Сенусерт II
?
давньо?гипетський
фараон
з
XII династ??
.
Був сином Аменемхета II.
Останн? три роки правл?ння його батька Сенусерт був його сп?вправителем. П?д час сп?льного правл?ння особливу увагу вони звертали на
Нуб?ю
. У 6-й р?к царювання Сенусерта II царський писар Хнумхотеп писав у сво?му зв?т? на пап?рус? про стан прикордонних укр?плень у п?вденн?й кра?н? Вават. З напису видно, що аз?йськ? племена (аму) отримували дозв?л селитись на землях ?гипту. За це вони сплачували данину до царсько? скарбниц? та чиновникам, як? були зобов'язан? стежити за порядком у таких поселеннях.
На 1-му роц? самост?йного правл?ння Сенусерт в?дрядив експедиц?ю п?д началом ≪скарбничого бога≫ Хнумхотепа в Пунт (бл. 1894 до н. е.). Напис у район? гаван? Сау розпов?да?, що та експедиц?я звела пам'ятник Сенусерту в ≪Кра?н? бога≫ (
Пунт?
). На 3-му роц? Сенусерт в?дрядив чиновника Хапу до Нуб?? з метою ?нспектування фортец? в област? Вават.
Правл?ння Сенусерта II було мирним, в?н продовжив осво?ння
Фаюмсько? оази
. У зв'язку з тим що майбутн?
номархи
проводили юнацьк? роки при двор?, у подальшому у сво?х областях прагнули установити под?бн? порядки та в?дтворювали обстановку двору. Це позначилось на п?двищенн? р?вня мистецтва Середнього царства. У Сенусерта II склались гарн?, тепл? стосунки з пров?нц?йною ел?тою.
Сенусерт проводив велик?
?рригац?йн?
роботи у Фаюмськ?й оаз?. Там же Сенусерт наказав збудувати свою
п?рам?ду
(105 × 105 м). Б?ля не? було збудовано м?сто Хотеп-Сенусерт (букв. ≪Сенусерт задоволений≫), що стало одн??ю з царських резиденц?й. М?сто створювалось за ?диним планом та мало ?деально правильне планування вулиць. Квартал багат??в у тому м?ст? був в?докремлений в?д кварталу б?дняк?в м?цною ст?ною, а особливо масивними ст?нами був захищений царський палац, що стояв на пагорб?. Цегляною ст?ною було обнесено периметром ? все м?сто. Там було виявлено десятки пап?рус?в за найр?зноман?тн?шою тематикою ? в?д рахунк?в ? текст?в закон?в, до
г?неколог?чних
та
ветеринарних
трактат?в.
Пектораль
Сенусерта II
П?рам?да Сенусерта була збудована з необпалено? цегли й нин? та п?рам?да сильно зруйнована та ма? заввишки 15 метр?в. ?? було збудовано навколо ядра з природно? скел?, яке перекрили реш?тчастим каркасом з кам'яних блок?в. П?д час ?? буд?вництва виняткова увага прид?лялась заходам безпеки проти граб?жник?в. Вх?д до не? вперше розм?стили не з п?вн?чно? сторони, а з п?вденно?, п?дземн? коридори перетворили на лаб?ринт ?з колодязями-пастками, поховальну камеру пом?стили приблизно за 20 метр?в уб?к в?д центру основи, де вона в?дпов?дно до звичаю мала розм?щуватись, ? на глибин? 12 м. Але все це не врятувало гробницю в?д розграбування, ? в н?й збер?гся лише чудовий
саркофаг
з червоного гран?ту, й б?лий, алебастровий жертовний ст?л. На п?длоз? у поховальн?й камер? у скам'ян?лому мул? знайшли уре?в з царсько? д?адеми, як? впустили граб?жники.
З п?вн?чно? сторони комплексу було в?дкрито в?с?м
мастаб
та ру?ни мало? п?рам?ди цариц?. У гробниц? на п?вденному боц? двору була похована дочка Сенусерта II Сат-Хатхор-?унет, де було виявлено ≪?ллахунський скарб≫ (нин? у
Метропол?тен-Музе?
, Нью-Йорк): три ебенов? шкатулки, в яких лежали дуже гарн? золот? ?нкрустован? пекторал?, д?адема з високим тонким золотим пером, ?нкрустований розетками обруч для голови, ц?ла колекц?я ювел?рних вироб?в ? косметика. Вс? предмети перебували у ст?нн?й н?ш?.
- Авдиев В. И.: Военная история древнего Египта
- Эрлихман В. В.: Правители мира