Сонячне затемнення  ? астроном?чне явище, яке поляга? в тому, що М?сяць проходить м?ж Землею та Сонцем , таким чином повн?стю або частково закриваючи вид на Сонце з невелико? частини Земл?. Це може траплятись лише у фаз? нового м?сяця , ? лише коли М?сяць проходить цю фазу близько до площини орб?ти Земл? , що в?дбува?ться приблизно кожн? ш?сть м?сяц?в ^[1] .

П?д час повного затемнення диск Сонця повн?стю закритий М?сяцем. При часткових ? к?льцевих затемненнях закрита лише частина Сонця. На в?дм?ну в?д м?сячного затемнення , яке можна спостер?гати з будь-яко? точки н?чного боку Земл?, сонячне затемнення можна спостер?гати лише з в?дносно невелико? д?лянки св?ту. Таким чином, хоча повн? сонячн? затемнення на Земл? в?дбуваються в середньому кожн? 18 м?сяц?в, вони повторюються в будь-якому конкретному м?сц? лише раз на 360-410 рок?в.

Якби М?сяць перебував на ?деальн?й кругов?й орб?т? й у т?й сам?й орб?тальн?й площин?, що й Земля, повн? сонячн? затемнення в?дбувалися б раз на м?сяць, у кожну фазу нового м?сяця . Натом?сть, оск?льки орб?та М?сяця нахилена приблизно на 5 градус?в до орб?ти Земл?, його т?нь потрапля? на Землю лише тод?, коли М?сяць проходить цю фазу близько до площини орб?ти Земл? , що в?дбува?ться приблизно кожн? ш?сть м?сяц?в - п?д час сезону затемнень ^[1] . Це призводить до м?н?мум двох ? максимум п’яти сонячних затемнень щороку, не б?льше двох з яких можуть бути повними ^{[2] [3]} .

У деяких стародавн?х культурах сонячн? затемнення приписувалися надприродним причинам ? вважалися поганою прикметою ^[4] . Сучасн? теор?? руху М?сяця позволяють розраховувати затемнення на сотн? рок?в у майбутн? й у минуле. Зокрема, пор?вняння розрахованих дат затемнень з ?сторичними л?тописами дозволя? уточнювати хронолог?ю .

Прямий погляд на Сонце може призвести до пошкодження очей, тому п?д час спостереження сонячного затемнення використовуються спец?альн? засоби захисту очей або непрям? методи спостереження. Т?льки повну фазу повного сонячного затемнення безпечно дивитися без захисту. Ентуз?асти, в?дом? як пошукач? затемнень , а подорожують у в?ддален? м?сця, щоб побачити сонячн? затемнення ^{[5] [6]} . А профес?йн? науковц? в результат? спостереження затемнень зробили ряд важливих в?дкритт?в, серед яких сонячна корона , гел?й ? грав?тац?йне л?нзування .

Види сонячних затемнень [ ред. | ред. код ]

Розр?зняють чотири види сонячних затемнень:

• Повне затемнення в?дбува?ться, коли темний силует М?сяця повн?стю закрива? яскраве св?тло Сонця, дозволяючи бачити набагато слабшу сонячну корону . П?д час будь-якого затемнення повне затемнення в?дбува?ться в кращому випадку лише у вузьк?й см?жц? на поверхн? Земл? ^[7] . Воно трапля?ться в середньому один раз на 10 рок?в, а для даного конкретного м?сця на Земл? воно може траплятись раз в к?лька стол?ть ^{[8] [9]} .
• К?льцепод?бне затемнення спостер?га?ться тод?, коли Сонце ? М?сяць знаходяться приблизно на одн?й л?н?? з? спостер?гачем, але видимий розм?р М?сяця менший за розм?р Сонця. Тому Сонце вигляда? як дуже яскраве к?льце, що оточу? темний диск М?сяця ^[10] . Це в?дбува?ться, коли п?д час затемнення М?сяць знаходиться поблизу апогею сво?? орб?ти , ? трапля?ться раз на один або два роки ^[11] .
• К?льцепод?бно-повне (або г?бридне) затемнення в одних м?сцях Земл? спостер?га?ться як повне, а в ?нших - як к?льцепод?бне. Т?льки близько 5 % ус?х затемнень ? к?льцепод?бно-повними.
• Часткове затемнення коли Сонце ? М?сяць не знаходяться точно на одн?й л?н?? з? спостер?гачем, ? М?сяць лише частково закрива? Сонце, так що спостер?гач потрапля? лише в нап?вт?нь. Зазвичай це явище можна побачити з б?льшо? частини Земл? поза межами к?льцепод?бного або повного затемнення. Деяк? затемнення можна побачити лише як частков?, бо т?нь проходить над полярними рег?онами Земл? ? н?де не перетина? поверхню Земл? ^[12] . Частков? затемнення слабко пом?тн? з точки зору зм?ни яскравост? Сонця.

В?дстань в?д Земл? до Сонця приблизно в 400 раз?в б?льша за в?дстань до М?сяця, а д?аметр Сонця приблизно в 400 раз?в б?льший за д?аметр М?сяця. Оск?льки ц? сп?вв?дношення приблизно однаков?, Сонце та М?сяць видно ?з Земл? п?д приблизно однаковими кутами - 0,5 градус?в ^[13] .

Однак орб?та М?сяця навколо Земл? злегка ел?птичн?а (? орб?та Земл? навколо Сонця теж, хоч ? в менш?й м?р?). Тому видим? розм?ри Сонця ? М?сяця трохи змюються з часом ^[14] . В?дношення видимого розм?ру М?сяця до видимого розм?ру Сонця п?д час затемнення назива?ться величиною затемнення . Затемнення, яке в?дбува?ться, коли М?сяць знаходиться на найближч?й в?дстан? до Земл? (тобто поблизу свого перигею ), може бути повним затемненням, оск?льки М?сяць буде здаватися достатньо великим, щоб повн?стю закрити диск Сонця; повне затемнення ма? величину затемнення б?льше 1. Навпаки, затемнення, яке в?дбува?ться, коли М?сяць знаходиться на найб?льш?й в?дстан? в?д Земл? (тобто поблизу свого апогею ), може бути лише к?льцевим затемненням, оск?льки М?сяць буде здаватися трохи меншим за Сонце; величина к?льцевого затемнення менше 1 ^[15] .

Г?бридне затемнення в?дбува?ться, коли величина затемнення перетина? значення 1: ближче до середини земного диску вона б?льше 1, ? затемнення вигляда? повним, а ближче до краю диску вона менше 1, ? затемнення ? к?льцевим. На т?й д?лянц? шляху, де г?бридне затемнення ? повним, воно ? надзвичайно вузьким за шириною шляху та в?дносно коротким за тривал?стю в будь-як?й точц? пор?вняно з повн?стю повним затемненням. А на к?нцях ц??? д?лянки, де в?дбува?ться перех?д в?д повного до к?льцевого затемнення, ширина та тривал?сть повного затемнення близьк? до нуля ^[16] .

Оск?льки орб?та Земл? навколо Сонця теж ? ел?птичною, в?дстань Земл? в?д Сонця також зм?ню?ться протягом року. Через це зм?ню?ться видимий розм?р Сонця, але не так сильно, як видимий розм?р М?сяця ^[17] . Коли Земля наближа?ться до апогею на початку липня, повне затемнення дещо б?льш ?мов?рне, а коли Земля наближа?ться до афел?ю на початку с?чня, то дещо б?льш ?мов?рним ? к?льцепод?бне затемнення ^[18] .

Терм?нолог?я затемнення [ ред. | ред. код ]

В?зуальн? фази, як? спостер?гаються п?д час повного затемнення, називаються ^[19] :

• Перший контакт ? коли л?мб (край) М?сяця дотика?ться до л?мба Сонця.
• Другий контакт ? починаючи з намистин Бейл? (спричинений св?тлом, що проходить кр?зь долини на поверхн? М?сяця). Майже весь диск покритий.
• Повне затемнення ? М?сяць закрива? весь диск Сонця, ? видно лише сонячну корону .
• Трет?й контакт ? коли ста? видно перше яскраве св?тло. Знову можна бачити намистини Бейл?.
• Четвертий контакт ? коли задня грань М?сяця переста? накладатися на сонячний диск ? затемнення зак?нчу?ться.

Передбачення затемнень [ ред. | ред. код ]

Геомер?я [ ред. | ред. код ]

Д?аграма праворуч показу? розташування Сонця, М?сяця та Земл? п?д час сонячного затемнення. Темно-с?ра область м?ж М?сяцем ? Землею ? це т?нь, де Сонце повн?стю закрите М?сяцем. Невелика область, де т?нь торка?ться поверхн? Земл?, - це м?сце, де можна побачити повне затемнення. Б?льша св?тло-с?ра область ? п?вт?нь, у як?й можна побачити часткове затемнення. Спостер?гач, який перебува? в продовженн? кону т?н? за його вершину, побачить к?льцеве затемнення ^[20] .

Орб?та М?сяця навколо Земл? нахилена п?д кутом трохи б?льше 5 градус?в до площини орб?ти Земл? навколо Сонця ( екл?птики ). Тому молодий м?сяць зазвичай проходитиме на п?вн?ч або на п?вдень в?д Сонця. Сонячне затемнення може в?дбутися лише тод?, коли молодий м?сяць знаходиться поблизу одн??? з точок, де орб?та М?сяця перетина? екл?птику ( вузл?в орб?ти ) ^[21] .

Орб?та М?сяця також ел?птична , тож в?дстань М?сяця в?д Земл? може в?др?знятися приблизно на 6 % в?д ?? середнього значення. Видимий розм?р М?сяця зм?ню?ться залежно в?д його в?дстан? в?д Земл?, саме цей ефект, головним чином, визнача? р?зницю м?ж повними та к?льцевими затемненнями. В?дстань Земл? в?д Сонця також зм?ню?ться протягом року, але на меншу величину. У середньому М?сяць зда?ться трохи меншим за Сонце, якщо дивитися ?з Земл?, тому б?льш?сть (близько 60 %) центральних затемнень ? к?льцевими. Лише тод?, коли М?сяць знаходиться ближче до Земл?, н?ж у середньому (поблизу свого перигею ), в?дбува?ться повне затемнення ^{[22] [23]} .

	М?сяць		Сонце
	У периге? (найближче)	В апоге? (найдальше)	В перигел?? (найближче)	В афел?? (найдальше)
Середн?й рад?ус	1 737,10 км		696 000 км
В?дстань	363 104 км	405 696 км	147 098 070 км	152 097 700 км
Кутовий д?аметр [24]	33' 30" (0,5583°)	29' 26" (0,4905°)	32' 42" (0,5450°)	31' 36" (0,5267°)
Видимий розм?р в масштаб?

Пер?одичн?сть на р?к [ ред. | ред. код ]

Щороку в?дбува?ться в?д двох до п’яти сонячних затемнень, принаймн? по одному за сезон затемнень . З моменту введення григор?анського календаря в 1582 роц? п'ять сонячних затемнень в?дбулися в 1693, 1758, 1805, 1823, 1870 ? 1935 роках, а наступна така под?я станеться 2206 року ^[25] . В середньому за кожне стол?ття в?дбува?ться близько 240 сонячних затемнень ^[26] .

5 сонячних затемнень 1935 року

5 с?чня	3 лютого	30 червня	30 липня	25 грудня
Часткове (п?вдень)	Часткове (п?вн?ч)	Часткове (п?вн?ч)	Часткове (п?вдень)	К?льцепод?бне (п?вдень)
Сарос 111	Сарос 149	Сарос 116	Сарос 154	Сарос 121

К?нець повних затемнень [ ред. | ред. код ]

Спостережуване зараз р?зноман?ття тип?в затемнень ? тимчасовим. Сотн? м?льйон?в рок?в тому М?сяць був ближче до Земл?, ? кожне сонячне затемнення було повним або частковим, а к?льцевих затемнень не було. Через припливне прискорення орб?та М?сяця навколо Земл? з кожним роком видаля?ться приблизно на 3,8 см. Через м?льйони рок?в М?сяць буде занадто далеко, щоб повн?стю закривати Сонце, ? повних затемнень не стане. За той самий пром?жок часу Сонце ма? зб?льшитися за розм?ром через переб?г сво?? зоряно? еволюц?? ^[27] . Оц?нки часу, коли М?сяць не зможе повн?стю закрити Сонце при спостереженн? з Земл?, вар?юються в?д 650 м?льйон?в ^[28] до 1,4 м?льярда рок?в у майбутн? ^[27] .

?сторичн? затемнення [ ред. | ред. код ]

?сторичн? затемнення дуже ц?нн?, бо дозволяють точно датувати деяк? ?сторичн? под?? ? таким чином зробити хронолог?чну прив?язку стародавн?х календар?в ^[29] . Сонячне затемнення 15 червня 763 року до н.е. , згадане в ассир?йському текст?, ? важливим для хронолог?? Давньо? ?стор?? Близького Сходу ^[30] .

Легендарний китайський цар Чжун Кан н?бито обезголовив двох астроном?в С? та Хо, як? не змогли передбачити затемнення 4000 рок?в тому ^[31] . Китайськ? записи про затемнення починаються приблизно з 720 року до нашо? ери ^{[32] [33]} . Астроном 4-го стол?ття до нашо? ери Ши Шень описав передбачення затемнень за допомогою в?дносного положення М?сяця та Сонця ^[34] .

Давньогрецький ?сторик Геродот писав, що Фалес М?летський передбачив затемнення , яке сталося п?д час битви м?ж м?д?йцями та л?д?йцями , можливо, 28 травня 585 р. до н.е ^[35] . Обидв? сторони склали зброю ? оголосили мир внасл?док затемнення ^[36] . ?нше затемнення, описане Геродотом, сталось перед тим, як Ксеркс вирушив у свою експедиц?ю проти Грец?? ^[37] . Воно традиц?йно дату?ться 480 роком до н.е. ? може бути асоц?йоване з к?льцевим затемненням в Сардах 17 лютого 478 до н.е. ^[38] або з частковим затемненням в Перс?? 2 жовтня 480 року до н.е. ^[39] . Геродот також пов?домля? про сонячне затемнення в Спарт? п?д час другого перського вторгнення в Грец?ю ^[40] . Дата затемнення (1 серпня 477 р. до н.е.) не зовс?м зб?га?ться з загальноприйнятими датами вторгнення, прийнятими ?сториками ^[41] .

Хрон?ки Раннього Середньов?ччя писали про затемнення на початку травня 664 року , яке зб?глося з початком еп?дем?? чуми 664 року на Британських островах ^[42] .

Перше заре?строване спостереження корони було зроблено в Константинопол? в 968 роц? нашо? ери ^{[43] [44]} .

Перше в?доме телескоп?чне спостереження повного сонячного затемнення було зроблено у Франц?? в 1706 роц? ^[45] . За дев'ять рок?в англ?йський астроном Едмунд Галлей точно передбачив ? спостер?гав сонячне затемнення 3 травня 1715 року ^{[46] [45]} . В 1842 роц? корона була ?дентиф?кована як частина атмосфери Сонця, а перша фотограф?я (або дагеротип ) повного затемнення була зроблена п?д час сонячного затемнення 28 липня 1851 року ^[46] . Спостереження сонячного затемнення 18 серпня 1868 року за допомогою спектроскопа дозволило визначити х?м?чний склад Сонця ^[46] .

Спостереження [ ред. | ред. код ]

Погляд прямо на фотосферу Сонця нав?ть протягом лише к?лькох секунд може призвести до незворотного пошкодження с?тк?вки ока через ?нтенсивне видиме та невидиме випром?нювання фотосфери. Це пошкодження може призвести до пог?ршення зору ? нав?ть до сл?поти . С?тк?вка не чутлива до болю, ? насл?дки пошкодження с?тк?вки можуть не проявлятися протягом к?лькох годин, ? людина не одразу д?зна?тся, що запод?яла соб? травму ^{[47] [48]} .

За нормальних умов Сонце наст?льки яскраве, що на нього важко дивитися прямо. Однак п?д час затемнення, коли значна частина сонячного диска закрита М?сяцем, дмвитись на нього легше, але так само небезпечно (за винятком короткого пер?оду повного затемнення, коли диск Сонця повн?стю закритий). Дивитись на Сонце через будь-який оптичний прилад (б?нокль, телескоп або нав?ть видошукач оптично? камери) надзвичайно небезпечно - це може призвести до незворотного пошкодження очей протягом дол? секунди ^{[49] [50]} .

Повед?нка тварин [ ред. | ред. код ]

Група укра?нських досл?дник?в вивчала б?олог?чний вплив повного сонячного затемнення 11 серпня 1999 року у Болгар?? . Зниження температури пов?тря п?д час затемнення досягало 6?7° в?дносно ?? нормальних значень у даний пер?од доби. Ще до початку повно? фази пом?тно зм?нилася повед?нка птах?в та комах. За 24 хв до повного затемнення ласт?вки стали збиратися у велик? згра?, а через 1 хв п?сля них те ж саме зробили ? мартини . За 4 хв до повно? фази вс? ласт?вки в?длет?ли до сво?х гн?здовищ. Сл?д зазначити, що у веч?рн?й час ц??? пори року вони продовжували польоти у присмерках ? за пом?тно меншо? осв?тленост?. За 2 хв до повно? фази почало поступово затихати цв?ркот?ння коникових . У момент настання повного затемнення повн?стю замовкли вс? денн? комахи , а присмерково-н?чн? види також не виявили н?яко? активност?. Мартини, навпаки, галасували пом?тно част?ше та гучн?ше. По деяких селах водночас засп?вали п?вн? . Перш? звуки окремих представник?в комах можна було почути лише через 4 хв п?сля зак?нчення повно? фази. Перш? ласт?вки з'явились через 11 хв п?сля зак?нчення повно? фази, а через 15 хв п?сля не? птахи в?дновили звичайн? маршрути сво?х польот?в. За хвилину до цього (через 14 хв п?сля Т ₃ ) велик? згра? мартин?в почали потроху розпадатися. Цв?ркот?ння коник?в та ?нших денних комах повн?стю в?дновилося через 20 хв, а загальна чисельн?сть ласт?вок у кол? зору ? приблизно через годину. До к?нця частково? фази (Т ₄ ) активн?сть тварин повернулася до звичайного добового ритму. Розпод?л птах?в на м?сцевост? п?д час повного сонячного затемнення 11 серпня 1999 р. визначався насамперед фактором осв?тленост?. Водночас динам?ка температури пов?тря з дуже малим зап?зненням в?дбивала динам?ку осв?тленост? ^[51] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Броварська астроном?чна експедиц?я В?льяма Воллеса Кемпбелла
• Затемнення
• М?сячне затемнення
• Сарос
• Список ус?х сонячних затемнень, видимих в Укра?н?
• Список сонячних затемнень у XXI стол?тт?

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Сонячне затемнення

• Про затемнення . (пол.)
• Стор?нка НАСА про сонячн? затемнення . (англ.)
• Петро Кравчук. Ш?сть затемнень за р?к. Газета ≪Волинь≫, 10 грудня 2011 р., с. 16. [1] .
• Косм?чний годинник древн?х
• (укр.) Сюжет про сонячн? затемнення  ? французький науково-популярний сер?ал ≪Вс? на орб?ту!≫ ( фр. Tous sur orbite ! ).
• Центрований ? вир?вняний в?деозапис повного сонячного затемнення 20 березня 2015 року.  на  YouTube

Л?тература та б?бл?ограф?я Provenio Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Cultureel Woordenboek · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Klexikon Дов?дков? видання KBpedia · Баскська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/0c_d6y · GND :  4181825-8 · J9U :  987007531366605171 · LCCN :  sh85040739 · NDL :  00568557 · NKC :  ph127546

п о р Сонце Внутр?шня структура Ядро Зона променистого переносу Тахоклин Конвективна зона Атмосфера Фотосфера Супергрануляц?я Гранула Факел Пляма Хромосфера Флокула Сп?кули Хвиля Мортона Сонячна корона Зона переносу Корональна д?ра Корональна петля Корональн? викиди маси Протуберанц? Хелметов? потоки Вар?ац?? випром?нення Сонячний цикл Сонячний максимум Сонячний м?н?мум Число Вольфа Спалах Гел?осейсмолог?я Гел?осфера Сонячний в?тер ( Струменевий шар ) Головна ударна хвиля Гел?осферна мант?я Воднева ст?на Гел?опауза Межа ударно? хвил? Пов'язан? теми Гел?оф?зика Астроном?я Динамо Енерг?я Нейтрино Сонячна система Феномени Сонячний телескоп Затемнення Випром?нення Стандартна модель Спостереження Сонячний час Косм?чна погода Спектральний клас : G2