Сп?такський землетрус

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Сп?такський землетрус
Пейзаж п?сля землетрусу
Спітакський землетрус. Карта розташування: Вірменія
Спітакський землетрус
Дата 7 грудня 1988  р.
М?сцевий час 11:41
Магн?туда 6,9 бал?в за шкалою Р?хтера
Глибини 10 - 20 км
Еп?центр 40°30′ пн. ш. 44°10′ сх. д.  /  40.50° пн. ш. 44.16° сх. д.  / 40.50; 44.16
Постраждал? кра?ни (територ??) В?рменська РСР , СРСР  СРСР
Ушкодження повн?стю зруйновано м?сто Сп?так ? 58 с?л, частково зруйновано м?ста Лен?накан , Степанаван , К?ровакан ? ще б?льше 300 населених пункт?в
Жертви 25 000 загиблих, 514 тисяч людей залишилися без даху над головою
CMNS:  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Сп?такський землетрус ( в?рм. ??????? ????????? , в?домий також як Лен?наканський ) ? катастроф?чний землетрус (магн?туда ? 7,2, ?нтенсивн?сть в еп?центр? ? 10 бал?в за 12-бальною шкалою М?дв?д?ва?Шпонхо?ра?Карн?ка MSK ? 64, глибина г?поцентру ? приблизно 10?20 к?лометр?в) [1] , що стався 7 грудня 1988 року о 12 годин? 41 хвилин за м?сцевим часом (11:41 за московським часом, 7 год. 41 хв. за Гринв?чем) на п?вн?чному заход? В?рменсько? РСР . Унасл?док землетрусу було повн?стю зруйновано м?сто Сп?так ? 58 с?л. Частково зруйновано було м?ста Лен?накан ( ?юмр? ), Степанаван , К?ровакан ( Ванадзор ) ? ще понад 300 населених пункт?в [2] . Загинуло щонайменше 25 тисяч ос?б, ще близько ста сорока тисяч стали ?нвал?дами. 514 тисяч людей залишилися без даху над головою [2] . Загалом землетрус охопив близько 40 % територ?? В?рмен?? [2] .

Приблизно 40 % промислового потенц?алу В?рмен?? в результат? землетрусу було виведено з ладу. Через ризик авар?? було зупинено В?рменську АЕС . Економ?чний збиток в?д лиха перевищив 13 млрд долар?в.

Сп?такський землетрус, разом з Чорнобильською трагед??ю , став найстрашн?шою катастрофою останн?х рок?в ?снування СРСР . Допомогу в л?кв?дац?? насл?дк?в землетрусу СРСР надали понад сто кра?н.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Сп?такський землетрус мав сво? ?ндив?дуальн? риси. В?н мав мультиплетний характер, тобто процес вив?льнення енерг?? був багатоактовим, зм?щення в осередку в?дбувались ?з зупинками, кожна наступна фаза охоплювала нову д?лянку глибинного розлому в земн?й кор?. Всього було чотири основн? фази процесу в осередку, з них три в?дбулись з ?нтервалом 5?15 секунд, а четверта ? через 4 хвилини 20 секунд. Вочевидь, вже в початков?й фаз? процесу розлом з осередку вийшов на земну поверхню, утворивши сходинку довжиною 12 к?лометр?в з найб?льшою висотою близько метра та дещо меншим зсувом.

Друга непри?мна особлив?сть цього землетрусу полягала в тому, що за к?льк?стю жертв та збитк?в в?н перевищив середньосв?тов? меж? для магн?туди такого р?вня. Це пов'язано як ?з близьк?стю джерела до поверхн? Земл?, так ? з надзвичайно низькою як?стю буд?вництва в уражен?й зон? [1] .

Президент СРСР М. С. Горбачов , який перебував у той час ?з в?зитом у США , формально попросив Сполучен? Штати про гуман?тарну допомогу (вперше з час?в Друго? св?тово? в?йни ), а пот?м перервав св?й в?зит, щоби вирушити до зруйнованих район?в В?рмен?? . Зах?дн? кра?ни, зокрема Велика Британ?я , Франц?я , ФРН , ?тал?я та Швейцар?я , надали СРСР допомогу у вигляд? рятувального обладнання, фах?вц?в, продукт?в та медикамент?в. Було також надано допомогу у в?дновлювальних роботах.

Причиною велико? к?лькост? жертв стала низька сейсмост?йк?сть збудованих в епоху ≪застою≫ буд?вель у зон? землетрусу, прорахунки в орган?зац?? та кер?вництв? рятувальними роботами, в?дсутн?сть спец?ально? рятувально? техн?ки та персоналу.

М?сцев? буд?вл? (зокрема, школи та л?карн?) погано витримали землетрус. Було п?драховано, що якби землетрус трапився на 5 хвилин п?зн?ше, д?ти встигли б залишити нест?йк? буд?вл? шк?л. Ця коротка затримка могла б врятувати багато житт?в. Було знищено б?льш?сть л?карень у цьому район?.

Варт?сть пошкодженого майна склала понад 3 млрд фунт?в стерл?нг?в. Було знищено все м?сто Сп?так , пошкоджено м?ста ?юмр? та Ванадзор .

Через надзвичайно низьк? температури взимку та неготовн?сть до катастрофи такого масштабу, надання допомоги почали неправильно.

Протягом зими з усього св?ту надходили пожертви для допомогти постраждалим в?д землетрусу та для в?дновлення буд?вель. Сп?так було повн?стю перебудовано, причому багато в?дновлених район?в показують арх?тектуру р?зних кра?н, як? надали пожертви або збудували там нов? будинки. Пам'ятник вдячност? в?рменського народу за допомогу з боку США було зведено у Вашингтон? 1990 року.

Рег?он, в якому стався землетрус, ? частиною б?льшого сейсм?чного району, що тягнеться в?д Туреччини до Арав?йського моря . Тут, на Арав?йському п?востров?, пов?льно з?штовху?ться з ?враз?йсько? плитою. Землетрус стався через насування одн??? плити на ?ншу прямо п?д Сп?таком [3] .

Попри те, що землетрус був пом?рно? величини (6,9 бала за шкалою Р?хтера), були р?зн? фактори, що сприяли великим масштабам руйнувань, як? в?дбулися. Серед них: час доби, температура замерзання взимку, б?дн?сть ?рунту ? недол?ки буд?вництва.

П?сля сейсм?чно? катастрофи авангардний музикант П'?р Шеффер орган?зував при?зд рятувально? команди з 498 член?в для пошуку тих, що вижив [4] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. а б О СПИТАКСКОМ ЗЕМЛЕТРЯСЕНИИ 7 ДЕКАБРЯ 1988 ГОДА."Наука и жизнь", 1989, № 4. С. 16 ? 20
  2. а б в Дан? з сайту www.demoscope.ru [ Арх?вовано 5 лютого 2008 у Wayback Machine .] (рос.)
  3. ≪Armenia Earthquake of 1988≫ [ недоступне посилання ] Retrieved 7th February 2008 (англ.)
  4. The New York Times on Pierre Schaeffer's rescue efforts (англ.)

Посилання [ ред. | ред. код ]