Сакра?льне
право
, або, як його позначали сам?
римляни
ius sacrum
та
ius divinum
(в?д
лат.
sacrum ? святиня, жертва
) - комплекс
юридичних норм
, покликаних упорядкувати в?дносини м?ж людьми ?
богами
та пов'язаних з обов'язком дотримуватися
ритуал?в
,
жертвопринесення
?
культ?в
. Порушення сакрального, божественного, права розум?лося римлянами як порушення вол? божества, як неправом?рне д?яння, що вимага? спокути.
Сакральне право гра? особливу роль у тому сусп?льств?, де
рел?г?я
не була в?докремлена в?д
держави
?
права
, а була найважлив?шим ?нструментом того й ?ншого. Для сучасного ?вропейського права рел?г?йн? чи церковн? норми не ? правовими.
Стародавн? люди мислили себе частиною ?снуючого св?ту ?
космосу
, природи, а косм?чними чи природними законами керували боги. Тому рел?г?я та рел?г?йн? норми грали велику роль в епоху арха?ки. В цей час зароджу?ться початкове право, природно вироблене покол?ннями людей ? зрозум?ло, що воно мислилося ними як право божественне ? священне. Все життя римсько? громади ? кожного римлянина було регламентовано р?зноман?тними рел?г?йними звичаями, заборонами та ритуалами значно б?льшою м?рою, н?ж життя сучасно? людини законами та мораллю цив?л?зованого сусп?льства. Римляни погоджували з волею божества будь-який громадський чи приватний зах?д, чи то в?йськовий пох?д, битва, буд?вництво храму чи куп?вля земл?, орендний догов?р чи судовий розгляд. Спочатку ? довгий час людське право не було в?докремлене в?д божественного. ? водночас саме сакральне право стало т??ю початковою базою, на основ? яко? будувалося все римське
цив?льне право
. З розвитком та ускладненням ?нститут?в державно? влади сакральне право стало поступово вит?снятися св?тським правом. Вже в епоху ранньо?
римсько? Республ?ки
?снував принцип под?лу божественного ? людського права (
fas
та
ius
), причому останн? поступово вит?сняло сакральн? ?нститути з римського публ?чного ? особливо приватного права.
Зразки Сакрального права за трактатом Цицерону ≪De legibus≫
[1]
[
ред.
|
ред. код
]
До нашого часу не збер?глося готових моделей системи римського сакрального права. Проте деяк? в?домост? античних автор?в про ц? системи у нас у розпорядженн? все ж таки ?. Це, насамперед, трактат
Цицерону
≪De legibus≫
. У ньому Цицерон пода? в скороченому вигляд? сучасн? йому
закони
? сво? коментар? до них. Першу, найважлив?шу частину, в?н в?дводить саме для сакральних закон?в. Ця частина м?стить 5 пункт?в в яких заф?ксован? зразки сакрального права. Розглянемо ?х докладн?ше.
У пункт? 1 перераховуються вимоги до ос?б, як? звертаються до бог?в. Вс? початков? зобов'язання мали в основ?
клятву
, що приносилася богам, зг?дно з якою людина, що дала ?? була зобов'язана щось дати або зробити. Ця клятва приносилася у спец?ально встановлен?й форм?. Кожному випадку в?дпов?дала певна формула зобов'язання. Така формула називалася
nuncupatio
. Мовою формул можна було розмовляти з богами. Знання цих формул належало
жерцям
. Без дотримання формули зобов'язання вважалося нед?йсним, отже ? угода неукладеною. Фактично в арха?чну епоху не ?снувало р?зниц? м?ж
молитвою
богам та юридичним зобов'язанням.
У пункт? 2 йдеться про фасти, тобто про певн? дн? принесення тих чи ?нших жертвоприношень. Сусп?льне та економ?чне життя римлян, п?дпорядковувалися природному р?чному циклу, але його оформлення в
календар
було сакрал?зовано, оск?льки р?чний цикл був частиною природи ? сфери бог?в. Дн? под?лялися на
dies fasti et nefasti
. Цей под?л був пов'язаний ?з поняттям
fas
? право, що пов'язувало людей ?з богами.
Dies fasti
- це дн?, в як? можна було звертатися до бог?в ? водночас вести сусп?льн? в?дносини.
Dies nefasti
- в як? не можна було зд?йснювати публ?чн? акти, збирати народн? збори.
[2]
.
Громадська земля ? худоба зазвичай здавалися у найм ? спочатку на один р?к. Орендний догов?р укладався на початку березня, коли розпочинався римський р?к. Його заключення супроводжувалось особливим рел?г?йним ритуалом. Жерц? зверталися до бога з проханням дати римлянам достаток ? процв?тання. У сакральн?й клятв? вони об?цяли за це рясн? жертви. Пот?м ф?ксувався сам орендний догов?р, до складу якого входило призначення спец?альних ос?б для годування зерном священних гусей
Юнони
та фарбування стату?
Юп?тера
червоною охрою. Зерно символ?зувало орендну плату, а червона фарба кров жертв Юп?теру.
Наприк?нц? року у свято
Сатурнал??
(17-23 грудня) у скарбницю-ерар?й, що знаходилася у храм?
Сатурна
, вносився податок-орендна плата у розм?р? 1/10 частини врожаю та приплоду худоби. Ця десятина (
decima
) була формою жертвопринесення богам. Так, по сут?, зароджу?ться податкове законодавство.
У пункт? 3 розглядаються обов'язки жерц?в. Як хранител? сакрального права жерц? об'?днувалися в наступн? колег??:
- Понтиф?ки
? верховн? жерц?, в?дали календарем, судочинством, приватним правом. Ця колег?я вважалася наймогутн?шою через те, що понтиф?ки були пов'язан? з ус??ю сукупн?стю римських бог?в. Фактично вони зд?йснювали контроль за приватним життям римлян.
- Флам?ни ? жерц? окремих бог?в.
- Авгури ? жрец?-в?щуни за польотом птах?в, вони виконували контроль за посадовими особами та громадським правом. До реч?, саме в?д ?х назви походить терм?н
?ногурац?я
.
- Гарусп?ки - жерц? етруського походження. Вони зд?йснювали ворож?ння по печ?нц? жертовних тварин.
- Фец?али - в?дали в?дносинами ?з сус?дами, тобто
м?жнародним правом
. Вони збер?гали формули укладання м?жобщинних договор?в, оголошення
в?йни
та укладання
миру
.
- Д?ви-весталки
, жриц? богин?
Вести
, пильнували пост?йний вогонь в храмах богин?, возносили молитви про безпеку ? процв?тання Риму.
Важливо докладн?ше розглянути роль верховних жерц?в ? понтиф?к?в. Вони збер?гали записи правових норм, займалися ?х тлумаченням ? поясненням непосвяченим. Рядовим римлянам весь комплекс правових норм був недоступний, оск?льки вони не були опубл?кован?. Внасл?док цього роль понтиф?к?в була дуже велика ? ?хня колег?я була головною хранителькою права в арха?чному Рим?. Верховний понтиф?к, був не лише головним жерцем Риму, а й найвищим авторитетом у юридичних питаннях.
Як пов?домля? Цицерон, у царську епоху понтиф?ки були не лише жерцями, а й виконували управл?нськ? функц??, так?, що згодом, при республ?ц? стали виконувати виборн? маг?страти.
Слово
pontifices
переклада?ться як "буд?вельники мосту". Античн? автори, а сл?дом за ними ? багато сучасних, розум?ють цей висл?в у тому сенс?, що понтиф?ки в?дпов?дали за найдавн?ший свайний м?ст через Т?бр.
[1]
Проте лог?чн?ше бачити у цьому мост? ? м?ст м?ж двома св?тами, св?том римсько? громади та св?том бог?в. Понтиф?ки це т?, хто п?дтримували зв'язок з богами, хто збер?гав сакральн? закони.
У четвертому пункт? сакрального права Цицерон розгляда?
sacra publica
? покарання за рел?г?йн?
злочини
та порушення об?тниць. Порушник клятви оголошувався
homo sacer
? мав бути принесеним в жертву тому богу, якого обдурив. П?зн?ше, з? скасуванням людських жертвопринесень,
homo sacer
м?г бути просто безкарно вбитий будь-ким. Щоб уникнути смерт?, порушник м?г п?ти у вигнання до того часу, поки над ним не буде проведено обряд очищення.
Цей обряд був пов'язаний з? зв?льненням в?д клятви ? виконувався жерцями-понтиф?ками.
Ще одним зразком сакрального права було покарання патрона у раз?, якщо в?н обдурить кл??нта. В?н оголошувався присвяченим богам, тобто оголошувався поза законом, оск?льки п?длягав помст? бог?в.
Весталки, якщо порушували об?тницю цнотливост?, присвячувалися п?дземним богам ? живими ?х замуровували у спец?альному п?дземному прим?щенн?.
Останн?й п'ятий пункт був присвячений регламентац?? приватного похоронного обряду. В ньому зазнача?ться, що померл? в?дносяться до бог?в. Регламенту?ться порядок проведення похоронного обряду ? витрати на шанування ?х пам'ят? та оплакування.
- ↑
а
б
Цицерон Марк Туллий. О государстве. О законах. О старости. О дружбе. Об обязанностях. Речи. Письма. - Москва, изд-во: Мысль. 1999
- ↑
Коптев А. В. Римское право в архаическую эпоху.
- 1. Баб?й М. Сакрал?зац?я // Ф?лософський енциклопедичний словник / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни : Абрис, 2002.
- 2.
Коптев А. В.
Римское право в архаическую эпоху.
- 3. Кофанов Л. Л. Lex и Ius: Возникновение и развитие Римского права в 8-3 вв. до н. э.
- 4. Новицкий И. Б. Римское право ? М.: Зерцало-М, 2008
- 5. Покровский И. А. История римского права ? М.: Статут, 2004
- 6. Сакральний // Л?тературознавча енциклопед?я: у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в. ? Ки?в: ВЦ ≪Академ?я≫, 2007. ? Т. 2
- 7. Сафаров Р. А. Римское право. ?
Ростов, Изд-во
: Феникс, 2008.
- 8. Цицерон Марк Туллий. О государстве. О законах. О старости. О дружбе. Об обязанностях. Речи. Письма. - Москва, изд-во: Мысль. 1999
- 9. Ф?лософський словник / за ред. В. ?. Шинкарука. ? 2-ге вид., перероб. ? доп. ? К.: Головна ред. УРЕ, 1986.
- 10. Хвостов В. М. Система римского права. ? Москва: Издательство Юрайт, 2021. ? 540 с. ? (Антология мысли).