Популярн?сть портал?в
соц?альних мереж
у св?т? станом на 2015 р?к
Соц?а?льна мере?жа
, також
сусп??льна
мере?жа
? соц?альна структура, утворена ?ндив?дами або орган?зац?ями. Вона в?дбива? розма?т? зв'язки м?ж ними через р?зноман?тн?
соц?альн? вза?мов?дносини
, починаючи з випадкових знайомств ? зак?нчуючи т?сними родинними зв'язками. Вперше терм?н було запропоновано в
1954
роц?
Дж. А. Барнесом
(в робот?
Class and Committees in a Norwegian Island Parish
, ≪Human Relations≫). Максимальний розм?р соц?альних мереж становить близько 150 ос?б, а середн?й ? 123 (
Х?лл та Данбар
, 2002).
Анал?з соц?альних мереж
(ма? стосунок ?з
теор??ю мереж
) перетворився на основний метод досл?джень в сучасн?й
соц?олог??
,
антрополог??
,
географ??
,
соц?альн?й психолог??
,
?нформатиц?
та
досл?дженн? орган?зац?й
, а також поширену тему для досл?джень та дискус?й. Досл?дження в дек?лькох академ?чних сферах показали, що соц?альн? мереж? д?ють на багатьох р?внях, починаючи в?д родин ? зак?нчуючи ц?лими нац?ями, та в?д?грають важливу роль в тому, як розв'язуються проблеми, працюють орган?зац?? та досягають усп?ху на шляху до власних ц?лей ?ндив?ди.
Соц?альними мережами називають також ?нтернет-програми, як? допомагають друзям, б?знес-партнерам або ?ншим особам сп?лкуватись та встановлювати зв'язки м?ж собою, використовуючи наб?р ?нструмент?в. Ц? програми, в?дом? як
≪Онлайнов? соц?альн? мереж?≫
, стають дедал? популярн?шими
[1]
.
Загальна ?нформац?я про соц?альн? мереж?
Приклад схеми зв'язк?в у соц?альних мережах. В соц?альн?й мереж? л?воруч ?ндив?д, позначений блакитним, ма? найб?льше зв'язк?в у середин? сво?? соц?ально? мереж?. В ?деальн?й ситуац?? в?н мав би бути л?дером або кер?вником групи чи орган?зац??. ?ндив?ди, позначен? зеленим, мають зв'язки з ?ншими соц?альними групами ? можуть виступати в рол? передавач?в ?нформац?? м?ж мережами.
Теор?я соц?альних мереж розгляда?
соц?альн? вза?мов?дносини
в терм?нах
вузл?в
та
зв'язк?в
. Вузли ? в?дособленими акторами в мережах, а зв'язки в?дпов?дають стосункам м?ж акторами. Може ?снувати багато тип?в зв'язк?в м?ж вузлами. У найпрост?ш?й форм? соц?альна мережа ? в?дбиттям вс?х зв'язк?в, як? мають в?дношення до досл?дження, м?ж вузлами. Мереж? можуть використовуватись для встановлення
соц?ального кап?талу
окремих актор?в. Ц? концепц?? часто в?дбиваються на д?аграм? соц?ально? мереж?, на як?й вузлам в?дпов?дають точки, а зв'язкам ? л?н??.
Форма соц?ально? мереж? допомага? визначити ступ?нь сво?? корисност? для ?? учасник?в. Менш?, зв'язан?ш? мереж? можуть бути менш корисними для сво?х учасник?в, н?ж мереж? з багатьма слабкими зв'язками з особами ззовн? в?д основно? мереж?. ≪В?дкрит?ш?≫ мереж?, з багатьма слабкими зв'язками та соц?альними вза?минами, ?мов?рн?ше будуть пропонувати нов? ?де? та можливост? для сво?х учасник?в, ан?ж зачинен? мереж? з багатьма надлишковими зв'язками. ?ншими словами, група знайомих друз?в, як? сп?лкуються лише один з одним вже волод?? сп?льними знаннями та можливостями. Група ос?б, ?з зв'язками з ?ншими соц?альними сп?льнотами, ?мов?рно, отримуватиме доступ до ширшого д?апазону ?нформац??. Для досягнення усп?ху ?ндив?дам краще мати зв'язки з дек?лькома мережами, ан?ж багато зв'язк?в у межах одн??? мереж?. Аналог?чно, ?ндив?ди можуть впливати або д?яти в рол?
брокера
в середин? сво?х соц?альних мереж, з'?днуючи дв? мереж?, в яких в?дсутн? безпосередн? зв'язки (ма? назву
заповнення соц?альних д?р
).
Сила теор?? соц?альних мереж у ?? в?дм?нност? в?д традиц?йних соц?олог?чних наук, зг?дно з якими вважа?ться, що саме атрибути окремих актор?в ? дружн?сть або недружн?сть, р?вень ?нтелекту тощо ? в?д?грають основну роль. У теор?? соц?альних мереж використову?ться ?нший погляд, коли атрибути окремих актор?в менш важлив?, ан?ж стосунки та зв'язки з ?ншими акторами в мереж?. Цей п?дх?д виявився корисним при поясненн? багатьох реальних явищ, але залиша? менше простору для ?ндив?дуальних д?й, можливостей ?ндив?д?в впливати на св?й усп?х, позаяк багато залежить в?д структури ?хньо? мереж?.
Соц?альн? мереж? також використовувались для досл?дження того, як вза?мод?ють компан??, характеризуючи багато неформальних зв'язк?в, як? по?днують м?ж собою представник?в кер?вництв, а також асоц?ац?? та зв'язки м?ж окремими роб?тниками в р?зних компан?ях. Ц? мереж? дають можливост? компан?ям збирати ?нформац?ю, утримувати конкуренц?ю та нав?ть
та?мно змовлятись
про встановлення ц?н або пол?тик.
Застосування теор?? соц?альних мереж
Застосування в соц?олог??
Застосування теор?? соц?альних мереж у соц?олог?? почалось ?з досл?джень
урбан?зац??
≪Манчестерською Школою≫ (з?брано? навколо
Макса Глюкмана
), як? проводились, в основному, в
Замб??
в
1960-х
роках. Всл?д за ними була поява
соц?ометр??
, яка намагалась вим?рювати соц?альн? вза?мов?дношення. Вчен?, наприклад
Марк Грановеттер
, розширювали застосування соц?альних мереж, ? вони тепер використовуються для полегшення пояснення багатьох реальних явищ в соц?олог??. Було з'ясовано що, наприклад, в орган?зац?ях владу мають ?ндив?ди, як? знаходяться в середин? багатьох соц?альних зв'язк?в, а не особи, як? об?ймають деяку посаду. Соц?альн? мереж? також в?д?грають ключову роль, принаймн? роб?тник?в, в усп?шност? ф?рм та в ефективност? роботи.
Теор?я соц?альних мереж ? надзвичайно активно досл?джуваною галуззю науки.
М?жнародна мережа анал?зу соц?альних мереж
? досл?дницькою асоц?ац??ю досл?дник?в соц?альних мереж. Багато досл?дницьких ?нструмент?в для
анал?зу соц?альних мереж
доступн? в
?нтернет?
(наприклад
≪UCINet≫
, або пакет ≪
network
≫ для
R
) та пор?вняно легк? у використанн? для представлення зображень мереж.
Теор?я
проникнення ?нновац?й
досл?джу? соц?альн? мереж? та ?хню роль у вплив? на поширення нових ?дей та практик.
Агенти зм?н
та
неформальн? л?дери
часто грають основн? рол? в спонуканн? до впровадження ?нновац?й, хоча властивост? самих ?нновац?й також мають значення.
Поширен? застосування
Так зване
правило 150
стверджу?, що розм?р справжньо? соц?ально? мереж? обмежу?ться приблизно 150 членами (?нод? назива?ться
числом Данбара
). Правило походить ?з м?жкультурних досл?джень у
соц?олог??
та, особливо, в
антрополог??
максимального розм?ру
села
(в?дпов?дно до сучасно? моди можна розум?ти як
екосело
). Ця к?льк?сть визнача?ться на основ? теоретичних обчислень в
еволюц?йн?й психолог??
, ? може в?дпов?дати певн?й середньостатистичн?й меж? спроможностей людини розп?знавати член?в та в?дстежувати емоц?йн? под?? про член?в групи. Однак, це також може бути ? через
економ?ку
та потребу в?дстежувати
≪дармо?д?в≫
, оск?льки б?льш? групи створюють сприятлив?ш? умови для шахра?в та брехун?в.
Ступен? в?ддаленост? та Глобальна соц?альна мережа
У
феномен? малого св?ту
висува?ться
г?потеза
про те, що ланцюг соц?альних знайомств, який з'?дну? одну дов?льну людину з ?ншою дов?льною людиною будь-де у св?т?, взагал? кажучи, ма? малу довжину. Ця концепц?я призвела до появи в?домо? фрази про
ш?сть ступен?в в?ддалення
, п?сля проведення експерименту п?д назвою ≪малий св?т≫ психологом
Стенл? М?лгремом
, який встановив, що двох випадкових громадян
США
можна з'?днати через максимум ш?стьох знайомих. У поточних експериментах в ?нтернет? продовжуються досл?дження цього явища, включаючи експерименти в ун?верситет? штату Огайо
Про?кт Малий Електронний Св?т
та Колумб??
Про?кт Малий Св?т
. Станом на
2005
р?к ц? експерименти п?дтвердили, що достатньо приблизно в?д п'яти до семи ступен?в в?ддалення, аби з'?днати будь-яких двох людей в ?нтернет?.
Соц?альн? мереж? в ?нтернет?
Першим
?нтернет-сайтом
, який пропонував можливост? роботи ?з соц?альними мережами, був
classmates.com
, який з'явився в
1995
роц?. У сл?д за ним, в
1997
роц? з'явився
SixDegrees.com
. Починаючи з
2001
року, почали з'являтися сайти, в яких використовувалась технолог?я п?д назвою
Коло друз?в
. Ця форма соц?альних мереж, яка широко використову?ться у
в?ртуальних сп?льнотах
, набула широко? популярност? в
2002
роц? та розкв?тнула з появою сайту
Friendster
. Нараз? ?сну? б?льш н?ж 200 сайт?в з можливостями орган?зац?? соц?альних мереж. Популярн?сть цих сайт?в пост?йно зростала, ? в
2005
роц? було б?льше перегляд?в стор?нок сайту
MySpace
, ан?ж сайту
Google
[2]
. У
2004
роц? була створена найб?льша на сьогодн? соц?альна мережа у св?т? ?
Facebook
.
Google також пропону? вебсайт ?з можливостями роботи ?з соц?альними мережами
orkut
, який було запущено в
2004
роц?. Соц?альн? мереж? почали розглядатись як складова ?нтернет-стратег?? приблизно в той самий час: в
березн?
2005
,
Yahoo
запустила Yahoo! 360°, а в
липн?
2005
News Corportaion запустила
MySpace
[3]
.
У цих сп?льнотах група перших користувач?в спочатку надсила? запрошення членам власних соц?альних мереж при?днатись до сп?льноти сайту. Нов? члени повторюють цей процес, зб?льшуючи загальну к?льк?сть учасник?в та зв'язк?в у мереж?. Сайти також пропонують так? можливост?, як автоматичне оновлення адресних книг, перегляд особисто? ?нформац?? один одного, утворення нових зв'язк?в за допомогою ≪служб знайомств≫ та ?нших форм соц?альних зв'язк?в у мереж?. Соц?альн? мереж? також можуть орган?зовуватись навколо д?лових стосунк?в, як, наприклад, у випадку
LinkedIn
чи
XING
.
Зм?шування мереж ? п?дх?д до соц?альних мереж, який комб?ну? особист? зустр?ч? та елементи комун?кац?? в мереж?. MySpace, наприклад, буду?ться на основ? незалежних музичних та святкових сцен, а
Facebook
в?ддзеркалю? ун?верситетськ? сп?льноти. Нов? соц?альн? мереж? в ?нтернет? все б?льше зосереджуються на певних галузях, наприклад, на мистецтв?,
тен?с?
,
футбол?
,
автомоб?лях
та нав?ть пластичн?й х?рург??.
Б?льш?сть соц?альних мереж в ?нтернет? ? публ?чними, дозволяючи будь-кому при?днатись. Деяк? орган?зац??, так? як велик? корпорац??, також мають доступ до приватних служб соц?альних мереж, наприклад
Enterprise Relationship Management
. Вони встановлюють ц? програми на власних серверах та надають можлив?сть роб?тникам оприлюднювати сво? мереж? контакт?в та в?дносин ?з зовн?шн?ми особами та компан?ями.
Найв?дом?ш? соц?альн? мереж? св?ту:
Facebook
,
Foursquare
,
Google+,
imo.im,
Instagram
,
Linkedln
.
?нш? приклади соц?альних мереж: в ?нтернет? ? мережа для обм?ну фотограф?й
Flickr
, персональний онлайн-щоденник
LiveJournal
.
У липн? 2020 року аудитор?я соцмереж вперше склала б?льше н?ж половину населення Земл?
[4]
.
Див. також
Прим?тки
?нтернет-ресурси
Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|