Цю статтю треба в?к?ф?кувати для в?дпов?дност? стандартам якост? В?к?пед?? . Будь ласка, допомож?ть додаванням доречних внутр?шн?х посилань або вдосконаленням розм?тки статт? . (грудень 2013)

Соц?а?льна стратиф?ка?ц?я  ? диференц?ац?я сусп?льства на соц?альн? класи та верстви населення. Стратиф?кац?я ? це розташування ?ндив?д?в ? груп згори вниз горизонтальними пластами (стратами) за ознакою нер?вност? в прибутках, власност?, р?вн? осв?ти , обсягу влади, профес?йному престиж?, стил? життя, в?ку, стат? тощо.

Досл?дження соц?ально? структури сусп?льства ? соц?альна стратиф?кац?я ? ? одн??ю з теоретичних галузей сучасно? соц?олог?? .

Стратиф?кац?я в?добража? соц?альну неоднор?дн?сть, розшарування сусп?льства, неоднаков?сть соц?ального положення його ?ндив?д?в ? соц?альних груп та ?х соц?альну нер?вн?сть. Терм?н в?добража? в?дм?нност? м?ж формами соц?ального ранжування ? нер?вност?, котр? характеризують р?зн? сусп?льства або т?, що ?снують в рамках одного з них.

Можна виокремити загальн? критер?? стратиф?кац??:

• Прибуток ? це сума грошових надходжень особи або с?м'? за певний пер?од часу. Прибутком називають суму грошей яку отримують у вигляд? зароб?тно? плати, гонорар?в, в?драхувань тощо. Прибутки витрачаються або на п?дтримання життя, або перетворюються в багатство;

• Престиж ? повага, якою в громадськ? думц? користуються та чи ?нша профес?я, посада, вид занять;

• Обсяг влади. Влада ? це здатн?сть накидати свою волю всупереч бажанням ?нших людей. Т? люди, як? волод?ють тим чи ?ншим видом влади становлять ел?ту сусп?льства, яка ма? величезн? можливост? для визначення пол?тики держави;

• Р?вень осв?ти. Люди р?зних профес?й ? занять по-р?зному ц?нуються в сусп?льств?.
• Родинн? зв'язки.

Прибуток, влада, престиж ? осв?та визначають сукупний соц?ально-економ?чний статус особи, тобто ?? становище в сусп?льств?, в систем? соц?альних зв'язк?в ? в?дносин.

Стать , етнос ? в?к, доступ до особливих соц?альних ресурс?в або розпорядження ними в створенн? та п?дтримц? нер?вност? мали важливе значення в?дносно панування ? п?дпорядкування незалежно в?д ?сторичних пер?од?в ? культур . Нестратиф?кованих сусп?льств не ?сну?, але нер?вн?сть може зменшуватися або зб?льшуватися. Так, сусп?льства у яких дуже багато б?дних та мало багатих можна розглядати як ≪п?рам?ду≫, та за умови переважання середнього класу ? в?дносно невеликих груп дуже б?дних та дуже багатих, тобто зменшення соц?ально? нер?вност?, соц?альн? шари утворюють ≪ромб≫.

Класиком теор?? соц?ально? стратиф?кац?? та пов'язано? з нею соц?ально? моб?льност? вважа?ться рос?йсько-американський соц?олог Питирим Олександрович Сорок?н . Проблему соц?ально? нер?вност?, особливо проблему соц?альних клас?в, досл?джували так? класики, як Макс Вебер, Карл Маркс. Окрем? положення були розвинен? американськими соц?ологами Толкоттом Парсонсом (1902?1979), Робертом К?нгом Мертоном (1910?2003) та ?ншими вченими, як? вважали, що вертикальна класиф?кац?я людей та ?хн?х груп визнача?ться розпод?лом функц?й у сусп?льств?.

Соц?ально стратиф?кац?йний п?дх?д ? одночасно методолог??ю та теор??ю розгляду соц?ально? структури сусп?льства. В?н ма? так? основн? принципи:

• обов'язков?сть досл?дження вс?х верств сусп?льства;
• застосування при ?хньому пор?внянн? ?диного параметра;
• достатн?сть критер??в для повного ? глибокого анал?зу кожно? з досл?джуваних соц?альних верств.

На сучасному етап? ведеться активне переосмислення проблеми стратиф?кац?? у сучасному сусп?льств?, оск?льки сучасна класова структура пост?ндустр?ального сусп?льства значно в?др?зня?ться в?д класово? структури ?ндустр?альних сусп?льств Першого модерну.

Серед укра?нських соц?олог?в проблему стратиф?кац?? досл?джують Е. Симончук, О. Куценко, С. Маке?в, Н. Ковал?ско .

Соц?альна стратиф?кац?я означа? процес, що безперервно трива? в сусп?льств?, та його результат. Вона засв?дчу? не т?льки належн?сть до р?зних клас?в (страт) в сусп?льств? ?ндив?д?в, родин чи ц?лих кра?н , а саме ?х нер?вне становище та ? методом виявлення верств конкретного сусп?льства ? в?добража? портрет цього сусп?льства. Стратиф?кац?я ? риса будь-якого сусп?льства. Англ?йський соц?олог Ентон? Г?денс розр?зня? чотири основн? ?сторичн? типи стратиф?кованого сусп?льства: рабство, касти, стани ? класи:

1. Рабство було крайньою формою нер?вност?, за яко? одн? люди волод?ли ?ншими. Рабство було р?зним залежно в?д пер?оду та культури: в одному випадку раб перебував поза законом (класична форма рабства), в ?ншому ? йому в?дводилася роль слуги чи солдата;
2. Касти . Под?л на касти може набувати р?зних форм. Найб?льш поширена кастова система в ?нд??. Як правило, меж? м?ж кастами дуже р?зк?, що практично виключа? будь-яку соц?альну моб?льн?сть. Кастова система ?нд?? пов'язана з ?нду?змом ? з ученням про ≪переселення душ?≫. Суть яко? поляга? у в?р? в те, що в ≪наступному≫ житт? каста п?двищу?ться, що спонука? ?ндив?да суворо дотримуватися певних сусп?льних норм;
3. Стани властив? ?вропейському феодал?змов?. До найвищого стану належали аристократи ? вельмож?. До другого ? дух?вництво, над?лене значними прив?леями. До третього стану ? в?льн? селяни, чиновники недворянського походження, купц? й рем?сники. Меж? м?ж станами не були дуже р?зкими ? соц?альне перем?щення було можливим, хоча й складним;
4. Класи ? головним об'?ктом соц?олог?? марксизму. ?? основоположник Карл Маркс вважав класову структуру сусп?льства основою розвитку ? зм?н, а виникнення клас?в пояснював економ?чними чинниками ? сусп?льним под?лом прац?, формуванням в?дносин приватно? власност?. Володимир Лен?н застосовував багатофакторний анал?з класотв?рних ознак: м?сце в систем? сусп?льного виробництва, в?дношення до власност? на засоби виробництва, роль у сусп?льн?й орган?зац?? прац?, розм?ри доход?в та ?н.

За можливостями соц?ально? моб?льност? перш? три типи стратиф?кац?? характерн? для закритих сусп?льств, а останн?й тип ? для в?дкритого.

На сучасному етап?, прикладом державного ранжування сусп?льства, як частини державно? пол?тики, ? китайська система рейтингу громадян (система ≪соц?ального кредиту≫ ).

Сучасн? досл?дники (французький соц?альний ф?лософ П'?р Бурдь? ) для визначення критер??в стратиф?кац?? беруть до уваги не т?льки економ?чний кап?тал , вим?рюваний у категор?ях власност? ? доходу, а також культурний (осв?та, ун?кальн? знання, вм?ння, стиль життя), соц?альний (соц?альн? зв'язки) та символ?чний (авторитет, престиж, репутац?я).

Якщо за попередн?х тип?в стратиф?кац?? достатньо було одного параметра, класове структурування передбача? застосування сукупност? критер??в.

Класи не детерм?нован? в?роспов?данням або законом ; належн?сть до класу не переда?ться у спадок. Класи ? б?льш в?дкритий тип стратиф?кац??, н?ж ?нш?, де класов? меж? не дуже сувор?. Тому соц?альне перем?щення м?ж класами ? звичайне явище, оск?льки належн?сть до класу б?льше пов'язана з профес??ю, матер?альним р?внем, майновим цензом ?ндив?да, його залученням до ключових контролюючих позиц?й у сусп?льств? ? т.?н.

Соц?альний клас  ? груповання людей на основ? нер?вного становища щодо доступу до ресурс?в, як? визначають ?х соц?альн? претенз?? та соц?альн? можливост? сп?льно д?яти.

У зах?дному ?ндустр?альному сусп?льств? розр?зняють три основн? класи.

Вищий клас . До нього зараховують роботодавц?в, кер?вник?в, топ-менеджер?в, ус?х, хто волод?? виробничими потужностями чи контролю? ?х та ма? значн? ф?нансов? ресурси;

Середн?й клас . Цей феномен сформувався в ?ндустр?альному сусп?льств? ? набув поширення в пост?ндустр?альному. Його ?дентиф?кують за р?зними критер?ями, в яких дом?нують так? сутн?сн? ознаки:

1. Сукупн?сть соц?альних груп, що займають пром?жну позиц?ю м?ж верхами ? низами сусп?льства, виконуючи функц?ю соц?ального мед?атора (посередника);
2. В?дносно ф?нансово забезпечена частина сусп?льства, що волод?? власн?стю, ма? економ?чну незалежн?сть та свободу вибору сфери д?яльност?. Б?льш висока як?сть життя, впевнен?сть у майбутньому, зумовлюють його зац?кавлен?сть у збереженн? соц?ального порядку, внасл?док чого в?н виступа? соц?альним стаб?л?затором сусп?льства;
3. Елемент соц?ально? структури, до якого належать б?льш квал?ф?кован? та активн? верстви сусп?льства. За профес?йним складом в?н охоплю?: наукових ? ?нженерно-техн?чних прац?вник?в, управл?нський, адм?н?стративний персонал (що не об?йма? топ-посад), ?нтелектуал?в (як? працюють за наймом), прац?вник?в сфери обслуговування, др?бних власник?в, фермер?в, вузькопроф?льних висококвал?ф?кованих прац?вник?в. Завдяки профес?йн?й квал?ф?кац?? та високому соц?альному престижу середн?й клас викону? функц?ю агента технолог?чного ? соц?ально-економ?чного прогресу.
4. Б?льш?сть населення високорозвинених зах?дних кра?н, яке виступа? основним нос??м сусп?льних ?нтерес?в, нац?онально? культури, ц?нностей та норм. Поширюючи зразки власно? культури на вищ? ? нижч? верстви сусп?льства, середн?й клас виступа? також культурним ?нтегратором сусп?льства;

Нижчий клас . До нього належать малоквал?ф?кован? роб?тники, особи без профес?йно? квал?ф?кац?? (так зван? ≪син? ком?рц?≫).

Окр?м того, у рамках трьох клас?в, розр?зняють окремо градац?ю на: вищий-верхн?й, вищий, вищий-середн?й, нижчий-середн?й, вищий-нижчий, нижчий-нижчий п?дкласи.

Розгляд соц?ально? структури в контекст? стратиф?кац?? да? змогу описати механ?зми ? способи формування конкретно? ??рарх?? в сусп?льств?. Це особливо важливо при досл?дженн? перех?дних пер?од?в у розвитку сусп?льства, коли зм?нюються механ?зми соц?ально? диференц?ац??.

Англ?йський соц?олог Джон Голдторп пропону? визначати клас, виходячи з профес?йно? приналежност? ?ндив?да. Основними критер?ями визначення класу виступають: статус за наймом (роботодавець чи найманий роб?тник), р?вень доходу, ступ?нь економ?чно? незалежност? (ризик втратити роботу або кап?тал), шанси на економ?чний усп?х, м?сце в систем? влади та контролю за процесом виробництва, ступ?нь автономност? та престижност? роботи. З урахуванням вказаних критер??в кожне заняття належить до одного з 11 клас?в: кер?вники найвищого р?вня в держав? та р?зних галузях економ?ки, кер?вники середнього р?вня, спец?ал?сти з вищою осв?тою, прац?вники сфери послуг, др?бн? власники (що наймають роб?тник?в), др?бн? власники (як? не наймають роб?тник?в), фермери, техн?ки та майстри, квал?ф?кован? роб?тники, нап?вквал?ф?кован? й неквал?ф?кован? роб?тники, прац?вники с?льського господарства. С. Маке?в Соц?олог?я Розд?л 4 Соц?альна структура

Трансформац?я соц?ально? структури передбача? зм?ну, перетворення ?? ?стотних рис. Для з'ясування особливостей трансформац?йних процес?в у сучасному укра?нському сусп?льств? необх?дно з?ставити ?х з попередн?м станом сусп?льства. Без цього неможливо використовувати основн? тенденц?? розвитку й елементи соц?ально? структури, що в?д?грають у ньому пров?дну роль. В?домо, що в Радянському Союз? ?снувала структура тотал?тарного сусп?льства, яка не допускала ?нших форм власност?, кр?м державно? чи одержавлено?, ?ншо? ?деолог??, кр?м комун?стично?. Усе це разом з ?ншими чинниками ешелонувало вертикаль ??рарх?чних в?дносин, за яких волод?ння владою передбачало право розпоряджатися власн?стю ? брати участь у ?? розпод?л?. У такому сусп?льств? в?дсутн? класи через в?дсутн?сть економ?чних основ ?х ?снування.

Соц?альна структура тотал?тарного сусп?льства жорстко детерм?нована: жодн? впливи не можуть зруйнувати головно? соц?ально? меж? ? м?ж правлячою ел?тою (вищих верств господарсько?, парт?йно?, державно? номенклатури) та рештою сусп?льства. З роками в радянському сусп?льств? склався механ?зм самов?дтворення ел?ти (номенклатури), сформувалися внутр?шн? горизонтальн? та вертикальн? зв'язки: неписан? правила апаратно? гри зумовлювали визначений тип повед?нки; належн?сть до владно? ел?ти в?дкривала доступ до прив?ле?в. Кастов?сть ? корпоратив?зм робили ел?ту замкненою стратою, ротац?я кадр?в зд?йснювалася за суворо визначеними правилами, унеможливлюючи появу в ?? рядах ≪випадкових≫ ос?б.

Решта сусп?льства, що не належала до ел?ти, була соц?ально слабодиференц?йованою. Через в?дчуження в?д власност? та влади вона не могла ефективно впливати на сусп?льн? процеси. Соц?альн? перем?щення в н?й могли бути т?льки горизонтальними, стосуючись профес??, а не зм?ни соц?ально? позиц?? в сусп?льн?й ??рарх??, позаяк реально соц?альн? позиц?? роб?тника, селянина, ?нтел?гента в?др?знялися мало. Слабка вертикальна моб?льн?сть п?дривала стимули до соц?ально? ? трудово? активност?, консервувала низьк? житт?в? стандарти переважно? б?льшост? сусп?льства.

Повне в?дчуження в?д власност? н?велювало принципову р?зницю м?ж двома декларованими класами ? роб?тниками ? колгоспниками та соц?альною верствою ? ?нтел?генц??ю. Попри деяк? розб?жност? в характер? та зм?ст? прац?, осв?т? й психолог??, ц? соц?альн? групи являли собою масу найманих прац?вник?в, слабо структуровану за доходами, доступом до прийняття р?шень, ц?нн?сно-?деолог?чними настановами.

Соц?альна структура сучасного укра?нського сусп?льства залежить в?д спрямування соц?альних трансформац?й, суть яких ? у зм?н? функц?ональних зв'язк?в у сусп?льств?. ?? основу становлять:

1. Зм?на сусп?льно? форми вс?х основних соц?альних ?нститут?в ? економ?чних, пол?тичних (передус?м ?нститут?в власност?), культурних та осв?тн?х, глибокий сусп?льний переворот ? реформування тих соц?альних засад ? регулятор?в, що формують соц?альну структуру;
2. Трансформац?я соц?ально? природи основних компонент?в соц?ально? структури ? клас?в, груп ? сп?льнот, в?дновлення ?х як суб'?кт?в власност? ? влади, поява економ?чних клас?в, верств ? страт з в?дпов?дною системою соц?альних конфл?кт?в ? суперечностей;
3. Ослаблення ?снуючих у сусп?льств? стратиф?кац?йних обмежень. Поява нових канал?в п?двищення статус?в, посилення горизонтально? та вертикально? моб?льност? укра?нц?в;
4. Перех?дна форми марг?нал?зац??. Марг?нал?зац?я (лат. margo ? край, межа) ? втрата особист?стю належност? до певно? соц?ально? групи, норм ? ц?нностей в?дпов?дно? субкультури без входження до ?ншо?. Це процес зм?ни суб'?ктом одного соц?ально-економ?чного статусу на ?нший. В укра?нському сусп?льств? на рубеж? XX?XXI ст. вона характеризу?ться переходом переважно в нижч? верстви населення (феномен ≪нових б?дних≫, соц?альн? групи в?йськовослужбовц?в, ?нтел?генц??);
5. Зм?на пор?вняльно? рол? компонент?в соц?ального статусу. Якщо в стратиф?кац?? радянського сусп?льства дом?нував адм?н?стративно-посадовий критер?й, пов'язаний з м?сцем у систем? влади та управл?ння, то в нин?шньому вир?шальним ? критер?й власност? й доход?в. Ран?ше пол?тичний статус визначав матер?альне становище, тепер величина кап?талу визнача? пол?тичну вагу;
6. П?двищення соц?ального престижу осв?ти ? квал?ф?кац??, посилення рол? культурного фактора у формуванн? високостатусних груп. Зумовлено це становленням ринку прац?. Але це стосу?ться спец?альностей, як? користуються попитом на ринку, насамперед ? економ?чно?, юридично? та управл?нсько?;
7. Зм?на як?сних ? к?льк?сних параметр?в соц?ально? структури. В?домо, що чим прогресивн?ша статево-в?кова структура, тим б?льшими можливостями розвитку вона над?лена, тим ст?йк?ший соц?альний (трудовий, ?нтелектуальний, культурний) потенц?ал населення. Внасл?док негативних демограф?чних тенденц?й населення Укра?ни щор?чно зменшу?ться в середньому на 400 тис. ос?б, на фон? загально? депопуляц?? населення (кожна п'ята укра?нська родина не ма? д?тей) знижу?ться р?вень народжуваност?, скорочу?ться середня тривал?сть життя (якщо на початку 90-х рок?в XX ст. за показниками здоров'я Укра?на пос?дала 40-ве м?сце у св?т?, то через десять рок?в вона перем?стилася у другу сотню);
8. Поглиблення соц?ально? популяризац?? сусп?льства. Майновий чинник ? стрижнем трансформац?й. Економ?чний статус ? спос?б життя ел?т, вищо? верстви р?зко зросли, а у б?льшост? населення ? р?зко знизилися. Розширилися меж? зубож?ння ? б?дност?, виокремилося соц?альне ≪дно≫ ? жебраки, безпритульн?, декласован? елементи.

Структура укра?нського сусп?льства, зазнавши пом?тних зм?н пор?вняно з радянським часом, дос? збер?га? багато його рис. Для ?? ?стотно? трансформац?? необх?дне системне перетворення ?нститут?в власност? й влади, що триватиме багато рок?в. Стратиф?кац?я сусп?льства буде й надал? втрачати стаб?льн?сть ? однозначн?сть. Меж? м?ж групами ? верствами стануть прозор?шими, виникне безл?ч марг?нальних груп з невизначеним чи суперечливим статусом. На перший погляд, ця тенденц?я нагаду? розмивання соц?ально-класово? структури в сучасних зах?дних сусп?льствах, але, на думку досл?дник?в, ця под?бн?сть формальна. Позаяк поява в?дносно однор?дних ≪сусп?льств середнього класу≫ характерна для пост?ндустр?ал?зму, а пострадянськ? кра?ни не т?льки не переросли ?ндустр?ально? стад??, а й переживають найважчу соц?альну кризу, яка в?дкинула ?х економ?ку далеко назад. За цих умов соц?ально-класов? розб?жност? стають особливо значущими.

• Соц?альна моб?льн?сть
• Соц?альна структура
• Сусп?льство
• U English

Соц?олог?я: П?дручник для студент?в вищих навчальних заклад?в / За ред. В.Г. Городяненка. ? Видавничий центр "Академ?я, 2006. ? 2006.

• О. Бойко . Стратиф?кац?я пол?тична // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с.692 ISBN 978-966-611-818-2 .
• Особа ? сусп?льство: П?дручник для 10 кл./Р.А. Арцишевський, С.О. Бондарук, В.?. Бортников та ?н. ? Ки?в; ?рп?нь: ВТФ "Перун", 1997.? 352с.:?л.

• Соц?альна стратиф?кац?я // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.