Сильв?я Плат
Sylvia Plath
Псевдон?м	Victoria Lucas [1]
Народилася	27 жовтня 1932 ( 1932-10-27 ) Бостон
Померла	11 лютого 1963 ( 1963-02-11 ) (30 рок?в) Лондон
Поховання	Heptonstall d
Громадянство	США
М?сце проживання	Лондон
Д?яльн?сть	поетеса, письменниця
Сфера роботи	поез?я [2] , есей ? художн?й вимисел [2]
Alma mater	Коледж См?т ? Ньюнгем коледж
Заклад	Коледж См?т [2]
Мова твор?в	англ?йська
Напрямок	спов?дальна поез?я
Жанр	confessional poetry d
Magnum opus	П?д скляним ковпаком , Ар??ль [d] [2] ? The Colossus d [3]
Конфес?я	Ун?тар?анство
Батько	Otto Plath d
Мати	Aurelia Plath d
Брати, сестри	Warren Joseph Plath d [4]
У шлюб? з	Тед Г'юз
Д?ти	Frieda Hughes d ? Nicholas Hughes d
Автограф
Нагороди	Пул?тцер?вська прем?я за поетичний тв?р d ( 1982 ) Glascock Prize d ( 1955 ) Програма Фулбрайта
Сильв?я Плат у В?к?сховищ?
Висловлювання у  В?к?цитатах

|Ukrcenter= |Прим?тки=

Сильв?я Плат ( англ. Sylvia Plath ; 27 жовтня 1932 ( 19321027 )  ? 11 лютого 1963 ) ? американська фем?н?стська поетеса ? письменниця, одна з засновниць жанру ≪спов?дально? поез??≫ в англомовн?й л?тератур?. ^{[7] [8]} За життя Плат вийшла лише поетична зб?рка ≪Колос та ?нш? поез??≫ ( англ. The Colossus & Other Poems , Лондон, 1960) ? нап?вавтоб?ограф?чний роман ≪П?д скляним ковпаком≫ (1963).

Злет творчо? кар'?ри поетеси був перерваний трагед??ю: на початку 1963 року, страждаючи в?д важко? депрес?? , Сильв?я Плат наклала на себе руки . Визнання поетичного таланту Плат б?льшою м?рою в?дбулось п?сля ?? смерт?. 1965 року була видана зб?рка ≪Ар?ель≫, яка отримала захоплену критику ? стала одним з головних бестселер?в англо-американсько? поез?? XX ст. ^[9] У 1982 роц? за книгу ≪Зб?рка в?рш?в≫ ( Collected Poems ) Плат посмертно удосто?на Пул?тцер?всько? прем?? . ^[10]

Як представниця спов?дально? поез??, Сильв?я Плат писала про власн? переживання, в?дчуття, страхи. Серед тем ?? л?рики ? с?м'я, ж?ноча доля, природа, смерть. ^[11]

Сильв?я Плат народилася у Велику депрес?ю, 27 жовтня 1932 року в Бостон? , штат Массачусетс . ^[12] ?? батько, Отто Ем?ль Плат ( Otto Emil Plath , 1885?1940), ем?грант з Грабова ( Н?меччина ), був професором б?олог?? ? н?мецько? мови в Бостонському ун?верситет? , спец?ал?стом з бдж?л , автором академ?чного досл?дження Bumblebees and Their Ways , виданого у 1934 роц?. ^[7] Мати, Аурел?я Шобер Плат ( Aurelia Schober Plath , 1906?1994), американка першого покол?ння з австр?йським кор?нням, була молодшою за чолов?ка на 21 р?к. ^[13] Вона працювала друкаркою ? б?бл?отекаркою в Бостонському ун?верситет?, а кр?м того ? вчителькою н?мецько? та англ?йсько? мов у середн?й школ? в Брукл?н? . Отто ? Аурел?я познайомились, коли Аурел?я була студенткою випускного курсу коледжу ? почали зустр?чатися в 1930 роц?. Взимку 1931 мати Аурел?? в?двезла доньку ? Отто в Рено, штат Невада , щоб останн?й м?г розлучитися з дружиною, п?сля чого обидва попрямували в Карсон-С?т? , де одружилися в с?чн? 1932 року. ^[14] Сильв?я обожнювала батька, але перебувала п?д владою його ≪зал?зно? вол?≫ ? страждала в?д авторитарних метод?в виховання. Згодом цей конфл?кт в?дбився в деяких ?? творах, зокрема, в?рш? ≪Татусь≫ ( Daddy , 1962), що отримав майже скандальну в?дом?сть. ^{[15] [16]}

Спочатку родина мешкала в передм?ст? Бостона , в район? Джамайка-плейн (24 Prince Street), але п?сля народження у 1935 роц? сина Воррена пере?хала до В?нтропа, ^[17] м?ста на сх?д в?д Бостона (92 Johnson Avenue), зв?дки Отто кожен день вирушав на роботу до ун?верситету ? по черз? на автобус?, пором? й тролейбус?. Саме тут Сильв?я вперше побачила ? полюбила море. ^[13] Воррен р?с хворобливим, ? оск?льки батько займався суто наукою, мати прид?ляла Сильв?? дуже мало часу. З батьком у д?тей склалися сво?р?дн? в?дносини. Скоро Сильв?я зрозум?ла, що ?диний ?? шанс отримати увагу батька ? це досягти усп?ху в школ?. Як писала Л?нда Вагнер-Март?н, авторка б?ограф?? поетеси:

…Лише хвилин двадцять протягом вечора в?н знаходив у соб? сили, щоб побачитися з д?тьми. П?сля цього Сильв?ю ? Воррена забирали. З батьком <д?ти> обговорювали, що вивчили за день, читали в?рш?, вигадували розпов?д? ? виступали, як на сцен?. Ц? в?дносини, як? навряд можна було б вважати нормальними, створювали особливий образ батька: критика та судд?, якому сл?д було догоджати. Це позбавило д?тей можливост? познайомитись з? сво?м батьком так, як вони познайомились з <д?дом-Шобером>, п?знати в ньому розум?ючого батька.

Б?льшу частину дитинства Сильв?я провела з батьками матер? в Порт-Ширл? , в В?нтроп? , штат Массачусетс. Вони були надзвичайно осв?ченими людьми, знали к?лька мов. ^[14]

Здоров'я батька стало г?ршати незабаром п?сля народження сина Воррена. Пом?тивши у себе симптоми, схож? на рак, Плат-старший сповнився впевненост?, що ? сам стражда? невил?ковною хворобою, ? медичне обстеження проходити не став. Аурел?я Плат звернулася до л?каря, коли ?нфекц?я великого пальця ноги вже переросла в гангрену , ? ногу довелося ампутувати. Отто Плат помер 5 листопада 1940 року, через п?втора тижн? п?сля восьмир?ччя Сильв??. Причиною смерт? стали ускладнення п?сля операц??, пов'язано? з запущеним цукровим д?абетом : хворобою, на той час вже ц?лком вил?ковною. Вагнер-Март?н стверджувала, що Плат-старший помер через недостатн?сть л?карняного догляду, але Аурел?я Плат (в передмов? до ≪Лист?в додому≫) писала, що Отто помер в?д ембол?? леген?. ^[14] Один з друз?в Плата п?сля його смерт? зауважив, що не розум??, як ≪… м?г такий розумний чолов?к виявитися таким дурнем≫. ^[13] Для Сильв?? смерть батька стала потряс?нням, яке наклало в?дбиток на ?? життя ? творч?сть. ^[10] ≪Я н?коли б?льше не стану розмовляти з Богом!≫, ^[17]  ? записала вона у щоденнику. Отто Плат був похований на В?нтропському кладовищ?; враження в?д одного з в?зит?в сюди згодом лягли в основу в?рша ≪Electra on Azalea Path≫. ^[14] У в?рш? ≪Татусь≫ Сильв?я вибухнула гн?вною тирадою на адресу батька, який ≪кинув≫ ??. У в?рш? ? фрейдистськ? мотиви: донька воскреша? батька-вамп?ра, щоб знову вбити його. На думку критик?в, образ батька Плат не раз з'являвся в ?? проз? та поез?? ? незм?нно символ?зував в?дсутн?сть , а також п?дкреслював неможлив?сть в?чного кохання. ^{[18] [19]}

У 1941 роц? в дитячому розд?л? газети Boston Herald ^[20] з'явився перший в?рш Плат ? Poem (≪Про те, що я бачу ? чую спекотними л?тн?ми ночами≫, ? так описувала його зм?ст юна поетеса). ^[17] В 1942 роц? Аурел?я Плат отримала посаду в Бостонському ун?верситет? ? перевезла с?м'ю (включаючи сво?х батьк?в) з В?нтропа до Веллесл? , в новий будинок на Елмвуд-роуд, 26. Тут Сильв?я повторно вступила в п'ятий клас середньо? школи, щоб вчитися з однол?тками (до цього вона навчалася з д?тьми на р?к старшими). Аурел?я вважала, що це допоможе доньц? зняти напругу, пов'язану з втратою, але вона збер?галась: Сильв?я нав?ть вважала, що смерть батька (яку в?н м?г в?двернути) була прихованим самогубством. ^[17] У Веллесл? вона прожила до вступу в коледж.

Аурел?я Плат працювала на двох роботах, щоб утримувати д?тей, але, судячи з щоденника, Сильв?я в дитинств? в?дчувала до не? почуття, близьк? до ненавист?. ^[9] Д?вчинка навчалася у середн?й школ? Бредфорда ( Gamaliel Bradford Senior High School , тепер ? Wellesley High School) ^[9] ? протягом ус?х рок?в вважалася ≪вз?рцевою ученицею≫: отримувала т?льки в?дм?нн? оц?нки на ?спитах, демонструючи блискуч? досягнення в англ?йськ?й, особливо в творч?й частин? шк?льного курсу. При цьому вона була головною редакторкою шк?льно? газети The Bradford . ^[14]

Весь цей час Плат безперервно писала опов?дання ? розсилала ?х у популярн? ж?ноч? та юнацьк? журнали. До моменту вступу до Коледжу См?т вона написала понад п'ятдесят опов?дань, ^[21] в якийсь момент нарахувавши у себе понад ш?стдесят лист?в з в?дмовами. Проте були ? публ?кац??: в ц?лому в шк?льн? роки вона друкувалася дев'ять раз?в ? заробила $63,70. ^[14] У 1949 роц? Плат опубл?кувала в The Atlantic Monthly статтю A Reasonable Life in a Mad World , написану в сп?вавторств? з однокласником. В?дпов?даючи на одну з попередн?х публ?кац?й, юн? автори спростовували тезу про те, що сучасна людина повинна жити, покладаючись на лог?ку, ? стверджували важлив?сть духовно? ? чутт?во? складових життя людини. ^[17] Плат проявила ? талант в живопис?: в 1947 роц? вона стала лауреаткою The Scholastic Art & Writing Awards . ^[22]

У 1950 роц? Плат за протекц??ю американсько? письменниц? Ол?в?? Х?гг?нс Проут ( англ. Olive Higgins Prouty ), отримала стипенд?ю для навчання в См?т-коледж? , престижному ж?ночому ?нститут? в Нортгемптон? , штат Массачусетс. Студенткою, Сильв?я почала листування з Ол?в??ю, яке тривало багато рок?в. Восени 1950 року Плат була у нестям? в?д щастя. Однак в коледж? вона одразу в?дчула тиск середовища: це стосувалося як жорстких академ?чних вимог, так ? соц?ального життя. ^[13]

Щоденники, як? Плат почала вести з 1944 року, в коледж? набули для не? особливо? важливост?. Вони стали не т?льки каналом для спов?д?, а й джерелом натхнення, документальним св?дченням св?жих вражень, до якого поетеса-початк?виця пост?йно зверталася. На цих стор?нках вона залишала начерки в?рш?в ? опов?дань, формулювала плани на майбутн?. Студентськ? в?рш? Плат в?др?знялися вр?вноважен?стю ? барвист?стю, вона багато працювала над складом, структурою, ретельно вив?ряла техн?ку в?рша, намагаючись кожен рядок довести до ?деалу. До того часу в не? виробився потяг до досконалост?, а разом з ним ? невпевнен?сть у сво?х силах. ≪Н?коли не досягти мен? досконалост?, яко? я прагну вс??ю душею ? в малюнках, в?ршах ? опов?даннях≫, ^[14]  ? писала вона в щоденнику. Окр?м академ?чного словника англ?йсько? мови, Плат глибоко вивчила твори Д?лана Томаса, Воллеса Ст?венса, Г'ю Одена , Р?чарда В?лбера, Мар?анни Мур ? Джона Кроу Ренсома. ^[13] Серед джерел натхнення були також В?лла Кесер , В?рджин?я Вулф ? Л?л?ан Хелман . ^[14]

Починаючи з 1950 року Плат активно публ?кувалася в пер?одичних виданнях загальнонац?онального масштабу. У березн? газета Christian Science Monitor опубл?кувала ?? статтю ≪Заклик юнацтва за мир у всьому св?т?≫ ( англ. Youth's Appeal for World Peace ), також у вересн? тут вийшов в?рш Bitter Strawberries . Опов?дання And Summer Will Not Come Again з'явилося в серпневому номер? журналу Seventeen . До 1953 року Плат сп?впрацювала й з к?лькома м?сцевими газетами, зокрема, Daily Hampshire Gazette ? Springfield Union , остання використовувала ?? як власну кореспондентку в См?т-коледж?. Якщо перший курс був для Сильв?? певною м?рою випробувальним (викладач англ?йсько? регулярно виставляв ?й ≪четв?рки≫), то другий виявився надзвичайно вдалим. Практично вс? професори тепер захоплювалися ?? зд?бностями ? працьовит?стю. ^[14]

Рад?сть першого усп?ху Плат в?дчула п?д час л?тн?х кан?кул п?сля зак?нчення третього курсу, коли опов?дання Sunday at the Mintons забезпечило ?й першу прем?ю в конкурс? Mademoiselle Fiction Contest , що проводився журналом Mademoiselle . Разом з прем??ю вона д?стала запрошення на м?сячне стажування як позаштатний редактор на Мед?сон-авеню, 575 у Нью-Йорку . В склад? групи з ?ншими конкурсантками-переможницями Плат оселилася в готел? Barbizon ; згодом под?? цього знаменного м?сяця були докладно описан? нею в роман? ≪П?д скляним ковпаком≫ (готель ф?гуру? там п?д назвою The Amazon ).

З Нью-Йорка Плат повернулася емоц?йно, ?нтелектуально ? ф?зично виснаженою. Вона спод?валася, що зможе вступити до Гарварду на р?чний л?тературний курс, але отримала в?дмову. Кр?м того, з'ясувалося, що на продовження навчання в См?т-коледж? браку? грошей, ? ?й довелося перевестись в Лоуренс. Весь цей час ?? пересл?дували авторський блок, депрес?я ? страхи, причиною яких було ≪невгамовне прагнення до досконалост?≫. ^[14] У липн? вона припинила вести щоденник, б?льше того (якщо в?рити роману), втратила здатн?сть спати, читати ? писати. Аурел?я Плат уточнювала: ?? донька читала, але лише одну книгу: ≪Патопсихолог?я≫ ( англ. Abnormal Psychology ) Зигмунда Фрейда . Вс? детал? фатального л?та 1953 року задокументован? в небагатьох ?? листах ? роман? ≪П?д скляним ковпаком≫. ^[13]

В стан? тяжко? депрес?? Плат вчинила спробу самогубства 24 серпня, з запискою: ≪П?шла на прогулянку, буду завтра≫, взяла з собою ковдру, пляшку води, баночку снод?йного ? сховалась в п?двал? свого будинку, ^[16] де почала ковтати таблетки, запиваючи ?х водою. ^[23] Залишивши 8 таблеток, втратила св?дом?сть. Аурел?я Плат не пов?рила записц? ? через к?лька годин зателефонувала в пол?ц?ю. Спочатку розглядалося лише зникнення, п?сля виявлення в будинку зникнення снод?йного, ? верс?я самогубства. ^[24] По всьому Бостону за участю груп бойскаут?в почався ?нтенсивний пошук ≪красун? з? См?т-коледжу≫; особлива увага прид?лялася парков?й зон? ? ставку Морс. 25 серпня пов?домлення про зникнення Плат з'явилися в газетах: до пошуку п?дключилися багато ?? друз?в. 26 серпня газетн? пов?домлення набули все похмур?шого характеру, але до вечора Плат знайшли. ^[13]

За посередництва Ол?в?? Х?гг?нс Проут Сильв?ю Плат пом?стили в кл?н?ку Макл?н в Бельмонт? ; тут ?? л?кували сеансами електросудомно? терап?? . Ол?в?я, що свого часу перенесла психолог?чний зрив, оплатила л?кування сво?? протеже. Одужання було нелегким, але навесн? 1954 року Плат поновилася в См?т-коледж?. Вважа?ться, що саме в ц? дн? почалося формування ?? справжнього поетичного дару. Того ж року Плат познайомилася з Р?чардом Сассуном, який став ?? близьким другом, а також зд?йснила давню мр?ю: вступила на р?чний л?тературний курс до Гарварду , проживши ц? дн? з Ненс? Хантер-Стайнер ( англ. Nancy Hunter-Steiner ) на Массачусетс-авеню. ^[13] Под?? цього пер?оду Плат також досить докладно описала в роман? ≪П?д скляним ковпаком≫ .

П?сля усп?шного зак?нчення коледжу Сильв?я Плат за дипломну роботу ≪Дв?йников?сть у творчост? Досто?вського≫ ( The Magic Mirror: A Study of the Double in Two of Dostoevsky's Novels ) отримала грант програми Фулбрайта , який дозволив ?й продовжити навчання в Кембридж? . Перш? враження в?д м?ста та ун?верситету були найсприятлив?ш?. З'ясувалося, що в ц?лому академ?чна програма Ньюнем-коледжу, куди вона вступила, була прост?шою, н?ж в См?т-коледж?: протягом двох рок?в ?й належало вчитися самост?йно, щотижня здаючи есе на задан? теми ? проходячи консультац?? з куратором. Вже восени Плат дозволила соб? стати учасницею Клубу любител?в театру ( ADC ) ? нав?ть з?грати на сцен? невелику роль ? ≪божев?льно? поетеси≫. Весь цей час вона п?дтримувала в?дносини з Р. Сассуном, який перебував в Париж? , ? нав?ть провела з ним зимов? кан?кули, але незабаром отримала листа, у якому в?н пов?домляв, що хот?в би перервати стосунки. Плат знову почала занурюватися в депрес?ю; цьому сприяли незвично холодна британська погода, застуди ? грип, що ?? пересл?дували, та проблема з оком (описана у в?рш? The Eye-Mote ). ^[13] В Кембридж? Плат багато писала, публ?кувалася в ун?верситетському журнал? Varsity . В числ? ?? викладачок була Доротея Крук (спец?ал?стка по Генр? Джеймсу ? л?тератур? ≪морал?зму≫), до яко? Плат ставилася з великою повагою. ^[25]

У лютому 1956 року Плат познайомилася з молодим британським поетом Тедом Г'юзом ; ^[9] у в?рш? Pursuit , пор?внюючи коханого з пантерою, Плат передр?кала: ≪Одного разу я прийму смерть в?д нього≫ ( англ. One day I’ll have my death of him ). У Плат ? Г'юза виявилося багато сп?льного, зокрема, впливи: В?льяма ?йтса , Д?лана Томаса, Дев?да Лоуренса . Прийнято вважати, що багато в чому Г'юз, який глибоко знав класику, зокрема, Чосера ? Шексп?ра , допом?г Плат знайти ?? власний поетичний голос, який став згодом знаменитим. В червн? 1956 року вони одружились, а л?то провели в ?спан?? . ^[13]

Сильв?я Плат була одружена з британським поетом-лауреатом Тедом Г'юзом . Шлюб був творчим тандемом, де пров?дну роль в?д?гравав Г'юз. П?сля смерт? Плат Г'юз заснував фонд Estate of Sylvia Plath , який розпоряджався правами на л?тературну спадщину поетеси. ^[26]

Довгий час у прес? тривала дискус?я з приводу самогубства Плат ? вини Г'юза у ?? смерт?. Деяк? шанувальники й шанувальниц? ?? поетичного дару, а також л?тературн? критики(-н?) прямо звинувачували Г'юза ? називали його ≪вбивцею Сильв?? Плат≫. ^[27]

Г'юз ? Плат стали вести звичайне для л?тератор?в життя: викладали, часом жили на л?тературн? стипенд??, п?дробляли на Б?-б?-с? . ^[10] Плат схилялася перед талантом чолов?ка, вона виконувала функц?? його секретарки, передруковувала в?рш? ? розсилала ?х у видавництва, об?цяючи Г'юзу, що той з ?? допомогою ≪стане першим поетом Америки≫. Вважа?ться, багато в чому завдяки ?? орган?заторсько? д?яльност? поет отримав на початку 1957 року Першу прем?ю за книгу The Hawk in the Rain у конкурс? Нью-Йоркського центру поез??, про власну участь в якому в?н д?знався вже як лауреат. Одночасно почав формуватися ? власний, новий поетичний стиль Сильв?? Плат, що св?дчив про справжн?й талант, який лише в малому ступен? проявлявся в ?? ранн?й творчост?. ^[19] В числ? в?рш?в, написаних нею взимку 1957 року, що одержали згодом популярн?сть, були Sow , The Thin People ? Hardcastle Crags . У березн? 1957 року Плат запропонували м?сце викладачки початкового курсу англ?йсько? мови в См?т-коледж?, ?, склавши ?спити в Кембридж?, вона з чолов?ком у червн? 1957 року прибула до Нью-Йорку; в серпн? подружжя пере?хало до Нортгемптону. Викладацька д?яльн?сть виявилася для Плат справою набагато складн?шою ? виснажлив?шою, н?ж вона уявляла. Найб?льше ?? гн?тила катастроф?чна в?дсутн?сть часу для творчо? д?яльност?. Взимку 1958 року Плат багато хвор?ла, була практично прикута до л?жка, а ближче до л?та пере?хала з чолов?ком до Бостона, почала працювати на п?вставки в приймальн? псих?атричного в?дд?лення Массачусетсько? л?карн?: враження в?д роботи лягли в основу опов?дань Johnny Panic and the Bible of Dreams ? The Daughter's of Blossom Street , як? фах?вц? вважають найсильн?шими в ?? прозовому доробку (другий з них був надрукований в London Magazine п?д б?льш ранн?м заголовком This Earth Our Hospital ). У ц? ж дн? Плат вступила на сем?нар л?тератор?в, який в?в Роберт Лоуелл в Бостонському ун?верситет?. ^[15] Тут вона познайомилася з Джорджем Старбаком ? Енн Секстон . До цього ж часу в?дноситься ?? знайомство з поетом Стенл? Мерв?ном , шанувальником ?? творчост?, з яким поетеса збер?гала дружн? в?дносини до к?нця життя. Зв?льнившись в?д обмежень регулярно? викладацько? д?яльност?, Плат знову зайнялася поетичною творч?стю. ^[13]

У 1959 роц? Плат заваг?тн?ла. Чолов?к захот?в, щоб дитина народилася на його р?дн?й земл?, ? подружжя вир?шило знову вирушити до Англ??. Незадовго до в?дплиття вони провели деякий час у Йаддо, письменницькому м?стечку в Колорадо-Спр?нгс . Тут Плат п?д впливом св?жих вражень створила в?рш? Dark Wood, Dark Water ? The Manor Garden , а також The Colossus , про батька. У грудн? подружжя вирушило до Велико? Британ??, Р?здво зустр?ли в Хептонстолл?. Для Плат знову почалися психолог?чн? випробування; ?стор?я ?? непростих стосунк?в з Олв?н Г'юз, сестрою чолов?ка, докладно описана в б?ограф?? Bitter Fame , написан?й письменницею ? поетесою Енн Ст?венсон .

На початку 1960 року Г'юз оселилися в лондонському передм?ст? Пр?мроуз-х?лл (3 Chalcot Square). Плат зустр?лася в Сохо з видавцем Хейнеманн (Heinemann) ? п?дписала контракт на публ?кац?ю зб?рки The Colossus & Other Poems , яка вийшла 31 жовтня. В?дгуки на книгу в ц?лому були позитивн?. Але клопоти, пов'язан? з публ?кац??ю ? народженням доньки (Фр?да Ребекка народилася 1 кв?тня), знову поставили Плат перед проблемою: писати було н?коли. За весь 1960 р?к вона створила лише 12 в?рш?в (у ?х числ? You're , Candles ? The Hanging Man , що згодом стали в?домими). Вт?м, вона повернулася до прози: написала опов?дання Day of Success ? The Lucky Stone . Наприк?нц? 1960 заваг?тн?ла знову, в лютому 1961 стався викидень, ^[28] тод? ж довелося видаляти апендикс  ? так в л?карн? вона провела майже всю зиму. Враження в?д перебування тут лягли в основу в?рш?в Tulips ? In Plaster , а кр?м того стали першим ?мпульсом до написання роману. У березн? 1961 року Плат розпочала працювати над романом ≪П?д скляним ковпаком≫ ? писала книгу без зупинки впродовж с?мдесяти дн?в.

Народження дитини не т?льки не завадило творчому розкв?ту Плат, але, навпаки, стало для не? джерелом ново? енерг??. 1961 року поетеса завершила 22 в?рш? ? в ?х числ? Morning Song , Barren Woman , Parliament Hill Fields ? Insomniac : останн?й здобув перший приз на поетичному конкурс? фестивалю в Челтенхем? ( Cheltenham Festival Poetry Competition ) 1962 року. У серпн?, п?сля в?дпустки у Франц?? (затьмарено? сварками), Г'юз оселилися в Норт-Тоутон?, графство Девон , у великому будинку, що належав серу Роберту Арунделлу. Тут, в жовтн? 1961 року Плат завершила роботу над одним з найв?дом?ших в?рш?в The Moon and the Yew Tree , який у багатьох в?дношеннях став в?дправною точкою ?? недовгого творчого життя. У тому ж м?сяц? перше ?? опов?дання The Perfect Place (спочатку ? The Lucky Stone ) було надруковане в ж?ночому журнал? My Weekly .

У листопад? вона отримала $ 2000 в рамках гранту в?д сп?льноти ?мен? Юджина Секстона ( англ. Eugene F. Saxton Fellowship ) ^[29] на перший роман, який до того часу вже був завершений. 17 с?чня 1962 у Плат народився син Н?колас. Починаючи з кв?тня поетеса в?дчула небувалий творчий п?дйом, з-п?д ?? пера вийшли в?рш?, як? п?зн?ше ув?йшли до зб?рки ≪Ар?ель≫, ? багатьма вважаються найкращими в ?? спадщин? ( Elm , The Rabbit Catcher та ?н.). Порив натхнення виявився затьмарений с?мейними проблемами: Сильв?я зап?дозрила Теда в нев?рност? (травнев? в?рш? Apprehensions ? Event в?добразили ц? почуття). Проблема ускладнювалася тим, що в Англ?? у не? не було близьких людей; багато часу вона проводила за листами до американських подруг.

14 травня в США у видавництв? Alfred A. Knopf вийшла зб?рка The Colossus and other Poems ; на прохання поетеси деяк? в?рш? (т?, в яких критики углед?ли вплив Теодора Ретке) в американське видання включен? не були. В?дгуки критики були нечисленними ? стриманими, тим не менш, у лист? матер? Сильв?я писала: ≪Це найб?льш насичений ? щасливий час у мо?му житт?≫. У ц? дн? вона почала писати продовження ≪Скляного ковпака≫: ?стор?ю американсько? д?вчини в Англ??, яка тут закохалася ? вступила в шлюб. Поетеса спод?валась подарувати чолов?ков? чорновий начерк до його дня народження в серпн?. Але мати, при?хавши до дочки, зрозум?ла, що в житт? Сильв?? не все так безхмарно, як можна було судити з лист?в, ? в?дносини м?ж подружжям напружен?. ^[17] Плат деякий час вже п?дозрювала, що Г'юз зраджу? ?й; в червн? вона отримала тому п?дтвердження, а незабаром спалила рукопис незак?нченого роману-продовження. Деякий час по тому нею були знищен? тисяч? лист?в ? як до нього, так ? до матер?, а також численн? начерки в?рш?в. ^[17] Один з ?? нових липневих твор?в мав назву ≪Спалюючи листи≫ ( англ. Burning the Letters ). У вересн? 1962 року в над?? в?дновити в?дносини Тед ? Сильв?я вирушили на в?дпочинок в ?рланд?ю , де зупинилися в Клегган? , в ма?тку ≪Олд-Фордж≫, що належав поетов? Ричарду Мерф?. Раптово Г'юз сп?шно покинув особняк ? вирушив, як з'ясувалося п?зн?ше, до сво?? коханки, Ас? Гутман Вев?лл, дружин? канадського поета Дев?да Вев?лла, св?тськ?й пан? ?з зовн?шн?стю к?ноз?рки, яка народилася в Н?меччин?. ^[9]

Плат повернулася в Девон одна ? вже в листопад? подала на розлучення. Ця под?я зб?глася з новим поривом натхнення: протягом жовтня поетеса створила щонайменше 26 в?рш?в, в ?х числ? ? Stings , Wintering , The Jailer , Lesbos , Ariel ; майже вс? вони ув?йшли до посмертно видано? зб?рки ≪Ар?ель≫ (1965). ^{[30] [31]} Зрада чолов?ка призвела до того, що ран?ше пом?тн? мотиви саморуйнування в ?? поез?? стали майже нав'язливими. ≪Помирати / Адже теж мистецтво. / Я це роблю блискуче.≫ ( Dying / is an art, like everything else. / I do it exceptionally well ), ? писала Сильв?я Плат в Лед? Лазар , одному ?з найв?дом?ших в?рш?в того часу. Багато хто в?дзначав згодом як разючий той факт, що натхнення приходило до поетеси рано вранц?, вона починала писати близько четверто? ранку ? припиняла роботу, як т?льки прокидалися д?ти. Вт?м, цей найважлив?ший пер?од у ?? творчост? практично не документований в щоденниках (Г'юз стверджував, щонайменше один щоденник цього часу вона втратила, а ?нший ? знищила). Тим часом, ос?нн?й поетичний ≪бл?цкриг≫ Плат тривав ? в листопад? ( The Couriers , Getting There , Gulliver , Death & Co. та ?н.)

7 листопада 1962 в лист? матер? Сильв?я писала: ^[32]

Жити окремо в?д Теда просто чудово, я б?льше не перебуваю в його т?н?.

14 с?чня 1963 п?д псевдон?мом Victoria Lucas вийшов роман Сильв?? Плат ≪П?д скляним ковпаком≫. В?н отримав висок? оц?нки критик?в, але переважно, вже п?сля загибел? авторки. Згодом для молодих читачок р?зних десятил?ть книга стала одкровенням; роман придбав репутац?ю ж?ночого аналога ≪Ловця у жит?≫ . ^[19] Проте безпосередньою реакц??ю критики Плат була розчарована, а також тим, що видавництво Knopf взагал? в?дмовилося випускати книгу в США, визнавши ?? надто особистою. У США роман вийшов лише в 1971 роц?. Книга роз?йшлася накладом 90 тисяч прим?рник?в ? продавалася в США за ц?ною 6,95 $, ще понад м?льйон екземпляр?в роз?йшлися в м'як?й обкладинц?. ^[33] ?м'я головно? геро?н? роману ? Естер Гр?нвуд ? було пох?дним в?д сумно в?домо? в США Етель Розенберг Гр?нгласс , суд над якою в 1953 роц?, а також смертна кара, що посл?дувала за судом, були показовими ? мали великий вплив на американське сусп?льство. Багато американц?в, у тому числ? ? Плат, вважали, що Розенберг стала жертвою жахливо? несправедливост? ? пол?тичних мах?нац?й влади. ^[34]

Незадовго до публ?кац?? роману в США, ще в 1970 роц? мати Сильв?? Плат, висловила протест видавництву Harper & Row у зв'язку з планованою посмертною публ?кац??ю. Вона стверджувала, що роман був халтурою, написаною лише заради зароб?тку, ? що сама Сильв?я н?коли б не хот?ла, щоб в?н був опубл?кований п?д ?? справжн?м ?м'ям. ^[35] На думку матер?, метою написання книги було показати, як вигляда? св?т кр?зь викривлене скло ковпака . Вона також стверджувала, що Сильв?я планувала написати продовження, яке б показувало той же самий св?т, але вже очима здорово? особистост? . ^[35] З листа Аурел?? Плат:

Практично кожен персонаж ≪Скляного ковпака≫ зображував когось, часто карикатурно, кого любила Сильв?я. Сам по соб? роман ? п?длою невдячн?стю. Це було не властиво Сильв??. [35] Ориг?нальний текст (англ.) Practically every character in The Bell Jar is represents someone ? often in caricature - whom Sylvia loved. As the book stands by itself, it represents the basest ingratitude. That was not the basis of Sylvia's nature

Роман заведено вважати автоб?ограф?чним. Д?я роману в?дбува?ться в Нью-Йорку ? частково в передм?стях Бостона. В?н розпов?да? про ш?сть м?сяц?в життя дев'ятнадцятир?чно? Естер Гр?нвуд, яка, зак?нчивши навчання в ун?верситет?, почина? кар'?ру в журнал?. Вона мр?? стати поеткою ? подорожувати св?том. Естер стика?ться з розчаруванням в житт?, сусп?льств?, втрача? впевнен?сть у соб? ? майбутньому. Пост?йно переймаючись питанням, ≪яке мо? м?сце в цьому св?т?≫, вона впада? в депрес?ю. Книга розпов?да? про нелегкий шлях в?днаходження себе ? сво?? особистост?, повернення до нормального життя через нервов? зриви, л?карня, спроби самогубства. Головн?й геро?н? пост?йно доводиться мати справу з забобонами п'ятдесятих рок?в XX стол?ття щодо м?сця та рол? ж?нки в сусп?льств?. На не? чинять тиск ? с?м'я, ? сусп?льство, що неминуче призводить до психолог?чного зламу, кризи особистост?. ^[36]

Складно сприймати роман окремо в?д ?стор?? письменниц?, ?? поез??, ?стор?? ?? боротьби з депрес??ю, важкого розлучення, а також самогубства, що в?дбулось за м?сяць п?сля першо? публ?кац?? роману. ^[37]

? б?ограф?я, ? загадков?сть особистост? Сильв?? Плат значною м?рою впливають на сприйняття роману нав?ть критиками ? вченими. ^[37] При цьому критики сперечалися про те, чи варто розглядати роман як серйозний л?тературний тв?р, або ж в?н повинен бути в?днесений до белетристики, написано? авторкою, чи?м справжн?м покликанням була поез?я. Роман ≪П?д скляним ковпаком≫ викликав менше ?нтересу у вчених, н?ж поез?я Сильв?? Плат, хоча деяк? з в?домих л?тературних критик?в визнали роман важливим твором американсько? л?тератури. ^[37] Представниц? фем?н?стсько? л?тературно? критики зробили з роману свого роду ман?фест, який критику? ? викрива? придушення ж?нок в 1950-х.

На початку зими Плат знову оселилася в Пр?мроуз-Х?лл (тепер ? за адресою Ф?црой-роуд, 23), в будинку, де жив колись В?льям ?йтс : останн?й обставин? вона надавала особливого значення ? вважала ?? добрим знаком. Г'юз ? Плат спочатку в'?хали в нове помешкання як подружжя, щоб забезпечити Плат можлив?сть зайняти б?льшу з двох квартир; плата за проживання була внесена на к?лька рок?в вперед. Тут поетес? належало провести надзвичайно холодну зиму ? у будинку без телефону ? з системою опалення, що працювала вкрай погано. Про цей час вона з гумором ? дуже докладно розпов?ла у в?рш? Snow Blitz (включеному до зб?рки Johnny Panic and the Bible of Dreams ). У т? дн? Плат продовжувала розсилати сво? нов? роботи у видавництва та редакц??, але реакц?я на них зм?нилася: ≪здавалося, видавц? не були готов? до в?рш?в тако? потужност?≫, ? писав автор б?ограф?? П?тер К. Стейнберг. Одним з перших оц?нив новий поворот у ?? творчост? поет, л?тературний критик, п?зн?ше редактор А. Альварес. Час в?д часу в гост? до не? заходили друз?; з'являвся ? Г'юз, щоб забрати д?тей на прогулянку лондонським зоопарком, що знаходився неподал?к. Але б?льш?сть часу Плат проводила на самот?. ^[13]

У с?чн? 1963 року Плат знову пережила творчий п?дйом, створивши 20 нових в?рш?в ( Mystic , Sheep in Fog , Kindness та ?н.) протягом п'ятнадцяти дн?в, б?льше того ? заговоривши в них новим голосом: ≪…б?льш м'яким ? менш агресивним, зваженим ? р?шучим, що мовби передавав в?дчуття близького к?нця≫, ? як писав П?тер К. Стейнберг. Достеменно не в?домо, чи писала Плат щось протягом останн?х шести дн?в свого життя; щоденник?в того часу не збереглося. В?домо лише, що в будинку без телефону ?з замерзлими батареями було дуже холодно, д?ти хвор?ли ? поетка перебувала у важк?й депрес??. ^[38] Ал Альварес, який нав?дував поетесу, говорив, що не може соб? пробачити того, що не розп?знав ознак депрес?? у Плат. ≪На цьому р?вн? я п?дв?в ??. У сво? тридцять рок?в я був дурний. Що знав я про хрон?чну депрес?ю? ?й потр?бна була людина, яка б про не? дбала. Я на таке був не здатен≫, ^[39]  ? говорив в?н у 2000 роц?.

За к?лька дн?в до смерт? Сильв?? Плат доктор Хордер, л?кар ? близький друг, який жив неподал?к, прописав ?й антидепресанти. Розум?ючи, що пац??нтка в небезпец?, ? що в будинку знаходяться дво? маленьких д?тей, в?н деякий час в?дв?дував ?? щодня, пот?м спробував умовити ?? лягти в кл?н?ку, а коли це не вдалося, запросив медсестру з тим, щоб та перебувала в будинку пост?йно. ^[40] П?зн?ше з приводу рецепт?в Хордера висловлювалися р?зн? думки: зг?дно з одними ? його препарати под?яти не встигли, зг?дно з ?ншими ? могли нав?ть зашкодити. ^[41]

7 лютого Плат з д?тьми при?хала погостювати у сво?х друз?в, Джилл?ан ? Джерр? Беккер, як? викладали л?тературу в М?длсекському пол?техн?чному ?нститут? . ^[42] Вони провели разом два дн?, протягом яких Плат пост?йно скаржилася на головний б?ль ?, за словами Джилл?ан, весь час бурмот?ла як?сь нескладн? реч?. Одного разу вноч? вона к?лька годин не в?дпускала в?д себе Джилл?ан, скаржилась ?й на Теда, який ?? зрадив, на с?м'ю, особливо сестру Теда, яка ?? ненавид?ла, на мат?р, яка, за ?? словами, була монстром, на життя, яке вже н?коли не буде колишн?м. ^[43] Згадувала ? про спробу самогубства, зроблену в 1953 роц?. У п'ятницю 8 лютого Джилл?ан зателефонувала доктору Хордеру, який вир?шив покласти Сильв?ю в кл?н?ку в найближч? вих?дн?. Однак у перших двох кл?н?ках, куди в?н подзвонив, не було м?сць, а третя кл?н?ка здалася йому не п?дходящою. Сильв?я, на його думку, була дуже чутливою ? вразливою людиною, для яко? кл?н?ка була нев?дпов?дним м?сцем. Нав?ть не читаючи ≪П?д скляним ковпаком≫, в?н знав, що Плат боялася л?карень. ?? депресивний стан був на меж? з патолог??ю, але в л?карн? вона була б розлучена з д?тьми, що точно не п?шло б ?й на користь. ^[43]

Близько дев'ято? ранку 11 лютого няня М?ра Норр?с ( англ. Myra Norris ) не змогла потрапити до будинку ? звернулася за допомогою до робочого на ?м'я Чарлз Ленгр?дж. Вони й виявили Сильв?ю Плат мертвою в кухн?, з головою, засунутою в духовку плити з ув?мкненим газом. ^{[44] [45]} З'ясувалося, що того дня рано вранц? Плат залишила записку сус?дов? знизу, Тревору Томасу, з проханням викликати ?й л?каря. Як було встановлено, майже в?дразу ж вона ретельно закрила двер? в к?мнати до д?тей, загерметизувала щ?лини мокрими рушниками, прийняла велику дозу снод?йного, ^[46] ув?мкнула газ ? сунула голову в плиту: це сталося приблизно о п?в на п'яту ^[40] Сильв?я Плат похована в Хептонстолл?, графство Йоркшир , через тиждень п?сля смерт?. ^[13]

В обставинах загибел? Сильв?? Плат залиша?ться багато незрозум?лого. Висловлювалися припущення, що це самогубство було з?рваним ?нсценуванням: якби сус?д знизу прочитав записку, трагед??, най?мов?рн?ше, змогли б запоб?гти. ^[47] Сам сус?д, Тревор Томас, який протягом дек?лькох годин перебував без св?домост?, ? п?д впливом газу, що просочився до нього на поверх, ? вважав, що Плат ув?мкнула плиту як ≪сигнал лиха≫, щоб в?н прийшов до не? на допомогу. ^[46]

Проте у книз? Giving Up: The Last Days of Sylvia Plath Джилл?ан Беккер писала, посилаючись на заяву оф?цера пол?ц?? Гудчайлд, що Плат, ≪… судячи з того, як глибоко заштовхнула голову в духовку, д?йсно св?домо йшла на смерть≫. ^[48] Доктор Хордер вважав нам?ри сво?? пац??нтки недвозначними. ≪Досить було побачити, з якою старанн?стю вона п?дготувала кухню, щоб зрозум?ти, що ця д?я була насл?дком ?ррац?онально? компульс??≫, ^[40]  ? говорив в?н.

Тревор Томас що бачив Плат напередодн? ввечер?. Вона заходила до нього за маркою, яку збиралася використати для листа до Америки. Вона здалася Тревору нездоровою ? нервовою. Плат наполягала на тому, щоб в?дшкодувати йому варт?сть марки. Коли в?н запропонував ?й не турбуватися про це, Сильв?я сказала, що ≪?накше сов?сть ?? перед Господом не буде чистою≫. ^[47]

Одразу ж п?сля смерт? Сильв?? Плат фем?н?стки орган?зували кампан?ю критики Теда Г'юза. Поетеса Роб?н Морган прямо звинуватила (у в?рш? The Arraignment , 1972) поета у вбивств?. Коли ? його коханка Ася Вев?лл вчинила су?цид (тим же способом, що ? Плат, але при цьому вбивши ще й свою дочку Шуру), з'явилися г?потези, що Г'юз був схильний до насильства. ^[9] З надгробку Плат ?м'я Г'юза раз за разом видаляли, п?сля чого вд?вець надовго забирав надгробок на реставрац?ю, фактично паплюжачи могилу. ^[49]

Подруга Плат поетеса Енн Секстон на питання кореспондента The Paris Review в 1971 роц?, чи обговорювали вони питання самогубства, говорила:

Самогубство, зрештою, це ж зворотна сторона в?рша. Ми з Сильв??ю часто говорили про ≪зворотн? сторони≫. Ми говорили про смерть з? спопеляючою напружен?стю, обидв? тягнулися до не?, як мошкара до електрично? лампочки, просто присмоктуючись до ц??? теми. ... Мовби смерть дозволяла нам в?дчути себе реальн?шими у сво?й, конкретн?й мит?.

? Енн Секстон. ^[50]

Енн Секстон теж зд?йснила су?цид, отру?вшись чадним газом у власному автомоб?л? 4 жовтня 1974 року.

У 1975 роц? ? частково у в?дпов?дь на жваву сусп?льну реакц?ю на публ?кац?ю роману ≪П?д скляним ковпаком≫ в Америц? ? окремим виданням п?д редакц??ю Аурел?? Плат вийшла зб?рка п?д назвою ≪Листи додому. Листування 1950?1963 рок?в≫ ( Letters Home: Correspondence 1950?1963 ). ^[51] Тут Сильв?я Плат постала перед авдитор??ю енерг?йною молодою ж?нкою, рухомою жагою усп?ху, як?й доводиться долати пер?оди глибоко? депрес??. ^[9]

Протягом 60-х ? 70-х рок?в творч?сть Сильв?? Плат досл?джу? та анал?зу? л?тературна критика. Розвиток фем?н?стсько? думки з розглядати творч?сть Плат з ц??? точки зору. Так, л?тературна критикиня Мер? Еллман ( англ. Mary Ellman ) детально анал?зу? описи ж?ночого т?ла у творах Плат. ^[22] У 1970 роц? вийшла книга Еллман Thinking About Women ^[52] , в як?й один з розд?л?в був присвячений поез?? Плат. ?нтерес до творчост? поетеси все зростав, ? з'явилося перше велике досл?дження ?? творчост?: у 1973 роц? опубл?кована книга Ейл?н Е?рд ( англ. Eileen M. Aird ) Sylvia Plath: The Woman and Her Work . Незадовго до цього вийшла зб?рка в?рш?в Плат п?д редакц??ю Чарлза Ньюмана. Зб?рка м?стила також ? есе, написане Енн Секстон , ? The Barfly Ought to Sing ( рос. П'яничц? сл?д засп?вати ).

Проте найб?льший ?нтерес до поез?? Плат з'явився в 1981 роц?, коли вийшла зб?рка Collected Poems , складена Тедом Г'юзом. 1982 року Сильв?? Плат за не? була посмертно присуджена Пул?тцер?вська прем?я . Також в 1982 роц? вийшли щоденники Плат п?д редакц??ю Г'юза. Фем?н?стська сп?льнота критикувала Г'юза у вилученн? небажаних для нього запис?в, щоб постати у найкращому св?тл?. Карен В. Кук?л в 2000 роц? випустила нев?дредаговану верс?ю щоденник?в Плат. ^[9]

З тих п?р життя ? творч?сть Сильв?? Плат не раз надихали б?ограф?в на написання книг про поетесу. З появою доступу до папер?в ? документ?в б?ографи отримали можлив?сть робити об?рунтован?ш? висновки ? одностайно д?йшли висновку, що причиною самогубства поетеси став псих?чний розлад ? глибока депрес?я. ^[22] У сво?й книз? Her Hunsband: Hughes and Plath американська письменниця ? б?ографиня Д?ана М?длбрук п?ддала ретельному розбору в?дносини подружжя: ≪Сильв?ю Плат вбила депрес?я≫. ^[22]

Б?ограф?чн? досл?дження в?дкрили широк?й публ?ц? не т?льки Плат-поетесу ? самогубцю, а й пристрасну скаутку в дитинств?, талановиту студентку, захоплену океаном, люблячу мат?р, любительку екстр?му та швидко? ?зди на сво?му червоному автомоб?л?. Вона добре грала на альт? ? фортеп?ано, любила малювати, ?? щоденники ? зошити рясн?ли р?знобарвними ? см?шними карикатурами. Плат розмальовувала мебл? кв?тковим орнаментом, була бджоляркою ? кондитеркою, в?льно говорила н?мецькою. ^[22]

Про життя ? творч?сть Плат написано безл?ч книг, деяк? з котрих викликали конфл?кти м?ж родиною ? б?ограф(к)ами. Серед найв?дом?ших з них, Кр?м Теда Г'юза, який в?дкидав звинувачення у смерт? дружини ^[53] , ? напружене листування м?ж Жакл?н Роуз Жакл?н Роуз , Тедом Г'юзом ? Олв?н Г'юз, яка, за дивним зб?гом обставин, очолювала створений Г'юзом фонд Estate of Sylvia Plath ? розпоряджалася правами на спадщину Сильв?? Плат аж до 1991 року. ^[54] Роуз детально описала конфл?кт у статт? ≪Це не б?ограф?я≫. ^[55]

• Joyce Carol Oates . Dear Husband.
• Peter D. Kramer . Against Depression. ? New York : Viking Pinguin, 2005.
• Andrew Solomon . The Noonday Demon. ? New York : Touchstone, 2001.
• Elaine Showalter . A Jury of Her Peers: American Women Writers from Anne Bradstreet to Annie Proulx. ? New York : Vintage Books, 2009.
• Heather Clark . The Grief of Influence: Sylvia Plath & Ted Hughes. ? New York : Oxford University Press, 2011.
• Diane Middlebrook . Her husband: Hughes and Plath. ? New York : Viking Pinguin, 2003.
• Karen V. Kukil . The Unabridged Journals of Sylvia Plath. ? First Anchor Books, 2000.
• Paul Alexander . Rough Magic: A Biography of Sylvia Plath. ? Da Capo Press, 1999.
• Edward Butscher . Sylvia Plath: Method and Madness: A Biography. ? New York : Schaffner Press, Inc, 1976.
• Yehuda Koren, Eilat Negev . Lover of Unreason: Assia Wevill, Sylvia Plath's Rival and Ted Hughes' Doomed Love.
• Stephanie Hemphill . Your Own, Sylvia: A Verse Portrait of Sylvia Plath. ? Knopf, 2007.
• Aurelia Schober Plath . Letters Home: Correspondence 1950-1963. ? Harper & Row, 1975. ? 502 p.
• Susan R. Van Dyne . Revising Life: Sylvia Plath's Ariel Poems. ? The University of North Carolina Press, 1993.
• Janet Malcolm . The Silent Woman: Sylvia Plath and Ted Hughes. ? New York : Knopf, 1993.
• Linda Wagner-Martin . Sylvia Plath: A Literary Life. ? New York : Vermilion Books, 1987.
• Anita Helle . The Unraveling Archive: Essays on Sylvia Plath. ? The University of Michigan, 2007.
• Kathleen Connors, Sally Bayley . Eye Rhymes: Sylvia Plath's Art of the Visual. ? Oxford University Press, 2007.
• Kate Moses . Wintering: A Novel of Sylvia Plath.
• Ronald Hayman . The Death and Life of Sylvia Plath. ? William Heinemann Ltd, 1991.
• Connie Ann Kirk . Sylvia Plath. ? Prometheus Books, 2009.
• Catherine Bowman . The Plath Cabinet. ? Ney York : Four Way Books, 2009.
• Erica Wagner . Ariel's Gift. ? London : Faber&Faber, 2000. ? 320 p.

• The Bed Book (1976)
• The It-Doesn't-Matter-Suit (1996)
• Collected Children's Stories (UK, 2001)
• Mrs. Cherry's Kitchen ( укр. Кухня пан? Вишеньки 2001)

• Вибран? поез?? Сильв?? Плат в перекладах Оксани ?ф?менко
• Кухня пан? Вишеньки / Сильв?я Плат; пер. з англ. Катерини М?хал?цино? . ? Льв?в : Видавництво Старого Лева , 2016. ? 36 с.
• П?д скляним ковпаком / Сильв?я Плат; пер. з англ. Ольги Любарсько?, ?л. Анастас?? Стефурак . ? Льв?в : Видавництво Старого Лева , 2017. ? 360 с.

• The Cambridge companion to Sylvia Plath  / Jo Gill. ? Cambridge : Cambridge University Press, 2006. ? 182 p. ? ISBN 0-521-84496-7 .
• Linda Wagner-Martin . Sylvia Plath. ? Routledge, 1988. ? ISBN 0-415-15942-3 .
• Ronald Hayman ^[en] . The Death and Life of Sylvia Plath. ? William Heinemann Ltd, 1991.
• Connie Ann Kirk ^[en] . Sylvia Plath. ? Prometheus Books, 2009.
• Harold Bloom . Sylvia Plath. ? 2nd edition. ? Chelsea House Publications, 2007. ? 250 p. ? (Bloom's Modern Critical Views) ? ISBN 978-0791094310 .

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Сильв?я Плат

• Плат С?льв?я // Заруб?жн? письменники : енциклопедичний дов?дник : у 2 т. / за ред. Н. Михальсько? та Б. Щавурського. ? Терноп?ль : Навчальна книга ? Богдан, 2006. ? Т. 2 : Л ? Я . ? С. 344. ? ISBN 966-692-744-6 .
• Peter K. Steinberg's A celebration, this is
• Plath profile from American Academy of Poets
• Sylvia Plath drawings at The Mayor Gallery The Daily Telegraph
• Sylvia Plath at the British Library
• Ted Hughes and Sylvia Plath collection at University of Victoria, Special Collections

Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · Songkick Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Carnegie Hall linked open data · Comic Vine · ?SFD · Discogs · Internet Movie Database · LyricsTranslate · MusicBrainz · The Movie Database · Artists of the World Online · Artnet · Europeana · MutualArt.com · RKDartists · Tabakalera · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) · Les Archives du spectacle · Theatricalia · Швейцарський арх?в виконавських мистецтв Генеалог?я та некропол?стика FamilySearch Family Tree · Find a Grave · GeneaStar · Geni.com · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · BiblioNet · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Flanders Arts Institute · Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · LibraryThing · Open Library · Open Library · Perlentaucher · Poetry Foundation · The LiederNet Archive · www.adelphi.it · Б?бл?отека Александера Тернбулла · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса Тематичн? сайти discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · SNAC · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Wolfram Language · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Оксфордський словник нац?ональних б?ограф?й · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Le Dictionnaire universel des Creatrices · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання ?дентиф?катор артиста IDU · Collaborative InterLingual Index · Collective Biographies of Women · Deutsche Biographie · Evene · FemBio database · Google Doodle · NNDB · Open Plaques · SNAC · SNAC · TV Tropes · WordNet Нормативний контроль Autoritats UB :  a1329114 · BanQ :  0000825288 · BIBSYS :  90051182 · BLBNB :  000328888 · BNC :  a11788513 · BNCHL :  000060154 · BNE :  XX1642346 · BNF :  119200170 · CANTIC :  981058507722606706 · CCAB :  000195826 · CiNii :  DA00994989 · CONOR.BG :  9670757 · CONOR.SI :  38514531 · CONOR.SR :  7933799 · DBC :  87097969918387 · ERRR :  a11801402 ,  a11801396 · FAST :  32930 · Freebase :  /m/073bb · GND :  118594877 · GR-AtACA :  90071 · GTAA :  142156 · ICCU :  CFIV035413 · ISNI :  0000000368638126 ,  0000000121214196 ,  0000000368638118 · J9U :  987007266528305171 · KRNLK :  KAC199621824 · LCCN :  n79032880 · LIBRIS :  c9prsl8w59vcj9m · LIH :  LNB:V*264342;=BH · LNB :  000008707 · MAK :  9810631732705606 · N6I :  vtls000062929 · NCF :  ncf10297652 · NDL :  00452936 · NKC :  jn19990006589 · NLA :  1013301 · NLG :  75386 · NLI :  000106258 · NLP : a0000001222596 · NLW :  plath-sylvia-1932-1963 · NSK :  000014648 · NTA :  068467338 · NUKAT :  n94001174 · PTBNP :  41606 · RERO :  02-A003699223 ,  02-A010133057 · RVK :  HU 4730 · SELIBR :  208257 · SHARE :  330077 · SUDOC :  027338363 · URBS :  180308 · VIAF :  14775269 ,  3391159248345604870002 ,  8046159248530104870006 · РНБ :  7773307 ,  7773308