Самусь ( Сам?йло ?ванович , 1656 ? бл. 1713) ? в?йськовий д?яч, колон?затор Правобережно? Укра?ни к?нця XVII  ? початку XVIII стол?ття, полковник В?нницький (1685?1699) та Богуславський (1685?1713), наказний гетьман (1693?1704), один з кер?вник?в повстання п?д назвою ≪Друга Хмельниччина≫ ? гетьман Правобережно? Укра?ни (1702?1704). Його соратниками по боротьб? були полковники Семен Пал?й , Захар ?скра ? Андр?й Абазин .

Ймов?рно, народився на Переяславщин? в середин? 1650-х рок?в (принаймн?, ще у 1703 тут мешкали його р?дн?, зокрема р?дний брат). Хоча, можливо, походив ?з В?нниччини ? зважаючи на те, що протягом певного часу очолював В?нницький ( Кальницький) полк .

Очевидно, в 1670-х ? перш?й половин? 1680-х рок?в Сам?йло, син ?вана, перебував на Запорозьк?й С?ч? , де й отримав пр?звисько ≪Самусь≫.

Ймов?рно, на Правобережну Укра?ну запорожець Самусь прийшов вл?тку 1684 разом з Семеном Пал??м , коли той, п?сля участ? у В?денськ?й битв? , повернувся на Правобережжя, поповнивши сво? загони досв?дченими запорожцями.

Масовий перех?д козацтва на безлюдний внасл?док под?й ≪Ру?ни≫ правий берег Дн?пра був спричинений закличними ун?версалами правителя Реч? Посполито? Яна III Собеського , який гуртував козак?в навколо ?де? боротьби з Османською ?мпер??ю та Кримським ханством .

У лютому 1685 сейм Реч? Посполито? затвердив спец?альну конституц?ю (постанову) про повернення козацтву ≪?хн?х прадавн?х в?льностей, свобод ? прив?ле?в≫ ? дозв?л осаджувати спустошен? земл? Правобережжя . Одним ?з таких лист?в скористався Самусь, який наважився в?дродити В?нницький (Кальницький) козацький полк. 1688 року волинська шляхта вже в?дзначала на сво?му сеймику : ≪… Козак?в незносна л?чба в Ки?вськ?м ? Брацлавськ?м во?водствах≫. 1692 року урядовц? Реч? Посполито? б?дкалися, що В?нницький полк ≪густо заселений≫, а отже, там можуть вдатися до ≪свав?льств≫.

Зусиллями Самуся 1689 року його козацький полк (припускають, що спершу в?н очолював В?нницький, а пот?м Богуславський полк ) нараховував близько тисяч? ос?б, з яких 164 козаки входило до ре?стру козацького в?йська, п?дпорядкованого Реч? Посполит?й . Старшина полку складалася з осавула, писаря, хорунжого, обозного та трьох сотник?в (отже полк мав три сотн?), сотенних осавул?в ? хорунжих.

У жовтн? 1689 р. 93 козаки на чол? з? Самусем брали участь в одному з поход?в в?йська Реч? Посполито? на чол? з коронним гетьманом Стан?славом Яблоновським .

Треба в?дзначити, що полк Самуся протягом 1686?1699 рок?в брав участь у б?льшост? в?йськових операц?й арм?? Реч? Посполито? проти Османсько? ?мпер?? та залежного в?д не? Кримського ханства. Так саме завдяки самусевим козакам корол?вський ком?сар Дружкевич у вересн? 1691 року заволод?в м?цно укр?пленою османською фортецею Сороки. У 1692 роц? 700 к?ннотник?в та у 1693 роц? 400 п?хотинц?в на чол? з Самусем знову допомагали полякам утримати цей важливий оборонний пункт на територ?? Молдавського княз?вства. 1691 року козаки Самуся самост?йно ходили на Б?лгород, взяли у ≪турк?в воз?в 50 ? самих турк?в немало≫. А в 1694 роц? Самусь з козаками ≪п?д Сорокою залиша?ться, ходив на села гетьмана ханського (Стецика. ? Т. Ч.) ? зруйнувавши ?х, тим значну користь прин?с≫ ? пов?домляв короля Реч? Посполито? його секретар Д. В?льчек. У червн? 1695 року правобережн? полки на чол? з Самусем зд?йснили пох?д на Дубосари , п?д час якого зруйнували османську фортецю ? захопили значн? трофе?.

Над?йн?сть ? безв?дмовн?сть полковника Самуся у в?йськових справах спонука? Яна III Собеського призначити його гетьманом В?йська Запорозького на Правобережн?й Укра?н?. Очевидно, що це сталося на початку 1693 року, адже 27 лютого в?н повертався ?з зустр?ч? з королем, на як?й, мабуть, ? був затверджений наказним гетьманом.

Тактика на сп?впрацю з урядом Реч? Посполито? проти осман?в ? татар забезпечу? в?дносну оборону населення Правобережжя в?д на?зд?в ординц?в, а також да? змогу Самусев? значно поповнювати полкову скарбницю. Адже майже кожен бойовий ви?зд козак?в оплачувався владою Реч? Посполито?. Про це дуже красномовно св?дчить ≪Щоденник в?йськових видатк?в С. Яблоновського в 1693?1696 рр.≫, в?дшуканий нами в одному з арх?восховищ Польщ?. Протягом 1693 р. Самусь чотири рази ?здив до великого коронного гетьмана за ≪уконтенуванням≫ сво?х козак?в.

Окр?м того, козаки Самусевого полку отримували грош? за привезених полонених татар ? осман?в (16.IV ? три татарина; 9.VIII ? один; 29.?Х ? один; 14.Х ? два), за перемогу над татарськими загонами (5.?Х) та за в?домост? в?йськового характеру й доставку лист?в (9.VI; 16.VI; 1.VII; 20.VII; 19.IX; 5.XII). Всього у 1693 року коронний гетьман оплатив козакам В?нницького полку 5 372 талери. У с?чн? того ж року С.Яблоновський наказував Самусев?, щоб той переманював до себе козак?в Пал?я з метою ослабити ≪свав?льний≫ полк. Однак Самусь не посп?шав з виконанням цього наказу, хоча у березн? наступного року був змушений взяти участь у поход? рег?ментаря Б. В?льги проти фаст?вського полковника.

Таким чином, протягом 1694 року козаки В?нницького полку отримали 2043 талери. У тому ж роц? п?втисяч? к?ннотник?в з полку Самуся було внесено до ре?стрових списк?в, як? нараховували 2 000 козак?в, що перебували на утриманн? Реч? Посполито?.

Зг?дно з щоденниковими в?домостями, початок 1695 р. в?дзначився тим, що ≪в?д Самуся гетьмана сотник з 12 козаками привели 2 татар п?д Кам'янцем взятих≫. Вони були винагороджен? 437 тал. З 9 до 13 серпня з в?домостями в?д наказного гетьмана Правобережно? Укра?ни у С.Яблоновського перебував сотник Рубан з с?мома козаками. 5 вересня за платою при?жджав ще один сотник Самуся на ?м'я Максим. А наприк?нц? року, 30 грудня, його козаки в?дзначилися тим, що привели до коронного гетьмана трьох полонених осман?в. За 1695 р. з скарбниц? С.Яблоновського козакам було виплачено 1 819 тал.

Окр?м того, у кв?тн? 1695 року сенатська ком?с?я Реч? Посполито? ухвалила р?шення виплатити правобережному В?йську Запорозькому 27858 злотих. Це було зд?йснено 10 жовтня того ж року зг?дно з ≪Плати ? барви В?йську Козацькому, яке прийшло з поля у 1696 р.≫ для 2 050 козак?в. Цей документ засв?дчив, що наказному гетьману Самусю особисто видали грошей ? сукна на суму 1 000 злотих, його полковнику ? 300, полковому осавулу ? 40, хорунжому, писарю, судд? та п'яти сотникам ? по 30, чотирьом сотенним хорунжим ? по 15, обозному ? 30, довбушев?, двом трубачам ? двом пушкарям ? по 15. Всього на 479 козак?в (окр?м перераховано? старшини) було видано 5 748 злотих. Отже, кожен ≪рядовий≫ отримав по 12 злотих на руки. Разом з оц?нкою виданого ≪сукна≫, ≪атласу≫, ≪паклаку≫ на козацький одяг загальна сума отриманих полками Самуся грошей становила 9 041 злотих.

Ймов?рно, що у 1695 роц? був складений ще один ре?стр козацького в?йська загальною к?льк?стю 2 000 ос?б, де к?нний полк ≪Самуся гетьмана наказного≫ нараховував 600 козак?в. Тут сл?д п?дкреслити, що складен? наприк?нц? 80-х ? середин? 90-х рок?в XVII стол?ття ре?стри (компути) не охоплювали вс??? маси козацтва правобережно? частини Укра?нського гетьманату. Так, якщо, наприклад, зг?дно з компутовими та оплатними списками 1694?1695 рок?в до полку гетьмана Самуся входило в?д 500 до 600 козак?в, то насправд? його полк складався з двох тисяч, а то й б?льше чолов?к. Одним з п?дтверджень цьому була секретна ?нформац?я оголошена сенатськ?й ком?с?? у кв?тн? 1695 року.

Протягом 1696 року Самусь лише чотири рази посилав сво?х старшин ? козак?в до коронного гетьмана Яблоновського. В одному випадку, 24 березня, ≪брат Самуся гетьмана при?хав в?д В?йська Запор?зького в справах≫, в другому ? ≪козаки Самуся привели язика≫ (26.IV), в третьому ? ≪козак в?д Самуся прибув з листами≫ (10.VI), в четвертому ? 13 листопада сотник Самуся ? бунчужний отримали певну суму талер?в. У цьому роц? наказний гетьман Самусь отримав в?д Яблоновського всього 827 тал.

Протягом 1693?1696 рок?в, майже кожен р?к, гетьман Самусь висила? козацьк? делегац?? до короля Реч? Посполито?, а ?нколи (у 1693 та 1694 рр.) особисто зустр?ча?ться з Яном III Собеським. П?д час цих зустр?чей обговорювалися р?зн? проблеми функц?онування козацьких ?нститут?в на Правобережн?й Укра?н? ? представники гетьмансько? адм?н?страц?? вимагали в?д влади Реч? Посполито? в?дновлення традиц?йних ≪прав ? прив?ле?в≫.

Самуся пост?йно непоко?ла думка щодо в?дновлення гетьмансько? влади на Брацлавщин? та орган?зац?ю там козацького устрою. У 1696 роц? в?н робить чергову спробу утвердитися в цьому рег?он? Укра?ни, розгромивши ма?тки в?нницького старости К. Лещинського в околицях В?нниц?. За р?к перед тим Самусь намагався укр?питися в Немиров? та Шаргород?. 20 лютого 1696 року С. Яблоновський видав ун?версал до наказного гетьмана Самуся про те, щоб той вив?в з ма?тностей луцького ?пископа Жабокрицького сво?х козак?в ? заборонив ?м у майбутньому займати ц? земл?.

Козацько-шляхетське протистояння на Правобережн?й Укра?н? зак?нчу?ться тим, що сейм Реч? Посполито? 1697 року скасову? ≪дозв?льну постанову≫ щодо козацтва 1686 року, якою забороня? йому розм?щатися в земських уг?ддях. Отже Самусь почав поступово втягатися у конфл?кт з м?сцевою владою Реч? Посполито?, який розпочався ще у 1688 роц? ? до того часу уособлювався з укра?нського боку, головним чином, спротивом полковника С. Пал?я. Але поки ?снувала реальна османсько-татарська загроза заволод?ти Правобережжям, верховна влада Реч? Посполито? в особ? короля закривала оч? на претенз?? гетьман?в ? полковник?в В?йська Запорозького щодо встановлення сво?? влади в Укра?н?. Тим паче, що одночасно з ≪свав?льствами≫ правобережн? козаки продовжували нищити татарськ? загони як на власн?й територ??, так ? на ворожих землях. 17 жовтня 1696 року Самусь пов?домляв С. Пал?я про пох?д у Р?ч Посполиту 40-тисячно? орди на чол? з кримським султаном ? пропонував полковнику напасти на них в дороз?.

Перед цим, у липн?, наказний гетьман пов?домляв сво?х полковник?в, насамперед Пал?я, про смерть багатол?тнього патрона правобережного В?йська Запорозького ? короля Польщ?, правителя Реч? Посполито? Яна III Собеського. У зв'язку з цим козацтво почало хвилювалися щодо його наступника, адже, як би там не було, але саме завдяки цьому королю воно завдячувало сво?му в?дновленню на землях Правобережно? Укра?ни (хоча, заради справедливост? треба в?дзначити, що перед тим, у 1660-1670-х роках Ян Собеський доклав багато зусиль для знищення тут козацького устрою).

Протягом довгого часу шляхта Реч? Посполито? не могла вибрати соб? нового зверхника, а тому Самусь все в?дкрит?ше почина? сп?лкуватися з гетьманом Л?вобережно? Укра?ни ?ваном Мазепою. В?н неодноразово зверта?ться до нього з листами, що м?стили р?знопланов? в?домост? в?йськово-пол?тичного характеру. Ран?ше статус наказного гетьмана в?д ?мен? короля не дозволяв Самусев? напряму листуватися з л?вобережним гетьманом ? в?н домовився з С.Пал??м, щоб той передавав його пов?домлення до фаст?вського полковника Мазеп?. Таким чином правитель останн?й знав про те, що в?дбува?ться не лише на Правобережж?, але й у Реч? Посполит?й.

П?сля того як сейм Реч? Посполито? все ж таки спром?гся обрати на корол?вський трон саксонського курфюрста Августа II полковники правобережного В?йська Запор?зького на чол? з Самусем одразу ж запевнили його у сво?й в?рност? як ≪найясн?шого Антесесора≫. Гетьман в?дправля? до Варшави посольство, яке б мало вир?шити р?зн? питання функц?онування козацтва в межах укра?нських во?водств Реч? Посполито?. ≪Листи ? посольство В?рност? Тво?? перше до нас, прийма?мо тим серцем панським, яке вс?м п?дданим у держав? тим в?дкритим ласками ? доброчинн?стю осв?дчити хочемо. Не потолку?ш В?рн?сть твоя на особливу нашу прихильн?сть, що послуги сво? нам ? Реч? Посполит?й зичливо ? хвалебно при во?нних оказ?ях в?ддавати будеш… Уконтенування для молодц?в В?йська Запорозького опираючись на звичай Реч? Посполито? вже обчислене ? до Львова спроваджен?≫ , ? писав Август II до Самуся 21 серпня 1698 р. у в?дпов?дь на його посольство. Також новообраний король дякував за присланого полоненого османа й запевняв наказного гетьмана у ≪доброчинних наших респектах≫.

Зважаючи на суперечки м?ж корол?вською владою ? сеймом Реч? Посполито?, р?шення ? накази короля не посп?шали виконувати у в?ддалених укра?нських во?водствах. Шляхта Брацлавщини скаржилась на те, що Самусь разом з? сво?ми козаками збира? у ?хн?х ма?тностях прибутки, а тому вони просили центральну владу очистити ?хн? во?водство в?д ≪ребел?янт?в≫. В?дчуваючи натиск м?сцево? шляхти та в?йськ рег?ментаря Б. В?льги, Самусь пов?домляв 21 с?чня 1699 р. з В?нниц? до ?. Мазепи: ≪Прошу, щоб мен? можна було ?з цього рубежу в т? сторони до Дн?пра наближалися… адже пани поляки хочуть мене вигнати≫. Невдовз? так воно ? сталося.

Червневий сейм 1699 року ухвалив постанову про знищення ≪козацько? м?л?ц??≫ на Правобережн?й Укра?н? . Виконуючи сеймове р?шення на укра?нськ? земл? вирушило коронне в?йсько, яке швидко заволод?ло Немировом та Брацлавом (де розм?щувалася полкова канцеляр?я А. Абазина), а також резиденц?ю наказного гетьмана Самуся ? В?нницею. Туди ув?йшли 5 гусарських хоругов ? 2 п?хотн? полки арм?? Реч? Посполито? Саме тому частина В?нницького козацького полку була змушена була передислокуватися на Ки?вщину, у район Богуслава. Тут Самусь заснував Богуславський полк .

Ще перед вступом хоругов Реч? Посполито? в Укра?ну Самусь як наказний гетьман орган?зував посольство до Варшави, яке мало домовлятися про ≪спок?йне перебування≫ козацтва в ≪сво?х ос?длостях≫. Однак козацьк? посли на чол? з полковником З. ?скрою не були прийнят? королем ? ?хн? вимоги вислухала рада сенату. У розмов? сенатори лише повторили зм?ст попередньо? заборонно? постанови й наголосили на тому, що старшин? забороня?ться набирати до себе нових козак?в.

≪У такий спос?б Р?ч Посполита платила козакам за участь в ?? оборон?≫ ? оц?нював повед?нку коронно? влади у 1699 р. польський ?сторик Ю. Янчак. З свого боку зазначимо, що саме небажання пол?тик?в Реч? Посполито? (а перед тим майже п?встол?ття точилася укра?нсько-польська боротьба) визнати хоча б м?н?мальн? пол?тичн? права за укра?нським козацтвом знову штовхало останн?х до боротьби проти владних структур Реч? Посполито?. ? хоча наступного року полк укра?нсько? к?нноти з Правобережжя знову виступив на боц? арм?? Августа II п?д час облоги нею Риги, ?скра, що була вкинута у бочку з порохом на сейм? 1699 року невдовз? спалахнула величезним полум'ям ? правобережне В?йсько Запор?зьке очолюване наказним гетьманом Самусем в?дкинуло пол?тику декламац?й ? компром?с?в й обернуло шабл? та мушкети проти сво?х нещодавн?х покровител?в, як? з? смертю короля Яна III Собеського в?дмовилися в?д сво?х попередн?х зобов'язань перед пров?дниками козацтва.

Навесн? 1702 року у Фастов? в?дбулася козацька рада, куди традиц?йно були запрошен? представники ?нших стан?в укра?нського сусп?льства ? в?д православно? шляхти (серед них одну з головних ролей в?д?гравав Д.Братковський), м?щан (поряд з ?ншими ?х репрезентував межиг?рський в?йт Ю.Косовський), нижчого духовенства (клеванський священик з Волин? ?ван). В?д козацько? старшини на рад? виступили наказний гетьман Самусь, полковники Семен Пал?й , Захар ?скра та Андр?й Абазин . Були вир?шен? наступн? питання: 1) не вступатися з Правобережжя без боротьби й проводити аг?тац?ю серед м?сцевого населення, щоб збирати сили для антипольського повстання; 2) захопити найсильн?шу фортецю Реч? Посполито? Б?ла Церква; 3) у ход? повстання заявити про об'?днання з Л?вобережною Укра?ною й провести об'?днавчу козацьку раду.

Безпосередн?м поштовхом до збройного виступу стало те, що великий коронний обозний (очевидно не без дозволу самого короля) прислав до Богуслава свого представника й наказав ≪в?д?брати у нього Самуся в?йськов? клейноди, як? п?сля Могили йому в догляд вручен?, як то: булаву, бунчук, печатку ? п'ять гармат≫. Така неповага переповнила чашу терп?ння козак?в та ?хнього гетьмана, який в?дмовився в?ддавати сво? атрибути влади полякам. Не стерп?вши образи, Самусь, як засв?дчу? джерело, ≪… тих присланих поляка ? жид?в до смерт? побив, а пот?м до Корсуня: губернатора тамошнього ? драгун?ю ск?льки було ? жид?в вс?х смерт? в?ддав же, також ? в Лисянц? то учинив≫. Сво? жорсток? д?? по в?дношенню до м?сцево? шляхти Реч? Посполито? й верх?вки ?врейського населення Самусь пояснював тим, що в?д м?сцевого укра?нського люду пост?йно ≪чув в?дчай≫, а тому мусив боротися за ?хн? права, як? протягом багатьох десятил?ть утискалися пол?тичною й торговельно-економ?чною владою сх?дних во?водств Реч? Посполито?.

Образи й прагнення повсталого козацтва (до яких долучилася й частина патр?отично налаштовано? православно? шляхти та др?бного духовенства) були викладен? гетьманом Самусем у документ? п?д назвою ≪Ман?фест до б?лоцерк?всько? громади≫ та ряд? лист?в ? до гетьмана ?.Мазепи, представник?в л?вобережно? старшини та правобережного козацтва. Так, наприклад, у лист? Самуся ?вановича, ≪Гетьмана укра?нського≫ (саме так в?н був п?дписаний) до козацько? старшини Под?лля в?д 7 вересня 1702 року в?дзначалося: ≪…Царев? Московському ? пану Гетьману Мазеп? ц?лою душою присягнув … служити в?рно на служб? монарш?й ? рег?ментарськ?й за весь народ православний Укра?нський, щоб в?д того часу ляхи з отчизн наших укра?нських в?д?йшли ? вже б?льше на Укра?н? не розпоряджалися…≫. Заява про п?дданство Петру ? й ?. Мазеп? св?дчила н? про що ?нше, як про бажання сполучити право- ? л?вобережну частини Укра?нського гетьманату. Однак н? московський цар, н? його рег?ментар Мазепа не посп?шали визнавати протекторат над правобережним козацтвом, з огляду на укладений ≪В?чний мир≫ м?ж Р?ччю Посполитою й Москов??ю. Протягом серпня-вересня Самусь неодноразово писав ? в?дсилав сво?х представник?в до л?вобережного гетьмана, прохаючи допомоги, але той в?дпов?дав, що без наказу московського монарха не може цього зробити. Мазепа хоча й хот?в об'?днати Укра?ну, але на той час спод?вався це зробити ?ншим шляхом ? за допомогою м?жнародних домовленостей Петра ? й Августа II Сильного.

Розум?ючи, що л?вобережний уряд вага?ться щодо п?дтримки повстання, гетьман Самусь з?брав п'ятитисячне в?йсько й вир?шив самост?йно атакувати Б?лу Церкву ? 4 вересня в?н вже був б?ля ?? мур?в. 12 вересня в?дбувся перший штурм, який завершився невдало, зважаючи на нестачу в козак?в бо?припас?в, озбро?ння та спец?ально? техн?ки. Однак це не дуже засмутило Самуся, який вир?шив досягти свого задуму мирним шляхом. В?н зверта?ться до б?лоцерк?вських м?щан ?з закликом п?дтримати повстанц?в ? перейти на ?хн?й б?к. ≪… М?щани не м?щанами, через панщину велику милост? не було. Вже ? козак хоч найслухнян?ший, то нижчий у них, бо вже вс?м ярмо на ши? козацьк? мали т??ю ос?нню остаточно бути≫ , ? вказував на причини свого збройного виступу Самусь. Якщо вся Укра?на в?д Дн?пра до Дн?стра п?дн?меться на ≪лях?в≫, то вони швидко опиняться за давньою польсько-укра?нською межею (≪по р. Случ≫) ? скр?зь запанують ≪вольност? козацьк?≫, ? аг?тував б?лоцерк?вц?в козацький пров?дник. В?н вир?шив б?льше не атакувати м?сто, тим самим даючи його м?щанам та гарн?зону Реч? Посполито? певний час на роздуми. Залишивши дек?лька тисяч козак?в б?ля ст?н Б?ло? Церкви, Самусь разом з основними силами вируша? у напрямку В?нниччини для сполучення з брацлавським полковником А.Абазином (який перед тим в?двоював Брацлав) ? визволення в?д присутност? Реч? Посполито? под?льських м?ст ? м?стечок.

14 жовтня Самусь звернувся до великого коронного гетьман ?.Любомирського з листом, в якому говорив, що ≪вольностей зг?дно з правом нашим не ма?мо в Укра?н?≫, а вже 26 жовтня повстанц? розгромили коронн? в?йська та частини посполитого рушення Я.Потоцького й Д. Рушиця п?д Бердичевом. Протягом жовтня-листопада козацьк? п?дрозд?ли Самуся, А. Абазина, С. Пал?я, М. Омельченка, З. ?скри заволод?ли такими м?стами, як В?нниця, Немир?в, Котельня, Бердич?в, Бих?в, Бар, Дуна?вц?, Шаргород, Буша, Рашк?в, Калюс та ?ншими. Колишня столиця правобережних гетьман?в Ю. Хмельницького, С. Куницького, А. Могили, Гришка м?стечко Немир?в було атаковане з двох бок?в: самусев? козаки штурмували з п?вноч?, абазинцев? ? з п?вдня. М?сцева залога боронилася три дн?. Четвертого дня козак?в п?дтримали м?щани, як? розпочали боротьбу з поляками в самому м?ст?. Таким чином був опанований Немир?в, зв?дки Самусь вив?з 12 гармат. Отже, зважаючи на попередн? здобутки, козацька влада охопила протягом невеликого пром?жку часу б?льшу частину Правобережжя ? Ки?вщину, Сх?дне Под?лля й нав?ть окрем? райони Зах?дно? Волин? та Галичини.

Такий стр?мкий розвиток под?й занепоко?в короля Реч? Посполито? ? змусив його видати ун?версал до Самуся й ≪усього козацького в?йська≫ з наказом не ≪узурпувати≫ Укра?ну, перестати бунтувати й роз?йтися по дом?вкам. Окр?м того пропонував направити укра?нську войовнич?сть проти сп?льного ворога ? швед?в, як? на чол? з Карлом XII Густавом ув?йшли до Реч? Посполито?. Також Август II Сильний об?цяв правобережному козацтву, що призначить спец?альних ком?сар?в, як? б вивчили (?) завдан? йому ≪кривди≫. Начебто король не був ознайомлений з пол?тикою утиск?в козаччини ? взагал? укра?нського люду в попередн? роки! Саме тому Самусь вже не дов?ряв сво?му колишньому патрону, який перед тим наказав в?д?брати у нього гетьманськ? клейноди.

А як реагував на тогочасн? под?? в Укра?н? ?нший впливовий монарх ? московський цар Петро ? ? У грудн? 1702 року в?н зверта?ться з листом особисто до Самуся (якого назива? ≪Самусь ?ванов≫) та С.Пал?я й пропону? ?м зв?льнити завойован? правобережн? м?ста на користь поляк?в, при цьому зовс?м н?чого не згадуючи про можлив?сть сво?? протекц?? над Правобережною Укра?ною. На початку наступного року в лист? до Августа II Сильного цар писав: ≪Також що ? не належало було нам, Великому Государю, до них, Самуся ? Пал?я [писати], тому що вони п?ддан? Вашо? Корол?всько? Величност? ? Реч? Посполито?, про те наш?, Великого Государя грамоти послали, щоб вони в?д цього злого бажання перестали≫. Отже, спод?вання Самуся на п?дтримку московського монарха ? втягнення Москви до укра?нсько-польського конфл?кту не справдилися.

Хоча в?ра повстанц?в ? ?хнього кер?вництва в ≪доброго православного царя≫ танула на очах, вони не збиралися в?дступатися в?д сво?х задум?в. Облога Б?ло? Церкви, яка тривала з 2 вересня, завершилася кап?туляц??ю залоги Реч? Посполито? перед десятитисячним козацьким в?йськом 10 листопада. До рук гетьмана Самуся ? його приб?чник?в потрапили велик? трофе?: 28 гармат, 11 бочок пороху, 2 бочки с?рки, 6 тис. великих ? 10 тис. малих ядер, к?лькасот гранат, свинець, р?зна в?йськова зброя, амун?ц?я, припаси тощо. Того ж дня Самусь в?дсила? листа до ?.Мазепи з пов?домленням про взяття фортец? Реч? Посполито? ≪укра?нською збро?ю≫ й пропону? останньому направити до Б?ло? Церкви ≪якусь знатну над?йну людину≫ на посаду коменданта та ≪людей з сотню ? другу, як? б перебували в м?ст? на правах залоги≫. У ц?й справ? л?вобережний гетьман 20 листопада зверта?ться за дозволом до Петра ?, але натом?сть не отриму? в?д царя н?яко? в?дпов?д?.

Взяття Б?ло? Церкви козацькими в?йськами стало кульм?нац??ю у розгортанн? повстання на Правобережн?й Укра?н?. Вже на початку наступного, 1703 р., сюди вступа? 15-тисячна коронна арм?я на чол? з польним гетьманом А. Сенявським. В?н в?двойову? в Самуся Бар, Хм?льник, Немир?в ? почина? п?дготовку до штурму Б?ло? Церкви. Правобережний гетьман знову (вже вкотре!) зверта?ться за в?йськовою допомогою до Мазепи, але не одержу? ?? в повному обсяз? ? л?вобережний правитель над?слав лише незначну к?льк?сть бо?припас?в та грошей.

З?бравши розр?знен? козацьк? загони, Самусь вир?шив дати б?й хоругвам Реч? Посполито? п?д Старокостянтиновом. Але б?льш чисельн? сили противника п?д кер?вництвом Юзефа Потоцького та Януша Вишневецького розгромили повстанц?в, як? втратили вбитими й пораненими близько п?втори тисяч? чолов?к. За св?дченнями сучасник?в, п?сля ц??? битви Самусь ≪в сил? сво?й став слабий≫. У с?чн?-лютому 1703 року козацький устр?й на под?льських землях був повн?стю розгромлений. Самусь разом з уц?л?лими п?дрозд?лами в?дходить до Б?ло? Церкви, де разом з С. Пал??м вир?шу? боротися до останнього. ≪Старшину бунт?вник?в у б?льш?й частин? страчено, т?льки Самуся не можемо д?стати≫, ? пов?домляли у кв?тн? того ж року во?начальники Реч? Посполито?. У цей час гетьман та правобережн? полковники укр?плювали Б?лу Церкву, Богуслав, Фаст?в ? Корсунь.

Розум?ючи, що в цих старовинних козацьких м?стах повстанц?в буде перемогти важче, владн? структури Реч? Посполито? знову вдалися до дипломатичних заход?в. Ще 12 с?чня Август II Сильний зверта?ться до Петра ? з проханням заборонити л?вобережним козакам переходити на Правобережжя для допомоги Самусю (а так? випадки були непоодинокими), а також карати тих, хто вже взяв участь у повстанн?. Московський цар в?дразу ж реагу? на це звернення короля ? 25 лютого в?дсила? до правобережно? козацько? старшини лист, в якому, зокрема, говорилося: ≪… а тоб?, к?нному Охотницькому Полковников? (Пал?ю. ? Т. Ч.) ? к?нному Охотницькому Полковнику Самусю ?ванову, якщо б ? кривда яка з боку Його Корол?всько? Величност? в?д кого була, ? про те довелося бити чолом Його Корол?вськ?й Величност?, ? т? б вс? противност? заспоко?н? були добрим охороненням заспоко?нням всенародним…, а в?д початого свого противного на сторону Корол?всько? Величност? нам?ри перестали≫.

Кр?м того, м?ж Р?ччю Посполитою та Москов??ю розпочина?ться переговорний процес, метою якого було укладання в?йськово-пол?тичного союзу. Поряд з повстанням на Правобережн?й Укра?н?, причиною початку цих переговор?в стало вторгнення до Реч? Посполито? шведських в?йськ Карла XII Густава, який мав далекосяжн? плани щодо утвердження свого впливу в цьому рег?он? ?вропи. 30 серпня 1704 р. польськ? та московськ? дипломати уклали т. зв. Нарвський трактат, зг?дно з яким ≪укра?нське зам?шання≫ й ≪узурпац?я≫ влади козацькою старшиною мали бути придушен? сп?льними зусиллями обох стор?н, а цар отриму? право ввести сво? в?йська на Правобережжя .

1 с?чня 1704 року, Самусь сп?льно з 15 старшинами вирушив на Л?вобережжя для зустр?ч? з ?ваном Мазепою . Метою цього ≪посольства≫ була передача Самусем л?вобережному рег?ментарев? сво?х клейнод?в, а отже, такою д??ю було б визнано ?диного гетьмана з ≪обох бок?в Дн?пра≫. Також ≪тогоб?чн?≫ полковники хот?ли просити Мазепу про гетьманськ? ун?версали для ?хн?х полк?в на Правобережж?. Спочатку Самусь побував у Переяслав? , де мав зустр?ч з м?сцевим полковником ?.Мировичем. Потому в?н рушив у напрямку Батурина й на деякий час зупинився в Н?жин? . Саме тут його застав присланий Мазепою осавул з наказом гетьмана залишити привезен? клейноди в Н?жин? або забрати ?х назад. Л?вобережний гетьман в?дмовився ?х взяти з огляду на те, що вони були надан? королем Реч? Посполито? ? ?хн? прийняття означало б порушення умов московсько-польського ≪В?чного миру≫. Таким чином, Самусю н?чого не залишалося, як повернутися на Правобережжя.

Але невдовз? проблема об'?днання Укра?ни п?д ?диною гетьманською булавою вир?шилася зовс?м ?ншим шляхом. У зв'язку з шведською загрозою, Август II Сильний запросив Петра ? надати йому посильну в?йськову допомогу. Московський монарх у свою чергу наказав правителю л?вобережного Укра?нського гетьманату вирушити на Правобережну Укра?ну для об'?днання з в?йськами Реч? Посполито?. У травн? 1704 р. зд?йснилася давня мр?я ?.Мазепи та Самуся про злучення ≪обох бок?в Дн?пра≫ ? л?вобережн? козацьк? полки вступили на Правобережжя. Вже в 20-х числах травня Самусь разом з С. Пал??м та З. ?скрою при?днався до п?дрозд?л?в Мазепи. 15 червня в табор? поблизу Паволоч? Самусь передав тепер вже ≪обоб?чному≫ гетьману сво? клейноди ? булаву, бунчук ? корол?вський ун?версал на гетьманство. Цю под?ю занотував у сво?му л?топис? гадяцький полковник Григор?й Граб'янка .

?.Мазепа залишив Самуся на посад? полковника Богуславського полку , а також наказав йому вид?лити дв? сотн? досв?дчених вояк?в, як? б ув?йшли до складу гарн?зону Б?лоцерк?всько? фортец?. У червн? 1705  р. розпочалася нова бойова операц?я л?вобережного козацького в?йська. За наказом Петра ? 40-тисячна арм?я п?д кер?вництвом ?.Мазепи рушила в напрямку Львова . У цьому поход? брали участь ? богуславськ? козаки на чол? з Самусем. Досягнувши кордон?в Белзького во?водства, гетьманський уряд тим самим поширив свою владу на всю територ?ю Правобережно? Укра?ни. ? хоча урядовц? Реч? Посполито? виступали проти цього, до к?нця липня 1708  р. (цього м?сяця гетьман разом з в?йськом покинув терени Правобережжя) тут п?д захистом ?.Мазепи урядувала м?сцева козацька старшина. До ?снуючих Корсунського , Б?лоцерк?вського , Богуславського ? Брацлавського полк?в при?дналися в?дроджен? Уманський , Чигиринський та Могил?вський .

Полковник Самусь продовжував боротьбу з? шляхтою , а тому поляки неодноразово вимагали передач? ?м т??? територ?? Укра?ни, яка, зг?дно з договором 1686 р., в?д?йшла до Реч? Посполито?. Звертаючись до Петра ?, вони в лютому та липн? 1707 р. пропонували йому арештувати Самуся, як це було зроблено ран?ше з С.Пал??м. ? хоча тод? московський уряд не прислухався до порад сво?х союзник?в, в?н все-таки п?шов на цей крок трохи згодом ? вже за зовс?м ?нших пол?тичних обставин. Натом?сть Самусь залишався на чол? свого полку ? протягом 1708 ? першо? половини 1711 рр., захищаючи ≪права ? прив?ле?≫ населення Богуславщини. На жаль, з огляду на в?дсутн?сть повноц?нних джерел, не ма?мо б?льш повно? ?нформац?? про цей пер?од його життя та д?яльност?. Зна?мо лише, що в?н п?дтримав прих?д на Правобережжя наступника Мазепи гетьмана П.Орлика й розповсюджував серед укра?нського населення його ≪закличн?≫ ун?версали.

У березн? 1711 року, в?дразу ж п?сля переходу козацькими в?йськами Орлика Дн?стра, полковник Самусь посила? до Орлика сво?х представник?в, а згодом при?дну?ться до нього з ус?м складом полку п?д Б?лою Церквою. Невдал? штурми колись завойовано? Самусем правобережно? фортец?, яка тепер знову опинилася в руках поляк?в, спричинили в?дх?д П.Орлика до Бендер. Полковник Самусь не захот?в покидати Укра?ни й у кв?тн? 1711 року обороняв Богуслав в?д б?льш чисельних сил командувача московських в?йськ М. Гол?цина, що д?яв на Правобережж? сп?льно з п?дрозд?лами польного гетьмана А. Синявського. П?д час довготривалого й жорстокого бою московити змогли оточити козацьк? полки й полонити Самуся з сином, а також брата К. Горд??нка й майже всю старшину Богуславського й Корсунського полк?в. Очевидець того бою засв?дчував, що, незважаючи на втрату кер?вництва, укра?нц? й дал? мужньо оборонялися ? зброю до рук брали нав?ть стар? та д?ти.

Протягом останн?х десятил?ть XVII стол?ття правобережн? козацьк? полки брали участь майже у вс?х в?йськових д?ях, як? проводила Р?ч Посполита проти Османсько? ?мпер?? та залежних в?д не? держав. Кр?м того, ?вропейська програма д?й, вироблена кра?нами, що входили до антиосмансько? ≪Священно? л?ги≫, передбачала самост?йн? походи укра?нського козацтва проти осман?в ? татар. Зважаючи на це, правобережн? полки п?д кер?вництвом С. Самуся та ?нших полковник?в близько п?втора десятка раз?в разом ?з л?вобережними козаками зд?йснювали велик? антиосманськ? операц??.

Колон?зуючи земл? Ки?вщини, Брацлавщини та Сх?дного Под?лля, козацька старшина в?дновлювала й запроваджувала традиц?? формування м?сцево? адм?н?страц?? пер?оду Укра?нсько? революц??. Одержавши в середин? 80-х рр. корол?вськ? прив?ле? на осво?ння спустошених земель, полковники в наступн? роки почали лег?тим?зувати ними свою владу над територ?ями, де розм?щувалися ?хн? полки. З часом органи козацького самоврядування перетворювалися на державн? структури Укра?нського гетьманату, як? ?снували тут у 1648-1676 роках й були знищен? у друг?й половин? 70-х ? на початку 80-х рр. XVII стол?ття. Отримуючи матер?альну допомогу в?д уряду Реч? Посполито? й визнаючи зверхн?сть монарха Реч? Посполито? (якого укра?нськ? пров?дники традиц?йно ≪лякали≫ протекц??ю московського царя), правобережне В?йсько Запорозьке поступово й самочинно, з точки зору уряду Реч? Посполито?, трансформувалося в автономну державно-пол?тичну структуру. Такий процес ≪узурпац??≫ влади на Правобережж? сприяв ?? об'?днанню з л?вобережною частиною Укра?нського гетьманату. Цьому сприяла й пол?тика Шведського корол?вства у цьому рег?он? Центрально-Сх?дно? ?вропи.

Правобережний гетьман Самусь повторив долю свого соратника С.Пал?я ? був арештований та висланий за наказом московського уряду до Сиб?ру, але, мабуть, через дек?лька рок?в в?дпущений до Укра?ни. Зна?мо також про те, що у 1713 року в?н запов?в Свято-Межиг?рському монастирю, що п?д Ки?вом, св?й ≪млин в Богуслав?, що нижче нового мосту≫, а також л?с, сади ? власну землю. До реч?, Самусь, як ? багато ?нших тогочасних пров?дник?в Укра?нського гетьманату в?дзначався великим меценацтвом й оп?кою щодо церкви. На початку XVII стол?ття на сво? кошти в?н заснував на берез? р. Рось Богуславський монастир, неодноразово дарував ц?нн? реч? й грош? для багатьох ки?вських храм?в. Поховати себе в?н запов?дав у Межиг?р'?, для чого дав на потреби м?сцевого монастиря 300 черв?нц?в ≪за св?й похорон ? поминання≫. Коли вмер довгол?тн?й полковник В?йська Запор?зького та гетьман правобережного козацтва достеменно нев?домо, можливо, це трапилося не п?зн?ше 1715 року Його було поховано в Свято-Межиг?рському монастир? п?д Ки?вом.

Пам'ять про славетного запорозького козака Самуся, який був спочатку полковником В?нницького (1685?1699), а пот?м Богуславського (1699?1711) полк?в, виконував обов'язки наказного гетьмана в?д ?мен? короля (1693?1702), тримав булаву ≪Гетьмана Укра?нського≫ (1702?1704) й керував ≪другою Хмельниччиною≫ жила серед нашого народу ще багато стол?ть п?сля його смерт?. Ще наприк?нц? XVIII стол?ття на Полтавщин? ?снувало село Самус?вка, де проживав правнук гетьмана, значковий товариш ?ван Якович Самусь. В?н був сином внука Самуся, Якова Степановича, який довгий час був одним ?з сотник?в Лубенського полку. В?домо, що на початку XX стол?ття одна з дор?г на Ки?вщин? носила ?сторичну назву ≪Шлях Самуся≫. Цей ?сторичний шлях тягнувся в?д м?стечка Обухова до с?л Тростянка ? Яцки й зникав в степах коло Ксавер?вки. ≪Стара дорога ? у велик?м пошануванн? у людей≫ , ? записав у сво?х нотатках в?домий кра?знавець Едвард Рул?ковський . У людськ?й пам'ят? залишилися певн? асоц?ац?? з цим шляхом ? м?сцев? жител? казали, що в?н служив кордоном в?д Реч? Посполито?.

Вулиц? Сам?йла Самуся ? в Богуслав? та В?нниц? .

• Стан?славський В. В. Самусь (Сам?йло ?ванович) // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2012. ? Т. 9 : Прил ? С. ? С. 437. ? ISBN 978-966-00-1290-5 .
• Чухл?б Т. Сам?йло ?ванович (Самусь) ? полковник та наказний гетьман правобережно? частини Укра?нського гетьманату // ≪?стину встановлю? суд ?стор??≫. Зб?рник на пошану Федора Павловича Шевченка. ? Т. 2. ? К.,2004.
• Чухл?б Т. Гетьмани Правобережно? Укра?ни в ?стор?? Центрально-Сх?дно? ?вропи (1663?1713). ? К.: КМ Academia, 2004. ? 250 с.

• Самусь Сам?йло // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Самусь (Сам?йло ?ванович) // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1964. ? Т. 7, кн. XIII : Л?тери Риз ? Се . ? С. 1678. ? 1000 екз.
• Олександр Гурж?й, Тарас Чухл?б . Гетьманська Укра?на.

Попередник Григор?й Гришко

Гетьман Укра?ни наказний гетьман 1692?1704, гетьман Правобережно? Укра?ни 1702?1704

Наступник ?ван Мазепа

п о р Гетьмани В?йська Запорозького Велике княз?вство Литовське Предслав Лянцкоронський (1516?1531) Остаф?й ?ванович Дашкевич (1500-т? ? 1534, з перервами) Остаф?й Ружинський (1514?1534) Дмитро Вишневецький (1552?1564) Венжик Хмельницький (1534?1569) Р?ч Посполита Михайло Вишневецький Ян Бадовський ?ван Свирговський (1574) Богдан Ружинський Як?в Шах (1576?1578) Лук'ян Чорнинський (1578, 1586) Сам?йло Зборовський (1581?1584) Дем'ян Скалозуб (1583?1593 з перервами) Богдан Микошинський (1584) Захар Кулага (1585, 1589) Михайло Ружинський (1585, 1587) Богдан Микошинський (1586) Ян Оришевський (1591, 1596) Криштоф Косинський Богдан Микошинський (1594) Григор?й Лобода Матв?й Шаула Гнат Василевич (1596?1597) Тих?н Байбуза (1597?1598) Фед?р Полоус (1598) Семен Скалозуб Сам?йло К?шка ?ван Куцкович (1602?1603) Петро Сагайдачний Як?в Бородавка-Нерода Ол?фер Голуб (1622?1623) Михайло Дорошенко (1623?1625; 1625?1628) Марко Жмайло (1625) ?ван Сулима (1628?1629, 1633?1635) Грицько Чорний (1628?1630, з перервами) Лев ?ванович (1629) Тарас Федорович (1630) Тим?ш Орендаренко (1630?1631, 1632?1633) ?ван Петражицький-Кулага (1631?1632) Андр?й Д?денко (1632?1633) Дороф?й Дорошенко (1633) Василь Томиленко Павло Бут (1637?1638) Як?в Острянин (1638) Дмитро Гуня (1638) Карпо П?втора-Кожуха (1639?1642) Максим Гулак (1642?1646) До розколу Богдан Хмельницький (1648?1657) Юр?й Хмельницький (1657) ?ван Виговський (1657?1659) Юр?й Хмельницький (1659?1660) Правобережжя ( Р?ч Посполита ) Юр?й Хмельницький (1660?1663) Павло Тетеря (1663?1665) Степан Опара (1665, самопроголошений) Петро Дорошенко (1665?1669) Григор?й Дорошенко (1668, наказний) Михайло Ханенко (1669?1674) Андр?й Дорошенко (1672, 1674, наказний) Остап Гоголь (1675?1679) Стефан Куницький (1683?1684) Андр?й Могила (1684?1689) Григор?й Гришко (1689?1692, наказний) Сам?йло Самусь (Гетьман Правобережжя 1692?1702, наказний 1702?1704) Правобережжя ( Османська ?мпер?я ) Петро Сухов?й (1665?1668) Петро Дорошенко (1669?1676) Юр?й Хмельницький (1678?1681) Георге Дука (1681?1683) ?ван Драгинич (1681?1683, наказний) Думитрашку Кантакуз?но (1684?1685) Теодор Сулименко (1684?1685) Яким Самченко (1685) Степан Лозинський (1685?1695) ?ван Багатий (1696?1698) Петро ?ваненко (Петрик) (1698?1709, з перервами) Сам?йло Самусь (Гетьман Правобережжя 1702?1704) Пилип Орлик (1710?1742) Як?в Рудзевич (1765?1783) Л?вобережжя ( Москов?я - Рос?я ) Яким Сомко (1660?1663, наказний) ?ван Брюховецький (1663?1668) Данило Ярмоленко (1664, наказний) Петро Дорошенко (1668?1669) Дем'ян Многогр?шний (1668?1672) ?ван Самойлович (1672?1687) ?ван Мазепа (1687?1709) Василь Дун?н-Борковський (1702, наказний) ?ван Скоропадський (1708?1722) Павло Полуботок (1722?1724) Данило Апостол (1727?1734) Кирило Розумовський (1750?1764)

Це незавершена стаття про особу . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .