Скарбни?к (п?дска?рб?й) ? чин, що зав?дував ф?нансами.

Запорозька С?ч [ ред. | ред. код ]

Скарбник зав?дував ф?нансами в Запорозьк?й С?ч? . Скарбник був досить близьким до Гетьмана ? належав до в?йськових служител?в. В?н визначав, яка к?льк?сть ф?нанс?в ма? бути потрачена на озбро?ння, харч?, одяг тощо.

У ширшому розум?нн? скарбник або скарбничий це особа, що в?да? коштами яко?сь установи, орган?зац??, об'?днання ос?б тощо, посадовець, який зав?ду? скарбницею .

Московське царство [ ред. | ред. код ]

У Московському царств? скарбник ( рос. казначей ) в?дав казенним двором або приказом , а разом з тим ? государевими доходами, отримуючи р?зн? збори (наприклад митн?) ? оброки. В?домству скарбника п?длягали також справи про холопство ? ведення книг, в як? записувалися акти на холопство. З? збором мит з'?днаний був ? суд над тими, хто мита платив: зв?дси широка судова компетенц?я скарбника. Суд скарбника поширювався ? на так? випадки, як? не мали жодного стосунку до безпосередн?х функц?й скарбника. Судебник 1550 року зарахову? до бояр ? окольничих , що творили "суд царя ? великого князя ", ? скарбника. Тут скарбники виступають взагал? як дов?рен? та наближен? до царя особи. Як дов?рен? люди, скарбники призначаються разом з боярами вести переговори з ?ноземними послами.

До середини XVII ст. , у м?ру розвитку приказних установ, широке в?домство скарбника сильно скоротилася. Доходи передан? були у ф?нансов? прикази р?зного найменування, холопськ? справи ? в холопський приказ . У в?данн? скарбника залишився лише казенний дв?р. Казенним двором в?дав один скарбник, р?дше дво?, а товариш?в при ньому було тро?: два дяки ? друкар ; в XVII стол?тт? останн?й вийшов з? складу казенного двору. На посаду скарбника звичайно призначалися люди нов?, не родовит?, але вона прокладала дорогу до боярства.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Камрер

Джерела [ ред. | ред. код ]

1. Сергеевич, ≪Юридические древности≫ (СПб., 1890, т. I, стр. 414?422)