолкевська Кристина Любомирська Зоф?я Опал?нська
Д?ти	Олександр
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Стан?сла?в Конецпо?льський (також Кон?цпольський ^{[4] [5]} , пол. Stanisław Koniecpolski ; 9 лютого 1591 ( 15910209 ) ? 11 березня 1646 ) ? польський шляхтич, во?начальник ? державний д?яч Реч? Посполито? . Представник шляхетського роду Конецпольських гербу Побуг . Князь Священно? Римсько? ?мпер?? (отримав княз?вський титул Священно? Римсько? ?мпер?? з сином Олександром у 1637 роц? в?д Фердинанда ??? ). Крак?вський каштелян ( 1633 ? 1646 ). Великий гетьман коронний ( 1632 ? 1646 ), сенатор . Польний гетьман коронний ( 1618 ? 1632 ). ^[6] Во?вода сандомирський з 1625 , староста жарновецький з 1611 , велюньський з 1607 , барський з 1623 , битовський з 1638 , а також буський , переяславський , плоскир?вський , стрийський ? ковельський . Один з найкращих полководц?в Реч? Посполито?. Переможець у битвах п?д Мартиновом ( 1624 ), Хамерштином ^[pl] ( 1627 ), Тшцяною ( 1629 ), Охматовим ( 1644 ). Представник репресивного щодо козак?в напрямку в уряд? Корони. ^[7] Загикувався п?д час розмов.

Народився в Конецпол? у 1592 роц?. Один з дев'яти д?тей во?води с?радзького ? под?льського Олександра Конецпольського гербу Побуг ? його дружини Анни з? Срочицьких . По батьков?й л?н?? був нащадком знаменитого лицаря Зав?ш? Чорного .

Близько 1600 ? 1606  рр. навчався у Краков?, де 1603 р. разом з братом Яном Пшедбуром записався до Крак?всько? Академ?? (тепер Я?еллонський ун?верситет ). Разом з батьком брав участь в з'?зд? рокошово? шляхти 1606 р. в Стенжиц? (батько в?д?слав його додому, щоб не брав участь у м?жусобиц?). 1607 р. батько передав йому Велюнське староство, що, через його молодий в?к, викликало обурення шляхти. ^[8]

Перше виконане важливе завдання ? дипломатична м?с?я у Франц??, винагорода ? посада п?дстол?я коронного. ^[6]

Учасник польсько-московсько? в?йни 1609?1618 рок?в. У 1610 роц? (разом з братом Пшедбуром, який був важко поранений ? помер) як ротм?стр власно? корогви, а пот?м полковник брав участь у виправ? на Смоленськ , де був включений до полк?в Потоцьких гербу Пилява. Поховав брата у Конецпол?. У 1612 разом з королем Сиг?змундом ??? Вазою вирушив у московський пох?д , де керував правим крилом у битвах на п?дступах до Москви 12 жовтня 1611 ? 3 вересня 1612 року. Також був п?д командою коронного гетьмана Стан?слава Жолкевського в битв? п?д Клушином . П?сля повернення став до лав кварцяного в?йська в Укра?н? п?д командуванням С. Жолкевського, де отримав його симпат?ю. У 1614 роц? брав участь в боротьб? проти бунт?вного в?йська, що повернулося з московських виправ. 17 травня 1614 (у 1615 ^[8] ) року розбив конфедерат?в Карвацького разом з сином гетьмана С. Жолкевського Яном п?д Рогатином (гетьман дов?рив йому акц?ю проти колишн?х конфедерат?в).

Посаду отримав у 1617 ^[6] або в 1618 роках за сприяння тестя С. Жолкевського. У 1620 роц? в битв? п?д Цецорою керував правим крилом арм??. Активно намагався приборкати наростаючий розвал дисципл?ни у в?йську п?д час в?дступу з-п?д Цецори. Б?ля кордону Реч? Посполито? був зраджений молдавськими союзниками ? взятий до турецько? невол?, ув'язнений в Б?лгород? , ^[8] замку Семи Башт (?дикула, Гедикула) в Стамбул? . В 1623 роц? його було викуплено з невол? (зусиллями посла князя Кшиштофа Збаразького , який прибув до Стамбулу ^[8] ). До Корця для поховання прив?з законсервоване в смол? т?ло князя Сам?йла Корецького . ^[9] П?сля повернення на батьк?вщину того ж року перебував у Теребовл? , брав участь у захист? (липень) в?д нападу татар. 6 лютого 1624 року розбив один заг?н татар п?д Шманьк?вцями , ?нший вт?к. 20 кв?тня 1624 року отримав перемогу над татарами Кантимира-мурзи п?д Мартиновим недалеко в?д Галича . Його п?длеглим був Стефан Хмелецький .

1625 року командував польською арм??ю, яка придушила козацьке повстання п?д проводом Жмайла . Незважаючи на деяк? втрати в боях з козацьким в?йськом п?д Цибульником та Куруковим озером , йому вдалося блокувати козацький таб?р та змусити козак?в до мирно? угоди. Був призначений королем одним з ком?сар?в для укладення т. зв. Курук?всько? угоди. ^[10] Козацька верх?вка погодилась на виг?дний для шляхетсько? Польщ? Курук?вський догов?р 6 листопада 1625  р., що нав'язав козакам ординац??, обмежуючи к?льк?сть ре?стру до 6 000 людей.

В 1626 ? 1629 роках керував польськими в?йськами, що боронили Корол?вську Прус?ю в?д швед?в, на чол? яких стояв Густав ?? Адольф . У кв?тн? 1627  р. разом ?з найманцями з Мекленбур?а здобув перемогу над Густавом ?? Адольфом у битв? п?д Хамерштином , а також здобув Пуцьк ? Гн?в . Розбив 27 червня 1629 швед?в в битв? п?д Тшцяною . П?сля укладення перемир'я в Альтмарку ( 1629 ) повернувся в Укра?ну, де в 1630 роц? придушив козацьке повстання п?д проводом Тараса Федоровича . В?домий жорстокими розправами з учасниками нац?онально-визвольно? боротьби в Укра?н?.

Ченц?-дом?н?канц? Ки?ва освячували меч коронного гетьмана С. Конецпольського перед його походом за Дн?про. Меч обносили довкола костелу, якийсь час в?н перебував на в?втар?.

же то на поганство, на Русь, жебы ихъ выкоренити

^[11]

Майбутн?й гетьман Укра?ни з 1633 року перебував на служб? Корол?вству Польському.

Здобувши ≪Мл??вський ключ≫ , С. Конецпольський вважав, що Субот?в, де був хут?р Б. Хмельницького, ? ?х волод?нням. На це останн?й в?дпов?дав:

Цього насправд? нема? у мл??вських прив?леях, бо стар? мл??вськ? прив?ле? у наших руках бували, добре зна?мо, поки сягають ц? ?рунти . [12]

Веспас?ян Коховський стверджував, що:

• С. Конецпольський з недов?рою ставився до Б.Хмельницького як людини, ≪…готово? на нове, з бунт?вливим духом ? з розумом, схильним до всього лихого≫
• Б. Хмельницький висловився:

Збудоване руками можна руками зруйнувати

п?д час огляду Кодацько? фортец? 1639 року. ^[13]

За переказом Грондського, С. Конецпольський перед смертю жалкував, що покида? св?т, коли Б. Хмельницький ? живим; ≪бо?ться, щоб Р?ч Посполита не зазнала багато лиха, бо н?коли не було м?ж козаками людини таких зд?бностей ? розуму.≫ Л?тописець Натан Гановер стверджував, що коронний гетьман шукав нагод викрити Б. Хмельницького, але той бер?гся. Перед смертю С. Конецпольський доручив сину Олександру ≪ знайти яке-небудь обвинувачення ? з?гнати з? св?ту ≫. ^[14]

1633  р. д?яв на п?вденному фронт?, обер?гаючи державн? кордони в?д турецько-татарсько? агрес??. П?д час ц??? кампан?? вл?тку 1633 року здобув перемогу в битв? над Сасовим Рогом , а 20 - 23 жовтня того року близько 11 тисяч польського в?йська (у тому числ? 1250 запорожц?в п?д його командуванням в?дбило штурм близько 20 тис. солдат?в Абази-паш? на польський укр?плений таб?р п?д Кам'янцем .

1635 року за його наказом на берез? Дн?пра збудовано фортецю Кодак . Командував польськими в?йськами п?д час придушення повстання Павлюка 1637  р., повстання Острянина 1638  р.

У березн? 1638 р. з'явився на сейм?, де до н?г короля кинув здобут? ворож? штандарти. Вимагав суворо? кари для козак?в, позбавлення ?х прав, вважати ?х ≪хлопами≫. 1638 р. хвор?в, тому не м?г брати активн?шу участь у придушенн? козацьких повстань. ^[15] 30 с?чня 1644  р. перем?г татар в битв? п?д Охматовом , з допомогою в?йськ князя Яреми Вишневецького .

Подав до суду позов на спадко?мц?в Мартина Камп?ана , стверджуючи, що Павло Камп?ан був кр?паком Конецпольских.

Помер неспод?вано. Був похований наступного м?сяця в Бродах. ^[16] Варт?сть похорону склала майже 100000 злотих. Альберт Стан?слав Радзив?лл записав, що п?д час церемон?? трапився ?нцидент:

При погреб? гетьмана у Бродах було сум'яття в костел?, коли в тисняв? к?нний лицар захот?в зламати, зг?дно з? зича?м, св?й спис; переляканий к?нь багатьох зранив копитами, ?, вискочивши з костелу, перетнув усе м?сто.

^[17]

Трич? був одружений. Перша дружина ? молодша дочка Стан?слава Жолкевського Катажина (Катерина) Шлюб ? лютий 1615 року в Жовков?. . Разом з перв?стком Андже?м померла через п?втора року (зг?дно з новими джерелами, вона померла п?д час полог?в разом з дитиною в 1619 р.). ^[8]
Друга дружина ? Кристина Любомирська, донька сандомирського старости Себастьяна Любомирського, молодша р?дна сестра руського во?води Стан?слава Любомирського ^[18] . Шлюб 1619 року, померла в червн? ^[19] 1645 року ^[16] у Бродах. ^[19] Син: Олександр .
Третя дружина ? Зоф?я Опал?нська (†1657), шлюбний догов?р був п?дписаний 16 с?чня 1646 року в Ритвянах  ? резиденц?? Лукаша Опал?нського . Дорослих д?тей не було. ^[8]

Зоф?я Опал?нська була в?дома сво?ю винятковою красою та елегантн?стю, але в той же час ?? вважали гордовитою та зарозум?лою людиною, яка ставила висок? спод?вання до чолов?к?в. ?? брат Кшиштоф Опал?нський нав?ть стверджував, що ?? горд?сть наст?льки сувора, що б?льшо? не може бути. П?сля того, як вона в?дхилила пропозиц?? к?лькох магнат?в (зокрема, Людв?ка Вейгера), здавалося, що ?й судилося стати д?вчиною. Вона погодилася лише вийти зам?ж за Стан?слава Кон?цпольського, який був на тридцять рок?в старший за не?. Вес?лля пари в?дбулося 16 с?чня 1646 року, ? гетьман з самого початку закохався в свою дружину.

Однак Кон?цпольський був уже людиною немолодою ? боявся, що в?н не задовольнить вимоги дружини, вона незабаром почне виставляти йому роги. Тож в?н почав тягнутися до р?зних трав, що зм?цнювали потенц?ю, ? афродиз?ак?в, як? тод? називали "заспок?йливим". Гетьман помер через к?лька нед?ль п?сля одруження в?д заспок?йливих засоб?в, через передозування, завершив сво? життя.

Для Зоф?? Кон?цпольсько? смерть чолов?ка стала таким великим шоком, що вона не змогла взяти участь у похоронних церемон?ях. Вона нав?ть думала п?ти в монастир, тому що не могла уявити життя з ?ншим чолов?ком.

Нарешт? 6 лютого 1651 року вона вийшла зам?ж за овдов?лого князя Саму?ла Корецького, який... помер через ш?сть дн?в п?сля вес?лля. Оф?ц?йно причиною його смерт? стала незаго?на во?нна рана, але така ж раптова смерть другого чолов?ка принесла Зоф?? репутац?ю ≪фатально? ж?нки≫, з якою ?? пор?внюють у б?лоруських та укра?нських народних п?снях в?дьма ? називалася ≪Лашка Диявол≫. Вона померла в 1657 роц? у в?ц? приблизно 37 рок?в.

1. biblio2024

Був багатим магнатом ≪кресовим≫ з величезними ма?тками в Укра?н? (зокрема, за податковими ре?страми, мав 1640 року в Ки?вському во?водств? 1499 селянських господарств (≪дим?в≫), у Брацлавському ? 18 548 ^[20] ). Король надав йому Барське та Ковельське староства. ^[16] ). Всього ж йому належало 170 м?ст ? м?стечок, 740 с?л. Дбав про розширення ?нфраструктури на ?? теренах, п?клуючись про господарський розвиток сво?х волод?нь, де заснував шовкову мануфактуру, доходи яко? приносили близько 500000 злотих щороку. Велик? прибутки черпав з? ставк?в та рибальства.

Його головна резиденц?я була в Бродах (в 1629  р. отримав у власн?сть половину м?ста з навколишн?ми селами як подарунок, другу половину купив за 500 000 злотих ^[21] , де в 1633  р. було зведено фортецю голландського типу, а також розширено ? захищено оборонними спорудами все м?сто. Його свояк та друг Альберт Стан?слав Радзив?лл ≪учащав≫ до резиденц?? гетьмана в Бродах на рубеж? 1630-40-х рок?в. ^[22]

1633 року придбав П?дг?рц? , де через в?дсутн?сть м?сця в Бродах почав зводити палац для себе та родич?в ≪на подив усьому корол?вству≫ ^[22]  ? з фортиф?кац?ями, кр?м того, оточений ?тал?йськими садами, а також палац у Варшав? .

В 1636 роц? врегулював конфл?кт щодо меж олеського ключа (належав ран?ше ?ванов? Даниловичу ) з селами, як? входили до складу брод?вського. ^[23] 1643 року став власником Язловця , який з прилеглими селами купив у Анни Одживольсько? з Чурил?в . ^[24] 29 грудня 1643 в Бар? ^[25] видав грамоту-прив?лей для в?рмен?в м?ста ^[26] .

1633 року в Христини Зубриково?-Корженьовсько? купив у район? Тясмину Мл??в , Орловець , Тясмин (См?лу) , Балакл?й , Городище , Жаботин , частину Медвед?вки. 1645 у Степана Кохановського ? Лебедин з р?зними урочищами. ^[12]

У 1637 р. набув ≪Микулинецький ключ≫ в?д представника(?в) роду Зборовських , ^[27] у 1641 ? Лешн?в у Катажини Харленсько? , доньки Мацея Лесньовського . ^[28]

31 травня 1637  р. стараннями С. Кон?цпольського у Бродах був в?дкритий навчальний заклад ≪Академ?я Бр?дська≫, у як?й викладали професори Крак?вського ун?верситету ^[29] .

Визнаний одним з найвидатн?ших полководц?в в ?стор?? Польщ?, видатним командиром к?нноти. Вм?в чудово використовувати авангардн? д??, щоб стримати ? розбити ворога на зручному для себе терен?. Найкращим прикладом цього були битви п?д Мартиновим , Чарним (Гамерштином) . М?г завдяки блискавичним маршам сконцентрувати дек?лька груп в одному м?сц? ? час? (битва п?д Чарним). П?д Трстено показав, як захопити зненацька ворога на марш? та знищити його частинами. П?д Мартиновом продемонстрував, як належить вести наступально-оборонну битву, опираючись на таб?р .

Ц?нував зростаючу силу вогнепально? збро?, тому прагнув до зб?льшення к?лькост? п?хоти в коронн?й арм??. Причинився до введення драгон?? . Був гарячим прихильником буд?вництва в?йськового флоту. Широко п?дтримував буд?вництво сучасних земляних фортиф?кац?й голландського зразка.

• Гетьман (2015) ? ф?льм укра?нського режисера Валер?я Ямбурського ^[30]

• Гайдай Л. ?стор?я Укра?ни в особах, терм?нах, назвах ? поняттях. ? Луцьк : Вежа, 2000.
• Конецпольський Стан?слав // Дов?дник з ?стор?? Укра?ни / За заг. ред. ?. П?дкови, Р. Шуста. ? 2-ге вид., доопр. ? доповн. ? К. : Генеза, 2001. ? Т. 5. ? С. 339?440. ? ISBN 966-504-179-7 .
• Крип'якевич ?. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене ? доповнене). ? Льв?в: ≪Св?т≫, 1990. ? 408 с. ? ISBN 5-11-000889-2 .
• Мицик Ю. А. Конецпольський Стан?слав // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни . ? К. : Наукова думка, 2008. ? Т. 5. ? С. 23. ? ISBN 978-966-00-0855-4 .
• П?дкова ?., Шуст Р. (редактори) Дов?дник з ?стор?? Укра?ни . ? К. : Генеза, 1993.
• С?кора Р. З ?стор?? польських крилатих гусар?в. ? К. : Дух ? л?тера, 2012. ? ISBN 978-966-378-260-7 . ?нформац?я про книгу в ?нтернет-магазин? укра?нського видавця .
• Рудницький С . Укра?нськ? козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. ? К. : Наукова думка, 1995. ? 432 с. ? С. 219?279. ? ISBN 5-319-01072-9 .
• Русина О. Укра?нськ? стор?нки б?ограф?? Альберта Стан?слава Радзив?лла // Укра?нський ?сторичний журнал . ? К., 2014. ? № 4 (517) (лип.?серп.). ? 240 с. ? С. 27?49. ? ISSN 0130-5247.
• Bar?cz S . Pami?tki jazłowieckie. ? Lwow : Drukarnia ≪Zakładu narodowego im. Ossoli?skich≫, 1862. ? 230 s. (пол.)
• Bar?cz S . Wolne miasto handlowe Brody.  ? Lwow : Drukarnia zakładu narodowego im. Ossoli?skich, 1865. ? 199 s. ? S. 11?36. (пол.)
• Czapli?ski W. Koniecpolski Stanisław h. Pobog (ok.1594-1646) // Polski Słownik Biograficzny . ? Wrocław ? Warszawa ? Krakow : Zakład Narodowy Imienia Ossoli?skich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. ? T. XIII/4, zeszyt 59. ? S. 523?527. (пол.)
• Koniecpol  // Słownik geograficzny Krolestwa Polskiego . ? Warszawa  : Druk ≪Wieku≫, 1883. ? Т. IV. ? S. 330. (пол.)  ? S. 330?331. (пол.)
• Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967. ? Wydanie I. (пол.)
• Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolno?ci staro?ytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ? Lwow, 1738. ? Т. 2. ? 761 s. ? S. 581?585. (пол.)
• Podhorodecki L. Stanislaw Koniecpolski ok. 1592?1646. ? Warszawa : Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1978. (пол.)

• Резиденц?я Стан?слава Конецпольського у П?дг?рцях на www.zamki-kreposti.com.ua (рос.)

Попередник Кшиштоф Оссол?нський

Во?вода сандомирський 1645 - 1646

Наступник Павел Коморовський

Генеалог?я та некропол?стика Geni.com · Родов?д · Sejm-Wielki.pl · WeRelate Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Early Modern Letters Online Словники та енциклопед?? Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie Нормативний контроль FAST :  1829180 · Freebase :  /m/0349yv · GND :  124377963 · ISNI :  0000000091117298 · J9U :  987011382146805171 · LCCN :  nr2006008642 · MAK :  9810579364005606 · NUKAT :  n02083068 · VIAF :  42769657