Скеле?т або к?стя?к , також скеле?тна систе?ма ( грец. σκελετ??  ? висохлий) ? сукупн?сть твердих тканин у тваринному орган?зм? , як? слугують опорою т?ла або окремих його частин ? (або) захищають його в?д механ?чних ушкоджень.

1. Система скелета викону? функц?ю опори, ма? механ?чне значення.
2. К?стки ? м?цним захистом для головного ? спинного мозку ( череп , хребет ), а також значною м?рою для орган?в грудно? порожнини ? малого таза .
3. К?сткова тканина ? основним субстратом, де в?дкладаються м?неральн? сол? та зд?йсню?ться м?неральний обм?н .
4. У внутр?шньок?сткових порожнинах м?ститься червоний ? жовтий к?стковий мозок .

Зовн?шн? тверд? структури у деяких безхребетних (наприклад комах ) називаються зовн?шн?м скелетом ( екзоскелетом ). Внутр?шн? тверд? структури, як? ? у б?льшост? хребетних , називаються внутр?шн?м скелетом ( ендоскелетом ).

У безхребетних скелетом ? риг?дн? структури, що мають р?зноман?тну будову ? под?ляються на ендоскелет ? екзоскелет ^[1] . У б?льшост? безхребетних скелет зовн?шн?й, зазвичай у вигляд? мушл? , черепашки або кутикули . Кутикулярний скелет характерний для багатьох черв?в ?, особливо, для членистоногих , в яких в?н представлений х?тиновим панциром , який ?нод? просочено вапном . Колон?? г?дро?дних вдягнен? загальною к?стяковою оболонкою ? перисарком . Масивний вапняний к?стяк мадрепорових корал?в , що утворюють основу коралових риф?в троп?чних мор?в, також зовн?шн?й, хоча ектодерма , що його утворю? складки, як? глибоко вдаються в т?ло. Внутр?шн?й скелет безхребетних у простих випадках (у губок ) явля? собою вапнян? або крем?нн? голки ? сп?кули . Вапняний скелет голкошк?рих заляга? в з'?днувальнотканинному шар? шк?ри й утворю?ться мезодермою .

У головоногих молюск?в ? внутр?шн?й хрящовий к?стяк, що захища? мозок ? оч? . У мечохвост?в ? ендостерн?т ? справжн?й внутр?шн?й скелет. У нижчих хордових ( безчерепних ) внутр?шн?й скелет представлений хордою . К?стки ? хрящ? можуть з'?днуватися один з одним рухливо ( суглоби ) або нерухомо ( шви ? зрощення ).

У хребетних внутр?шн?й скелет дуже складний ? под?ля?ться на скелет голови ( череп ), осьовий скелет тулуба ( хорда , хребц? ? ребра ) ? скелет к?нц?вок , у круглоротих ? деяких риб хорда збер?га?ться дов?чно, але в б?льшост? хребетних вона п?д час онтогенезу вит?сня?ться т?лами хребц?в . Внутр?шн?й скелет круглоротих ? хрящових риб залиша?ться хрящовим дов?чно, у к?сткових же риб ? наземних хребетних хрящ в онтогенез? майже повн?стю зам?ща?ться к?сткою , що утворю? майже весь скелет у к?сткових риб, плазун?в , птах?в ? ссавц?в . У хрящових риб внутр?шн?й скелет доповню?ться зовн?шн?м, що склада?ться з плако?дних лусок . У к?сткових риб ? наземних хребетних луски голови ? передньо? частини тулуба перетворюються на шк?рн?, або накладн?, к?стки черепа ? плечового пояса . Шк?рн? к?стки черепа зростаються ?з внутр?шн?м черепом ? у вищих хребетних частково зам?щують його. Залишки лускатого покриву збер?гаються на т?л? безногих земноводних , а у вигляд? так званих черевних ребер  ? у гатер?й ? крокодил?в . К?стков? луски, або пластини, виникають у шк?р? наземних хребетних ? вторинно; вони добре розвинут? в крокодил?в ? декотрих ящ?рок , а в черепах ? броненосц?в утворюють зовн?шн?й к?стковий панцир , який у черепах зроста?ться з хребцями ? ребрами .

Основна будова к?стяка хребетних досить консервативна, хоча адаптац?я орган?зм?в до ?снування в р?зноман?тних умовах може супроводжуватися значною м?нлив?стю скелету. Особливо це стосу?ться скелетних к?нц?вок , як? пристосован? до р?зних способ?в пересування ( ход?ння , б?гу , стрибання , риття , лаз?ння , плавання , польоту ? т. д.). При цьому к?нц?вки можуть зникнути зовс?м (наприклад, у безногих земноводних , зм?й , передн? ? у кит?в ), окрем? ?х к?стки можуть зникати або зливатися ?з сус?дн?ми ?, навпаки, к?льк?сть ?х може зб?льшуватися, утворюючи фаланги .

Система скелета людини нарахову? 203?206 к?сток (36-40 непарних ? 164?166 парних). За будовою в?н близький до скелета людинопод?бних мавп , в?др?зняючись головним чином будовою ? б?льшим розм?ром черепа , формою к?сток к?нц?вок, хребта ? таза , що зумовлено ?нтенсивним розвитком головного мозку ? прямоход?нням . У пор?внянн? з ж?нками для скелета чолов?к?в характерн? масивн?ш? к?стки к?нц?вок, ширша грудна кл?тка ? вужчий таз . У дорослих скелет склада? приблизно 14 % маси т?ла ^[2] ? половина з ц??? маси ? вода .

К?стяк у палеоантрополог??  ? основне джерело для вивчення морфолог?чно? еволюц?? людини ? реконструкц?? ф?зичного вигляду його предк?в. Найранн?ш? ? найважлив?ш? перетворення к?стяка в процес? антропогенезу позв'язан? з розвитком прямоход?ння . Зм?ни в скелет? нижньо? к?нц?вки, як? дозволили перейти до пересування на двох ногах, оформилися не п?зн?ше 3-4 млн рок?в тому ( австралоп?теки , ранн? представники роду Homo ). Еволюц?я руки представлена в палеоантрополог?? б?льш скупо, але на п?дстав? наявних даних можна припускати, що сучасний тип людсько? кист? склався на п?зн?х етапах антропогенезу ; те ж, очевидно, справедливо ? для черепа .

Сво?р?дн? морфолог?чн? особливост? скелета, пов'язан? насамперед з? зб?льшенням його масивност?, мають багато палеоантроп?в ( неандертальц?в ). Великий ?нтерес вивчення к?стяка становить також для висв?тлення деяких стор?н житт?д?яльност? викопних попередник?в тепер?шньо? людини.

Так, за даними остеолог?? можлива:

• непряма оц?нка стану деяких функц?нальних систем орган?зму, наприклад, його гормонального статусу ( палеоендокринолог?я ),
• судження про особливост? в?ково? динам?ки (темпи розвитку к?стяка, прор?зування зуб?в , передчасне ? ф?з?олог?чне стар?ння ) ? репродуктивно? функц?? (≪палеоакушерск?≫ досл?дження),
• уявлення про д??ту ( б?лкова недостатн?сть , наявн?сть деяких м?кроелемент?в , рослинних п?гмент?в ? т. д.),
• ?нформац?я про деяк? хвороби .

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Скелет

• Анатом?я людини . О. ?. Сверидов
• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров ; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. ? М.: Сов. энциклопедия, 1986. ? 831 с., ил., 29 л. ил.
• Догель В. А. , Сравнительная анатомия беспозвоночных, ч. 1, Л., 1938;
• Шмальгаузен И. И. , Основы сравнительной анатомии позвоночных животных, 4 изд., М., 1947;
• Иванов Г. Ф. , Основы нормальной анатомии человека, т. 1, М., 1949;
• Быстров А. П. , Прошлое, настоящее. будущее человека. Л., 1957;
• Рогинский Я. Я. , Левин М. Г., Антропология, 2 издание, М., 1963;
• Беклемишев В. Н. , Основы сравнительной анатомии беспозвоночных, 3 изд., т. 1?2, М., 1964;
• Синельников Р. Д. , Атлас анатомии человека, 4 издание, т. 1, М., 1972.
• Людина. / Навч. пос?бник з анатом?? та ф?з?олог??. ? Льв?в. 2002. ? 240 с.

• Скелет // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

п о р К?стки скелета людини Лицевий череп Верхня щелепа   · Вилична   · Носова   · Сльозова   · П?днеб?нна   · Зуби   · Нижня щелепа   · Лем?ш   · П?д'язикова   · Нижня носова раковина Мозковий череп Т?м'яна к?стка   · Скронева к?стка   · Слухов? к?стки ( Молоточок   · Коваделко   · Стрем?нце )  · Клинопод?бна (основна)   · Потилична   · Реш?тчаста   · Лобова Хребет людини В?дд?ли: Шийний   · Грудний   · Поперековий   · Крижовий   · Куприковий Окрем? хребц?: Атлант   · Еп?строфей Грудна кл?тка Ключиця   · Лопатка   · Груднина   · Справжн? ребра   · Реберний хрящ   · Мечопод?бний в?дросток   · Несправжн? ребра   · Коливн? ребра Плече , передпл?ччя Лопатка   · Ключиця   · Плечова   · Л?ктьова   · Променева Долоня ( кисть ) Зап'ясток ( Човнопод?бна   · П?вм?сяцева   · Тригранна   · Горохопод?бна   · Гачкувата   · Головчаста   · К?стка-трапец?я   · Трапец??под?бна )  · П'ясток ( Перша   · Друга   · Третя   · Четверта   · П'ята )  · Фаланга Тазовий в?дд?л Тазова   · ( Клубова   · С?днична   · Лобкова )  · Крижова   · Куприк Стегно , гом?лка Стегнова   · Накол?нок   · Великогом?лкова   · Малогом?лкова Стопа Заплесно ( Надп'яткова   · П'яткова   · Човнопод?бна   · Клинопод?бн? ( Б?чна клинопод?бна   · Пром?жна клинопод?бна   · Присередня клинопод?бна )  · Кубопод?бна )  · Плесно   · Фаланга

Це незавершена стаття з анатом?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .