Свобода
Концепц?? В?дпов?дальн?сть Воля Насильство Права людини ? суб'?ктивн? Свобода позитивна ? негативна Цензура
За типом Академ?чна Громадянська Економ?чна ?ндекс ?ндив?дуальна ?нтелектуальна Когн?тивна Морфолог?чна Наукова Пол?тична Соц?альна Творчост?
За правом В?роспов?дання Вибору Висловлювання Волод?ння збро?ю З?брань ?нформац?? Об'?днань Осв?ти Пересування Преси ?ндекс Сов?ст?
?нше Мистецтво М?фолог?я
Пол?толог?я ? Право ? Категор?я
п о р

Свобода з?брань  ? право проводити м?тинги, п?кети, демонстрац??, а також збиратися в прим?щеннях; належить до прав людини ≪першого покол?ння≫ (цив?льних та пол?тичних). Свобода збор?в закр?плена в статт? 20 Загально? декларац?? прав людини , статт? 21 М?жнародного пакту про громадянськ? та пол?тичн? права , статт? 11 ?вропейсько? Конвенц?? про захист прав людини ? основних свобод . Зазвичай захища?ться лише свобода мирних з?брань.

Зд?йснення громадянами цього права не п?дляга? жодним обмеженням, кр?м установлених законом в ?нтересах нац?онально? безпеки та громадського порядку з метою запоб?гання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав ? свобод ?нших людей. ^[1]

?вропейський Суд з прав людини зазнача?, що право на з?брання охоплю? приватн? з?брання та у громадських м?сцях, так само, як статичн? з?брання чи з?брання у форм? процес?й; це право може бути реал?зовано як ?ндив?дуальними учасниками, так ? орган?заторами з?брання.

Реал?зац?я права на мирн? з?брання в Укра?н? регулю?ться актами нац?онального та м?жнародного законодавства.

• Загально? декларац?? прав людини

Кожна   людина  ма?  право  на  свободу  мирних  збор?в  ? асоц?ац?й. ^[2]

• М?жнародному пакт? про громадянськ? ? пол?тичн? права

Визна?ться право  на мирн? збори.  Користування цим правом не п?дляга? н?яким обмеженням, кр?м тих, як? накладаються в?дпов?дно до  закону  ?  як?  ?  необх?дними  в демократичному сусп?льств? в ?нтересах державно? чи сусп?льно? безпеки, громадського  порядку, охорони здоров'я  ? моральност? населення або захисту прав та свобод ?нших ос?б. ^[1]

• Конвенц?? про захист прав людини ? основоположних свобод

Кожен ма? право на свободу мирних з?брань ? свободу об'?днання з ?ншими особами, включаючи право створювати профсп?лки та вступати до них для захисту сво?х ?нтерес?в. Зд?йснення цих прав не п?дляга? жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлен? законом ? ? необх?дними в демократичному сусп?льств? в ?нтересах нац?онально? або громадсько? безпеки, для запоб?гання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи морал? або для захисту прав ? свобод ?нших ос?б. ^[3]

Практика ?вропейського Суду з прав людини стосовно Конвенц?? про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 11).

1. Право на свободу мирних з?брань

До сьогодн? ?вропейська ком?с?я та ?вропейський суд розглянули дек?лька справ в яких йшлось про свободу мирних з?брань за статтею 11. Ком?с?я визначила роль мирних з?брань та висловила об?рунтовану думку про те, що ?снування процедури попереднього одержання дозволу на ?х проведення не порушу? статтю 11:

Право на свободу мирних з?брань, яке проголошене у ц?й статт?, ? одним ?з основних прав у демократичному сусп?льств? та одн??ю з п?двалин такого сусп?льства. Це право охоплю? як приватн? з?брання, так ? збори у громадських м?сцях. В останньому випадку ?снування процедури одержання дозволу на ?х проведення, звичайно, не порушу? зм?ст цього  права. Под?бна процедура в?дпов?да? вимогам пункту 1 статт? 11, якщо т?льки органи влади використовують ?? для того, щоб мати можлив?сть забезпечити мирний характер з?брань, ?, в?дпов?дно, така процедура не ? втручанням у зд?йснення цього права (Заява № 8191/78). П?сля цього Ком?с?я зазначила, що тимчасова заборона урядом вс?х публ?чних демонстрац?й у даному м?ст? не суперечила пункту 2 статт? 11, якщо у раз? проведення под?бно? публ?чно? демонстрац?? виникала серйозна загроза громадськ?й безпец? та порядку. На п?дстав? под?бних факт?в Ком?с?я в?дхилила доводи уряду про те, що запропонована орган?зац??ю заявника демонстрац?я була ц?лком неприйнятною з точки зору статт? 11, через те що вона могла б викликати протид?ю ?з застосуванням сили з боку опонент?в ? екстрем?ст?в. Ком?с?я зауважила з цього приводу, що: Право на свободу мирних з?брань гаранту?ться кожному, хто ма? нам?р орган?зувати мирну демонстрац?ю; можлив?сть контрдемонстрац?? ?з застосуванням сили або можлив?сть долучення до демонстрац?? екстрем?ст?в, як? не ? членами об'?днання, що виступив орган?затором, ? як? мають нам?р вчинити насильницьк? д??, не можуть сам? по соб? скасувати це право. Нав?ть якщо ?сну? реальна загроза того, що публ?чна демонстрац?я може призвести до заворушень внасл?док под?й, як? ? поза контролем орган?затор?в демонстрац??, це не може бути приводом для виключення ?? з? сфери д?? пункту 1 статт? 11 Конвенц??. Будь-як? обмеження, що накладаються на под?бн? з?брання, повинн? в?дпов?дати умовам положення пункту 2 статт? 11 (Заява № 8440/78).    Ком?с?я постановила, що уряд д?яв у дозволених межах поля розсуду, коли заборонив вс? публ?чн? демонстрац?? там, де ?снували серйозн? п?дстави реально? загрози громадськ?й безпец? та порядку. Варто зауважити, що в обох названих вище справах заборона уряду на проведення демонстрац?й була нетривалою ? обмеженою територ?ально.

1. Особлив? аспекти обмежувальних положень статт? 11.        

Ком?с?я дала роз'яснення з цього приводу у Заяв? № 11603 /85 .  У ц?й справ? йшлось про те, що заявники протестували проти невизнання державою за окремими державними службовцями, як? працювали в Штаб? урядового зв'язку Сполученого Корол?вства (GCHQ), що в?дпов?дав за орган?зац?ю в?йськового та оф?ц?йного зв'язку уряду, права орган?зувати профсп?лку  ? вступати до не?, хоча под?бна профсп?лка на той час уже функц?онувала майже сорок рок?в. Ус? сторони погодились, що  заборона профсп?лки була втручанням  у зд?йснення прав, як? гарантуються у статт? 11.        Подальший розгляд Ком?с??ю аргумент?в держави щодо пункту 2 ?люстру? сутт?ву р?зницю м?ж обмежувальними положеннями статт? 11 ? паралельними положеннями ?нших статей ?вропейсько? конвенц??, що мають аналог?чну структуру. Оск?льки заявники з GCHQ у зазначен?й вище справ?, без сумн?ву, були ≪представниками державно? адм?н?страц??≫, то Ком?с?я обмежилась розглядом ≪законност?≫ д?й держави, як? були спрямован? на заборону профсп?лкових об'?днань. Ком?с?я визнала, що положення законодавства, як? застосувала держава, базувались на нац?ональному законодавств? ? п?длягали судовому контролю з боку нац?ональних  судових орган?в. 

Ком?с?я залишила в?дкритим питання про те, чи м?стив у соб?  терм?н ≪законний≫ також принцип пропорц?йност?, ? зауважила, що: Нав?ть якщо терм?н ≪законний≫ ? потребу? чогось б?льшого, н?ж об?рунтування в нац?ональному законодавств?, наприклад, заборони дов?льних р?шень, нема? п?дстав вважати, що у дан?й справ? ця вимога не була дотримана.

Ком?с?я не вважала за доц?льне розглядати справу у св?тл? критер?ю ≪необх?дност? в демократичному сусп?льств?≫, оск?льки вважала, що у ц?й справ? могло застосовуватись т?льки друге речення пункту 2 статт? 11. ^[4]

Стаття 39 Конституц?? Укра?ни визнача? мирн? заходи як збори, м?тинги, походи ? демонстрац??. Необх?дно зазначити, що цей перел?к не ? вичерпним. Кодекс адм?н?стративного судочинства Укра?ни визнача? мирн? з?брання як збори, м?тинги, походи, демонстрац?? тощо, тобто передбача? можлив?сть прояву мирних з?брань в ?нших формах. Мирн? з?брання можна розтлумачити як масов? заходи громадян, в?дкрит? й доступн? кожному, хто бажа? взяти у них участь. Мирн? заходи найчаст?ше проводяться з метою вираження ставлення тих чи ?нших груп, об'?днань громадян до сусп?льних явищ та проблем, привернення уваги орган?в влади до них та ? одн??ю ?з форм безпосередньо? демократ??. Основною рисою мирних з?брань ? мирний характер ?х проведення.

До мирних можна в?днести також рел?г?йн? з?брання, як? проводяться рел?г?йними орган?зац?ями. Такими з?браннями можуть бути публ?чн? богослуж?ння, рел?г?йн? обряди, церемон?? та процес??.

• збори  ? це сп?льна, спец?ально орган?зована невелика присутн?сть громадян у громадському або ?ншому м?сц?, викликана необх?дн?стю обговорення р?зних пол?тичних, соц?альних, економ?чних, культурних та ?нших проблем;

• м?тинг  ? це масов? збори з питань злободенних, переважно пол?тичних питань, як? проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стад?онах, парках. Неодм?нн? атрибути м?тингу ? масова аудитор?я, промовц?, лозунги, прапори, заклики (усн?, друкован?, письмов?);

• демонстрац?я ? це масове находження громадян з приводу висловлення будь-яких громадсько-пол?тичних настро?в, в тому числ? з питань протесту або незгоди будь з чим.;

• вуличний пох?д проводиться з т??ю ж метою, що ? демонстрац?я, м?тинг, однак в?др?зня?ться меншою динам?кою, в?дсутн?стю м?тингово-демонстрац?йно? атрибутики;

• п?кетування  ? форма демонстрац??, п?д час яко? виставляються представники будь-де, наприклад, перед будинками об'?днань, п?дпри?мств з метою висловлення протесту проти чого-небудь, для забезпечення охорони на м?сц? проведення страйку або демонстрац??.

Право громадян Укра?ни на мирн? з?брання гаранту?ться Конституц??ю Укра?ни, зг?дно з частиною першою статт? 39 яко? вони мають право збиратися мирно, без збро? ? проводити збори, м?тинги, походи ? демонстрац??, про проведення яких завчасно спов?щаються органи виконавчо? влади чи органи м?сцевого самоврядування. Кожен ма? право на свободу св?тогляду ? в?роспов?дання. Це право включа? свободу спов?дувати будь-яку рел?г?ю або не спов?дувати н?яко?, безперешкодно в?дправляти одноособово чи колективно рел?г?йн? культи ? ритуальн? обряди, вести рел?г?йну д?яльн?сть. Зд?йснення цього права може бути обмежене законом лише в ?нтересах охорони громадського порядку, здоров'я ? моральност? населення або захисту прав ? свобод ?нших людей. ^[5]

Цив?льний кодекс Укра?ни передбача? право ф?зичних ос?б на мирн? збори, конференц??, зас?дання, фестивал? тощо. В?дпов?дно до частини друго? ц??? статт? обмеження щодо реал?зац?? права на мирн? з?брання може встановлюватися судом в?дпов?дно до закону. ^[6]

Спец?ального закону, який регулював би сусп?льн? в?дносини у сфер? мирних з?брань, законодавство Укра?ни на сьогодн? не ма?. Окрем? питання реал?зац?? права на мирн? з?брання висв?тлен? в р?шенн? Конституц?йного Суду Укра?ни № 1-30/2001 у справ? щодо завчасного спов?щення про мирн? з?брання, ?н?ц?йован?й поданням М?н?стерства внутр?шн?х справ Укра?ни щодо оф?ц?йного тлумачення положення частини першо? статт? 39 Конституц?? Укра?ни про завчасне спов?щення орган?в виконавчо? влади чи орган?в м?сцевого самоврядування про проведення збор?в, м?тинг?в, поход?в ? демонстрац?й.

Положення  частини  першо?  статт?  39 Конституц?? Укра?ни щодо завчасного спов?щення орган?в  виконавчо?  влади  чи  орган?в м?сцевого самоврядування про проведення збор?в, м?тинг?в, поход?в ? демонстрац?й в аспект? конституц?йного  подання  треба  розум?ти так, що  орган?затори  таких  мирних  з?брань  мають  спов?стити зазначен? органи про проведення цих заход?в заздалег?дь, тобто  у прийнятн?  строки, що передують дат? ?х проведення.  Ц? строки не повинн? обмежувати  передбачене  статтею  39  Конституц??  Укра?ни право громадян, а мають служити його гарант??ю ? водночас надавати можлив?сть в?дпов?дним  органам  виконавчо?   влади   чи   органам м?сцевого   самоврядування   вжити  заход?в  щодо  безперешкодного проведення громадянами збор?в, м?тинг?в, поход?в ? демонстрац?й, забезпечення громадського порядку, прав ? свобод ?нших людей.

Практика адм?н?стративних суд?в Практика адм?н?стративних суд?в щодо мирних з?брань ? несприятливою для орган?затор?в мирних з?брань. Кожного року укра?нськ? суди ухвалюють до 90 % р?шень на користь орган?в влади, забороняючи чи обмежуючи мирн? з?брання. Судова практика щодо мирних з?брань в Укра?н? ? не ун?ф?кованою ? ма? в?дм?нност? у р?зних рег?онах. Практика суд?в вищих ?нстанц?й часто св?дчить про ?гнорування м?жнародних стандарт?в у ц?й сфер? ? не може слугувати над?йним ор??нтиром у вир?шенн? справ ц??? категор??.

Суди застосовують нац?ональне законодавство щодо свободи мирних з?брань без урахування м?жнародних стандарт?в або викривлюючи ?х зм?ст. Натом?сть, суди активно застосовують акти законодавства Радянського Союзу( Указ Презид?? Верховно?Ради СРСР ≪Про порядок орган?зац?? ? проведення збор?в, м?тинг?в, вуличних поход?в ? демонстрац?й в СРСР≫ в?д 28.07.1988 року ) ? п?дзаконн? акти орган?в м?сцевого самоврядування, як? обмежують конституц?йне право на мирн? з?брання. ^[7]

Держави повинн? не лише охороняти право на мирн? з?брання, а й утримуватися в?д застосування необ?рунтованих непрямих обмежень цього права. Основним об'?ктом захист особистост? в?д свав?льного втручання з боку публ?чно? влади у зд?йснення захищених прав.

Статтею 64 Конституц?? Укра?ни визначено, що конституц?йн? права ? свободи людини ? громадянина, а в?дпов?дно ? право на мирн? з?брання, не можуть бути обмежен?, кр?м випадк?в, передбачених Конституц??ю Укра?ни.

Обмеження щодо реал?зац?? права на мирн? з?брання може встановлюватися судом в?дпов?дно до закону ? лише в ?нтересах нац?онально? безпеки та громадського порядку ? з метою запоб?гання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав ? свобод ?нших людей. ^[8] Забороняючи проводити мирн? з?брання, суди найчаст?ше бачать загрозу ?нтересам нац?онально? безпеки та громадського порядку у випадках:

1) наявност? ≪недол?к?в≫ у пов?домленн? про мирний зах?д, пов'язаних ?з ≪несво?часн?стю≫ подання, ≪вадами≫ заяви (в?дсутн?сть ?нформац?? про в?дпов?дальну особу, к?льк?сть учасник?в, часу проведення тощо), проведенн? з?брання у ≪недозволеному≫ м?сц?;

2) наявност? одночасних заход?в ? зб?гу мирних з?брань у час? та м?сц? проведення з оф?ц?йними заходами орган?в державно? влади чи м?сцевого самоврядування, заходами ?нших орган?зац?й, контрдемонстрац?й, запланованого перебування поблизу м?сця проведення масового заходу перших ос?б держави чи високих ?ноземних гостей;

3) неспроможност? орган?в влади забезпечити громадський порядок, безпеку руху транспорту чи п?шоход?в, дотримання правил благоустрою тощо;

4) наявност? небезпеки для охорони здоров'я чи морал? населення;

5) створенн? перешкод або незручностей у реал?зац?? прав ос?б, що не беруть участь у мирному з?бранн?;

6) наявност? шкоди для ?м?джу влади та репутац?? держави.

• Конвенц?я про захист прав людини ? основоположних свобод [ Арх?вовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine .]
• Конституц?я Укра?ни [ Арх?вовано 11 липня 2013 у WebCite ]
• Загальна декларац?я прав людини [ Арх?вовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine .]
• М?жнародний пакт про громадянськ? ? пол?тичн? права [ Арх?вовано 16 травня 2014 у Wayback Machine .]
• Права людини в Укра?н? [ Арх?вовано 28 червня 2014 у Wayback Machine .]
• Кодекс судочинства Укра?ни
• Цив?льний кодекс Укра?ни [ Арх?вовано 7 червня 2014 у Wayback Machine .]
• Свобода мирних з?брань у практиц? ?вропейського Суду з прав людини [ Арх?вовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine .]
• Р?шення Конституц?йного Суду Укра?ни [ Арх?вовано 5 кв?тня 2014 у Wayback Machine .]
• Постанова Верховно? Ради Укра?ни [ Арх?вовано 8 березня 2014 у Wayback Machine .]
• Короткий пут?вник ?вропейською конвенц??ю з прав людини [ Арх?вовано 14 травня 2015 у Wayback Machine .]

• Право збиратися мирно, без збро? ? проводити збори, м?тинги, походи ? демонстрац?? [ Арх?вовано 2 червня 2017 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2003. ? Т. 5 : П ? С. ? 736 с. ? ISBN 966-7492-05-2 .
• Мирн? збори [ Арх?вовано 11 травня 2017 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2001. ? Т. 3 : К ? М. ? 792 с. ? ISBN 966-7492-03-6 .