Серве?р

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
≪Серве?р≫ п?д час випробувань на Земл?

≪Серве??р≫ ( англ. Surveyor  ? ≪Топограф≫) ? програма розробки ? запуск?в американських автоматичних м?жпланетних станц?й для досл?дження М?сяця, яка тривала з 1966 по 1968 .

Мета запуск?в полягала в польотах на М?сяць за тра?ктор??ю з?ткнення, що тривали 63-65 годин, ? зак?нчувалися упов?льненням приблизно за три хвилини до м'яко? посадки.

П'ять ≪Серве?р?в≫ усп?шно зд?йснили м'яку посадку на М?сяць, зокрема перший. Два запуски були невдал?: Серве?р-2 розбився на велик?й швидкост? п?сля невдало? корекц?? курсу, Серве?р-4 припинив передачу рад?осигналу за 2,5 хвилини до запланованого приземлення.

Жовтим показано м?сця посадок апарат?в сер?? ≪Серве?р≫

М?с?я програми [ ред. | ред. код ]

Головними завданнями програми було визначення:

  • механ?чних характеристик;
  • х?м?чного складу ? електромагн?тних властивостей м?сячного ?рунту;
  • теплових умов на поверхн? М?сяця;
  • отримання телев?з?йних зображень поверхн? для вивчення топограф?? рель?фу ? структури м?сячного ?рунту;
  • ре?страц?? лазерного випром?нювання, що посилалося з Земл?;
  • виконання астроном?чних досл?джень (зйомка з?рок, Сонця, планет).

Техн?чне завдання програми ≪Серве?р≫ ? в?дпрацювання системи м'яко? посадки.

Конструкц?я [ ред. | ред. код ]

Рама [ ред. | ред. код ]

Рама апарата мала базову трикутну форму з алюм?н??вих труб, що спрощувало монтування науково-техн?чного обладнання. У кутах рами кр?пились три в?дкидн? посадков? ноги з амортизаторами ? опорами. П?д час запуску опори перебували складеними п?д обт?чником. Опори ? амортизац?йн? блоки, укр?плен? на кожн?й ноз?, складались з алюм?н??вих чарунок, за рахунок деформац?? яких поглиналася енерг?я посадкового удару. Опори розкладалися на 4,3 м в?д центру апарата. Апарат був висотою приблизно 3 м.

Живлення [ ред. | ред. код ]

На вершин? вертикально? щогл? висотою понад один метр, розташовано? в центр? трикутника, були сонячн? батаре? площею 0,855 м² з 792 фотоелемент?в, що створювали потужн?сть до 85 Вт, додатково використовувались ср?бно-цинков? батаре?.

Зв'язок [ ред. | ред. код ]

До центру щогли кр?пилась рухома плоска антена з високим коеф?ц??нтом п?дсилення , що передавала телев?з?йн? зображення. Дв? неспрямован? антени на к?нцях розкладних щогл використовувались для передач? ? прийому команд. Апарат мав два передавача ? два приймача.

Теплозахист [ ред. | ред. код ]

Теплозахист забезпечувався по?днанням б?ло? фарби ? оздобленням з високим коеф?ц??нтом тепловид?лення, нанесеними на пол?ровану алюм?н??ву основу.

В?дс?ки апаратури [ ред. | ред. код ]

На рам? у двох в?дс?ках з контрольованою температурою розм?щувалась електронна апаратура. В?дс?ки були вкрит? потужною тепло?золяц??ю, кр?зь яку проходили теплов? канали, також у в?дс?ках були терморегулювач? ? маленьк? електричн? нагр?вач?. В одному в?дс?ку, у якому п?дтримувалася температура в?д 5 до 50 °C, розм?щувалось обладнання для зв'язку ? контролю електропостачання. В ?ншому, у якому п?дтримувалася температура в?д ?20 до 50 °C, розм?щувалось обладнання для обробки сигнал?в.

?нженерне обладнання [ ред. | ред. код ]

Телев?з?йна камера була змонтована близько б?ля вершини трин?жка. В структуру були вставлен? тензодатчики, температурн? сенсори та ?нше ?нженерне обладнання.

Один фотометричний приц?л було змонтовано б?ля к?нця посадково? опори. одна коротка стр?ла розкладалася з центру структури.

Сонячний сенсор, датчик Канопуса ? швидк? г?роскоп? , що оберталися у карданов?й п?дв?сц? , допомагали визначити ор??нтац?ю апарата.

Рух ? ор??нтац?я [ ред. | ред. код ]

Рух ? ор??нтац?я зд?йснювались за допомогою холодного азоту п?д час фази польоту. Твердопаливний двигун у форм? сталево? кул?, змонтований у центр? апарата, використовувався при посадц?. Три мал? ракетн? двигуни з керованою тягою використовувались п?д час корекц?? орб?ти ? посадки. Двигуни працювали на г?драт? монометилг?дразину (пальне) ? сум?ш? MON-10 (90 % диоксиду дин?трогену (N 2 O 2 ) ? 10 % монооксиду азоту (NO)). Кожна камера згоряння мала тягу 130?460 Н, один двигун повертався для контролю крену. Паливо збер?галося у сферичних баках, прикр?плених до рами апарата.

Схема посадки [ ред. | ред. код ]

Висотом?р вмикав головний ракетний двигун для початкового гальмування. П?сля зак?нчення роботи твердопаливного двигуна в?докремлювались висотом?р ? двигун. П?сля цього вмикались доплер?вський ? висотом?рний радари, що забезпечували ?нформац?ю для роботи автоп?лота, який контролював систему малих двигун?в до посадки.

Науков? прилади [ ред. | ред. код ]

  • альфа-анал?затор для визначення х?м?чного складу м?сячного ?рунту за в?дбитим альфа-випром?нюванням (≪Серве?р-5≫, ≪Серве?р-6≫, ≪Серве?р-7≫),
  • к?вш-захват для досл?дження механ?чних характеристик ?рунту (≪Серве?р-3≫, ≪Серве?р-4≫, ≪Серве?р-7≫),
  • прилади для виявлення магн?тних речовин у ?рунт? (≪Серве?р-4≫, ≪Серве?р-5≫, ≪Серве?р-6≫, ≪Серве?р-7≫),
  • телев?з?йна камера для зйомок М?сяця на д?лянц? п?дльоту (≪Серве?р-1≫ ? ≪Серве?р-2≫).

На вс?х ≪Серве?рах≫ встановлювалася панорамна телев?з?йна камера для отримання зн?мк?в п?сля посадки на М?сяць (всього було отримано близько 86 500 зн?мк?в м?сячно? поверхн?, Сонця, планет). Максимальний д?аметр вс?х ≪Серве?р?в≫ (по опорах розгорнутого посадкового шас?) 4,27 м, висота (при складеному шас?) близько 3 м, стартова маса 995?1038 кг, п?сля посадки ? 276?297 кг. Запуски зд?йснювалися ракетою-нос??м ≪Атлас-Центавр≫. Всього було запущено 7 апарат?в (1966?1968), з яких ≪Серве?р-1≫ , ≪Серве?р-3≫ , ≪Серве?р-5≫ , ≪Серве?р-6≫ ? ≪Серве?р-7≫ зд?йснили м'яку посадку ? виконали основн? завдання програми.

Запуск ? посадка на М?сяць [ ред. | ред. код ]

Запуск ракети Атлас-Центавр AC-10, з косм?чним апаратом Серве?р-1, 30 травня 1966
Астронавт Чарльз Конрад б?ля ≪Серве?ра-3≫

Кожна м?с?я ≪Серве?р≫ складалася з одного безп?лотного косм?чного апарата , розробленого ? побудованого Hughes Aircraft Company. Ракетою-нос??м для виведення були Атлас-Центавр, як? виводили апарат на транс-м?сячну тра?ктор?ю. Апарат не виходив на орб?ту М?сяця, а спов?льнювався з швидкост? 2,6 км/сек в?дносно М?сяця п?сля запуску двигун?в м'яко? посадки.

Кожен апарат гальмувався до 110 м / сек (4 % в?д швидкост? до гальмування) основною гальм?вною твердопаливною системою, що працювали протягом 40 секунд, починаючи з висоти 75,3 км над М?сяцем, а пот?м спускався доки радар не ф?ксував висоту 11 км в?д поверхн?. Частину шляху, що залишилася до поверхн?, тривал?стю близько 2,5 хвилин, в?дбувалось гальмування за допомогою др?бн?ших двигун?в, як? працювали на р?дкому палив?. Останн? 3,4 метра, до поверхн? виконувалися в стан? в?льного пад?ння з нульовою швидк?стю на ц?й висот?, п?сля того як двигуни мало? тяги були в?дключен?. Це призводило до посадки з? швидк?стю близько 3 м/сек.

Серве?р-1 знадобилося близько 63 годин (2,6 доби), щоб досягти М?сяця. Його стартова маса була 995,2 кг, а посадкова (за вирахуванням палива, гальм?вного та рад?олокац?йного пристро?в) ? 294,3 к?лограм?в.

?стор?я запуск?в [ ред. | ред. код ]

Реал?зац?я програми [ ред. | ред. код ]

Програма була реал?зована Лаборатор??ю реактивного руху НАСА НАСА (JPL) в рамках п?дготовки польоту людини на М?сяць за програмою ≪Аполлон≫ . Загальна варт?сть програми оф?ц?йно становила 469 м?льйон?в долар?в.

Ус? с?м косм?чн? апарати перебувають на М?сяц?, оск?льки не були розрахован? для повернення на Землю. Деяк? частини ≪Серве?ра-3≫ були повернут? на Землю ек?пажем Аполлона-12 , який приземлився поруч з ним 1969 . Камера в?д нього перебува? на виставц? в Нац?ональному музе? ав?ац?? та космонавтики у Вашингтон?, округ Колумб?я.

Джерела [ ред. | ред. код ]