| Самонавчання
|
 |
Самонавча?ння
(
англ.
self-instruction
), також
автодида?ктика
[1]
(
англ.
autodidacticism
) ? направлена ?ндив?дуумом д?яльн?сть на самост?йне отримання
знань
? (або)
досв?ду
, тобто
навчання
?
осв?та
. Метод в?домий з давн?х час?в, про що говорить слово ≪студент≫. Студент (
лат.
studens
) ? самонавчальний.
Як?сть
отримуваних знань при самонавчанн? на пряму залежить в?д якост? ? к?лькост? необх?дного доступного матер?алу, а також в?д бажання (
мотивац??
) ?ндив?дуума ?х отримати. При навчанн? зд?йсню?ться ц?леспрямований процес, вза?мод?я учня ? вчителя для формування знань, ум?нь ?
навичок
.
Самонавчання ма? важливе значення в процес?
адаптац??
людини до зовн?шнього середовища. За швидк?стю самонавчання можна судити про здатн?сть людини проводити знання. Швидк?сть самонавчання не дуже велика ? склада? за експериментальними даними В. М. Л?вшиця 120 б?т/люд.год. Процес самонавчання п?дкоря?ться гносеолог?чному принципу А. М. Колмогорова ? ма? хвильовий характер в нел?н?йних середовищах. З метою повн?шого використання здатност? до самонавчання людей в орган?зац?? (креативн? зд?бност?), застосовують принципи бережливого виробництва. Для ?нтенсиф?кац?? процесу навчання ? розвитку креат?вних зд?бностей у навчающихся застосовують проблемне навчання, в якому самонавчання ма? ключове значення. Для розвитку зд?бност? до самонавчання у людини використовують методи допологового навчання (
пренапед?я
).
