Саксофо?н ( англ. saxophone , ?тал. saxofono в?д ?мен? винах?дника та грец. φωνη ) ? духовий музичний ?нструмент .

Сконструйований 1841 року бельг?йським майстром Адольфом Саксом ( патент 1846 року). Виготовля?ться з латун? . Ма? кон?чний стовбур, мундштук з одинарною тростю (як у кларнета ) та систему клапан?в (як у гобоя та флейти ), через що належить до с?мейства дерев'яних духових .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Винайдення [ ред. | ред. код ]

Саксофон був вперше продемонстрований Адольфом Саксом у 1841 роц? на виставц? в Брюсел?. Початково автор називав св?й винах?д ≪мундштучним оф?кле?дом≫ ? Сакс намагався усунути ?нтонац?йн? розб?жност? м?ж дерев'яними ? м?дними ?нструментами духових оркестр?в, заповнити тембровий прост?р м?ж ними, ? для ц??? мети зайнявся переробкою оф?кле?д?в  ? м?дних духових з клапанною системою. Нововведення Сакса полягало головним чином у зам?н? чашопод?бного мундштука одинарною тростиною (як у кларнета), а також у вдосконаленн? системи клапан?в за принципом н?мецького флейтиста Теобальда Бема.

12 червня 1842 Гектор Берл?оз опубл?кував у Паризькому часопис? ≪ Journal des Debats ≫ статтю, в як?й назвав винах?д Сакса ≪саксофоном≫, згодом ця назва закр?пилася за ?нструментом. Берл?оз став також автором першого твору, спец?ально написаного для ?нструментального складу ?з включенням саксофону ? хоралу для голосу ? шести духових. Окр?м саксофона в хорал? використовуються ?нш? ?нструменти, вдосконален? Саксом, зокрема бас-кларнет . 3 лютого 1844 композитор сам диригував оркестром, а вже в грудн? саксофон вперше з'явився в оперному оркестр? на прем'?р? опери Жоржа Кастнера ≪Останн?й цар Юде?≫. У тому ж роц? саксофон був представлений на промислов?й виставц? в Париж? ^[1] .

21 березня 1846 а Сакс отримав патент на ≪систему духових ?нструмент?в, названих саксофонами≫, що включала в?с?м р?зновид?в. За р?к до того саксофони разом з ?ншими сконструйованими ?нструментами, саксгорнами ? саксотрубами, були введен? до французьких в?йськових оркестр?в для зам?ни гобо?в, фагот?в ? валторн.

Входження до ?вропейсько? музики [ ред. | ред. код ]

Будучи знавцем оркестровки ? можливостей ?нструмент?в, Берл?оз включив до сво?? прац? ≪Мистецтво ?нструментування≫ досить велику статтю про саксофони ? дав цим ?нструментам позитивну характеристику. Композитори пер?одично включали саксофон до оркестр?в (як правило, в операх): Галев?  ? ≪В?чний жид≫ (1852), Мей?рбер  ? ≪Африканка≫ (1865), Тома  ? ≪Гамлет≫ (1868) ? ≪Франческа да Р?м?н?≫ (1882), Дел?б  ? ≪С?льв?я≫ (1876), Массне  ? ≪Король Лахорський≫ (1877) , ≪?род?ада≫ (1881) ? ≪Вертер≫ (1886), Сен-Санс  ? ≪Генр?х VIII≫ (1883), Венсан д'Енд?  ? ≪Лютий≫ (1895) та ?нш?. У симфон?чному оркестр? саксофон використовувався набагато р?дше, один з найв?дом?ших випадк?в його застосування ? музика Жоржа Б?зе до драми Альфонса Доде ≪Арлез?анка≫ (1874), де ?нструмент ма? два велик? сольн? еп?зоди.

У 1857 ? 1870 роках Сакс викладав гру на саксофон? у в?йськовому училищ? при Паризьк?й консерватор?? . За ц? роки в?н п?дготував ряд першокласних музикант?в ? надихнув композитор?в на створення твор?в, написаних спец?ально для саксофона. Однак через вибух Франко-пруссько? в?йни (1870), попит на новий ?нструмент зменшився, клас саксофона в Паризьк?й консерватор?? був закритий до 1942 року, а центр розвитку ?нструмента перем?стився до Америки.

Входження до джазу [ ред. | ред. код ]

К?нець XIX стол?ття в США ? епохою зародження джазу , ? саксофон, завдяки специф?чному звуков? та величезним можливостям вираження, швидко завоював популярн?сть у цьому музичному напрямку. Приблизно з 1918 року, за висловом одного з критик?в, кра?ну заполонила ≪саксофономан?я≫. Налагоджене масове виробництво цих ?нструмент?в сприяло ?х швидкому поширенню, ? нав?ть ранн? джазов? записи к?нця 1910-х ? початку 1920-х рок?в св?дчать про велику популярн?сть саксофона в джаз?.

В епоху св?нгу (з середини 1930-х рок?в) стали модними джазов? оркестри ( б??бенди ), в яких група саксофон?в стала обов'язковою. Як правило, до складу такого оркестру входило не менше п'яти саксофон?в (два альтових, два тенорових ? один баритоновий), однак склад м?г зм?нюватися, при цьому один з саксофон?ст?в також ?нколи грав на кларнет? , флейт? або р?зновид? саксофону (сопрано або сопран?но). Серед видатних саксофон?ст?в цього часу, що грали соло ? Лестер Янг (1909?1954), Коулмен Гок?нс (1904?1969), п?зн?ше ? Чарл? Паркер (1920?1955).

XX стол?ття [ ред. | ред. код ]

Проникнення джазу до ?вропи 1920 сприяло в?дродженню зац?кавлення до ?нструмента ? в ?вропейських кра?нах. До саксофона звернулися так? композитори як Дар?юс М?йо , Мор?с Равель , Пауль Х?ндем?т , а з 1930-х рок?в ? радянськ? композитор ? Дмитро Шостакович , Арам Хачатурян та ?нш?. Саксофон став одним з пров?дних ?нструмент?в. У друг?й половин? XX стол?ття великими виконавцями були Джул?ан ≪Кененбол≫ Едерл? (1928?1975), Джон Колтрейн (1926?1967), Джер? Мал??ен , Бад Шенк , Ф?л Вудс та багато ?нших.

З 1969 року регулярно в?дбуваються Всесв?тн? конгреси саксофон?ст?в, у рамках яких проводять конкурси та фестивал?, видаються книги ? пер?одичн? видання. У 1995 роц? в Бордо був в?дкритий ?вропейський центр саксофона, завданням якого ? збирання вс?х матер?ал?в, що мають в?дношення до саксофона, ? подальше впровадження цього ?нструмента до сучасно? музики.

Серед в?домих укра?нських виконавц?в ? Ки?вський квартет саксофон?ст?в на чол? з заслуженим артистом Укра?ни Юр??м Василевичем створений у 1985. Саксофон виклада?ться у Нац?ональн?й музичн?й академ?? Укра?н? та ?нших музичних закладах кра?ни.

Будова саксофона [ ред. | ред. код ]

Саксофон виготовляють, як правило, з? сплав?в: томпаку (сплаву м?д? ? цинку ), пакфонгу (той самий склад, з додаванням н?келю ) або латун? . Кон?чну трубку саксофона для компактност? вигинають у форм? цибуха. Висок? р?зновиди саксофону (сопрано ? сопран?но) мають невелику довжину ? тому зазвичай не згинаються. Сучасн? ф?рми-виробники музичних ?нструмент?в ?нколи випускають прям? басов? саксофони ?, навпаки, вигнут? сопранов?, але це практику?ться р?дко, як експеримент.

Саксофон склада?ться з трьох частин: розтруба, власне корпусу, ? ≪ески≫ (тонко? трубки, що продовжу? собою корпус). На еску насаджу?ться мундштук , будова якого дуже схоже на будову мундштука кларнета : в?н також ма? дзьобопод?бну форму, виготовля?ться з чорного ебон?ту чи пластику, а ?нод? з металу. Р?зноман?ття жанр?в ? напрям?в, в яких використову?ться саксофон, визначило велику к?льк?сть вар?ант?в будови самого мундштука в залежност? в?д необх?дного звучання.

Мундштуки в?др?зняються один в?д одного за такими параметрами, як ≪паща≫ (в?дстань в?д к?нчика трост? до верхнього к?нчика мундштука) ? довжина ви?мки (довжина в?льно? частини притиснуто? до мундштука трост?). Для класичного виконання використовуються мундштуки з меншими пащами, для ?нших жанр?в ? з ширшими.

Звукоутворюючим елементом саксофона ? трость (язичок), яка теж схожа за будовою з тростю кларнета. Зазвичай для ?? виготовлення застосову?ться бамбук або очерет , однак деяк? модел? робляться ?з синтетичних матер?ал?в. Залежно в?д р?зновиду саксофона, та його призначення, трост? мають р?зн? розм?ри.

Палиця прикр?плю?ться до мундштука за допомогою особливого пристосування ? л?гатури (машинки) ? невеликого хомутика з двома гвинтами. Л?гатура для класичного саксофона робиться з металу, джазов? музиканти використовують також ? шк?рян? л?гатури, що надають трост? в?льн?ш? коливання.

Для збереження трост? в?д випадкового пошкодження використову?ться спец?альний металевий або пластмасовий ковпачок, який надягають на мундштук, коли ?нструмент довго не використову?ться.

Саксофон забезпечений складною системою клапан?в, що закривають ? в?дкривають отвори на його корпус?. ?х к?льк?сть вар?ю?ться в?д 19 до 22 в залежност? в?д р?зновиду ?нструмента.

Р?зновиди саксофон?в [ ред. | ред. код ]

?сну? дек?лька р?зновид?в саксофон?в:

• Сопран?но  ? у вигляд? прямо? труби, найвищий за теситурою р?зновид. Як правило в стро? Es
• Сопрано  ? звучання дел?катне й солодке, як правило у вигляд? прямо? труби, в стро? B (р?дше C)
• Альт   ? багате й тепле звучання, найпоширен?ший р?зновид ? у вигляд? S, в стро? Es (р?дше F)
• Тенор  ? чисте й виразне звучання, у вигляд? S, в стро? B (р?дше C)
• Баритон  ? глибоке, дещо хрипкувате звучання, у вигляд? S ?з п?двищенням в верхн?й частин?, в стро? Es (р?дше F)
• Бас  ? пор?вняно р?дко вживаний р?зновид, в стро? B (р?дше C)

Початково Сакс сконструював дв? групи саксофон?в. Перша група включала ?нструменти in C ? in F ? вони призначалися для симфон?чних оркестр?в , друга група ? ?нструменти in B та in Es ? призначалася для в?йськових духових оркестр?в . Однак незабаром з'ясувалося, що ?нструменти в?йськових оркестр?в мають ряд переваг перед саксофонами in C ? in F. Поступово ?нструменти ≪симфон?чних≫ стро?в вийшли з ужитку ? п?сля 1930 року масово вже не випускалися, хоча сопрановий саксофон in C зр?дка використову?ться деякими музикантами.

Д?апазон саксофону склада?ться з трьох рег?стр?в : низького, середнього ? високого, ? покрива? дв? з половиною октави. У деяких сучасних творах використову?ться ≪фальцетний≫ рег?стр (вище високого), що досяга?ться за допомогою спец?ально? апл?катури, яка дозволя? досягти ≪флажолетного≫ гармон?йного звучання.

Техн?ка гри на саксофон? [ ред. | ред. код ]

Апл?катура саксофона близька до апл?катури гобоя , а принцип видобування звуку под?бний до звуку видобування на кларнет?. При цьому рег?стри саксофону б?льш однор?дн?, н?ж рег?стри кларнета.

Можливост? саксофона дуже широк?: за техн?чною рухлив?стю, особливо в легато , в?н конкуру? з кларнетом, можлива велика ампл?туда в?брац?? звуку, ч?тке акцентоване стаккато , ?л?ссандування . До того ж саксофон ма? значно б?льшу, н?ж у ?нших дерев'яних духових, силу звуку (приблизно як у валторни ). Його здатн?сть орган?чно зливатися як з групою дерев'яних, так ? м?дних духових допомага? йому усп?шно по?днувати ц? групи за тембром ^[2] .

У джаз? ? при виконанн? сучасно? музики саксофон?сти використовують найр?зноман?тн?ш? прийоми гри ? фруллато ( тремоло на одн?й нот? за допомогою язика), резонансне звучання, виконання в надвисокому рег?стр? з флажолетним звучанням, багатоголосне звучання ? ?н.

Використання в музиц? XX стол?ття [ ред. | ред. код ]

В академ?чн?й музиц? саксофони використову?ться ? як сольний ?нструмент, у склад? духових оркестр?в та, ?нколи, у склад? симфон?чних оркестр?в. Як сольний ?нструмент ? як учасник ансамбл?в саксофон широко використову?ться в джаз?.

Саксофон у симфон?чному оркестр? [ ред. | ред. код ]

Початок XX стол?ття позначився в?дновленням зац?кавлення класичних композитор?в до саксофона. У 1920-т? роки в сво? твори його ввели Дар?ус М?йо (балет ≪Створення св?ту≫), Жермен Тайфер , Мор?с Равель (у ≪Болеро≫ використову?ться в?дразу три саксофони ? сопран?но, сопрано ? тенор), Пауль Х?ндем?т (опера ≪Кардильяк≫, 1926 ) та ?нш?. Значну роль для в?дновлення зац?кавлення до ?нструменту в?д?грав джаз, який у 1920-т? роки набував популярност? в ?вроп?.

У наступне десятил?ття саксофон був зад?яний у таких творах, як балет ≪Золота доба≫ Д. Шостаковича (1930), сю?та ≪Поручик К?же≫ (1934) С. Прокоф'?в , оратор?я ≪Жанна д'Арк на вогнищ?≫ (1935) А. Онеггера , ≪Концерт пам'ят? ангела≫ ? опера ≪Лулу≫ А. Берга , балет ≪?аяне≫ А. Хачатуряна . Л?ричне соло саксофона звучить у середн?й частин? ≪Симфон?чних танц?в≫ С. Рахман?нова .

У творах укра?нських композитор?в саксофон використаний у балет? ?. Станковича ≪Р?здвяна н?ч≫, у симфон?чному твор? О. Щетинського ≪Глоссолал??≫.

Сольн? твори для саксофона [ ред. | ред. код ]

Сольний репертуар класичного саксофон?ста включа? так? твори, як: Рапсод?я Дебюсс? , Концерт, тв. 109 О. Глазунова , Балади Франка Март?на , Хорал з вар?ац?ями, тв. 55 Венсана д'Енд?; Камерне концерт?но Ж. ?бера ; ≪Легенда≫ Ф. Шм?тта; Концерт для двох фортеп?ано, хору та квартету саксофон?в з оркестром (1934) Жермени Тайфер.

У друг?й половин? XX стол?ття серед виконуваних твор?в для саксофона ? Сю?та для саксофону ? г?тари, тв. 291 (1976), Тр?о для трьох саксофон?в, тв. 331 (1979), Концерт для саксофона ? струнного оркестру, тв. 344 (1980) А. Гованеса ; Концерт для квартету саксофон?в з оркестром Ф.Гласса (1995); Концерт для саксофона ? в?олончел? з оркестром М.Наймана (1996) та ?нш?.

Для саксофона писали твори так? укра?нськ? композитори: В?тал?й Годзяцький , Олександр Щетинський , Серг?й П?лютиков , Володимир Шумейко , Олександр Козаренко , Жанна ? Левко Колодуби, Юр?й ?щенко , Ганна Гаврилець , Володимир Рунчак , ?ван Тараненко . Мирослав Скорик аранжував для Ки?вського квартету саксофон?ст?в свою знамениту ≪Мелод?ю≫ , яка 30 травня 2014 року була виконана разом ?з французьким саксофон?стом Клодом Делян?лом , професором Паризько? консерватор??.

Саксофон в джаз? [ ред. | ред. код ]

Починаючи з регтайму , диксиленду та св?нгу ? зак?нчуючи авангард-джазом , саксофон ? найпопулярн?шим ?нструментом джазу, а врешт? символом джазу. Серед найвидатн?ших джазових саксофон?ст?в:

Альберт Ейлер Ентон? Брекстон С?дней Беше Michael Brecker [en] Орнетт Колмен Джон Колтрейн Лол Коксг?лл Декстер Гордон Едд? ≪Локджо≫ Дев?с Пол Дезмонд Лу Дональдсон Стен Гетц Ворделл Грей Коулмен Гок?нс Фаусто Папетт?

Джонн? Годжес ?лл?нойс Жаке Роланд К?рк Ст?в Лейс? Джек? Мак-Л?н Марсель Мьюл Чарл? Паркер ?ван Паркер Сонн? Ст?тт Frankie Trumbauer [en] (≪Tram≫) Rudy Weidoeft Лестер Янг (≪Prez≫) Джон Зорн Гровер Вашингтон Молодший

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Саксофон

• Музыкальная энциклопедия  : [в 6 т.]  : [ рос. ]  / гл. ред. Ю. В. Келдыш . ? М . : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973?1982. ? (Энциклопедии. Словари. Справочники).   (рос.)
• В. Романовський. ?нструментознавство для духового оркестру: навч. пос?бник. - К.: НАККК?М, 2015. - 136с. - с.50-54
• О симфоническом оркестре (рос.)
• Саксофон в классике (рос.)

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Саксофон // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

п о р Духов? музичн? ?нструменти ( аерофони ) Флейтов? Авлос В?стл Блокфлейта Денц?вка Джоломига Д? Дудка Зозуля Кавал Кена Калюка [ru] Кувиця Курай Най ( поздовжн?й  • багатоц?вковий [ru] ) П?втораденц?вка Соп?лка Сьо Сякухат? Сяо Тарка Тилинка Тутек Флажолет Флейта Пана ( антара  • кувиця  • ребро  • с?ку ) Флейта-п?коло Флейта сучасна Флояра Фуяра Чипсон Чипчирган Шулан Шупелка Язичков? [ru] Англ?йський р?жок Балабан Басетгорн Биз Бомбарда Волинка ( дуда  • ?рландська  • коза  • пувама  • тулум  • шювир ) Гобой Гобой д'амур Губна гармон?ка Гуань Дудук Жал?йка Туйдук (Зурна) Кен Кен Бов Кларнет ( альтовий  • бас-кларнет ) Контрафагот Саксофон ( альт  • баритон ) Сона Сурма Тара?от Тутек Фагот Х?т?р?к? Шалюмо Шен Шолом?я Амбушурн? Альп?йський горн Альт Буцина Валторна Вувузела Ганл?н Горн Диджериду Зозуля Ерке Еркенчо Евфон?ум Карнай Карн?кс Корнет ( сучасний  • старовинний ) Корну Лур Мелофон [en] Ол?фант Оф?кле?д Р?г Р?жок Саксгорн Серпент Тремб?та Тромбон Труба Трутрука Туба ( вагнер?вська  • гел?кон  • римська  • сузафон ) Тутектон Фанфара Флюгельгорн Шофар Див. також Амбушур Вентиль [en] Мундштук Передування [en] Казу Орган Свисток Ф?сгармон?я

У соц?альних мережах X topic Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика музична енциклопед?я (кат.) · Велика норвезька енциклопед?я · Латв?йська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Cultureel Woordenboek · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Osterreichisches Musiklexikon Online Дов?дков? видання KBpedia · WordNet · Nuovo soggettario · ?спанська В?к?д?я · ?тал?йська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Fandom   (англ.) Нормативний контроль BNF :  11966972w · FAST :  1106177 · Freebase :  /m/06ncr · GND :  4179250-6 · J9U :  987007558346605171 · LCCN :  sh85117829 · NDL :  00576411 · NKC :  ph250072